«Книга ісландців» (давньоскан. Íslendingabók) — найстаріший з відомих історичних творів Ісландії.
Книга ісландців | ||||
---|---|---|---|---|
Автор | Арі Торґілссон | |||
Мова | давньоскандинавська мова | |||
Опубліковано | 1130-ті | |||
Країна | Ісландська Вільна держава | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія написання
«Книгу ісландців» створив близько 1125 року ісландський вчений Арі Торґільссон (Арі Вчений). Одним із найважливіших джерел при написанні книги були відомості очевидців, насамперед Гадльра з Хаукадалуру, який помер у віці 94 років 1089 року, і служив норвезькому королю Олафу ІІ. Крім цього, автор спирається на твори Беди Преподобного, Адама Бременського та деяких інших.
Зміст
У «Книзі ісландців» зібрано історичні відомості від часів відкриття Ісландії та її заселення норвезькою родовою аристократією і аж до 1118 року. Перший варіант книги переробив сам автор, прибравши з тексту генеалогічні списки переселенців та біографії королів Норвегії. Книгу написано ісландською мовою, що для XII століття є рідкістю (в ту епоху мовою вчених Європи була латина).
Значну увагу в «Книгу ісландців» приділено роботі альтингу та ісландської церкви. Твір складається з 10 розділів, п'ять з яких розповідають про відкриття та заселення країни, про перші закони Ісландії та про заснування альтингу 930 року. У 6-му розділі розповідається про відкриття та освоєння Гренландії 986 року. Найдовший, 7-й розділ оповідає про хрещення ісландців. Розділ 8 розповідає про події XI століття та діяльність іноземних місіонерів у країні. Розділи 9 і 10 оповідають про події, що відбулися від 1056 до 1118 року, за часів єпископів Іслейфра та його сина Гізурра.
При викладі історичних подій Арі Торгільссон вдається до так званої «відносної хронології», використовуючи в тексті лише 4 конкретні дати:
- 604 рік, коли помер папа Григорій Великий,
- 870 рік, коли вбито короля Англії Едмунд,
- 1000 рік, коли помер король Норвегії Олаф I,
- 1120 рік, коли в Ісландії введено новий календарний рахунок.
Всі події прив'язуються або до цих дат, або до проміжку між ними (так, заселення Ісландії відноситься до проміжку між 870 і 1000 роками).
Рукописи
Найстаріші зі списків «Книги ісландців» відносяться до XVII століття. Йон Ерлендссон зробив дві копії «Книги ісландців» для єпископа Скалгольта Бріньольфура Свейнссона з рукопису XII століття, втраченого, мабуть, у тому ж XVII столітті. Манускриптам присвоєно позначення AM 113 a fol та AM 113 b fol і тепер вони зберігаються в Інституті Арні Магнуссона.
Посилання
- «Книги ісландців» у вікіджерелах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kniga islandciv davnoskan Islendingabok najstarishij z vidomih istorichnih tvoriv Islandiyi Kniga islandcivAvtorAri TorgilssonMovadavnoskandinavska movaOpublikovano1130 tiKrayina Islandska Vilna derzhava Cej tvir u VikishovishiIstoriya napisannya Knigu islandciv stvoriv blizko 1125 roku islandskij vchenij Ari Torgilsson Ari Vchenij Odnim iz najvazhlivishih dzherel pri napisanni knigi buli vidomosti ochevidciv nasampered Gadlra z Haukadaluru yakij pomer u vici 94 rokiv 1089 roku i sluzhiv norvezkomu korolyu Olafu II Krim cogo avtor spirayetsya na tvori Bedi Prepodobnogo Adama Bremenskogo ta deyakih inshih ZmistU Knizi islandciv zibrano istorichni vidomosti vid chasiv vidkrittya Islandiyi ta yiyi zaselennya norvezkoyu rodovoyu aristokratiyeyu i azh do 1118 roku Pershij variant knigi pererobiv sam avtor pribravshi z tekstu genealogichni spiski pereselenciv ta biografiyi koroliv Norvegiyi Knigu napisano islandskoyu movoyu sho dlya XII stolittya ye ridkistyu v tu epohu movoyu vchenih Yevropi bula latina Znachnu uvagu v Knigu islandciv pridileno roboti altingu ta islandskoyi cerkvi Tvir skladayetsya z 10 rozdiliv p yat z yakih rozpovidayut pro vidkrittya ta zaselennya krayini pro pershi zakoni Islandiyi ta pro zasnuvannya altingu 930 roku U 6 mu rozdili rozpovidayetsya pro vidkrittya ta osvoyennya Grenlandiyi 986 roku Najdovshij 7 j rozdil opovidaye pro hreshennya islandciv Rozdil 8 rozpovidaye pro podiyi XI stolittya ta diyalnist inozemnih misioneriv u krayini Rozdili 9 i 10 opovidayut pro podiyi sho vidbulisya vid 1056 do 1118 roku za chasiv yepiskopiv Islejfra ta jogo sina Gizurra Pri vikladi istorichnih podij Ari Torgilsson vdayetsya do tak zvanoyi vidnosnoyi hronologiyi vikoristovuyuchi v teksti lishe 4 konkretni dati 604 rik koli pomer papa Grigorij Velikij 870 rik koli vbito korolya Angliyi Edmund 1000 rik koli pomer korol Norvegiyi Olaf I 1120 rik koli v Islandiyi vvedeno novij kalendarnij rahunok Vsi podiyi priv yazuyutsya abo do cih dat abo do promizhku mizh nimi tak zaselennya Islandiyi vidnositsya do promizhku mizh 870 i 1000 rokami RukopisiNajstarishi zi spiskiv Knigi islandciv vidnosyatsya do XVII stolittya Jon Erlendsson zrobiv dvi kopiyi Knigi islandciv dlya yepiskopa Skalgolta Brinolfura Svejnssona z rukopisu XII stolittya vtrachenogo mabut u tomu zh XVII stolitti Manuskriptam prisvoyeno poznachennya AM 113 a fol ta AM 113 b fol i teper voni zberigayutsya v Instituti Arni Magnussona Posilannya Knigi islandciv u vikidzherelah