Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алекса́ндр Гюстав Ейфель (фр. Alexandre Gustave Eiffel, уроджений: Бенікгаузен нім. Bönickhausen; нар. 15 грудня 1832, Діжон — пом. 28 грудня 1923, Париж) — французький архітектор та інженер з проєктування металевих конструкцій.
| Гюстав Ейфель | |
|---|---|
| фр. Gustave Eiffel | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Alexandre Gustave Bonickhausen dit Eiffel[1][2] |
| Народився | 15 грудня 1832[3][6][…] Діжон[1] |
| Помер | 27 грудня 1923[3][4][…] (91 рік) Париж, Франція[8] |
| Поховання | Цвинтар Леваллуа-Перре[9][10] |
| Країна |  Франція[11] |
| Місце проживання | d[10] d |
| Діяльність | інженер-будівельник, архітектор, бізнесмен, інженер, підрядник, бортінженер |
| Галузь | містобудівне проєктування[13], архітектура[13], металоконструкція і d[14] |
| Alma mater | Центральна школа Парижа[d] і d |
| Відомі учні | d і d |
| Знання мов | французька[15] |
| Членство | d[16] |
| Роки активності | з 1855 |
| Magnum opus | d, d, Ейфелева вежа, Статуя Свободи і Міст Марії-Пії |
| Посада | президент[17] |
| Родичі | d |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Гюстав Ейфель народився 15 грудня 1832 року в Діжоні, Кот-д'Ор, Франція. Прізвище Ейфель (фр. вимова: [ɛfɛl]) сім'я взяла на честь місцевості в передгір'ї Айфель, оскільки французькою мовою було складно вимовити німецьке прізвище Бенікгаузен (нім. Bönickhausen), яке Гюстав успадкував від німецьких предків, котрі на початку XVIII століття переселилися до Франції.
У 1852 році Гюстав закінчив ліцей з технічним ухилом і вирішив вступити до знаменитої Політехнічної школи в Парижі, де провалився на вступному іспиті: там потрібно було блиснути красномовством, — в цьому інженерний геній завжди був слабкий. Проте він не занепав духом і вступив до Паризької школи мистецтв та ремесел.
У 1855 році Гюстав отримав диплом і влаштувався працювати до конструкторської компанії «Шарль Нево», яка займалася будівництвом мостів. Уже за два роки він став відомим у вузькому колі, після того, як застосував під час спорудження залізничного моста в Бордо винайдений ним метод пневматичної установки основи мосту. Після цього його прийняли до престижної Спілки цивільних інженерів, яку він пізніше очолив.
Робота
У 1858 році він став компаньйоном працедавця, але вже через 2 роки опісля, незадоволений зарплатнею, пішов і заснував власний завод металоконструкцій у Леваллуа-Перре поблизу Парижу. Незабаром він одружився з 17-річною дочкою свого постачальника Марі Годеле. Після п'ятнадцяти років щасливого шлюбу, народивши чоловікові п'ятеро спадкоємців, Марі померла від пневмонії. Більше він не одружувався.
Ейфель побудував більш ніж 200 споруд: мости, віадуки, вокзали, банки, школи, церкви, казино. Майже всі побудовані ним 36 мостів увійшли до підручників як приклади сміливих інженерних рішень. Наприклад, на річці Дору в Португалії, де м'який ґрунт не давав змоги вбити у дно палі, він побудував єдиний проліт мосту завдовжки 160 метрів, що було унікальним для того часу. Для цього інженер поставив з обох берегів Дору високі стовпи.
Ще одна невдача відбулася в Панамі, де Ейфель розробляв проєкт шлюзів знаменитого Панамського каналу. Після того як будівельники зникли з грошима акціонерів, його звинувачували в отриманні від Панамської спілки 19 мільйонів франків за фіктивні роботи. Ейфеля було засуджено до 2 років ув'язнення та 20 тисяч франків штрафу, але касаційний суд скасував вирок у зв'язку із закінченням строку давності.
