Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еконо́міка Куби — одна з найбільш націоналізованих у світі.
Загальна характеристика
Найбільш високі темпи колективізації припали на перших два післяреволюційні роки, коли у власність перейшла більшість промислових і гірничодобувних підприємств, будівельних організацій, значна частина фінансових установ, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а також біля третини сільськогосподарського виробництва.
До недавнього часу в країні існувало Центральне управління планування, в завдання якого входила розробка річних, середньо- і довготермінових планів, хоча основні рішення по ключових питаннях економіки ухвалювалися політичним керівництвом країни. Під час економічної кризи початку 1990-х років Центральне управління було скасоване, а його функції передані Міністерству економіки і планування. При цьому державні підприємства і організації отримали більшу автономію і можливість розпоряджатися прибутком. Управління основними секторами економіки як і раніше здійснюється з центру відповідним міністерством, яке, взаємодіючи з Міністерством економіки і планування, розподіляє необхідні ресурси (паливо, сировина, трудові і ) і встановлює планові показники рівня виробництва для даного сектора.
Роль ринку в країні мінімальна, оскільки розподіл засобів і проміжних товарів проводиться планувальними органами, а більшість споживчих товарів розподіляються централізовано через систему нормування. Розмір заробітної плати встановлюється також централізований, а системи обслуговування населення підпорядковані державі. В межах «приватного» сільськогосподарського сектора в значному об'ємі практикується бартер (свого роду натуральний ), проте продаж надлишків сільськогосподарської продукції міським жителям різко обмежена, а у ряді випадків розцінюється як злочин.
Куба — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: цукрова, нафтова, харчова, тютюнова, текстильна, хімічна, паперова, деревообробна, нікелева, цементна, сільськогосподарське машинобудування. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський. Основні морські порти: Гавана, Сантьяго-де-Куба, , Сьєнфуегос, . Міжнародний аеропорт — в м. Гавана.
В цілому економіка Куби, незважаючи на різкі коливання показників в окремі роки, поступово росла в 1940-1950-х роках, знаходилася в стані застою або фактичного спаду в 1960-х роках, а на 1970-х — початку 1980-х років стала швидко розвиватися. Обсяг реального сукупного суспільного продукту (національний прибуток без урахування окремих елементів сфери послуг) в період з 1975 по 1985 щорічно зростав в середньому на 5,7 %. На початку 1990-х років відбулося різке (на 35 %) падіння виробництва, викликане розривом зв'язків з більшістю торгових партнерів Куби з колишнього соціалістичного табору.
Куба — єдина соціалістична держава в Західній півкулі. Соціалістичний лад був встановлений в 1960-ті роки, внаслідок перемоги масового революційного руху під керівництвом Ф.Кастро 1 січня 1959. Внаслідок того, що нова влада експропріювала власність американських громадян і корпорацій, Куба зазнала жорсткого бойкоту зі сторони США. Економіка Куби є однією з найбільш націоналізованих у світі. До кінця 1970-х років в приватному секторі знаходилося всього 25 % сільського господарства, 7 % транспорту, 1 % засобів зв'язку і менше за 1 % риболовецького флоту. Донедавна економіка країни була жорстко плановою. Під час економічної кризи початку 1990-х років державні підприємства і організації отримали більшу автономію і можливість розпоряджатися прибутком. Роль ринку в країні мінімальна. Але з метою виходу з кризи керівництво країни здійснює реформи, направлені на поступове впровадження елементів ринкової економіки. Не відмовляючись від централізованого керівництва економікою, воно пішло на підвищення господарської самостійності державних підприємств, лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності, створення мережі комерційних банківських структур. Такі заходи, як легалізація долара, створення спільних підприємств і дозвіл іноземних інвестицій, відкриття ринків сільгосппродукції, дозвіл ряду видів індивідуальної трудової діяльності і інш. припинили процес стагнації економіки і зумовили позитивну динаміку ВВП: 2,5 % зростання в 1995, 7,8 % у 1996, 2,5 % у 1997, 1,2 — у 2000. Для другої половини 1990-х років характерний незбалансований розвиток окремих галузей; зростання досягнуто в основному за рахунок експортних галузей добувної промисловості (виробництво нікелю в 1998 зросло на 12 %) і міжнародного туризму.
