Історія освоєння мінеральних ресурсів Куби
До відкриття Куби Колумбом (1492 р.) місцеві індіанці використовували кам'яні знаряддя праці. Крім каменю кустарним способом видобували золото з розсипів на річці Арімао. Після колонізації видобуток золота в цьому районі різко підвищився, причому 20 % надходило в іспанську казну. Вже до середини XVI ст. запаси золота виснажилися і видобуток припинився. Всього було видобуто золота на суму 3 млн песо.
З XVI ст. під керівництвом німецького рудознавця й підприємця Х.Тетцеля розроблялися мідні родовища на сході країни (в районі Ель-Кобре). До 1610 р. виплавлену Мідь вивозили в Європу. У XVIII ст. після землетрусу, що зруйнував копальні, видобуток мідної руди було припинено. В 30-ті роки XIX ст. видобуток міді в районі Ель-Кобре поновили (компанія «La Consolidada»). До відкриття великих родовищ міді в Чилі Куба була основним поставником цього металу для Англії. Мідні рудники на Кубі експлуатувалися до 1918 р.
У 2-й половині XIX ст. в країні діяли підприємства по видобутку золота; поблизу Сантьяго-де-Куба діяли 30 шахт, в яких видобували руди міді, заліза, нікелю, хрому, а також асфальт, мармур, пісок . У 1883 р. розвідані родовища залізних руд (південь провінції Ор'єнде), в горах Сьєрра-Маестра виявлені поклади марганцевих руд. З 1881 р. починається видобуток нафти на родовищі Мотембо.
У 1-й половині XX ст. добувалися залізні, мідні, марганцеві, хромові руди. Сировина вивозилася здебільшого в США. В другій половині XX ст. основне місце займають видобуток руд нікелю та нафти. Питома вага гірничої промисловості у валовому продукті Куби на кінець XX ст. становила близько 3 %.
Сьогодні на території Куби розвідані родовища нафти, торфу; руд чорних металів — заліза, марганцю, хрому; руд кольорових металів — міді, нікелю, кобальту, золота; гірничо-хімічної сировини — піриту, фосфоритів; нерудної індустріальної сировини — гіпсу, магнезиту, каоліну; нерудних будівельних матеріалів — цементної сировини, облицювального каменя, флюсового матеріалу, а також мінеральні джерела. Відомі вияви свинцю, цинку, вольфраму, стронцію (цеоліти).
У структурі сучасної гірничої промисловості основне місце (за вартістю продукції) займає нікелева підгалузь. Нова політика лібералізації в економіці сприяє створенню продуктивних СП в гірничодобувній на нафтогазовій промисловості. У 1994 р. на Кубі був створений ряд СП за участю фірм Канади, Мексики та інш. Куба імпортує нафту і нафтопродукти, зріджений газ, кам'яне вугілля, кольорові метали.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю на Кубі здійснюють в Гірничо-металургійному інституті м. Моа та в Гаванському політехнічному університеті.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kubi Do vidkrittya Kubi Kolumbom 1492 r miscevi indianci vikoristovuvali kam yani znaryaddya praci Krim kamenyu kustarnim sposobom vidobuvali zoloto z rozsipiv na richci Arimao Pislya kolonizaciyi vidobutok zolota v comu rajoni rizko pidvishivsya prichomu 20 nadhodilo v ispansku kaznu Vzhe do seredini XVI st zapasi zolota visnazhilisya i vidobutok pripinivsya Vsogo bulo vidobuto zolota na sumu 3 mln peso Z XVI st pid kerivnictvom nimeckogo rudoznavcya j pidpriyemcya H Tetcelya rozroblyalisya midni rodovisha na shodi krayini v rajoni El Kobre Do 1610 r viplavlenu Mid vivozili v Yevropu U XVIII st pislya zemletrusu sho zrujnuvav kopalni vidobutok midnoyi rudi bulo pripineno V 30 ti roki XIX st vidobutok midi v rajoni El Kobre ponovili kompaniya La Consolidada Do vidkrittya velikih rodovish midi v Chili Kuba bula osnovnim postavnikom cogo metalu dlya Angliyi Midni rudniki na Kubi ekspluatuvalisya do 1918 r U 2 j polovini XIX st v krayini diyali pidpriyemstva po vidobutku zolota poblizu Santyago de Kuba diyali 30 shaht v yakih vidobuvali rudi midi zaliza nikelyu hromu a takozh asfalt marmur pisok U 1883 r rozvidani rodovisha zaliznih rud pivden provinciyi Or yende v gorah Syerra Maestra viyavleni pokladi margancevih rud Z 1881 r pochinayetsya vidobutok nafti na rodovishi Motembo U 1 j polovini XX st dobuvalisya zalizni midni margancevi hromovi rudi Sirovina vivozilasya zdebilshogo v SShA V drugij polovini XX st osnovne misce zajmayut vidobutok rud nikelyu ta nafti Pitoma vaga girnichoyi promislovosti u valovomu produkti Kubi na kinec XX st stanovila blizko 3 Sogodni na teritoriyi Kubi rozvidani rodovisha nafti torfu rud chornih metaliv zaliza margancyu hromu rud kolorovih metaliv midi nikelyu kobaltu zolota girnicho himichnoyi sirovini piritu fosforitiv nerudnoyi industrialnoyi sirovini gipsu magnezitu kaolinu nerudnih budivelnih materialiv cementnoyi sirovini oblicyuvalnogo kamenya flyusovogo materialu a takozh mineralni dzherela Vidomi viyavi svincyu cinku volframu stronciyu ceoliti U strukturi suchasnoyi girnichoyi promislovosti osnovne misce za vartistyu produkciyi zajmaye nikeleva pidgaluz Nova politika liberalizaciyi v ekonomici spriyaye stvorennyu produktivnih SP v girnichodobuvnij na naftogazovij promislovosti U 1994 r na Kubi buv stvorenij ryad SP za uchastyu firm Kanadi Meksiki ta insh Kuba importuye naftu i naftoprodukti zridzhenij gaz kam yane vugillya kolorovi metali Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu na Kubi zdijsnyuyut v Girnicho metalurgijnomu instituti m Moa ta v Gavanskomu politehnichnomu universiteti Div takozhKorisni kopalini Kubi Geologiya Kubi Girnicha promislovist Kubi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s