Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дебют Lib Вікітека Роки активної діяльності Жак Дюпенфр Jacques DupinІм я при народженніфр Jacques Marie Régis Joseph Du

Дюпен, Жак

Дюпен, Жак

Жак Дюпен
фр. Jacques Dupin
Ім'я при народженніфр. Jacques Marie Régis Joseph Dupin[1]
Народився4 березня 1927(1927-03-04)
Прива, Франція
Помер27 жовтня 2012(2012-10-27) (85 років)
Париж, Франція
Похованняd
Громадянствоimage Франція
Діяльністьпоет, есеїст, художній критик
Мова творівфранцузька
Напрямокпоезія
Жанрвірші, есе
ПреміїВелика премія Французької академії за поезію, Велика національна премія поезії (1988)

Жак Дюпен (фр. Jacques Dupin; 4 березня 1927, Прива, Франція — 27 жовтня 2012, Париж, Франція) — французький поет, художній критик.

Біографія і творчість

У віці чотирьох років залишився без батька, ріс у провінції. 1944 року оселився у Парижі, 1947 року познайомився з Рене Шаром, який допоміг молодому поету ввійти в літературні кола. З Рене Шаром Дюпен зберіг добрі стосунки до 1975 р. У 1948 зустрівся з Франсісом Понжем, Браком, Камю, Батаєм. 1950 року став секретарем журналу і видавництва «Кайє д'ар» (Зошити з мистецтва). Постійно спілкувався з Бринкуші, В.Ламом, А.Колдером, Н. де Сталем, Пікассо, Ж. Міро, А.Массоном, А.Джакометті, а пізніше — з Р.Юбаком, Э.Чільідою, А.Тапієсом, Ф.Беконом (Бекону належить портрет Дюпена, 1990), П.Алешинським, які на багато років стали його близькими друзями. 1954 року заприятелював з А. дю Буше, Ів Бонфуа та Філіппом Жаккотте. З 1955 співрацював з галереєю Еме Мага, відповідав за її видавничу продукцію і насамперед за журнал «Дерьєр ле міруар» («Задзеркалля»). З 1966 видає разом з друзями журнал «Ефемер» (до 1972). 1969 року знайомився з Полом Остером, який переклав його вірші на англійський, вони разом виступали з читаннями у Нью-Йорку та Лондоні. 1977 року готує ретроспективну виставку Анрі Мішо і тісно співпрацює з ним. З 1981 року відповідає за видавничу продукцію паризької галереї Льолон. 1987 року женевський журнал «Літературний огляд» присвячує творчості Дюпена спеціальний номер, у якому беруть участь А. дю Буше, Ів Бонфуа, Пол Остер, Мішель Дегі та інші.

Книги Дюпена ілюстрували , Р.Юбак, Жоан Міро, Володимир Величкович та інші митці. Дюпен є автором монографій про творчість Міро, Джакометті, Тапієса.

Визнання

Вірші та есе Дюпена перекладено англійською (Полом Остером, Джоном Ешбері), німецькою (Паулем Целаном), іспанською, італійською, нідерландською та іншими мовами. Його вірші покладено на музику французькими композиторами Бетсі Жолас (1959), П'єром Жодловським (1993), Жаном-Жаком Ді Туччі (1996).

Жак Дюпен — лауреат Національної поетичної премії (1988).

