Емілія Павла Терція (лат. Aemilia Paulla; 230—163/162 рр. до Р. Х.) — римська матрона, дружина римського консула (205 р. до н. е.) і цензора (199 р. до н. е.) Сципіона Африканського, донька консула 219 року до н. е. Луція Емілія Павла, сестра консула Луція Емілія Павла Македонського (182 і 168 р. до н. е.).
Емілія Павла | |
---|---|
лат. Aemilia tertia | |
Народилася | 230 до н. е. Рим |
Померла | 162 до н. е. Рим |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | матрона |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патриція[d] |
Рід | Емілії |
Батько | Луцій Емілій Павло |
Мати | Папірія |
Брати, сестри | Луцій Емілій Павло Македонський і d |
У шлюбі з | Публій Корнелій Сципіон Африканський |
Діти | |
|
Походження, родина
Емілія Павла належала до знатного патриціанського роду Еміліїв, котрих відносили до найстарших римських сімейств. Римські жінки того століття часто носили прізвище свого батько (номен), і лише іноді змінювали його. Її батьком був Луцій Емілій Павло, консул 219 року до н. е., матір'ю була Папірія, що належала до плебейських аристократів. У випадку з Емілією, як часто буває, донька та чоловік мали більш вагомий внесок для нащадків. Саме тому Валерій Максім називає її «дружиною Сципіона Африканського і матір'ю Корнелії.» Корнелія Сципіона Африканська, молодша донька Емілії Павли, стане впливовою римською матроною і дасть належне виховання майбутнім народним трибунам Тіберію та Гаю Гракхам. Невідомо чи були у Емілії старші сестри. Батько загинув у битві при Каннах у 216 р. до н. е.
Шлюб зі Сципіоном
Емілія вийшла заміж за Сципіона Африканського. Цей шлюб міг бути укладений або до 210 року, коли Сципіон виїхав до Іспанії як проконсул, або після 206 року, коли він повернувся в Рим з перемогою. Молодша донька, Корнелія Сципіона Африканська, народилася біля 191 року до н. е.. Дати народження інших дітей точно не визначені. Якщо шлюб відбувся після 206 року, то старший син, Публій, можливо, народився близько 205 р до н. е. Він був ерудованим, володів хорошими здібностями оратора, однак через надзвичайну хворобливість не брав участі у державних справах і не займав політичних посад. Луцій і Корнелія Старша, можливо, народилися після того, як їх батько повернувся з завоювання Карфагену в 202 р. до н. е..
Шлюб був щасливим: джерела відзначають доброту і терпіння, з якими Емілія ставилася до чоловіка до самої його смерті (183 рік до н. е.). Валерій Максим приводить випадок, коли Сципіон Африканський зрадив дружину з її служницею, проте та не стала виносити цей випадок на осуд громадськості.Цей факт пояснюється таким чином: або бажання Емілії позбавити чоловіка від збентеження, або ж її власне бажання уникнути ганьби та сорому для себе. Узагалі, у період Республіки римська дружина не могла очікувати вірності від чоловіка. До того ж, його неправомірна поведінка та незначний проступок не були підставами для розлучення. Крім того, якщо жінка розлучалася з чоловіком, вона, як правило, втрачала опіку над своїми дітьми і, зазвичай, повинна була повернутися до свого батька або брата.
Але звісно і у цій сім'ї були непорозуміння. Зокрема Тіт Лівій повідомляє про сварку між подружжям, що сталася через те, що Публій Корнелій, не порадившись з дружиною, домовився про шлюб їх молодшої дочки і Тіберія Семпрония Гракха :
«…повернувшись додому, Сципіон сказав дружині Емілії, що змовив молодшу дочку. Та, обурюючись, як властиво жінці, на те, що чоловік з нею навіть не порадився про їхню спільну дочку, додала до сказаного, що хоч би навіть за Тіберія Гракха він дочку віддавав, і то і тоді не мав цього робити, не спитавши думки матері…»
Життя Емілії Павли після смерті Сципіона Африканського
Сципіон помер від тривалої хвороби в 183 році до нашої ери, Емілія залишилась вдовою. В останні роки життя він писав мемуари на латині та на грецькій мовах, однах праці не збереглися. До останнього моменту за Сципіоном доглядали його дружина, діти та брат. За словами Полібія, Сципіон залишив вагоме придане дружині, щоб переконатися, що вона збереже той же спосіб життя, до якого вона вже звикла. Він також пообіцяв своїм дочкам по п'ятдесят талантів срібла кожній, досить значний внесок за мірками тієї епохи. Водночас Емілія була взята під опіку братом останнього Луцієм Корнелієм Сципіоном Азіатіком. Незважаючи на смерть чоловіка, Емілія продовжувала вести розкішний спосіб життя, доки у 169 році до н. е. не ства чинним закон Воконія, за яким заборонялося вільно розпоряджатися спадком померлого чоловіка. Емілія Терція надовго пережила Сципіона Африканського і обох своїх синів. Померла приблизно у 163–162 рокаах до н.е. Вона залишила після себе великі статки, єдиним спадкоємцем яких став її онук за усиновленням та племінник по крові — Публій Корнелій Сципіон.
