Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Експедиція Let L 200 Morava на Північний полюс полярна авіаційна експедиція що відбулася у квітні 2008 року на маленьком

Експедиція Let L-200 Morava на Північний полюс

Експедиція Let L-200 Morava на Північний полюс

Експедиція Let L-200 Morava на Північний полюс — полярна авіаційна експедиція, що відбулася у квітні 2008 року, на маленькому вінтажному літаку Let L-200A Morava. Організаторами та учасниками експедиції були два чеські пілоти та . Експедиція була приурочена до 90-ї річниці створення [cs], а також до 50-ї річниці створення літака Let L-200 Morava.

Експедиція Let L-200 Morava
на Північний полюс
image

Ріхард Сантус і Петр Болд (зліва направо)
поруч з літаком, на якому вони підкорили
Північний полюс

Загальні відомості
Дата  1 квітня 2008 — 9 квітня 2008
Характер  Авіаційна експедиція
Країна  image Чехія
Координати  90°00′ пн. ш. 00°00′ сх. д. / 90.000° пн. ш. 0.000° сх. д. / 90.000; 0.000
Повітряне судно
Модель  Let L-200A Morava
Бортовий номер  OK-OFI
Серійний номер  170614
Дата випуску  6 січня 1961
Пункт вильоту  image аеропорт Водоходи
Рейсова зупинка  image Північний полюс
Пункт призначення  image аеропорт Водоходи
Екіпаж  Петер Болд
Ріхард Сантус
Місце події на карті
image
image

Експедиція розпочалася 1 квітня 2008 року вильотом з [cs], неподалік Праги. 5 квітня о 19:05 за центральноєвропейським часом літак успішно досяг Північного полюса, а вже 9 квітня експедиція була успішно завершена поверненням у Водоходи. За час експедиції літак провів в польоті понад 45 годин, подолавши загальну відстань понад 9500 кілометрів і витративши понад 2500 літрів авіаційного бензину.

Учасники експедиції

Навесні 2008 року двоє чеських пілотів вирішили підкорити Північний полюс на вінтажному літаку чехословацького виробництва. Свій політ вони приурочили до 90-ї річниці створення повітряних сил Чехословаччини та до 50-ї річниці створення літака Let L-200 Morava. Петр Болд та Ріхард Сантус самотужки спланували експедицію, профінансували її власним коштом (бюджет експедиції склав 1 мільйон чеських крон) і вони ж стали безпосередніми учасниками цієї експедиції.

Петр Болд — в минулому відомий автогонщик, володар кількох чемпіонських титулів та автор декількох рекордів в автоспорті Чехословаччини та Чехії. Окрім автоспорту Петр Болд був успішним підприємцем, він був одним зі співвласників компанії [cs], а з 1990 року очолював цю компанію. Також він був генеральним директором чеської страхової компанії Global Assistance a.s. і мав безпосередній стосунок ще до ряду комерційних підприємств. 1998 року Болд захопився пілотуванням легких літаків і присвячував свій вільний від роботи час польотам. До початку полярної експедиції він мав наліт понад 1350 годин.

Ріхард Сантус — професійний пілот з загальним нальотом понад 4500 годин, поціновувач Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, дослідник і популяризатор історичної спадщини [en], що під час Другої світової війни воювали в рядах Британських повітряних сил, коли їхня батьківщина була окупованою. Також він є засновником музею R.A.F. Station Czechoslovakia, що знаходиться в селі [cs], Пардубицького краю, Чехії. В музеї зібрано колекцію вінтажної авіаційної техніки, пов'язаної з британськими повітряними силами або чехословацькими пілотами. Літаки підтримуються в стані льотної придатності та використовуються для екскурсійних чи оглядових польотів. Окрім цього Ріхард Сантус є власником і керівником цивільної чартерної авіакомпанії [cs].

Літак експедиції

Докладніше: Let L-200 Morava

Для реалізації експедиції обрали легкий пасажирський двомоторний літак чехословацького виробництва, який здійснив свій перший політ 9 квітня 1957 року. Ці літаки серійно виготовлялися з 1957 по 1964 роки, були масовими та популярними в країнах східного блоку в період 1960-1990-х років. Літак, який використали для експедиції, не мав жодних спеціальних модернізацій чи модифікацій — це була звичайна серійна Let L-200A Morava, реєстраційний номер OK-OFI, що перебувала у власності Петра Болда і використовувалась ним для повсякденних польотів. З позаштатного обладнання на борту літака було 3 незалежних GPS-приймачі від різних виробників, супутниковий телефон, аварійні маяки, надуваний човен, сигнальний пістолет і додаткове екіпірування для пілотів, щоб забезпечити виживання в разі вимушеної посадки на воду чи лід.

