Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еліє Хобейка араб إيلي حبيقة 22 вересня 1956 1956вересня22 Клеят 24 січня 2002 Бейрут ліванський бойовик і політик фалан

Еліє Хобейка

Еліє Хобейка

Еліє Хобейка (араб. إيلي حبيقة‎ 22 вересня 1956(1956вересня22), Клеят — 24 січня 2002, Бейрут) — ліванський бойовик і політик-фалангіст, керівник служби безпеки правохристиянської партії Катаїб. Активний учасник громадянської війни, польовий командир Ліванських сил. Звинувачувався у воєнних злочинах, зокрема в організації різанини в Сабрі та Шатілі. Розглядався як агент сирійських спецслужб. Був депутатом ліванського парламенту, обіймав посади в уряді. Вбитий внаслідок теракту.

Еліє Хобейка
араб. إيلي حبيقة‎
image
 
Народження: 22 вересня 1956(1956-09-22)
Кесерван (район), Гірський Ліван, Ліван
Смерть: 24 січня 2002(2002-01-24)[1] (45 років)
Бейрут, Ліван
Країна: Ліван
Релігія: християнство
Партія: Катаїб

image Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Народився у маронітській сім'ї із селища Клеят району Кесерван Гірського Лівану — регіону, населеного переважно ліванськими християнами. Батько Еліє Хобейки був робітником-механіком, мати — швачка. Після школи Хобейка працював банківським службовцем.

З ранньої юності Еліє Хобейка дотримувався ультраправих націоналістичних поглядів, був вороже налаштований до мусульман, особливо палестинцям. У 16-річному віці вступив до правохристиянської партії Катаїб.

Правохристиянський силовик

У 1975 році у Лівані почалася громадянська війна між правохристиянськими (Катаїб, НЛП, Вартові кедрів, Марада, Ліванський молодіжний рух) і «лівомусульманськими» (ООП, ПСП, ЛКП) силами. Правохристиянський табір консолідувався до блоку Ліванський фронт, військове крило якого склали Ліванські сили.

На той час 18-річний Еліє Хобейка вже мав серйозний авторитет серед фалангістів. Командував підрозділом фалангістської міліції, брав активну участь і в боях, і в розправах — зокрема битві за Тель-Заатар і бейрутській Чорній суботі. За даними британської газети «Ґардіан», багато членів родини Хобейки та його наречена вбили палестинські бойовики під час різанини в Дамурі (1976).

Еліє Хобейка вирізнявся жорстокістю та нещадністю навіть серед фалангістських бойовиків. Він отримав прізвисько «HK» за те, що не розлучався з . У липні 1977 року Хобейка, на той момент відомий під псевдонімом Шеф Едвард, керував розправою над полоненими палестинськими бойовиками та цивільними особами у південноліванському селі Ярина. Близько 80 осіб, з яких від 20 до 30 не мали відношення до збройних формувань, вишикувались перед школою та були розстріляні.

У 1979 році Еліє Хобейка очолив систему безпеки Катаїб і охоронне агентство «Ліванських сил» (Джихаз аль-Амін). Він став також особистим охоронцем Башира Жмаєля — командувача фалангістської міліції та «Ліванських сил», сина засновника партії Катаїб П'єра Жмаєля. Таким чином, Хобейка став одним із провідних правохристиянських силовиків.

Хобейка брав активну участь у внутрішній правохристиянській міжусобиці. 13 червня 1978 року він брав участь в Еденській різанині — вбивстві командира ополчення «Марада» Тоні Франжьє-молодшого (сина президента Лівану Сулеймана Франжьє) та його сім'ї. 7 липня 1980 року керував різаниною у Сафрі — вбивством активістів НЛП і бойовиків Міліції Тигрів. «Марада» зазнала серйозних втрат, ополчення НЛП було включено до Ліванських сил під командуванням фалангістів. Ці криваві акції затвердили домінування Катаїб у правохристиянському таборі. Башир Жмаєль став безперечним військово-політичним лідером правохристиян, а Еліє Хобейка — його найближчим сподвижником.

У наступні роки Хобейка встановив тісні зв'язки з ізраїльськими військовими та ЦРУ США.

Організатор різанини

У 1982 році ситуація у Лівані кардинально змінилася внаслідок ізраїльського вторгнення. Збройні сили ООП були загалом розгромлені ізраїльською армією. Еліє Хобейка виступав головним військовим зв'язковим «Ліванських сил» із ЦАХАЛ. Коли ізраїльські війська зайняли Бейрут, він постарався остаточно звести старі рахунки з палестинцями.

23 серпня 1982 року Башир Жмаєль обрали президентом Лівану. Перед Еліє Хобейкою відкривалися широкі перспективи. Однак 14 вересня 1982 року, ще до офіційного вступу на посаду, обраний президент Жмаєль загинув внаслідок теракту.

Відповіддю фалангістів стала різанина в Сабрі та Шатілі — масові вбивства палестинських біженців, що тривали з 16 до 18 вересня 1982 року, у результаті яких загинули, за різними оцінками, від 460 до 3500 осіб. Хобейка очолював цю розправу та вимагав максимальної жорстокості від підлеглих фалангістів. У причетності до різанини з різним ступенем обґрунтованості звинувачувалися багато правохристиянських силовиків і політиків (зокрема Самір Джааджаа, Фаді Фрем, Етьєн Сакер, Фуад Абу Надер, Карім Пакрадуні, Жозеф Абу Халіл, Мішель Аун і багато інших), однак головним організатором завжди називався Ільяс Хобейка. Ізраїльська Комісія Кахана, яка за дорученням уряду цієї країни розслідувала, що сталося у Сабрі та Шатілі, у 1983 році також зробила висновок про відповідальність за різанину саме Хобейки.

Начальником охорони Хобейки й активним учасником різанини був Роберт Марун Хатем, відомий як Кобра. Згодом він стверджував, що Хобейка організував різанину навмисно — щоб скомпрометувати Ізраїль. Хатем заявляв, що Хобейка на той час уже був агентом сирійських спецслужб і цілеспрямовано діяв на користь режиму Хафеза аль-Асада. Дійсно, навіть виступаючи до 1985 року з проізраїльських позицій, Хобейка, однак, підтримував військово-політичну присутність Сирії у Лівані.

