Елен Джонсон-Серліф (англ. Ellen Johnson-Sirleaf, *29 жовтня 1938) — 24-тя президентка Ліберії, лауреатка Нобелівської премії миру 2011 року (з Леймою Гбові і Тавакуль Карман «за ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за права жінок на повноправну участь у досягненні миру»), економістка, підприємиця та письменниця. Перша жінка-президент африканської країни (з 2006 року), перша жінка в Африці, яка очолила державу. За суворий характер і рішучість її часто порівнюють із «залізною леді».
Елен Джонсон-Серліф | |
---|---|
англ. Ellen Johnson-Sirleaf | |
24-й президент Ліберії | |
16 січня 2006 — 26 грудня 2017 | |
Попередник | |
Наступник | Джордж Веа |
| |
Народився | 29 жовтня 1938 (85 років) Монровія, Ліберія |
Відомий як | політична діячка, економістка, підприємиця, письменниця |
Місце роботи | Світовий банк, Citibank, HSBC, Програма розвитку ООН і d |
Країна | Ліберія |
Alma mater | Університет Колорадо у Боулдері, Гарвардський університет (1971), Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді, d (1955), d, Університет Вісконсин-Медісон і Університет Колорадо |
Політична партія | Партія єдності |
У шлюбі з | невідомо |
Релігія | методизм |
Нагороди | Нобелівська премія миру (2011) |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Елен Джонсон-Серліф зробила неабиякий вклад у відновлення прав жінок у Ліберії. У 2007 році вона створила «Фонд жінок ринку праці Серліф», за допомогою якого було побудовано та відновлено 26 ринків та з'явилася можливість отримання жінками додаткової освіти у сфері торгівлі, управління та охорони здоров'я.
Коли у 2006 році Джонсон-Серліф очолила країну, про її життя та політичну діяльність знято 6 сюжетів. На їх основі було виявлено, що вона має неабиякий дипломатичний талант. Елен Джонсон-Серліф у них зазначає, що політиці грань між чоловіками та жінками має бути відсутньою. За той час політичної діяльності Елен Джонсон-Серліф розвіяла певні стереотипи про жінок у суспільстві та виробила набір навичок, які будуть корисними для жінок.
Життя та кар'єра
Елен Джонсон народилася в Монровії 29 жовтня 1938 роцу. Навчалася в [en] з 1948 по 1955 рр. У 17 років вступила в шлюб з Джеймсом Серліфом, з яким згодом розлучилася. Народила чотирьох синів і була в основному зайнята як домогосподарка. На початку шлюбу чоловік працював у відділі сільського господарства, а Елен була бухгалтеркою у авторемонтній майстерні.
У 1961 році Джонсон-Серліф з чоловіком переїхали у США, щоб продовжити освіту, вона здобула ступінь асоціата з бухгалтерського обліку в [en], в штаті Вісконсін. Коли вони повернулися до Ліберії, чоловік продовжив роботу в Департаменті сільського господарства, а Джонсн-Серліф розпочала кар'єру в Департаменті казначейства Міністерства фінансів Ліберії.
Пізніше Джонсон-Серліф повернувся до коледжу, щоб закінчити ступінь бакалавра. У 1970 році вона здобула ступінь бакалавра економіки в Колорадському універститеті у Боулдері , де також провела літню підготовку до аспірантури. З 1969 по 1971 рр. Джонсон-Серліф вивчала економіку та державну політику в Школі державного управління ім. Джона Кеннеді Гарвардського, здобувши ступінь магістра державного управління. Вона повернулася до Ліберії, щоб працювати в адміністрації Вільяма Толберта, де була призначена на посаду помічниці міністра фінансів. У той час вона привернула увагу «вибуховою» промовою до Ліберійської торговельної палати, де заявила, що корпорації країни завдають шкоди економіці, накопичуючи чи надсилаючи свої прибутки за кордон.
З 1972 по 1973 рр. Джонсон-Серліф працювала помічницею міністра в адміністрації Толберта. Вона подала у відставку після розбіжностей щодо витрат уряду. Згодом була призначена міністеркою фінансів з 1979 по квітень 1980 року.
