Фема Діррахій | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Діррахій (грец. Θέμα Δυρραχίου) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на Балканському півострові (сучасна Албанія). Отримало назву за містом Діррахій. Утворено на початку IX ст. Припинила існування 1205 року внаслідок захоплення венеційцями та Епірським деспотатом.
Історія
З VII ст. область навколо Діррахіума як найбільша територія стародавнього Іллірику опинилася під владою слов'янських племен. Втім, вважається, що саме місто зберегло самостійність, можливо, визнавала зверхність Візантійців та слов'ян, яким платила данину. В цей час найбільшу вагу мали архонти. В VIII ст. влада Візантії стає номінальною. Лише після успішних походів імператора Костянтина V сюди повертаються візантійські залоги. На думку низки дослідників, можливо, входила до складу феми Кефалонія.
Саму фему було утворено на початку IX ст. — імператорами Никифором I або Ставракієм. Проте з огляду на віддаленість і найменшу захищеність від Болгарського царства організаційне оформлення феми тривало до 830-х років. У 840-х роках територія феми діррахій поширилася уздовж узбережжя Адріатичного моря. Під час тривалих війн з болгарами відігравала важливу роль у наступі візантійців на суперника з західного флангу. Втім, протягом першої половини X ст. більша частина феми опинилася під владою Болгарського царства. Напевне, саме місто Діррахій стало сплачувати данину. З кінця 990-х років Діррахій опинився під владою Болгарії. У 1005 році візантійські війська відвоювали місто та відновили фему.
Після підкорення Болгарії у 1018 році за рішення імператора Василя II з феми Діррахій виокремлено фему Дрінополь. У 1040 році частина фемних військ на чолі з Тихомиром підтримала болгарське повстання Петра Деляна, яке було придушено у 1041 році.
Внаслідок остаточної втрати володінь на півдні Італії фема перетворюється на важливий центр у торгівлі з Італією та країнами Адріатичного моря, звідси тяглася Егнатієва дорога до Фессалонік. Водночас тут зводяться численні фортеці, оскільки Візантії стали загрожувати нормани, що утворили в Апулії та на Сицилії власну державу. Економічні можливості та військова потуга спонукала очільнкиів феми повставати проти слабкого імператорського уряду протягом 1070-х років, але заколоти Никифора Бриєннія Старшого та Никифора Василакі було придушено.
У 1081 році у битві при Діррахії імператор Олексій I зазнав нищівної поразки від норманів, внаслідок чого ті захопили фему, а саме місто Діррахій — 1082 року. її вдалось повернути під владу імперії лише у 1083 році. З цього часу вона стає однією із значущих в обороні балканських володінь Візантії. Дукси Діррахія контролювали володіння імперії до Далмації, опікуючись збереженням контролю Візантії над Дуклею. Звідси здійснювалися спроби відновити владу в південній Італії за часів імператора Мануїла I, але невдало.
Слідом за поваленням династії Комнінів починається послаблення імперії, що призвело до численних повстань й заколотів. При цього знову активізуються спроби Сицилійського королівства норманів захопити узбережжя Балкан. У 1204 році внаслідок захоплення учасниками Четвертого хрестового походу Константинополя, візантійська імперія розпалася. Вже у 1205 році архонти міста Діррахій здали його Венеційській республіці, а більшу територію феми захопив Епірський деспотат. У 1256, 1291 і 1297 роках візантійці відвойовували Діррахій, проте утримати його на тривалий термін уже не могли.
Адміністрація
Межа феми практично відповідає сучасним володінням Албанії уздовж Адріатичного моря. Центром було місто Діррахій. На чолі стояв стратег, що отримував щорічну зарплатню у 12 лібрів золота. Йому підпорядковувалося 2 тис. вояків. З часів імператора Василя II впроваджується практика призначення дуки, остаточно посада дуки замінила посаду стратега за імператора Костянтина IX Мономаха.
Відомі очільники
- Лев Рабдукс (917—918)
- Микита Пігоніт (1018)
- Євстафій Дафномел (1018—1029)
- (1042—1045)
- Лев Перен (1064—1066)
- Маврекс (1066—1073)
- Никифор Бриєнній Старший (1074—1076)
- Никифор Василакі (1077—1078)
- Никифор Палеолог (1081)
- Іоанн Дука (1085—1092)
- Іоанн Комнін (1092—1105)
- Григорій Пакуріан Молодший (1105)
- Олексій Комнін (1105—1110)
Джерела
- Pertusi, A. (1952). Constantino Porfirogenito: De Thematibus (in Italian). Rome, Italy: Biblioteca Apostolica Vaticana.
- Angold, Michael (1997). The Byzantine Empire, 1025—1204: A Political History. New York, New York and London, United Kingdom: Longman. .
- Stephenson, Paul (2004). Byzantium's Balkan Frontier: A Political Study of the Northern Balkans, 900—1204. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. .