Інвестиції в економіку. У 1958, напередодні революції, Куба була третьою країною в Латинській Америці (після Бразилії і Венесуели) за обсягом американських інвестицій. Обсяг інвестицій, що щорічно надходили в кубинську економіку з внутрішніх джерел, становив у той час бл. 18 % від загального обсягу власного виробництва. На початку 1990-х років виділення всіх інвестицій (крім невеликих за обсягом капіталовкладень в сільське господарство) здійснювалося централізовано державою.
Після розпаду Радянського Союзу і Ради Економічної Взаємодопомоги Куба зіткнулася з припиненням економічної допомоги та падінням попиту на товари її експорту, що спричинило погіршення економічної ситуації. Попри це, на відміну від країн Центрально-Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, Куба відмовилася від впровадження рецептів Вашингтонського консенсусу, і попри певну економічну лібералізацію та залучення іноземних інвестицій, не було проведено масштабних приватизацій та дерегуляції економіки. Загалом кубинські економічні реформи були спрямовані на пристосування до нових умов за збереження командно-адміністративної системи, а не на її демонтаж.
Попри те, що Куба була досить відсталою країною на початок 90-х і основним продуктом її експорту навіть у 1990 році був цукор, їй вдалося перепрофілювати економіку, і якщо всередині РЕВ цукор становив 73 % експортних надходжень Куби, то на 2012 р. він становив уже лише 3 %. Натомість було розвинуто індустрію туризму, видобуток нікелю, нафтопереробну промисловість та сферу послуг. Також вдалося диверсифікувати торгівлю, і якщо на початок 90-х основними торговими партнерами Куби були країни РЕВ, то вже в 2000 році 32 % кубинського експорту припадало на Західну Європу, а на колишні країни РЕВ — 27 %. В 200-х роках найбільш динамічно розвивалися економічні зв'язки з Венесуелою, зокрема завдяки торговельній угоді 2004 року — з 2005 року надходження від продажу послуг Венесуелі перевищили надходження від експорту всіх інших товарів разом узятих.
Загалом, попри несприятливі умови, зокрема економічні санкції США, які протягом 90-х та 2000-х років лише посилювалися, а також дуже обмежений доступ до фінансових ринків, економіка Куби працювала на рівні з іншими колишніми країнами РЕВ і траєкторія її економічного розвитку відповідала загальним тенденціям «перехідних економік», хоча країни Центрально-Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, на відміну від Куби, мали масштабну фінансову та економічну підтримку МВФ, Світового банку, ЄБРР тощо.
Промисловість
Обробна промисловість. За декілька десятків років, що пройшли з часу кубинської революції, в країні була створена промислова база, при цьому обладнання і технічний персонал надавалися в основному країнами соціалістичного табору. Найпомітніше зростання спостерігалося у важкій промисловості, особливо у виробництві сталі, цементу, хімічних продуктів і добрив. У той же час зростання виробництва таких традиційних товарів народного споживання, як текстильні вироби, напої, консерви, мийні засоби і сигари, йшов набагато більш повільними темпами.
Потреби Куби в промисловому і транспортному обладнанні, а також в нафті практично повністю покриваються за рахунок імпорту; значна частина промислових споживчих товарів, сировина і багато які види основних продуктів живлення також поступають через рубіж. Понад 80 % експортних надходжень Куба отримує від продажу цукру[], іншими важливими статтями експорту є нікель, сигари і рибопродукти. На початку XXI ст. основні партнери по імпорту і експорту: Іспанія, Росія, Канада, Франція, Нідерланди, Італія, Китай та Венесуела.
