Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Економіка Австро Угорщини під час існування дуалістичної монархії протягом 1867 1918 років розвивалася повільно Капіталі

Економіка Австро-Угорщини

Економіка Австро-Угорщини

Економіка Австро-Угорщини під час існування дуалістичної монархії протягом 1867—1918 років розвивалася повільно. Капіталістичний спосіб виробництва поширився по всій імперії протягом її 50-річного існування, замінивши феодальні інституції. У 1873 році стара столиця Буда та Обуда (Стародавня Буда) об'єдналися з третім містом, Пештом, утворивши таким чином новий мегаполіс Будапешт. Динамічний Пешт перетворився на адміністративний, політичний, економічний, торговельний та культурний центр Угорщини. У цей період було засновано багато державних установ і сучасну адміністративну систему Угорщини. Австро-Угорщина була великою сільськогосподарською країною за рівнем багатства та доходів трохи нижчим за середній європейський рівень. Темпи зростання були такими ж, як і в Європі в цілому. Після 1895 року головним фактором стала міграція, переважно до США.

Економіка Австро-Угорщини
Країна image Австро-Угорщина
Місце розташування Австро-Угорщина
image Економіка Австро-Угорщини у Вікісховищі
image
Банкнота в 20 крон часів подвійної монархії

Опис

У 1800 році на території імперії Габсбургів проживало 23 мільйони осіб, а до 1870 року їх кількість зросла до 36 мільйонів, що було третім показником у Європі за чисельністю населення після Російської імперії та Німеччини. Темпи промислового зростання на душу населення становили в середньому щороку близько 3 % між 1818 і 1870 роками.

Однак існували значні регіональні відмінності. Розвиток економіки стримувала відносно невелика міжнародна торгівля. В альпійських і богемських регіонах протоіндустріалізація почалася в 1750 році і стала центром перших фаз промислової революції після 1800 року.

Головним місцем, де використовували механізацію та парові двигуни, була текстильна промисловість. Велика частина техніки була закуплена в англійців. У богемських регіонах машинне прядіння з'явилося пізніше і лише до 1840 року стало основним фактором розвитку промислового перевороту. Успішно експлуатувалися ресурси Богемії, зростаючи на 10 % щороку.

Після 1750 року в альпійських регіонах Богемії та Моравії з меншими темпами розвинулася залізорудна промисловість . Ключовими факторами були заміна деревного вугілля кам'яним, впровадження парових машин та металопрокату. Перша парова машина з'явилася в 1816 році, але їх поширення було повільним. До 1870 року Угорщина була переважно сільською з невеликою часткою промисловості. У 1840-х роках з'явилися перші машинобудівні заводи.

Економічні тенденції 1870—1913 років

Технологічні зміни прискорили індустріалізацію та урбанізацію. ВНП на душу населення щороку з 1870 по 1913 рік зростав приблизно на 1,76 %. Цей рівень зростання був дещо вищим порівняно з іншими європейськими країнами, такими як Велика Британія (1 %), Франція (1,06 %) та Німеччина (1,51 %). Однак економіка Австро-Угорщини в цілому у порівнянні з Німеччиною та Британією все ще значно відставала, оскільки стійка модернізація почалася набагато пізніше.

До 1913 року населення Австро-Угорщини становило 48 мільйонів, порівняно зі 171 мільйоном у Російській імперії, 67 мільйонами у Німеччині, 40 мільйонами у Франції та 35 мільйонами в Італії, а також 98 мільйонами у США. Населення було переважно сільським: у 1870 році 67 % трудових ресурсів було зайнято в сільському господарстві, а в 1913 році — 60 %. Вони зосереджувалися на виробництві зерна, а не на скотарстві. Лише 16 % робочої сили було зайнято в промисловості в 1870 році, зросла до 22 %. Виробництво вугілля, чавуну та пива відповідала бельгійському, де кількість населення становила лише шосту частину до кількості населення в Австро-Угорській імперії.

