Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даугавпілська фортеця, Дінабургська фортеця, в кінці XIX та на початку XX ст. Двінська фортеця(латис. Daugavpils cietoksnis, Dinaburgas cietoksnis) — фортифікаційна споруда, розташована по обох берегах річки Західна Двіна (Даугава) у місті Даугавпілс, Латвія; пам'ятник містобудування та архітектури державного значення, номінована на присвоєння статусу об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Даугавпілська фортеця | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Даугавпілська фортеця | ||||
55°53′11″ пн. ш. 26°29′42″ сх. д. / 55.88639° пн. ш. 26.49500° сх. д.Координати: 55°53′11″ пн. ш. 26°29′42″ сх. д. / 55.88639° пн. ш. 26.49500° сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятник містобудування та архітектури державного значення | |||
| Статус спадщини | d[1] | |||
| Країна |  Латвія | |||
| Розташування | м. Даугавпілс | |||
| Архітектурний стиль | ампір, класицизм і Російська псевдоготика | |||
| Засновник | Олександр I | |||
| Засновано | 1810[1] | |||
| Перша згадка | 1810 рік | |||
| Будівництво | травень-червень 1810 — 1878 рік | |||
| Встановлено | імператором Олександром І Павловичем | |||
| Стан | непоганий, піддається реставрації | |||
| Сайт | dinaburgascietoksnis.lcb.lv | |||
  Даугавпілська фортеця (Латвія) | ||||
 Даугавпілська фортеця у Вікісховищі | ||||
Історія
Будівництво було розпочате у 1810 році за наказом імператора Олександра I напередодні війни з Наполеоном I з метою укріплення західного кордону Російської імперії. Керував роботами військовий інженер генерал Е. Ф. Гекель. З весни 1810 року були розпочаті будівельні роботи широким фронтом, а також надіслані полки солдатів для будівництва фортеці.
Під час війни 1812 року фортеця була пошкоджена. Подальші роботи по її спорудженню проводилися під керівництвом фахівців Інженерного департаменту Військового міністерства.
У 1830 році фортеця Дінабург внаслідок спалахнувшого польського повстання була переведена на воєнний стан. 24 березня (4 березня) 1831 року з фортеці на придушення сил бунтівників виступили батальйони єгерських полків. У другій половині 1831 року у фортецю був перенесений артилерійський арсенал з Вільно у спеціально побудовану для цього будівлю.
21 травня (2 червня) 1833 року у присутності імператора Миколи I та вищого духовенства Росії відбулося освячення фортеці.
У 1863 році знову спалахнуло польське повстання і у зв'язку з цим фортеця Дінабург знову була переведена на воєнний стан. Для посилення озброєння у Дінабургську фортецю з Ревельської (Талліннської) фортеці були перевезені 258 гармат різного калібру та виду.
Будівельні роботи тривали до 1878 року, хоча основний обсяг роботи був закінчений у 1864 році.
У період 60-70-х років у фортеці були виконані роботи по проводці водопроводу, будівництві Водопідіймальної будівлі з паровою машиною та насосом, замощення всіх вулиць та деяких внутрішніх дворів круглою бруківкою, яку місцями можна побачити й сьогодні.
6(18) грудня 1869 року у фортеці був заснований дитячий притулок імені Великого князя Миколи Олександровича для сиріт та солдатських дітей, які перебували в робочий час без батьківського нагляду.
31 серпня (1 вересня) 1869 року у фортеці був заснований Віленський Окружний Артилерійський склад та його управління.
З 1875 року розпочав свою діяльність «Дінабургський місцевий комітет» Російського товариства Червоного Хреста.
У 1881 році у фортеці була створена урядова телеграфна станція.
Наказом по Військовому відомству у 1887 році у фортеці була створена фортечна пожежна команда. Так само у 1887 році сформована Дінабургська фортечна жандармська команда. Обидві скасовані у 1914 році.
14(26) січня 1893 року по Указу Олександра III місто та фортеця змінили свою назву на Двінськ та Двінська фортеця. 12(24) квітня 1897 року фортеця стає фортецею-складом.
У 1912 році у фортеці були поставлені прикраси з 12-ти фунтових чавунних гармат перед собором та у фортечному центральному сквері (Комендатський садок) пам'ятник-фонтан «Слава російської зброї» (1912). У тому ж році у фортеці введено електричне освітлення.
У зв'язку із загостренням політичної обстановки14(26) червня 1914 року за Височайшим повелінням, повідомленим у телеграмі Командувача військами Віленського Військового округу, фортеця-склад Двінськ була переведена на воєнний стан. 23 липня (4 серпня) 1914 року бул створений Двінський Воєнний Округ. 29 липня (11 серпня) 1914 року Окружні управління Двінського Військового Округу прибули з Вільно у Двінськ та розмістилися у фортеці. 21 серпня (2 вересня) 1914 року управління знову відбули до Вільно.
