Екологія комах — це наука про те, як комахи, індивідуально або у спільноті, взаємодіють з навколишнім середовищем або екосистемою. Є розділом екології тварин.
Зміст та завдання
Завданнями екології комах є пізнання формування їх морфологічних та фізіологічних особливостей способу життя залежно від умов середовища, вивчення впливу середовища на чисельність особин даного виду, на характер розподілу їх по території і на формування угруповань організмів, що населяють ту чи іншу територію.
Вона знаходиться в тісному зв'язку з багатьма іншими науками, оскільки синтезує дані, отримані фізіологами, біохіміками, генетиками, систематиками, анатомами, гістологами, морфологами, біогеографами, кліматологами, ґрунтознавцями, гідробіологами. Знання способу життя шкідливих комах у різних умовах середовища створює можливість профілактичних заходів, що перешкоджають їх розмноженню. При визначенні дуже багатьох агрономічних заходів, таких, як терміни і методи оранки, сівозміни, поливи, підбір більш стійких сортів та інших, дуже важливе значення мають екологічні особливості шкідливих видів комах. Є такі шкідники сільського господарства, які можуть бути викорінені майже повністю раціональними прийомами агротехніки. Екологія допомагає визначити не тільки способи, але і найкращі терміни і місця проведення тих чи інших захисних заходів по боротьбі з шкідливими комахами. Без знання екології шкідників та їх паразитів, хижаків і збудників захворювань не можуть бути застосовані , основні на використанні антагоністичних організмів.
Мешкання та середовище
Комахи — найбільша група живих організмів, що населяють нашу планету. Деякі вчені оцінюють біорізноманіття комах в кілька мільйонів видів, що перевищує таке всіх інших тварин і рослин разом узятих. Щорічно систематиками описуються сотні невідомих ще науці видів, багато пологи і таксони більш високого рангу.
Такій різноманітності відповідає найширше розповсюдження цих тварин, що мешкають на суші від тропіків до субарктики, піднімаються на висоти понад 5 км та зустрічаються в океанах в сотнях кілометрів від узбережжя. Надзвичайно широке коло заселених комахами місць існування, різноманітні їхні трофічні зв'язки. У результаті вони є найважливішими компонентами всіх біоценозів планети, забезпечуючи їх природну рівновагу (гомеостаз).
Середовищем для комах є всі неорганічні й органічні тіла і кліматичні умови тих місць, в яких вони мешкають. При визначенні впливу окремих факторів середовища на комах розрізняють такі основні градації в силі подразнень: мінімум, нижче якого дана фаза розвитку існувати не може, песимум, коли комаха хоча і не гине, але перебуває в пригніченому стані, оптимум — забезпечує найбільш сприятливі умови життя, і максимум, вище якого комаха гине.
Усі фактори середовища знаходяться у взаємодії один з одним і діють на комах не ізольовано, а як єдине ціле, точно так само, як і комахи впливають на увесь комплекс навколишнього середовища.
На кожну популяцію впливають найрізноманітніші чинники, комахи є, як правило, рухливими тваринами, тому чисельність популяції залежить від швидкості розмноження, здатності до виживання в різних умовах і від здатності до міграції. Чисельність популяції в результаті є величина непостійна.
Популяція
Види комах існують в природі у вигляді популяцій — групи близькоспоріднених особин, що утворюють окремі поселення. Чисельність особин в популяціях та їх щільність не є стабільною і може змінюватися під впливом екологічних факторів. Ентомологи встановили, що популяції комах можна розділити на дві чітко помітні групи:
багато популяції мають надзвичайно стабільні розміри, що зберігаються з покоління в покоління;
чисельність інших популяцій може різко коливатися — наростати за 1—2 покоління до надзвичайно високого рівня, а потім настільки ж швидко падати до дуже малого розміру.
Ці два типи динаміки популяцій послужили основою для двох майже діаметрально протилежних уявлень про причини відмічених коливань. Відповідно до першого з них, у міру зростання популяції виникає все більше екологічних факторів, які, діючи спільно, знижують інтенсивність розмноження, доводячи її до рівня, що підтримує стабільну чисельність виду. Ці процеси називаються залежними від щільності популяції. Прихильники іншої точки зору стверджують, що розміри популяцій коливаються в широких межах, обмежених, насамперед, змінами зовнішніх умов (наприклад, тривалістю вегетаційного періоду, сезонними та географічними коливаннями кількості опадів) і лише в кінцевому рахунку розмірами харчових ресурсів.
Коливання чисельності особин у популяціях мають велике практичне значення. Перш за все, збільшення чисельності та щільності особин комахи-фітофага, яка харчується культурною рослиною, перетворює цю комаху на шкідника: пошкодження рослин стає масовим, що призводить до зниження їх продуктивності і навіть до повної втрати врожаю. Зворотний процес — зниження кількості особин комахи-шкідника — знижує його шкодочинність і при особливо низької щільності може сприяти переходу його у тимчасово нешкідливий стан. Важливі практичні наслідки матиме зміна чисельності інших шкідливих комах — кровососів, переносників хвороб людини і домашніх тварин, різних паразитів тощо Істотні практичні наслідки можуть бути й при зміні чисельності корисних комах — ентомофагів, запилювачів рослин та ін. Зміна кількості і щільності особин тепер прийнято позначати поняттям динаміка популяцій, а розділ екології, що вивчає пов'язані сюди явища, — популяційною екологією.
