Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елдґ'я (ісл. Eldgjá, вогняний каньйон) — вулкан та каньйон довжиною до 8 км в Ісландії.
| Елдґ'я | ||||
|---|---|---|---|---|
 Вид на дно каньйону Елдґ'я | ||||
| 63°58′00″ пн. ш. 18°36′33″ зх. д. / 63.9666666666947776320739649° пн. ш. 18.60916666669477948° зх. д.Координати: 63°58′00″ пн. ш. 18°36′33″ зх. д. / 63.9666666666947776320739649° пн. ш. 18.60916666669477948° зх. д. | ||||
| Тип | вулканічні тріщини вулкану Катла | |||
| Країна |  Ісландія | |||
| Місце знаходження | Ісландія | |||
| Гори | Серединно-Атлантичний хребет | |||
| Висота | різниться - від каньйону до 800 м.н.м. | |||
| Останнє виверження | 934 | |||
| Ідентифікатори і зовнішні посилання | ||||
| 2632071 | ||||
| 372030 | ||||
  Елдґ'я | ||||
 Елдґ'я у Вікісховищі | ||||
Опис
Елдґ'я — найбільший вулканічний каньйон у світі з глибиною до 150–270 метрів та шириною до 600 метрів. Елдґ'я є центральною частиною вулканічної системи вулкану Катла довжиною 75 км на півдні країни, та лежить на південь від Ісландського плато. На північний схід від каньйону розташовані Кратери Лакі, що належать до тої ж вулканічної системи.
Перше задокументоване виверження в 934 році було найбільшим базальтовим виливом (траповим магматизмом) в історичні часи — з землі вилилось до 18 км³ магми.. Розлив лави становить до 800 км².
В північній частині каньйону є водоспад (ісл. Ófærufoss), через який раніше був перекинутий природний кам'яний міст. Однак в 1993 році міст обвалився внаслідок сильного потоку води з талого льоду.
Ця північна частина каньйону, включно з водоспадом та оточуючими територіями включена до з 2011 року.
Каньйон був відкритий ісландський геологом та географом Торвальдуром Тороддсеном в 1893 році.
Дістатися до (частини) каньйону можна Кільцевою дорогою (відрізок біля селища )
Виверження 934-40 рр
Елдґ'я виник ймовірно при великому виверженні 934 року, коли вилилось до 18 км³ магми, а у повітря було викинуто до 1,4 км³ тефри.
Можлива послідовність серії вивержень
Серія вивержень почалася з масивного вибухового виверження на південно-західному кінці вулканічної системи, схованому під льодовиком (ісл. Mýrdalsjökull). У той же час був спалах у кальдері Катла. Приєдналося еффузивне виверження на півночі, що примикає до Мірдальсйокудль вільною від льоду частиною вулканічної системи.
Це викликало єкуллойпи (ісл. Jökulhlaup) (льодовикові потопи) в східному напрямку по зандрі (ісл. Mýrdalssandur) та в північному напрямку по зандрі Меліфельсзандур (ісл. Mælifellssandur). Одночасно розпочалось виверження в кальдері Катли та приєдналися ефузивні виверження на півночі вулканічної системи, що була вільна від льоду.
Середня частина вулканічної системи, сучасний каньйон Елдґ'я, виник в наступній фазі виверження. Наприкінці приєднались виверження на північно-східній межі Ватнайокутль. Серія вивержень тривала 3-4 роки, розпочавшись вибуховою фазою та закінчившись ефузивною фазою.
Сліди виверження
Стіни каньйону складаються з палагоніту, але покриті шлаком. Окремі сліди дозволяють говорити про наявність лавових стовпів. На дні каньйону також існують активні шлакові кратери.
Вплив на природне середовище
Виверження Елдґ'я було більшим за виверження Кратерів Лакі в вісімнадцятому сторіччі та більше за виверження вулкану Тамбора в 1815 році. У повітря було викинуто 219 млн.тонн двоокису сірки, де відбулася її реакція з водою та киснем та утворилось бл. 450 млн.тонн сірчаної кислоти. Атмосферні аерозолі повинні були покрити більшу частину північної півкулі, а наслідки відчуватися декілька років, однак історичних свідчень тих часів дуже мало.