Особливості розвитку регіонів

Економічне зростання було зосереджено у Відні, Будапешті та Празі, а також на австрійських землях (території сучасної Австрії), Альпійському регіоні та Богемії. Наприкінці XIX століття швидке економічне зростання поширилося на центральну Угорську рівнину та Карпатські землі. Як наслідок, існували значні диспропорції в розвитку всередині імперії. В цілому західні райони стали більш розвиненими, ніж східні.

До кінця XIX століття економічні відмінності поступово почали вирівнюватися, оскільки економічне зростання в східних частинах Імперії стабільно випереджало економічне зростання в західних. Економіка імперії складала четверту за обсягом машинобудівну промисловість у світі після США, Німеччини та Великої Британії. Австро-Угорщина також була третім у світі виробником та експортером електричних побутових приладів, електричних промислових приладів і обладнання для електростанцій після США та Німецької імперії.

Потужне сільське господарство та харчова промисловість Угорщини з центром у Будапешті стали переважаючими в Імперії та становили значну частку експорту до решти країн Європи. Тим часом, західні райони, зосереджені в основному навколо Праги та Відня, досягли успіху в різних галузях промисловості. Проте з початку XX століття австрійська половина Імперії змогла зберегти своє панування в імперії в секторах першої промислової революції, але Угорщина мала кращу позицію в галузях другої промислової революції, в їх сучасних межах. У секторах другої промислової революції австрійська конкуренція не змогла стати домінуючою. Цей поділ праці між сходом і заходом, окрім існуючого економічного та монетарного союзу, призвів до ще більш швидкого економічного зростання по всій Австро-Угорщині на початку XX століття. Найважливішим торговельним партнером була Німеччина (1910 р.: 48 % усього експорту, 39 % усього імпорту), за нею йшла Велика Британія (1910 р.: майже 10 % усього експорту, 8 % усього імпорту). Торгівля з географічно сусідньою Російською імперією, однак, мала відносно низьку вагу (1910 р.: 3 % усього експорту / переважно машини для Росії, 7 % усього імпорту / переважно сировина з Росії). На півночі Королівства Галичини та Лодомерії (сучасна Львівська область України) стала головним нафтовидобувним регіоном Європи.

Залізничний транспорт

Влада Австро-Угорської імперії зрозуміла, що їй потрібні залізниці, оскільки вона мала велике населення та велику територію, якою було важко подорожувати. Для цього були потрібні довгі лінії до її прибережних портів на Чорному та Адріатичному морях. Залізнична система була побудована для маловантажного руху. Така система забезпечувала місцевий попит на чавун і сталь, вугілля, рухомий склад, термінали, верфі, будівельні проєкти та перевезення кваліфікованих робітників. Хоча значна частина інженерних кадрів були іноземців, більшу частину робочої сили та матеріалів надала сама імперія. Коли Австрія та Угорщина об'єдналися в 1867 році, функціонувало 6000 км залізниць, головним чином, у промислово розвиненій Австрії. Швидко всі великі міста були з'єднані між собою завдяки будівництву 7600 км нових залізниць. Це сприяло швидкій індустріалізації навколо Відня, Богемії та Сілезії. Світова економічна паніка 1873 року припинила цей будівельний бум. Після 1880 року три чверті ліній було націоналізовано. Східний експрес із Відня до Константинополя був престижною лінією, але практично не був прибутковим. Після 1900 року новим головним чинником стала зовнішня еміграція — понад 2 мільйони жителів імперії виїхали до США у 1900—1914 роках. До 1914 року 43 280 км залізниць перебували в експлуатації. Довшими були залізниці лише в Російській імперії та Німеччині.