Попередні приготування

image
Аеропорт Свальбард слугував базовим табором для експедиції, перед безпосереднім вильотом на Північний полюс

Ідея здійснити політ на Північний полюс за допомогою свого літака виникла у Петра Болда влітку 2007 року. Під час перших обговорень, профільні спеціалісти з авіації стверджували, що це неможливо, бо Let L-200 Morava занадто маленький літак і навіть зі встановленими додатковими підвісними паливними баками не зможе подолати потрібну відстань. Відстань від найпівнічнішого в світі цивільного аеропорту до Північного Полюса складає понад 1300 кілометрів. Враховуючи шлях туди і назад, а також певні можливі відхилення реального маршруту польоту від прямої найкоротшої лінії, розрахункова дальність безпосадкового перельоту перевищує 2700 кілометрів. Згодом один з колег по автоспорту розповів Петру Болду про російську високоширотну експедицію [ru], яка щорічно створює невеликий табір в безпосередній близькості до Північного полюса, і що в таборі цієї експедиції, прямо на кризі, облаштовується тимчасова злітно-посадкова смуга, де Morava змогла б здійснити посадку та отримати пальне для продовження польоту. Таким чином сформувалися перші приблизні плани експедиції.

В процесі підготовки до експедиції консультації та допомогу проєкту надавали багато експертів в різних галузях, серед яких директор Російського державного музею Арктики та Антарктики [ru] та чеський полярний мандрівник [cs]. В лютому 2008 року учасники експедиції відвідали Шпіцберген, де на практиці перевірили можливості посадки, дозаправлення та ангарування літака на території аеропорту Свальбард, що знаходиться поблизу містечка Лонг'їр. Свальбард мав стати базою експедиції, де будуть проведені всі завершальні приготування перед вильотом безпосередньо на полюс. Також було узгоджено можливість переправлення з аеропорту Свальбард до «Барнео» ємностей з авіаційним бензином.

Реалізація експедиції критично залежала від функціонування злітно-посадкової смуги табору «Барнео», яка відкривається щорічно в перших числах квітня, коли вже наступив полярний день, і працює приблизно місяць, поки крига достатньо товста, щоб витримувати посадку літаків і вертольотів. Тому час початку експедиції узгоджували з розгортанням базового табору «Барнео». Другим важливим фактором була погода, яка буває дуже нестабільною і несприятливою у високих широтах. Morava не має гермокабіни, тож її політ обмежений по висоті, а через низьку швидкість літака політ зі Шпіцбергену на полюс і назад міг тривати 12-14 годин. Отже, для успіху, мандрівникам треба було дочекатися в аеропорту Свальдбард стабільного прогнозу погоди на 15 годин для території протяжністю понад 1000 кілометрів.

Перебіг експедиції

Прага — Тромсе

1 квітня 2008 року Morava розпочала експедицію, вилетівши з аеропорту Водоходи, неподалік Праги, та здійснила переліт за маршрутом [cs] — Осло — [no] — Тромсе. Екіпаж планував дозаправити літак в Осло, після чого одразу летіти в Тромсе, проте персонал аеропорту в Осло тривалий час не міг запустити паливну помпу для (авіаційного бензину), тому екіпаж літака після двох годин очікування вирішив не втрачати час і здійснив короткий переліт до невеличкого гірського [no], що знаходиться на 200 кілометрів на північ від Осло. Там вони змогли заправити свій літак і продовжити подорож далі на північ. Ще до завершення першого дня експедиції літак дістався до міста Тромсе, загалом впродовж першої доби експедиції подолавши близько 3800 кілометрів.

image
Так виглядає базовий табір Барнео, на крижині, що перебуває в постійному дрейфі

Тромсе — Лонг'їр

Наступним етапом експедиції був переліт до архіпелагу Шпіцберген, в аеропорт Свальбард, що розташований поблизу містечка Лонг'їр. Станом на ранок 2 квітня в Тромсе була сніжна буря, проте ближче до другої половини дня вона стихла й пілоти наважилися на виконання наступного етапу експедиції. Вилетівши по обіді з Тромсе, вони здійснили переліт до аеропорту Свальбард. Цей політ тривав близько 4 годин і повністю проходив над поверхнею Баренцового моря. Напрямок руху можна було визначати виключно за GPS та за сигналом єдиного в цьому регіоні неспрямованого радіомаяка на острові Ведмежий. Не було картографічної прив'язки для GPS, не було зв'язку з диспетчерськими службами контролю повітряного руху. Єдиним засобом зв'язку з зовнішнім світом залишався супутниковий телефон. Політ і приземлення в аеропорту Свальбард пройшли успішно.

