Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еже н Гільві к також Ежен Ґійвік фр Eugène Guillevic фр вимова øʒɛn ɡijəvik 5 серпня 1907 Карнак Морбіан Бретань 19 бере

Ежен Гільвік

Ежен Гільвік

Еже́н Гільві́к також Ежен Ґійвік (фр. Eugène Guillevic, фр. вимова: [øʒɛn ɡijəvik]; 5 серпня 1907, Карнак, Морбіан, Бретань — 19 березня 1997, Париж) — французький поет і перекладач. Перекладач поезій Тараса Шевченка французькою мовою. Свої твори підписував зазвичай лише прізвищем.

Ежен Гільвік
фр. Eugène Guillevic
Ім'я при народженніфр. Eugène Alphonse Marie Guillevic[1]
ПсевдоГільвік
Народився5 серпня 1907(1907-08-05)
Карнак, Морбіан, Бретань
Помер19 березня 1997(1997-03-19) (89 років)
Париж
Громадянствоimage Франція
Національністьimage Франція
Діяльністьпоет
Знання мовфранцузька
ПартіяФранцузька комуністична партія (1980)[2]
Конфесіякатолик, що не сповідує віру
Автографimage
Нагороди
ПреміїВеликий Золотий орел (1973),
премія Бретані (1975),
премія Французької академії за поезію (1976),
Велика національна премія поезії (1984),
Гонкурівська премія поезії (1988)

Біографія

Народився в Бретані, у містечку Карнак. Батько Гільвіка був моряком, а потім пішов на роботу до жандармерії. По службі мав часто міняти місце проживання, так 1907 року переїхав із родиною до Жемона (департамент Нор), 1912 року — до Сен-Жан-Бревеле (Морбіан), а 1919 року — Ферретт (Нижній Рейн), де майбутній поет опанував німецьку мову та її ельзаський діалект.

За спогадами Гільвіка, до 1926 року, себто до 19 років він майже не знав французької мови. Першою мовою спілкування для нього була бретонська, згодом валлонська, а пізніше — німецька мова та ельзаський варіант аллеманської говірки. Опанував французьку мову після вступу на військову службу. Після бакалаврату з математики Гільвік був прийнятий до вищої господарської школи, по закінченні якої з 1935 року працював економістом у міністерстві економічних справ.

Почав друкуватися з 1939 року, дебютував віршами на згадку про загиблих республіканців Іспанії. 1942 року вступив до Французької компартії (відійшов від партійної діяльності 1980 року). Брав участь у русі Опору та підпільній видавничій діяльності часів війни. Разом з Луї Арагоном та Полем Елюаром видав підпільну поетичну збірку «Честь поетів». Після війни познайомився з поетом Жаном Фоленом, який познайомив його з письменниками групи «Сажесс» («Мудрість»), пізніше Гільвік приєднався до літературного угруповання «Рошфорська школа» («l'École de Rochefort»).

У 1945—1947 роках працював ув апараті міністрів-комуністів у Тимчасовому уряді Франції.

1951 року оприлюднив збірки «Спрага життя» та «Смак світу».

Перекладав твори українських, грузинських, німецьких, угорських, російських та румунських поетів. Перекладав з української вірші Тараса Шевченка, які вийшли в його перекладі окремим виданням.

Лауреат літературних премій: (1973), премія Бретані (1975), премія Французької академії (1976), Велика національна премія поезії (1984), Гонкурівська премія поезії (1988) тощо. Президент академії Малларме.

Перекладач Шевченка

1964 року в Парижі у перекладі Гільвіка та з його передмовою з'явилася збірка поезій Тараса Шевченка, до якої ввійшли 34 твори («Заповіт», «Я не нездужаю, нівроку», «Світе ясний! Світе тихий!», «Тарасова ніч», «Перебендя» та ін.). Того ж 1964 року в перекладі Жана Лафона та Гільвіка було оприлюднено повість Тараса Шевченка «Художник» та уривки з його щоденника. Переклади Гільвіка стали першими книжковими виданнями творів Тараса Шевченка у Франції.

1964 року Гільвік відвідав Україну. У Києві він взяв участь у Міжнародному форумі діячів культури, що був присвячений 150-річчю з дня народження Тараса Шевченка.

Твори

  • L'Expérience Guillevic (1923—1938, documents de travail publiés en 1994)
  • Requiem (1938, plaquette de 6 poèmes non repris par l'auteur)[1]
  • Terraqué, Gallimard, Paris, 1942.
  • Elégies, avec une lithographie de Jean Dubuffet, Le Calligraphe, Paris 1946
  • Fractures, Éditions de Minuit, collection L'Honneur des poètes, Paris 1947
  • Exécutoire, Gallimard, Paris, 1947.
  • Gagner, Gallimard, Paris, 1949.
  • Terre à bonheur, Seghers, Paris, 1952; édition augmentée d' Envie de vivre, Seghers, Paris, 1985.
  • 31 sonnets, préface Aragon, Gallimard, Paris, 1954.
  • Carnac, Gallimard, Paris, 1961.
  • Sphère, Gallimard, Paris, 1963.
  • Avec, Gallimard, Paris, 1966.
  • Euclidiennes, Gallimard, Paris, 1967.
  • Ville, Gallimard, Paris, 1969.
  • Paroi, Gallimard, Paris, 1970.
  • Encoches, Editeurs français réunis, Paris, 1970.
  • Inclus, Gallimard, Paris, 1973.
  • Du domaine, Gallimard, Paris, 1977.
  • Étier, poèmes 1965—1975, Gallimard, Paris, 1979.
  • Autres, poèmes 1969—1979, Gallimard, Paris, 1980.
  • Trouées, poèmes 1973—1980, Gallimard, Paris, 1981.
  • Guitare, avec des bois en couleurs de Gérard Blanchet, Les Bibliophiles de France, 1982
  • Requis, poèmes 1977—1982, Gallimard, Paris, 1983 ().
  • Timbres, Ecrits des Forges, Trois-Rivières, 1986 ().
  • Motifs, poèmes 1981—1984, Gallimard, Paris, 1987 ().
  • Creusement, poèmes 1977—1986, Gallimard, Paris, 1987 ().
  • Qui, L'Instant perpétuel, Rouen, 1987
  • Art poétique, poème 1985—1986, Gallimard, Paris, 1989 ().
  • Le Chant, poème 1987—1988, Gallimard, Paris, 1990 ().
  • Impacts, Deyrolle Editeur, Cognac, 1990 ().
  • Maintenant, poème 1986—1992, Gallimard, Paris, 1993 ().
  • Possibles futurs, poèmes 1982—1994, Gallimard, Paris, 1996 ().
  • Proses ou Boire dans le secret des grottes, Fischbacher, Paris, 2001. ()
  • Quotidiennes, poèmes 1994—1996, Gallimard, Paris, 2002.
  • Présent, poèmes 1987—1997, Gallimard, Paris, 2004 ()
  • Pas si bêtes'!, Seghers Jeunesse, 2004,()
  • Relier, poèmes 1938—1996, Gallimard, Paris, 2007, 810 p. ()
  • Humour blanc et autres fabliettes, Seghers Jeunesse, 2008 ()

Українські переклади

Українською мовою поезії Гільвіка перекладали Микола Терещенко, Григорій Кочур, Віктор Коптілов, Олег Жупанський, Б. Марцінко.

Публікації:

  • Гільвік. Вірші // Всесвіт. — 1966. — № 7.
  • Гільвік. Вірші. В кн.: Сузір'я французької поезії. — Т. 2. — Київ, 1971.
  • Гільвік. Вірші // Всесвіт. — 1976. — № 5.
  • Гільвік. Вірші. В кн.: Поклик. — Київ, 1984.
  • Гільвік. У кн.: Олег Жупанський. Вибрані переклади. З франкомовної та німецькомовної поезії. — Київ: Видавництво Жупанського, 2012. — С. 81–87.

Примітки

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. https://maitron.fr/spip.php?article88874
  3. Гільвік — традиційне написання прізвища українською мовою, власне Guillevic французькою приблизно вимовляється як Ґійвік або Ґійєвік. Пор. фр. транскрипцію в статті.

Література

  • Кононенко Г. Шевченко французькою мовою // Всесвіт. — 1964. — № 10.
  • Гресько М. Французи про Шевченка // Всесвіт. — 1965. — № 3.
  • Кухтенко В. А., Миронов О. О. З історії перекладу творів Шевченка у Франції // Вісник Харківського університету. — 1975. — № 128.
  • Коптілов В. Поезія Ежена Гільвіка // Всесвіт. — 1976. — № 5.
  • Кухтенко В. А. Заповіт. Т. Г. Шевченко в переводе Э. Гильвика // Вестник Харьковского университета. — 1984. — № 258.
  • Pierre Daix, Guillevic, Poètes d'aujourd'hui, Ed. Pierre Seghers, Paris, 1954.
  • Jean Tortel, Guillevic, nouvelle édition entièrement remaniée, Poètes d'aujourd'hui, Ed. Pierre Seghers, Paris, 1962.
  • Jean Dubacq, Guillevic, Ed. de la Tête de Feuilles, Bordeaux, 1972.
  • Serge Gaubert (dir.), Lire Guillevic, Presses Universitaires, Lyon, 1983.
  • Jean Pierrot, Guillevic ou la sérénité gagnée, Champ Vallon, Seyssel, 1984.
  • Anne-Marie Mitchell, Guillevic, Le Temps parallèle, Marseille, 1989.
  • M. Brophy, Eugène Guillevic, Rodopi, Amsterdam, 1993.
  • Bernard Fournier, Modernité de Guillevic, réflexions sur la création chez Guillevic, Presses universitaires du Septentrion, Villeneuve-d'Ascq, 2 volumes, 1997.
  • Brigitte Le Treut, L'Univers imaginaire de Guillevic, La Part Commune, 2007.
  • Jean-Pierre Montier (dir.) Mots et images de Guillevic, Rennes, Presses universitaires de Rennes, 2007. Supplément DVD Guillevic et ses peintres, prod. CREA, université Rennes2.
  • Laurence Bougault (dir.), Guillevic et la langue, Clamart, éditions Calliopées, 2009.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ежен Гільвік
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ежен Гільвік
  • Українська літературна енциклопедія на сайті litopys.org.ua, стаття про Гільвіка [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ежен Ґільвік [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
  • Ежен Гільвік на сайті revue-texture. [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ezhe n Gilvi k takozh Ezhen Gijvik fr Eugene Guillevic fr vimova oʒɛn ɡijevik 5 serpnya 1907 Karnak Morbian Bretan 19 bereznya 1997 Parizh francuzkij poet i perekladach Perekladach poezij Tarasa Shevchenka francuzkoyu movoyu Svoyi tvori pidpisuvav zazvichaj lishe prizvishem Ezhen Gilvikfr Eugene GuillevicIm ya pri narodzhennifr Eugene Alphonse Marie Guillevic 1 PsevdoGilvikNarodivsya5 serpnya 1907 1907 08 05 Karnak Morbian BretanPomer19 bereznya 1997 1997 03 19 89 rokiv ParizhGromadyanstvo FranciyaNacionalnist FranciyaDiyalnistpoetZnannya movfrancuzkaPartiyaFrancuzka komunistichna partiya 1980 2 Konfesiyakatolik sho ne spoviduye viruAvtografNagorodid 1984 Velika nacionalna premiya poeziyi d 1975 Zolotij vinec 1976 PremiyiVelikij Zolotij orel 1973 premiya Bretani 1975 premiya Francuzkoyi akademiyi za poeziyu 1976 Velika nacionalna premiya poeziyi 1984 Gonkurivska premiya poeziyi 1988 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Bretani u mistechku Karnak Batko Gilvika buv moryakom a potim pishov na robotu do zhandarmeriyi Po sluzhbi mav chasto minyati misce prozhivannya tak 1907 roku pereyihav iz rodinoyu do Zhemona departament Nor 1912 roku do Sen Zhan Brevele Morbian a 1919 roku Ferrett Nizhnij Rejn de majbutnij poet opanuvav nimecku movu ta yiyi elzaskij dialekt Za spogadami Gilvika do 1926 roku sebto do 19 rokiv vin majzhe ne znav francuzkoyi movi Pershoyu movoyu spilkuvannya dlya nogo bula bretonska zgodom vallonska a piznishe nimecka mova ta elzaskij variant allemanskoyi govirki Opanuvav francuzku movu pislya vstupu na vijskovu sluzhbu Pislya bakalavratu z matematiki Gilvik buv prijnyatij do vishoyi gospodarskoyi shkoli po zakinchenni yakoyi z 1935 roku pracyuvav ekonomistom u ministerstvi ekonomichnih sprav Pochav drukuvatisya z 1939 roku debyutuvav virshami na zgadku pro zagiblih respublikanciv Ispaniyi 1942 roku vstupiv do Francuzkoyi kompartiyi vidijshov vid partijnoyi diyalnosti 1980 roku Brav uchast u rusi Oporu ta pidpilnij vidavnichij diyalnosti chasiv vijni Razom z Luyi Aragonom ta Polem Elyuarom vidav pidpilnu poetichnu zbirku Chest poetiv Pislya vijni poznajomivsya z poetom Zhanom Folenom yakij poznajomiv jogo z pismennikami grupi Sazhess Mudrist piznishe Gilvik priyednavsya do literaturnogo ugrupovannya Roshforska shkola l Ecole de Rochefort U 1945 1947 rokah pracyuvav uv aparati ministriv komunistiv u Timchasovomu uryadi Franciyi 1951 roku oprilyudniv zbirki Spraga zhittya ta Smak svitu Perekladav tvori ukrayinskih gruzinskih nimeckih ugorskih rosijskih ta rumunskih poetiv Perekladav z ukrayinskoyi virshi Tarasa Shevchenka yaki vijshli v jogo perekladi okremim vidannyam Laureat literaturnih premij 1973 premiya Bretani 1975 premiya Francuzkoyi akademiyi 1976 Velika nacionalna premiya poeziyi 1984 Gonkurivska premiya poeziyi 1988 tosho Prezident akademiyi Mallarme Perekladach Shevchenka1964 roku v Parizhi u perekladi Gilvika ta z jogo peredmovoyu z yavilasya zbirka poezij Tarasa Shevchenka do yakoyi vvijshli 34 tvori Zapovit Ya ne nezduzhayu nivroku Svite yasnij Svite tihij Tarasova nich Perebendya ta in Togo zh 1964 roku v perekladi Zhana Lafona ta Gilvika bulo oprilyudneno povist Tarasa Shevchenka Hudozhnik ta urivki z jogo shodennika Perekladi Gilvika stali pershimi knizhkovimi vidannyami tvoriv Tarasa Shevchenka u Franciyi 1964 roku Gilvik vidvidav Ukrayinu U Kiyevi vin vzyav uchast u Mizhnarodnomu forumi diyachiv kulturi sho buv prisvyachenij 150 richchyu z dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka TvoriL Experience Guillevic 1923 1938 documents de travail publies en 1994 Requiem 1938 plaquette de 6 poemes non repris par l auteur 1 Terraque Gallimard Paris 1942 Elegies avec une lithographie de Jean Dubuffet Le Calligraphe Paris 1946 Fractures Editions de Minuit collection L Honneur des poetes Paris 1947 Executoire Gallimard Paris 1947 Gagner Gallimard Paris 1949 Terre a bonheur Seghers Paris 1952 edition augmentee d Envie de vivre Seghers Paris 1985 31 sonnets preface Aragon Gallimard Paris 1954 Carnac Gallimard Paris 1961 Sphere Gallimard Paris 1963 Avec Gallimard Paris 1966 Euclidiennes Gallimard Paris 1967 Ville Gallimard Paris 1969 Paroi Gallimard Paris 1970 Encoches Editeurs francais reunis Paris 1970 Inclus Gallimard Paris 1973 Du domaine Gallimard Paris 1977 Etier poemes 1965 1975 Gallimard Paris 1979 Autres poemes 1969 1979 Gallimard Paris 1980 Trouees poemes 1973 1980 Gallimard Paris 1981 Guitare avec des bois en couleurs de Gerard Blanchet Les Bibliophiles de France 1982 Requis poemes 1977 1982 Gallimard Paris 1983 ISBN 2070267385 Timbres Ecrits des Forges Trois Rivieres 1986 ISBN 2890460983 Motifs poemes 1981 1984 Gallimard Paris 1987 