Сільське господарство
Сільське господарство. Економічна політика, що проводилася кубинським керівництвом в перші роки після революції (1959—1963), була направлена на переважний розвиток важкої промисловості, закінчилася невдачею, і на зміну їй в 1963 прийшла нова, орієнтована на відродження традиційного виробництва цукру. Нова економічна стратегія другою за важливістю задачею проголошувала розвиток скотарства і виробництво цитрусових. У 1970-х роках країна перейшла до реалістичнішої економічної політики, при цьому були поставлені реальні задачі по плановому обсягу виробництва цукру і зроблений упор на впровадження засобів механізації при збиранні цукрової тростини, а також на розширення промислової обробки побічних продуктів цукрового виробництва. Обсяг виробництва цукру на Кубі в 1970-х роках становив в середньому бл. 6 млн т в рік, а в 1982 досяг 8 млн т. Однак з початку 1990-х років через нестачу пального, добрив і пестицидів (що раніше постачалися з СРСР) виробництво цукру в країні різко скоротилося і становило в середньому менше за 5 млн т на рік. У 1997, на початку сезону збору цукрової тростини, близько 2/3 сільськогосподарської техніки, необхідної для збирання, простоювало через нестачу коштів (приблизно 200 млн дол.). У той же час виробництво тютюну, кави, картоплі, рису, бобів і овочів традиційних сільськогосподарських культур, що складає основу «нецукрового землеробства», залишалось практично постійним або знижувалося. У 1989 загальний улов риби становив 192 тис. т, однак до середини 1990-х років улов скоротився через недостачу пального. Близько 80 % сільськогосподарських угідь утворилося в результаті дії дощової води на червоний пісковик, завдяки чому сформувались червоні родючі ґрунти. Майже 20 % країни покрито лісами з сосни і червоного дерева. Більша частина решти земель зайнята під пасовища для 4,6-мільйонного поголів'я великої рогатої худоби і під посіви. Куба посідає третє місце у світі з виробництва цукру. Продаж цукру забезпечує до 50 % кубинського експорту.
Транспорт
Основні транспортні системи Куби були побудовані до революції: центральна залізниця — на початку століття, центральна автомагістраль — в 1930-х роках, авіаційне сполучення почалося в 1940-х роках. Протягом 1960-1970-х років стан залізничної мережі погіршився, а протяжність шосейних і ґрунтових доріг зросла майже вдвічі. У кінці 1980-х років на Кубі було 13 116 км доріг з твердим покриттям. Одним з досягнень післяреволюційної Куби стало створення торгового флоту: якщо у 1959 в країні було лише 14 морських судів водотоннажністю 58 тис. т, то до 1989 Куби володіла 117 судами. Однак в 1990-х роках робота кубинського торгового флоту була практично паралізована через відсутність палива в зв'язку з різким скороченням постачання російської нафти (взагалі джерелом понад 60 % енергії, що виробляється на Кубі, є нафта, головним чином імпортна). Скороченню торгового обороту в кубинських портах сприяла також політика торгового ембарго, що проводиться США по відношенню до Куби, оскільки всім іноземним кораблям, що заходили в порти Куби, заборонявся після цього захід в американські порти протягом 6 місяців.
Торгівля
Лібералізація торгівлі
Див. також
Примітки
- Санкції США проти Куби
- Емілі Моріс. Неочікувана Куба [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 24.12.2014.