Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'єтнам — аграрна країна з промисловістю, що розвивається. На початку XXI ст. сільське господарство залишається головною галуззю економіки В'єтнаму, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Основні галузі промисловості: харчова, легка, машинобудівна, гірнича, цементна, хімічних добрив, нафтова та ін. Основні промислові центри: Ханой, , Хайфон, Дананг, Куангнінь, Вунгтау, Намдінь, Вінь, , Тхайнгуєн, , . Провідну роль в промисловості відіграють Ханой і Хошимін. Транспорт: автомобільний, залізничний, внутрішні водні шляхи та морський. Головні порти: Хошимін, Хайфон, Дананг, Хонггай, Камфа, Нячанг, Вунгтау. Швидко розвивається цивільна авіація, яка обслуговує понад 15 внутрішніх ліній. Компанія Vietnam Airlines обслуговує і міжнародні лінії. Міжнародні летовища — Ханой, Хошимін, Дананг.
| Економіка В'єтнаму | |
|---|---|
 Найбільше місто В’єтнаму — Хошимін | |
| Валюта | 1 в'єтнамський донг = 10 хай або 100 су |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | АСЕАН, ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲$552,3 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲6,7 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $6000 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 17,4 %, промисловість: 38,8 %, послуги: 43,7 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | 0,9 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 11,3 % (2012) |
| Індекс Джіні | 37,6 (2008) |
| Робоча сила | 54,45 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (48 %), промисловість (21 %), послуги (31 %) (2012) |
| Безробіття | 3,5 % (2015) |
| Галузі виробництва | харчова промисловість, виробництво одягу, взуття, машинобудування, видобуток вугілля, сталь, цемент, хімічні добрива, скло, шини, мобільні телефони |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $162,1 млрд (2015) |
| Експортні товари | одяг, взуття, електроніка, морепродукти, сира нафта, рис, кава, вироби з дерева, обладнання |
| Партнери |  США 21,2 % КНР 13,3 % Японія 8,4 % Південна Корея 5,5 % Німеччина 4,1 %(2015) |
| Імпорт | $154,7 млрд (2015) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, нафтопродукти, вироби зі сталі, сировина для виробництва одягу і взуття, електроніка, пластик, автомобілі |
| Партнери | КНР 34,1 % Південна Корея 14,3 % Сінгапур 6,5 % Японія 6,4 % Гонконг 5,1 % Таїланд 4,5 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 54,3 % ВВП (2015) |
| Доходи | $45,96 млрд (2015) |
| Витрати | $54,67 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
Перед Другою світовою війною, коли економіка В'єтнаму мала виразно колоніальний характер, частка промисловості становила 10 % (1939), до кінця війни Опору (1946—1954) вона знизилася до 1,5 %. У 1950-1980-і роки були закладені основи ряду галузей важкої індустрії, в тому числі таких, як електроенергетика, машинобудування (з десятками великих і середніх підприємств, сотнями механічних і ремонтних майстерень), металургія, хімія, промисловість будівельних матеріалів. Отримали розвиток різні галузі легкої промисловості.
У 1945 Ліга боротьби за незалежність В'єтнаму (В'єтмінь) оголосила про утворення незалежної Демократичної Республіки В'єтнам. У війні Опору (1946—1954) змусили французькі війська покинути Індокитай. Країна була розділена по 17-й паралелі. Північна частина країни стала Демократичною Республікою В'єтнам, або Північним В'єтнамом, з територією 158 335 км², на якій проживало біля половини всього населення. Столицею ДРВ стало місто Ханой. Інша частина — Республіка В'єтнам, або Південний В'єтнам, займала площу 173 354 км². Столиця знаходилася в Сайгоні (нині Хошимін). У кінці 1950-х років між Північним і Південним В'єтнамом почалася війна, а в 1960-х роках бойові дії набули широкомасштабного характеру. Війна закінчилася в 1975 перемогою ДРВ. 2 липня 1976 Північний і Південний В'єтнам об'єдналися з утворенням Соціалістичної Республіки В'єтнам, що обумовило соціалістичний характер економіки.