Хоча австро-угорська залізниця була меншою за довжиною і не так добре керована, як німецькі лінії, вона відіграла важливу роль у підтримці армії під час першої світової війни. Половина рухомого складу була зарезервована для армії, а решта була законсервонвана. До 1918 року система фактично зазнала краху, оскільки в містах не вистачало їжі та вугілля.

image
Зростання угорських залізниць. 1857—1913 роки

Регіони

Примітки

  1. Population of the Major European Countries in millions.
  2. Martin Moll, «Austria-Hungary» in Christine Rider, ed., Encyclopedia of the Age of the Industrial Revolution 1700—1920 (2007) pp 24-27.
  3. Millward and Saul, The Development of the Economies of Continental Europe 1850—1914 pp 271—331.
  4. Good, David. The Economic Rise of the Habsburg Empire
  5. Stephen Bradberry and Kevin O'Rourke, eds, The Cambridge Economic History of Modern Europe volume 2: 1870 to the present (2010) pp. 34, 61, 65, 75, 76.
  6. Schulze, Max-Stephan. Engineering and Economic Growth: The Development of Austria-Hungary's Machine-Building Industry in the Late Nineteenth Century, p. 295. Peter Lang (Frankfurt), 1996.
  7. . 133. 1930: 355. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  8. Österreichische konsularische Vertretungsbehörden im Ausland New York. 1965: 17.
  9. Berend, Iván T. (2013). Case Studies on Modern European Economy: Entrepreneurship, Inventions, and Institutions. Routledge. с. 151. ISBN .
  10. Schatzker, Valerie; Erdheim, Claudia; Sharontitle, Alexander. . Drohobycz Administrative District: History. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  11. Golonka, Jan; Picha, Frank J. (2006). The Carpathians and Their Foreland: Geology and Hydrocarbon Resources. American Association of Petroleum Geologists (AAPG). ISBN .
  12. Frank, Allison (29 червня 2006). . Washington, D.C.: Office of Science and Technology Austria (OSTA). Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  13. Schwarz, Robert (1930). Petroleum-Vademecum: International Petroleum Tables (вид. VII). Berlin and Vienna: Verlag für Fachliteratur. с. 4—5.
  14. Alan Milward, and S. B. Saul, The Development of the Economies of Continental Europe 1850—1914 (1977) pp 302—304.
  15. Clifford F. Wargelin, «The economic collapse of Austro-Hungarian dualism, 1914—1918.» East European Quarterly 34.3 (2000): 263.

