Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джарилга́цький мая́к — один з найважливіших маяків Чорного моря. Розташований в східній частині острова Джарилгач Херсонської області Скадовського району. Побудований у 1902 році, має статус пам'ятника культури. Загальна висота маяка 24,4 метра, з видимістю світла до 14,8 милі. Його металевий каркас та технічне оснащення виготовлено в Парижі.
| Джарилгацький маяк | |
|---|---|
 | |
| 46°00′47″ пн. ш. 33°03′51″ сх. д. / 46.01306200002777302° пн. ш. 33.06427900002777420° сх. д.Координати: 46°00′47″ пн. ш. 33°03′51″ сх. д. / 46.01306200002777302° пн. ш. 33.06427900002777420° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Херсонська область, Скадовський район, острів Джарилгач |
| Дата початку спорудження | 1900 |
| Відкриття | 1902 |
| Висота | 24,4 м |
| Призначення | маяк |
  Джарилгацький маяк Джарилгацький маяк (Україна)  Джарилгацький маяк Джарилгацький маяк (Херсонська область) | |
 Джарилгацький маяк у Вікісховищі | |
Острів Джарилгач
Джарилгач — (крим. Carılğaç) слово тюркського походження має значення «обпалені дерева». Острів у Каркінітській затоці Чорного моря, найбільший острів України та Чорного моря. Площа — 5605 га, загальна довжина — 42 км, а найвища точка — 2 м. Джарилгацький острів відділений від материка Джарилгацькою затокою складається з двох різних частин. Західна частина — вузька піщана,- починається у селища Лазурне. Її довжина 18,5 км, ширина від 30 до 430 м і займає лише 6 % загальної площі острова. Східна частина має довжину 23,2 км і ширину до 4,6 км. Загальна її площа 949 га, з 200 соляними та кількома прісними водоймами. Адміністративно належить до Скадовського району Херсонської області. Вся територія острова та частина прилеглої акваторії входить у Національний природний парк «Джарилгацький».
Історія виникнення
Газета «Юг» від 10 жовтня 1899 р. писала: «У вересні 1899 року головний командир флоту і портів Чорного й Азовського морів віце-адмірал Сергій Петрович Тиртов відвідав всі пристані Каркінітської затоки і дійшов до висновку, що Джарилгацька бухта й порт Скадовськ придатний для каботажних суден. Морське міністерство ухвалило рішення спорудити на острові Джарилгач маяк».
У тому ж 1899 році Сергій Балтазарович Скадовський викупив острів Джарилгач у землевласника Вассала Олександра Романовича, а з весни 1900 року Морське міністерство почало спорудження маяка саме в тому місці, де вже майже 75 років діяв маячний знак «5 Зн».
Технічне оснащення
На мисі Джарилгач у 1902 році в координатах 46° 00′ та 33° 04′ був зібраний та встановлений Джарилгацький 24,4-х метровий маяк, виготовлений у вигляді білої залізної башти розкосої системи з центральною трубою. Його центральна частина у вигляді циліндра забезпечувала морякам видимість світла до 14,8 милі багато років. Світло було двох кольорів — білого та червоного. Білий від SW 78° 30′ до SW 15°, червоний від SW 15° до SO 65°, червоний від SO 65° до NO 50° 45′, білий від NO 50° 45′ до NW 50° 45′. У червоних секторах позначалася небезпека. Для прийняття телеграм на маяку розміщувався телефон.
Усе його технічне оснащення та металевий каркас було виготовлено в Парижі на гроші С. Б. Скадовського. Є інформація, що ажурний металевий каркас маяка та його необхідні пристрої були спроєктовані французьким архітектором А. Г. Ейфелем, який є автором символу Парижу — Ейфелевої вежі. За іншими джерелами, маяк був виготовлений за проєктом одного з його учнів.