Підкорення Північного полюса

Третій і найскладніший етап експедиції передбачав виліт зі Шпіцбергену, політ до Північного полюсу і повернення на Шпіцберген. Дочекавшись прийнятного прогнозу погоди та додавши до свого спорядження рушницю, в суботу, 5 квітня о 13:40 за центральноєвропейським часом, мандрівники підняли літак в повітря. Температура за бортом була -25 °C, політ проходив над хмарами, на ешелоні FL100 (висота близько 3000 метрів). Після понад п'яти годин польоту, коли значення північної широти на екрані GPS-приймача складало 89°56'34", літак знизився з ешелону до висоти 600 метрів. Приблизно о 19:05 за центральноєвропейським часом він досяг невидимої оком точки з координатами 90°00'00". Під літаком спостерігався суцільний лід, посічений протоками. Літак виконав короткий політ по колу, облетівши полюс, при цьому за 2 хвилини часу GPS показав проходження всіх меридіанів.

Північного полюсу успішно досягнули, проте політ ще не завершився, і найбільше випробування було ще попереду. Одразу після проходження полюса за допомогою супутникового телефону встановили зв'язок з табором експедиції «Барнео», отримали його точні координати та взяли курс на досягнення табору. Табір експедиції «Барнео» тоді знаходився на відстані близько 150 кілометрів від полюса. Хоча Let L-200 Morava передбачає варіант оснащення лижним шасі для використання на снігових і льодових посадкових майданчиках, літак, використаний для експедиції на полюс, не був обладнаний лижами. Приземлення на крижану злітно-посадкову смугу Барнео здійснювали на колеса, й воно пройшло успішно.

На Барнео був сильний вітер і температура повітря -25 °C. За таких обставин двигуни літака вирішили не глушити, бо на такому морозі могли виникнути проблеми з їхнім повторним запуском. Екіпажу довелося заправляти свій літак самотужки. На морозі, за сильного вітру, за допомогою ручної помпи вони перекачали 400 літрів бензину з бочок в баки літака, при цьому відганяючи від працюючих повітряних гвинтів допитливих і не дуже тверезих російських туристів:

image Росіяни намагалися нам допомагати, проте деякі з них були вже добряче напідпитку і нам доводилося докладати значних зусиль, щоб вони не втрапили у повітряні гвинти. Окрім того дехто з них намагався палити біля літака, а враховуючи, що всюди був бензин, у тому числі на руках і в рукавичках — це було поганою ідеєю. Якби Ріхард не втрутився, можливо літака вже б не існувало сьогодні.
Оригінальний текст (чес.)
Rusové měli snahu nám pomáhat, ale protože někteří už měli v krvi hodně alkoholu, museli jsme vynaložit hodně energie na to, aby se nezapletli do vrtulí. Dobrý nápad nebylo ani to, že si někteří chtěli zapálit - vzhledem k tomu, že všude bylo plno benzinu včetně na rukou a rukavicích. Kdyby Richard nezasáhl, letadlo by už dnes asi nebylo.
 image

— Петр Болд

Після того, як літак заправили, він одразу піднявся в повітря і взяв курс на Шпіцберген. Невдовзі після опівночі, 6 квітня літак успішно приземлився в аеропорту Свальдбард. Оскільки двигуни літака не зупинялися весь цей час, то фактично це можна вважати безперервним перельотом, який тривав 10 годин 40 хвилин.

Повернення додому

Переліт до Чехії за зворотнім маршрутом «Лонг'їр—Тромсе—Осло—Водоходи» відбувся без пригод, і вже в середу, 9 квітня 2008 року, літак приземлився в аеропорту Водоходи. Morava під час експедиції відпрацювала відмінно, не було відмічено жодних значних технічних несправностей. Вийшли з ладу лише кілька датчиків, які не були розраховані на використання за таких низьких температур, але ці проблеми пілоти змогли усунути власними силами. Символічним виявилось і те, що експедиція завершилась саме 9 квітня, адже саме цього дня 51 рік назад, перший прототип літака Let L-200 Morava, вперше в історії здійнявся в повітря.

Підсумки

Застарілий літак віком майже під 50 років, оснащений поршневими двигунами, за 9 днів експедиції провів в польоті понад 45 годин, подолавши загальну відстань понад 9500 кілометрів і витративши понад 2500 літрів авіаційного бензину. Максимальна тривалість безперервної роботи двигунів перевищила 10 годин. Це значне досягнення для раритетного поршневого літака. Як описав цю подію один з пілотів:

image Тут не має нічого спільного з сучасною авіацією. Це не призведе до виробництва «двохсоток» чи їх масового «відновлення». Це був лише спогад про найкращі роки чехословацької авіаційної промисловості.
Оригінальний текст (чес.)
Nic společného se současností letectva to nemá. K výrobě «dvoustovek» nebo jejich «oprášením» ve velkém rozsahu to nepovede. Byla to jen vzpomínka na ta nejlepší léta československého leteckého průmyslu.
 image

— Ріхард Сантус

Чеська компанія AeroTeam, яка спеціалізується на випуску сувенірної продукції, в тому числі масштабних копій літаків та іншої техніки, 2021 року випустила в продаж сувенірну пластикову модель Let L-200 Morava в масштабі 1/72, оформлену, як копію літака, який відвідав Північний полюс. На упаковці згадано саму подію та імена пілотів, які здійснили цей переліт.