Джерела

  • Caruana-Galizia, Paul, and Jordi Martí-Henneberg. «European regional railways and real income, 1870—1910: a preliminary report.» Scandinavian Economic History Review 61.2 (2013): 167—196. online
  • Cipolla, Carlo M., ред. (1973). The Emergence of Industrial Societies vol 4 part 1. Glasgow: Fontana Economic History of Europe. с. 228—278. online
  • Evans, Ifor L. «Economic Aspects of Dualism in Austria-Hungary.» Slavonic and East European Review 6.18 (1928): 529—542.
  • Good, David. The Economic Rise of the Habsburg Empire (1984) excerpt
  • Good, David F. «Austria-Hungary.» in Patterns of European Industrialisation: The nineteenth century ed by R. Sylla, and G. Toniolo. (1991): 218—247. excerpt
  • Good, D. F. «The Great Depression and Austrian Growth after 1873» Economic History Review (1978) 31: 290–4.
  • Good, David F. «The economic lag of central and eastern Europe: income estimates for the Habsburg successor States, 1870—1910.» Journal of Economic history (1994): 869—891 online.
  • Good, David F. «Uneven development in the nineteenth century: a comparison of the Habsburg Empire and the United States.» Journal of Economic History (1986): 137—151 online.
  • Grimm, Richard. «The Austro-German Relationship.» Journal of European Economic History 21.1 (1992): 111—120, online.
  • Katus, L. «Economic growth in Hungary during the age of Dualism (1867—1913): A quantitative analysis» in E. Pamlényi (ed.), Sozialökonomische Forschungen zur Geschichte Ost-Mitteleuropas (1970), pp. 35–127.
  • Komlos, John. The Habsburg Monarchy as a Customs Union: Economic Development in Austria-Hungary in the Nineteenth Century (Princeton UP, 1983).
  • Milward, Alan, and S. B. Saul. The Development of the Economies of Continental Europe 1850—1914 (1977) pp 271—331. online
  • Roman, Eric. Austria-Hungary & the Successor States: A Reference Guide from the Renaissance to the Present (2003), 699pp online
  • Rudolph, Richard L. Banking and Industrialization in Austria-Hungary: The role of banks in the industrialization of the Czech Crownlands, 1873—1914 (Cambridge UP, 1977). online
  • Schulze, Max-Stephan. «Origins of catch-up failure: comparative productivity growth in the Habsburg Empire, 1870—1910.» European Review of Economic History 11.2 (2007): 189—218 online.
  • Schulze, Max-Stephan. «Austria-Hungary's Economy in World War I.» in The Economics of World War I ed. by Stephen Broadberry and Mark Harrison. (2005) pp 92+.
  • Schulze, M.S. «The machine-building industry and Austria's great Depression after 1873» Economic History Review (1997), 50#2 pp. 282–304.
  • Turnock, David. The economy of East Central Europe, 1815—1989: stages of transformation in a peripheral region (Routledge, 2004).
  • Turnock, David. Eastern Europe: An Historical Geography 1815—1945 (1988) online
  • Wargelin, Clifford F. «The economic collapse of Austro-Hungarian dualism, 1914—1918.» East European Quarterly 34.3 (2000): 261—280, online.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekonomika Avstro Ugorshini pid chas isnuvannya dualistichnoyi monarhiyi protyagom 1867 1918 rokiv rozvivalasya povilno Kapitalistichnij sposib virobnictva poshirivsya po vsij imperiyi protyagom yiyi 50 richnogo isnuvannya zaminivshi feodalni instituciyi U 1873 roci stara stolicya Buda ta Obuda Starodavnya Buda ob yednalisya z tretim mistom Peshtom utvorivshi takim chinom novij megapolis Budapesht Dinamichnij Pesht peretvorivsya na administrativnij politichnij ekonomichnij torgovelnij ta kulturnij centr Ugorshini U cej period bulo zasnovano bagato derzhavnih ustanov i suchasnu administrativnu sistemu Ugorshini Avstro Ugorshina bula velikoyu silskogospodarskoyu krayinoyu za rivnem bagatstva ta dohodiv trohi nizhchim za serednij yevropejskij riven Tempi zrostannya buli takimi zh yak i v Yevropi v cilomu Pislya 1895 roku golovnim faktorom stala migraciya perevazhno do SShA Ekonomika Avstro UgorshiniKrayina Avstro