Світлооптичний апарат
Світлооптичний апарат маяка ВВТ складався з одного керосиножарового пальника (замість 15-ті масляних на старих системах) і давав пучок світла силою у 150000 кандел замість декілька сотень старих. Світло пальника фокусувалося в лінзі Френеля діаметром до 1,5 метра, і складалося із пару рядів скляних обручів, оправлених у бронзовий каркас. Ця лінза Джарилгацького маяка збереглася і дотеперішнього часу. Її поставили на новий маяк, а світло дають світлодіодні лампи від сонячних батарей.
1958 року на маяк встановили електричну 500-ватну лампу, що забезпечувала видимість світла на 23 милі. Підживлення акумулятора здійснювалося за рахунок дизеля-генератора.
Начальники маяка
З червня 1902 року першим начальником Джарилгацького маяка був губернський секретар Володимир Олександрович Дунін. У березні 1903 року його змінив Аркадій Павлович Чеков — відставний колезький секретар, який, ймовірно, обіймав цю посаду до 1917 року.
З 1923 р. і до 1940 р. начальником Джарилгацького маяка був Пилип Федорович Соколов, разом з ним працювали: Шаповалов, Рєзанов та Сєлищев. В ніч з 24 на 25 червня 1924 р., саме вони, коли був шторм 8 балів, за 3 кілометри від маяка врятували вітрильне судно «Рєзвий» . З 1940 року начальником Джарилгацького маяка був Василь Володимирович Чернов, він же виконував ці обов'язки з 1943 до 1952 року.
У 1952—1957 рр. маяком керував Никифор Архипович Смирний, а після нього до 1963 року — Анатолій Васильович Климак.
Головним наглядачем маяка з 1963 до 1966 рр. був Трохим Юхимович Литовка, потім протягом року — Володимир Данилович Лихогуб. Два роки керував маяком В'ячеслав Олексійович Ямшиницький, а з 1969 року його посаду зайняв Михайло Михайлович Пензов.
Будівлі біля маяка
Джарилгацький маяк з комплексом жилих будівель був збудований у 200 метрах від моря. У 1920-х роках у них було розквартировано прикордонний загін, пізніше там жив обслуговувальний персонал маяка, існувала метеостанція. У 60-х рр. шторм зруйнував одну з будівель. Пізніше прийшлось розібрати й інші. На цей час цих будівель вже немає, їх зруйнувало море (залишивши один кут спиляного вапняку). Кожен рік воно наступало на 1- 1,5 метра.
Сучасний стан
Маяк зберігся до нашого часу, і до нього можна було вільно зайти. На його оглядовий майданчик вели 105 сходинок, з якого було видно увесь острів, материкове узбережжя Херсонщини, навіть Крим. У вересні 2005 року вхід до маяка було закрито і він припинив своє функціонування.
Цей пам'ятник культури постійно піддається ерозії з боку моря. Є наміри демонтувати старий Джарилгацький маяк, оскільки немає кому його утримувати, але тоді ми втратимо одну з цікавих історичних пам'яток — візитну картку Скадовська. Була пропозиція перенести споруду на площу в Скадовську або поставити маяку пам’ятник, а саму вежу розібрати.
Джарилгацький маяк і письменники
Борис Житков в оповіданні «Джарилгач» (1924 р.) згадує другий Джарилгацький знак. Та розповідає про пригоди дев'ятирічного хлопчика Митька Хряпова на острові Джарилгач.
Про маяк на острові Джарилгач згадував і Давид Давидович Бурлюк (художник, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець) у «Морской повести», (закінчив писати 27 листопада 1919 р). Він вказує на те, що доглядач маяка прожив з дружиною на острові 22 роки. Автор згадує про їхню доньку Зіну, і помічників начальника маяка (у якого він і зупинявся) — матросів Перфільєва і Васильєва.
26 серпня 1928 року письменник і мандрівник — Павло Лукницький записав у своєму щоденнику: «На шаланді „Голубка“ ходив на острів Джарилгач, а звідтіля до соляних промислів, до пустинних устричних мілин і островів, де живуть мільйони пронизливо і голосно крикливих бакланів, чайок, мартинів і різних інших, де чаплі не бояться людей, а дельфіни живуть в домашній обставі — лежать на піску та повільно і ліниво жують рибу, котра сама повзе до рота. Ловив камбалу, дресував ящірку, після роботи ходив по ґрунту, засипаному устричними черепашками. Все це — Бретань, Нормандія, все, що завгодно, тільки не Чорноморське узбережжя. На вітрильно-моторному човні „Красный казак“ потрапив у Хорли, найтаємничіший куток на Чорному морі.»
Мальовничо писав про Джарилгацьку затоку і письменник Костянтин Георгійович Паустовський у повісті «Чорне море» (1935 р.).
Не оминув увагою Джарилгацьку затоку і Павло Загребельний. Його третя збірка «Новели морського узбережжя» (1958 р.) — писалися влітку 1956 року у Скадовську на березі Джарилгацької затоки .
23 квітня 2010 року Джарилгацький маяк відвідав Акір Судзукі — перекладач з Японії. Саме він переклав оповідання Давида Бурлюка «Морская повесть», та став головним його популяризатором на Херсонщині.
Новий маяк
1997 року в 50 метрах від Джарилгацького маяка, за 200 метрів від моря, споруджено новий 24-метровий маяк. З оглядового майданчика сучасного маяка відкриваються красиві пейзажі. З одного боку острова — відкрите море, з іншого — Джарилгацькка затока.
Галерея
Література
- Лиховид, Олег Миколайович. Джарилгач [Текст] / Олег Лиховид ; фото автора. — Скадовськ: АС, 2006. — 95 с. : кольор. фотогр.
- Лиховид, Олег Миколайович. Скадовський край [Текст] / Олег Лиховид. — Скадовськ: АС, 2012. — 200 с. : фотогр.
- Херсонщина запрошує: Художній фотоальбом.-Херсон: Наддніпряночка, 2008.-384 с., іл.
Примітки
- Херсонщина туристическая:ежегодный рекламный каталог. — Херсон : Наддніпряночка, 2015. — С. 34.
- Неймовірні подорожі до маяків Херсонщини / Обл. держ. адмін. упр. кул. і туризму. — Херсон : Наддніпряночка, 2012. — 8 с.
- Лиховид О. М. Джарилгацькі легенди. — Скадовськ : АС, 2014. — С. 76.
- . khersonregion.com. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018 року.(рос.)
- . khersonci.com.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018 року.(рос.)
- Маяк Джарилгач: Морська повість. — Херсон : Гілея, 2017. — С. 90.
- Лиховид О. М. Джарилгацькі легенди. — Скадовськ : АС, 2014. — С. 78.
- . http://skadovsk.org. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 21 березня 2018 року.
- А. Истомина. Как спасти маяк на Джарылгаче // Вгору. — Вип. від 8 вересня 2016 року №36. — С. 8.
- 7 маяків України, які треба побачити в першу чергу. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 1 травня 2024.
- Лиховид О. М. Джарилгацькі легенди. — Скадовськ : АС, 2014. — С. 90.
- . http://artkavun.kherson.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018 року.(рос.)
- Маяк Джарилгач: Морська повість. — Херсон : гілея, 2017. — С. 82.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzharilga ckij maya k odin z najvazhlivishih mayakiv Chornogo morya Roztashovanij v shidnij chastini ostrova Dzharilgach Hersonskoyi oblasti Skadovskogo rajonu Pobudovanij u 1902 roci maye status pam yatnika kulturi Zagalna visota mayaka 24 4 metra z vidimistyu svitla do 14 8 mili Jogo metalevij karkas ta tehnichne osnashennya vigotovleno v Parizhi Dzharilgackij mayak46 00 47 pn sh 33 03 51 sh d 46 01306200002777302 pn sh 33 06427900002777420 sh d 46 01306200002777302 33 06427900002777420 Koordinati 46 00 47 pn sh 33 03 51 sh d 46 01306200002777302 pn sh 33 06427900002777420 sh d 46 01306200002777302 33 06427900002777420Krayina UkrayinaRoztashuvannyaHersonska oblast Skadovskij rajon ostriv DzharilgachData pochatku sporudzhennya1900Vidkrittya1902Visota24 4 mPriznachennyamayakDzharilgackij mayakDzharilgackij mayak Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaDzharilgackij mayakDzharilgackij mayak Hersonska oblast Pokazati na mapi Hersonska oblast Dzharilgackij mayak u VikishovishiOstriv DzharilgachDzharilgach krim Carilgac slovo tyurkskogo pohodzhennya maye znachennya obpaleni dereva Ostriv u Karkinitskij zatoci Chornogo morya najbilshij ostriv Ukrayini ta Chornogo morya Plosha 5605 ga zagalna dovzhina 42 km a najvisha tochka 2 m Dzharilgackij ostriv viddilenij vid materika Dzharilgackoyu zatokoyu skladayetsya z dvoh riznih chastin Zahidna chastina vuzka pishana pochinayetsya u selisha Lazurne Yiyi dovzhina 18 5 km shirina vid 30 do 430 m i zajmaye lishe 6 zagalnoyi ploshi ostrova Shidna chastina maye dovzhinu 23 2 km i shirinu do 4 6 km Zagalna yiyi plosha 949 ga z 200 solyanimi ta kilkoma prisnimi vodojmami Administrativno nalezhit do Skadovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Vsya teritoriya ostrova ta chastina prilegloyi akvatoriyi vhodit u Nacionalnij prirodnij park Dzharilgackij Istoriya viniknennyaGazeta Yug vid 10 zhovtnya 1899 r pisala U veresni 1899 roku golovnij komandir flotu i portiv Chornogo j Azovskogo moriv vice admiral Sergij Petrovich Tirtov vidvidav vsi pristani Karkinitskoyi zatoki i dijshov do visnovku sho Dzharilgacka buhta j port Skadovsk pridatnij dlya kabotazhnih suden Morske ministerstvo uhvalilo rishennya sporuditi na ostrovi Dzharilgach mayak U tomu zh 1899 roci Sergij Baltazarovich Skadovskij vikupiv ostriv Dzharilgach u zemlevlasnika Vassala Oleksandra Romanovicha a z vesni 1900 roku Morske ministerstvo pochalo sporudzhennya mayaka same v tomu misci de vzhe majzhe 75 rokiv diyav mayachnij znak 5 Zn Tehnichne osnashennyaNa misi Dzharilgach u 1902 roci v koordinatah 46 00 ta 33 04 buv zibranij ta vstanovlenij Dzharilgackij 24 4 h metrovij mayak vigotovlenij u viglyadi biloyi zaliznoyi bashti rozkosoyi sistemi z centralnoyu truboyu Jogo centralna chastina u viglyadi cilindra zabezpechuvala moryakam vidimist svitla do 14 8 mili bagato rokiv Svitlo bulo dvoh koloriv bilogo ta chervonogo Bilij vid SW 78 30 do SW 15 chervonij vid SW 15 do SO 65 chervonij vid SO 65 do NO 50 45 bilij vid NO 50 45 do NW 50 45 U chervonih sektorah poznachalasya nebezpeka Dlya prijnyattya telegram na mayaku rozmishuvavsya telefon Use jogo tehnichne osnashennya ta metalevij karkas bulo vigotovleno v Parizhi na groshi S B Skadovskogo Ye informaciya sho azhurnij metalevij karkas mayaka ta jogo neobhidni pristroyi buli sproyektovani francuzkim arhitektorom A G Ejfelem yakij ye avtorom simvolu Parizhu Ejfelevoyi vezhi Za inshimi dzherelami mayak buv vigotovlenij za proyektom odnogo z jogo uchniv Svitlooptichnij aparatSvitlooptichnij aparat mayaka VVT skladavsya z odnogo kerosinozharovogo palnika zamist 15 ti maslyanih na starih sistemah i davav puchok svitla siloyu u 150000 kandel zamist dekilka soten starih Svitlo palnika fokusuvalosya v linzi Frenelya diametrom do 1 5 metra i skladalosya iz paru ryadiv sklyanih obruchiv opravlenih u bronzovij karkas Cya linza Dzharilgackogo mayaka zbereglasya i doteperishnogo chasu Yiyi postavili na novij mayak a svitlo dayut svitlodiodni lampi vid sonyachnih batarej 1958 roku na mayak vstanovili elektrichnu 500 vatnu lampu sho zabezpechuvala vidimist svitla na 23 mili Pidzhivlennya akumulyatora zdijsnyuvalosya za rahunok dizelya generatora Nachalniki mayakaZ chervnya 1902 roku pershim nachalnikom Dzharilgackogo mayaka buv gubernskij sekretar Volodimir Oleksandrovich Dunin U berezni 1903 roku jogo zminiv Arkadij Pavlovich Chekov vidstavnij kolezkij sekretar yakij jmovirno obijmav cyu posadu do 1917 roku Z 1923 r i do 1940 r nachalnikom Dzharilgackogo mayaka buv Pilip Fedorovich Sokolov razom z nim pracyuvali Shapovalov Ryezanov ta Syelishev V nich z 24 na 25 chervnya 1924 r same voni koli buv shtorm 8 baliv za 3 kilometri vid mayaka vryatuvali vitrilne sudno Ryezvij Z 1940 roku nachalnikom Dzharilgackogo mayaka buv Vasil Volodimirovich Chernov vin zhe vikonuvav ci obov yazki z 1943 do 1952 roku U 1952 1957 rr mayakom keruvav Nikifor Arhipovich Smirnij a pislya nogo do 1963 roku Anatolij Vasilovich Klimak Golovnim naglyadachem mayaka z 1963 do 1966 rr buv Trohim Yuhimovich Litovka potim protyagom roku Volodimir Danilovich Lihogub Dva roki keruvav mayakom V yacheslav Oleksijovich Yamshinickij a z 1969 roku jogo posadu zajnyav Mihajlo Mihajlovich Penzov Budivli bilya mayakaDzharilgackij mayak z kompleksom zhilih budivel buv zbudovanij u 200 metrah vid morya U 1920 h rokah u nih bulo rozkvartirovano prikordonnij zagin piznishe tam zhiv obslugovuvalnij personal mayaka isnuvala meteostanciya U 60 h rr shtorm zrujnuvav odnu z budivel Piznishe prijshlos rozibrati j inshi Na cej chas cih budivel vzhe nemaye yih zrujnuvalo more zalishivshi odin kut spilyanogo vapnyaku Kozhen rik vono nastupalo na 1 1 5 metra Suchasnij stanMayak zberigsya do nashogo chasu i do nogo mozhna bulo vilno zajti Na jogo oglyadovij majdanchik veli 105 shodinok z yakogo bulo vidno uves ostriv materikove uzberezhzhya Hersonshini navit Krim U veresni 2005 roku vhid do mayaka bulo zakrito i vin pripiniv svoye funkcionuvannya Cej pam yatnik kulturi postijno piddayetsya eroziyi z boku morya Ye namiri demontuvati starij Dzharilgackij mayak oskilki nemaye komu jogo utrimuvati ale todi mi vtratimo odnu z cikavih istorichnih pam yatok vizitnu kartku Skadovska Bula propoziciya perenesti sporudu na ploshu v Skadovsku abo postaviti mayaku pam yatnik a samu vezhu rozibrati Dzharilgackij mayak i pismennikiBoris Zhitkov v opovidanni Dzharilgach 1924 r zgaduye drugij Dzharilgackij znak Ta rozpovidaye pro prigodi