Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Еволюція динозаврів — процес розвитку динозаврів від найпростіших та найперших видів до величезної кількості та різноманіття протягом мезозойської ери від близько 225 млн років тому до 60 млн років тому, часу їхнього остаточного вимирання.
Походження динозаврів
Усіх архозаврів, що ближчі до птахів, ніж до крокодилів, відносять до (Avemetatarsalia). Туди ж належать птерозаври та динозаври з іншими базальними динозавроподібними (Dinosauromorpha).
Найближчими родичами справжніх динозаврів серед базальних динозавроподібних є такі таксони, як Lagerpeton, Marasuchus і , які рідко перевищували розміри людини.
Два дрібні й найпримітивніші роди, Lagerpeton і , жили у Південній і Північній Америках протягом середнього і пізнього тріасу. Ці плазуни були розміром зі свійського кота і, хоча їхні передні кінцівки не збереглися, вони були скоріш за все чотириногими. Іншим, ближчим до динозаврів, був малий рід Marasuchus, розміром з тер'єра. Його скелет пристосований до пересування стрибками. Найближчими родичами справжніх динозаврів є багата на види клада сілезаврових (Silesauridae), яка включає , , Asilisaurus, і . Більшість із них були чотириногими та рослиноїдними, з малим дзьобом на морди, щоб скубти рослинність.
Усі базальні динозавроподібні були малими тваринами й багато з них були чотириногими. Це дає привід припускати, що безпосередні предки динозаврів також були невеликими та чотириногими, а великі розміри й двоногість розвинулася вже після появи перших справжніх динозаврів. Найпримітивніші відомі динозаври були м'ясоїдними, однак найближчі родичі перших динозаврів, сілезаврові (Silesauridae), були рослиноїдними, тож доведено, що такими були й перші динозаври.
Епоха динозаврів припадає на час, котрий називається мезозоєм — «ерою середнього життя», вона ж складається із трьох періодів: тріасового (256—208 млн р. тому), юрського (207—146 млн р.) та крейдового (145—65 млн р.). За цей недовгий час вони встигли розвитись, опанувати Землю та майже повністю вимерти. Відкриття динозаврів стало справжньою сенсацією XIX століття, а XX століття комерціалізувало бренд «жахливих ящерів». Саме так перекладається з грецької мови термін «динозавр», який півтора століття тому першим ввів сер Річард Оуен — британський зоолог і палеонтолог.
Лаґозухуса було знайдено на теренах сучасної Аргентини, де на час тріасового періоду починали утворюватись гори Анди. Досі палеонтологи сперечаються куди його віднести: до динозаврів чи до плазунів. Власне Лаґозухус є перехідною формою між двома цими групами істот і поєднує ознаки як однієї, так й іншої, тому вчені залишають його некласифікованим, але вказують на приналежність до Архозаврів — рептилій, від яких походять крокодили та птерозаври. Очевидно, що третьою гілкою від Архозаврів стали Динозаври. У тій же Аргентині було знайдено скелети кількох дрібних видів справжніх динозаврів, зокрема, герреразавра, еораптора, а з Бразилії — ставрікозавра. Ці динозаври є дуже примітивними, тому довший час їх не могли віднести до жодної з груп динозаврів, але після досліджень доктора Поля Серено з Чикагського університету (США), їх класифікували як динозаврів-тероподів. А уже незадовго, по всій Пангеї розповсюдились перші справжні динозаври — Целофізіси — дрібні, до 1,5 м заввишки, стрункі тварини.
Перші динозаври не могли конкурувати із численними равізухіями та синапсидами. І лише після того, як на первісну Землю впав черговий астероїд, що залишив 70-и кілометровий кратер Манікуаган у північному Квебеці (Канада), древні рептилії архозаври та синапсиди, за винятком ссавців, вимерли, давши динозаврам можливість заселити усю Землю на наступні 160 мільйонів років.
Перші динозаври
Одним з найбільш ранніх відомих на сьогодні динозаврів вважається Staurikosaurus, що жив 228 млн років тому, частковий скелет якого був виявлений у відкладах середнього тріасового періоду на території сучасної Бразилії. Велика гомілкова кістка довше стегнової, що характерно для бігаючих тварин, кістки кінцівок порожнисті. В 1963 був описаний ерреразавр, виявлений у відкладах пізнього тріасу на північному заході Аргентини. Через фрагментарності останків точна його класифікація була не визначена. Лише після того як в 1988 був виявлений більш повний скелет з черепом, він в основному класифікувався, як примітивний теропод. Виявлений на території сучасної Мексики Tawa hallae, підтвердив зв'язок ерреразавра з більш пізніми тероподами. Ерреразавр досягав довжини до 4-х метрів і ваги 200—250 кілограм. Череп довгий і вузький, не має ознак характерних для більш пізніх теропод, будова задніх кінцівок також характерна для ранніх динозаврів.
Через чотири роки після відкриття ерреразавра, в Аргентині був знайдений скелет ще одного стародавнього динозавра — еораптора. Зовні він був схожий на інших рептилій, але особливості кісток і зубів дозволяють віднести його до примітивних тероподів. Палеонтологи вважають, що Eoraptor нагадує загального предка всіх динозаврів. Якщо ці припущення вірні, то ґрунтуючись на його рисах, можна говорити, що перші динозаври були маленькими, двоногими хижаками.