Див. також

Примітки

  1. Зазначений літак мав серійний № 170614 і був виготовлений 6 січня 1961 року. Тобто на момент здійснення експедиції літаку було вже понад 47 років.
  2. Свальбард — знаходиться за полярним колом і є найпівнічнішим цивільним аеропортом у світі.
  3. Аеропорт в Осло обслуговує переважно реактивні літаки, двигуни яких використовують (авіаційний гас) і бензинове обладнання використовується вкрай рідко.
  4. Рушниця була потрібна на випадок аварійної посадки на кригу, для самооборони від білих ведмедів.
  5. Умовна висота цього ешелону 10000 футів (3048 метрів), при цьому реальна висота польоту повітряного судна може відрізнятися від умовної, залежно від локальних коливань атмосферного тиску в зоні польоту.
  6. 12 травня 1926 року, саме це повітряне судно першим в світі досягло Північного полюса повітрям.
  7. 5 травня 1937 року, в межах цієї експедиції, екіпаж Головіна П. Г. першим в світі досяг Північного полюса, на літаку АНТ-7 (Р-6).
  1. North Pole Expedition 2008 - Aeroweb.cz (чес.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 4 листопада 2024.
  2. Letím na sever a už letím na jih... - Aeroweb.cz (чес.). Архів оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 4 листопада 2024.
  3. People - R.A.F. Station Czechoslovakia (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 5 листопада 2024.
  4. Letecké muzeum v Kunovicích: Let L-200 D Morava (чес.). Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  5. czech_designed.pdf (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 7 червня 2024.
  6. Expedition North Pole 2008 (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2024. Процитовано 4 листопада 2024.
  7. Vintage Czech aircraft reaches North Pole (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2024. Процитовано 4 листопада 2024.
  8. Welcome to Longyearbyen (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2024. Процитовано 5 листопада 2024.
  9. Severské listy – V letadle-veteránu vyrazí na pól (чес.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2024.
  10. World's most extreme airports (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2024.
  11. Новости и интервью » На полюс за один день (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 6 листопада 2024.
  12. Historickým letadlem na severní pól (чес.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 4 листопада 2024.
  13. Application of Separation Minima (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 11 жовтня 2024.
  14. Morava je doma ze Severního pólu (чес.). Архів оригіналу за 4 листопада 2024. Процитовано 4 листопада 2024.
  15. Aeroteam - Pro plastikové modeláře jsme připravili přebal... (чес.). Архів оригіналу за 6 листопада 2024. Процитовано 6 листопада 2024.
  16. The First Flight Over the North Pole - Classic History (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 7 листопада 2024.
  17. Arctic Heroes #2 - North Pole 1 (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 7 листопада 2024.