Перехід до ринкових відносин
З 1989 В'єтнам отримав можливість покінчити з режимом «військового комунізму». Ще в 1986 VI з'їзд Комуністичної партії В'єтнаму зробив зміну вищого керівництва країни і поклав початок процесу, офіційно названому «оновленням», завдяки якому країна вступила в період модернізації. Намічені реформи виключали пряме державне втручання в ціноутворення, виробництво і сферу зовнішньої торгівлі.
Створені «зони експортного виробництва» і стимулюється діяльність іноземних банків. У країні почалося формування правової бази ринкової економіки. Після 1990 прийнято ряд важливих законів в області цивільного права, розроблені норми ділової діяльності, роботи фірм тощо Проводиться реорганізація і поступова приватизація ряду підприємств державного сектора. Кількість державних підприємств поменшала з 12 084 в 1991 до приблизно 6300 у 1995, в основному за рахунок ліквідації слабих підприємств і об'єднання ряду підприємств суміжного профілю. Планомірно реалізовується програма приватизації підприємств державного сектора.
Ринкові реформи дали позитивний результат. За 1991—1996 промисловість подвоїла випуск продукції. Середньорічне збільшення виробництва становило 13,3 %. Це бурхливе зростання було зумовлене успішним переходом від системи державного управління і субсидування підприємств до принципів ринкової економіки, встановлення широких зовнішньоекономічних зв'язків. Важливу роль зіграли курс на реструктуризацію і модернізацію промисловості, залучення прямих інвестицій через рубіж, введення нових промислових технологій. З 1991 по 1995 загальний обсяг інвестицій в промисловість з різних джерел і економічних секторів становив приблизно 4,7 млрд дол., причому кошти, отримані від держави, становили 54 % від загального обсягу інвестицій, іноземні інвестиції — 31 %, кошти, вкладені самими підприємствами — 3,5 %. За безпосередньої участі іноземних компаній отримали розвиток найважливіші галузі промисловості: нафтогазова, виробництво цементу, сталі, електроніки, швейно-текстильних виробів, переробка сільськогосподарської продукції. Прямі іноземні інвестиції сприяють формуванню і розвитку таких галузей, як автомобілебудування, виробництво мотоциклів. Створюються «зони експортного виробництва», «зони концентрованого промислового виробництва», що мають податкові і інші пільги, а також інші сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій (в Хайфоні, Дананзі, Кантхо, Тантхуані та інш.). Обсяг валової продукції за 1991—1995 в порівнянні 1986—1990 зріс з 35,6 до 57,1 млрд кВт·год, сирої нафти — з 1,2 до 30,5 млн т, сталі — з 393 до 1241 тис. т, добрив — з 2228 до 3340 тис. т, цементу — з 9,8 до 22,5 млн т, паперу — з 410 до 713 тис. т. З 1990 по 1997 ВВП щорічно зростав в сер. на 8,9 %, фактичні капіталовкладення — на 25 % щорічно. У 1995—1997 за темпами економічного зростання В'єтнам був лідером серед країн-членів АСЕАН.
Санкціоновані владою прямі іноземні інвестиції, які в 1991 становили бл. 2,3 млрд дол. США, в 1997 досягли 31,2 млрд дол., що становило 30 % всіх капіталовкладень. У 1991—1998 відбувалося швидке зростання експорту — з 2042 млн до 9356 млн дол., або на 27 % в рік, і імпорту — з 2105 млн до 11 390 млн дол., або на 32 % в рік. У 1998 вивіз товарів і послуг оцінювався в 42 % ВВП, ввезення — в 47 % ВВП. Азійська фінансова криза 1998—1999 дещо зменшила імпорт (на 3 %) при розширенні експорту на 0,9 %, а іноземні інвестиції скоротилися. У 1998 у В'єтнамі здійснювалося 2200 інвестиційних проєктів із залученням капіталу з 60 країн з сумою інвестицій в 32 млрд дол.
