У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дідим значення Дідим Сліпець дав гр Δίδυμος ο Τυφλός Дідим Олександ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дідим (значення).

Дідим Сліпець (дав.-гр. Δίδυμος ο Τυφλός, Дідим Олександрійський; бл. 312—398) — грецький християнський письменник, богослов, представник олександрійської богословської школи. Був захисником вчення Орігена, якого називав «великим вчителем Церкви після апостолів».

Дідим Сліпець

У миру:	дав.-гр. Δίδυμος ο Τυφλός араб. ديديموس الضرير‎‎
Народився	312(0312) Александрія, Римська імперія
Помер	398(0398) Александрія, ^d, ^d, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія
Шанується	Коптська православна церква
У лику	святий
День пам'яті	18 жовтня
Медіафайли на Вікісховищі

Біографія і віровчення

Дідим осліп в 5-річному віці, але зміг освоїти абетку за допомогою об'ємних дерев'яних букв і здобув освіту. Твори Дідима були втрачені під час гонінь на орігенистів і дійшли до нас лише в уривках. У 1941 році в Турі був знайдений папірус із записом його бесід. Відомі його коментарі на наступні книги Біблії: Буття, Екклезіаст, Псалтир, книга Йова, 1-ше послання до Коринтян.

До догматичних творів Дідима належать: Три книги про Святу Трійцю, Трактат про Святого Духа і Трактат проти маніхеїв. Твори Дідима включені в 39-й том Patrologia Graeca. Коптська православна церква шанує Дідима як святого.

Текст Дідима про Святого Духа (лат. De Spiritu Sancto бл. 381 р.) зберігся в латинському перекладі Єроніма Стридонського. Цей текст, поряд із текстами Василя Великого, вплинув на вчення про Святого Духа в Амвросія Медіоланського, який, своєю чергою, вплинув на тринітарне богослов'я Августина. Традиційно вважають, що De Spiritu Sancto містить деякі пасажі, які надалі використовуються для підтримки більш пізнього вчення латинських Отців пропоходження Духа від Отця і Сина

не від якоїсь іншої сутністі є Дух Святий, тільки від тієї, яка подається Сином

Засудження

Засуджений як єретик на П'ятому і Шостому Вселенських Соборах.

На Латеранському соборі 649 року на всі твори Дідима була накладена анафема, також були анафематствовані ті, хто не бажає анафематствовати і відкинути роботи на захист Дідима:

Якщо хто не відкидає і, в згоді зі Святими Отцями, з нами і з вірою, не анатематствує душею і устами всіх тих, кого свята, католична і апостольська Божа Церква (тобто п'ять Вселенських Соборів і все одностайні визнані ним Отці Церкви) відкинула і анатематствувала разом з їх писаннями, до самої останнього рядка, як нечестивих єретиків, а саме: […] Орігена, Дідима, Евагрія і всіх інших єретиків разом узятих […]. Так ось, якщо хто не відкидає і не анатематствує нечестиве вчення їх єресі і те, що було нечестиво написано ким би то не було в їх користь або в їх захист, так само як і самих згаданих єретиків […]: такій людині нехай буде анатема.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 квітня 2008. Процитовано 2 серпня 2018.
Античная цивилизация и судьба человека с отклонениями в развитии // Малофеев Н. Н. Специальное образование в России и за рубежом М.: Печатный двор, 1996 С. 14-20
. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 2 серпня 2018.
Coptic Orthodox Church Centre [ 2007-07-12 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання]} (англ.)
. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
Деяния Вселенских Соборов, изданныя в русском переводе при Казанской Духовной Академии. — Т. 6. — 3-е изд. — Казань: Казанская Духовная Академия, 1908. — 308 с., деяние 18-е, с. 219
Ж.-К. Ларше. Христологический вопрос. По поводу проекта соединения Православной Церкви с Дохалкидонскими Церквами: нерешенные богословские и экклезиологические проблемы (пер. с франц. иеромонаха Саввы (Тутунова)) // Богословские труды, 41. С. 175—176

Посилання

Дідім Александрійський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 162. — .

Література

Д. В. Зайцев. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2007. — Т. 8. Григорьев — Динамика. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
Михайлов П. Б. Дідім Сліпий [ 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія. — М. : Церковно-науковий центр «Православна енциклопедія», 2007. — Т. XIV. — С. 677—686. — 752 с. — 39 000 екз. — .
Дідім, богослов // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890—1907.

Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 19 квітня 2008. Процитовано 2 серпня 2018.

[2] Античная цивилизация и судьба человека с отклонениями в развитии // Малофеев Н. Н. Специальное образование в России и за рубежом М.: Печатный двор, 1996 С. 14-20

[3] . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 2 серпня 2018.

[4] Coptic Orthodox Church Centre [ 2007-07-12 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання]} (англ.)

[5] . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2018.

[6] . Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2018.

[7] . Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.

[8] Деяния Вселенских Соборов, изданныя в русском переводе при Казанской Духовной Академии. — Т. 6. — 3-е изд. — Казань: Казанская Духовная Академия, 1908. — 308 с., деяние 18-е, с. 219

[9] Ж.-К. Ларше. Христологический вопрос. По поводу проекта соединения Православной Церкви с Дохалкидонскими Церквами: нерешенные богословские и экклезиологические проблемы (пер. с франц. иеромонаха Саввы (Тутунова)) // Богословские труды, 41. С. 175—176