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekono mika Kubi odna z najbilsh nacionalizovanih u sviti Zmina VVP Kubi v chasi dani World Population GDP and Per Capita GDP 1 2003 ADZagalna harakteristikaNajbilsh visoki tempi kolektivizaciyi pripali na pershih dva pislyarevolyucijni roki koli u vlasnist perejshla bilshist promislovih i girnichodobuvnih pidpriyemstv budivelnih organizacij znachna chastina finansovih ustanov vnutrishnoyi i zovnishnoyi torgivli a takozh bilya tretini silskogospodarskogo virobnictva Do nedavnogo chasu v krayini isnuvalo Centralne upravlinnya planuvannya v zavdannya yakogo vhodila rozrobka richnih seredno i dovgoterminovih planiv hocha osnovni rishennya po klyuchovih pitannyah ekonomiki uhvalyuvalisya politichnim kerivnictvom krayini Pid chas ekonomichnoyi krizi pochatku 1990 h rokiv Centralne upravlinnya bulo skasovane a jogo funkciyi peredani Ministerstvu ekonomiki i planuvannya Pri comu derzhavni pidpriyemstva i organizaciyi otrimali bilshu avtonomiyu i mozhlivist rozporyadzhatisya pributkom Upravlinnya osnovnimi sektorami ekonomiki yak i ranishe zdijsnyuyetsya z centru vidpovidnim ministerstvom yake vzayemodiyuchi z Ministerstvom ekonomiki i planuvannya rozpodilyaye neobhidni resursi palivo sirovina trudovi i i vstanovlyuye planovi pokazniki rivnya virobnictva dlya danogo sektora Rol rinku v krayini minimalna oskilki rozpodil zasobiv i promizhnih tovariv provoditsya planuvalnimi organami a bilshist spozhivchih tovariv rozpodilyayutsya centralizovano cherez sistemu normuvannya Rozmir zarobitnoyi plati vstanovlyuyetsya takozh centralizovanij a sistemi obslugovuvannya naselennya pidporyadkovani derzhavi V mezhah privatnogo silskogospodarskogo sektora v znachnomu ob yemi praktikuyetsya barter svogo rodu naturalnij prote prodazh nadlishkiv silskogospodarskoyi produkciyi miskim zhitelyam rizko obmezhena a u ryadi vipadkiv rozcinyuyetsya yak zlochin Kuba agrarno industrialna krayina Osnovni galuzi promislovosti cukrova naftova harchova tyutyunova tekstilna himichna paperova derevoobrobna nikeleva cementna silskogospodarske mashinobuduvannya Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij Osnovni morski porti Gavana Santyago de Kuba Syenfuegos Mizhnarodnij aeroport v m Gavana V cilomu ekonomika Kubi nezvazhayuchi na rizki kolivannya pokaznikiv v okremi roki postupovo rosla v 1940 1950 h rokah znahodilasya v stani zastoyu abo faktichnogo spadu v 1960 h rokah a na 1970 h pochatku 1980 h rokiv stala shvidko rozvivatisya Obsyag realnogo sukupnogo suspilnogo produktu nacionalnij pributok bez urahuvannya okremih elementiv sferi poslug v period z 1975 po 1985 shorichno zrostav v serednomu na 5 7 Na pochatku 1990 h rokiv vidbulosya rizke na 35 padinnya virobnictva viklikane rozrivom zv yazkiv z bilshistyu torgovih partneriv Kubi z kolishnogo socialistichnogo taboru Kuba yedina socialistichna derzhava v Zahidnij pivkuli Socialistichnij lad buv vstanovlenij v 1960 ti roki vnaslidok peremogi masovogo revolyucijnogo ruhu pid kerivnictvom F Kastro 1 sichnya 1959 Vnaslidok togo sho nova vlada ekspropriyuvala vlasnist amerikanskih gromadyan i korporacij Kuba zaznala zhorstkogo bojkotu zi storoni SShA Ekonomika Kubi ye odniyeyu z najbilsh nacionalizovanih u sviti Do kincya 1970 h rokiv v privatnomu sektori znahodilosya vsogo 25 silskogo gospodarstva 7 transportu 1 zasobiv zv yazku i menshe za 1 riboloveckogo flotu Donedavna ekonomika krayini bula zhorstko planovoyu Pid chas ekonomichnoyi krizi pochatku 1990 h rokiv derzhavni pidpriyemstva i organizaciyi otrimali bilshu avtonomiyu i mozhlivist rozporyadzhatisya pributkom Rol rinku v krayini minimalna Ale z metoyu vihodu z krizi kerivnictvo krayini zdijsnyuye reformi napravleni na postupove vprovadzhennya elementiv rinkovoyi ekonomiki Ne vidmovlyayuchis vid centralizovanogo kerivnictva ekonomikoyu vono pishlo na pidvishennya gospodarskoyi samostijnosti derzhavnih pidpriyemstv liberalizaciyu zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti stvorennya merezhi komercijnih bankivskih struktur Taki zahodi yak legalizaciya dolara stvorennya spilnih pidpriyemstv i dozvil inozemnih investicij vidkrittya rinkiv silgospprodukciyi dozvil ryadu vidiv individualnoyi trudovoyi diyalnosti i insh pripinili proces stagnaciyi ekonomiki i zumovili pozitivnu dinamiku