Абіотичні фактори впливу
З абіотичних факторів (метеорологічні та ґрунтові умови) велике значення для комах мають температура, вологість, опади, світло і вітер.
Температура має дуже великий прямий і опосередкований вплив на усі боки життя комах. Вона визначає швидкість онтогенезу комах, тривалість життя і часто плодючість імаго, ненажерливість і рухливість комах, і темпи їх смертності.
Комахи є пойкілотермними тваринами, тому температура їх тіла в дуже великій мірі залежить від температури навколишнього середовища. У зв'язку з цим вплив температурного фактора середовища в житті комах має дуже велике значення. Температура тіла комахи і його стан закономірно змінюються при зміні зовнішніх температур. Активна життєдіяльність комахи можлива лише в межах певного діапазону температур, який у різних видів може бути різним.
Пристосування комах до температури середовища часто виражається в їх переміщенні. У країнах з помірним і холодним кліматом більшість комах залягає в зимову сплячку в більш захищені від морозів місця, наприклад, під лусочки кори дерев, в опале з дерев листя, ґрунтові комахи йдуть у більш глибокі непромерзаючому шари ґрунту. При температурах середовища, що перевищують оптимальні, багато комах переміщуються в більш прохолодні, сильно затемнені місця, наприклад, в пустельних місцевостях в години сильного нагріву ґрунту багато комах забираються на рослини або зариваються в пісок на глибину, де знаходяться вологі, менш нагріваються шари.
Водночас багато комахи можуть регулювати температуру свого тіла. Це відбувається за рахунок утворення ендогенного тепла, формованого при підвищенні обміну речовин. Це можливо кількома способами, одним з яких є посилення дихання.
При перегріванні тіла комахи йдуть в укриття, ті ж, які не можуть це зробити, наприклад, бабки, приймають таке положення тіла щодо сонця, яке дозволяє підставляти під промені мінімальну площу поверхні тіла. У деяких комах, наприклад, у деяких тропічних совок, спостерігається підвищення випаровування рідини через дихальця і ряд спеціальних отворів у кутикулі на грудях.
У динаміці чисельності та розповсюдженні комах дуже велике значення мають холодостійкість, або здатність переживати вплив знижених температур. Вона не є величиною постійною для одного і того ж виду й змінюється залежно від його фізіологічного стану та біохімічних особливостей. З іншого боку, різні види мають різної холодостійкістю, одні з них, особливо види з більш теплого клімату, гинуть при порівняно незначних опусканнях температури нижче 0ºС, інші ж здатні витримувати значне охолодження: до −30—50 і навіть до −80ºС.
Велику роль у комах у перенесенні низьких температур грає гліцерин, який також виступає як антифриз. У зимуючих стадій ряду видів накопичення в тканинах і гемолімфі цієї речовини знижує точку переохолодження до — 26, — 37°С і навіть нижче.
Велике значення для виживання комах при їх сильному охолодженні має явище переохолодження, відкрите П. І. Бахметьєвим. При переохолодженні рідини тіла зберігаються в рідкому стані при температурах, типових для замерзання рідин. При досягненні температурної межі, критичної температурної точки, або критичної температури, до якої рідини тіла комахи можуть переохолоджуватися без утворення кристалів льоду, відбувається звільнення прихованої теплоти тіла, і температура комахи швидко підвищується майже до 0ºС. Після цього починається вже замерзання соків тіла, і коли температура знову знижується приблизно до того рівня, при якому відбувалося звільнення прихованого тепла, настає смерть комахи.
Волога
Вміст води в тілі комахи становить від 46 до 92%. Вона необхідна як розчинник для травлення, циркуляції поживних речовин, виносу екскретів, для регуляції осмотичного тиску, а також регуляції теплообміну. Вода видаляється з організму при диханні, випаровуванні з поверхні тіла, при екскреції за допомогою мальпігієвих судин і деякими іншими способами. Надходить вода в тіло комах при живленні. В умовах більш високої вологості середовища гальмування здійснюється слабше, ніж за низькою. Утримання в організмі вологи вимагає спеціальних механізмів: морфологічних, фізіологічних та екологічних. До числа перших відносяться водонепроникна епікутикула, восковий наліт, особлива будова дихання, освіта кокона та ін.
Фізіологічні механізми — це відсмоктування води з травних залишків задньою кишкою, поглинання вологи покривами, надходження вологи з їжею. Так при дефіциті вологи комахи вибирають для живлення найбільш соковиті корми. Екологічні пристосування проявляються в зміні місць існування — вертикальних міграцій в ґрунті, переміщення в знижені вологі місця наземних форм. Цілям регуляції водного обміну служать і деякі випадки сезонного диморфізму. Існують і поведінкові механізми регуляції водного режиму. Відомо, наприклад, що цикади—пінниці, що утворюють слиноподобну піняву масу, у вологому кліматі розвиваються відкрито на стеблах рослин, в сухих же місцевостях в піхвах листків.