UgorshinaMisce roztashuvannyaAvstro Ugorshina Ekonomika Avstro Ugorshini u VikishovishiBanknota v 20 kron chasiv podvijnoyi monarhiyiOpisU 1800 roci na teritoriyi imperiyi Gabsburgiv prozhivalo 23 miljoni osib a do 1870 roku yih kilkist zrosla do 36 miljoniv sho bulo tretim pokaznikom u Yevropi za chiselnistyu naselennya pislya Rosijskoyi imperiyi ta Nimechchini Tempi promislovogo zrostannya na dushu naselennya stanovili v serednomu shoroku blizko 3 mizh 1818 i 1870 rokami Odnak isnuvali znachni regionalni vidminnosti Rozvitok ekonomiki strimuvala vidnosno nevelika mizhnarodna torgivlya V alpijskih i bogemskih regionah protoindustrializaciya pochalasya v 1750 roci i stala centrom pershih faz promislovoyi revolyuciyi pislya 1800 roku Golovnim miscem de vikoristovuvali mehanizaciyu ta parovi dviguni bula tekstilna promislovist Velika chastina tehniki bula zakuplena v anglijciv U bogemskih regionah mashinne pryadinnya z yavilosya piznishe i lishe do 1840 roku stalo osnovnim faktorom rozvitku promislovogo perevorotu Uspishno ekspluatuvalisya resursi Bogemiyi zrostayuchi na 10 shoroku Pislya 1750 roku v alpijskih regionah Bogemiyi ta Moraviyi z menshimi tempami rozvinulasya zalizorudna promislovist Klyuchovimi faktorami buli zamina derevnogo vugillya kam yanim vprovadzhennya parovih mashin ta metaloprokatu Persha parova mashina z yavilasya v 1816 roci ale yih poshirennya bulo povilnim Do 1870 roku Ugorshina bula perevazhno silskoyu z nevelikoyu chastkoyu promislovosti U 1840 h rokah z yavilisya pershi mashinobudivni zavodi Ekonomichni tendenciyi 1870 1913 rokivTehnologichni zmini priskorili industrializaciyu ta urbanizaciyu VNP na dushu naselennya shoroku z 1870 po 1913 rik zrostav priblizno na 1 76 Cej riven zrostannya buv desho vishim porivnyano z inshimi yevropejskimi krayinami takimi yak Velika Britaniya 1 Franciya 1 06 ta Nimechchina 1 51 Odnak ekonomika Avstro Ugorshini v cilomu u porivnyanni z Nimechchinoyu ta Britaniyeyu vse she znachno vidstavala oskilki stijka modernizaciya pochalasya nabagato piznishe Do 1913 roku naselennya Avstro Ugorshini stanovilo 48 miljoniv porivnyano zi 171 miljonom u Rosijskij imperiyi 67 miljonami u Nimechchini 40 miljonami u Franciyi ta 35 miljonami v Italiyi a takozh 98 miljonami u SShA Naselennya bulo perevazhno silskim u 1870 roci 67 trudovih resursiv bulo zajnyato v silskomu gospodarstvi a v 1913 roci 60 Voni zoseredzhuvalisya na virobnictvi zerna a ne na skotarstvi Lishe 16 robochoyi sili bulo zajnyato v promislovosti v 1870 roci zrosla do 22 Virobnictvo vugillya chavunu ta piva vidpovidala belgijskomu de kilkist naselennya stanovila lishe shostu chastinu do kilkosti naselennya v Avstro Ugorskij imperiyi Osoblivosti rozvitku regionivEkonomichne zrostannya bulo zoseredzheno u Vidni Budapeshti ta Prazi a takozh na avstrijskih zemlyah teritoriyi suchasnoyi Avstriyi Alpijskomu regioni ta Bogemiyi Naprikinci XIX stolittya shvidke ekonomichne zrostannya poshirilosya na centralnu Ugorsku rivninu ta Karpatski zemli Yak naslidok isnuvali znachni disproporciyi v rozvitku vseredini imperiyi V cilomu zahidni rajoni stali bilsh rozvinenimi nizh shidni Do kincya XIX stolittya ekonomichni vidminnosti postupovo pochali virivnyuvatisya oskilki ekonomichne zrostannya v shidnih chastinah Imperiyi stabilno viperedzhalo ekonomichne zrostannya v zahidnih Ekonomika imperiyi skladala chetvertu za obsyagom mashinobudivnu promislovist u sviti pislya SShA Nimechchini ta Velikoyi Britaniyi Avstro Ugorshina takozh bula tretim u sviti virobnikom ta eksporterom elektrichnih pobutovih priladiv elektrichnih promislovih priladiv i obladnannya dlya elektrostancij pislya SShA ta Nimeckoyi imperiyi Potuzhne silske gospodarstvo ta harchova promislovist Ugorshini z centrom u Budapeshti stali perevazhayuchimi v Imperiyi ta stanovili znachnu chastku eksportu do reshti krayin Yevropi Tim chasom zahidni rajoni zoseredzheni v osnovnomu navkolo Pragi ta Vidnya dosyagli uspihu v