Звинувачення Роберта Хатема побічно підтверджується тим фактом, що після різанини Хобейка багато років жив у Лівані й обіймав міністерські посади у просирійському уряді. Ні ООП (вигнана з Лівану у 1982 році), ні Сирія, ні їхні ліванські мусульманські союзники не ініціювали його переслідування. На додаток, просирійські силові структури здійснювали охорону Хобейки до 2001 року (Салех аль-Наамі, Хамас).

Міжусобна боротьба та просирійська орієнтація

Після загибелі Башира Жмаєля (1982) і смерті П'єра Жмаєля (1984) партія Катаїб, «Ліванські сили» та правохристиянський табір загалом втратили визнаних лідерів. Претензії на цей статус висунув Еліє Хобейка. Спочатку Хобейка діяв у союзі із Саміром Джааджаа.

Восени 1985 року формування Хобейки та Джааджаа підняли заколот проти президента Аміна Жмаєля та командувача «Ліванських сил» Фуада Абу Надера. На противагу президенту, Абу Надер мав силовий ресурс для придушення бунту. Проте він категорично відмовився брати участь у правохристиянській міжусобиці та подав у відставку.

Військово-політичний успіх Хобейки відразу висвітлив його нову просирійську орієнтацію. У грудні 1985 року він був одним із ключових учасників зустрічі у Дамаску, де його прихильники з «Ліванських сил», шиїтський рух Амаль та друзська ПСП уклали «Тристоронню угоду» під егідою сирійського уряду. Проте 15 січня 1986 року президент Амін Жмаєль і Самір Джааджаа дезавуювали цю угоду. Наступний збройний конфлікт спалахнув між Хобейкою та Джааджаа. У січні 1986 року у Бейруті точилися бої, що закінчилися перемогою прихильників Джааджаа.

Хобейку виключили з «Ліванських сил», він утік у Захлу, а потім у Західний Бейрут, де були сильні позиції сирійців та їхніх союзників. Він ще тісніше зійшовся з сирійською владою та спецслужбами. З його ініціативи було створено просирійську Партію Ваад.

До того ж періоду належить замовлення на вбивство Хусейна Фадлалли, духовного лідера ісламіського угрупування Хезболла. Замовлення й оплата надійшли Хобейку від американського ЦРУ через офіцерів ліванської військової розвідки. ЦРУ вважало Фадлаллу організатором підриву казарм морської піхоти США у Бейруті, у результаті якого загинув 241 військовослужбовець. Спроба замаху не вдалася — вибух автомобіля біля резиденції Фадлалли вбив десятки перехожих, але сам він залишився неушкодженим. Після цього ЦРУ припинило стосунки з Хобейкою.

Міністр при сирійській окупації

У 1990 році озброєні формування Хобейки активно підтримали сирійську армію у протистоянні з ліванським генералом Мішелем Ауном. Поразка Ауна завершила громадянську війну фактичним встановленням сирійської окупації Лівану. Цей результат закріплено Таїфськими угодами про умови політичного врегулювання. Еліє Хобейка як просирійський діяч 1991 року отримав повну амністію за злочини, скоєні під час громадянської війни, і міцно увійшов до нової політичної еліти.

Двічі — у 1992 та 1996 роках — обирався до парламенту Лівану від партії Ваад. Неодноразово обіймав урядові посади: був державним міністром у справах емігрантів (з травня до жовтня 1992 року), державним міністром із соціальних питань і справ інвалідів (з жовтня 1992 до вересня 1994 року), міністром водних ресурсів й електроенергії (з 9 червня 1993 року до грудня 1998 року). На чолі міністерства водних ресурсів Хобейка сприяв реалізації великих енергетичних проєктів у Баддаві та Захрані, Зуці та Баальбеку. Було створено великі електричні мережі з розподілом по всій території Лівану, зокрема у віддалених районах. Однак енергетичний розвиток гальмувався військово-політичною напругою на півдні країни. Частину потужностей було зруйновано під час ізраїльської операції Грона гніву.

Водночас Роберт Хатем у своїй книзі описує численні фінансові афери та кримінальні акції Хобейки (в яких він сам брав участь) — лобіювання комерційних проєктів за відкати, вбивства на замовлення, викрадення, вимагання та тортури. На думку Хатема, на міністерській посаді Хобейка остаточно втратив політичні погляди, перетворившись на безпринципного корупціонера, стурбованого лише нарощуванням особистої влади, багатства та веденням гламурного способу життя. Характерна деталь: бізнес-партнером Хобейки у торговій фірмі став лідер ліванських комуністів Жорж Хауї, а колегою Хатема з рекету та ліквідації конкурентів — колишній комуністичний бойовик Камаль Фегалі.

До кінця 1990-х відносини Еліє Хобейки з Дамаском різко погіршилися. Сирійські спецслужби періодично усували найбільш одіозних й амбітних представників ліванської політичної еліти. У 2000 році Хобейка втратив парламентський мандат: його обрання фактично заблокували сирійці.

Згідно з The World Lebanese Cultural Union, після терактів 11 вересня 2001 року у США Хобейка спробував запропонувати ЦРУ свої послуги у затриманні Імада Мугнії, колишнього начальника спецслужб терористичної організації «Хезболла». Після цього, наприкінці 2001 року, сирійці повністю припинили охорону Хобейки та доручили юридичним інстанціям Лівану вжити проти нього відповідних акцій, або, як мінімум, пригрозити такими.

Вбивство

«Сирійська версія»

Еліє Хобейку вбили 24 січня 2002 року у віці 45 років. Замінований автомобіль вибухнув біля його будинку в бейрутському передмісті Хазміє. Внаслідок вибуху загинули троє людей, включно з двома його охоронцями, і ще шість осіб отримали поранення.

Відповідальність за вбивство Еліє Хобейки взяла на себе раніше невідома (і пізніше не з'являлася) група Ліванці за вільний і незалежний Ліван. Вона виступила із заявою, в якій оголосила про страту «сирійського агента» й «ефективного інструменту» в руках тодішнього начальника сирійської військової розвідки Газі Канаана.