Посилання

  • image L-200 Morava через Північний полюс (документальне відео, за матеріалами «airZone TV») на YouTube(чес.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekspediciya Let L 200 Morava na Pivnichnij polyus polyarna aviacijna ekspediciya sho vidbulasya u kvitni 2008 roku na malenkomu vintazhnomu litaku Let L 200A Morava Organizatorami ta uchasnikami ekspediciyi buli dva cheski piloti ta Ekspediciya bula priurochena do 90 yi richnici stvorennya cs a takozh do 50 yi richnici stvorennya litaka Let L 200 Morava Ekspediciya Let L 200 Morava na Pivnichnij polyus Rihard Santus i Petr Bold zliva napravo poruch z litakom na yakomu voni pidkorili Pivnichnij polyus Zagalni vidomosti Data 1 kvitnya 2008 9 kvitnya 2008 Harakter Aviacijna ekspediciya Krayina Chehiya Koordinati 90 00 pn sh 00 00 sh d 90 000 pn sh 0 000 sh d 90 000 0 000 Povitryane sudno Model Let L 200A Morava Bortovij nomer OK OFI Serijnij nomer 170614 Data vipusku 6 sichnya 1961 Punkt vilotu aeroport Vodohodi Rejsova zupinka Pivnichnij polyus Punkt priznachennya aeroport Vodohodi Ekipazh Peter Bold Rihard Santus Misce podiyi na karti Ekspediciya rozpochalasya 1 kvitnya 2008 roku vilotom z cs nepodalik Pragi 5 kvitnya o 19 05 za centralnoyevropejskim chasom litak uspishno dosyag Pivnichnogo polyusa a vzhe 9 kvitnya ekspediciya bula uspishno zavershena povernennyam u Vodohodi Za chas ekspediciyi litak proviv v poloti ponad 45 godin podolavshi zagalnu vidstan ponad 9500 kilometriv i vitrativshi ponad 2500 litriv aviacijnogo benzinu Uchasniki ekspediciyiNavesni 2008 roku dvoye cheskih pilotiv virishili pidkoriti Pivnichnij polyus na vintazhnomu litaku chehoslovackogo virobnictva Svij polit voni priurochili do 90 yi richnici stvorennya povitryanih sil Chehoslovachchini ta do 50 yi richnici stvorennya litaka Let L 200 Morava Petr Bold ta Rihard Santus samotuzhki splanuvali ekspediciyu profinansuvali yiyi vlasnim koshtom byudzhet ekspediciyi sklav 1 miljon cheskih kron i voni zh stali bezposerednimi uchasnikami ciyeyi ekspediciyi Petr Bold v minulomu vidomij avtogonshik volodar kilkoh chempionskih tituliv ta avtor dekilkoh rekordiv v avtosporti Chehoslovachchini ta Chehiyi Okrim avtosportu Petr Bold buv uspishnim pidpriyemcem vin buv odnim zi spivvlasnikiv kompaniyi cs a z 1990 roku ocholyuvav cyu kompaniyu Takozh vin buv generalnim direktorom cheskoyi strahovoyi kompaniyi Global Assistance a s i mav bezposerednij stosunok she do ryadu komercijnih pidpriyemstv 1998 roku Bold zahopivsya pilotuvannyam legkih litakiv i prisvyachuvav svij vilnij vid roboti chas polotam Do pochatku polyarnoyi ekspediciyi vin mav nalit ponad 1350 godin Rihard Santus profesijnij pilot z zagalnim nalotom ponad 4500 godin pocinovuvach Korolivskih vijskovo povitryanih sil Velikoyi Britaniyi doslidnik i populyarizator istorichnoyi spadshini en sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali v ryadah Britanskih povitryanih sil koli yihnya batkivshina bula okupovanoyu Takozh vin ye zasnovnikom muzeyu R A F Station Czechoslovakia sho znahoditsya v seli cs Pardubickogo krayu Chehiyi V muzeyi zibrano kolekciyu vintazhnoyi aviacijnoyi tehniki pov yazanoyi z britanskimi povitryanimi silami abo chehoslovackimi pilotami Litaki pidtrimuyutsya v stani lotnoyi pridatnosti ta vikoristovuyutsya dlya ekskursijnih chi oglyadovih polotiv Okrim cogo Rihard Santus ye vlasnikom i kerivnikom civilnoyi charternoyi aviakompaniyi cs Litak ekspediciyiDokladnishe Let L 200 Morava Dlya realizaciyi ekspediciyi obrali legkij pasazhirskij dvomotornij litak chehoslovackogo virobnictva yakij zdijsniv svij pershij polit 9 kvitnya 1957 roku Ci litaki serijno vigotovlyalisya z 1957 po 1964 roki buli masovimi ta populyarnimi v krayinah shidnogo bloku v period 1960 1990 h rokiv Litak yakij vikoristali dlya ekspediciyi ne mav zhodnih specialnih modernizacij chi modifikacij ce bula zvichajna serijna Let L 200A Morava reyestracijnij nomer OK OFI sho perebuvala u vlasnosti Petra Bolda i vikoristovuvalas nim dlya povsyakdennih polotiv Z pozashtatnogo obladnannya na bortu litaka bulo 3 nezalezhnih GPS prijmachi vid riznih virobnikiv suputnikovij telefon avarijni mayaki naduvanij choven signalnij pistolet i dodatkove ekipiruvannya dlya pilotiv shob