Світло
Світло відіграє істотну роль в житті комах, тому що впливає на фізичні та хімічні процеси, що протікають в їх організмах й на їх обмін речовин із зовнішнім середовищем. Від сили світла і характеру світлових променів залежать зорове сприйняття комах. Поглинання променистої теплової енергії сонця та її відображення робить впливає на температуру тіла комахи й на відсотки терморегуляції і водного обміну. Світло — найважливіший фактор, що регулює річний і життєвий цикл видів: довгий фотоперіод сприяє безперешкодному розвитку багатьох видів, тоді як, короткий фотоперіод, який настає наприкінці літа — на початку осені, стимулює перехід в стан діапаузи.
Комахи розрізняються активністю протягом світлої та темної частин доби: одні види активні при денному світлі, інші при сутінковому, треті ночами. У денних і нічних видів будова і функції очей неоднакові. Денні види мають око аппозиційного типу, в якому до світлочутливих клітин доходять промені, що йдуть лише вздовж омматідія — зображення виходить мозаїчне. В очах суперпозіціонного типу, характерних для нічних видів, до ретінули доходять і деякі косі промені, що сприяє посиленню зображення.
Істотний інтерес представляє реакція комах на штучне світло. Багато хто з них, особливо активні, летять на ультрафіолетове випромінювання. Короткохвильове випромінювання цього діапазону приваблює найбільш різноманітний склад комах.
Вітер
Вітер є одним з найважливіших факторів розселення багатьох дрібних комах. При цьому крім крилатих імаго, у низці випадків переносяться такі безкрилі комахи і личинки, що наділені вітрильністю. Так гусениць непарного шовкопряда, вкритих «волоссям», переносить вітром на відстань до 20 км.
Комахи також використовують повітряні потоки для розселення на великі відстані. Важливу роль відіграють не тільки горизонтальні, але і вертикальні потоки повітря. Вони підхоплюють комах і переміщують їх у високі горизонти, де вони потрапляють під вплив сильних і постійних вітрів і змушені здійснювати дрейф на висоті 1—2 тис. м. При цьому вони розносяться на сотні кілометрів. Вітром переносяться також великі і важкі комахи. Вітер часто визначає напрямок перельотів комах, при цьому розрізняють позитивний і негативний вплив. Комахи живуть у вітряних місцевостях, набувають пристосувальні морфологічні ознаки і поведінку.
Від вітру значно залежить випаровуюча сила повітря, тобто він пов'язаний і з водним обміном комах. Для деяких комах було відзначено вплив вітру на живлення.
Гідроедафічні фактори впливу
Увесь комплекс організмів, що знаходяться у ґрунті, називають едафон, а фактори ґрунту — едафічними (від грецького слова едафос — ґрунт). Комахи, що живуть на поверхні ґрунту, називаються «герпетобіонтами» або «ґрунтовими». Усі комахи—герпетобіонти відносяться до розряду «мезофауни», тобто володіють середніми розмірами. Властивості ґрунту визначають видовий склад і чисельність комах, що живуть у ній або на ній, самі ж комахи в результаті життєдіяльності також впливають на ґрунт.
Ґрунт
У залежності від відносин комах з ґрунтом, їх поділяють на:
геобіонтів, тобто постійних мешканців ґрунту;
геофілов, тобто тих, що мешкають в ґрунті тільки в одній своїй фазі;
геоксенів, тобто тих, що тимчасово відвідують ґрунт.
Роль комах у ґрунтоутворенні проявляється різними способами — шляхом розкладання рослинних залишків, залученням до ґрунту органічної речовини, прокладанням у ґрунті ходів та шляхом заковтування часток ґрунту та пропускання їх через кишечник. Пересуваннями у ґрунті комахи надають вплив на її аерацію, структуру. Комахи можуть перемішувати ґрунт, виносити його частинки з глибших шарів у верхні горизонти і, навпаки, заносити його частинки вглиб.
Вода
З водним середовищем пов'язано 12 рядів комах. Преімагінальних фази є в усіх видів у бабок, одноденок, веснянок, віслокрилок і волохокрильців є гідробіонтами. У водному середовищі протікає розвиток багатьох видів напівжорсткокрилих. Усі жуки родин плавунців, більшість жуків родин водолюбів, багато двокрилих також розвиваються у водоймах.
В імагінальній фазі повністю не залишають водойм лише дуже небагато видів комах. Тим не менш, дорослі комахи багатьох видів тримаються майже виключно у воді або на її поверхні.
Серед водних комах виділяють наступні групи життєвих форм:
Найважливішу роль в житті комах відіграють їхні взаємини з різними живими організмами — тваринами і рослинами. Усі вони є біотичні чинниками середовища. Найважливішим їх аспектом є трофічні зв'язки комах.
Їжа необхідна комахам для збільшення розміру їх тіла при онтогенезі, для розвитку їх статевих продуктів і для поповнення енергетичних витрат при їх життєдіяльності. Їжа робить прямий або непрямий вплив на їх плодючість, швидкість розвитку, рухливість, діапаузу, темпи смертності комах, на характер їх угруповань, на їх географічне поширення, на будову їх органів та величину тіла. У багатьох кровосисних двокрилих виявлено особливе явище, що отримало назву гонотрофічного циклу, сутність якого полягає в тому, що розвиток яєць залежить від живлення самиць. На плодючість комах може впливати не тільки живлення імаго, але і живлення личинок самиць.