ISBN 2070711102 Creusement poemes 1977 1986 Gallimard Paris 1987 ISBN 2070711099 Qui L Instant perpetuel Rouen 1987 Art poetique poeme 1985 1986 Gallimard Paris 1989 ISBN 2070717283 Le Chant poeme 1987 1988 Gallimard Paris 1990 ISBN 207072123X Impacts Deyrolle Editeur Cognac 1990 ISBN 2908487012 Maintenant poeme 1986 1992 Gallimard Paris 1993 ISBN 2070733424 Possibles futurs poemes 1982 1994 Gallimard Paris 1996 ISBN 2070745678 Proses ou Boire dans le secret des grottes Fischbacher Paris 2001 ISBN 9782717900262 Quotidiennes poemes 1994 1996 Gallimard Paris 2002 Present poemes 1987 1997 Gallimard Paris 2004 ISBN 2070770214 Pas si betes Seghers Jeunesse 2004 ISBN 2232122530 Relier poemes 1938 1996 Gallimard Paris 2007 810 p ISBN 978 2 07 078514 8 Humour blanc et autres fabliettes Seghers Jeunesse 2008 ISBN 9782232123016 Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu poeziyi Gilvika perekladali Mikola Tereshenko Grigorij Kochur Viktor Koptilov Oleg Zhupanskij B Marcinko Publikaciyi Gilvik Virshi Vsesvit 1966 7 Gilvik Virshi V kn Suzir ya francuzkoyi poeziyi T 2 Kiyiv 1971 Gilvik Virshi Vsesvit 1976 5 Gilvik Virshi V kn Poklik Kiyiv 1984 Gilvik U kn Oleg Zhupanskij Vibrani perekladi Z frankomovnoyi ta nimeckomovnoyi poeziyi Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2012 S 81 87 PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 https maitron fr spip php article88874 Gilvik tradicijne napisannya prizvisha ukrayinskoyu movoyu vlasne Guillevic francuzkoyu priblizno vimovlyayetsya yak Gijvik abo Gijyevik Por fr transkripciyu v statti LiteraturaKononenko G Shevchenko francuzkoyu movoyu Vsesvit 1964 10 Gresko M Francuzi pro Shevchenka Vsesvit 1965 3 Kuhtenko V A Mironov O O Z istoriyi perekladu tvoriv Shevchenka u Franciyi Visnik Harkivskogo universitetu 1975 128 Koptilov V Poeziya Ezhena Gilvika Vsesvit 1976 5 Kuhtenko V A Zapovit T G Shevchenko v perevode E Gilvika Vestnik Harkovskogo universiteta 1984 258 Pierre Daix Guillevic Poetes d aujourd hui Ed Pierre Seghers Paris 1954 Jean Tortel Guillevic nouvelle edition entierement remaniee Poetes d aujourd hui Ed Pierre Seghers Paris 1962 Jean Dubacq Guillevic Ed de la Tete de Feuilles Bordeaux 1972 Serge Gaubert dir Lire Guillevic Presses Universitaires Lyon 1983 Jean Pierrot Guillevic ou la serenite gagnee Champ Vallon Seyssel 1984 Anne Marie Mitchell Guillevic Le Temps parallele Marseille 1989 M Brophy Eugene Guillevic Rodopi Amsterdam 1993 Bernard Fournier Modernite de Guillevic reflexions sur la creation chez Guillevic Presses universitaires du Septentrion Villeneuve d Ascq 2 volumes 1997 Brigitte Le Treut L Univers imaginaire de Guillevic La Part Commune 2007 Jean Pierre Montier dir Mots et images de Guillevic Rennes Presses universitaires de Rennes 2007 Supplement DVD Guillevic et ses peintres prod CREA universite Rennes2 Laurence Bougault dir Guillevic et la langue Clamart editions Calliopees 2009 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ezhen Gilvik Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ezhen Gilvik Ukrayinska literaturna enciklopediya na sajti litopys org ua stattya pro Gilvika 8 veresnya 2016 u Wayback Machine Ezhen Gilvik 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Ezhen Gilvik na sajti revue texture 18 serpnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