Появу невідомої групи та наступні арешти більшість спостерігачів сприйняли як «замітання слідів». Основна версія вбивства Хобейки пов'язана із сирійськими спецслужбами. Журналіст газети «Га-Арец» Цві Барель і деякі видні постаті у Лівані вважали, що за вбивством Хобейки стоїть Сирія, яка побоювалася розкриття її ролі в різанини у Сабрі та Шатілі.

Один із колишніх помічників Хобейки також був убитий разом із дружиною у Бразилії. Невідомий зробив постріли з пістолета з глушником. Інший загинув за дивних обставин у Нью-Йорку, врізавшись машиною у дерево у Нью-Йорку. Обидва загинули напередодні слухань у бельгійському суді приблизно одночасно з Хобейкою: 31 січня 2001 року та 22 березня 2002 року.

«Ізраїльська версія»

Офіційні інстанції Лівану, зокрема міністр внутрішніх справ, звинуватили у вбивстві Хобейки владу Ізраїлю та персонально Арієля Шарона (звинувачення висувалася також бойовикам організації «Вартові кедрів», лідер якої Етьєн Сакер відомий проізраїльською позицією). Орієнтована на Сирію преса стверджувала, ніби ізраїльські спецслужби змусили замовкнути основного свідка причетності Шарона до різанини у Сабрі та Шатілі. Газета «Дейлі стар» писала, ніби Хобейка розповів редактору про якийсь аудіозапис, у якому викривається роль Шарона у тих подіях — «ще більша, ніж вважають». Однак жодних підтверджень існування такого документа немає.

У червні 2001 року лівий маронітський адвокат Шіблі Маллат подав у Бельгії позов проти Арієля Шарона відповідно до закону, який дозволяє іноземцям виступати позивачами у справах про злочини проти людяності. Незадовго до смерті Хобейка публічно заявив про намір дати в бельгійському суді свідчення проти Шарона. Йосі Дубі, бельгійський сенатор, стверджував, ніби Хобейка за кілька днів до загибелі висловлював занепокоєння за своє життя у зв'язку з майбутніми «одкровеннями» про масові вбивства, викликають у нього занепокоєння за його життя. Коли Дубі запитав його, чому він не розкриє всіх фактів, Хобейка нібито відповів: «Я приберігаю їх для судового розгляду». На пресконференції він сказав: «Я дуже зацікавлений у тому, щоб бельгійський суд відбувся, тому що моя невинність під питанням».

З іншого боку, бельгійський сенатор Вінсент ван Квікенборн (Vincent Van Quickenborne), який відвідав Хобейку перед убивством, повідомив в інтерв'ю телеканалу Al Jazeera, що Хобейка не планував звинувачувати Шарона. Він заявляв також про власну невинність, оскільки нібито «не був того дня у Сабрі та Шатілі». При цьому Квікенборн не виключав, що Хобейка сказав це через побоювання за своє життя.

За твердженням В. Мостового, не підтвердженого іншими джерелами, адвокат Хобейки виступив на пресконференції, де буквально дослівно сказав таке: «Мій клієнт казав мені, що скаже правду: Шарон не віддавав наказу про масову розправу… Християни увійшли до таборів палестинських біженців, бо дізналися, що Арафат залишив там сотні своїх бандитів зі зброєю, і вони обстрілювали фалангістів і солдатів Шарона». Адвокат вважав, що згодом Хобейка вбили тому, що його свідчення не влаштовували «терористичну Організацію Визволення Палестини, її лідера Я. Арафата та сирійську розвідку».

Арієль Шарон у відповідь на звинувачення арабської преси у вбивстві заявив: «Це навіть не варте того, щоб коментувати».

Родина

Багато членів родини Хобейки загинули під час різанини в Дамурі. Його наречену зґвалтували та вбили палестинські бойовики.

З 1981 року Еліє Хобейка був одружений з Джиною Раймонд Нахаті. У них було двоє дітей — донька Сабіна та син Жозефа. Роберт Хатем стверджує, що Сабіна була в дитинстві піддана евтаназії за вказівкою батька.

Еліє Хобейка мав численні зв'язки з жінками з ліванської богеми й еліти, що спричинило напружені стосунки у сім'ї.

Особистісні характеристики

Люди, які знали Еліє Хобейку, називають надзвичайну жорстокість головною рисою його особистості. У радянських джерелах він особливо характеризувався як «людина крута та нещадна». Відзначається також своєрідна харизма. Роберт Хатем стверджував, ніби підлеглі Хобейки, отримавши наказ, ставали подібні роботам і, не роздумуючи, вчиняли вбивства.

Водночас для Хобейки були характерні такі якості, як хоробрість, завзятість, цілеспрямованість, ефективна діяльність, у ранній молодості фалангістська переконаність. Згодом говорити про переконаність стало складніше — у світлі переорієнтації Хобейки на Сирію та повної корупційної безпринципності.

Викриття колишнього охоронця

Численні факти та компетентні оцінки діяльності Еліє Хобейки містяться в книзі колишнього охоронця Роберта Хатема «From Israel to Damascus: The Painful Road of Blood, Betrayal and Deception» (З Ізраїлю в Дамаск: тяжка дорога крові, зради та брехні"). Публікація книги про вбивства, тортури, викрадення людей (зокрема іноземців), корупцію та позашлюбні зв'язки Хобейки з представницями бейрутського бомонду викликала політичний скандал у Лівані.