У 1875 році Ейфель разом з архітектором Буало збудував магазин «Про бон марші» в Парижі. Його пасажі, покриті скляними куполами, стали зразком для наслідування в усьому світі, зокрема їх повторив московський ГУМ. У 1876 році прийшла черга нового проєкту: 46-метрового сталевого каркаса знаменитої статуї Свободи, яку скульптор Бартольді підніс як подарунок американському народу. Оскільки статую везли через океан розібраною на сотні частин, точність розрахунків при збірці була особливо важливою. Ейфель, як завжди, був на висоті.
У 1900—1902 роках за проєктом Гюстава Ейфеля збудовано маяк на острові Джарилгач (Україна, Херсонська область). Ажурний металевий каркас маяка та його оснастка були виконані в Парижі.
Ейфелева вежа
2 травня 1886 року французький уряд оголосив конкурс на найкращий проєкт: було запрошено французьких інженерів та архітекторів, щоб ті «визначили: чи можна на Марсовому полі спорудити залізну вежу з основою 125 метрів і заввишки 300 метрів». Незалежно від того що запропонують учасники конкурсу, їхні проєкти мали відповідати двом вимогам: 1) споруда повинна була себе окупити, тобто вона мала приваблювати відвідувачів, які платили за вхід на виставку і тим самим було б покрито витрати на її спорудження; 2) це повинна була бути тимчасова споруда, яку можна було б легко розібрати, коли виставка закінчиться.
До того, як було оголошено конкурс, Ейфель, якого вже тоді вся Франція знала як «найкращого творця споруд із металу», розробив проєкт вежі. (Згодом його називатимуть Magicien du Fer — Коваль-чарівник.) За кілька тижнів до початку конкурсу він зустрівся з міністром Франції Едуардом Локроєм і продемонстрував проєкти кованої залізної вежі, яку він був готовий спорудити. Ейфель виконав на замовлення 5329 креслень, щоб показати 18 038 різних складових, які будуть використані у вежі. Локрой був настільки приголомшений, що підробив результати конкурсу, аби в ньому переміг Ейфель.
У січні 1887 року Ейфель підписав контракт з урядом Франції та адміністрацією Парижу. Його будівельна фірма погодилася вкласти 1,3 мільйона доларів з 1,6 мільйона доларів, які були необхідні для того, щоб побудувати вежу. Натомість Ейфель мав отримати всі прибутки, які дасть вежа під час виставки, а також за наступні 20 років. (Уряд погодився не розбирати вежу після виставки.) Після цих двадцяти років вежа мала перейти у повну власність міста Париж.
Будівництво розпочалося 26 січня. Не можна було гаяти ані хвилини. До відкриття виставки залишалося менш ніж два роки, і Ейфель мав побудувати вежу швидше за будь-яку подібну споруду, зведену коли-небудь у цілому світі. Щоб спорудити монумент Вашингтону, який був удвічі нижчий за Ейфелеву вежу, знадобилося 36 років.
На тлі 1000-футової вежі всі інші будівлі Парижа здавалися б карликами, а пам'ятні споруди, — включаючи Нотр-Дам, Лувр та Тріумфальну арку, непомітними й нікчемними. Коли почали копати землю для закладення фундаменту, близько 300 видатних парижан підписали петицію, у якій вони протестували проти спорудження вежі. Вони заявляли, що «порожня свічка» Ейфеля «спотворить та збезчестить» місто. Але Ейфель та адміністрація міста проігнорували петицію, і роботи тривали без перерви.
Але вежу продовжували критикувати. Один французький професор-математик прогнозував, що коли вежа буде збудована на 748 футів, вона неодмінно обвалиться; у паризькому виданні «Нью-Йорк геральд» повідомлялося, що вежа змінює погоду; а в щоденній газеті «Ле Матен» вийшла стаття під заголовком «Вежа провалюється». Але що далі просувалися роботи, то більше почуття страху витіснялося захопленням.
Останні роки
З 1900 року інтереси Ейфеля зосередилися на питаннях аеродинаміки, при цьому для проведення багатьох експериментів він використовував свою башту. У 1908 році він побудував першу сучасну аеродинамічну лабораторію на Марсовому полі, а в 1912 році відкрив ще одну в Отеї під Парижем.