В'єтнам володіє значними можливостями для розвитку електроенергетики, маючи в своєму розпорядженні великі запаси нафти, газу, вугілля і гідроенергетичних ресурсів. Потужність електроенергії, що виробляється зросла з 2161,7 мВт в 1991 до 4360 мВт в 1995. Діє найбільший гідровузол Хоабінь потужністю 2 млн кВт, а також ГЕС Тхакба, Данім, Віньшон та інш., газотурбінні комплекси в Баріа і Тхудіку, ТЕС (Уонгбі, Фалай), а також сотні малих ГЕС. Побудована 500-вольтна лінія електропередач «Північ-Південь», приблизно на 2000 км подовжені лінії електропередач напругою 110—220 В і 350 В.
Разом з тим у 2010-х роках спостерігаються деякі структурні диспропорції у економіці країни. Так в країні анонсовано і знаходиться на різних етапах (від декларації про наміри до будівництва, що реально ведеться) більше двох десятків нових металургійних підприємств, сукупна потужність яких набагато перевищує всі розумні потреби країни.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 25,3 млрд. Темп зростання ВВП — 5,8 %. ВВП на душу населення — $331. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,617 млрд. Імпорт — $ 10,4 млрд (г.ч. Сінгапур — 19,0 %; Японія — 12,0 %; Південна Корея — 12,4 %; Тайвань — 12,0 %; Швеція — 6,8 %). Експорт — $ 9,2 млрд (г.ч. Японія — 15 %; Сінгапур — 11,0 %; Тайвань — 7,5 %; Німеччина — 6,3 %; США — 5,9 %).
Економічні зони
Під час проведення форуму ШОС в липні 2018, у В'єтнамі у великих містах і прибережних провінціях розгорнулися масові протести, переважно на тлі внесення до парламенту законопроєкту про створення трьох нових спеціальних економічних зон у провінціях Куангнінь, Кханьхоа та на острові Фукуок. У самих ВЕЗ нічого нового немає - їх на території В'єтнаму аж 18, і три нових - не така вже й велика надбавка. Однак у законопроєкті є цікавий момент: задля залучення іноземних інвестицій у деяких випадках на території нових ВЕЗ земля передаватиметься в оренду іноземцям на 99 років.
У ході протестів цілком звучали націоналістичні гасла та заклики не продавати рідну в'єтнамську землю іноземцям.
Азартні ігри
Азартні ігри у В'єтнамі були незаконними, хоча й діяли в країні протягом століть. У 1940-х роках купці тримали у кіосках миски з костями, щоб проводити азартні ігри для своїх клієнтів. Країна легалізувала азартні ігри 2017 року. У В'єтнамі діють вісім казино, відкритих для власників закордонних паспортів.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- Петрович, Цветов Антон; Юрьевич, Цветов Петр (2018). . Вьетнамские исследования. № 3. с. 5—17. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
- Hutt, David (8 жовтня 2018). . Asia Times. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yetnam agrarna krayina z promislovistyu sho rozvivayetsya Na pochatku XXI st silske gospodarstvo zalishayetsya golovnoyu galuzzyu ekonomiki V yetnamu sho zabezpechuye prodovolchu bezpeku krayini Osnovni galuzi promislovosti harchova legka mashinobudivna girnicha cementna himichnih dobriv naftova ta in Osnovni promislovi centri Hanoj Hajfon Danang Kuangnin Vungtau Namdin Vin Thajnguyen Providnu rol v promislovosti vidigrayut Hanoj i Hoshimin Transport avtomobilnij zaliznichnij vnutrishni