У період перебування Хобейки у ліванському уряді розповсюдження книги зазнавало кримінального переслідування. Хобейка публічно висловився про Хатема як про «безграмотного наркомана», що зводить рахунки через звільнення у 1985 році, і подав до суду за наклеп. Своєю чергою, Хатем звинувачував Хобейку у «зраді» соратників — включно з собою, «двадцять років співпрацював з ним, охороняв і його, та його сім'ю».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. В Бейруте сегодня был убит Элие Хобейка (рос.). Радио Свобода. 24 січня 2002. Процитовано 21 червня 2018.
  3. Вечеслав Мостовой (13 березня 2002). История лагерей Сабра и Шатила (рос.). Хроники Иерусалима. Процитовано 20 червня 2018.
  4. Hassan, Maher (24 січня 2010). Politics and war of Elie Hobeika. . Процитовано 29 грудня 2012.
  5. Elie Hobeika. The Telegraph. 25 січня 2002. Процитовано 29 грудня 2012.
  6. ايلي حبيقة من إسرائيل إلى دمشق (араб.). Al Bawaba. 24 січня 2002. Процитовано 20 червня 2018.
  7. Trevor Mostyn (25 січня 2002). Elie Hobeika. Lebanese militia leader who massacred civilians (англ.). The Guardian. Процитовано 20 червня 2018.
  8. Алексей Жаров (16 червня 2015). (рос.). Sensus Novus. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 20 червня 2018.
  9. Gambill, Gary C.; Bassam Endrawos. The Assassination of Elie Hobeika // Middle East Intelligence Bulletin. — 2002. — Т. 4, № 1 (1). Процитовано 2012-06-15.
  10. [en]. Nederlag. Israels krig i Libanon. — [en], 1985. — С. 47—50. — .
  11. محرر الشعب. . elshaab.org (араб.). جريدة الشعب. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 20 червня 2018.
  12. Robert Maroun Hatem. From Israel to Damascus. 1999 (англ.)
  13. Hanny Megally (22 червня 2001). Hamas Weekly: Syria and Heads of Lebanese Christian Forces Should be Tried for Sabra and Shatila before Sharon (англ.). MEMRI — Special Dispatch — Palestinians No. 232. Процитовано 20 червня 2018.
  14. Lebanese politician Fouad Abou Nader. spokeo.com (англ.). Процитовано 20 червня 2018.
  15. إيلي حبيقة... رجل المهام القذرة (араб.). الرئيسية. 5 вересня 2009. Процитовано 20 червня 2018.
  16. Lebanon’s Militia Wars (англ.). Foundation for Defense of Democracies. 1 червня 2008. Процитовано 20 червня 2018.
  17. Hassan Krayem. (англ.). . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
  18. Sami Moubayed (1 квітня 2002). (англ.). Bint Jbeil. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 20 червня 2018.
  19. Profile: Elie Hobeika. BBC. 24 січня 2002. Процитовано 29 грудня 2012.
  20. Yehia, Ranwa. A lighter Syrian shadow // Al-Ahram : газета. — Vol. 497. з джерела 23 грудня 2002. Процитовано 2013-04-15.
  21. «The World Lebanese Cultural Union» The Lebanese War [ 2009-10-25 у Wayback Machine.]
  22. . Lebanese Forces. Архів оригіналу за 10 лютого 2003. Процитовано 15 червня 2012. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  23. MacFarquhar, Neil (25 січня 2002). Car Bomb Kills Figure in 1982 Lebanese Massacre. The New York Times. Процитовано 7 липня 2012.
  24. Two arrested in Beirut fatal bombing (англ.). CNN. 26 січня 2002. Процитовано 20 червня 2018.
  25. Philps, Alan (25 січня 2002). Warlord killed in Beirut car bombing (англ.). The Telegraph. Процитовано 26 січня 2013.
  26. Давний теракт способен снова взорвать единственную арабскую демократию (рос.). В кризис.ру. 7 липня 2011. Процитовано 20 червня 2018.
  27. (26 січня 2002). Who killed Elie Hobeika?. Salon.com (англ.). Процитовано 20 червня 2018.
  28. Joel Campagna (2002-04). The Usual Suspects (англ.). World Press Review. Процитовано 20 червня 2018.
  29. Tom Owen (2002). Who killed Elie Hobeika? (англ.). The Free Library. Процитовано 20 червня 2018.
  30. Dore Gold, Saul Singer and Mark Ami-El (30 січня 2002). Elie Hobeika’s Assassination: Covering Up the Secrets of Sabra and Shatilla (англ.). Jerusalem Center for Public Affairs. Процитовано 20 червня 2018.
  31. Hobeika said would not identify Sharon as responsible for massacre (англ.). MEMRI - Special Dispatch - Palestinians No. 232. 27 січня 2002. Процитовано 20 червня 2018.
  32. . commondreams.org (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2007. Процитовано 20 червня 2018.[ ]
  33. Elie Hobeika: lady-killer and blood-soaked war criminal
  34. Robert M. Hatem. From Israel to Damascus: The Painful Road of Blood, Betrayal and Deception / Vanderblumen Publications; 1st edition, 1999.
  35. Robert Fisk (23 травня 1999). World: Notebook: The `Cobra' strikes at the heart of his master (англ.). The Independent. Процитовано 20 червня 2018.