С 1920 по 1940 рік у фортеці знаходилися частини латвійської армії, полки Земгальської дивізії. Разом з ними розміщувалися від 4 до 6 танків «Віккерс» танкової роти.
З 1941 по 1944 рік у фортеці знаходилися частини німецької армії. У цитаделі був організований табір для радянських військовополонених «Stalag-340». В Мостовому прикритті діяло єврейське гетто, у яке поміщалися євреї з усієї округи для подальшого розстрілу в лісах Погулянки (сучасний район Даугавпілса «Межціемс»).
У 1948—1993 роках у фортеці розміщувалося військове училище.
Станом на 2010 рік у фортеці розпочалася реновація інженерних мереж та вулиць. З 1 січня 2009 року помінялися назви вулиць (в основному були повернуті історичні назви) та нумерація будинків, нові таблички та номери розміщені на будівлях.
Влітку 2009 року по вулицях були прокладені нові силові електричні кабелі та реконструйовані електропідстанції.
Навесні-восени 2009 року силами краєзнавців та фонду «Дослідники Латгалії» проходило очищення фортечного захисного рову від сміття, самосіву: кущів та дерев. У 2010 — 2013 роках робота по прибиранню фортеці проводилася, в основному, силами безробітних, які отримували стипендії у рамках проекту Європейського соціального фонду.
У квітні 2011 року після реновації урочисто відкрили Водопідіймальну будівлю — першу споруду на території фортеці, піддану частковій реставрації, за всю історію. Цей будинок був збудований у 1865-66 роках у стилі псевдоготики. Зараз у «вежі» (часто вживана назва будівлі) працює Центр культури та інформації Дінабургської фортеці (структура Даугавпілської міської думи) з двома фахівцями — управителем фортеці та експертом у питаннях проектів.
Наприкінці 2012 року у фортеці закінчилася реконструкція будівлі Артилерійського арсеналу: замінено інженерні мережі; встановлено нове освітлення, системи мікроклімату, сигналізації та пожежогасіння; а також упорядковано велику ділянку землі, що прилягає до будівлі. 24 квітня 2013 року в ній відкрився Центр мистецтв імені Марка Ротко.
Також у 2013 році закінчилася реставрація Миколаївських воріт, відновлення частини Миколаївської вулиці, її історичного профілю, спорудження автостоянки та відбудова дерев'яного моста, котрий веде до Миколаївських воріт.
Коменданти фортеці
- 1810—1812 Уланов Гавріла Петрович
- 1813—1815 Ріхтер Єгор Христофорович
- 1815—1816 Розініус Християн Петрович , С.258
- 1816—1822 Падейський Федір Федорович
- 1822—1846 Гельвіг Густав Карлович
- 1846—1862 Сімборський Андрій Михайлович
- 1862—1863 Іолшин Олександр Осипович
- 1863 (квітень—вересень) Кузьмін Василь Миколайович
- 1863—1865 Шульман Рудольф Густавович
- 1865—1866 Бельгард Валеріан Олександрович
- 1866—1879 Воронов Павло Олексійович
- 1879—1882 Кутневич Борис Герасимович
- 1882—1884 Пиленко Георгій Васильович
- 1884—1896 Грум-Гржімайло Петро Мойсеєвич
- 1896—1897 Клименко Констянтин Васильович
- 1897—1900 Горбєнков Микола Матвійович
- 1900—1906 Плюцинський Володимир Федорович
- 1906—1917 Львов Іван Миколайович — останній російський комендант
- 1920 Васовскі Казимир — польський комендант
Управляючі фортецею
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
- Морозов О.
- Разыскано Морозовым О.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2014. Процитовано 26 квітня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- (рос.)(латис.)