У 1920 році Ейфель подарував свою лабораторію в Отеї французькому уряду.
Об'єкти, які спроєктував Гюстав Ейфель
- Вокзал Ньюгаті, Будапешт, Угорщина (1877)
- Міст Марії Пії, Порту, Португалія (1877)
- Купол для обсерваторії, Ніцца, Франція (1878)
- Статуя Свободи, Нью-Йорк, США (1886, допомагав основному архітекторові)
- Залізний будинок, Ікітос, Перу (1887)
- Ейфелева вежа, Париж, Франція (1889)
- Центральний залізничний вокзал, Сантьяго, Чилі (1897)
- Санта-Жуштський ліфт, Лісабон, Португалія (1901)
- Джарилгацький маяк, Херсонська область, Україна (1902)
- Повітряний міст, Лієпая, Латвія (1906)
Гюстав Ейфель у фільмах
- 2005: «Ейфель. Правдива історія» — французький документально-художній фільм 2005 року режисера [en].
- 2015: «Земля майбутнього: Світ за межами» — американський фільм режисера Бреда Берда.
- 2019: «Люди в чорному: Інтернешнл» — американський науково-фантастичний комедійний бойовик режисера Фелікса Ґері Ґрея.
- 2021: «Ейфель (фільм)» — історична мелодрама Мартіна Бурбулона.
Галерея
-
![image]()
Вокзал Ньюгаті, Будапешт -
![image]()
«Гранд-готель Траян» у Яссах -
![image]()
-
![image]()
Міст Ейфеля в Сараєво -
![image]()
Маяк на острові Джарилгач, Україна -
![image]()
Маяк Г. Ейфеля на острові Джарилгач
Див. також
Примітки
- https://archives.cotedor.fr/v2/ark:/71137/gcd3a5c5cbb0f87ea7be751032d3f2a99/49d4dd440583a08bd8a8c25c616c82b1/249/ZnJhZDAyMV8yMzlfNW1pMDlyMTg2XzAyNDhfMDAxLmpwZw==
- http://landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1616
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Alexandre Gustave Eiffel — ministère de la Culture.
- Encyclopædia Britannica
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- Actu.fr — 2021. — ISSN 2741-5325
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- RKDartists
- Images d'Art
- ODIS — 2003.
- https://www.hydroretro.net/etudegh/travaux_de_m_%20eiffel.pdf
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://cnum.cnam.fr/CGI/fpage.cgi?BSPI.138/181/100/899/17/855
- https://www.iesf.fr/offres/doc_inline_src/752/IESF_Liste_Anciens_presidents.pdf
- Follow the Leader. Google Books. 15 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
- Ґюстав Ейфель не зміг вступити до паризької «політехніки». Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- Заповідні узбережжя. К.: Українське товариство охорони птахів. — 2014. — с. 52
Джерела
- Оповідання дядечка Джона для туалетної кімнати [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Історія успіху [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Еффель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksa ndr Gyustav Ejfel fr Alexandre Gustave Eiffel urodzhenij Benikgauzen nim Bonickhausen 18 nar 15 grudnya 1832 Dizhon pom 28 grudnya 1923 Parizh francuzkij arhitektor ta inzhener z proyektuvannya metalevih konstrukcij Gyustav Ejfelfr Gustave EiffelIm ya pri narodzhennifr Alexandre Gustave Bonickhausen dit Eiffel 1 2 Narodivsya15 grudnya 1832 1832 12 15 3 6 Dizhon 1 Pomer27 grudnya 1923 1923 12 27 3 4 91 rik Parizh Franciya 8 PohovannyaCvintar Levallua Perre 9 10 Krayina Franciya 11 Misce prozhivannyarue Rabelaisd 10 12 place d IenadDiyalnistinzhener budivelnik arhitektor biznesmen inzhener pidryadnik bortinzhenerGaluzmistobudivne