За характером живлення комах поділяють на «монофагів», тих, що живляться однорідною їжею, і поліфагів — здатних живитись різнорідною їжею. При великій обмеженості у виборі, наприклад, коли комахи живляться на рослинах одної ботанічної родини, їх називають «олігофагами». «Поліфагів», здатних живитись рослинною їжею, називають «фітофагами»; тих, що живляться тільки тваринною їжею — «зоофагами»; тих, що живляться рослинними речовинами. що розкладаються, — ; тих, що живляться гноєм — «копрофагами». Між зоофагами, фітофагами, сапрофагами і копрофагами у деяких комах немає чіткого розмежування. Факторами, що визначають трофічну спеціалізацію і виборчу здатність стосовно до характеру їжі є особливості метаболізму різних видів та стадій розвитку комах, потреба їх до якісного складу жирів, білків, вуглеводів, наявності певних мінеральних речовин, води, а також певних вітамінів.
Екологічні зв'язки комах з рослинами виражаються в живленні за рахунок різних частин рослин, побічно також у живленні за рахунок тварин-фітофагів і в паразитизмі, а в рідкісних випадках — у хижацтві деяких рослинних організмів на комах. У багатьох випадках рослини використовуються комахами як притулок від несприятливих метеорологічних умов, або укриття від їх природних ворогів. Деякі комахи можуть розселятися по території з насінням і опалим частинами рослин. Відомі випадки симбіозу комах з одноклітинними грибами та бактеріями, що живуть у порожнині тіла комах.
Значення комах для рослин визначається живленням на них комах, впливом комах на чисельність і життєвість інших рослиноїдних тварин, перенесенням комахами збудників захворювань рослин, впливом комах на ґрунтові процеси. Деякі рослинні організми, у свою чергу, розвиваються безпосередньо на комах. Багато бактерій також розвиваються за рахунок комах. Є і вищі комахоїдні рослини, здатні засвоювати білкові речовини. Комахи допомагають розселенню рослин по території.
Комах, не здатних до запилення відвідуваних ними квіток, називають «дістропними»; тих, що не мають спеціальної поведінки, необхідної для запилення квітів, але іноді переносять на собі пилок з квітки на квітку, відносять до «аллотропних», специфічних запилювачів називають «еутропними».
Різні елементи впливу людини на навколишнє середовище називаються антропогенними або антропічний чинниками. Вплив людини і його господарської діяльності на комах представляє одну з найпотужніших форм екологічного впливу. Виступаючи як фактор, що перетворює природу, діяльність людини докорінно змінює сформовані тисячоліттями природні взаємини комах з середовищем. Це виявляється у:
розорювання і освоєння цілинних земель, меліоративні заходи;
Ekologiya komah ce nauka pro te yak komahi individualno abo u spilnoti vzayemodiyut z navkolishnim seredovishem abo ekosistemoyu Ye rozdilom ekologiyi tvarin Medonosna bdzholaZmist ta zavdannyaZavdannyami ekologiyi komah ye piznannya formuvannya yih morfologichnih ta fiziologichnih osoblivostej sposobu zhittya zalezhno vid umov seredovisha vivchennya vplivu seredovisha na chiselnist osobin danogo vidu na harakter rozpodilu yih po teritoriyi i na formuvannya ugrupovan organizmiv sho naselyayut tu chi inshu teritoriyu Vona znahoditsya v tisnomu zv yazku z bagatma inshimi naukami oskilki sintezuye dani otrimani fiziologami biohimikami genetikami sistematikami anatomami gistologami morfologami biogeografami klimatologami gruntoznavcyami gidrobiologami Znannya sposobu zhittya shkidlivih komah u riznih umovah seredovisha stvoryuye mozhlivist profilaktichnih zahodiv sho pereshkodzhayut yih rozmnozhennyu Pri viznachenni duzhe bagatoh agronomichnih zahodiv takih yak termini i metodi oranki sivozmini polivi pidbir bilsh stijkih sortiv ta inshih duzhe vazhlive znachennya mayut ekologichni osoblivosti shkidlivih vidiv komah Ye taki shkidniki silskogo gospodarstva yaki mozhut buti vikorineni majzhe povnistyu racionalnimi prijomami agrotehniki Ekologiya dopomagaye viznachiti ne tilki sposobi ale i najkrashi termini i miscya provedennya tih chi inshih zahisnih zahodiv po borotbi z shkidlivimi komahami Bez znannya ekologiyi shkidnikiv ta yih parazitiv hizhakiv i zbudnikiv zahvoryuvan ne mozhut buti zastosovani osnovni na vikoristanni antagonistichnih organizmiv Meshkannya ta seredovisheKomahi najbilsha grupa zhivih organizmiv sho naselyayut nashu planetu Deyaki vcheni ocinyuyut bioriznomanittya komah v kilka miljoniv