Характер
Емілія Павла любила блиск і розкіш, «що й було справедливим для римлянки, яка ділила життя і долю зі Сціпіоном»
Вона, можливо, брала активну участь в організації вуличних демонстрацій тисячі римських жінок в 195 р. до н. е. і агітувала за скасування законів, прийнятих після битви при Каннах, які забороняли жінці їздити в каретах, носити фіолетовий одяг, або володіти більш ніж невеликою кількістю золотих прикрас. Але це припущення базується лише на тому, що Публій Сципіон боровся за владу з Марком Порцієм Катоном Старшим, який був ярим противником скасування цього закону.Також доказом такого припущення може бути те, що відміна такого закону повинна була принести велику користь Емілії Паулі, адже вона змогла б з пишністю їздити в колісниці, як це описує Полібій :
«Ця дама, чиє ім'я було Емілія, є відображенням великої пишноти … Окремо від багатства свого одягу і прикрас її колісниці, всі кошики, чашки та інші предмети для жертвопринесення були або з золота або срібла, і носилися на всіх таких урочистих випадках, .. в той час як кількість покоївок і чоловіків-службовців при виконанні службових обов'язків був відповідно великим»
Емілія Терція мала надзвичайну свободу і багатство, як для заміжньої патриціанської жінки того століття завдяки лояльності її чоловіка. Вона є однією з небагатьох римських жінок, відомих нам із середніх часів Республіки. Також вона була важливим зразком для наслідування для багатьох римських жінок, як і її молодша дочка Корнелія (190–121 до н. е.). Про впливовість цієї жінки говорить і те, що її портрет був поміщений у [en] — збірник гравюр, виданий [en] в Ліоні в 1553 році, в якому міститься близько 950 портретів відомих історичних особистостей.
Нащадки
- Корнелія Африкана Старша
- Корнелія Африкана Молодша
- Луцій Корнелій Сципіон, претор 174 року до н. е.
- Публій Корнелій Сципіон, авгур з 180 року до н. е.
Примітки
- Валерій Максим. Достопам'ятні діяння і вислови, 6, 7, 1-3
- Notable Women of the Roman Republic: Aemilia Paulla by Robin Levin
- Тіт Лівій, XXXVIII , 57
- Полібій, XXXIII, 12
Джерела
- Plutarch, Aemilius 2
- Polybios, Historíai 31, 26, 1.
- Тит Лівій, Ab urbe condita, 38, 57, 6; u. a.
- Valerius Maximus, Facta et dicta memorabilia 6, 7, 1.