Вплив на населення
Вплив на населення мав би бути спустошливий, однак на диво в жодному з відомих ісландських середньовічних джерел це виверження прямо не згадується — ні в Ланднамабок (ісл. Landnámabók), ні в Книзі про ісландців (ісл. Íslendingabók), історії Ісландії, написаних Арі Мідрим. Щодо відсутності згадки про таку визначну подію існують різні теорії, одна з них — щоб не відлякувати людей від подальшого заселення Ісландії.
Див. також
Примітки
- Katla. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- Katla: Eruptive History. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- Árni Hjartarson 2011. Víðáttumestu hraun Íslands. (The Largest Lavas of Iceland). Náttúrufræðingurinn 81, 37-49.
- (Icelandic) . Ministry for the Environment and Natural Resources. 29 липня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 24 березня 2014.
- Martin Scharzbach, Geologenfahrt auf Island, 3. Aufl. 1971, S. 68
- TThor Thordarsson, Armann Hoskuldsson: Iceland.Classic Geology in Europe 3. Harpenden 2002, S. 110
- Schutzbach, S.34ff.
- Thor Thordarsson, ebd., S. 109–110
Посилання
- Фото
- Die Eldgjá [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Werner Schutzbach: Katla, die Geschichte eines isländischen Vulkans. Reykjavik 2005
- Übersichtsartikel zum Katlavulkan, Nordisches Vulkanologisches Institut, Univ. Island(англ.)
- Helgi Björnsson, e.a.: Surface and Bedrock Topography of the Mýrdalsjökull Icecap. The Katla caldera, eruption sites and routes of jökulhlaups. [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] (PDF)(англ.)
- Magnús T. Guðmundsson, Guðrún Larsen, Ármann Höskuldsson, Ágúst G. Gylfason: Volcanic Hazards in Iceland. [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.] (PDF)(англ.)
- Margrét T. Jónsdóttir: Katla. Bygging og eldvirkni. [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (PDF)(ісл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eldg ya isl Eldgja vognyanij kanjon vulkan ta kanjon dovzhinoyu do 8 km v Islandiyi Eldg yaVid na dno kanjonu Eldg yaVid na dno kanjonu Eldg ya63 58 00 pn sh 18 36 33 zh d 63 9666666666947776320739649 pn sh 18 60916666669477948 zh d 63 9666666666947776320739649 18 60916666669477948 Koordinati 63 58 00 pn sh 18 36 33 zh d 63 9666666666947776320739649 pn sh 18 60916666669477948 zh d 63 9666666666947776320739649 18 60916666669477948Tipvulkanichni trishini vulkanu KatlaKrayina IslandiyaMisce znahodzhennyaIslandiyaGoriSeredinno Atlantichnij hrebetVisotariznitsya vid kanjonu do 800 m n m Ostannye viverzhennya934Identifikatori i zovnishni posilannya2632071372030Eldg ya Eldg ya u VikishovishiOpisEldg ya najbilshij vulkanichnij kanjon u sviti z glibinoyu do 150 270 metriv ta shirinoyu do 600 metriv Eldg ya ye centralnoyu chastinoyu vulkanichnoyi sistemi vulkanu Katla dovzhinoyu 75 km na pivdni krayini ta lezhit na pivden vid Islandskogo plato Na pivnichnij shid vid kanjonu roztashovani Krateri Laki sho nalezhat do toyi zh vulkanichnoyi sistemi Pershe zadokumentovane viverzhennya v 934 roci bulo najbilshim bazaltovim vilivom trapovim magmatizmom v istorichni chasi z zemli vililos do 18 km magmi Rozliv lavi stanovit do 800 km Oufayerufoss v 1975 r V pivnichnij chastini kanjonu ye vodospad isl ofaerufoss cherez yakij ranishe buv perekinutij prirodnij kam yanij mist Odnak v 1993 roci mist obvalivsya vnaslidok silnogo potoku vodi z talogo lodu Cya pivnichna chastina kanjonu vklyuchno z vodospadom ta otochuyuchimi teritoriyami vklyuchena do z 2011 roku Kanjon buv vidkritij islandskij geologom ta geografom Torvaldurom Toroddsenom v 1893 roci Distatisya do chastini kanjonu mozhna Kilcevoyu dorogoyu vidrizok bilya selisha Viverzhennya 934 40 rrEldg ya vinik jmovirno pri velikomu viverzhenni 934 roku koli vililos do 18 km magmi a u povitrya bulo vikinuto do 1 4 km tefri Mozhliva poslidovnist seriyi viverzhen Seriya viverzhen pochalasya z masivnogo vibuhovogo viverzhennya na pivdenno zahidnomu kinci vulkanichnoyi sistemi shovanomu pid lodovikom isl Myrdalsjokull U toj zhe chas buv spalah u kalderi Katla Priyednalosya effuzivne viverzhennya na pivnochi sho primikaye do Mirdalsjokudl vilnoyu vid lodu chastinoyu vulkanichnoyi sistemi Ce viklikalo yekullojpi isl Jokulhlaup lodovikovi potopi v shidnomu napryamku po zandri isl Myrdalssandur ta v pivnichnomu napryamku po zandri Melifelszandur isl Maelifellssandur Odnochasno rozpochalos viverzhennya v kalderi Katli ta priyednalisya efuzivni viverzhennya na pivnochi vulkanichnoyi sistemi sho bula vilna vid lodu Serednya chastina vulkanichnoyi sistemi suchasnij kanjon Eldg ya vinik v nastupnij fazi viverzhennya Naprikinci priyednalis viverzhennya na pivnichno shidnij mezhi Vatnajokutl Seriya viverzhen trivala 3 4 roki rozpochavshis vibuhovoyu fazoyu ta zakinchivshis efuzivnoyu fazoyu Slidi viverzhennya Stini kanjonu skladayutsya z palagonitu ale pokriti shlakom Okremi slidi dozvolyayut govoriti pro nayavnist lavovih stovpiv Na dni kanjonu takozh isnuyut aktivni shlakovi krateri Vpliv na prirodne seredovishe Viverzhennya Eldg ya bulo bilshim za viverzhennya Krateriv Laki v visimnadcyatomu storichchi ta bilshe za viverzhennya vulkanu Tambora v 1815 roci U povitrya bulo vikinuto 219 mln tonn dvookisu sirki de vidbulasya yiyi reakciya z vodoyu ta kisnem ta utvorilos bl 450 mln tonn sirchanoyi kisloti Atmosferni aerozoli povinni buli pokriti bilshu chastinu pivnichnoyi pivkuli a naslidki vidchuvatisya dekilka rokiv odnak istorichnih svidchen tih chasiv duzhe malo Vpliv na naselennya Vpliv na naselennya mav bi buti spustoshlivij odnak na divo v zhodnomu z vidomih islandskih serednovichnih dzherel ce viverzhennya pryamo ne zgaduyetsya ni v Landnamabok isl Landnamabok ni v Knizi pro islandciv isl Islendingabok istoriyi Islandiyi napisanih Ari Midrim Shodo vidsutnosti zgadki pro taku viznachnu podiyu isnuyut rizni teoriyi odna z nih shob ne vidlyakuvati lyudej vid podalshogo zaselennya Islandiyi Div takozhGeografiya Islandiyi Vulkanizm v Islandiyi Islandskij plyum Islandiya garyacha tochka Ozera IslandiyiPrimitkiKatla Global Volcanism Program Smitsonivskij institut angl Katla Eruptive History Global Volcanism Program Smitsonivskij institut angl Arni Hjartarson 2011 Vidattumestu hraun Islands The Largest Lavas of Iceland Natturufraedingurinn 81 37 49 Icelandic Ministry for the Environment and Natural Resources 29 lipnya 2011 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Martin Scharzbach Geologenfahrt auf Island 3 Aufl 1971 S 68 TThor Thordarsson Armann Hoskuldsson Iceland Classic Geology in Europe 3 Harpenden 2002 S 110 Schutzbach S 34ff Thor Thordarsson ebd S 109 110PosilannyaFoto Die Eldgja 11 veresnya 2014 u Wayback Machine Werner Schutzbach Katla die Geschichte eines islandischen Vulkans Reykjavik 2005 Ubersichtsartikel zum Katlavulkan Nordisches Vulkanologisches Institut Univ Island angl Helgi Bjornsson e a Surface and Bedrock Topography of the Myrdalsjokull Icecap The Katla caldera eruption sites and routes of jokulhlaups 3 chervnya 2016 u Wayback Machine PDF angl Magnus T Gudmundsson Gudrun Larsen Armann Hoskuldsson Agust G Gylfason Volcanic Hazards in Iceland 27 travnya 2016 u Wayback Machine PDF angl Margret T Jonsdottir Katla Bygging og eldvirkni 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine PDF isl