  36. Robert Hatem (29 травня 1999). Robert Hatem “Cobra” auteuren du livre interdit "D’Israël à Damas" "Hobeika a voulu acceder a la prtsidence de la republique en me faisant assumer la responsabilite de ses actes" (фр.). La Revue du Liban. Процитовано 20 червня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eliye Hobejka arab إيلي حبيقة 22 veresnya 1956 1956veresnya22 Kleyat 24 sichnya 2002 Bejrut livanskij bojovik i politik falangist kerivnik sluzhbi bezpeki pravohristiyanskoyi partiyi Katayib Aktivnij uchasnik gromadyanskoyi vijni polovij komandir Livanskih sil Zvinuvachuvavsya u voyennih zlochinah zokrema v organizaciyi rizanini v Sabri ta Shatili Rozglyadavsya yak agent sirijskih specsluzhb Buv deputatom livanskogo parlamentu obijmav posadi v uryadi Vbitij vnaslidok teraktu Eliye Hobejka arab إيلي حبيقة Narodzhennya 22 veresnya 1956 1956 09 22 Keservan rajon Girskij Livan LivanSmert 24 sichnya 2002 2002 01 24 1 45 rokiv Bejrut LivanKrayina LivanReligiya hristiyanstvoPartiya Katayib Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiNarodivsya u maronitskij sim yi iz selisha Kleyat rajonu Keservan Girskogo Livanu regionu naselenogo perevazhno livanskimi hristiyanami Batko Eliye Hobejki buv robitnikom mehanikom mati shvachka Pislya shkoli Hobejka pracyuvav bankivskim sluzhbovcem Z rannoyi yunosti Eliye Hobejka dotrimuvavsya ultrapravih nacionalistichnih poglyadiv buv vorozhe nalashtovanij do musulman osoblivo palestincyam U 16 richnomu vici vstupiv do pravohristiyanskoyi partiyi Katayib Pravohristiyanskij silovikU 1975 roci u Livani pochalasya gromadyanska vijna mizh pravohristiyanskimi Katayib NLP Vartovi kedriv Marada Livanskij molodizhnij ruh i livomusulmanskimi OOP PSP LKP silami Pravohristiyanskij tabir konsoliduvavsya do bloku Livanskij front vijskove krilo yakogo sklali Livanski sili Na toj chas 18 richnij Eliye Hobejka vzhe mav serjoznij avtoritet sered falangistiv Komanduvav pidrozdilom falangistskoyi miliciyi brav aktivnu uchast i v boyah i v rozpravah zokrema bitvi za Tel Zaatar i bejrutskij Chornij suboti Za danimi britanskoyi gazeti Gardian bagato chleniv rodini Hobejki ta jogo narechena vbili palestinski bojoviki pid chas rizanini v Damuri 1976 Eliye Hobejka viriznyavsya zhorstokistyu ta neshadnistyu navit sered falangistskih bojovikiv Vin otrimav prizvisko HK za te sho ne rozluchavsya z pistoletom kulemetom Heckler amp Koch U lipni 1977 roku Hobejka na toj moment vidomij pid psevdonimom Shef Edvard keruvav rozpravoyu nad polonenimi palestinskimi bojovikami ta civilnimi osobami u pivdennolivanskomu seli Yarina Blizko 80 osib z yakih vid 20 do 30 ne mali vidnoshennya do zbrojnih formuvan vishikuvalis pered shkoloyu ta buli rozstrilyani U 1979 roci Eliye Hobejka ocholiv sistemu bezpeki Katayib i ohoronne agentstvo Livanskih sil Dzhihaz al Amin Vin stav takozh osobistim ohoroncem Bashira Zhmayelya komanduvacha falangistskoyi miliciyi ta Livanskih sil sina zasnovnika partiyi Katayib P yera Zhmayelya Takim chinom Hobejka stav odnim iz providnih pravohristiyanskih silovikiv Hobejka brav aktivnu uchast u vnutrishnij pravohristiyanskij mizhusobici 13 chervnya 1978 roku vin brav uchast v Edenskij rizanini vbivstvi komandira opolchennya Marada Toni Franzhye molodshogo sina prezidenta Livanu Sulejmana Franzhye ta jogo sim yi 7 lipnya 1980 roku keruvav rizaninoyu u Safri vbivstvom aktivistiv NLP i bojovikiv Miliciyi Tigriv Marada zaznala serjoznih vtrat opolchennya NLP bulo vklyucheno do Livanskih sil pid komanduvannyam falangistiv Ci krivavi akciyi zatverdili dominuvannya Katayib u pravohristiyanskomu tabori Bashir Zhmayel stav bezperechnim vijskovo politichnim liderom pravohristiyan a Eliye Hobejka jogo najblizhchim spodvizhnikom U nastupni roki Hobejka vstanoviv tisni zv yazki z izrayilskimi vijskovimi ta CRU SShA Organizator rizaniniU 1982 roci situaciya u Livani kardinalno zminilasya vnaslidok izrayilskogo vtorgnennya Zbrojni sili OOP buli zagalom rozgromleni izrayilskoyu armiyeyu Eliye Hobejka vistupav golovnim vijskovim zv yazkovim Livanskih sil iz CAHAL Koli izrayilski vijska zajnyali Bejrut vin postaravsya ostatochno zvesti stari rahunki z palestincyami 23 serpnya 1982 roku Bashir Zhmayel obrali prezidentom Livanu Pered Eliye Hobejkoyu vidkrivalisya shiroki perspektivi Odnak 14 veresnya 1982 roku she do oficijnogo vstupu na posadu obranij prezident Zhmayel zaginuv vnaslidok teraktu Vidpoviddyu falangistiv stala rizanina v Sabri ta Shatili masovi vbivstva palestinskih bizhenciv sho trivali z 16 do 18 veresnya 1982 roku u rezultati yakih zaginuli za riznimi ocinkami vid 460 do 3500 osib Hobejka ocholyuvav cyu rozpravu ta vimagav maksimalnoyi zhorstokosti vid pidleglih falangistiv U prichetnosti do rizanini z riznim stupenem obgruntovanosti zvinuvachuvalisya bagato pravohristiyanskih silovikiv i politikiv zokrema Samir Dzhaadzhaa Fadi Frem Etyen Saker Fuad Abu Nader Karim Pakraduni Zhozef Abu Halil Mishel Aun i bagato inshih odnak golovnim organizatorom zavzhdi nazivavsya Ilyas Hobejka Izrayilska Komisiya Kahana yaka za doruchennyam uryadu ciyeyi krayini rozsliduvala sho stalosya u Sabri ta Shatili u 1983 roci takozh zrobila visnovok pro vidpovidalnist za rizaninu same Hobejki Nachalnikom ohoroni Hobejki j aktivnim uchasnikom rizanini buv Robert Marun Hatem vidomij yak Kobra Zgodom vin stverdzhuvav sho Hobejka organizuvav rizaninu navmisno shob skomprometuvati Izrayil Hatem zayavlyav sho Hobejka na toj chas uzhe buv agentom sirijskih specsluzhb i cilespryamovano diyav na korist rezhimu Hafeza al Asada Dijsno navit vistupayuchi