- T.R.S. Broughton, Magistrates of the Roman Republic (1950-1, 1986)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emiliya Pavla Terciya lat Aemilia Paulla 230 163 162 rr do R H rimska matrona druzhina rimskogo konsula 205 r do n e i cenzora 199 r do n e Scipiona Afrikanskogo donka konsula 219 roku do n e Luciya Emiliya Pavla sestra konsula Luciya Emiliya Pavla Makedonskogo 182 i 168 r do n e Emiliya Pavlalat Aemilia tertiaNarodilasya230 do n e 230 RimPomerla162 do n e RimGromadyanstvoRimska respublikaDiyalnistmatronaZnannya movlatinaSuspilnij stanpatriciya d RidEmiliyiBatkoLucij Emilij PavloMatiPapiriyaBrati sestriLucij Emilij Pavlo Makedonskij i dU shlyubi zPublij Kornelij Scipion AfrikanskijDitiKorneliya Afrikana Starsha Korneliya Afrikana Molodsha Lucij Kornelij Scipion Publij Kornelij Scipion Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya rodinaEmiliya Pavla nalezhala do znatnogo patricianskogo rodu Emiliyiv kotrih antichni avtori vidnosili do najstarshih rimskih simejstv Rimski zhinki togo stolittya chasto nosili prizvishe svogo batko nomen i lishe inodi zminyuvali jogo Yiyi batkom buv Lucij Emilij Pavlo konsul 219 roku do n e matir yu bula Papiriya sho nalezhala do plebejskih aristokrativ U vipadku z Emiliyeyu yak chasto buvaye donka ta cholovik mali bilsh vagomij vnesok dlya nashadkiv Same tomu Valerij Maksim nazivaye yiyi druzhinoyu Scipiona Afrikanskogo i matir yu Korneliyi Korneliya Scipiona Afrikanska molodsha donka Emiliyi Pavli stane vplivovoyu rimskoyu matronoyu i dast nalezhne vihovannya majbutnim narodnim tribunam Tiberiyu ta Gayu Grakham Nevidomo chi buli u Emiliyi starshi sestri Batko zaginuv u bitvi pri Kannah u 216 r do n e Shlyub zi ScipionomEmiliya vijshla zamizh za Scipiona Afrikanskogo Cej shlyub mig buti ukladenij abo do 210 roku koli Scipion viyihav do Ispaniyi yak prokonsul abo pislya 206 roku koli vin povernuvsya v Rim z peremogoyu Molodsha donka Korneliya Scipiona Afrikanska narodilasya bilya 191 roku do n e Dati narodzhennya inshih ditej tochno ne viznacheni Yaksho shlyub vidbuvsya pislya 206 roku to starshij sin Publij mozhlivo narodivsya blizko 205 r do n e Vin buv erudovanim volodiv horoshimi zdibnostyami oratora odnak cherez nadzvichajnu hvoroblivist ne brav uchasti u derzhavnih spravah i ne zajmav politichnih posad Lucij i Korneliya Starsha mozhlivo narodilisya pislya togo yak yih batko povernuvsya z zavoyuvannya Karfagenu v 202 r do n e Shlyub buv shaslivim dzherela vidznachayut dobrotu i terpinnya z yakimi Emiliya stavilasya do cholovika do samoyi jogo smerti 183 rik do n e Valerij Maksim privodit vipadok koli Scipion Afrikanskij zradiv druzhinu z yiyi sluzhniceyu prote ta ne stala vinositi cej vipadok na osud gromadskosti Cej fakt poyasnyuyetsya takim chinom abo bazhannya Emiliyi pozbaviti cholovika vid zbentezhennya abo zh yiyi vlasne bazhannya uniknuti ganbi ta soromu dlya sebe Uzagali u period Respubliki rimska druzhina ne mogla ochikuvati virnosti vid cholovika Do togo zh jogo nepravomirna povedinka ta neznachnij prostupok ne buli pidstavami dlya rozluchennya Krim togo yaksho zhinka rozluchalasya z cholovikom vona yak pravilo vtrachala opiku nad svoyimi ditmi i zazvichaj povinna bula povernutisya do svogo batka abo brata Ale zvisno i u cij sim yi buli neporozuminnya Zokrema Tit Livij povidomlyaye pro svarku mizh podruzhzhyam sho stalasya cherez te sho Publij Kornelij ne poradivshis z druzhinoyu domovivsya pro shlyub yih molodshoyi dochki i Tiberiya Semproniya Grakha povernuvshis dodomu Scipion skazav druzhini Emiliyi sho zmoviv molodshu dochku Ta oburyuyuchis yak vlastivo zhinci na te sho cholovik z neyu navit ne