Енгін Цецар

Енгін Цецар (тур. Engin Cezzar; 25 вересня 1935, Стамбул — 28 січня 2017, там само) — турецький режисер, актор театру, кіно та телебачення. Митець, який почав свою акторську кар'єру в міських театрах Стамбула з роллю «Гамлета», має звання наймолодшого актора в світі. У 1962 році театральний колектив, заснований Цецаром, де він зіграв багато акторських ролей, його дружина Гюлріз Сурурі перейменувала, і тепер він носить ім'я Цецара.

Енгін Цецар
Народився	25 вересня 1935(1935-09-25) Стамбул, Туреччина
Помер	28 січня 2017(2017-01-28) (81 рік) Стамбул, Туреччина
Країна	Туреччина
Діяльність	актор
Alma mater	^d, Єльська школа драми і ^d
Знання мов	турецька
У шлюбі з	Гюлріз Сурурі
IMDb	ID 1565882
На дні (Максим Горький; Стамбульський державний театр, 2002); Олово (Яшар Кемаль, Гюлріз Сурурі; Театр Енгіна Цецара); Кешанлі Алі Дестані (Халдун Танер, Гюлрізі Сурурі; театр Енгіна Цецара); Вуха Мідаса (Güngör Dilmen, Gülriz Sururi; Театр Енгіна Цезара); Ресторан живої мавпи (Güngör Dilmen, Gülriz Sururi; Театр Енгіна Цецара); Шинель (Микола Гоголь, Гюлріз Сурурі; театр Енгіна Цецара); Отелло (Вільям Шекспір; Стамбульський міський театр); Гамлет (Вільям Шекспір; Стамбульський міський театр). Режисерська діяльність Айше оперети (Muhlis Sabahattin, Галріс серер; Engin Cezzar театр, 2005); Гра в Ехназ (Turgut Özakman; Державний театр Бурси, 1998); Каді (Ülkü Tamer; Стамбульський державний театр, 1996); Сім жінок (Барбара Шоттенфельд; Стамбульський державний театр, 1992); Ідіот (Федір Достоєвський; Стамбульський державний театр, 1990); Світ брехні (вистава) (Халдун Танер, Умур Бугай, Ферхан Шенсой; Кабаре страуса, 1976); Світ брехні (вистава) (Халдун Танер, Зеки Алас, Умур Бугай, Ферхан Шенсой; Галріс серер — Страус Cabaret, 1975); Морфін (вистава) (М. Вінценте Газа, Гюлріз Сурі; Театр Енгіна Цецара, 1974); Пастка (Люсіль Флетчер, Гюлріз Сурі;Театр Енгіна Цецара, 1973); Весільний папір (Єфрем Кішон, Гюлріз Сурі; Театр Енгіна Цецара, 1972); Так Так Так (Альфонсо Пассо, Гюлріз Сурі; Театр Енгіна Цецара, 1972); Ми, жінки (Отто Лек Фішер, Гюлріз Сурі; Театр Енгіна Цецара, 1972); Сонце заходить (Френк Гілрой, Гюлріз Сурі; Театр Енгіна Цецара, 1971); Цикада (Альфонсо Пассо, Гюлріз Сурурі; Театр Енгіна Цецара, 1971). Фільмографія Кімната глухих (2006); Поки Абдулхаміт падає (2002) Сказав Паша; Хізір бей (2000); Тротуарний горобець (1989); Кесанлі Алі Епік (1988); Зовнішній вигляд містера алкоголю (1981). Примітки Usta oyuncu Engin Cezzar'ın vasiyeti yerine getirildi. http://www.birgun.net/. Bir Gün gazetesi, 29 Ocak 2017. оригіналу за 12 Şubat 2017. Процитовано 9 Şubat 2017. Bir ustayı daha yitirdik.. Güle güle Engin Cezzar. http://www.cumhuriyet.com.tr/. Cumhurieyt gazetesi 28 Ocak 2017. оригіналу за 29 Ocak 2017. Процитовано 8 Şubat 2017. İşte yeni Keşanlı Ali. http://www.hurriyet.com.tr. Hürriyet gazetesi, 23 Kasım 2011. оригіналу за 12 Şubat 2017. Процитовано 8 Şubat 2017. (тур.) Kıldan İnce Kılıçtan Keskince. Doğan Kitap. Ekim 2016. с. 297. ISBN . . http://www.tgc.org.tr/. Türkiye Gazeteciler Cemiyeti web sitesi. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 січня 2017. (тур.) Gülriz Sururi ve Engin Cezzar’a onur ödülü. http://www.milliyet.com.tr/. Milliyet gazetesi. оригіналу за 12 Şubat 2017. Процитовано 8 Şubat 2017. (тур.) . CNN Türk. 28 січня 2017. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 28 січня 2017. (тур.) Gülriz Sururi, Engin Cezzar'a böyle veda etti. http://www.milliyet.com.tr/. Milliyet gazetesi, 29 Ocak 2017. оригіналу за 12 Şubat 2017. Процитовано 9 Şubat 2017. (тур.) Keşanlı Ali’nin vedası [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (тур.) Посилання Engin Cezzar [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // IMDb (англ.) Engin Cezzar [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // SinemaTürk (тур.)