do 1985 roku z proizrayilskih pozicij Hobejka odnak pidtrimuvav vijskovo politichnu prisutnist Siriyi u Livani Zvinuvachennya Roberta Hatema pobichno pidtverdzhuyetsya tim faktom sho pislya rizanini Hobejka bagato rokiv zhiv u Livani j obijmav ministerski posadi u prosirijskomu uryadi Ni OOP vignana z Livanu u 1982 roci ni Siriya ni yihni livanski musulmanski soyuzniki ne iniciyuvali jogo peresliduvannya Na dodatok prosirijski silovi strukturi zdijsnyuvali ohoronu Hobejki do 2001 roku Saleh al Naami Hamas Mizhusobna borotba ta prosirijska oriyentaciyaPislya zagibeli Bashira Zhmayelya 1982 i smerti P yera Zhmayelya 1984 partiya Katayib Livanski sili ta pravohristiyanskij tabir zagalom vtratili viznanih lideriv Pretenziyi na cej status visunuv Eliye Hobejka Spochatku Hobejka diyav u soyuzi iz Samirom Dzhaadzhaa Voseni 1985 roku formuvannya Hobejki ta Dzhaadzhaa pidnyali zakolot proti prezidenta Amina Zhmayelya ta komanduvacha Livanskih sil Fuada Abu Nadera Na protivagu prezidentu Abu Nader mav silovij resurs dlya pridushennya buntu Prote vin kategorichno vidmovivsya brati uchast u pravohristiyanskij mizhusobici ta podav u vidstavku Vijskovo politichnij uspih Hobejki vidrazu visvitliv jogo novu prosirijsku oriyentaciyu U grudni 1985 roku vin buv odnim iz klyuchovih uchasnikiv zustrichi u Damasku de jogo prihilniki z Livanskih sil shiyitskij ruh Amal ta druzska PSP uklali Tristoronnyu ugodu pid egidoyu sirijskogo uryadu Prote 15 sichnya 1986 roku prezident Amin Zhmayel i Samir Dzhaadzhaa dezavuyuvali cyu ugodu Nastupnij zbrojnij konflikt spalahnuv mizh Hobejkoyu ta Dzhaadzhaa U sichni 1986 roku u Bejruti tochilisya boyi sho zakinchilisya peremogoyu prihilnikiv Dzhaadzhaa Hobejku viklyuchili z Livanskih sil vin utik u Zahlu a potim u Zahidnij Bejrut de buli silni poziciyi sirijciv ta yihnih soyuznikiv Vin she tisnishe zijshovsya z sirijskoyu vladoyu ta specsluzhbami Z jogo iniciativi bulo stvoreno prosirijsku Partiyu Vaad Do togo zh periodu nalezhit zamovlennya na vbivstvo Husejna Fadlalli duhovnogo lidera islamiskogo ugrupuvannya Hezbolla Zamovlennya j oplata nadijshli Hobejku vid amerikanskogo CRU cherez oficeriv livanskoyi vijskovoyi rozvidki CRU vvazhalo Fadlallu organizatorom pidrivu kazarm morskoyi pihoti SShA u Bejruti u rezultati yakogo zaginuv 241 vijskovosluzhbovec Sproba zamahu ne vdalasya vibuh avtomobilya bilya rezidenciyi Fadlalli vbiv desyatki perehozhih ale sam vin zalishivsya neushkodzhenim Pislya cogo CRU pripinilo stosunki z Hobejkoyu Ministr pri sirijskij okupaciyiU 1990 roci ozbroyeni formuvannya Hobejki aktivno pidtrimali sirijsku armiyu u protistoyanni z livanskim generalom Mishelem Aunom Porazka Auna zavershila gromadyansku vijnu faktichnim vstanovlennyam sirijskoyi okupaciyi Livanu Cej rezultat zakripleno Tayifskimi ugodami pro umovi politichnogo vregulyuvannya Eliye Hobejka yak prosirijskij diyach 1991 roku otrimav povnu amnistiyu za zlochini skoyeni pid chas gromadyanskoyi vijni i micno uvijshov do novoyi politichnoyi eliti Dvichi u 1992 ta 1996 rokah obiravsya do parlamentu Livanu vid partiyi Vaad Neodnorazovo obijmav uryadovi posadi buv derzhavnim ministrom u spravah emigrantiv z travnya do zhovtnya 1992 roku derzhavnim ministrom iz socialnih pitan i sprav invalidiv z zhovtnya 1992 do veresnya 1994 roku ministrom vodnih resursiv j elektroenergiyi z 9 chervnya 1993 roku do grudnya 1998 roku Na choli ministerstva vodnih resursiv Hobejka spriyav realizaciyi velikih energetichnih proyektiv u Baddavi ta Zahrani Zuci ta Baalbeku Bulo stvoreno veliki elektrichni merezhi z rozpodilom po vsij teritoriyi Livanu zokrema u viddalenih rajonah Odnak energetichnij rozvitok galmuvavsya vijskovo politichnoyu naprugoyu na pivdni krayini Chastinu potuzhnostej bulo zrujnovano pid chas izrayilskoyi operaciyi Grona gnivu Vodnochas Robert Hatem u svoyij knizi opisuye chislenni finansovi aferi ta kriminalni akciyi Hobejki v yakih vin sam brav uchast lobiyuvannya komercijnih proyektiv za vidkati vbivstva na zamovlennya vikradennya vimagannya ta torturi Na dumku Hatema na ministerskij posadi Hobejka ostatochno vtrativ politichni poglyadi peretvorivshis na bezprincipnogo korupcionera sturbovanogo lishe naroshuvannyam osobistoyi vladi bagatstva ta vedennyam glamurnogo sposobu zhittya Harakterna detal biznes partnerom Hobejki u torgovij firmi stav lider livanskih komunistiv Zhorzh Hauyi a kolegoyu Hatema z reketu ta likvidaciyi konkurentiv kolishnij komunistichnij bojovik Kamal Fegali Do kincya 1990 h vidnosini Eliye Hobejki z Damaskom rizko pogirshilisya Sirijski specsluzhbi periodichno usuvali najbilsh odioznih j ambitnih predstavnikiv livanskoyi politichnoyi eliti U 2000 roci Hobejka vtrativ parlamentskij mandat jogo obrannya faktichno zablokuvali sirijci Zgidno z The World Lebanese Cultural Union pislya teraktiv 11 veresnya 2001 roku u SShA Hobejka sprobuvav zaproponuvati CRU svoyi poslugi u zatrimanni Imada Mugniyi kolishnogo nachalnika specsluzhb teroristichnoyi organizaciyi Hezbolla Pislya cogo naprikinci 2001 roku sirijci povnistyu pripinili