- Византийский словарь: в 2 т. / [ сост. Общ. Ред. К. А. Филатова]. СПб.: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 299—300.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema DirrahijPrapor Fema Dirrahij grec 8ema Dyrraxioy vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na Balkanskomu pivostrovi suchasna Albaniya Otrimalo nazvu za mistom Dirrahij Utvoreno na pochatku IX st Pripinila isnuvannya 1205 roku vnaslidok zahoplennya venecijcyami ta Epirskim despotatom IstoriyaZ VII st oblast navkolo Dirrahiuma yak najbilsha teritoriya starodavnogo Illiriku opinilasya pid vladoyu slov yanskih plemen Vtim vvazhayetsya sho same misto zbereglo samostijnist mozhlivo viznavala zverhnist Vizantijciv ta slov yan yakim platila daninu V cej chas najbilshu vagu mali arhonti V VIII st vlada Vizantiyi staye nominalnoyu Lishe pislya uspishnih pohodiv imperatora Kostyantina V syudi povertayutsya vizantijski zalogi Na dumku nizki doslidnikiv mozhlivo vhodila do skladu femi Kefaloniya Samu femu bulo utvoreno na pochatku IX st imperatorami Nikiforom I abo Stavrakiyem Prote z oglyadu na viddalenist i najmenshu zahishenist vid Bolgarskogo carstva organizacijne oformlennya femi trivalo do 830 h rokiv U 840 h rokah teritoriya femi dirrahij poshirilasya uzdovzh uzberezhzhya Adriatichnogo morya Pid chas trivalih vijn z bolgarami vidigravala vazhlivu rol u nastupi vizantijciv na supernika z zahidnogo flangu Vtim protyagom pershoyi polovini X st bilsha chastina femi opinilasya pid vladoyu Bolgarskogo carstva Napevne same misto Dirrahij stalo splachuvati daninu Z kincya 990 h rokiv Dirrahij opinivsya pid vladoyu Bolgariyi U 1005 roci vizantijski vijska vidvoyuvali misto ta vidnovili femu Pislya pidkorennya Bolgariyi u 1018 roci za rishennya imperatora Vasilya II z femi Dirrahij viokremleno femu Drinopol U 1040 roci chastina femnih vijsk na choli z Tihomirom pidtrimala bolgarske povstannya Petra Delyana yake bulo pridusheno u 1041 roci Vnaslidok ostatochnoyi vtrati volodin na pivdni Italiyi fema peretvoryuyetsya na vazhlivij centr u torgivli z Italiyeyu ta krayinami Adriatichnogo morya zvidsi tyaglasya Egnatiyeva doroga do Fessalonik Vodnochas tut zvodyatsya chislenni forteci oskilki Vizantiyi stali zagrozhuvati normani sho utvorili v Apuliyi ta na Siciliyi vlasnu derzhavu Ekonomichni mozhlivosti ta vijskova potuga sponukala ochilnkiiv femi povstavati proti slabkogo imperatorskogo uryadu protyagom 1070 h rokiv ale zakoloti Nikifora Briyenniya Starshogo ta Nikifora Vasilaki bulo pridusheno U 1081 roci u bitvi pri Dirrahiyi imperator Oleksij I zaznav nishivnoyi porazki vid normaniv vnaslidok chogo ti zahopili femu a same misto Dirrahij 1082 roku yiyi vdalos povernuti pid vladu imperiyi lishe u 1083 roci Z cogo chasu vona staye odniyeyu iz znachushih v oboroni balkanskih volodin Vizantiyi Duksi Dirrahiya kontrolyuvali volodinnya imperiyi do Dalmaciyi opikuyuchis zberezhennyam kontrolyu Vizantiyi nad Dukleyu Zvidsi zdijsnyuvalisya sprobi vidnoviti vladu v pivdennij Italiyi za chasiv imperatora Manuyila I ale nevdalo Slidom za povalennyam dinastiyi Komniniv pochinayetsya poslablennya imperiyi sho prizvelo do chislennih povstan j zakolotiv Pri cogo znovu aktivizuyutsya sprobi Sicilijskogo korolivstva normaniv zahopiti uzberezhzhya Balkan U 1204 roci vnaslidok zahoplennya uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu Konstantinopolya vizantijska imperiya rozpalasya Vzhe u 1205 roci arhonti mista Dirrahij zdali jogo Venecijskij respublici a bilshu teritoriyu femi zahopiv Epirskij despotat U 1256 1291 i 1297 rokah vizantijci vidvojovuvali Dirrahij prote utrimati jogo na trivalij termin uzhe ne mogli AdministraciyaMezha femi praktichno vidpovidaye suchasnim volodinnyam Albaniyi uzdovzh Adriatichnogo morya Centrom bulo misto Dirrahij Na choli stoyav strateg sho otrimuvav shorichnu zarplatnyu u 12 libriv zolota Jomu pidporyadkovuvalosya 2 tis voyakiv Z chasiv imperatora Vasilya II vprovadzhuyetsya praktika priznachennya duki ostatochno posada duki zaminila posadu stratega za imperatora Kostyantina IX Monomaha Vidomi ochilnikiLev Rabduks 917 918 Mikita Pigonit 1018 Yevstafij Dafnomel 1018 1029 1042 1045 Lev Peren 1064 1066 Mavreks 1066 1073 Nikifor Briyennij Starshij 1074 1076 Nikifor Vasilaki 1077 1078 Nikifor Paleolog 1081 Ioann Duka 1085 1092 Ioann Komnin 1092 1105 Grigorij Pakurian Molodshij 1105 Oleksij Komnin 1105 1110 DzherelaPertusi A 1952 Constantino Porfirogenito De Thematibus in Italian Rome Italy Biblioteca Apostolica Vaticana Angold Michael 1997 The Byzantine Empire 1025 1204 A Political History New York New York and London United Kingdom Longman ISBN 0 582 29468 1 Stephenson Paul 2004 Byzantium s Balkan Frontier A Political Study of the Northern Balkans 900 1204 Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 0 521 77017 3 Vizantijskij slovar v 2 t sost Obsh Red K A Filatova SPb Amfora TID Amfora RHGA Izdatelstvo Olega Abyshko 2011 t 1 s 299 300