proyektuvannya 13 arhitektura 13 metalokonstrukciya i aerodynamics engineeringd 14 Alma materCentralna shkola Parizha d i koledzh Sent BarbdVidomi uchniAugustin Henry Lepauted i Francois RigoletdZnannya movfrancuzka 15 ChlenstvoSociete d encouragement pour l industrie nationaled 16 Roki aktivnostiz 1855Magnum opusGarabit Viaductd Pont metallique sur l Adourd Ejfeleva vezha Statuya Svobodi i Mist Mariyi PiyiPosadaprezident 17 RodichiTullie MoneusedU shlyubi zMarguerite GaudeletdAvtografNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Robota 1 2 Ejfeleva vezha 1 3 Ostanni roki 2 Ob yekti yaki sproyektuvav Gyustav Ejfel 3 Gyustav Ejfel u filmah 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaZhittyepisred Gyustav Ejfel narodivsya 15 grudnya 1832 roku v Dizhoni Kot d Or Franciya Prizvishe Ejfel fr vimova ɛfɛl sim ya vzyala na chest miscevosti v peredgir yi Ajfel oskilki francuzkoyu movoyu bulo skladno vimoviti nimecke prizvishe Benikgauzen nim Bonickhausen yake Gyustav uspadkuvav vid nimeckih predkiv kotri na pochatku XVIII stolittya pereselilisya do Franciyi U 1852 roci Gyustav zakinchiv licej z tehnichnim uhilom i virishiv vstupiti do znamenitoyi Politehnichnoyi shkoli v Parizhi de provalivsya na vstupnomu ispiti tam potribno bulo blisnuti krasnomovstvom v comu inzhenernij genij zavzhdi buv slabkij Prote vin ne zanepav duhom i vstupiv do Parizkoyi shkoli mistectv ta remesel 19 U 1855 roci Gyustav otrimav diplom i vlashtuvavsya pracyuvati do konstruktorskoyi kompaniyi Sharl Nevo yaka zajmalasya budivnictvom mostiv Uzhe za dva roki vin stav vidomim u vuzkomu koli pislya togo yak zastosuvav pid chas sporudzhennya zaliznichnogo mosta v Bordo vinajdenij nim metod pnevmatichnoyi ustanovki osnovi mostu Pislya cogo jogo prijnyali do prestizhnoyi Spilki civilnih inzheneriv yaku vin piznishe ocholiv Robotared nbsp Viaduk Garabi U 1858 roci vin stav kompanjonom pracedavcya ale vzhe cherez 2 roki opislya nezadovolenij zarplatneyu pishov i zasnuvav vlasnij zavod metalokonstrukcij u Levallua Perre poblizu Parizhu Nezabarom vin odruzhivsya z 17 richnoyu dochkoyu svogo postachalnika Mari Godele Pislya p yatnadcyati rokiv shaslivogo shlyubu narodivshi cholovikovi p yatero spadkoyemciv Mari pomerla vid pnevmoniyi Bilshe vin ne odruzhuvavsya Ejfel pobuduvav bilsh nizh 200 sporud mosti viaduki vokzali banki shkoli cerkvi kazino Majzhe vsi pobudovani nim 36 mostiv uvijshli do pidruchnikiv yak prikladi smilivih inzhenernih rishen Napriklad na richci Doru v Portugaliyi de m yakij grunt ne davav zmogi vbiti u dno pali vin pobuduvav yedinij prolit mostu zavdovzhki 160 metriv sho bulo unikalnim dlya togo chasu Dlya cogo inzhener postaviv z oboh beregiv Doru visoki stovpi She odna nevdacha vidbulasya v Panami de Ejfel rozroblyav proyekt shlyuziv znamenitogo Panamskogo kanalu Pislya togo yak budivelniki znikli z groshima akcioneriv jogo zvinuvachuvali v otrimanni vid Panamskoyi spilki 19 miljoniv frankiv za fiktivni roboti Ejfelya bulo zasudzheno do 2 rokiv uv yaznennya ta 20 tisyach frankiv shtrafu ale kasacijnij sud skasuvav virok u zv yazku iz zakinchennyam stroku davnosti U 1875 roci Ejfel razom z arhitektorom Bualo zbuduvav magazin Pro bon marshi v Parizhi Jogo pasazhi pokriti sklyanimi