Твори

  • Cendrier du voyage (1950)
  • Art poétique (1956)
  • Les Brisants(1958)
  • L'Épervier(1960)
  • Joan Miro (1961, переид. 1993, есе)
  • Textes pour une approche sur Alberto Giacometti (1962, перевид. 1991, есе).
  • Gravir (1963)
  • Treasurera (1969)
  • Dehors (1975)
  • Ballast (1976)
  • L'Éboulement (1977, п'єси)
  • Histoire de la lumière (1978)
  • De nul lieu et du Japon (1981)
  • Le Désœuvrement (1982)
  • L'espace autrement dit (1982, вибр. есе про мистецтво)
  • Une Apparence de soupirail (1982)
  • De singes et de mouches (1983)
  • Les Mères (1986)
  • Contumace (1986)
  • Chansons troglodytes (1989)
  • Rien encore, tout déjà (1991)
  • Echancré (1991)
  • Eclisse (1992)
  • Matière du souffle (sur Antoni Tàpies, 1994, эссе)
  • Le grésil (1996)
  • Le corps clairvoyant: 1963–1982 (1999, вибрані вірші)
  • Ecart (2000)
  • Matière d'infini (Antoni Tàpies, 2005)
  • Coudrier (2006)
  • M'introduire dans ton histoire (2007, вибр. есе про письменників)
  • Par quelque biais vers quelque bord (2009)

Література

  • Raillard G. Jacques Dupin. Paris: Seghers, 1974.
  • Viart D. L’écriture seconde: La pratique poétique de Jacques Dupin. Paris: Galilée, 1982.
  • De Julio M. Rhetorical landscapes: the poetry and art criticism of Jacques Dupin. Lexington: French Forum, 1992.
  • Llose E. Approches de Jacques Dupin. Amsterdam; Atlanta: Rodopi, 1993.
  • Pesquès N. Balises pour Jacques Dupin. Paris: Fourbis, 1994.
  • Jacques Dupin: L'injonction silencieuse. Paris: Table ronde, 1995.
  • Brophy M. Voies vers l'autre: Dupin, Bonnefoy, Noël, Guillevic. Amsterdam: Rodopi, 1997.
  • Strates, cahier Jacques Dupin. Paris: Farrago, 2000.
  • Petterson J. Postwar figures of L'Ephémère: Yves Bonnefoy, Louis-René des Forets, Jacques Dupin, André du Bouchet. Lewisburg: Bucknell UP; London: Associated UP, 2000.
  • De Julio M. Jacques Dupin. Amsterdam; New York: Rodopi, 2005.
  • Jacques Dupin. Matière d'origine. Le Cheilard: Faire Part, 2007