dev yatirichnogo hlopchika Mitka Hryapova na ostrovi Dzharilgach Pro mayak na ostrovi Dzharilgach zgaduvav i David Davidovich Burlyuk hudozhnik poet teoretik mistectva literaturnij i hudozhnij kritik vidavec u Morskoj povesti zakinchiv pisati 27 listopada 1919 r Vin vkazuye na te sho doglyadach mayaka prozhiv z druzhinoyu na ostrovi 22 roki Avtor zgaduye pro yihnyu donku Zinu i pomichnikiv nachalnika mayaka u yakogo vin i zupinyavsya matrosiv Perfilyeva i Vasilyeva 26 serpnya 1928 roku pismennik i mandrivnik Pavlo Luknickij zapisav u svoyemu shodenniku Na shalandi Golubka hodiv na ostriv Dzharilgach a zvidtilya do solyanih promisliv do pustinnih ustrichnih milin i ostroviv de zhivut miljoni pronizlivo i golosno kriklivih baklaniv chajok martiniv i riznih inshih de chapli ne boyatsya lyudej a delfini zhivut v domashnij obstavi lezhat na pisku ta povilno i linivo zhuyut ribu kotra sama povze do rota Loviv kambalu dresuvav yashirku pislya roboti hodiv po gruntu zasipanomu ustrichnimi cherepashkami Vse ce Bretan Normandiya vse sho zavgodno tilki ne Chornomorske uzberezhzhya Na vitrilno motornomu chovni Krasnyj kazak potrapiv u Horli najtayemnichishij kutok na Chornomu mori Malovnicho pisav pro Dzharilgacku zatoku i pismennik Kostyantin Georgijovich Paustovskij u povisti Chorne more 1935 r Ne ominuv uvagoyu Dzharilgacku zatoku i Pavlo Zagrebelnij Jogo tretya zbirka Noveli morskogo uzberezhzhya 1958 r pisalisya vlitku 1956 roku u Skadovsku na berezi Dzharilgackoyi zatoki 23 kvitnya 2010 roku Dzharilgackij mayak vidvidav Akir Sudzuki perekladach z Yaponiyi Same vin pereklav opovidannya Davida Burlyuka Morskaya povest ta stav golovnim jogo populyarizatorom na Hersonshini Novij mayak1997 roku v 50 metrah vid Dzharilgackogo mayaka za 200 metriv vid morya sporudzheno novij 24 metrovij mayak Z oglyadovogo majdanchika suchasnogo mayaka vidkrivayutsya krasivi pejzazhi Z odnogo boku ostrova vidkrite more z inshogo Dzharilgackka zatoka GalereyaLiteraturaLihovid Oleg Mikolajovich Dzharilgach Tekst Oleg Lihovid foto avtora Skadovsk AS 2006 95 s kolor fotogr Lihovid Oleg Mikolajovich Skadovskij kraj Tekst Oleg Lihovid Skadovsk AS 2012 200 s fotogr Hersonshina zaproshuye Hudozhnij fotoalbom Herson Naddnipryanochka 2008 384 s il PrimitkiHersonshina turisticheskaya ezhegodnyj reklamnyj katalog Herson Naddnipryanochka 2015 S 34 Nejmovirni podorozhi do mayakiv Hersonshini Obl derzh admin upr kul i turizmu Herson Naddnipryanochka 2012 8 s Lihovid O M Dzharilgacki legendi Skadovsk AS 2014 S 76 khersonregion com Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 20 bereznya 2018 roku ros khersonci com ua Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 roku ros Mayak Dzharilgach Morska povist Herson Gileya 2017 S 90 Lihovid O M Dzharilgacki legendi Skadovsk AS 2014 S 78 http skadovsk org Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 21 bereznya 2018 roku A Istomina Kak spasti mayak na Dzharylgache Vgoru Vip vid 8 veresnya 2016 roku 36 S 8 7 mayakiv Ukrayini yaki treba pobachiti v pershu chergu O More Sity ukr Procitovano 1 travnya 2024 Lihovid O M Dzharilgacki legendi Skadovsk AS 2014 S 90 http artkavun kherson ua Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 roku ros Mayak Dzharilgach Morska povist Herson gileya 2017 S 82