riznih galuzyah promislovosti Prote z pochatku XX stolittya avstrijska polovina Imperiyi zmogla zberegti svoye panuvannya v imperiyi v sektorah pershoyi promislovoyi revolyuciyi ale Ugorshina mala krashu poziciyu v galuzyah drugoyi promislovoyi revolyuciyi v yih suchasnih mezhah U sektorah drugoyi promislovoyi revolyuciyi avstrijska konkurenciya ne zmogla stati dominuyuchoyu Cej podil praci mizh shodom i zahodom okrim isnuyuchogo ekonomichnogo ta monetarnogo soyuzu prizviv do she bilsh shvidkogo ekonomichnogo zrostannya po vsij Avstro Ugorshini na pochatku XX stolittya Najvazhlivishim torgovelnim partnerom bula Nimechchina 1910 r 48 usogo eksportu 39 usogo importu za neyu jshla Velika Britaniya 1910 r majzhe 10 usogo eksportu 8 usogo importu Torgivlya z geografichno susidnoyu Rosijskoyu imperiyeyu odnak mala vidnosno nizku vagu 1910 r 3 usogo eksportu perevazhno mashini dlya Rosiyi 7 usogo importu perevazhno sirovina z Rosiyi Na pivnochi Korolivstva Galichini ta Lodomeriyi suchasna Lvivska oblast Ukrayini stala golovnim naftovidobuvnim regionom Yevropi Zaliznichnij transportVlada Avstro Ugorskoyi imperiyi zrozumila sho yij potribni zaliznici oskilki vona mala velike naselennya ta veliku teritoriyu yakoyu bulo vazhko podorozhuvati Dlya cogo buli potribni dovgi liniyi do yiyi priberezhnih portiv na Chornomu ta Adriatichnomu moryah Zaliznichna sistema bula pobudovana dlya malovantazhnogo ruhu Taka sistema zabezpechuvala miscevij popit na chavun i stal vugillya ruhomij sklad terminali verfi budivelni proyekti ta perevezennya kvalifikovanih robitnikiv Hocha znachna chastina inzhenernih kadriv buli inozemciv bilshu chastinu robochoyi sili ta materialiv nadala sama imperiya Koli Avstriya ta Ugorshina ob yednalisya v 1867 roci funkcionuvalo 6000 km zaliznic golovnim chinom u promislovo rozvinenij Avstriyi Shvidko vsi veliki mista buli z yednani mizh soboyu zavdyaki budivnictvu 7600 km novih zaliznic Ce spriyalo shvidkij industrializaciyi navkolo Vidnya Bogemiyi ta Sileziyi Svitova ekonomichna panika 1873 roku pripinila cej budivelnij bum Pislya 1880 roku tri chverti linij bulo nacionalizovano Shidnij ekspres iz Vidnya do Konstantinopolya buv prestizhnoyu liniyeyu ale praktichno ne buv pributkovim Pislya 1900 roku novim golovnim chinnikom stala zovnishnya emigraciya ponad 2 miljoni zhiteliv imperiyi viyihali do SShA u 1900 1914 rokah Do 1914 roku 43 280 km zaliznic perebuvali v ekspluataciyi Dovshimi buli zaliznici lishe v Rosijskij imperiyi ta Nimechchini Hocha avstro ugorska zaliznicya bula menshoyu za dovzhinoyu i ne tak dobre kerovana yak nimecki liniyi vona vidigrala vazhlivu rol u pidtrimci armiyi pid chas pershoyi svitovoyi vijni Polovina ruhomogo skladu bula zarezervovana dlya armiyi a reshta bula zakonservonvana Do 1918 roku sistema faktichno zaznala krahu oskilki v mistah ne vistachalo yizhi ta vugillya Zrostannya ugorskih zaliznic 1857 1913 rokiRegioni Avstriya div Zaliznichnij transport v Avstriyi ta Avstrijski federalni zaliznici Bosniya i Gercegovina div Zaliznichnij transport u Bosniyi ta Gercegovini Horvatiya div Horvatski zaliznici Chehiya div Zaliznichnij transport Chehiyi ta Cheski zaliznici Ugorshina div Ugorski derzhavni zaliznici Polsha div Zaliznichnij transport u Polshi ta Polski derzhavni zaliznici Slovachchina div Zaliznichnij transport u Slovachchini Sloveniya div Zaliznichnij transport u SloveniyiPrimitkiPopulation of the Major European Countries in millions Martin Moll Austria Hungary in Christine Rider ed Encyclopedia of the Age of the Industrial Revolution 1700 1920 2007 pp 24 27 Millward and Saul The Development of the Economies of Continental Europe 1850 1914 pp 271 331 Good David The Economic Rise of the Habsburg Empire Stephen Bradberry and Kevin O Rourke eds The Cambridge Economic History of Modern Europe volume 2 1870 to the present 2010 pp 34 61 65 75 76 Schulze Max Stephan Engineering and Economic Growth The Development of Austria Hungary s