- Официальный раздел Динабургской крепости в Твиттере [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Выпускники школы военных инженеров 1701—1917 годах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daugavpilska fortecya Dinaburgska fortecya v kinci XIX ta na pochatku XX st Dvinska fortecya latis Daugavpils cietoksnis Dinaburgas cietoksnis fortifikacijna sporuda roztashovana po oboh beregah richki Zahidna Dvina Daugava u misti Daugavpils Latviya pam yatnik mistobuduvannya ta arhitekturi derzhavnogo znachennya nominovana na prisvoyennya statusu ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO Daugavpilska fortecyaDaugavpilska fortecya55 53 11 pn sh 26 29 42 sh d 55 88639 pn sh 26 49500 sh d 55 88639 26 49500 Koordinati 55 53 11 pn sh 26 29 42 sh d 55 88639 pn sh 26 49500 sh d 55 88639 26 49500StatusPam yatnik mistobuduvannya ta arhitekturi derzhavnogo znachennyaStatus spadshinid 1 Krayina Latviya ISO3166 1 alpha 3 LVA ISO3166 1 cifrovij 428 Roztashuvannyam DaugavpilsArhitekturnij stilampir klasicizm i Rosijska psevdogotikaZasnovnikOleksandr IZasnovano1810 1 Persha zgadka1810 rikBudivnictvotraven cherven 1810 1878 rikVstanovlenoimperatorom Oleksandrom I PavlovichemStannepoganij piddayetsya restavraciyiSajtdinaburgascietoksnis lcb lvDaugavpilska fortecya Latviya Daugavpilska fortecya u VikishovishiIstoriyaFontan z chugunnih garmat vidkritij do storichchya rosijsko francuzkoyi vijni 1812 goda Budivnictvo bulo rozpochate u 1810 roci za nakazom imperatora Oleksandra I naperedodni vijni z Napoleonom I z metoyu ukriplennya zahidnogo kordonu Rosijskoyi imperiyi Keruvav robotami vijskovij inzhener general E F Gekel Z vesni 1810 roku buli rozpochati budivelni roboti shirokim frontom a takozh nadislani polki soldativ dlya budivnictva forteci Pid chas vijni 1812 roku fortecya bula poshkodzhena Podalshi roboti po yiyi sporudzhennyu provodilisya pid kerivnictvom fahivciv Inzhenernogo departamentu Vijskovogo ministerstva U 1830 roci fortecya Dinaburg vnaslidok spalahnuvshogo polskogo povstannya bula perevedena na voyennij stan 24 bereznya 4 bereznya 1831 roku z forteci na pridushennya sil buntivnikiv vistupili bataljoni yegerskih polkiv U drugij polovini 1831 roku u fortecyu buv perenesenij artilerijskij arsenal z Vilno u specialno pobudovanu dlya cogo budivlyu 21 travnya 2 chervnya 1833 roku u prisutnosti imperatora Mikoli I ta vishogo duhovenstva Rosiyi vidbulosya osvyachennya forteci U 1863 roci znovu spalahnulo polske povstannya i u zv yazku z cim fortecya Dinaburg znovu bula perevedena na voyennij stan Dlya posilennya ozbroyennya u Dinaburgsku fortecyu z Revelskoyi Tallinnskoyi forteci buli perevezeni 258 garmat riznogo kalibru ta vidu Budivelni roboti trivali do 1878 roku hocha osnovnij obsyag roboti buv zakinchenij u 1864 roci U period 60 70 h rokiv u forteci buli vikonani roboti po provodci vodoprovodu budivnictvi Vodopidijmalnoyi budivli z parovoyu mashinoyu ta nasosom zamoshennya vsih vulic ta deyakih vnutrishnih dvoriv krugloyu brukivkoyu yaku miscyami mozhna pobachiti j sogodni 6 18 grudnya 1869 roku u forteci buv zasnovanij dityachij pritulok imeni Velikogo knyazya Mikoli Oleksandrovicha dlya sirit ta soldatskih ditej yaki perebuvali v robochij chas bez batkivskogo naglyadu 31 serpnya 1 veresnya 1869 roku u forteci buv zasnovanij Vilenskij Okruzhnij Artilerijskij sklad ta jogo upravlinnya Z 1875 roku rozpochav svoyu diyalnist Dinaburgskij miscevij komitet Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta U 1881 roci u forteci bula stvorena uryadova telegrafna stanciya Nakazom po Vijskovomu vidomstvu u 1887 roci u forteci bula stvorena fortechna pozhezhna komanda Tak samo u 1887 roci sformovana Dinaburgska fortechna zhandarmska komanda Obidvi skasovani u 1914 roci 14 26 sichnya 1893 roku po Ukazu Oleksandra III misto ta fortecya zminili svoyu nazvu na Dvinsk ta Dvinska fortecya 12 24 kvitnya 1897 roku fortecya staye forteceyu skladom U 1912 roci u forteci buli postavleni prikrasi z 12 ti funtovih chavunnih garmat pered soborom ta u fortechnomu centralnomu skveri Komendatskij sadok pam yatnik fontan Slava rosijskoyi zbroyi 1912 U tomu zh