vidiv sho perevishuye take vsih inshih tvarin i roslin razom uzyatih Shorichno sistematikami opisuyutsya sotni nevidomih she nauci vidiv bagato pologi i taksoni bilsh visokogo rangu Takij riznomanitnosti vidpovidaye najshirshe rozpovsyudzhennya cih tvarin sho meshkayut na sushi vid tropikiv do subarktiki pidnimayutsya na visoti ponad 5 km ta zustrichayutsya v okeanah v sotnyah kilometriv vid uzberezhzhya Nadzvichajno shiroke kolo zaselenih komahami misc isnuvannya riznomanitni yihni trofichni zv yazki U rezultati voni ye najvazhlivishimi komponentami vsih biocenoziv planeti zabezpechuyuchi yih prirodnu rivnovagu gomeostaz Seredovishem dlya komah ye vsi neorganichni j organichni tila i klimatichni umovi tih misc v yakih voni meshkayut Pri viznachenni vplivu okremih faktoriv seredovisha na komah rozriznyayut taki osnovni gradaciyi v sili podraznen minimum nizhche yakogo dana faza rozvitku isnuvati ne mozhe pesimum koli komaha hocha i ne gine ale perebuvaye v prignichenomu stani optimum zabezpechuye najbilsh spriyatlivi umovi zhittya i maksimum vishe yakogo komaha gine Usi faktori seredovisha znahodyatsya u vzayemodiyi odin z odnim i diyut na komah ne izolovano a yak yedine cile tochno tak samo yak i komahi vplivayut na uves kompleks navkolishnogo seredovisha Na kozhnu populyaciyu vplivayut najriznomanitnishi chinniki komahi ye yak pravilo ruhlivimi tvarinami tomu chiselnist populyaciyi zalezhit vid shvidkosti rozmnozhennya zdatnosti do vizhivannya v riznih umovah i vid zdatnosti do migraciyi Chiselnist populyaciyi v rezultati ye velichina nepostijna PopulyaciyaVidi komah isnuyut v prirodi u viglyadi populyacij grupi blizkosporidnenih osobin sho utvoryuyut okremi poselennya Chiselnist osobin v populyaciyah ta yih shilnist ne ye stabilnoyu i mozhe zminyuvatisya pid vplivom ekologichnih faktoriv Entomologi vstanovili sho populyaciyi komah mozhna rozdiliti na dvi chitko pomitni grupi bagato populyaciyi mayut nadzvichajno stabilni rozmiri sho zberigayutsya z pokolinnya v pokolinnya chiselnist inshih populyacij mozhe rizko kolivatisya narostati za 1 2 pokolinnya do nadzvichajno visokogo rivnya a potim nastilki zh shvidko padati do duzhe malogo rozmiru Ci dva tipi dinamiki populyacij posluzhili osnovoyu dlya dvoh majzhe diametralno protilezhnih uyavlen pro prichini vidmichenih kolivan Vidpovidno do pershogo z nih u miru zrostannya populyaciyi vinikaye vse bilshe ekologichnih faktoriv yaki diyuchi spilno znizhuyut intensivnist rozmnozhennya dovodyachi yiyi do rivnya sho pidtrimuye stabilnu chiselnist vidu Ci procesi nazivayutsya zalezhnimi vid shilnosti populyaciyi Prihilniki inshoyi tochki zoru stverdzhuyut sho rozmiri populyacij kolivayutsya v shirokih mezhah obmezhenih nasampered zminami zovnishnih umov napriklad trivalistyu vegetacijnogo periodu sezonnimi ta geografichnimi kolivannyami kilkosti opadiv i lishe v kincevomu rahunku rozmirami harchovih resursiv Kolivannya chiselnosti osobin u populyaciyah mayut velike praktichne znachennya Persh za vse zbilshennya chiselnosti ta shilnosti osobin komahi fitofaga yaka harchuyetsya kulturnoyu roslinoyu peretvoryuye cyu komahu na shkidnika poshkodzhennya roslin staye masovim sho prizvodit do znizhennya yih produktivnosti i navit do povnoyi vtrati vrozhayu Zvorotnij proces znizhennya kilkosti osobin komahi shkidnika znizhuye jogo shkodochinnist i pri osoblivo nizkoyi shilnosti mozhe spriyati perehodu jogo u timchasovo neshkidlivij stan Vazhlivi praktichni naslidki matime zmina chiselnosti inshih shkidlivih komah krovososiv perenosnikiv hvorob lyudini i domashnih tvarin riznih parazitiv tosho Istotni praktichni naslidki mozhut buti j pri zmini chiselnosti korisnih komah entomofagiv zapilyuvachiv roslin ta in Zmina kilkosti i shilnosti osobin teper prijnyato poznachati ponyattyam dinamika populyacij a rozdil ekologiyi sho vivchaye pov yazani syudi yavisha populyacijnoyu ekologiyeyu Abiotichni faktori vplivuZ abiotichnih faktoriv meteorologichni ta gruntovi umovi velike znachennya dlya komah mayut temperatura vologist opadi svitlo i viter Temperatura Temperatura maye duzhe velikij pryamij i oposeredkovanij vpliv na usi boki zhittya komah Vona viznachaye shvidkist ontogenezu komah trivalist zhittya i chasto plodyuchist imago nenazherlivist i ruhlivist komah i tempi yih smertnosti Komahi ye pojkilotermnimi tvarinami tomu temperatura yih tila v duzhe velikij