zabezpechiti vizhivannya v razi vimushenoyi posadki na vodu chi lid Poperedni prigotuvannyaAeroport Svalbard sluguvav bazovim taborom dlya ekspediciyi pered bezposerednim vilotom na Pivnichnij polyus Ideya zdijsniti polit na Pivnichnij polyus za dopomogoyu svogo litaka vinikla u Petra Bolda vlitku 2007 roku Pid chas pershih obgovoren profilni specialisti z aviaciyi stverdzhuvali sho ce nemozhlivo bo Let L 200 Morava zanadto malenkij litak i navit zi vstanovlenimi dodatkovimi pidvisnimi palivnimi bakami ne zmozhe podolati potribnu vidstan Vidstan vid najpivnichnishogo v sviti civilnogo aeroportu do Pivnichnogo Polyusa skladaye ponad 1300 kilometriv Vrahovuyuchi shlyah tudi i nazad a takozh pevni mozhlivi vidhilennya realnogo marshrutu polotu vid pryamoyi najkorotshoyi liniyi rozrahunkova dalnist bezposadkovogo perelotu perevishuye 2700 kilometriv Zgodom odin z koleg po avtosportu rozpoviv Petru Boldu pro rosijsku visokoshirotnu ekspediciyu ru yaka shorichno stvoryuye nevelikij tabir v bezposerednij blizkosti do Pivnichnogo polyusa i sho v tabori ciyeyi ekspediciyi pryamo na krizi oblashtovuyetsya timchasova zlitno posadkova smuga de Morava zmogla b zdijsniti posadku ta otrimati palne dlya prodovzhennya polotu Takim chinom sformuvalisya pershi priblizni plani ekspediciyi V procesi pidgotovki do ekspediciyi konsultaciyi ta dopomogu proyektu nadavali bagato ekspertiv v riznih galuzyah sered yakih direktor Rosijskogo derzhavnogo muzeyu Arktiki ta Antarktiki ru ta cheskij polyarnij mandrivnik cs V lyutomu 2008 roku uchasniki ekspediciyi vidvidali Shpicbergen de na praktici perevirili mozhlivosti posadki dozapravlennya ta angaruvannya litaka na teritoriyi aeroportu Svalbard sho znahoditsya poblizu mistechka Long yir Svalbard mav stati bazoyu ekspediciyi de budut provedeni vsi zavershalni prigotuvannya pered vilotom bezposeredno na polyus Takozh bulo uzgodzheno mozhlivist perepravlennya z aeroportu Svalbard do Barneo yemnostej z aviacijnim benzinom Realizaciya ekspediciyi kritichno zalezhala vid funkcionuvannya zlitno posadkovoyi smugi taboru Barneo yaka vidkrivayetsya shorichno v pershih chislah kvitnya koli vzhe nastupiv polyarnij den i pracyuye priblizno misyac poki kriga dostatno tovsta shob vitrimuvati posadku litakiv i vertolotiv Tomu chas pochatku ekspediciyi uzgodzhuvali z rozgortannyam bazovogo taboru Barneo Drugim vazhlivim faktorom bula pogoda yaka buvaye duzhe nestabilnoyu i nespriyatlivoyu u visokih shirotah Morava ne maye germokabini tozh yiyi polit obmezhenij po visoti a cherez nizku shvidkist litaka polit zi Shpicbergenu na polyus i nazad mig trivati 12 14 godin Otzhe dlya uspihu mandrivnikam treba bulo dochekatisya v aeroportu Svaldbard stabilnogo prognozu pogodi na 15 godin dlya teritoriyi protyazhnistyu ponad 1000 kilometriv Perebig ekspediciyiPraga Tromse 1 kvitnya 2008 roku Morava rozpochala ekspediciyu viletivshi z aeroportu Vodohodi nepodalik Pragi ta zdijsnila perelit za marshrutom cs Oslo no Tromse Ekipazh planuvav dozapraviti litak v Oslo pislya chogo odrazu letiti v Tromse prote personal aeroportu v Oslo trivalij chas ne mig zapustiti palivnu pompu dlya aviacijnogo benzinu tomu ekipazh litaka pislya dvoh godin ochikuvannya virishiv ne vtrachati chas i zdijsniv korotkij perelit do nevelichkogo girskogo no sho znahoditsya na 200 kilometriv na pivnich vid Oslo Tam voni zmogli zapraviti svij litak i prodovzhiti podorozh dali na pivnich She do zavershennya pershogo dnya ekspediciyi litak distavsya do mista Tromse zagalom vprodovzh pershoyi dobi ekspediciyi podolavshi blizko 3800 kilometriv Tak viglyadaye bazovij tabir Barneo na krizhini sho perebuvaye v postijnomu drejfi Tromse Long yir Nastupnim etapom ekspediciyi buv perelit do arhipelagu Shpicbergen v aeroport Svalbard sho roztashovanij poblizu mistechka Long yir Stanom na ranok 2 kvitnya v Tromse bula snizhna burya prote blizhche do drugoyi polovini dnya vona stihla j piloti navazhilisya na vikonannya nastupnogo etapu ekspediciyi Viletivshi po obidi z Tromse voni zdijsnili perelit do aeroportu Svalbard Cej polit trivav blizko 4 godin i povnistyu prohodiv nad poverhneyu Barencovogo morya Napryamok ruhu mozhna bulo viznachati viklyuchno za GPS ta za signalom yedinogo v comu regioni nespryamovanogo