Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Éресунн, Зунд (дан. Øresund, швед. Öresund) — протока, яка відокремлює острів Зеландія (Данія) від провінції Сконе (Швеція) та формує дансько-шведський державний кордон.
| Ересунн | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | 55°47′23″ пн. ш. 12°45′03″ сх. д. / 55.78972° пн. ш. 12.75083° сх. д.Координати: 55°47′23″ пн. ш. 12°45′03″ сх. д. / 55.78972° пн. ш. 12.75083° сх. д. |
| Прибережні країни |  Швеція,  Данія |
| Море | Балтійське море → Північне море |
| Ширина | 4 км |
| Інше | |
| Міста та поселення | Копенгаген, Мальме, Гельсінгер, Гельсінгборг |
| Мапа | |
Завширшки 4 км у найвужчому місці (між данським Гельсінгером і шведським Гельсінгборгом).
Ересунн разом із Великим Бельтом, Малим Бельтом і Кільським каналом є одним із чотирьох водних шляхів, що з'єднує Балтійське море з Атлантичним океаном через Каттегат, Скагеррак і Північне море і є однією з найбільш зайнятих водних артерій у світі.
На берегах Ересунна розташовані два великих міста — Копенгаген і Мальме, пов'язані одне з одним Ересуннським мостом, що складається з безпосередньо моста і тунелю, які з'єднуються на штучному острівці Пебергольм. Міст через Ересунн був урочисто введений у дію 1 липня 2000 року, королем Швеції Карлом XVI Густавом і королевою Данії Маргрете II.
Історія
Політичний контроль над протокою Ересунн був важливим питанням в історії Данії та Швеції. Данія зберігала військовий контроль над прибережною фортецею Кронборг у Гельсінгері на західній стороні і фортецею Кернан у Гельсінгборгу на сході, поки східний берег не був переданий Швеції 1658 року на підставі Роскільського договору. Обидві фортеці розташовані там, де протока має ширину 4 кілометри.
У 1429 році король Ерік Померанський ввів зундське мито, яке діяло понад чотири століття, аж до 1857 року. Тоді транзитні збори на використання водних шляхів, доріг, мостів і переходів були прийнятим способом оподаткування, що могло становити велику частину доходу держави. Зундське мито залишалося найважливішим джерелом доходу для данської корони протягом декількох століть, що робило данських королів відносно незалежними від Таємної ради Данії та аристократії.
Швеція прагнула менше залежати від Данії, тому здійснила два великі проєкти — заснувала Гетеборг 1621 року та побудувала Гета-канал (1810—1832 роки).
Копенгагенська конвенція 1857 року скасувала мито і зробила данські протоки міжнародним водним шляхом.
Межі
Північною межею між Ересунн і Каттегатом є лінія, що прямує від на півночі Зеландії до найзахіднішої точки на північ від Гельсінгборгу. На півдні лінія з'єднує маяк (55°17′ пн. ш. 12°27′ сх. д. / 55.283° пн. ш. 12.450° сх. д.) та (55°23′ пн. ш. 12°49′ сх. д. / 55.383° пн. ш. 12.817° сх. д.).
Солоність, течії та іхтіофауна
Ересунн, як і інші данські протоки, знаходиться на кордоні між океанічною солоною водою (яка має солоність більш ніж 30 ‰) і слабосолоною водою Балтійського моря.
Оскільки Каттегат на півночі має майже океанічні умови, а Балтійське море має слабосолону воду (близько 7 ‰ в головному басейні), водні умови Ересунда є досить незвичайними і постійно змінюються. Течії дуже складні, але поверхнева течія спрямована переважно на північ (з Балтійського моря), що дає нижчу поверхневу солоність, хоча напрям течії може змінюватися. Середня солоність поверхні становить близько 10—12 ‰ в південній частині протоки, але в північній частині (північніше Гельсінгеру) вона вище 20 ‰.
Біля морського дна (де протока досить глибока) умови стабільніші, а солоність завжди океанічна (вище 30 ‰) нижче певної глибини, яка коливається від 10 до 15 метрів. У південній частині, однак, глибина становить 5—6 метрів (за межами досить вузьких водних шляхів Дрогден і Флінтреннан), і це певна межа океанічної солоної води, яка також є кордоном для багатьох морських видів фауни. У центральній частині Балтійського моря проживають лише 52 відомих види солоних вод, порівняно з близько 1500 в Північному морі. Відомо, що близько 600 видів існують принаймні в деяких частинах протоки Ересунн. Добре відомі приклади, коли нижня солоність робить чіткий кордон розмножування, це стосується омарів, трав'яного краба прибережного, декількох видів камбали і медузи Cyanea capillata; остання може іноді заходити в південно-західну частину Балтійського моря, але не може розмножуватися там.