miri zalezhit vid temperaturi navkolishnogo seredovisha U zv yazku z cim vpliv temperaturnogo faktora seredovisha v zhitti komah maye duzhe velike znachennya Temperatura tila komahi i jogo stan zakonomirno zminyuyutsya pri zmini zovnishnih temperatur Aktivna zhittyediyalnist komahi mozhliva lishe v mezhah pevnogo diapazonu temperatur yakij u riznih vidiv mozhe buti riznim Pristosuvannya komah do temperaturi seredovisha chasto virazhayetsya v yih peremishenni U krayinah z pomirnim i holodnim klimatom bilshist komah zalyagaye v zimovu splyachku v bilsh zahisheni vid moroziv miscya napriklad pid lusochki kori derev v opale z derev listya gruntovi komahi jdut u bilsh gliboki nepromerzayuchomu shari gruntu Pri temperaturah seredovisha sho perevishuyut optimalni bagato komah peremishuyutsya v bilsh proholodni silno zatemneni miscya napriklad v pustelnih miscevostyah v godini silnogo nagrivu gruntu bagato komah zabirayutsya na roslini abo zarivayutsya v pisok na glibinu de znahodyatsya vologi mensh nagrivayutsya shari Vodnochas bagato komahi mozhut regulyuvati temperaturu svogo tila Ce vidbuvayetsya za rahunok utvorennya endogennogo tepla formovanogo pri pidvishenni obminu rechovin Ce mozhlivo kilkoma sposobami odnim z yakih ye posilennya dihannya Pri peregrivanni tila komahi jdut v ukrittya ti zh yaki ne mozhut ce zrobiti napriklad babki prijmayut take polozhennya tila shodo soncya yake dozvolyaye pidstavlyati pid promeni minimalnu ploshu poverhni tila U deyakih komah napriklad u deyakih tropichnih sovok sposterigayetsya pidvishennya viparovuvannya ridini cherez dihalcya i ryad specialnih otvoriv u kutikuli na grudyah U dinamici chiselnosti ta rozpovsyudzhenni komah duzhe velike znachennya mayut holodostijkist abo zdatnist perezhivati vpliv znizhenih temperatur Vona ne ye velichinoyu postijnoyu dlya odnogo i togo zh vidu j zminyuyetsya zalezhno vid jogo fiziologichnogo stanu ta biohimichnih osoblivostej Z inshogo boku rizni vidi mayut riznoyi holodostijkistyu odni z nih osoblivo vidi z bilsh teplogo klimatu ginut pri porivnyano neznachnih opuskannyah temperaturi nizhche 0ºS inshi zh zdatni vitrimuvati znachne oholodzhennya do 30 50 i navit do 80ºS Veliku rol u komah u perenesenni nizkih temperatur graye glicerin yakij takozh vistupaye yak antifriz U zimuyuchih stadij ryadu vidiv nakopichennya v tkaninah i gemolimfi ciyeyi rechovini znizhuye tochku pereoholodzhennya do 26 37 S i navit nizhche Velike znachennya dlya vizhivannya komah pri yih silnomu oholodzhenni maye yavishe pereoholodzhennya vidkrite P I Bahmetyevim Pri pereoholodzhenni ridini tila zberigayutsya v ridkomu stani pri temperaturah tipovih dlya zamerzannya ridin Pri dosyagnenni temperaturnoyi mezhi kritichnoyi temperaturnoyi tochki abo kritichnoyi temperaturi do yakoyi ridini tila komahi mozhut pereoholodzhuvatisya bez utvorennya kristaliv lodu vidbuvayetsya zvilnennya prihovanoyi teploti tila i temperatura komahi shvidko pidvishuyetsya majzhe do 0ºS Pislya cogo pochinayetsya vzhe zamerzannya sokiv tila i koli temperatura znovu znizhuyetsya priblizno do togo rivnya pri yakomu vidbuvalosya zvilnennya prihovanogo tepla nastaye smert komahi Vologa Vmist vodi v tili komahi stanovit vid 46 do 92 Vona neobhidna yak rozchinnik dlya travlennya cirkulyaciyi pozhivnih rechovin vinosu ekskretiv dlya regulyaciyi osmotichnogo tisku a takozh regulyaciyi teploobminu Voda vidalyayetsya z organizmu pri dihanni viparovuvanni z poverhni tila pri ekskreciyi za dopomogoyu malpigiyevih sudin i deyakimi inshimi sposobami Nadhodit voda v tilo komah pri zhivlenni V umovah bilsh visokoyi vologosti seredovisha galmuvannya zdijsnyuyetsya slabshe nizh za nizkoyu Utrimannya v organizmi vologi vimagaye specialnih mehanizmiv morfologichnih fiziologichnih ta ekologichnih Do chisla pershih vidnosyatsya vodonepronikna epikutikula voskovij nalit osobliva budova dihannya osvita kokona ta in Fiziologichni mehanizmi ce vidsmoktuvannya vodi z travnih zalishkiv zadnoyu kishkoyu poglinannya vologi pokrivami nadhodzhennya vologi z yizheyu Tak pri deficiti vologi komahi vibirayut dlya zhivlennya najbilsh sokoviti kormi Ekologichni pristosuvannya proyavlyayutsya v zmini misc isnuvannya vertikalnih migracij v grunti peremishennya v znizheni vologi miscya nazemnih form Cilyam regulyaciyi vodnogo obminu sluzhat i deyaki vipadki sezonnogo dimorfizmu Isnuyut i povedinkovi mehanizmi