vodni shlyahi ta morskij Golovni porti Hoshimin Hajfon Danang Honggaj Kamfa Nyachang Vungtau Shvidko rozvivayetsya civilna aviaciya yaka obslugovuye ponad 15 vnutrishnih linij Kompaniya Vietnam Airlines obslugovuye i mizhnarodni liniyi Mizhnarodni letovisha Hanoj Hoshimin Danang Ekonomika V yetnamuNajbilshe misto V yetnamu HoshiminValyuta1 v yetnamskij dong 10 haj abo 100 suFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiASEAN VTOStatistikaVVP 552 3 mlrd 2015 Zrostannya VVP 6 7 2015 VVP na dushu naselennya 6000 2015 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 17 4 promislovist 38 8 poslugi 43 7 2015 Inflyaciya ISC 0 9 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti11 3 2012 Indeks Dzhini37 6 2008 Robocha sila54 45 mln 2015 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 48 promislovist 21 poslugi 31 2012 Bezrobittya3 5 2015 Galuzi virobnictvaharchova promislovist virobnictvo odyagu vzuttya mashinobuduvannya vidobutok vugillya stal cement himichni dobriva sklo shini mobilni telefoniZovnishnya diyalnistEksport 162 1 mlrd 2015 Eksportni tovariodyag vzuttya elektronika moreprodukti sira nafta ris kava virobi z dereva obladnannyaPartneri SShA 21 2 KNR 13 3 Yaponiya 8 4 Pivdenna Koreya 5 5 Nimechchina 4 1 2015 Import 154 7 mlrd 2015 Importni tovarimashini ta obladnannya naftoprodukti virobi zi stali sirovina dlya virobnictva odyagu i vzuttya elektronika plastik avtomobiliPartneri KNR 34 1 Pivdenna Koreya 14 3 Singapur 6 5 Yaponiya 6 4 Gonkong 5 1 Tayiland 4 5 2015 Derzhavni finansiBorg54 3 VVP 2015 Dohodi 45 96 mlrd 2015 Vitrati 54 67 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaPered Drugoyu svitovoyu vijnoyu koli ekonomika V yetnamu mala virazno kolonialnij harakter chastka promislovosti stanovila 10 1939 do kincya vijni Oporu 1946 1954 vona znizilasya do 1 5 U 1950 1980 i roki buli zakladeni osnovi ryadu galuzej vazhkoyi industriyi v tomu chisli takih yak elektroenergetika mashinobuduvannya z desyatkami velikih i serednih pidpriyemstv sotnyami mehanichnih i remontnih majsteren metalurgiya himiya promislovist budivelnih materialiv Otrimali rozvitok rizni galuzi legkoyi promislovosti U 1945 Liga borotbi za nezalezhnist V yetnamu V yetmin ogolosila pro utvorennya nezalezhnoyi Demokratichnoyi Respubliki V yetnam U vijni Oporu 1946 1954 zmusili francuzki vijska pokinuti Indokitaj Krayina bula rozdilena po 17 j paraleli Pivnichna chastina krayini stala Demokratichnoyu Respublikoyu V yetnam abo Pivnichnim V yetnamom z teritoriyeyu 158 335 km na yakij prozhivalo bilya polovini vsogo naselennya Stoliceyu DRV stalo misto Hanoj Insha chastina Respublika V yetnam abo Pivdennij V yetnam zajmala ploshu 173 354 km Stolicya znahodilasya v Sajgoni nini Hoshimin U kinci 1950 h rokiv mizh Pivnichnim i Pivdennim V yetnamom pochalasya vijna a v 1960 h rokah bojovi diyi nabuli shirokomasshtabnogo harakteru Vijna zakinchilasya v 1975 peremogoyu DRV 2 lipnya 1976 Pivnichnij i Pivdennij V yetnam ob yednalisya z utvorennyam Socialistichnoyi Respubliki V yetnam sho obumovilo socialistichnij harakter ekonomiki Perehid do rinkovih vidnosinZ 1989 V yetnam otrimav mozhlivist pokinchiti z rezhimom