Відкриття примітивних, подібних динозаврам орнітодірів, таких як Marasuchus і Lagerpeton підтримують ці припущення; аналіз скам'янілостей даних рептилій дійсно говорить про їхній малий розмір і ходіння на двох ногах.
Найпершою відомою групою птахотазових динозаврів є Fabrosauridae (фаброзавріди). Найбільш ранній з них — пізанозавр, виявлений в породах верхнього тріасу на території сучасної Аргентини. Найкраще з Fabrosauridae вивчений рід Lesothosaurus, з Південної Африки. Як і всі інші фаброзавріди, він досягав у довжину близько 1 метра. Будова задніх кінцівок характерна для біпедальних тварин, велика гомілкова кістка значно довше стегнової. Деякі частини скелета схожі з такими у ранніх теропод, але тазові кістки та будова черепа і зубів вже мають ознаки птахотазових динозаврів.
На самих ранніх етапах еволюції динозаврів, земне середовище було заселена різними видами архозаврів і терапсид, такими як етозаври, цинодонти, діцінодонти, , та інші. По всій видимості, в кінці тріасу динозаври витримали довгу конкуренцію з даними тваринами, перш ніж перемогли й досягли розквіту. Деякі вчені, однак, вважають, що панівне становище динозаврів було отримано не стільки перевагою над іншими тваринами, скільки випадковістю. У Карнійських століттях динозаври не показують зразок стійкого збільшення в різноманітності й числі, якби вони, конкуруючи, займали ніші інших груп тварин. Замість цього, вони були дуже рідкісні, складаючи лише 1—2 % від загальної тваринної фауни. У норійскі століття, після зникнення кількох інших груп, вони стали суттєвими компонентами фауни, представляючи вже 50—90 % живих істот. Близько 200 мільйонів років тому відбулося так зване Тріасово—Юрське вимирання. Ця подія остаточно звільнила екологічні ніші, відкривши можливість розвинутися починаючи з Юрського періоду таким групам, як Crocodylomorpha, птерозаврам, ссавцям, черепахам і динозаврам.
Мезозойська ера
Мезозой (від грец. мезо — середній і зой — життя) — четверта ера геологічної історії Землі, що настала після палеозойської ери й змінилася кайнозойською ерою.Тривалість Мезозойської ери обчислюється приблизно у 160 млн років. Поділяється вона на тріасовий період (225—193 млн років тому), юрський період (193—136 млн років тому) і крейдовий період (136—64 млн років тому). Кожен з цих періодів відзначається своїми, властивими тільки йому фізико-географічними умовами, певним розподілом моря і суші, а в межах останньої — гірських хребтів і рівнин, специфічними краєвидами, складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому. Наприкінці палеозойської ери завершуються великі горотворні рухи в земній корі, об'єднані під назвою герцинських. Вони зумовили різкі зміни фізико-географічних умов на Землі й, у зв'язку з цим, значні зміни в складі органічного світу.
На початку Мезозойської ери вимерло багато деревоподібних вищих спорових рослин, дуже поширених раніше, зникли амфібії — стегоцефали, не стало багатьох морських безхребетних трилобітів, чотирипроменевих коралів, гоніатитів тощо. Їх змінили голонасінні рослини гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні та ін. Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді, з'явилися перші покритонасінні рослини — платани, лаври, магнолії, різні бобові тощо.
Серед безхребетних широкого розвитку набули молюски, устриці, іноцерами, а з-поміж головоногих — ператитя, амоніти, белемніти та інші.
Тріасовий період (225—193 млн років тому)
Тріасовий період характеризується значним скороченням загальної площі платформених морів. Величезні континенти того часу перетиналися високими хребтами молодих гір. На рівнинах в умовах жаркого або мінливо вологого клімату утворювались великі площі пустель і напівпустель або низовини, вкриті болотами та лісами. Про це свідчать потужні товщі континентальних червоних або строкатоколірних порід та темноколірних гумідних порід (місцями вугленосних), якими представлені тріасові відклади на багатьох ділянках земної кулі і зокрема на території України, вся площа якої, за винятком Криму та Карпат, являла собою суходіл.
У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії, при цьому не тільки сухопутні, але й пристосовані до життя у воді (іхтіозаври, ) і повітрі (птерозаври). Вперше з'явилися динозаври, черепахи, крокодили та інші рептилії, а також перші ссавці. Звірозубі ящери почали поступово вимирати, вже з'явилися їхні нащадки — перші ссавці (аж до часу загибелі динозаврів вони будуть лишатися дрібними непомітними істотами).
Це була епоха архозаврів, спочатку вони вели напівводний спосіб життя, як сучасні крокодили. З часом їхні задні кінцівки видовжилися. Це дало їм змогу переміститися на сушу, де вони стали пересуватися на задніх ногах (масивний хвіст слугував опорою). Тобто перші динозаври були двоногими. Перший відомий з них — целофізис.
В тріасовому періоді з'явилися також лесотозаври, герреразаври, , анхізаври, . Відомі перші прозавроподи — платеозаври, мусзаври.
Юрський період (193—136 млн років тому)
За Юрського періоду великі простори материків зазнали опускання і трансгресії в їхні межі моря. Наприкінці цього періоду море вкрило величезні простори суходолу як у північній, так і у південній півкулях, причому на території України тільки Український кристалічний щит та Донецький кряж були в цей час вище від рівня моря.
В юрському періоді остаточно вимер ряд груп тварин палеозою, виникла нова, характерна для мезозойської ери група голкошкірих — неправильні їжаки. В морських басейнах мешкали амоніти, белемніти, а на суходолі — рептилії. Наприкінці юрського періоду з'являється новий клас хребетних — птахи, нащадки динозаврів. Серед рослинного світу продовжували панувати голонасінні.
Юрський період характеризувався теплим вологим кліматом, який сприяв бурхливому розвитку деревної рослинності, про що свідчать потужні товщі вугленосних відкладів юрського періоду, хоча в глибині континентів деякий час зберігалися посушливі умови. Внутрішні райони Північної Америки залишалися на початку періоду пустелями й динозаври, що там проживали, такі як дилофозаври, добре пристосувалися до жаркого клімату.
На пізньоюрський період припадає розквіт літаючих ящурів птерозаврів. В кінці юрського періоду довгохвості птерозаври (рамфоринхи) остаточно вимерли.
Юрський період особливий поширенням території моря, особливо розростанням величезного і мілкого у берегів океану Тетіс. Морські води у Юрі були значно теплішими, ніж тепер. Окрім іхтіозаврів моря населяли довгошиї плезіозаври та могутні пліозаври. Крокодили призвичаїлися до життя в морі. Поступово вимирали амоніти.
Юрський розквіт рослинності сприяв розквіту рослиноїдних завроподів — найбільших тварин за всю історію Землі (брахіозавр, апатозавр, диплодок). В той час також існували травоїдні, доволі оригінальні на вигляд стегозаври — вздовж хребта був розташований подвійний ряд грізного вигляду пластин, а хвіст увінчували великі довгі шипи.
У Юрі виникло багато двоногих хижих динозаврів тероподів, таких як: найрозповсюдженіші юрські хижаки аллозаври, мегалозаври, цератозаври, орнотолести та прибережні падальники, такі я евстрептоспондил. В цей час процвітали хвостаті дрібні рамфорнихоїди, які харчувались рибою та комахами. Саме у юрському періоді з'явилися археоптерикси — істоти, які мали одночасно ознаки птахів і рептилій.
В кінці цього періоду відбувались інтенсивні горотворні рухи, які супроводились виходом з-під рівня моря значної частини континентів.
Крейдяний період (136—65 млн років тому)
Перша половина крейдяного періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин; друга половина цього періоду відзначалась новою трансгресією моря, в межах якого відклалися потужні верстви мергелю та крейди.
В межах України наприкінці 1-ї половини крейдового періоду море починає знову захоплювати великі простори. Максимальних розмірів воно досягає у 2-й половині цього періоду, в так званому сеноманському та туронському віках, тільки окремі ділянки Українського кристалічного щита та Донецького кряжа виступали над водою В кінці крейдового періоду розпочалась нова, т.з. альпійська, фаза горотворення, яка в основному відбувалась протягом кайнозойської ери.
В крейдовому періоді серед рослин з'являються покритонасінні (існує думка, що ютнії з'явились наприкінці тріасу), які дедалі набувають більшого розвитку і захоплюють території голонасінних. Серед тварин з'являються перші плацентні ссавці, а у воді панівне становище займають пліозавриди та плезіозаври (потім мозазаври).
На початку крейдового періоду зберігався теплий і м'який клімат. Наприклад клімат в Антарктиді був приблизно таким, як у сучасній Великій Британії. В зарослях хвощів паслися стада ігуанодонів та гіпсолофодонів. Баріонікси ловили рибу у теплих річках, що протікали рівнинами. На півночі сучасного Африканського континенту жили рослиноїдні уранозаври та рибоїдні спінозаври з «парусами» на спинах.
Місцями клімат був посушливим. Серед чахлої, низькорослої напівпустельної рослинності полювали стада хижих дейноніхів.
В крейдовому періоді вимерли іхтіозаври, їхню нішу зайняли мозазаври (родичі сучасних ящірок, з величезними крокодилоподібними тілами й ластами замість кінцівок).
В пізній крейді клімат став прохолодніший, саме тоді почали складатися кліматичні зони сучасного типу. Головними рослинами на суші стали квіткові. Ліси складали дерева майже сучасного типу. Проте трави ще не з'явилися.
В посушливих районах сучасної Монголії жили швидкі хижі велосираптори та руйнівники гнізд інших динозаврів овіраптори. На території сучасної Канади виходили на колективне нічне полювання швидкі як блискавка дрібні троодони.
На території сучасних Північної Америки і Азії, які час від часу були з'єднані мешкали качконосі динозаври, такі як парозауралоф, а також гігантські хижі динозаври тиранозаври, одні з найбільших хижаків які будь-коли населяли нашу планету. В пустелях Північної Африки полював хижий спинозавр. В горах Північної Америки жили панцирні рогаті динозаври трицератопси.
Динозаври і птахи
Учені знайшли новий вид динозаврів, який показав, що протягом багатьох мільйонів років еволюція птахоподібних динозаврів і справжніх птахів йшла паралельними незалежними шляхами. Це остаточно підтверджує як походження птахів від динозаврів, так і наявність у доісторичних ящерів пір'я, повідомляється в статті дослідників, опублікованій в журналі Science.
Відкриття стосується особливої групи ящеротазових динозаврів, які називаються альваресзаврідами. У свій час вчені навіть схилялися до того, що альваресзавріди — це примітивні птахи, які так і не освоїли польоту, а не динозаври, тому що вони мали дуже схожі на пташині зовнішні риси та оперення, але дуже короткі передні кінцівки замість крил. До того ж найбільш стародавніми з відомих видів альваресзаврідів до останнього часу були тварини, що жили близько 85 мільйонів років тому, коли на землі вже активно розвивалися справжні птахи.
Група китайських та американських вчених вперше зуміла з'ясувати, яким чином, через більш як 60 мільйонів років після появи перших птахів археоптериксів (приблизно 150 мільйонів років тому), на Землі все ще зберігалися птахоподібні динозаври, що не вміли літати, але, попри це, широко поширені в Євразії. Дослідники під керівництвом китайського палеонтолога Сюй Сіна (Xing Xu) з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Пекіні знайшли новий вид альваресзаврідів в ході експедиції в пустелю Гобі. Вид отримав назву Haplocheirus sollers, що означає «вміла рука», являє собою дуже примітивного і стародавнього пращура вже відомих альваресзаврід, який жив 160 мільйонів років тому ще до появи перших птахів.
Це означає, що еволюційна лінія цих химерних динозаврів відокремилася від лінії динозаврів, які стали предками птахів, задовго до появи власне птахів. Характерною особливістю гаплочеіруса є наявність у нього сильних передніх кінцівок з великими пазурами на кінці. Ця адаптація є ключовою для всіх альваресзаврід, у яких пізніше передні кінцівки стали ще коротшими й сильнішими, а деякі види надалі обмежилися єдиним потужним кігтем. Ще однією особливістю цих динозаврів є великий дзьоб з великою кількістю гладких зубів, схожих на зуби комахоїдних тварин.
Автори дослідження вважають, що альваресзавріди використовували свої еволюційні пристосування для риття ґрунту та пошуку їжі у вигляді комах, а так само полювання на дрібних ящірок і крокодилів. При цьому вага двометрового гаплочеріуса становила всього 15 кілограмів, що дозволяло йому дуже швидко пересуватися.
Гаплочеріус — перехідна форма динозаврів, тому що є одним з перших еволюційних кроків до тих химерних видів динозаврів, якими є більш пізні види коротколапих альваресзаврідів. Він показує як альваресзавріди почали свій розвиток від більш ранніх видів хижих ящерів, до яких відносяться і всім відомі люті хижаки велоцераптор. «Це відкриття підтверджує наші попередні припущення про те, що ці ящери — зовсім не група недорозвинених птахів, а самостійний ряд тварин, еволюція яких почалася ще в Юрському періоді задовго до появи птахів», — сказав один зі співавторів публікації Йохан Чойніер (Jonah Choiniere), слова якого наводить пресслужба Університету імені Джорджа Вашингтона у США.
Примітки
- Brusatte, Stephen L. (2012). Dinosaur Paleobiology. Wiley-Blackwell.
Посилання
- Сайт про хижих птахів [ 15 квітня 2013 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Evolyuciya dinozavriv proces rozvitku dinozavriv vid najprostishih ta najpershih vidiv do velicheznoyi kilkosti ta riznomanittya protyagom mezozojskoyi eri vid blizko 225 mln rokiv tomu do 60 mln rokiv tomu chasu yihnogo ostatochnogo vimirannya Evolyuciya dinozavrivPohodzhennya dinozavrivPostupove vipryamlennya kincivok Na danij shemi mozhlivo proslidkuvati yak postupovo obidvi pari kincivok peremistilis iz bokovogo polozhennya majzhe pid tulub Usih arhozavriv sho blizhchi do ptahiv nizh do krokodiliv vidnosyat do Avemetatarsalia Tudi zh nalezhat pterozavri ta dinozavri z inshimi bazalnimi dinozavropodibnimi Dinosauromorpha Najblizhchimi rodichami spravzhnih dinozavriv sered bazalnih dinozavropodibnih ye taki taksoni yak Lagerpeton Marasuchus i yaki ridko perevishuvali rozmiri lyudini Dva dribni j najprimitivnishi rodi Lagerpeton i zhili u Pivdennij i Pivnichnij Amerikah protyagom serednogo i piznogo triasu Ci plazuni buli rozmirom zi svijskogo kota i hocha yihni peredni kincivki ne zbereglisya voni buli skorish za vse chotirinogimi Inshim blizhchim do dinozavriv buv malij rid Marasuchus rozmirom z ter yera Jogo skelet pristosovanij do peresuvannya stribkami Najblizhchimi rodichami spravzhnih dinozavriv ye bagata na vidi klada silezavrovih Silesauridae yaka vklyuchaye Asilisaurus i Bilshist iz nih buli chotirinogimi ta roslinoyidnimi z malim dzobom na mordi shob skubti roslinnist Usi bazalni dinozavropodibni buli malimi tvarinami j bagato z nih buli chotirinogimi Ce daye privid pripuskati sho bezposeredni predki dinozavriv takozh buli nevelikimi ta chotirinogimi a veliki rozmiri j dvonogist rozvinulasya vzhe pislya poyavi pershih spravzhnih dinozavriv Najprimitivnishi vidomi dinozavri buli m yasoyidnimi odnak najblizhchi rodichi pershih dinozavriv silezavrovi Silesauridae buli roslinoyidnimi tozh dovedeno sho takimi buli j pershi dinozavri Epoha dinozavriv pripadaye na chas kotrij nazivayetsya mezozoyem eroyu serednogo zhittya vona zh skladayetsya iz troh periodiv triasovogo 256 208 mln r tomu yurskogo 207 146 mln r ta krejdovogo 145 65 mln r Za cej nedovgij chas voni vstigli rozvitis opanuvati Zemlyu ta majzhe povnistyu vimerti Vidkrittya dinozavriv stalo spravzhnoyu sensaciyeyu XIX stolittya a XX stolittya komercializuvalo brend zhahlivih yasheriv Same tak perekladayetsya z greckoyi movi termin dinozavr yakij pivtora stolittya tomu pershim vviv ser Richard Ouen britanskij zoolog i paleontolog Skeleti errerazavra ta eoraptora Lagozuhusa bulo znajdeno na terenah suchasnoyi Argentini de na chas triasovogo periodu pochinali utvoryuvatis gori Andi Dosi paleontologi sperechayutsya kudi jogo vidnesti do dinozavriv chi do plazuniv Vlasne Lagozuhus ye perehidnoyu formoyu mizh dvoma cimi grupami istot i poyednuye oznaki yak odniyeyi tak j inshoyi tomu vcheni zalishayut jogo neklasifikovanim ale vkazuyut na prinalezhnist do Arhozavriv reptilij vid yakih pohodyat krokodili ta pterozavri Ochevidno sho tretoyu gilkoyu vid Arhozavriv stali Dinozavri U tij zhe Argentini bulo znajdeno skeleti kilkoh dribnih vidiv spravzhnih dinozavriv zokrema gerrerazavra eoraptora a z Braziliyi stavrikozavra Ci dinozavri ye duzhe primitivnimi tomu dovshij chas yih ne mogli vidnesti do zhodnoyi z grup dinozavriv ale pislya doslidzhen doktora Polya Sereno z Chikagskogo universitetu SShA yih klasifikuvali yak dinozavriv teropodiv A uzhe nezadovgo po vsij Pangeyi rozpovsyudilis pershi spravzhni dinozavri Celofizisi dribni do 1 5 m zavvishki strunki tvarini Pershi dinozavri ne mogli konkuruvati iz chislennimi ravizuhiyami ta sinapsidami I lishe pislya togo yak na pervisnu Zemlyu vpav chergovij asteroyid sho zalishiv 70 i kilometrovij krater Manikuagan u pivnichnomu Kvebeci Kanada drevni reptiliyi arhozavri ta sinapsidi za vinyatkom ssavciv vimerli davshi dinozavram mozhlivist zaseliti usyu Zemlyu na nastupni 160 miljoniv rokiv Pershi dinozavriEmbrion terizinozavra v yajci Odnim z najbilsh rannih vidomih na sogodni dinozavriv vvazhayetsya Staurikosaurus sho zhiv 228 mln rokiv tomu chastkovij skelet yakogo buv viyavlenij u vidkladah serednogo triasovogo periodu na teritoriyi suchasnoyi Braziliyi Velika gomilkova kistka dovshe stegnovoyi sho harakterno dlya bigayuchih tvarin kistki kincivok porozhnisti V 1963 buv opisanij errerazavr viyavlenij u vidkladah piznogo triasu na pivnichnomu zahodi Argentini Cherez fragmentarnosti ostankiv tochna jogo klasifikaciya bula ne viznachena Lishe pislya togo yak v 1988 buv viyavlenij bilsh povnij skelet z cherepom vin v osnovnomu klasifikuvavsya yak primitivnij teropod Viyavlenij na teritoriyi suchasnoyi Meksiki Tawa hallae pidtverdiv zv yazok errerazavra z bilsh piznimi teropodami Errerazavr dosyagav dovzhini do 4 h metriv i vagi 200 250 kilogram Cherep dovgij i vuzkij ne maye oznak harakternih dlya bilsh piznih teropod budova zadnih kincivok takozh harakterna dlya rannih dinozavriv Cherez chotiri roki pislya vidkrittya errerazavra v Argentini buv znajdenij skelet she odnogo starodavnogo dinozavra eoraptora Zovni vin buv shozhij na inshih reptilij ale osoblivosti kistok i zubiv dozvolyayut vidnesti jogo do primitivnih teropodiv Paleontologi vvazhayut sho Eoraptor nagaduye zagalnogo predka vsih dinozavriv Yaksho ci pripushennya virni to gruntuyuchis na jogo risah mozhna govoriti sho pershi dinozavri buli malenkimi dvonogimi hizhakami Vidkrittya primitivnih podibnih dinozavram ornitodiriv takih yak Marasuchus i Lagerpeton pidtrimuyut ci pripushennya analiz skam yanilostej danih reptilij dijsno govorit pro yihnij malij rozmir i hodinnya na dvoh nogah Najpershoyu vidomoyu grupoyu ptahotazovih dinozavriv ye Fabrosauridae fabrozavridi Najbilsh rannij z nih pizanozavr viyavlenij v porodah verhnogo triasu na teritoriyi suchasnoyi Argentini Najkrashe z Fabrosauridae vivchenij rid Lesothosaurus z Pivdennoyi Afriki Yak i vsi inshi fabrozavridi vin dosyagav u dovzhinu blizko 1 metra Budova zadnih kincivok harakterna dlya bipedalnih tvarin velika gomilkova kistka znachno dovshe stegnovoyi Deyaki chastini skeleta shozhi z takimi u rannih teropod ale tazovi kistki ta budova cherepa i zubiv vzhe mayut oznaki ptahotazovih dinozavriv Na samih rannih etapah evolyuciyi dinozavriv zemne seredovishe bulo zaselena riznimi vidami arhozavriv i terapsid takimi yak etozavri cinodonti dicinodonti ta inshi Po vsij vidimosti v kinci triasu dinozavri vitrimali dovgu konkurenciyu z danimi tvarinami persh nizh peremogli j dosyagli rozkvitu Deyaki vcheni odnak vvazhayut sho panivne stanovishe dinozavriv bulo otrimano ne stilki perevagoyu nad inshimi tvarinami skilki vipadkovistyu U Karnijskih stolittyah dinozavri ne pokazuyut zrazok stijkogo zbilshennya v riznomanitnosti j chisli yakbi voni konkuruyuchi zajmali nishi inshih grup tvarin Zamist cogo voni buli duzhe ridkisni skladayuchi lishe 1 2 vid zagalnoyi tvarinnoyi fauni U norijski stolittya pislya zniknennya kilkoh inshih grup voni stali suttyevimi komponentami fauni predstavlyayuchi vzhe 50 90 zhivih istot Blizko 200 miljoniv rokiv tomu vidbulosya tak zvane Triasovo Yurske vimirannya Cya podiya ostatochno zvilnila ekologichni nishi vidkrivshi mozhlivist rozvinutisya pochinayuchi z Yurskogo periodu takim grupam yak Crocodylomorpha pterozavram ssavcyam cherepaham i dinozavram Mezozojska eraMezozoj vid grec mezo serednij i zoj zhittya chetverta era geologichnoyi istoriyi Zemli sho nastala pislya paleozojskoyi eri j zminilasya kajnozojskoyu eroyu Trivalist Mezozojskoyi eri obchislyuyetsya priblizno u 160 mln rokiv Podilyayetsya vona na triasovij period 225 193 mln rokiv tomu yurskij period 193 136 mln rokiv tomu i krejdovij period 136 64 mln rokiv tomu Kozhen z cih periodiv vidznachayetsya svoyimi vlastivimi tilki jomu fiziko geografichnimi umovami pevnim rozpodilom morya i sushi a v mezhah ostannoyi girskih hrebtiv i rivnin specifichnimi krayevidami skladom organichnogo zhittya prote zberigaye zagalni risi harakterni dlya mezozoyu v cilomu Naprikinci paleozojskoyi eri zavershuyutsya veliki gorotvorni ruhi v zemnij kori ob yednani pid nazvoyu gercinskih Voni zumovili rizki zmini fiziko geografichnih umov na Zemli j u zv yazku z cim znachni zmini v skladi organichnogo svitu Na pochatku Mezozojskoyi eri vimerlo bagato derevopodibnih vishih sporovih roslin duzhe poshirenih ranishe znikli amfibiyi stegocefali ne stalo bagatoh morskih bezhrebetnih trilobitiv chotiripromenevih koraliv goniatitiv tosho Yih zminili golonasinni roslini ginkgovi benetitovi sagovnikovi hvojni ta in Naprikinci mezozoyu u krejdovomu periodi z yavilisya pershi pokritonasinni roslini platani lavri magnoliyi rizni bobovi tosho Sered bezhrebetnih shirokogo rozvitku nabuli molyuski ustrici inocerami a z pomizh golovonogih peratitya amoniti belemniti ta inshi Triasovij period 225 193 mln rokiv tomu Triasovij period harakterizuyetsya znachnim skorochennyam zagalnoyi ploshi platformenih moriv Velichezni kontinenti togo chasu peretinalisya visokimi hrebtami molodih gir Na rivninah v umovah zharkogo abo minlivo vologogo klimatu utvoryuvalis veliki ploshi pustel i napivpustel abo nizovini vkriti bolotami ta lisami Pro ce svidchat potuzhni tovshi kontinentalnih chervonih abo strokatokolirnih porid ta temnokolirnih gumidnih porid miscyami vuglenosnih yakimi predstavleni triasovi vidkladi na bagatoh dilyankah zemnoyi kuli i zokrema na teritoriyi Ukrayini vsya plosha yakoyi za vinyatkom Krimu ta Karpat yavlyala soboyu suhodil U triasovomu periodi nadzvichajno rozvinulisya reptiliyi pri comu ne tilki suhoputni ale j pristosovani do zhittya u vodi ihtiozavri i povitri pterozavri Vpershe z yavilisya dinozavri cherepahi krokodili ta inshi reptiliyi a takozh pershi ssavci Zvirozubi yasheri pochali postupovo vimirati vzhe z yavilisya yihni nashadki pershi ssavci azh do chasu zagibeli dinozavriv voni budut lishatisya dribnimi nepomitnimi istotami Ce bula epoha arhozavriv spochatku voni veli napivvodnij sposib zhittya yak suchasni krokodili Z chasom yihni zadni kincivki vidovzhilisya Ce dalo yim zmogu peremistitisya na sushu de voni stali peresuvatisya na zadnih nogah masivnij hvist sluguvav oporoyu Tobto pershi dinozavri buli dvonogimi Pershij vidomij z nih celofizis V triasovomu periodi z yavilisya takozh lesotozavri gerrerazavri anhizavri Vidomi pershi prozavropodi plateozavri muszavri Yurskij period 193 136 mln rokiv tomu Za Yurskogo periodu veliki prostori materikiv zaznali opuskannya i transgresiyi v yihni mezhi morya Naprikinci cogo periodu more vkrilo velichezni prostori suhodolu yak u pivnichnij tak i u pivdennij pivkulyah prichomu na teritoriyi Ukrayini tilki Ukrayinskij kristalichnij shit ta Doneckij kryazh buli v cej chas vishe vid rivnya morya V yurskomu periodi ostatochno vimer ryad grup tvarin paleozoyu vinikla nova harakterna dlya mezozojskoyi eri grupa golkoshkirih nepravilni yizhaki V morskih basejnah meshkali amoniti belemniti a na suhodoli reptiliyi Naprikinci yurskogo periodu z yavlyayetsya novij klas hrebetnih ptahi nashadki dinozavriv Sered roslinnogo svitu prodovzhuvali panuvati golonasinni Yurskij period harakterizuvavsya teplim vologim klimatom yakij spriyav burhlivomu rozvitku derevnoyi roslinnosti pro sho svidchat potuzhni tovshi vuglenosnih vidkladiv yurskogo periodu hocha v glibini kontinentiv deyakij chas zberigalisya posushlivi umovi Vnutrishni rajoni Pivnichnoyi Ameriki zalishalisya na pochatku periodu pustelyami j dinozavri sho tam prozhivali taki yak dilofozavri dobre pristosuvalisya do zharkogo klimatu Na piznoyurskij period pripadaye rozkvit litayuchih yashuriv pterozavriv V kinci yurskogo periodu dovgohvosti pterozavri ramforinhi ostatochno vimerli Yurskij period osoblivij poshirennyam teritoriyi morya osoblivo rozrostannyam velicheznogo i milkogo u beregiv okeanu Tetis Morski vodi u Yuri buli znachno teplishimi nizh teper Okrim ihtiozavriv morya naselyali dovgoshiyi pleziozavri ta mogutni pliozavri Krokodili prizvichayilisya do zhittya v mori Postupovo vimirali amoniti Yurskij rozkvit roslinnosti spriyav rozkvitu roslinoyidnih zavropodiv najbilshih tvarin za vsyu istoriyu Zemli brahiozavr apatozavr diplodok V toj chas takozh isnuvali travoyidni dovoli originalni na viglyad stegozavri vzdovzh hrebta buv roztashovanij podvijnij ryad griznogo viglyadu plastin a hvist uvinchuvali veliki dovgi shipi U Yuri viniklo bagato dvonogih hizhih dinozavriv teropodiv takih yak najrozpovsyudzhenishi yurski hizhaki allozavri megalozavri ceratozavri ornotolesti ta priberezhni padalniki taki ya evstreptospondil V cej chas procvitali hvostati dribni ramfornihoyidi yaki harchuvalis riboyu ta komahami Same u yurskomu periodi z yavilisya arheopteriksi istoti yaki mali odnochasno oznaki ptahiv i reptilij V kinci cogo periodu vidbuvalis intensivni gorotvorni ruhi yaki suprovodilis vihodom z pid rivnya morya znachnoyi chastini kontinentiv Krejdyanij period 136 65 mln rokiv tomu Persha polovina krejdyanogo periodu harakterizuyetsya velikim poshirennyam v mezhah materikiv milkovodnih moriv ta zabolochenih nizovin druga polovina cogo periodu vidznachalas novoyu transgresiyeyu morya v mezhah yakogo vidklalisya potuzhni verstvi mergelyu ta krejdi V mezhah Ukrayini naprikinci 1 yi polovini krejdovogo periodu more pochinaye znovu zahoplyuvati veliki prostori Maksimalnih rozmiriv vono dosyagaye u 2 j polovini cogo periodu v tak zvanomu senomanskomu ta turonskomu vikah tilki okremi dilyanki Ukrayinskogo kristalichnogo shita ta Doneckogo kryazha vistupali nad vodoyu V kinci krejdovogo periodu rozpochalas nova t z alpijska faza gorotvorennya yaka v osnovnomu vidbuvalas protyagom kajnozojskoyi eri V krejdovomu periodi sered roslin z yavlyayutsya pokritonasinni isnuye dumka sho yutniyi z yavilis naprikinci triasu yaki dedali nabuvayut bilshogo rozvitku i zahoplyuyut teritoriyi golonasinnih Sered tvarin z yavlyayutsya pershi placentni ssavci a u vodi panivne stanovishe zajmayut pliozavridi ta pleziozavri potim mozazavri Na pochatku krejdovogo periodu zberigavsya teplij i m yakij klimat Napriklad klimat v Antarktidi buv priblizno takim yak u suchasnij Velikij Britaniyi V zaroslyah hvoshiv paslisya stada iguanodoniv ta gipsolofodoniv Barioniksi lovili ribu u teplih richkah sho protikali rivninami Na pivnochi suchasnogo Afrikanskogo kontinentu zhili roslinoyidni uranozavri ta riboyidni spinozavri z parusami na spinah Miscyami klimat buv posushlivim Sered chahloyi nizkorosloyi napivpustelnoyi roslinnosti polyuvali stada hizhih dejnonihiv V krejdovomu periodi vimerli ihtiozavri yihnyu nishu zajnyali mozazavri rodichi suchasnih yashirok z velicheznimi