VVP 2 5 zrostannya v 1995 7 8 u 1996 2 5 u 1997 1 2 u 2000 Dlya drugoyi polovini 1990 h rokiv harakternij nezbalansovanij rozvitok okremih galuzej zrostannya dosyagnuto v osnovnomu za rahunok eksportnih galuzej dobuvnoyi promislovosti virobnictvo nikelyu v 1998 zroslo na 12 i mizhnarodnogo turizmu Investiciyi v ekonomiku U 1958 naperedodni revolyuciyi Kuba bula tretoyu krayinoyu v Latinskij Americi pislya Braziliyi i Venesueli za obsyagom amerikanskih investicij Obsyag investicij sho shorichno nadhodili v kubinsku ekonomiku z vnutrishnih dzherel stanoviv u toj chas bl 18 vid zagalnogo obsyagu vlasnogo virobnictva Na pochatku 1990 h rokiv vidilennya vsih investicij krim nevelikih za obsyagom kapitalovkladen v silske gospodarstvo zdijsnyuvalosya centralizovano derzhavoyu Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu i Radi Ekonomichnoyi Vzayemodopomogi Kuba zitknulasya z pripinennyam ekonomichnoyi dopomogi ta padinnyam popitu na tovari yiyi eksportu sho sprichinilo pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi Popri ce na vidminu vid krayin Centralno Shidnoyi Yevropi ta kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Kuba vidmovilasya vid vprovadzhennya receptiv Vashingtonskogo konsensusu i popri pevnu ekonomichnu liberalizaciyu ta zaluchennya inozemnih investicij ne bulo provedeno masshtabnih privatizacij ta deregulyaciyi ekonomiki Zagalom kubinski ekonomichni reformi buli spryamovani na pristosuvannya do novih umov za zberezhennya komandno administrativnoyi sistemi a ne na yiyi demontazh Popri te sho Kuba bula dosit vidstaloyu krayinoyu na pochatok 90 h i osnovnim produktom yiyi eksportu navit u 1990 roci buv cukor yij vdalosya pereprofilyuvati ekonomiku i yaksho vseredini REV cukor stanoviv 73 eksportnih nadhodzhen Kubi to na 2012 r vin stanoviv uzhe lishe 3 Natomist bulo rozvinuto industriyu turizmu vidobutok nikelyu naftopererobnu promislovist ta sferu poslug Takozh vdalosya diversifikuvati torgivlyu i yaksho na pochatok 90 h osnovnimi torgovimi partnerami Kubi buli krayini REV to vzhe v 2000 roci 32 kubinskogo eksportu pripadalo na Zahidnu Yevropu a na kolishni krayini REV 27 V 200 h rokah najbilsh dinamichno rozvivalisya ekonomichni zv yazki z Venesueloyu zokrema zavdyaki torgovelnij ugodi 2004 roku z 2005 roku nadhodzhennya vid prodazhu poslug Venesueli perevishili nadhodzhennya vid eksportu vsih inshih tovariv razom uzyatih Zagalom popri nespriyatlivi umovi zokrema ekonomichni sankciyi SShA yaki protyagom 90 h ta 2000 h rokiv lishe posilyuvalisya a takozh duzhe obmezhenij dostup do finansovih rinkiv ekonomika Kubi pracyuvala na rivni z inshimi kolishnimi krayinami REV i trayektoriya yiyi ekonomichnogo rozvitku vidpovidala zagalnim tendenciyam perehidnih ekonomik hocha krayini Centralno Shidnoyi Yevropi ta kolishnogo Radyanskogo Soyuzu na vidminu vid Kubi mali masshtabnu finansovu ta ekonomichnu pidtrimku MVF Svitovogo banku YeBRR tosho PromislovistNaftovidobutok na Kubi Obrobna promislovist Za dekilka desyatkiv rokiv sho projshli z chasu kubinskoyi revolyuciyi v krayini bula stvorena promislova baza pri comu obladnannya i tehnichnij personal nadavalisya v osnovnomu krayinami socialistichnogo taboru Najpomitnishe zrostannya sposterigalosya u vazhkij promislovosti osoblivo u virobnictvi stali cementu himichnih produktiv i dobriv U toj zhe chas zrostannya virobnictva takih tradicijnih tovariv narodnogo spozhivannya yak tekstilni virobi napoyi konservi mijni zasobi i sigari jshov nabagato bilsh povilnimi tempami Potrebi Kubi v promislovomu i transportnomu obladnanni a takozh v nafti praktichno povnistyu pokrivayutsya za rahunok importu znachna chastina promislovih spozhivchih tovariv sirovina i bagato yaki vidi osnovnih produktiv zhivlennya takozh postupayut cherez rubizh Ponad 80 eksportnih nadhodzhen Kuba otrimuye