poradivsya pro yihnyu spilnu dochku dodala do skazanogo sho hoch bi navit za Tiberiya Grakha vin dochku viddavav i to i todi ne mav cogo robiti ne spitavshi dumki materi Zhittya Emiliyi Pavli pislya smerti Scipiona AfrikanskogoScipion pomer vid trivaloyi hvorobi v 183 roci do nashoyi eri Emiliya zalishilas vdovoyu V ostanni roki zhittya vin pisav memuari na latini ta na greckij movah odnah praci ne zbereglisya Do ostannogo momentu za Scipionom doglyadali jogo druzhina diti ta brat Za slovami Polibiya Scipion zalishiv vagome pridane druzhini shob perekonatisya sho vona zberezhe toj zhe sposib zhittya do yakogo vona vzhe zvikla Vin takozh poobicyav svoyim dochkam po p yatdesyat talantiv sribla kozhnij dosit znachnij vnesok za mirkami tiyeyi epohi Vodnochas Emiliya bula vzyata pid opiku bratom ostannogo Luciyem Korneliyem Scipionom Aziatikom Nezvazhayuchi na smert cholovika Emiliya prodovzhuvala vesti rozkishnij sposib zhittya doki u 169 roci do n e ne stva chinnim zakon Vokoniya za yakim zaboronyalosya vilno rozporyadzhatisya spadkom pomerlogo cholovika Emiliya Terciya nadovgo perezhila Scipiona Afrikanskogo i oboh svoyih siniv Pomerla priblizno u 163 162 rokaah do n e Vona zalishila pislya sebe veliki statki yedinim spadkoyemcem yakih stav yiyi onuk za usinovlennyam ta pleminnik po krovi Publij Kornelij Scipion HarakterEmiliya Pavla lyubila blisk i rozkish sho j bulo spravedlivim dlya rimlyanki yaka dilila zhittya i dolyu zi Scipionom Vona mozhlivo brala aktivnu uchast v organizaciyi vulichnih demonstracij tisyachi rimskih zhinok v 195 r do n e i agituvala za skasuvannya zakoniv prijnyatih pislya bitvi pri Kannah yaki zaboronyali zhinci yizditi v karetah nositi fioletovij odyag abo voloditi bilsh nizh nevelikoyu kilkistyu zolotih prikras Ale ce pripushennya bazuyetsya lishe na tomu sho Publij Scipion borovsya za vladu z Markom Porciyem Katonom Starshim yakij buv yarim protivnikom skasuvannya cogo zakonu Takozh dokazom takogo pripushennya mozhe buti te sho vidmina takogo zakonu povinna bula prinesti veliku korist Emiliyi Pauli adzhe vona zmogla b z pishnistyu yizditi v kolisnici yak ce opisuye Polibij Cya dama chiye im ya bulo Emiliya ye vidobrazhennyam velikoyi pishnoti Okremo vid bagatstva svogo odyagu i prikras yiyi kolisnici vsi koshiki chashki ta inshi predmeti dlya zhertvoprinesennya buli abo z zolota abo sribla i nosilisya na vsih takih urochistih vipadkah v toj chas yak kilkist pokoyivok i cholovikiv sluzhbovciv pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv buv vidpovidno velikim Emiliya Terciya mala nadzvichajnu svobodu i bagatstvo yak dlya zamizhnoyi patricianskoyi zhinki togo stolittya zavdyaki loyalnosti yiyi cholovika Vona ye odniyeyu z nebagatoh rimskih zhinok vidomih nam iz serednih chasiv Respubliki Takozh vona bula vazhlivim zrazkom dlya nasliduvannya dlya bagatoh rimskih zhinok yak i yiyi molodsha dochka Korneliya 190 121 do n e Pro vplivovist ciyeyi zhinki govorit i te sho yiyi portret buv pomishenij u en zbirnik gravyur vidanij en v Lioni v 1553 roci v yakomu mistitsya blizko 950 portretiv vidomih istorichnih osobistostej NashadkiKorneliya Afrikana Starsha Korneliya Afrikana Molodsha Lucij Kornelij Scipion pretor 174 roku do n e Publij Kornelij Scipion avgur z 180 roku do n e PrimitkiValerij Maksim Dostopam yatni diyannya i vislovi 6 7 1 3 Notable Women of the Roman Republic Aemilia Paulla by Robin Levin Tit Livij XXXVIII 57 Polibij XXXIII 12DzherelaPlutarch Aemilius 2 Polybios Historiai 31 26 1 Tit Livij Ab urbe condita 38 57 6 u a Valerius Maximus Facta et dicta memorabilia 6 7 1 T R S Broughton Magistrates of the Roman Republic 1950 1 1986