ohoronu Hobejki ta doruchili yuridichnim instanciyam Livanu vzhiti proti nogo vidpovidnih akcij abo yak minimum prigroziti takimi Vbivstvo Sirijska versiya Eliye Hobejku vbili 24 sichnya 2002 roku u vici 45 rokiv Zaminovanij avtomobil vibuhnuv bilya jogo budinku v bejrutskomu peredmisti Hazmiye Vnaslidok vibuhu zaginuli troye lyudej vklyuchno z dvoma jogo ohoroncyami i she shist osib otrimali poranennya Vidpovidalnist za vbivstvo Eliye Hobejki vzyala na sebe ranishe nevidoma i piznishe ne z yavlyalasya grupa Livanci za vilnij i nezalezhnij Livan Vona vistupila iz zayavoyu v yakij ogolosila pro stratu sirijskogo agenta j efektivnogo instrumentu v rukah todishnogo nachalnika sirijskoyi vijskovoyi rozvidki Gazi Kanaana Poyavu nevidomoyi grupi ta nastupni areshti bilshist sposterigachiv sprijnyali yak zamitannya slidiv Osnovna versiya vbivstva Hobejki pov yazana iz sirijskimi specsluzhbami Zhurnalist gazeti Ga Arec Cvi Barel i deyaki vidni postati u Livani vvazhali sho za vbivstvom Hobejki stoyit Siriya yaka poboyuvalasya rozkrittya yiyi roli v rizanini u Sabri ta Shatili Odin iz kolishnih pomichnikiv Hobejki takozh buv ubitij razom iz druzhinoyu u Braziliyi Nevidomij zrobiv postrili z pistoleta z glushnikom Inshij zaginuv za divnih obstavin u Nyu Jorku vrizavshis mashinoyu u derevo u Nyu Jorku Obidva zaginuli naperedodni sluhan u belgijskomu sudi priblizno odnochasno z Hobejkoyu 31 sichnya 2001 roku ta 22 bereznya 2002 roku Izrayilska versiya Oficijni instanciyi Livanu zokrema ministr vnutrishnih sprav zvinuvatili u vbivstvi Hobejki vladu Izrayilyu ta personalno Ariyelya Sharona zvinuvachennya visuvalasya takozh bojovikam organizaciyi Vartovi kedriv lider yakoyi Etyen Saker vidomij proizrayilskoyu poziciyeyu Oriyentovana na Siriyu presa stverdzhuvala nibi izrayilski specsluzhbi zmusili zamovknuti osnovnogo svidka prichetnosti Sharona do rizanini u Sabri ta Shatili Gazeta Dejli star pisala nibi Hobejka rozpoviv redaktoru pro yakijs audiozapis u yakomu vikrivayetsya rol Sharona u tih podiyah she bilsha nizh vvazhayut Odnak zhodnih pidtverdzhen isnuvannya takogo dokumenta nemaye U chervni 2001 roku livij maronitskij advokat Shibli Mallat podav u Belgiyi pozov proti Ariyelya Sharona vidpovidno do zakonu yakij dozvolyaye inozemcyam vistupati pozivachami u spravah pro zlochini proti lyudyanosti Nezadovgo do smerti Hobejka publichno zayaviv pro namir dati v belgijskomu sudi svidchennya proti Sharona Josi Dubi belgijskij senator stverdzhuvav nibi Hobejka za kilka dniv do zagibeli vislovlyuvav zanepokoyennya za svoye zhittya u zv yazku z majbutnimi odkrovennyami pro masovi vbivstva viklikayut u nogo zanepokoyennya za jogo zhittya Koli Dubi zapitav jogo chomu vin ne rozkriye vsih faktiv Hobejka nibito vidpoviv Ya priberigayu yih dlya sudovogo rozglyadu Na preskonferenciyi vin skazav Ya duzhe zacikavlenij u tomu shob belgijskij sud vidbuvsya tomu sho moya nevinnist pid pitannyam Z inshogo boku belgijskij senator Vinsent van Kvikenborn Vincent Van Quickenborne yakij vidvidav Hobejku pered ubivstvom povidomiv v interv yu telekanalu Al Jazeera sho Hobejka ne planuvav zvinuvachuvati Sharona Vin zayavlyav takozh pro vlasnu nevinnist oskilki nibito ne buv togo dnya u Sabri ta Shatili Pri comu Kvikenborn ne viklyuchav sho Hobejka skazav ce cherez poboyuvannya za svoye zhittya Za tverdzhennyam V Mostovogo ne pidtverdzhenogo inshimi dzherelami advokat Hobejki vistupiv na preskonferenciyi de bukvalno doslivno skazav take Mij kliyent kazav meni sho skazhe pravdu Sharon ne viddavav nakazu pro masovu rozpravu Hristiyani uvijshli do taboriv palestinskih bizhenciv bo diznalisya sho Arafat zalishiv tam sotni svoyih banditiv zi zbroyeyu i voni obstrilyuvali falangistiv i soldativ Sharona Advokat vvazhav sho zgodom Hobejka vbili tomu sho jogo svidchennya ne vlashtovuvali teroristichnu Organizaciyu Vizvolennya Palestini yiyi lidera Ya Arafata ta sirijsku rozvidku Ariyel Sharon u vidpovid na zvinuvachennya arabskoyi presi u vbivstvi zayaviv Ce navit ne varte togo shob komentuvati RodinaBagato chleniv rodini Hobejki zaginuli pid chas rizanini v Damuri Jogo narechenu zgvaltuvali ta vbili palestinski bojoviki Z 1981 roku Eliye Hobejka buv odruzhenij z Dzhinoyu Rajmond Nahati U nih bulo dvoye ditej donka Sabina ta sin Zhozefa Robert Hatem stverdzhuye sho Sabina bula v ditinstvi piddana evtanaziyi za vkazivkoyu batka Eliye Hobejka mav chislenni zv yazki z zhinkami z livanskoyi bogemi j eliti sho sprichinilo napruzheni stosunki u sim yi Osobistisni harakteristikiLyudi yaki znali Eliye Hobejku nazivayut nadzvichajnu zhorstokist golovnoyu risoyu jogo osobistosti U radyanskih dzherelah vin osoblivo harakterizuvavsya yak lyudina kruta ta neshadna Vidznachayetsya takozh svoyeridna harizma Robert Hatem stverdzhuvav nibi pidlegli Hobejki otrimavshi nakaz stavali podibni robotam i ne rozdumuyuchi vchinyali vbivstva Vodnochas dlya Hobejki buli harakterni taki yakosti yak horobrist zavzyatist cilespryamovanist efektivna diyalnist u rannij molodosti falangistska perekonanist Zgodom govoriti pro perekonanist stalo skladnishe u svitli pereoriyentaciyi Hobejki na Siriyu ta povnoyi korupcijnoyi bezprincipnosti Vikrittya kolishnogo ohoroncyaChislenni fakti ta kompetentni ocinki diyalnosti Eliye Hobejki mistyatsya v knizi kolishnogo ohoroncya Roberta Hatema From Israel to Damascus The Painful Road of Blood Betrayal and Deception Z Izrayilyu v Damask tyazhka doroga krovi zradi ta brehni Publikaciya knigi pro vbivstva torturi vikradennya lyudej zokrema inozemciv korupciyu ta pozashlyubni zv yazki Hobejki z predstavnicyami bejrutskogo bomondu viklikala politichnij skandal u Livani U period perebuvannya Hobejki u livanskomu uryadi rozpovsyudzhennya knigi zaznavalo kriminalnogo peresliduvannya Hobejka publichno vislovivsya pro Hatema yak pro bezgramotnogo narkomana sho zvodit rahunki cherez zvilnennya u 1985 roci i podav do sudu za naklep Svoyeyu chergoyu Hatem zvinuvachuvav Hobejku u zradi soratnikiv vklyuchno z soboyu dvadcyat rokiv spivpracyuvav z nim ohoronyav i jogo ta jogo sim yu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 V Bejrute segodnya byl ubit Elie Hobejka ros Radio Svoboda 24 sichnya 2002 Procitovano 21 chervnya 2018 Vecheslav Mostovoj 13 bereznya 2002 Istoriya lagerej Sabra i Shatila ros Hroniki Ierusalima Procitovano 20 chervnya 2018 Hassan Maher 24 sichnya 2010 Politics and war of Elie Hobeika Procitovano 29 grudnya 2012 Elie Hobeika The Telegraph 25 sichnya 2002 Procitovano 29 grudnya 2012 ايلي حبيقة من إسرائيل إلى دمشق arab Al Bawaba 24 sichnya 2002 Procitovano 20 chervnya 2018 Trevor Mostyn 25 sichnya 2002 Elie Hobeika Lebanese militia leader who massacred civilians angl The Guardian Procitovano 20 chervnya 2018 Aleksej Zharov 16 chervnya 2015 ros Sensus Novus Arhiv originalu za 27 kvitnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2018 Gambill Gary C Bassam Endrawos The Assassination of Elie Hobeika Middle East Intelligence Bulletin 2002 T 4 1 1 Procitovano 2012 06 15 en Nederlag Israels krig i Libanon en 1985 S 47 50 ISBN 82 02 09346 5 محرر الشعب elshaab org arab جريدة الشعب Arhiv originalu za 15 lipnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2018 Robert Maroun Hatem From Israel to Damascus 1999 ISBN 978 0 9644304 3 3 angl Hanny Megally 22 chervnya 2001 Hamas Weekly Syria and Heads of Lebanese Christian Forces Should be Tried for Sabra and Shatila before Sharon angl MEMRI Special Dispatch Palestinians No 232 Procitovano 20 chervnya 2018 Lebanese politician Fouad Abou Nader spokeo com angl Procitovano 20 chervnya 2018 إيلي حبيقة رجل المهام القذرة arab الرئيسية 5 veresnya 2009 Procitovano 20 chervnya 2018 Lebanon s Militia Wars angl Foundation for Defense of Democracies 1 chervnya 2008 Procitovano 20 chervnya 2018 Hassan Krayem angl Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2018 Sami Moubayed 1 kvitnya 2002 angl Bint Jbeil Arhiv originalu za 14 bereznya 2019 Procitovano 20 chervnya 2018 Profile Elie Hobeika BBC 24 sichnya 2002 Procitovano 29 grudnya 2012 Yehia Ranwa A lighter Syrian shadow Al Ahram gazeta Vol 497 z dzherela 23 grudnya 2002 Procitovano 2013 04 15 The World Lebanese Cultural Union The Lebanese War 2009 10 25 u Wayback Machine Lebanese Forces Arhiv originalu za 10 lyutogo 2003 Procitovano 15 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka MacFarquhar Neil 25 sichnya 2002 Car Bomb Kills Figure in 1982 Lebanese Massacre The New York Times Procitovano 7 lipnya 2012 Two arrested in Beirut fatal bombing angl CNN 26 sichnya 2002 Procitovano 20 chervnya 2018 Philps Alan 25 sichnya 2002 Warlord killed in Beirut car bombing angl The Telegraph Procitovano 26 sichnya 2013 Davnij terakt sposoben snova vzorvat edinstvennuyu arabskuyu demokratiyu ros V krizis ru 7 lipnya 2011 Procitovano 20 chervnya 2018 26 sichnya 2002 Who killed Elie Hobeika Salon com angl Procitovano 20 chervnya 2018 Joel Campagna 2002 04 The Usual Suspects angl World Press Review Procitovano 20 chervnya 2018 Tom Owen 2002 Who killed Elie Hobeika angl The Free Library Procitovano 20 chervnya 2018 Dore Gold Saul Singer and Mark Ami El 30 sichnya 2002 Elie Hobeika s Assassination Covering Up the Secrets of Sabra and Shatilla angl Jerusalem Center for Public Affairs Procitovano 20 chervnya 2018 Hobeika said would not identify Sharon as responsible for massacre angl MEMRI Special Dispatch Palestinians No 232 27 sichnya 2002 Procitovano 20 chervnya 2018 commondreams org angl Arhiv originalu za 2 serpnya 2007 Procitovano 20 chervnya 2018 Elie Hobeika lady killer and blood soaked war criminal Robert M Hatem From Israel to Damascus The Painful Road of Blood Betrayal and Deception Vanderblumen Publications 1st edition 1999 Robert Fisk 23 travnya 1999 World Notebook The Cobra strikes at the heart of his master angl The Independent Procitovano 20 chervnya 2018 Robert Hatem 29 travnya 1999 Robert Hatem Cobra auteuren du livre interdit D Israel a Damas Hobeika a voulu acceder a la prtsidence de la republique en me faisant assumer la responsabilite de ses actes fr La Revue du Liban Procitovano 20 chervnya 2018 Posilannya

Дата публікації:
Топ