vijskovogo komunizmu She v 1986 VI z yizd Komunistichnoyi partiyi V yetnamu zrobiv zminu vishogo kerivnictva krayini i poklav pochatok procesu oficijno nazvanomu onovlennyam zavdyaki yakomu krayina vstupila v period modernizaciyi Namicheni reformi viklyuchali pryame derzhavne vtruchannya v cinoutvorennya virobnictvo i sferu zovnishnoyi torgivli Stvoreni zoni eksportnogo virobnictva i stimulyuyetsya diyalnist inozemnih bankiv U krayini pochalosya formuvannya pravovoyi bazi rinkovoyi ekonomiki Pislya 1990 prijnyato ryad vazhlivih zakoniv v oblasti civilnogo prava rozrobleni normi dilovoyi diyalnosti roboti firm tosho Provoditsya reorganizaciya i postupova privatizaciya ryadu pidpriyemstv derzhavnogo sektora Kilkist derzhavnih pidpriyemstv pomenshala z 12 084 v 1991 do priblizno 6300 u 1995 v osnovnomu za rahunok likvidaciyi slabih pidpriyemstv i ob yednannya ryadu pidpriyemstv sumizhnogo profilyu Planomirno realizovuyetsya programa privatizaciyi pidpriyemstv derzhavnogo sektora Rinkovi reformi dali pozitivnij rezultat Za 1991 1996 promislovist podvoyila vipusk produkciyi Serednorichne zbilshennya virobnictva stanovilo 13 3 Ce burhlive zrostannya bulo zumovlene uspishnim perehodom vid sistemi derzhavnogo upravlinnya i subsiduvannya pidpriyemstv do principiv rinkovoyi ekonomiki vstanovlennya shirokih zovnishnoekonomichnih zv yazkiv Vazhlivu rol zigrali kurs na restrukturizaciyu i modernizaciyu promislovosti zaluchennya pryamih investicij cherez rubizh vvedennya novih promislovih tehnologij Z 1991 po 1995 zagalnij obsyag investicij v promislovist z riznih dzherel i ekonomichnih sektoriv stanoviv priblizno 4 7 mlrd dol prichomu koshti otrimani vid derzhavi stanovili 54 vid zagalnogo obsyagu investicij inozemni investiciyi 31 koshti vkladeni samimi pidpriyemstvami 3 5 Za bezposerednoyi uchasti inozemnih kompanij otrimali rozvitok najvazhlivishi galuzi promislovosti naftogazova virobnictvo cementu stali elektroniki shvejno tekstilnih virobiv pererobka silskogospodarskoyi produkciyi Pryami inozemni investiciyi spriyayut formuvannyu i rozvitku takih galuzej yak avtomobilebuduvannya virobnictvo motocikliv Stvoryuyutsya zoni eksportnogo virobnictva zoni koncentrovanogo promislovogo virobnictva sho mayut podatkovi i inshi pilgi a takozh inshi spriyatlivi umovi dlya zaluchennya inozemnih investicij v Hajfoni Dananzi Kantho Tanthuani ta insh Obsyag valovoyi produkciyi za 1991 1995 v porivnyanni 1986 1990 zris z 35 6 do 57 1 mlrd kVt god siroyi nafti z 1 2 do 30 5 mln t stali z 393 do 1241 tis t dobriv z 2228 do 3340 tis t cementu z 9 8 do 22 5 mln t paperu z 410 do 713 tis t Z 1990 po 1997 VVP shorichno zrostav v ser na 8 9 faktichni kapitalovkladennya na 25 shorichno U 1995 1997 za tempami ekonomichnogo zrostannya V yetnam buv liderom sered krayin chleniv ASEAN Sankcionovani vladoyu pryami inozemni investiciyi yaki v 1991 stanovili bl 2 3 mlrd dol SShA v 1997 dosyagli 31 2 mlrd dol sho stanovilo 30 vsih kapitalovkladen U 1991 1998 vidbuvalosya shvidke zrostannya eksportu z 2042 mln do 9356 mln dol abo na 27 v rik i importu z 2105 mln do 11 390 mln dol abo na 32 v rik U 1998 viviz tovariv i poslug ocinyuvavsya v 