kupolami stali zrazkom dlya nasliduvannya v usomu sviti zokrema yih povtoriv moskovskij GUM U 1876 roci prijshla cherga novogo proyektu 46 metrovogo stalevogo karkasa znamenitoyi statuyi Svobodi yaku skulptor Bartoldi pidnis yak podarunok amerikanskomu narodu Oskilki statuyu vezli cherez okean rozibranoyu na sotni chastin tochnist rozrahunkiv pri zbirci bula osoblivo vazhlivoyu Ejfel yak zavzhdi buv na visoti U 1900 1902 rokah za proyektom Gyustava Ejfelya zbudovano mayak na ostrovi Dzharilgach Ukrayina Hersonska oblast Azhurnij metalevij karkas mayaka ta jogo osnastka buli vikonani v Parizhi 20 Ejfeleva vezhared nbsp Ejfeleva vezha Dokladnishe Ejfeleva vezha 2 travnya 1886 roku francuzkij uryad ogolosiv konkurs na najkrashij proyekt bulo zaprosheno francuzkih inzheneriv ta arhitektoriv shob ti viznachili chi mozhna na Marsovomu poli sporuditi zaliznu vezhu z osnovoyu 125 metriv i zavvishki 300 metriv Nezalezhno vid togo sho zaproponuyut uchasniki konkursu yihni proyekti mali vidpovidati dvom vimogam 1 sporuda povinna bula sebe okupiti tobto vona mala privablyuvati vidviduvachiv yaki platili za vhid na vistavku i tim samim bulo b pokrito vitrati na yiyi sporudzhennya 2 ce povinna bula buti timchasova sporuda yaku mozhna bulo b legko rozibrati koli vistavka zakinchitsya Do togo yak bulo ogolosheno konkurs Ejfel yakogo vzhe todi vsya Franciya znala yak najkrashogo tvorcya sporud iz metalu rozrobiv proyekt vezhi Zgodom jogo nazivatimut Magicien du Fer Koval charivnik Za kilka tizhniv do pochatku konkursu vin zustrivsya z ministrom Franciyi Eduardom Lokroyem i prodemonstruvav proyekti kovanoyi zaliznoyi vezhi yaku vin buv gotovij sporuditi Ejfel vikonav na zamovlennya 5329 kreslen shob pokazati 18 038 riznih skladovih yaki budut vikoristani u vezhi Lokroj buv nastilki prigolomshenij sho pidrobiv rezultati konkursu abi v nomu peremig Ejfel U sichni 1887 roku Ejfel pidpisav kontrakt z uryadom Franciyi ta administraciyeyu Parizhu Jogo budivelna firma pogodilasya vklasti 1 3 miljona dolariv z 1 6 miljona dolariv yaki buli neobhidni dlya togo shob pobuduvati vezhu Natomist Ejfel mav otrimati vsi pributki yaki dast vezha pid chas vistavki a takozh za nastupni 20 rokiv Uryad pogodivsya ne rozbirati vezhu pislya vistavki Pislya cih dvadcyati rokiv vezha mala perejti u povnu vlasnist mista Parizh Budivnictvo rozpochalosya 26 sichnya Ne mozhna bulo gayati ani hvilini Do vidkrittya vistavki zalishalosya mensh nizh dva roki i Ejfel mav pobuduvati vezhu shvidshe za bud yaku podibnu sporudu zvedenu koli nebud u cilomu sviti Shob sporuditi monument Vashingtonu yakij buv udvichi nizhchij za Ejfelevu vezhu znadobilosya 36 rokiv Na tli 1000 futovoyi vezhi vsi inshi budivli Parizha zdavalisya b karlikami a pam yatni sporudi vklyuchayuchi Notr Dam Luvr ta Triumfalnu arku nepomitnimi j nikchemnimi Koli pochali kopati zemlyu dlya zakladennya fundamentu blizko 300 vidatnih parizhan pidpisali peticiyu u yakij voni protestuvali proti sporudzhennya vezhi Voni zayavlyali sho porozhnya svichka Ejfelya spotvorit ta zbezchestit misto Ale Ejfel ta administraciya mista proignoruvali peticiyu i roboti trivali bez perervi Ale vezhu prodovzhuvali kritikuvati Odin francuzkij profesor matematik prognozuvav