Посилання

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Debyut Lib Vikiteka Roki aktivnoyi diyalnosti Zhak Dyupenfr Jacques DupinIm ya pri narodzhennifr Jacques Marie Regis Joseph Dupin 1 Narodivsya4 bereznya 1927 1927 03 04 Priva FranciyaPomer27 zhovtnya 2012 2012 10 27 85 rokiv Parizh FranciyaPohovannyadGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpoet eseyist hudozhnij kritikMova tvorivfrancuzkaNapryamokpoeziyaZhanrvirshi esePremiyiVelika premiya Francuzkoyi akademiyi za poeziyu Velika nacionalna premiya poeziyi 1988 Zhak Dyupen fr Jacques Dupin 4 bereznya 1927 Priva Franciya 27 zhovtnya 2012 Parizh Franciya francuzkij poet hudozhnij kritik Biografiya i tvorchistU vici chotiroh rokiv zalishivsya bez batka ris u provinciyi 1944 roku oselivsya u Parizhi 1947 roku poznajomivsya z Rene Sharom yakij dopomig molodomu poetu vvijti v literaturni kola Z Rene Sharom Dyupen zberig dobri stosunki do 1975 r U 1948 zustrivsya z Fransisom Ponzhem Brakom Kamyu Batayem 1950 roku stav sekretarem zhurnalu i vidavnictva Kajye d ar Zoshiti z mistectva Postijno spilkuvavsya z Brinkushi V Lamom A Kolderom N de Stalem Pikasso Zh Miro A Massonom A Dzhakometti a piznishe z R Yubakom E Chilidoyu A Tapiyesom F Bekonom Bekonu nalezhit portret Dyupena 1990 P Aleshinskim yaki na bagato rokiv stali jogo blizkimi druzyami 1954 roku zapriyatelyuvav z A dyu Bushe Iv Bonfua ta Filippom Zhakkotte Z 1955 spivracyuvav z galereyeyu Eme Maga vidpovidav za yiyi vidavnichu produkciyu i nasampered za zhurnal Deryer le miruar Zadzerkallya Z 1966 vidaye razom z druzyami zhurnal Efemer do 1972 1969 roku znajomivsya z Polom Osterom yakij pereklav jogo virshi na anglijskij voni razom vistupali z chitannyami u Nyu Jorku ta Londoni 1977 roku gotuye retrospektivnu vistavku Anri Misho i tisno spivpracyuye z nim Z 1981 roku vidpovidaye za vidavnichu produkciyu parizkoyi galereyi Lolon 1987 roku zhenevskij zhurnal Literaturnij oglyad prisvyachuye tvorchosti Dyupena specialnij nomer u yakomu berut uchast A dyu Bushe Iv Bonfua Pol Oster Mishel Degi ta inshi Knigi Dyupena ilyustruvali R Yubak Zhoan Miro Volodimir Velichkovich ta inshi mitci Dyupen ye avtorom monografij pro tvorchist Miro Dzhakometti Tapiyesa ViznannyaVirshi ta ese Dyupena perekladeno anglijskoyu Polom Osterom Dzhonom Eshberi nimeckoyu Paulem Celanom ispanskoyu italijskoyu niderlandskoyu ta inshimi movami Jogo virshi pokladeno na muziku francuzkimi kompozitorami Betsi Zholas 1959 P yerom Zhodlovskim 1993 Zhanom Zhakom Di Tuchchi 1996 Zhak Dyupen laureat Nacionalnoyi poetichnoyi premiyi 1988 TvoriCendrier du voyage 1950 Art poetique 1956 Les Brisants 1958 L Epervier 1960 Joan Miro 1961 pereid 1993 ese Textes pour une approche sur Alberto Giacometti 1962 perevid 1991 ese Gravir 1963 Treasurera 1969 Dehors 1975 Ballast 1976 L Eboulement 1977 p yesi Histoire de la lumiere 1978 De nul lieu et du Japon 1981 Le Desœuvrement 1982 L espace autrement dit 1982 vibr ese pro mistectvo Une Apparence de soupirail 1982 De singes et de mouches 1983 Les Meres 1986 Contumace 1986 Chansons troglodytes 1989 Rien encore tout deja 1991 Echancre 1991 Eclisse 1992 Matiere du souffle sur Antoni Tapies 1994 esse Le gresil 1996 Le corps clairvoyant 1963 1982 1999 vibrani virshi Ecart 2000 Matiere d infini Antoni Tapies 2005 Coudrier 2006 M introduire dans ton histoire 2007 vibr ese pro pismennikiv Par quelque biais vers quelque bord 2009 LiteraturaRaillard G Jacques Dupin Paris Seghers 1974 Viart D L ecriture seconde La pratique poetique de Jacques Dupin Paris Galilee 1982 De Julio M Rhetorical landscapes the poetry and art criticism of Jacques Dupin Lexington French Forum 1992 Llose E Approches de Jacques Dupin Amsterdam Atlanta Rodopi 1993 Pesques N Balises pour Jacques Dupin Paris Fourbis 1994 Jacques Dupin L injonction silencieuse Paris Table ronde 1995 Brophy M Voies vers l autre Dupin Bonnefoy Noel Guillevic Amsterdam Rodopi 1997 Strates cahier Jacques Dupin Paris Farrago 2000 Petterson J Postwar figures of L Ephemere Yves Bonnefoy Louis Rene des Forets Jacques Dupin Andre du Bouchet Lewisburg Bucknell UP London Associated UP 2000 De Julio M Jacques Dupin Amsterdam New York Rodopi 2005 Jacques Dupin Matiere d origine Le Cheilard Faire Part 2007Posilannya fr 2 13 chervnya 2013 u Wayback Machine fr Fichier des personnes decedees d Track Q80900474

Дата публікації:
Топ