У протоці спостерігаються щоденні припливи, але гравітація Місяця не може змусити води протоки рухатися з заходу на схід, у вузьких водах протоки напрямок течії є або північним, або південним. Таким чином, незначна різниця в рівнях води в протоці обумовлена щоденними припливами, але течії мають набагато сильніший ефект. Сильний вітер може також впливати на рівень води, у виняткових умовах, таких як шторми і урагани, океанські води можуть раптово проникнути в Балтійське море на всіх глибинах. У результаті таких подій в південній частині Балтійського моря з'являються глибокі води більшої солоності, що дає можливість деяким видам там розмножуватися. Якщо такого притоку океанічних вод до Балтійського моря не відбувається близько десятиліття, то розмноження тріски стає проблематичним.
Як правило, коли напрямок течії змінюється з північного на південний, він ніколи не повертається на 180 градусів із тим же потоком, замість цього течія «сповільнюється до нуля», а потім починає текти в протилежному напрямку.
Найвідоміші острови протоки
- Амагер (Данія)
- Пебергольм — штучний острів, Данія
- (Данія)
- Вен (Швеція)
- — штучний острів, Данія
Галерея
-
![image]()
Копенгаген — найбільше місто на берегах протоки -
![image]()
Острів Вен -
![image]()
Острів Амагер -
![image]()
Корабель у протоці -
![image]()
Маяк Нордре-Рос біля Копенгагена -
![image]()
Після заходу сонця
Див. також
Джерела
- Øresunddirekt [ 23 серпня 2009 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт громадської інформації Ересунна
- The Sound (WATERWAY, EUROPE) [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Эресунн [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] / БСЭ (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Данії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eresunn Zund dan Oresund shved Oresund protoka yaka vidokremlyuye ostriv Zelandiya Daniya vid provinciyi Skone Shveciya ta formuye dansko shvedskij derzhavnij kordon EresunnEresunnskij mistRoztashuvannyaKoordinati 55 47 23 pn sh 12 45 03 sh d 55 78972 pn sh 12 75083 sh d 55 78972 12 75083 Koordinati 55 47 23 pn sh 12 45 03 sh d 55 78972 pn sh 12 75083 sh d 55 78972 12 75083Priberezhni krayini Shveciya DaniyaMore Baltijske more Pivnichne moreShirina 4 kmInsheMista ta poselennya Kopengagen Malme Gelsinger GelsingborgMapaDanski protoki ta pivdenno zahidna chastina Baltijskogo morya mosti zobrazheni oranzhevim tuneli temno sinim grebli zelenim Eresunn znahoditsya v verhnij pravij chastini storinki Zavshirshki 4 km u najvuzhchomu misci mizh danskim Gelsingerom i shvedskim Gelsingborgom Eresunn razom iz Velikim Beltom Malim Beltom i Kilskim kanalom ye odnim iz chotiroh vodnih shlyahiv sho z yednuye Baltijske more z Atlantichnim okeanom cherez Kattegat Skagerrak i Pivnichne more i ye odniyeyu z najbilsh zajnyatih vodnih arterij u sviti Na beregah Eresunna roztashovani dva velikih mista Kopengagen i Malme pov yazani odne z odnim Eresunnskim mostom sho skladayetsya z bezposeredno mosta i tunelyu yaki z yednuyutsya na shtuchnomu ostrivci Pebergolm Mist cherez Eresunn buv urochisto vvedenij u diyu 1 lipnya 2000 roku korolem Shveciyi Karlom XVI Gustavom i korolevoyu Daniyi Margrete II IstoriyaPolitichnij kontrol nad protokoyu Eresunn buv vazhlivim pitannyam v istoriyi Daniyi ta Shveciyi Daniya zberigala vijskovij kontrol nad priberezhnoyu forteceyu Kronborg u Gelsingeri na zahidnij storoni i forteceyu Kernan u Gelsingborgu na shodi poki shidnij bereg ne buv peredanij Shveciyi 1658 roku na pidstavi Roskilskogo dogovoru Obidvi forteci roztashovani tam de protoka maye shirinu 4 kilometri U 1429 roci korol Erik Pomeranskij vviv zundske mito yake diyalo ponad chotiri stolittya azh do 1857 roku Todi tranzitni zbori na vikoristannya vodnih shlyahiv dorig mostiv i perehodiv buli prijnyatim sposobom opodatkuvannya sho moglo stanoviti veliku chastinu dohodu derzhavi Zundske mito zalishalosya najvazhlivishim dzherelom dohodu dlya danskoyi koroni protyagom dekilkoh stolit sho robilo danskih koroliv vidnosno nezalezhnimi vid Tayemnoyi radi Daniyi ta aristokratiyi Shveciya pragnula menshe zalezhati vid Daniyi tomu zdijsnila dva veliki proyekti zasnuvala Geteborg 1621 roku ta pobuduvala Geta kanal 1810 1832 roki Kopengagenska konvenciya 1857 roku skasuvala mito i zrobila danski protoki mizhnarodnim vodnim shlyahom MezhiProtoka Eresunn poznacheni yiyi pivnichna ta pivdenna mezhiZamok Kronborg roztashovanij na krajnomu pivnichnomu shodi ostrova Zelandiya v najvuzhchomu misci protoki EresunnVid na protoku Eresunn ta uzberezhzhya Daniyi z shvedskoyi storoni protoki z miscya roztashovanogo trohi pivnichnishe mista Landskruna Pivnichnoyu mezheyu mizh Eresunn i Kattegatom ye liniya sho pryamuye vid na pivnochi Zelandiyi do najzahidnishoyi tochki na pivnich vid Gelsingborgu Na pivdni liniya z yednuye mayak 55 17 pn sh 12 27 sh d 55 283 pn sh 12 450 sh d 55 283 12 450 ta 55 23 pn sh 12 49 sh d 55 383 pn sh 12 817 sh d 55 383 12 817 Solonist techiyi ta ihtiofaunaEresunn yak i inshi danski protoki znahoditsya na kordoni mizh okeanichnoyu solonoyu vodoyu yaka maye solonist bilsh nizh 30 i slabosolonoyu vodoyu Baltijskogo morya Oskilki Kattegat na pivnochi maye majzhe okeanichni umovi a Baltijske more maye slabosolonu vodu blizko 7 v golovnomu basejni vodni umovi Eresunda ye dosit nezvichajnimi i postijno zminyuyutsya Techiyi duzhe skladni ale poverhneva techiya spryamovana perevazhno na pivnich z Baltijskogo morya sho daye nizhchu poverhnevu solonist hocha napryam techiyi mozhe zminyuvatisya Serednya solonist poverhni stanovit blizko 10 12 v pivdennij chastini protoki ale v pivnichnij chastini pivnichnishe Gelsingeru vona vishe 20 Bilya morskogo dna de protoka dosit gliboka umovi stabilnishi a solonist zavzhdi okeanichna vishe 30 nizhche pevnoyi glibini yaka kolivayetsya vid 10 do 15 metriv U pivdennij chastini odnak glibina stanovit 5 6 metriv za mezhami dosit vuzkih vodnih shlyahiv Drogden i Flintrennan i ce pevna mezha okeanichnoyi solonoyi vodi yaka takozh ye kordonom dlya bagatoh morskih vidiv fauni U centralnij chastini Baltijskogo morya prozhivayut lishe 52 vidomih vidi solonih vod porivnyano z blizko 1500 v Pivnichnomu mori Vidomo sho blizko 600 vidiv isnuyut prinajmni v deyakih chastinah protoki Eresunn Dobre vidomi prikladi koli nizhnya solonist robit chitkij kordon rozmnozhuvannya ce stosuyetsya omariv trav yanogo kraba priberezhnogo dekilkoh vidiv kambali i meduzi Cyanea capillata ostannya mozhe inodi zahoditi v pivdenno zahidnu chastinu Baltijskogo morya ale ne mozhe rozmnozhuvatisya tam U protoci sposterigayutsya shodenni priplivi ale gravitaciya Misyacya ne mozhe zmusiti vodi protoki ruhatisya z zahodu na shid u vuzkih vodah protoki napryamok techiyi ye abo pivnichnim abo pivdennim Takim chinom neznachna riznicya v rivnyah vodi v protoci obumovlena shodennimi priplivami ale techiyi mayut nabagato silnishij efekt Silnij viter mozhe takozh vplivati na riven vodi u vinyatkovih umovah takih yak shtormi i uragani okeanski vodi mozhut raptovo proniknuti v Baltijske more na vsih glibinah U rezultati takih podij v pivdennij chastini Baltijskogo morya z yavlyayutsya gliboki vodi bilshoyi solonosti sho daye mozhlivist deyakim vidam tam rozmnozhuvatisya Yaksho takogo pritoku okeanichnih vod do Baltijskogo morya ne vidbuvayetsya blizko desyatilittya to rozmnozhennya triski staye problematichnim Yak pravilo koli napryamok techiyi zminyuyetsya z pivnichnogo na pivdennij vin nikoli ne povertayetsya na 180 gradusiv iz tim zhe potokom zamist cogo techiya spovilnyuyetsya do nulya a potim pochinaye tekti v protilezhnomu napryamku Najvidomishi ostrovi protokiAmager Daniya Pebergolm shtuchnij ostriv Daniya Daniya Ven Shveciya shtuchnij ostriv DaniyaGalereyaVid na Eresunn z Malme Kopengagen najbilshe misto na beregah protoki Ostriv Ven Ostriv Amager Korabel u protoci Mayak Nordre Ros bilya Kopengagena Pislya zahodu soncyaDiv takozhVES MiddelgrundenDzherelaOresunddirekt 23 serpnya 2009 u Wayback Machine Oficijnij sajt gromadskoyi informaciyi Eresunna The Sound WATERWAY EUROPE 12 lipnya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Eresunn 23 veresnya 2019 u Wayback Machine BSE ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Daniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi