Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Евалдс Валтерс (латис. Ēvalds Valters; 2 квітня 1894 — 26 вересня 1994) — радянський і латвійський актор театру і кіно, найстаріший актор Латвії. Народний артист Латвійської РСР (1981). Почесний член Академії наук Латвії
| Евалдс Валтерс | |
|---|---|
| латис. Ēvalds Valters | |
 | |
| Дата народження | 2 квітня 1894 |
| Місце народження | хутір Егленіекі, Гольдінгенскій повіт, Курляндська губернія |
| Дата смерті | 26 вересня 1994 (100 років) |
| Місце смерті | Рига, Латвія |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Російська імперія Латвія СРСР |
| Професія | Актор |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0885397 |
 Евалдс Валтерс у Вікісховищі | |
Біографія
Народився на хуторі Егленіекі, Гольдінгенского повіту (нині Курмальская волость Кулдигский краю) в родині лісника Мікеля Шенберга і хуторянки Анни Валтерс.
Після смерті батька (1897), коли Егленіекі змінили власника, сім'я переїхала в Гольдінген (сьогоднішня Кулдіга). Крім Евалдса, у Ганни Валтерс на руках залишилося ще 5 дітей. У місті пішов в школу і закінчив як годиться 6 класів.
У вільний час підробляв садівником у свого дядька. Після закінчення школи працював на сірниковій фабриці «Вулкан» і вчився на перукаря. У 1912 перебрався в Ригу, днем працював, вечорами вивчав французьку, німецьку та англійську мови на курсах «Мовознавець». Перейшов працювати на гуральню Шваба і незабаром після початку війни потрапив в евакуацію.
Три місяці провів в комітеті біженців та добровольцем вступив в діючу армію. Був зарахований до 5-ї Земгальського полку, яким командував полковник Іоаким Вацетіс. Після демобілізації (1920) два роки навчався в Московській студії кіноактора «Творчість» у Євгена Вахтангова.
Учнем студії знявся в німому фільмі «Ангел-охоронець». У 1923 навчався акторській майстерності в латиському театрі-студії «Скатуве» у Освальда Глазніека. В цьому ж році повернувся до Латвії. За особистим дорученням Петеріса Стучки передав його лист Янису Райніса.
У 1923-1928 актор і режисер Лієпайського нового театру, викладав в Народному університеті. Одружився з акторкою свого театру Мірдза Каупіне, дочка від цього шлюбу Мая Галі живе в Англії.
У сезоні 1928—1929 виступав на сцені театру Дайлес (Художній театр). Наступний сезон - актор і режисер Даугавпілсського театру, потім - Лієпайського театру. У 1932 повернувся до Риги і разом з Теодором Лацисом заснував Народний театр, який проіснував до 1934. Одружився з ліепайчанкою Алідою Грін, дві доньки — Лайма Несауле і Мара Вальтер. Перейшов в Лієпайський театр 1934—1938.
Як колишньому стрілку Міністерство землеробства виділило ділянку землі в Біеріні, на околиці Риги (1939), який обійшовся в 500 латів. У кавового фабриканта, репатріанта-німця Таубе, купив яхту, назвав Відьмою (латис. Ragana) і плавав на ній по Лієлупе до середини 1950-х років.
У 1940 за вихід в ефір повідомлення, розцінений як провокаційне, був заарештований на короткий час. Став директором Єлгавського театру (1940-1941), надалі перейшов в театр Дайлес і вже до кінця життя залишився його актором. У третьому шлюбі був одружений з акторкою Вірою Грібачев, син Райтіс.
Повторно заарештований на більш тривалий термін у 1945 році. Звільнений за особистої участі в його долі Смільґіс Едуардс. Набагато пізніше, у 1983 році, допитувався в Комітеті Держбезпеки, але вже без наслідків.
Значна частина життя була віддана літературної творчості. На честь 300-річного ювілею Жана Расіна була видана п'єса «Британіка», переклад якої зробив Е. Валтерс (1939). У 1949-1955 написав збірку віршів «Русіада», опублікований в Швеції Латиським національним фондом. У Латвії було опубліковане в 1990, повторне видання 1992. У 1985 видавництво «Ліесма» випустило байки Лафонтена в перекладі Е. Валтерс.
8 жовтня 1988 відкривав з'їзд Народного фронту Латвії, 11 листопада того ж року в урочистій обстановці піднімав Латвійський прапор на Вежі Святого Духа Ризького замку.
Помер 26 вересня 1994 році, похований на ризькому Братському цвинтарі (головному в країні військовому похованні).
Театральні роботи
З 1917 по 1991 зіграв 300 ролей в чотирьох театрах:
- Театр 5-го Земгальского стрілецького полку (1917) — 2 ролі.
- Лієпайський театр (1923—1928) — 28 ролей.
- Дайлес театр (1928—1929) — 12 ролей.
- Лієпайський театр (1930—1931) — 16 ролей.
- Народний театр (1932—1933) — 4 ролі.
- Лієпайський театр (1934—1938) — 61 роль.
- Дайлес театр (1941—1991) — 106 ролей.
Серед зіграного: латиська, російська, європейська класика, п'єси сучасних (на той момент) авторів. Перша роль — у виставі Г. Райніса «Гірт Вілкс» і остання — нічний сторож в інсценуванні роману Рутку Тевса «Слуги Диявола».
В репертуарі актора була серед інших і роль Леніна в спектаклі Моріса Ростана «Микола II та Ленін» (Постановка Лієпайського театру 1930).
Як і в кіно, був віртуозним виконавцем невеликих ролей, вимогливим до себе і до колег актором.
Фільмографія
Повний список робіт актора в кіно:
- 1922 — Ангел-хранитель — епізод
- 1939 — Син рибалки — старий Клява
- 1956 — Причини і наслідки — епізод
- 1957 — Рита — аптекар
- 1957 — Син рибалки (нова версія) — епізод
- 1958 — Чужа в селищі — Суструпс
- 1964 — Капітан Нуль — Дундурс
- 1965 — Клятва Гіппократа — фельдшер Ланка
- 1966 — Едгар і Крістина — епізод
- 1966 — Я все пам'ятаю, Річарде — епізод
- 1967 — Годинник капітана Енріко — бібліотекар
- 1967 — Жайворонки прилітають першими — Анстінс
- 1968 — 24-25 не повертається — епізод
- 1968 — Часи землемірів — селянин
- 1969 — У багатої пані — епізод
- 1970 — Слуги диявола — Екс
- 1970 — Республіка Воронячої вулиці — чистильник взуття
- 1971 — Рогата глина — чорт
- 1972 — Ель в житі — Крімульденс
- 1972 — Слуги диявола на чортовому млині — Екс
- 1972 — Ілга-Іволга — автобусний попутник
- 1974 — Напад на таємну поліцію — помічник Грегуса
- 1975 — У лещатах чорного раку — керуючий
- 1975 — Мій друг — людина несерйозна — Чаканс
- 1976 — Бути зайвим — сторож
- 1976 — Майстер — Ранцанс
- 1976 — Соната над озером — Ейдіс
- 1977 — Відблиск у воді — Петеріс Лодиньш
- 1977 — Будьте моєю тещею! — Альберт
- 1978 — Театр — капітан, гість мами Джулії
- 1979 — Ніч без птахів — Кракштіс
- 1979 — Незавершена вечеря — Арнольд
- 1979 — Все через цю шалений Пауліни — фотограф
- 1981 — Пам'ятати або забути — Прідіс
- 1981 — Лімузин кольору білої ночі — Альфред фіга
- 1982 — Забуті речі — Валтерс
- 1985 — Витівки шибеника — Столл-Йоке
- 1986 — В зарослу канаву легко падати — Торніс
- 1990 — Спадкоємиця «Перевертнів»
- 1990 — Майя і Пайя — дідусь чорта
Звання та нагороди
- 1992 — Академія наук Латвії обрала Е. Валтерс почесним членом.
- 1994 — «Почесний кадет» Військової академії.
- 1994 — Почесний член організації Латвіяс Мазпулкі.
- 1994 — Нагороджений Відзнакою Служби безпеки Латвійської Республіки та Відзнакою Національної гвардії Латвії.
- 1994 — Обраний почесним головою Товариства Латиських стрільців.
- 1994 — 2 квітня нагороджений вищою військовою нагородою «Zobenu».
- 1994 — Почесний пенсіонер Латвії.
Пам'ять
- 1992 — 3 липня Е. Валтерс отримав перший паспорт Латвійської Республіки за номером LA 0500001.
- 1994 — латвійська пошта випустила поштову марку «Евалдс Валтерс — 100».
- 1995 — Кембриджська енциклопедія опублікувала статтю про Е. Валтерса у своїй збірці «Хто був хто в XXI столітті».
- 1994 — по смерті встановлено гранітне погруддя роботи скульптора А. Терпиловської в саду Театрального музею.
- 1997 — у штабі батальйону NBS (в районі Хрестових казарм) встановлено пам'ятний камінь на честь найстарішого солдата Е. Валтерса.
- 1997 — скульптор Гліб Пантелєєв виготовив воскову фігуру Е. Валтерса.
- 2004 — в новому ризькому мікрорайоні Дрейліні на честь Е. Валтерс була названа вулиця.
- 2004 — за опитуванням читачів газети «Латвіяс Авізес», названий серед 100 найвідоміших персон Латвії.
Примітки
- Vera Gribaca-Valtere, Mudite Sneidere Evalds Valters: 1894—1994. — R. «Jumava». 2006.
Література та джерела
- 100 Latvijas personību / sast. Pēteris Apinis. — Rīga: Nacionālais apgāds: Latvijas Avīze, 2006. — 227 s. — . (латис.)
- Enciklopēdija «Rīga» / Galv.redaktors P. Jērāns. — Izdeva: Rīga Galvenā enciklopēdiju redakcija, Izdots: 1988. — S. 214 — . (латис.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evalds Valters latis Evalds Valters 2 kvitnya 1894 26 veresnya 1994 radyanskij i latvijskij aktor teatru i kino najstarishij aktor Latviyi Narodnij artist Latvijskoyi RSR 1981 Pochesnij chlen Akademiyi nauk LatviyiEvalds Valterslatis Evalds ValtersData narodzhennya 2 kvitnya 1894 1894 04 02 Misce narodzhennya hutir Eglenieki Goldingenskij povit Kurlyandska guberniyaData smerti 26 veresnya 1994 1994 09 26 100 rokiv Misce smerti Riga LatviyaPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya Latviya SRSRProfesiya AktorNagorodiIMDb ID 0885397 Evalds Valters u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na hutori Eglenieki Goldingenskogo povitu nini Kurmalskaya volost Kuldigskij krayu v rodini lisnika Mikelya Shenberga i hutoryanki Anni Valters Pislya smerti batka 1897 koli Eglenieki zminili vlasnika sim ya pereyihala v Goldingen sogodnishnya Kuldiga Krim Evaldsa u Ganni Valters na rukah zalishilosya she 5 ditej U misti pishov v shkolu i zakinchiv yak goditsya 6 klasiv U vilnij chas pidroblyav sadivnikom u svogo dyadka Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav na sirnikovij fabrici Vulkan i vchivsya na perukarya U 1912 perebravsya v Rigu dnem pracyuvav vechorami vivchav francuzku nimecku ta anglijsku movi na kursah Movoznavec Perejshov pracyuvati na guralnyu Shvaba i nezabarom pislya pochatku vijni potrapiv v evakuaciyu Tri misyaci proviv v komiteti bizhenciv ta dobrovolcem vstupiv v diyuchu armiyu Buv zarahovanij do 5 yi Zemgalskogo polku yakim komanduvav polkovnik Ioakim Vacetis Pislya demobilizaciyi 1920 dva roki navchavsya v Moskovskij studiyi kinoaktora Tvorchist u Yevgena Vahtangova Uchnem studiyi znyavsya v nimomu filmi Angel ohoronec U 1923 navchavsya aktorskij majsternosti v latiskomu teatri studiyi Skatuve u Osvalda Glaznieka V comu zh roci povernuvsya do Latviyi Za osobistim doruchennyam Peterisa Stuchki peredav jogo list Yanisu Rajnisa U 1923 1928 aktor i rezhiser Liyepajskogo novogo teatru vikladav v Narodnomu universiteti Odruzhivsya z aktorkoyu svogo teatru Mirdza Kaupine dochka vid cogo shlyubu Maya Gali zhive v Angliyi U sezoni 1928 1929 vistupav na sceni teatru Dajles Hudozhnij teatr Nastupnij sezon aktor i rezhiser Daugavpilsskogo teatru potim Liyepajskogo teatru U 1932 povernuvsya do Rigi i razom z Teodorom Lacisom zasnuvav Narodnij teatr yakij proisnuvav do 1934 Odruzhivsya z liepajchankoyu Alidoyu Grin dvi donki Lajma Nesaule i Mara Valter Perejshov v Liyepajskij teatr 1934 1938 Yak kolishnomu strilku Ministerstvo zemlerobstva vidililo dilyanku zemli v Bierini na okolici Rigi 1939 yakij obijshovsya v 500 lativ U kavovogo fabrikanta repatrianta nimcya Taube kupiv yahtu nazvav Vidmoyu latis Ragana i plavav na nij po Liyelupe do seredini 1950 h rokiv U 1940 za vihid v efir povidomlennya rozcinenij yak provokacijne buv zaareshtovanij na korotkij chas Stav direktorom Yelgavskogo teatru 1940 1941 nadali perejshov v teatr Dajles i vzhe do kincya zhittya zalishivsya jogo aktorom U tretomu shlyubi buv odruzhenij z aktorkoyu Viroyu Gribachev sin Rajtis Povtorno zaareshtovanij na bilsh trivalij termin u 1945 roci Zvilnenij za osobistoyi uchasti v jogo doli Smilgis Eduards Nabagato piznishe u 1983 roci dopituvavsya v Komiteti Derzhbezpeki ale vzhe bez naslidkiv Znachna chastina zhittya bula viddana literaturnoyi tvorchosti Na chest 300 richnogo yuvileyu Zhana Rasina bula vidana p yesa Britanika pereklad yakoyi zrobiv E Valters 1939 U 1949 1955 napisav zbirku virshiv Rusiada opublikovanij v Shveciyi Latiskim nacionalnim fondom U Latviyi bulo opublikovane v 1990 povtorne vidannya 1992 U 1985 vidavnictvo Liesma vipustilo bajki Lafontena v perekladi E Valters 8 zhovtnya 1988 vidkrivav z yizd Narodnogo frontu Latviyi 11 listopada togo zh roku v urochistij obstanovci pidnimav Latvijskij prapor na Vezhi Svyatogo Duha Rizkogo zamku Pomer 26 veresnya 1994 roci pohovanij na rizkomu Bratskomu cvintari golovnomu v krayini vijskovomu pohovanni Teatralni robotiZ 1917 po 1991 zigrav 300 rolej v chotiroh teatrah Teatr 5 go Zemgalskogo strileckogo polku 1917 2 roli Liyepajskij teatr 1923 1928 28 rolej Dajles teatr 1928 1929 12 rolej Liyepajskij teatr 1930 1931 16 rolej Narodnij teatr 1932 1933 4 roli Liyepajskij teatr 1934 1938 61 rol Dajles teatr 1941 1991 106 rolej Sered zigranogo latiska rosijska yevropejska klasika p yesi suchasnih na toj moment avtoriv Persha rol u vistavi G Rajnisa Girt Vilks i ostannya nichnij storozh v inscenuvanni romanu Rutku Tevsa Slugi Diyavola V repertuari aktora bula sered inshih i rol Lenina v spektakli Morisa Rostana Mikola II ta Lenin Postanovka Liyepajskogo teatru 1930 Yak i v kino buv virtuoznim vikonavcem nevelikih rolej vimoglivim do sebe i do koleg aktorom FilmografiyaPovnij spisok robit aktora v kino 1922 Angel hranitel epizod 1939 Sin ribalki starij Klyava 1956 Prichini i naslidki epizod 1957 Rita aptekar 1957 Sin ribalki nova versiya epizod 1958 Chuzha v selishi Sustrups 1964 Kapitan Nul Dundurs 1965 Klyatva Gippokrata feldsher Lanka 1966 Edgar i Kristina epizod 1966 Ya vse pam yatayu Richarde epizod 1967 Godinnik kapitana Enriko bibliotekar 1967 Zhajvoronki prilitayut pershimi Anstins 1968 24 25 ne povertayetsya epizod 1968 Chasi zemlemiriv selyanin 1969 U bagatoyi pani epizod 1970 Slugi diyavola Eks 1970 Respublika Voronyachoyi vulici chistilnik vzuttya 1971 Rogata glina chort 1972 El v zhiti Krimuldens 1972 Slugi diyavola na chortovomu mlini Eks 1972 Ilga Ivolga avtobusnij poputnik 1974 Napad na tayemnu policiyu pomichnik Gregusa 1975 U leshatah chornogo raku keruyuchij 1975 Mij drug lyudina neserjozna Chakans 1976 Buti zajvim storozh 1976 Majster Rancans 1976 Sonata nad ozerom Ejdis 1977 Vidblisk u vodi Peteris Lodinsh 1977 Budte moyeyu tesheyu Albert 1978 Teatr kapitan gist mami Dzhuliyi 1979 Nich bez ptahiv Krakshtis 1979 Nezavershena vecherya Arnold 1979 Vse cherez cyu shalenij Paulini fotograf 1981 Pam yatati abo zabuti Pridis 1981 Limuzin koloru biloyi nochi Alfred figa 1982 Zabuti rechi Valters 1985 Vitivki shibenika Stoll Joke 1986 V zaroslu kanavu legko padati Tornis 1990 Spadkoyemicya Perevertniv 1990 Majya i Pajya didus chortaZvannya ta nagorodi1992 Akademiya nauk Latviyi obrala E Valters pochesnim chlenom 1994 Pochesnij kadet Vijskovoyi akademiyi 1994 Pochesnij chlen organizaciyi Latviyas Mazpulki 1994 Nagorodzhenij Vidznakoyu Sluzhbi bezpeki Latvijskoyi Respubliki ta Vidznakoyu Nacionalnoyi gvardiyi Latviyi 1994 Obranij pochesnim golovoyu Tovaristva Latiskih strilciv 1994 2 kvitnya nagorodzhenij vishoyu vijskovoyu nagorodoyu Zobenu 1994 Pochesnij pensioner Latviyi Pam yatEvaldsu Valtersu 100 rokiv poshtova marka Latviyi 1994 1992 3 lipnya E Valters otrimav pershij pasport Latvijskoyi Respubliki za nomerom LA 0500001 1994 latvijska poshta vipustila poshtovu marku Evalds Valters 100 1995 Kembridzhska enciklopediya opublikuvala stattyu pro E Valtersa u svoyij zbirci Hto buv hto v XXI stolitti 1994 po smerti vstanovleno granitne pogruddya roboti skulptora A Terpilovskoyi v sadu Teatralnogo muzeyu 1997 u shtabi bataljonu NBS v rajoni Hrestovih kazarm vstanovleno pam yatnij kamin na chest najstarishogo soldata E Valtersa 1997 skulptor Glib Pantelyeyev vigotoviv voskovu figuru E Valtersa 2004 v novomu rizkomu mikrorajoni Drejlini na chest E Valters bula nazvana vulicya 2004 za opituvannyam chitachiv gazeti Latviyas Avizes nazvanij sered 100 najvidomishih person Latviyi PrimitkiVera Gribaca Valtere Mudite Sneidere Evalds Valters 1894 1994 R Jumava 2006 ISBN 9984 38 056 4Literatura ta dzherela100 Latvijas personibu sast Peteris Apinis Riga Nacionalais apgads Latvijas Avize 2006 227 s ISBN 9984 262 69 3 latis Enciklopedija Riga Galv redaktors P Jerans Izdeva Riga Galvena enciklopediju redakcija Izdots 1988 S 214 ISBN 5 89960 002 0 latis Posilannya