radiomayaka na ostrovi Vedmezhij Ne bulo kartografichnoyi priv yazki dlya GPS ne bulo zv yazku z dispetcherskimi sluzhbami kontrolyu povitryanogo ruhu Yedinim zasobom zv yazku z zovnishnim svitom zalishavsya suputnikovij telefon Polit i prizemlennya v aeroportu Svalbard projshli uspishno Pidkorennya Pivnichnogo polyusa Tretij i najskladnishij etap ekspediciyi peredbachav vilit zi Shpicbergenu polit do Pivnichnogo polyusu i povernennya na Shpicbergen Dochekavshis prijnyatnogo prognozu pogodi ta dodavshi do svogo sporyadzhennya rushnicyu v subotu 5 kvitnya o 13 40 za centralnoyevropejskim chasom mandrivniki pidnyali litak v povitrya Temperatura za bortom bula 25 C polit prohodiv nad hmarami na esheloni FL100 visota blizko 3000 metriv Pislya ponad p yati godin polotu koli znachennya pivnichnoyi shiroti na ekrani GPS prijmacha skladalo 89 56 34 litak znizivsya z eshelonu do visoti 600 metriv Priblizno o 19 05 za centralnoyevropejskim chasom vin dosyag nevidimoyi okom tochki z koordinatami 90 00 00 Pid litakom sposterigavsya sucilnij lid posichenij protokami Litak vikonav korotkij polit po kolu obletivshi polyus pri comu za 2 hvilini chasu GPS pokazav prohodzhennya vsih meridianiv Pivnichnogo polyusu uspishno dosyagnuli prote polit she ne zavershivsya i najbilshe viprobuvannya bulo she poperedu Odrazu pislya prohodzhennya polyusa za dopomogoyu suputnikovogo telefonu vstanovili zv yazok z taborom ekspediciyi Barneo otrimali jogo tochni koordinati ta vzyali kurs na dosyagnennya taboru Tabir ekspediciyi Barneo todi znahodivsya na vidstani blizko 150 kilometriv vid polyusa Hocha Let L 200 Morava peredbachaye variant osnashennya lizhnim shasi dlya vikoristannya na snigovih i lodovih posadkovih majdanchikah litak vikoristanij dlya ekspediciyi na polyus ne buv obladnanij lizhami Prizemlennya na krizhanu zlitno posadkovu smugu Barneo zdijsnyuvali na kolesa j vono projshlo uspishno Na Barneo buv silnij viter i temperatura povitrya 25 C Za takih obstavin dviguni litaka virishili ne glushiti bo na takomu morozi mogli viniknuti problemi z yihnim povtornim zapuskom Ekipazhu dovelosya zapravlyati svij litak samotuzhki Na morozi za silnogo vitru za dopomogoyu ruchnoyi pompi voni perekachali 400 litriv benzinu z bochok v baki litaka pri comu vidganyayuchi vid pracyuyuchih povitryanih gvintiv dopitlivih i ne duzhe tverezih rosijskih turistiv Rosiyani namagalisya nam dopomagati prote deyaki z nih buli vzhe dobryache napidpitku i nam dovodilosya dokladati znachnih zusil shob voni ne vtrapili u povitryani gvinti Okrim togo dehto z nih namagavsya paliti bilya litaka a vrahovuyuchi sho vsyudi buv benzin u tomu chisli na rukah i v rukavichkah ce bulo poganoyu ideyeyu Yakbi Rihard ne vtrutivsya mozhlivo litaka vzhe b ne isnuvalo sogodni Originalnij tekst ches Rusove meli snahu nam pomahat ale protoze nekteri uz meli v krvi hodne alkoholu museli jsme vynalozit hodne energie na to aby se nezapletli do vrtuli Dobry napad nebylo ani to ze si nekteri chteli zapalit vzhledem k tomu ze vsude bylo plno benzinu vcetne na rukou a rukavicich Kdyby Richard nezasahl letadlo by uz dnes asi nebylo Petr Bold Pislya togo yak litak zapravili vin odrazu pidnyavsya v povitrya i vzyav kurs na Shpicbergen Nevdovzi pislya opivnochi 6 kvitnya litak uspishno prizemlivsya v aeroportu Svaldbard Oskilki dviguni litaka ne zupinyalisya ves cej chas to faktichno ce mozhna vvazhati bezperervnim perelotom yakij trivav 10 godin 40 hvilin Povernennya dodomu Perelit do Chehiyi za zvorotnim marshrutom Long yir Tromse Oslo Vodohodi vidbuvsya bez prigod i vzhe v seredu 9 kvitnya 2008 roku litak prizemlivsya v aeroportu Vodohodi Morava pid chas ekspediciyi vidpracyuvala vidminno ne bulo vidmicheno zhodnih znachnih tehnichnih nespravnostej Vijshli z ladu lishe kilka datchikiv yaki ne buli rozrahovani na vikoristannya za takih nizkih temperatur ale ci problemi piloti zmogli usunuti vlasnimi silami Simvolichnim viyavilos i te sho ekspediciya zavershilas same 9 kvitnya adzhe same cogo dnya 51 rik nazad pershij prototip litaka Let L 200 Morava vpershe v istoriyi zdijnyavsya v povitrya PidsumkiZastarilij litak vikom majzhe pid 50 rokiv osnashenij porshnevimi dvigunami za 9 dniv ekspediciyi proviv v poloti ponad 45 godin podolavshi