42 VVP vvezennya v 47 VVP Azijska finansova kriza 1998 1999 desho zmenshila import na 3 pri rozshirenni eksportu na 0 9 a inozemni investiciyi skorotilisya U 1998 u V yetnami zdijsnyuvalosya 2200 investicijnih proyektiv iz zaluchennyam kapitalu z 60 krayin z sumoyu investicij v 32 mlrd dol V yetnam volodiye znachnimi mozhlivostyami dlya rozvitku elektroenergetiki mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni veliki zapasi nafti gazu vugillya i gidroenergetichnih resursiv Potuzhnist elektroenergiyi sho viroblyayetsya zrosla z 2161 7 mVt v 1991 do 4360 mVt v 1995 Diye najbilshij gidrovuzol Hoabin potuzhnistyu 2 mln kVt a takozh GES Thakba Danim Vinshon ta insh gazoturbinni kompleksi v Baria i Thudiku TES Uongbi Falaj a takozh sotni malih GES Pobudovana 500 voltna liniya elektroperedach Pivnich Pivden priblizno na 2000 km podovzheni liniyi elektroperedach naprugoyu 110 220 V i 350 V Razom z tim u 2010 h rokah sposterigayutsya deyaki strukturni disproporciyi u ekonomici krayini Tak v krayini anonsovano i znahoditsya na riznih etapah vid deklaraciyi pro namiri do budivnictva sho realno vedetsya bilshe dvoh desyatkiv novih metalurgijnih pidpriyemstv sukupna potuzhnist yakih nabagato perevishuye vsi rozumni potrebi krayini Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 25 3 mlrd Temp zrostannya VVP 5 8 VVP na dushu naselennya 331 Pryami zakordonni investiciyi 0 617 mlrd Import 10 4 mlrd g ch Singapur 19 0 Yaponiya 12 0 Pivdenna Koreya 12 4 Tajvan 12 0 Shveciya 6 8 Eksport 9 2 mlrd g ch Yaponiya 15 Singapur 11 0 Tajvan 7 5 Nimechchina 6 3 SShA 5 9 Ekonomichni zoni Pid chas provedennya forumu ShOS v lipni 2018 u V yetnami u velikih mistah i priberezhnih provinciyah rozgornulisya masovi protesti perevazhno na tli vnesennya do parlamentu zakonoproyektu pro stvorennya troh novih specialnih ekonomichnih zon u provinciyah Kuangnin Khanhoa ta na ostrovi Fukuok U samih VEZ nichogo novogo nemaye yih na teritoriyi V yetnamu azh 18 i tri novih ne taka vzhe j velika nadbavka Odnak u zakonoproyekti ye cikavij moment zadlya zaluchennya inozemnih investicij u deyakih vipadkah na teritoriyi novih VEZ zemlya peredavatimetsya v orendu inozemcyam na 99 rokiv U hodi protestiv cilkom zvuchali nacionalistichni gasla ta zakliki ne prodavati ridnu v yetnamsku zemlyu inozemcyam Azartni igriDokladnishe Azartni igri u V yetnami Azartni igri u V yetnami buli nezakonnimi hocha j diyali v krayini protyagom stolit U 1940 h rokah kupci trimali u kioskah miski z kostyami shob provoditi azartni igri dlya svoyih kliyentiv Krayina legalizuvala azartni igri 2017 roku U V yetnami diyut visim kazino vidkritih dlya vlasnikiv zakordonnih pasportiv Div takozhBankivska sistema V yetnamu Korisni kopalini V yetnamu Girnicha promislovist V yetnamu Geologiya V yetnamu Gidrogeologiya V yetnamuPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Petrovich Cvetov Anton Yurevich Cvetov Petr 2018 Vetnamskie issledovaniya 3 s 5 17 Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Hutt David 8 zhovtnya 2018 Asia Times Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 3 listopada 2018 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X