vid prodazhu cukru dzherelo inshimi vazhlivimi stattyami eksportu ye nikel sigari i riboprodukti Na pochatku XXI st osnovni partneri po importu i eksportu Ispaniya Rosiya Kanada Franciya Niderlandi Italiya Kitaj ta Venesuela Silske gospodarstvoTyutyunovi plantaciyi Silske gospodarstvo Ekonomichna politika sho provodilasya kubinskim kerivnictvom v pershi roki pislya revolyuciyi 1959 1963 bula napravlena na perevazhnij rozvitok vazhkoyi promislovosti zakinchilasya nevdacheyu i na zminu yij v 1963 prijshla nova oriyentovana na vidrodzhennya tradicijnogo virobnictva cukru Nova ekonomichna strategiya drugoyu za vazhlivistyu zadacheyu progoloshuvala rozvitok skotarstva i virobnictvo citrusovih U 1970 h rokah krayina perejshla do realistichnishoyi ekonomichnoyi politiki pri comu buli postavleni realni zadachi po planovomu obsyagu virobnictva cukru i zroblenij upor na vprovadzhennya zasobiv mehanizaciyi pri zbiranni cukrovoyi trostini a takozh na rozshirennya promislovoyi obrobki pobichnih produktiv cukrovogo virobnictva Obsyag virobnictva cukru na Kubi v 1970 h rokah stanoviv v serednomu bl 6 mln t v rik a v 1982 dosyag 8 mln t Odnak z pochatku 1990 h rokiv cherez nestachu palnogo dobriv i pesticidiv sho ranishe postachalisya z SRSR virobnictvo cukru v krayini rizko skorotilosya i stanovilo v serednomu menshe za 5 mln t na rik U 1997 na pochatku sezonu zboru cukrovoyi trostini blizko 2 3 silskogospodarskoyi tehniki neobhidnoyi dlya zbirannya prostoyuvalo cherez nestachu koshtiv priblizno 200 mln dol U toj zhe chas virobnictvo tyutyunu kavi kartopli risu bobiv i ovochiv tradicijnih silskogospodarskih kultur sho skladaye osnovu necukrovogo zemlerobstva zalishalos praktichno postijnim abo znizhuvalosya U 1989 zagalnij ulov ribi stanoviv 192 tis t odnak do seredini 1990 h rokiv ulov skorotivsya cherez nedostachu palnogo Blizko 80 silskogospodarskih ugid utvorilosya v rezultati diyi doshovoyi vodi na chervonij piskovik zavdyaki chomu sformuvalis chervoni rodyuchi grunti Majzhe 20 krayini pokrito lisami z sosni i chervonogo dereva Bilsha chastina reshti zemel zajnyata pid pasovisha dlya 4 6 miljonnogo pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi i pid posivi Kuba posidaye tretye misce u sviti z virobnictva cukru Prodazh cukru zabezpechuye do 50 kubinskogo eksportu TransportMist Bakunayagua na Kubi Osnovni transportni sistemi Kubi buli pobudovani do revolyuciyi centralna zaliznicya na pochatku stolittya centralna avtomagistral v 1930 h rokah aviacijne spoluchennya pochalosya v 1940 h rokah Protyagom 1960 1970 h rokiv stan zaliznichnoyi merezhi pogirshivsya a protyazhnist shosejnih i gruntovih dorig zrosla majzhe vdvichi U kinci 1980 h rokiv na Kubi bulo 13 116 km dorig z tverdim pokrittyam Odnim z dosyagnen pislyarevolyucijnoyi Kubi stalo stvorennya torgovogo flotu yaksho u 1959 v krayini bulo lishe 14 morskih sudiv vodotonnazhnistyu 58 tis t to do 1989 Kubi volodila 117 sudami Odnak v 1990 h rokah robota kubinskogo torgovogo flotu bula praktichno paralizovana cherez vidsutnist paliva v zv yazku z rizkim skorochennyam postachannya rosijskoyi nafti vzagali dzherelom ponad 60 energiyi sho viroblyayetsya na Kubi ye nafta golovnim chinom importna Skorochennyu torgovogo oborotu v kubinskih portah spriyala takozh politika torgovogo embargo sho provoditsya SShA po vidnoshennyu do Kubi oskilki vsim inozemnim korablyam sho zahodili v porti Kubi zaboronyavsya pislya cogo zahid v amerikanski porti protyagom 6 misyaciv TorgivlyaLiberalizaciya torgivliDiv takozhKorisni kopalini Kubi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kubi Girnicha promislovist KubiPrimitkiSankciyi SShA proti Kubi Emili Moris Neochikuvana Kuba 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Spilne 24 12 2014 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X