Machine Building Industry in the Late Nineteenth Century p 295 Peter Lang Frankfurt 1996 133 1930 355 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Osterreichische konsularische Vertretungsbehorden im Ausland New York 1965 17 Berend Ivan T 2013 Case Studies on Modern European Economy Entrepreneurship Inventions and Institutions Routledge s 151 ISBN 978 1 135 91768 5 Schatzker Valerie Erdheim Claudia Sharontitle Alexander Drohobycz Administrative District History Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 7 travnya 2016 Golonka Jan Picha Frank J 2006 The Carpathians and Their Foreland Geology and Hydrocarbon Resources American Association of Petroleum Geologists AAPG ISBN 978 0 89181 365 1 Frank Allison 29 chervnya 2006 Washington D C Office of Science and Technology Austria OSTA Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 7 travnya 2016 Schwarz Robert 1930 Petroleum Vademecum International Petroleum Tables vid VII Berlin and Vienna Verlag fur Fachliteratur s 4 5 Alan Milward and S B Saul The Development of the Economies of Continental Europe 1850 1914 1977 pp 302 304 Clifford F Wargelin The economic collapse of Austro Hungarian dualism 1914 1918 East European Quarterly 34 3 2000 263 DzherelaCaruana Galizia Paul and Jordi Marti Henneberg European regional railways and real income 1870 1910 a preliminary report Scandinavian Economic History Review 61 2 2013 167 196 online Cipolla Carlo M red 1973 The Emergence of Industrial Societies vol 4 part 1 Glasgow Fontana Economic History of Europe s 228 278 online Evans Ifor L Economic Aspects of Dualism in Austria Hungary Slavonic and East European Review 6 18 1928 529 542 Good David The Economic Rise of the Habsburg Empire 1984 excerpt Good David F Austria Hungary in Patterns of European Industrialisation The nineteenth century ed by R Sylla and G Toniolo 1991 218 247 excerpt Good D F The Great Depression and Austrian Growth after 1873 Economic History Review 1978 31 290 4 Good David F The economic lag of central and eastern Europe income estimates for the Habsburg successor States 1870 1910 Journal of Economic history 1994 869 891 online Good David F Uneven development in the nineteenth century a comparison of the Habsburg Empire and the United States Journal of Economic History 1986 137 151 online Grimm Richard The Austro German Relationship Journal of European Economic History 21 1 1992 111 120 online Katus L Economic growth in Hungary during the age of Dualism 1867 1913 A quantitative analysis in E Pamlenyi ed Sozialokonomische Forschungen zur Geschichte Ost Mitteleuropas 1970 pp 35 127 Komlos John The Habsburg Monarchy as a Customs Union Economic Development in Austria Hungary in the Nineteenth Century Princeton UP 1983 Milward Alan and S B Saul The Development of the Economies of Continental Europe 1850 1914 1977 pp 271 331 online Roman Eric Austria Hungary amp the Successor States A Reference Guide from the Renaissance to the Present 2003 699pp online Rudolph Richard L Banking and Industrialization in Austria Hungary The role of banks in the industrialization of the Czech Crownlands 1873 1914 Cambridge UP 1977 online Schulze Max Stephan Origins of catch up failure comparative productivity growth in the Habsburg Empire 1870 1910 European Review of Economic History 11 2 2007 189 218 online Schulze Max Stephan Austria Hungary s Economy in World War I in The Economics of World War I ed by Stephen Broadberry and Mark Harrison 2005 pp 92 Schulze M S The machine building industry and Austria s great Depression after 1873 Economic History Review 1997 50 2 pp 282 304 Turnock David The economy of East Central Europe 1815 1989 stages of transformation in a peripheral region Routledge 2004 Turnock David Eastern Europe An Historical Geography 1815 1945 1988 online Wargelin Clifford F The economic collapse of Austro Hungarian dualism 1914 1918 East European Quarterly 34 3 2000 261 280 online

Дата публікації:
Топ