roci u forteci vvedeno elektrichne osvitlennya U zv yazku iz zagostrennyam politichnoyi obstanovki14 26 chervnya 1914 roku za Visochajshim povelinnyam povidomlenim u telegrami Komanduvacha vijskami Vilenskogo Vijskovogo okrugu fortecya sklad Dvinsk bula perevedena na voyennij stan 23 lipnya 4 serpnya 1914 roku bul stvorenij Dvinskij Voyennij Okrug 29 lipnya 11 serpnya 1914 roku Okruzhni upravlinnya Dvinskogo Vijskovogo Okrugu pribuli z Vilno u Dvinsk ta rozmistilisya u forteci 21 serpnya 2 veresnya 1914 roku upravlinnya znovu vidbuli do Vilno S 1920 po 1940 rik u forteci znahodilisya chastini latvijskoyi armiyi polki Zemgalskoyi diviziyi Razom z nimi rozmishuvalisya vid 4 do 6 tankiv Vikkers tankovoyi roti Z 1941 po 1944 rik u forteci znahodilisya chastini nimeckoyi armiyi U citadeli buv organizovanij tabir dlya radyanskih vijskovopolonenih Stalag 340 V Mostovomu prikritti diyalo yevrejske getto u yake pomishalisya yevreyi z usiyeyi okrugi dlya podalshogo rozstrilu v lisah Pogulyanki suchasnij rajon Daugavpilsa Mezhciems U 1948 1993 rokah u forteci rozmishuvalosya vijskove uchilishe Stanom na 2010 rik u forteci rozpochalasya renovaciya inzhenernih merezh ta vulic Z 1 sichnya 2009 roku pominyalisya nazvi vulic v osnovnomu buli povernuti istorichni nazvi ta numeraciya budinkiv novi tablichki ta nomeri rozmisheni na budivlyah Vlitku 2009 roku po vulicyah buli prokladeni novi silovi elektrichni kabeli ta rekonstrujovani elektropidstanciyi Navesni voseni 2009 roku silami krayeznavciv ta fondu Doslidniki Latgaliyi prohodilo ochishennya fortechnogo zahisnogo rovu vid smittya samosivu kushiv ta derev U 2010 2013 rokah robota po pribirannyu forteci provodilasya v osnovnomu silami bezrobitnih yaki otrimuvali stipendiyi u ramkah proektu Yevropejskogo socialnogo fondu U kvitni 2011 roku pislya renovaciyi urochisto vidkrili Vodopidijmalnu budivlyu pershu sporudu na teritoriyi forteci piddanu chastkovij restavraciyi za vsyu istoriyu Cej budinok buv zbudovanij u 1865 66 rokah u stili psevdogotiki Zaraz u vezhi chasto vzhivana nazva budivli pracyuye Centr kulturi ta informaciyi Dinaburgskoyi forteci struktura Daugavpilskoyi miskoyi dumi z dvoma fahivcyami upravitelem forteci ta ekspertom u pitannyah proektiv Naprikinci 2012 roku u forteci zakinchilasya rekonstrukciya budivli Artilerijskogo arsenalu zamineno inzhenerni merezhi vstanovleno nove osvitlennya sistemi mikroklimatu signalizaciyi ta pozhezhogasinnya a takozh uporyadkovano veliku dilyanku zemli sho prilyagaye do budivli 24 kvitnya 2013 roku v nij vidkrivsya Centr mistectv imeni Marka Rotko Takozh u 2013 roci zakinchilasya restavraciya Mikolayivskih vorit vidnovlennya chastini Mikolayivskoyi vulici yiyi istorichnogo profilyu sporudzhennya avtostoyanki ta vidbudova derev yanogo mosta kotrij vede do Mikolayivskih vorit Komendanti forteci1810 1812 Ulanov Gavrila Petrovich 1813 1815 Rihter Yegor Hristoforovich 1815 1816 Rozinius Hristiyan Petrovich S 258 1816 1822 Padejskij Fedir Fedorovich 1822 1846 Gelvig Gustav Karlovich 1846 1862 Simborskij Andrij Mihajlovich 1862 1863 Iolshin Oleksandr Osipovich 1863 kviten veresen Kuzmin Vasil Mikolajovich 1863 1865 Shulman Rudolf Gustavovich 1865 1866 Belgard Valerian Oleksandrovich 1866 1879 Voronov Pavlo Oleksijovich 1879 1882 Kutnevich Boris Gerasimovich 1882 1884 Pilenko Georgij Vasilovich 1884 1896 Grum Grzhimajlo Petro Mojseyevich 1896 1897 Klimenko Konstyantin Vasilovich 1897 1900 Gorbyenkov Mikola Matvijovich 1900 1906 Plyucinskij Volodimir Fedorovich 1906 1917 Lvov Ivan Mikolajovich ostannij rosijskij komendant 1920 Vasovski Kazimir polskij komendantUpravlyayuchi forteceyuPrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 Arhiv originalu za 3 bereznya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2015 Morozov O Razyskano Morozovym O PDF Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2014 Procitovano 26 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannya ros latis Oficialnyj razdel Dinaburgskoj kreposti v Tvittere 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vypuskniki shkoly voennyh inzhenerov 1701 1917 godah 5 bereznya 2016 u Wayback Machine