zagalnu vidstan ponad 9500 kilometriv i vitrativshi ponad 2500 litriv aviacijnogo benzinu Maksimalna trivalist bezperervnoyi roboti dviguniv perevishila 10 godin Ce znachne dosyagnennya dlya raritetnogo porshnevogo litaka Yak opisav cyu podiyu odin z pilotiv Tut ne maye nichogo spilnogo z suchasnoyu aviaciyeyu Ce ne prizvede do virobnictva dvohsotok chi yih masovogo vidnovlennya Ce buv lishe spogad pro najkrashi roki chehoslovackoyi aviacijnoyi promislovosti Originalnij tekst ches Nic spolecneho se soucasnosti letectva to nema K vyrobe dvoustovek nebo jejich oprasenim ve velkem rozsahu to nepovede Byla to jen vzpominka na ta nejlepsi leta ceskoslovenskeho leteckeho prumyslu Rihard Santus Cheska kompaniya AeroTeam yaka specializuyetsya na vipusku suvenirnoyi produkciyi v tomu chisli masshtabnih kopij litakiv ta inshoyi tehniki 2021 roku vipustila v prodazh suvenirnu plastikovu model Let L 200 Morava v masshtabi 1 72 oformlenu yak kopiyu litaka yakij vidvidav Pivnichnij polyus Na upakovci zgadano samu podiyu ta imena pilotiv yaki zdijsnili cej perelit Div takozhDirizhabl Norvegiya Pivnichnij polyus 1 Visokoshirotni povitryani ekspediciyi Zahoplennya litaka Let L 200 MoravaPrimitkiZaznachenij litak mav serijnij 170614 i buv vigotovlenij 6 sichnya 1961 roku Tobto na moment zdijsnennya ekspediciyi litaku bulo vzhe ponad 47 rokiv Svalbard znahoditsya za polyarnim kolom i ye najpivnichnishim civilnim aeroportom u sviti Aeroport v Oslo obslugovuye perevazhno reaktivni litaki dviguni yakih vikoristovuyut aviacijnij gas i benzinove obladnannya vikoristovuyetsya vkraj ridko Rushnicya bula potribna na vipadok avarijnoyi posadki na krigu dlya samooboroni vid bilih vedmediv Umovna visota cogo eshelonu 10000 futiv 3048 metriv pri comu realna visota polotu povitryanogo sudna mozhe vidriznyatisya vid umovnoyi zalezhno vid lokalnih kolivan atmosfernogo tisku v zoni polotu 12 travnya 1926 roku same ce povitryane sudno pershim v sviti dosyaglo Pivnichnogo polyusa povitryam 5 travnya 1937 roku v mezhah ciyeyi ekspediciyi ekipazh Golovina P G pershim v sviti dosyag Pivnichnogo polyusa na litaku ANT 7 R 6 North Pole Expedition 2008 Aeroweb cz ches Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2024 Procitovano 4 listopada 2024 Letim na sever a uz letim na jih Aeroweb cz ches Arhiv originalu za 13 listopada 2023 Procitovano 4 listopada 2024 People R A F Station Czechoslovakia angl Arhiv originalu za 27 lyutogo 2024 Procitovano 5 listopada 2024 Letecke muzeum v Kunovicich Let L 200 D Morava ches Arhiv originalu za 5 bereznya 2024 Procitovano 9 chervnya 2024 czech designed pdf PDF angl Arhiv PDF originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2024 Expedition North Pole 2008 angl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2024 Procitovano 4 listopada 2024 Vintage Czech aircraft reaches North Pole angl Arhiv originalu za 21 travnya 2024 Procitovano 4 listopada 2024 Welcome to Longyearbyen angl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2024 Procitovano 5 listopada 2024 Severske listy V letadle veteranu vyrazi na pol ches Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 4 listopada 2024 World s most extreme airports angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2022 Procitovano 4 listopada 2024 Novosti i intervyu Na polyus za odin den ros Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 6 listopada 2024 Historickym letadlem na severni pol ches Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 4 listopada 2024 Application of Separation Minima PDF angl Arhiv PDF originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2024 Morava je doma ze Severniho polu ches Arhiv originalu za 4 listopada 2024 Procitovano 4 listopada 2024 Aeroteam Pro plastikove modelare jsme pripravili prebal ches Arhiv originalu za 6 listopada 2024 Procitovano 6 listopada 2024 The First Flight Over the North Pole Classic History angl Arhiv originalu za 24 bereznya 2023 Procitovano 7 listopada 2024 Arctic Heroes 2 North Pole 1 angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 7 listopada 2024 Posilannya L 200 Morava cherez Pivnichnij polyus dokumentalne video za materialami airZone TV na YouTube ches Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