krokodilopodibnimi tilami j lastami zamist kincivok V piznij krejdi klimat stav proholodnishij same todi pochali skladatisya klimatichni zoni suchasnogo tipu Golovnimi roslinami na sushi stali kvitkovi Lisi skladali dereva majzhe suchasnogo tipu Prote travi she ne z yavilisya V posushlivih rajonah suchasnoyi Mongoliyi zhili shvidki hizhi velosiraptori ta rujnivniki gnizd inshih dinozavriv oviraptori Na teritoriyi suchasnoyi Kanadi vihodili na kolektivne nichne polyuvannya shvidki yak bliskavka dribni troodoni Na teritoriyi suchasnih Pivnichnoyi Ameriki i Aziyi yaki chas vid chasu buli z yednani meshkali kachkonosi dinozavri taki yak parozauralof a takozh gigantski hizhi dinozavri tiranozavri odni z najbilshih hizhakiv yaki bud koli naselyali nashu planetu V pustelyah Pivnichnoyi Afriki polyuvav hizhij spinozavr V gorah Pivnichnoyi Ameriki zhili pancirni rogati dinozavri triceratopsi Dinozavri i ptahiDokladnishe Evolyuciya ptahiv Ucheni znajshli novij vid dinozavriv yakij pokazav sho protyagom bagatoh miljoniv rokiv evolyuciya ptahopodibnih dinozavriv i spravzhnih ptahiv jshla paralelnimi nezalezhnimi shlyahami Ce ostatochno pidtverdzhuye yak pohodzhennya ptahiv vid dinozavriv tak i nayavnist u doistorichnih yasheriv pir ya povidomlyayetsya v statti doslidnikiv opublikovanij v zhurnali Science Vidkrittya stosuyetsya osoblivoyi grupi yasherotazovih dinozavriv yaki nazivayutsya alvareszavridami U svij chas vcheni navit shilyalisya do togo sho alvareszavridi ce primitivni ptahi yaki tak i ne osvoyili polotu a ne dinozavri tomu sho voni mali duzhe shozhi na ptashini zovnishni risi ta operennya ale duzhe korotki peredni kincivki zamist kril Do togo zh najbilsh starodavnimi z vidomih vidiv alvareszavridiv do ostannogo chasu buli tvarini sho zhili blizko 85 miljoniv rokiv tomu koli na zemli vzhe aktivno rozvivalisya spravzhni ptahi Grupa kitajskih ta amerikanskih vchenih vpershe zumila z yasuvati yakim chinom cherez bilsh yak 60 miljoniv rokiv pislya poyavi pershih ptahiv arheopteriksiv priblizno 150 miljoniv rokiv tomu na Zemli vse she zberigalisya ptahopodibni dinozavri sho ne vmili litati ale popri ce shiroko poshireni v Yevraziyi Doslidniki pid kerivnictvom kitajskogo paleontologa Syuj Sina Xing Xu z Institutu paleontologiyi hrebetnih i paleoantropologiyi v Pekini znajshli novij vid alvareszavridiv v hodi ekspediciyi v pustelyu Gobi Vid otrimav nazvu Haplocheirus sollers sho oznachaye vmila ruka yavlyaye soboyu duzhe primitivnogo i starodavnogo prashura vzhe vidomih alvareszavrid yakij zhiv 160 miljoniv rokiv tomu she do poyavi pershih ptahiv Ce oznachaye sho evolyucijna liniya cih himernih dinozavriv vidokremilasya vid liniyi dinozavriv yaki stali predkami ptahiv zadovgo do poyavi vlasne ptahiv Harakternoyu osoblivistyu gaplocheirusa ye nayavnist u nogo silnih perednih kincivok z velikimi pazurami na kinci Cya adaptaciya ye klyuchovoyu dlya vsih alvareszavrid u yakih piznishe peredni kincivki stali she korotshimi j silnishimi a deyaki vidi nadali obmezhilisya yedinim potuzhnim kigtem She odniyeyu osoblivistyu cih dinozavriv ye velikij dzob z velikoyu kilkistyu gladkih zubiv shozhih na zubi komahoyidnih tvarin Avtori doslidzhennya vvazhayut sho alvareszavridi vikoristovuvali svoyi evolyucijni pristosuvannya dlya rittya gruntu ta poshuku yizhi u viglyadi komah a tak samo polyuvannya na dribnih yashirok i krokodiliv Pri comu vaga dvometrovogo gaplocheriusa stanovila vsogo 15 kilogramiv sho dozvolyalo jomu duzhe shvidko peresuvatisya Gaplocherius perehidna forma dinozavriv tomu sho ye odnim z pershih evolyucijnih krokiv do tih himernih vidiv dinozavriv yakimi ye bilsh pizni vidi korotkolapih alvareszavridiv Vin pokazuye yak alvareszavridi pochali svij rozvitok vid bilsh rannih vidiv hizhih yasheriv do yakih vidnosyatsya i vsim vidomi lyuti hizhaki veloceraptor Ce vidkrittya pidtverdzhuye nashi poperedni pripushennya pro te sho ci yasheri zovsim ne grupa nedorozvinenih ptahiv a samostijnij ryad tvarin evolyuciya yakih pochalasya she v Yurskomu periodi zadovgo do poyavi ptahiv skazav odin zi spivavtoriv publikaciyi Johan Chojnier Jonah Choiniere slova yakogo navodit pressluzhba Universitetu imeni Dzhordzha Vashingtona u SShA PrimitkiBrusatte Stephen L 2012 Dinosaur Paleobiology Wiley Blackwell PosilannyaSajt pro hizhih ptahiv 15 kvitnya 2013 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti