Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дьюла Бенцур (угор. Benczúr Gyula, 28 січня 1844, Ньїредьгаза, Угорщина — 16 липня 1920, Сечень, Угорщина) — видатний угорський живописець, представник стилю академізм (академічного романтизму). Його картини пройняті духом романтизму угорського національного відродження другої половини ХІХ віку. Бенцур писав головно історичний живопис, портрети, окрім того, також сцени з античної міфології, .
| Дьюла Бенцур | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Benczúr Gyula | ||||
 | ||||
| Дьюла Бенцур. Автопортрет (1882) | ||||
| Народження | 28 січня 1844 Ньїредьгаза  Угорщина | |||
| Смерть | 16 липня 1920 (76 років) | |||
| Сечень Угорщина | ||||
| Національність | угорець | |||
| Країна |  Угорщина | |||
| Жанр | академічний романтизм | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв (1865) | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, рисувальник, графік, митець | |||
| Напрямок | академізм | |||
| Вчитель | Карл Теодор фон Пілоті | |||
| Відомі учні | d і d | |||
| Працівник | Мюнхенська академія мистецтв і d | |||
| Член | Угорська академія наук | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d, d і d | |||
| Брати, сестри | d | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтва Метрополітен[1], Галерея Уффіці, d, d, Баварські державні колекції картин, Словацька національна галерея, d, Галерея Петра Богуня, Східно-Словацька галерея, d, Музей образотворчих мистецтв і d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Дьюла Бенцур у Вікісховищі | ||||
Картини Дьюли Бенцура є у фондах багатьох провідних художніх галерей різних країн, значна частина їх в та в приватних колекціях.
З біографії
Народився в сім'ї Вільмоша Бенцура (1811—1873) та його дружини Пауліни Лашґаллнер (1815—1885).
Пізніше родина Бенцурів переїхала до міста Кошиці – до батьків по материній лінії. Тут і минули дитинство та ранні роки майбутнього художника.
Батьки, бачачи схильність юного Дьюли до малювання, мали намір вивчити його на інженера. Однак, через те, що вправність хлопця в малюванні виявилася досить рано, у батьків було досить часу, аби змінити рішення і забезпечити синові ґрунтовну початкову художню освіту для майбутнього навчання у Мюнхенській академії мистецтв.
Азами живопису оволодівав у братів Бели та Ференца Климковичів в їхній приватній художній школі у місті Кошиці. Впродовж 1861—1869 років Д. Бенцур навчався живопису в Мюнхенській академії мистецтв під керівництвом Германа Аншютца, [ru], а від 1869 року (за іншими даними — від 1865) — під керівництвом Карла Теодора фон Пілоті, котрий мав значний вплив на формування художнього стилю молодого митця. Мюнхенська академія в цей час була популярною серед амбітних молодих художників багато в чому завдячуючи саме майстерності Пілоті як митця і педагога. У Пілоті навчалися багато майбутніх талановитих і всесвітньо відомих угорських художників – Мігай Мункачі (одночасно з Бенцуром), Ласло Паал, [en] (Месей, Масой), Берталан Секей та багато інших.
Під час навчання у Пілоті Бенцур мав змогу на дозвіллі вивчати роботи старих майстрів у Мюнхенській галереї.
Жив у Мюнхені. Допомагав К. фон Пілоті у розпису низки мюнхенських будівель, в тому числі Максиміліанеуму та [ru].
Перший великий успіх прийшов до молодого художника після написання полотна «Від'їзд Ласло [Владислава] Хуняді» (інший варіант назви «Прощання Ласло [Владислава] Хуняді», 1866). Це полотно зробило його відомим у Пешті митцем. Для вдосконалення своїх професійних навичок Бенцур здійснює творчу мандрівку до Італії, подорож справила глибоке враження як на самого художника, так і на його мистецький стиль.
1870 року відвідав Париж.
1875 року Дьюла Бенцур створив одне з найвидатніших свої полотен «Охрещення Вайка» — сцену прийняття католицтва угорським правителем Вайком, майбутнім королем Угорщини Стефаном І. Охрещення Вайка, яке було вчинене архієпископом Адальбертом Празьким 985 року, на картині Бенцура втілене дуже піднесено та реалістично, і до найменших дрібниць показує своєрідність тієї епохи. Картина здобула визнання та срібну медаль Всесвітньої виставки 1878 року в Парижі.
Після появи та успіху у публіки картини «Охрещення Вайка» Бенцуру надійшли пропозиції стати викладачем від декількох академій мистецтв. Він відхилив пропозиції Веймарської та Празької академій, а 1876 року його було обрано професором Мюнхенської академії мистецтв, де Бенцур пропрацював до 1883-го року. Одним з найвидатніших його учнів по Мюнхенській академії мистецтв був американський живописець швейцарського походження [en].
Картини Бенцура не раз здобували перемоги на мистецьких виставках у Парижі (1878, 1900), Берліні (1886, 1910), Відні (1877, 1888), Мюнхені (1888).
У 1883 художник повернувся до Будапешта та зайнявся викладацькою діяльністю на одному з відділень Школи малювання (угор. Mintarajziskola, пізніше — Академія мистецтв), де до кінця свого життя він також був директором. Брав участь у політичному житті країни, обирався членом Верхньої Палати Парламенту Угорщини (1906). Помер 1920.
Кавалер ордена Франца-Йосифа (1879) та ін.; отримав також золоту медаль Pro Litteris et Artibus (1887) — найвищу мистецьку нагороду. У 1906 році він був обраний членом Великого ордену.
Галерея
Див. також
Примітки
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435648
- тобто Юлій, див.: Бенецур (Юлий) // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) – Т. ІІІ. – C. 435—436.
- Бенцур Дзьюла // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 3: Беларусы — Варанец / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 1996. — С. 102.: іл. (т. 3),
- . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 18 березня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
- Benczúr Gyula és Nyíregyháza // Írta: Ilyés Gábor. – Nyíregyháza, 2004. – P. 3.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
- Benczúr Gyula // Magyar művészeti kislexikon. Kezdetektől napjainkig. Szerkesztő: F. Almási Éva, Körber Ágnes. – Budapest: Enciklopédia Kiadó, 2002. – P. 16 – 17.
- Бенецур (Юлий) // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) – Т. ІІІ. – C. 435—436.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 18 березня 2022.
- Tóth, Zsuzsanna. The Hungarian Peculiarities of National Remembrance: Historical Figures with Symbolic Importance in Nineteenth-century Hungarian History Paintings // AHEA: E-journal of the American Hungarian Educators Association, Volume 5 (2012): http://ahea.net/e-journal/volume-5-2012 [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]. – Р. 10.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- Benczúr Gyula // Magyar művészeti kislexikon. Kezdetektől napjainkig. Szerkesztő: F. Almási Éva, Körber Ágnes. – Budapest: Enciklopédia Kiadó, 2002. – P. 16 – 17. (link, link 2)
Література
- Benczúr Gyula, (Julius) // Cyclopedia of painters and paintings. John Denison Champlin, Jr.; Charles C. Perkins. – New York: C. Scribner's sons, 1886. – Volume I. – P. 137. [ 11 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Telepy K. Benczur. — Nyíregyháza, 1963. [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Bellák Gábor. Benczúr. — Budapest: Corvina Kiadó, 2001.
- Benczúr Gyula // Magyar művészeti kislexikon. Kezdetektől napjainkig. Szerkesztő: F. Almási Éva, Körber Ágnes. – Budapest: Enciklopédia Kiadó, 2002. – P. 16 – 17.
- Bellák Gábor. A reprezentáció típusai Benczúr Gyula portréfestészetében. PhD-disszertáció (kézirat). — Budapest, 2003.
- Benczúr Gyula és Nyíregyháza // Írta: Ilyés Gábor. – Nyíregyháza, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyula Bencur ugor Benczur Gyula 28 sichnya 1844 Nyiredgaza Ugorshina 16 lipnya 1920 Sechen Ugorshina vidatnij ugorskij zhivopisec predstavnik stilyu akademizm akademichnogo romantizmu Jogo kartini projnyati duhom romantizmu ugorskogo nacionalnogo vidrodzhennya drugoyi polovini HIH viku Bencur pisav golovno istorichnij zhivopis portreti okrim togo takozh sceni z antichnoyi mifologiyi Dyula Bencurugor Benczur GyulaDyula Bencur Avtoportret 1882 Narodzhennya28 sichnya 1844 1844 01 28 Nyiredgaza UgorshinaSmert16 lipnya 1920 1920 07 16 76 rokiv Sechen UgorshinaNacionalnistugorecKrayina UgorshinaZhanrakademichnij romantizmNavchannyaMyunhenska akademiya mistectv 1865 Diyalnisthudozhnik vikladach universitetu risuvalnik grafik mitecNapryamokakademizmVchitelKarl Teodor fon PilotiVidomi uchnid i dPracivnikMyunhenska akademiya mistectv i dChlenUgorska akademiya naukU shlyubi zdDitid d i dBrati sestridRoboti v kolekciyiMuzej mistectva Metropoliten 1 Galereya Uffici d d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Slovacka nacionalna galereya d Galereya Petra Bogunya Shidno Slovacka galereya d Muzej obrazotvorchih mistectv i dNagorodi Dyula Bencur u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bencur Kartini Dyuli Bencura ye u fondah bagatoh providnih hudozhnih galerej riznih krayin znachna chastina yih v ta v privatnih kolekciyah Z biografiyiNarodivsya v sim yi Vilmosha Bencura 1811 1873 ta jogo druzhini Paulini Lashgallner 1815 1885 Piznishe rodina Bencuriv pereyihala do mista Koshici do batkiv po materinij liniyi Tut i minuli ditinstvo ta ranni roki majbutnogo hudozhnika Batki bachachi shilnist yunogo Dyuli do malyuvannya mali namir vivchiti jogo na inzhenera Odnak cherez te sho vpravnist hlopcya v malyuvanni viyavilasya dosit rano u batkiv bulo dosit chasu abi zminiti rishennya i zabezpechiti sinovi gruntovnu pochatkovu hudozhnyu osvitu dlya majbutnogo navchannya u Myunhenskij akademiyi mistectv Azami zhivopisu ovolodivav u brativ Beli ta Ferenca Klimkovichiv v yihnij privatnij hudozhnij shkoli u misti Koshici Vprodovzh 1861 1869 rokiv D Bencur navchavsya zhivopisu v Myunhenskij akademiyi mistectv pid kerivnictvom Germana Anshyutca ru a vid 1869 roku za inshimi danimi vid 1865 pid kerivnictvom Karla Teodora fon Piloti kotrij mav znachnij vpliv na formuvannya hudozhnogo stilyu molodogo mitcya Myunhenska akademiya v cej chas bula populyarnoyu sered ambitnih molodih hudozhnikiv bagato v chomu zavdyachuyuchi same majsternosti Piloti yak mitcya i pedagoga U Piloti navchalisya bagato majbutnih talanovitih i vsesvitno vidomih ugorskih hudozhnikiv Migaj Munkachi odnochasno z Bencurom Laslo Paal en Mesej Masoj Bertalan Sekej ta bagato inshih Pid chas navchannya u Piloti Bencur mav zmogu na dozvilli vivchati roboti starih majstriv u Myunhenskij galereyi Zhiv u Myunheni Dopomagav K fon Piloti u rozpisu nizki myunhenskih budivel v tomu chisli Maksimilianeumu ta ru Ohreshennya Vajka 1875 Pam yatna banknota 2000 forintiv Nacionalnogo banku Ugorshini revers iz zobrazhennyam fragmentu kartini Dyuli Bencura Ohreshennya Vajka 2000 Pam yatna doshka Dyuli Bencuru u Budapeshti livoruch ta pogruddya Dyuli Bencura u misti Seged pravoruch Pershij velikij uspih prijshov do molodogo hudozhnika pislya napisannya polotna Vid yizd Laslo Vladislava Hunyadi inshij variant nazvi Proshannya Laslo Vladislava Hunyadi 1866 Ce polotno zrobilo jogo vidomim u Peshti mitcem Dlya vdoskonalennya svoyih profesijnih navichok Bencur zdijsnyuye tvorchu mandrivku do Italiyi podorozh spravila gliboke vrazhennya yak na samogo hudozhnika tak i na jogo misteckij stil 1870 roku vidvidav Parizh 1875 roku Dyula Bencur stvoriv odne z najvidatnishih svoyi poloten Ohreshennya Vajka scenu prijnyattya katolictva ugorskim pravitelem Vajkom majbutnim korolem Ugorshini Stefanom I Ohreshennya Vajka yake bulo vchinene arhiyepiskopom Adalbertom Prazkim 985 roku na kartini Bencura vtilene duzhe pidneseno ta realistichno i do najmenshih dribnic pokazuye svoyeridnist tiyeyi epohi Kartina zdobula viznannya ta sribnu medal Vsesvitnoyi vistavki 1878 roku v Parizhi Pislya poyavi ta uspihu u publiki kartini Ohreshennya Vajka Bencuru nadijshli propoziciyi stati vikladachem vid dekilkoh akademij mistectv Vin vidhiliv propoziciyi Vejmarskoyi ta Prazkoyi akademij a 1876 roku jogo bulo obrano profesorom Myunhenskoyi akademiyi mistectv de Bencur propracyuvav do 1883 go roku Odnim z najvidatnishih jogo uchniv po Myunhenskij akademiyi mistectv buv amerikanskij zhivopisec shvejcarskogo pohodzhennya en Kartini Bencura ne raz zdobuvali peremogi na misteckih vistavkah u Parizhi 1878 1900 Berlini 1886 1910 Vidni 1877 1888 Myunheni 1888 U 1883 hudozhnik povernuvsya do Budapeshta ta zajnyavsya vikladackoyu diyalnistyu na odnomu z viddilen Shkoli malyuvannya ugor Mintarajziskola piznishe Akademiya mistectv de do kincya svogo zhittya vin takozh buv direktorom Brav uchast u politichnomu zhitti krayini obiravsya chlenom Verhnoyi Palati Parlamentu Ugorshini 1906 Pomer 1920 Kavaler ordena Franca Josifa 1879 ta in otrimav takozh zolotu medal Pro Litteris et Artibus 1887 najvishu mistecku nagorodu U 1906 roci vin buv obranij chlenom Velikogo ordenu GalereyaGalereya vibranih robit Vid yizd Laslo Hunyadi 1866 Ohreshennya Vajka rannij variant kartini 1870 Vzyattya zamku Budi u 1686 roci Portret ditej hudozhnika Avtoportret Galereya vibranih robit prodovzhennya Kleopatra 1911 Polonennya Ferenca II Rakoci Hristos na Yeleonskij gori 1909 Ne torkajsya Mene 1917 Matyash Hunyadi prijmaye papskih legativ Portret Franca Josifa I Div takozhRomantizm Akademizm Spisok ugorskih hudozhnikivPrimitkihttps www metmuseum org art collection search 435648 tobto Yulij div Benecur Yulij Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros T III C 435 436 Bencur Dzyula Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 3 Belarusy Varanec Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1996 S 102 il ISBN 985 11 0068 4 t 3 ISBN 985 11 0035 8 Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 18 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2016 Benczur Gyula es Nyiregyhaza Irta Ilyes Gabor Nyiregyhaza 2004 P 3 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 27 serpnya 2016 Benczur Gyula Magyar muveszeti kislexikon Kezdetektol napjainkig Szerkeszto F Almasi Eva Korber Agnes Budapest Enciklopedia Kiado 2002 P 16 17 Benecur Yulij Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros T III C 435 436 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2009 Procitovano 18 bereznya 2022 Toth Zsuzsanna The Hungarian Peculiarities of National Remembrance Historical Figures with Symbolic Importance in Nineteenth century Hungarian History Paintings AHEA E journal of the American Hungarian Educators Association Volume 5 2012 http ahea net e journal volume 5 2012 9 serpnya 2016 u Wayback Machine R 10 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2016 Procitovano 27 serpnya 2016 Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 Benczur Gyula Magyar muveszeti kislexikon Kezdetektol napjainkig Szerkeszto F Almasi Eva Korber Agnes Budapest Enciklopedia Kiado 2002 P 16 17 link link 2 LiteraturaBenczur Gyula Julius Cyclopedia of painters and paintings John Denison Champlin Jr Charles C Perkins New York C Scribner s sons 1886 Volume I P 137 11 lipnya 2016 u Wayback Machine Telepy K Benczur Nyiregyhaza 1963 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Bellak Gabor Benczur Budapest Corvina Kiado 2001 Benczur Gyula Magyar muveszeti kislexikon Kezdetektol napjainkig Szerkeszto F Almasi Eva Korber Agnes Budapest Enciklopedia Kiado 2002 P 16 17 Bellak Gabor A reprezentacio tipusai Benczur Gyula portrefesteszeteben PhD disszertacio kezirat Budapest 2003 Benczur Gyula es Nyiregyhaza Irta Ilyes Gabor Nyiregyhaza 2004