regulyaciyi vodnogo rezhimu Vidomo napriklad sho cikadi pinnici sho utvoryuyut slinopodobnu pinyavu masu u vologomu klimati rozvivayutsya vidkrito na steblah roslin v suhih zhe miscevostyah v pihvah listkiv Svitlo Svitlo vidigraye istotnu rol v zhitti komah tomu sho vplivaye na fizichni ta himichni procesi sho protikayut v yih organizmah j na yih obmin rechovin iz zovnishnim seredovishem Vid sili svitla i harakteru svitlovih promeniv zalezhat zorove sprijnyattya komah Poglinannya promenistoyi teplovoyi energiyi soncya ta yiyi vidobrazhennya robit vplivaye na temperaturu tila komahi j na vidsotki termoregulyaciyi i vodnogo obminu Svitlo najvazhlivishij faktor sho regulyuye richnij i zhittyevij cikl vidiv dovgij fotoperiod spriyaye bezpereshkodnomu rozvitku bagatoh vidiv todi yak korotkij fotoperiod yakij nastaye naprikinci lita na pochatku oseni stimulyuye perehid v stan diapauzi Komahi rozriznyayutsya aktivnistyu protyagom svitloyi ta temnoyi chastin dobi odni vidi aktivni pri dennomu svitli inshi pri sutinkovomu treti nochami U dennih i nichnih vidiv budova i funkciyi ochej neodnakovi Denni vidi mayut oko appozicijnogo tipu v yakomu do svitlochutlivih klitin dohodyat promeni sho jdut lishe vzdovzh ommatidiya zobrazhennya vihodit mozayichne V ochah superpozicionnogo tipu harakternih dlya nichnih vidiv do retinuli dohodyat i deyaki kosi promeni sho spriyaye posilennyu zobrazhennya Istotnij interes predstavlyaye reakciya komah na shtuchne svitlo Bagato hto z nih osoblivo aktivni letyat na ultrafioletove viprominyuvannya Korotkohvilove viprominyuvannya cogo diapazonu privablyuye najbilsh riznomanitnij sklad komah Viter Viter ye odnim z najvazhlivishih faktoriv rozselennya bagatoh dribnih komah Pri comu krim krilatih imago u nizci vipadkiv perenosyatsya taki bezkrili komahi i lichinki sho nadileni vitrilnistyu Tak gusenic neparnogo shovkopryada vkritih volossyam perenosit vitrom na vidstan do 20 km Komahi takozh vikoristovuyut povitryani potoki dlya rozselennya na veliki vidstani Vazhlivu rol vidigrayut ne tilki gorizontalni ale i vertikalni potoki povitrya Voni pidhoplyuyut komah i peremishuyut yih u visoki gorizonti de voni potraplyayut pid vpliv silnih i postijnih vitriv i zmusheni zdijsnyuvati drejf na visoti 1 2 tis m Pri comu voni roznosyatsya na sotni kilometriv Vitrom perenosyatsya takozh veliki i vazhki komahi Viter chasto viznachaye napryamok perelotiv komah pri comu rozriznyayut pozitivnij i negativnij vpliv Komahi zhivut u vitryanih miscevostyah nabuvayut pristosuvalni morfologichni oznaki i povedinku Vid vitru znachno zalezhit viparovuyucha sila povitrya tobto vin pov yazanij i z vodnim obminom komah Dlya deyakih komah bulo vidznacheno vpliv vitru na zhivlennya Gidroedafichni faktori vplivuUves kompleks organizmiv sho znahodyatsya u grunti nazivayut edafon a faktori gruntu edafichnimi vid greckogo slova edafos grunt Komahi sho zhivut na poverhni gruntu nazivayutsya gerpetobiontami abo gruntovimi Usi komahi gerpetobionti vidnosyatsya do rozryadu mezofauni tobto volodiyut serednimi rozmirami Vlastivosti gruntu viznachayut vidovij sklad i chiselnist komah sho zhivut u nij abo na nij sami zh komahi v rezultati zhittyediyalnosti takozh vplivayut na grunt Grunt U zalezhnosti vid vidnosin komah z gruntom yih podilyayut na geobiontiv tobto postijnih meshkanciv gruntu geofilov tobto tih sho meshkayut v grunti tilki v odnij svoyij fazi geokseniv tobto tih sho timchasovo vidviduyut grunt Rol komah u gruntoutvorenni proyavlyayetsya riznimi sposobami shlyahom rozkladannya roslinnih zalishkiv zaluchennyam do gruntu organichnoyi rechovini prokladannyam u grunti hodiv ta shlyahom zakovtuvannya chastok gruntu ta propuskannya yih cherez kishechnik Peresuvannyami u grunti komahi nadayut vpliv na yiyi aeraciyu strukturu Komahi mozhut peremishuvati grunt vinositi jogo chastinki z glibshih shariv u verhni gorizonti i navpaki zanositi jogo chastinki vglib Voda Z vodnim seredovishem pov yazano 12 ryadiv komah Preimaginalnih fazi ye v usih vidiv u babok odnodenok vesnyanok vislokrilok i volohokrilciv ye gidrobiontami U vodnomu seredovishi protikaye rozvitok bagatoh vidiv napivzhorstkokrilih Usi zhuki rodin plavunciv bilshist zhukiv rodin vodolyubiv bagato dvokrilih takozh rozvivayutsya u vodojmah V imaginalnij fazi povnistyu ne zalishayut vodojm lishe duzhe nebagato vidiv komah Tim ne mensh dorosli komahi bagatoh vidiv trimayutsya majzhe viklyuchno u vodi abo na yiyi poverhni Sered vodnih komah vidilyayut nastupni grupi zhittyevih form supranekton meshkanci poverhni vodi subnekton meshkanci poverhni sharu vodi nekton meshkanci riznih shariv vodi plankton meshkanci tovshi vodi bentos meshkanci dna vodojm Biotichni faktori vplivuNajvazhlivishu rol v zhitti komah vidigrayut yihni vzayemini z riznimi zhivimi organizmami tvarinami i roslinami Usi voni ye biotichni chinnikami seredovisha Najvazhlivishim yih aspektom ye trofichni zv yazki komah Yizha neobhidna komaham dlya zbilshennya rozmiru yih tila pri ontogenezi dlya rozvitku yih statevih produktiv i dlya popovnennya energetichnih vitrat pri yih zhittyediyalnosti Yizha robit pryamij abo nepryamij vpliv na yih plodyuchist shvidkist rozvitku ruhlivist diapauzu tempi smertnosti komah na harakter yih ugrupovan na yih geografichne poshirennya na budovu yih organiv ta velichinu tila U bagatoh krovosisnih dvokrilih viyavleno osoblive yavishe sho otrimalo nazvu gonotrofichnogo ciklu sutnist yakogo polyagaye v tomu sho rozvitok yayec zalezhit vid zhivlennya samic Na plodyuchist komah mozhe vplivati ne tilki zhivlennya imago ale i zhivlennya lichinok samic Za harakterom zhivlennya komah podilyayut na monofagiv tih sho zhivlyatsya odnoridnoyu yizheyu i polifagiv zdatnih zhivitis riznoridnoyu yizheyu Pri velikij obmezhenosti u vibori napriklad koli komahi zhivlyatsya na roslinah odnoyi botanichnoyi rodini yih nazivayut oligofagami Polifagiv zdatnih zhivitis roslinnoyu yizheyu nazivayut fitofagami tih sho zhivlyatsya tilki tvarinnoyu yizheyu zoofagami tih sho zhivlyatsya roslinnimi rechovinami sho rozkladayutsya tih sho zhivlyatsya gnoyem koprofagami Mizh zoofagami fitofagami saprofagami i koprofagami u deyakih komah nemaye chitkogo rozmezhuvannya Faktorami sho viznachayut trofichnu specializaciyu i viborchu zdatnist stosovno do harakteru yizhi ye osoblivosti metabolizmu riznih vidiv ta stadij rozvitku komah potreba yih do yakisnogo skladu zhiriv bilkiv vuglevodiv nayavnosti pevnih mineralnih rechovin vodi a takozh pevnih vitaminiv Ekologichni zv yazki komah z roslinami virazhayutsya v zhivlenni za rahunok riznih chastin roslin pobichno takozh u zhivlenni za rahunok tvarin fitofagiv i v parazitizmi a v ridkisnih vipadkah u hizhactvi deyakih roslinnih organizmiv na komah U bagatoh vipadkah roslini vikoristovuyutsya komahami yak pritulok vid nespriyatlivih meteorologichnih umov abo ukrittya vid yih prirodnih vorogiv Deyaki komahi mozhut rozselyatisya po teritoriyi z nasinnyam i opalim chastinami roslin Vidomi vipadki simbiozu komah z odnoklitinnimi gribami ta bakteriyami sho zhivut u porozhnini tila komah Znachennya komah dlya roslin viznachayetsya zhivlennyam na nih komah vplivom komah na chiselnist i zhittyevist inshih roslinoyidnih tvarin perenesennyam komahami zbudnikiv zahvoryuvan roslin vplivom komah na gruntovi procesi Deyaki roslinni organizmi u svoyu chergu rozvivayutsya bezposeredno na komah Bagato bakterij takozh rozvivayutsya za rahunok komah Ye i vishi komahoyidni roslini zdatni zasvoyuvati bilkovi rechovini Komahi dopomagayut rozselennyu roslin po teritoriyi Komah ne zdatnih do zapilennya vidviduvanih nimi kvitok nazivayut distropnimi tih sho ne mayut specialnoyi povedinki neobhidnoyi dlya zapilennya kvitiv ale inodi perenosyat na sobi pilok z kvitki na kvitku vidnosyat do allotropnih specifichnih zapilyuvachiv nazivayut eutropnimi Antoropogenni faktori vplivuRizni elementi vplivu lyudini na navkolishnye seredovishe nazivayutsya antropogennimi abo antropichnij chinnikami Vpliv lyudini i jogo gospodarskoyi diyalnosti na komah predstavlyaye odnu z najpotuzhnishih form ekologichnogo vplivu Vistupayuchi yak faktor sho peretvoryuye prirodu diyalnist lyudini dokorinno zminyuye sformovani tisyacholittyami prirodni vzayemini komah z seredovishem Ce viyavlyayetsya u rozoryuvannya i osvoyennya cilinnih zemel meliorativni zahodi vikoristannya zemelnih ugid pid vipas hudobi virubka lisovih masiviv himichni zahodi zastosuvannya dobriv zavezennya chuzhoridnih vidiv zokrema shkidnikiv Div takozhEkologiya tvarinDzherelaKuhnelt W Grundriss der Okologie 2 te Auflage W Kuhnelt Jena Veb Gustav Fischer Verlag 1970 443 S Schowalter Timothy Duane 2006 Insect ecology an ecosystem approach 2 illustrated ed Academic Press p 572 ISBN 978 0 12 088772 9 Retrieved 17 July 2010