sho koli vezha bude zbudovana na 748 futiv vona neodminno obvalitsya u parizkomu vidanni Nyu Jork gerald povidomlyalosya sho vezha zminyuye pogodu a v shodennij gazeti Le Maten vijshla stattya pid zagolovkom Vezha provalyuyetsya Ale sho dali prosuvalisya roboti to bilshe pochuttya strahu vitisnyalosya zahoplennyam Ostanni rokired Z 1900 roku interesi Ejfelya zoseredilisya na pitannyah aerodinamiki pri comu dlya provedennya bagatoh eksperimentiv vin vikoristovuvav svoyu bashtu U 1908 roci vin pobuduvav pershu suchasnu aerodinamichnu laboratoriyu na Marsovomu poli a v 1912 roci vidkriv she odnu v Oteyi pid Parizhem U 1920 roci Ejfel podaruvav svoyu laboratoriyu v Oteyi francuzkomu uryadu Pomer Ejfel u Parizhi 28 grudnya 1923 roku Ob yekti yaki sproyektuvav Gyustav Ejfelred Vokzal Nyugati Budapesht Ugorshina 1877 Mist Mariyi Piyi Portu Portugaliya 1877 Kupol dlya observatoriyi Nicca Franciya 1878 Statuya Svobodi Nyu Jork SShA 1886 dopomagav osnovnomu arhitektorovi Zaliznij budinok Ikitos Peru 1887 Ejfeleva vezha Parizh Franciya 1889 Centralnij zaliznichnij vokzal Santyago Chili 1897 Santa Zhushtskij lift Lisabon Portugaliya 1901 Dzharilgackij mayak Hersonska oblast Ukrayina 1902 Povitryanij mist Liyepaya Latviya 1906 Gyustav Ejfel u filmahred 2005 Ejfel Pravdiva istoriya francuzkij dokumentalno hudozhnij film 2005 roku rezhisera Sajmona Bruka en 2015 Zemlya majbutnogo Svit za mezhami amerikanskij film rezhisera Breda Berda 2019 Lyudi v chornomu Interneshnl amerikanskij naukovo fantastichnij komedijnij bojovik rezhisera Feliksa Geri Greya 2021 Ejfel film istorichna melodrama Martina Burbulona Galereyared nbsp Vokzal Nyugati Budapesht nbsp Grand gotel Trayan u Yassah nbsp Mist Mariyi Piyi nbsp Mist Ejfelya v Sarayevo nbsp Mayak na ostrovi Dzharilgach Ukrayina nbsp Mayak G Ejfelya na ostrovi DzharilgachDiv takozhred AjfelPrimitkired a b https archives cotedor fr v2 ark 71137 gcd3a5c5cbb0f87ea7be751032d3f2a99 49d4dd440583a08bd8a8c25c616c82b1 249 ZnJhZDAyMV8yMzlfNW1pMDlyMTg2XzAyNDhfMDAxLmpwZw http landrucimetieres fr spip spip php article1616 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Alexandre Gustave Eiffel ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649 Actu fr 2021 ISSN 2741 5325 d Track Q97368663 a b Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 RKDartists d Track Q17299517 Images d Art d Track Q47088173 a b ODIS 2003 d Track Q3956431 https www hydroretro net etudegh travaux de m 20eiffel pdf Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https cnum cnam fr CGI fpage cgi BSPI 138 181 100 899 17 855 https www iesf fr offres doc inline src 752 IESF Liste Anciens presidents pdf Follow the Leader Google Books 15 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 Gyustav Ejfel ne zmig vstupiti do parizkoyi politehniki Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Zapovidni uzberezhzhya K Ukrayinske tovaristvo ohoroni ptahiv 2014 s 52Dzherelared Opovidannya dyadechka Dzhona dlya tualetnoyi kimnati Arhivovano 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Istoriya uspihu Arhivovano 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Posilannyared Effel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gyustav Ejfel amp oldid 43471964