Фема Дрінополь | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Дрінополь (грец. Θέμα Δρυινουπόλεως) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась в Північному Епірі (сучасна Албанія). Належить до так званих «малих фем». Отримало назву за містом . Утворено 1018 року. Припинила існування 1205 року внаслідок розпаду Візантії.
Історія
З IX ст. входила до турми Нікополь. Тут розташовувалася фортеця для захисту візантійських володінь від нападу болгар. На початку X ст. підпало під владу Болгарського царства. В цей час розбудовується місто Дрінополь. У 960-х роках візантійці відвойовують цю область. Вона поперемінно входила до складу фем Нікополь і Діррахій. У між 995 та 998 роками болгарський цар Самуїл I захопив Дрінополь. Лише у 1010-х роках візантійці відновили тут владу ще раз. Дрінополь стає частиною феми Діррахій. Після підкорення Болгарії у 1018 році Дрінополь перетворюється на фему, основою якої стала фортеця в місті.
Завданням стратегів феми Дрінополь було забезпечення підтримки сусідніх фем Нікополь та Діррахій, захист шляху від Адріатичного до Егейського моря через Балкани. Також необхідно було попереджати повстання болгар та інших слов'ян. Тут розташовувалися військові майстерні й комори. Звідси вирушали війська на придушення повстання Петра Деляна у 1040—1041 роках.
У 1081—1083 роках фема зазнала важкого удару під час війни сицилійських норманів з імперією. Після цього тривало відновлення міста та зміцнення фортеці. Наступного плюндрування фема зазнала від німецьких лицарів імператора Фрідриха I барбаросси під час Третього хрестового походу. Слідом за розпадом візантійської імперії у 1204 році внаслідок захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу, землі феми було захоплено Епірським деспотатом. Як фема останнього Дрніполь існував до часу приєднання земель деспотату до відродженої Візантійської імперії.
Адміністрація
Охоплювала територію долини біля річки Дріно. На чолі стояв стратег, проте його ранг в ієрархії та підпорядковані військові загони достеменно невідомі.
Джерела
- Prinzing, G. (1997). Byzantine Epirus: Political, Social and Economic Developments (in Epirus 4000 years of Greek History and Civilization). Athens: Ekdotike Athenon. p. 191. .
- Strässle, Paul Meinrad (2006). Krieg und Kriegführung in Byzanz: die Kriege Kaiser Basileios' II. gegen die Bulgaren (976—1019). Böhlau Verlag Köln Weimar. .
- Ellis, Steven G.; Klusáková, Lud'a (2007). Imagining Frontiers, Contesting Identities. Edizioni Plus. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Drinopol Prapor Fema Drinopol grec 8ema Dryinoypolews vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas v Pivnichnomu Epiri suchasna Albaniya Nalezhit do tak zvanih malih fem Otrimalo nazvu za mistom Utvoreno 1018 roku Pripinila isnuvannya 1205 roku vnaslidok rozpadu Vizantiyi IstoriyaZ IX st vhodila do turmi Nikopol Tut roztashovuvalasya fortecya dlya zahistu vizantijskih volodin vid napadu bolgar Na pochatku X st pidpalo pid vladu Bolgarskogo carstva V cej chas rozbudovuyetsya misto Drinopol U 960 h rokah vizantijci vidvojovuyut cyu oblast Vona popereminno vhodila do skladu fem Nikopol i Dirrahij U mizh 995 ta 998 rokami bolgarskij car Samuyil I zahopiv Drinopol Lishe u 1010 h rokah vizantijci vidnovili tut vladu she raz Drinopol staye chastinoyu femi Dirrahij Pislya pidkorennya Bolgariyi u 1018 roci Drinopol peretvoryuyetsya na femu osnovoyu yakoyi stala fortecya v misti Zavdannyam strategiv femi Drinopol bulo zabezpechennya pidtrimki susidnih fem Nikopol ta Dirrahij zahist shlyahu vid Adriatichnogo do Egejskogo morya cherez Balkani Takozh neobhidno bulo poperedzhati povstannya bolgar ta inshih slov yan Tut roztashovuvalisya vijskovi majsterni j komori Zvidsi virushali vijska na pridushennya povstannya Petra Delyana u 1040 1041 rokah U 1081 1083 rokah fema zaznala vazhkogo udaru pid chas vijni sicilijskih normaniv z imperiyeyu Pislya cogo trivalo vidnovlennya mista ta zmicnennya forteci Nastupnogo plyundruvannya fema zaznala vid nimeckih licariv imperatora Fridriha I barbarossi pid chas Tretogo hrestovogo pohodu Slidom za rozpadom vizantijskoyi imperiyi u 1204 roci vnaslidok zahoplennya Konstantinopolya uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu zemli femi bulo zahopleno Epirskim despotatom Yak fema ostannogo Drnipol isnuvav do chasu priyednannya zemel despotatu do vidrodzhenoyi Vizantijskoyi imperiyi AdministraciyaOhoplyuvala teritoriyu dolini bilya richki Drino Na choli stoyav strateg prote jogo rang v iyerarhiyi ta pidporyadkovani vijskovi zagoni dostemenno nevidomi DzherelaPrinzing G 1997 Byzantine Epirus Political Social and Economic Developments in Epirus 4000 years of Greek History and Civilization Athens Ekdotike Athenon p 191 ISBN 9789602133712 Strassle Paul Meinrad 2006 Krieg und Kriegfuhrung in Byzanz die Kriege Kaiser Basileios II gegen die Bulgaren 976 1019 Bohlau Verlag Koln Weimar ISBN 9783412174057 Ellis Steven G Klusakova Lud a 2007 Imagining Frontiers Contesting Identities Edizioni Plus ISBN 9788884924667