Самуель Доу, член корінної етнічної групи Гере, захопив владу під час військового перевороту 12 квітня 1980 року; він наказав вбити Толберта і розстріляти всіх, крім чотирьох членів уряду (серед яких була Джонсон-Серліф). Спочатку вона була прийнята на посаду в новому уряді як очільниця Ліберійського банку розвитку і інвестицій. Джонсон-Серліф утекла з країни в листопаді 1980 року після того, як публічно критикувала Доу і Раду народної відплати за управління країною.
Спочатку переїхала до Вашингтона, округ Колумбія, і працювала у Світовому банку. У 1981 році переїхала до Найробі, Кенія, щоб стати віцепрезиденткою Африканського регіонального бюро Сітібанку. Вона залишила Citibank у 1985 році після участі в загальних виборах 1985 року в Ліберії. Пішла в Equator Bank, дочірню компанію HSBC.
У 1992 році Джонсон-Серліф була призначена очільницею Регіонального бюро Африки за Програмою розвитку ООН у ранзі помічниці адміністратора та помічниці Генерального секретаря (ASG). Вона залишила посаду у 1997 році, щоб балотуватися на пост президента Ліберії. Протягом свого перебування в ООН вона була однією з семи міжнародно відомих осіб, яких було призначено в 1999 році Організацією африканської єдності для розслідування геноциду в Руанді, однією з п'яти голів Комісії міжконголезського діалогу і однією з двох міжнародних експерток, обраних ЮНІФЕМ для розслідування та звітування про вплив конфлікту на роль жінок та роль жінок у побудові миру. Вона була першою головою [en] і професором з управління в [en]
Має чотирьох синів і вісім онуків. Її племінник Еммануель Сумана Елсар був її політичним радником під час президентських виборів 2005 року.
Професійні віхи
- 1972—1973: Помічниця міністра фінансів Ліберії.
- 1980—1985: Міністерка фінансів Ліберії.
- 1982—1985: Віцепрезидент африканського регіонального відділення банку «Citibank» у Найробі.
- 1986—1992: Віцепрезидент і член виконавчого комітету банку «Екватор» у Вашингтоні.
- 1992—1997: Член правління регіонального африканського бюро розвитку ООН.
- 1997: Лідерка Партії єдності; кандидатка в президенти.
- 2004—2005: Голова комісії «порядок у владі» (Ліберія).
- 2005: Кандидатка в президенти.
- 2006: Президент Ліберії.
Джонсон-Серліф також:
- : року Джеймс Серліф, один із синів Еллен Серліф, помер у своїй резиденції в Ліберії за невідомих обставин.
- Засновниця Міжнародного інституту в справах жінок у політиці.
- Член консультативної ради «Сучасні зростання Африки та інвестиційна компанія».
- Член фінансового комітету «Modern Africa Fund Managers».
- Президент «Ліберійського банку розвитку та інвестицій».
- Президент інвестиційної компанії «Kormah Development and Investment Corporation».
- Старшв представниця банку «Світового банку» з видачі позики.
- Віцепрезидент «Сітібанку».
Публікації
- «Від катастрофи до розвитку» (1991).
- «Перспективи кредитування Центральної Африки» (1992).
Нагороди
- Нагорода Рузвельта 1988 за свободу слова.
- Нагорода Ральфа Бунша за лідерство у світовій політиці.
- Кавалер за звільнення Ліберії.
- Кавалер Ордена Того.
- Нобелівська премія миру (2011).
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2011.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
- «Железная леди» Элен Джонсон-Серлиф. eawfpress.ru. Процитовано 29 червня 2019.
- . NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- . Academy of Achievement (амер.). Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- . College of Arts and Sciences (англ.). 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- . Harvard Gazette (амер.). 10 березня 2011. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- Robinson, Jack. "Mrs. Sirleaf on 'Stimulating the Economy'", Liberian Age, 29 June 1973, pp. 1–2.
- . www.newtimes.co.rw. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 30 червня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elen Dzhonson Serlif angl Ellen Johnson Sirleaf 29 zhovtnya 1938 24 tya prezidentka Liberiyi laureatka Nobelivskoyi premiyi miru 2011 roku z Lejmoyu Gbovi i Tavakul Karman za nenasilnicku borotbu za bezpeku zhinok i za prava zhinok na povnopravnu uchast u dosyagnenni miru ekonomistka pidpriyemicya ta pismennicya Persha zhinka prezident afrikanskoyi krayini z 2006 roku persha zhinka v Africi yaka ocholila derzhavu Za suvorij harakter i rishuchist yiyi chasto porivnyuyut iz zaliznoyu ledi Elen Dzhonson Serlifangl Ellen Johnson SirleafElen Dzhonson Serlif24 j prezident Liberiyi16 sichnya 2006 26 grudnya 2017PoperednikNastupnik Dzhordzh VeaNarodivsya 29 zhovtnya 1938 1938 10 29 85 rokiv Monroviya LiberiyaVidomij yak politichna diyachka ekonomistka pidpriyemicya pismennicyaMisce roboti Svitovij bank Citibank HSBC Programa rozvitku OON i dKrayina LiberiyaAlma mater Universitet Kolorado u Boulderi Garvardskij universitet 1971 Garvardskij institut derzhavnogo upravlinnya im Dzhona F Kennedi d 1955 d Universitet Viskonsin Medison i Universitet KoloradoPolitichna partiya Partiya yednostiU shlyubi z nevidomoReligiya metodizmNagorodi Nobelivska premiya miru 2011 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Elen Dzhonson Serlif zrobila neabiyakij vklad u vidnovlennya prav zhinok u Liberiyi U 2007 roci vona stvorila Fond zhinok rinku praci Serlif za dopomogoyu yakogo bulo pobudovano ta vidnovleno 26 rinkiv ta z yavilasya mozhlivist otrimannya zhinkami dodatkovoyi osviti u sferi torgivli upravlinnya ta ohoroni zdorov ya Koli u 2006 roci Dzhonson Serlif ocholila krayinu pro yiyi zhittya ta politichnu diyalnist znyato 6 syuzhetiv Na yih osnovi bulo viyavleno sho vona maye neabiyakij diplomatichnij talant Elen Dzhonson Serlif u nih zaznachaye sho politici gran mizh cholovikami ta zhinkami maye buti vidsutnoyu Za toj chas politichnoyi diyalnosti Elen Dzhonson Serlif rozviyala pevni stereotipi pro zhinok u suspilstvi ta virobila nabir navichok yaki budut korisnimi dlya zhinok Zhittya ta kar yeraElen Dzhonson narodilasya v Monroviyi 29 zhovtnya 1938 rocu Navchalasya v en z 1948 po 1955 rr U 17 rokiv vstupila v shlyub z Dzhejmsom Serlifom z yakim zgodom rozluchilasya Narodila chotiroh siniv i bula v osnovnomu zajnyata yak domogospodarka Na pochatku shlyubu cholovik pracyuvav u viddili silskogo gospodarstva a Elen bula buhgalterkoyu u avtoremontnij majsterni U 1961 roci Dzhonson Serlif z cholovikom pereyihali u SShA shob prodovzhiti osvitu vona zdobula stupin asociata z buhgalterskogo obliku v en v shtati Viskonsin Koli voni povernulisya do Liberiyi cholovik prodovzhiv robotu v Departamenti silskogo gospodarstva a Dzhonsn Serlif rozpochala kar yeru v Departamenti kaznachejstva Ministerstva finansiv Liberiyi Piznishe Dzhonson Serlif povernuvsya do koledzhu shob zakinchiti stupin bakalavra U 1970 roci vona zdobula stupin bakalavra ekonomiki v Koloradskomu universtiteti u Boulderi de takozh provela litnyu pidgotovku do aspiranturi Z 1969 po 1971 rr Dzhonson Serlif vivchala ekonomiku ta derzhavnu politiku v Shkoli derzhavnogo upravlinnya im Dzhona Kennedi Garvardskogo zdobuvshi stupin magistra derzhavnogo upravlinnya Vona povernulasya do Liberiyi shob pracyuvati v administraciyi Vilyama Tolberta de bula priznachena na posadu pomichnici ministra finansiv U toj chas vona privernula uvagu vibuhovoyu promovoyu do Liberijskoyi torgovelnoyi palati de zayavila sho korporaciyi krayini zavdayut shkodi ekonomici nakopichuyuchi chi nadsilayuchi svoyi pributki za kordon Z 1972 po 1973 rr Dzhonson Serlif pracyuvala pomichniceyu ministra v administraciyi Tolberta Vona podala u vidstavku pislya rozbizhnostej shodo vitrat uryadu Zgodom bula priznachena ministerkoyu finansiv z 1979 po kviten 1980 roku Samuel Dou chlen korinnoyi etnichnoyi grupi Gere zahopiv vladu pid chas vijskovogo perevorotu 12 kvitnya 1980 roku vin nakazav vbiti Tolberta i rozstrilyati vsih krim chotiroh chleniv uryadu sered yakih bula Dzhonson Serlif Spochatku vona bula prijnyata na posadu v novomu uryadi yak ochilnicya Liberijskogo banku rozvitku i investicij Dzhonson Serlif utekla z krayini v listopadi 1980 roku pislya togo yak publichno kritikuvala Dou i Radu narodnoyi vidplati za upravlinnya krayinoyu Spochatku pereyihala do Vashingtona okrug Kolumbiya i pracyuvala u Svitovomu banku U 1981 roci pereyihala do Najrobi Keniya shob stati viceprezidentkoyu Afrikanskogo regionalnogo byuro Sitibanku Vona zalishila Citibank u 1985 roci pislya uchasti v zagalnih viborah 1985 roku v Liberiyi Pishla v Equator Bank dochirnyu kompaniyu HSBC U 1992 roci Dzhonson Serlif bula priznachena ochilniceyu Regionalnogo byuro Afriki za Programoyu rozvitku OON u ranzi pomichnici administratora ta pomichnici Generalnogo sekretarya ASG Vona zalishila posadu u 1997 roci shob balotuvatisya na post prezidenta Liberiyi Protyagom svogo perebuvannya v OON vona bula odniyeyu z semi mizhnarodno vidomih osib yakih bulo priznacheno v 1999 roci Organizaciyeyu afrikanskoyi yednosti dlya rozsliduvannya genocidu v Ruandi odniyeyu z p yati goliv Komisiyi mizhkongolezskogo dialogu i odniyeyu z dvoh mizhnarodnih ekspertok obranih YuNIFEM dlya rozsliduvannya ta zvituvannya pro vpliv konfliktu na rol zhinok ta rol zhinok u pobudovi miru Vona bula pershoyu golovoyu en i profesorom z upravlinnya v en Maye chotiroh siniv i visim onukiv Yiyi pleminnik Emmanuel Sumana Elsar buv yiyi politichnim radnikom pid chas prezidentskih viboriv 2005 roku Profesijni vihi1972 1973 Pomichnicya ministra finansiv Liberiyi 1980 1985 Ministerka finansiv Liberiyi 1982 1985 Viceprezident afrikanskogo regionalnogo viddilennya banku Citibank u Najrobi 1986 1992 Viceprezident i chlen vikonavchogo komitetu banku Ekvator u Vashingtoni 1992 1997 Chlen pravlinnya regionalnogo afrikanskogo byuro rozvitku OON 1997 Liderka Partiyi yednosti kandidatka v prezidenti 2004 2005 Golova komisiyi poryadok u vladi Liberiya 2005 Kandidatka v prezidenti 2006 Prezident Liberiyi Dzhonson Serlif takozh roku Dzhejms Serlif odin iz siniv Ellen Serlif pomer u svoyij rezidenciyi v Liberiyi za nevidomih obstavin Zasnovnicya Mizhnarodnogo institutu v spravah zhinok u politici Chlen konsultativnoyi radi Suchasni zrostannya Afriki ta investicijna kompaniya Chlen finansovogo komitetu Modern Africa Fund Managers Prezident Liberijskogo banku rozvitku ta investicij Prezident investicijnoyi kompaniyi Kormah Development and Investment Corporation Starshv predstavnicya banku Svitovogo banku z vidachi poziki Viceprezident Sitibanku Publikaciyi Vid katastrofi do rozvitku 1991 Perspektivi kredituvannya Centralnoyi Afriki 1992 NagorodiNagoroda Ruzvelta 1988 za svobodu slova Nagoroda Ralfa Bunsha za liderstvo u svitovij politici Kavaler za zvilnennya Liberiyi Kavaler Ordena Togo Nobelivska premiya miru 2011 Primitki Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2011 Welle www dw com Deutsche DW COM ukr Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2019 Zheleznaya ledi Elen Dzhonson Serlif eawfpress ru Procitovano 29 chervnya 2019 NobelPrize org amer Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Academy of Achievement amer Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 College of Arts and Sciences angl 28 listopada 2017 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Harvard Gazette amer 10 bereznya 2011 Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Robinson Jack Mrs Sirleaf on Stimulating the Economy Liberian Age 29 June 1973 pp 1 2 www newtimes co rw Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya amer Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 30 chervnya 2019