Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунайське козацьке військо — сформоване в 1828 р. на основі козаків колишньої Задунайської Січі та Усть-Дунайського Буджацького козацького війська. Дунайське козацьке військо (в 1856 р. перейменоване в Новоросійське) було ліквідоване в 1868 р., а козаків переведено до цивільного стану.
Загальний опис
Після знищення Запорізької Січі в 1775 році частина запорізьких козаків пішла до Османської імперії і оселилася на березі Дунаю, між фортецею Рущук і Сілістрією, утворивши нову Січ. У 1803 році вони перейшли на гирло Дунаю, в урочище Гедерле-Бугаз. Витіснивши російських втікачів-розкольників, що жили там, запорожці влаштували свій кіш, зайнявши по берегу моря до фортеці Аккермана всі місця, зручні для рибної ловлі. Сюди почали збиратися втікачі з різних інших місць, і число осіб, що склали нову Січ, дійшло до 10 000 чоловік. За відзнаку в боях, особливо ж під час упокорення Віддінського бунту, козаки отримали від османського уряду назву яничарів.
У 1806 році, як тільки почалася війна з Османською імперією, дунайські запорожці перейшли на бік Росії, увійшли до складу діючої армії і отримали назву буджацьких або усть-дунайських козаків. Після укладення миру частина їх була зарахована в Чорноморське козацьке військо, a частина, з колишніми при армії волонтерами з сербів, греків і албанців, залишилася в Бессарабії, в Буджацькому степу, оселившись на казенних землях. Під час правління Олександра I особливих правил про устрій Дунайського козацького війська видано не було, і воно знаходилося у віданні цивільної влади, нарівні з селянами.
У 1828 році, під час війни з османами, дунайські козаки, згідно з їхнім бажанням, були перераховані у військове відомство і склали 2 полки: 1 і 2-й Дунайські. Один з них, кінний, призначався для сухопутної служби, a інший, піший, призначався для служби на судах дунайської флотилії. Після закінчення війни полки були наділені землями в Буджацькому степу. Таким чином, склалися нові військові поселення в 3 станицях: Старокозачому, Волонтерівці і Акмангіті. Незабаром до Дунайського війська були зараховані деякі суміжні землі та селища. У 1836 році воно складалося вже з 8 станиць, з населенням понад 7 000 осіб обох статей і з земельним наділом близько 35 000 десятин. Землі цієї для війська було недостатньо, тому в 1839 році до нього були приєднані суміжні землі, що призначалися для користування циган, які були зараховані до війська.
У 1844 році було видано положення про Дунайське козацьке військо. На обов'язок Дунайського війська покладалося утримання кордонної варти і варт на островах Літа, Чемалі, Георгіївському і по лівому березі Дунаю, a також підтримання поліцейського порядку в містах Одесі, Аккермані, Херсоні та Херсонському повіті. Для зовнішньої служби військо зобов'язувалося мати на готовності 2 кінних полки. Начальство над ним, під головним веденням Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, було ввірене офіцеру регулярних військ. Цей військовий начальник і складена при ньому канцелярія формували полки та завідували військово-поліцейською і господарською частиною війська. Місцеве управління війська складали: наказний отаман, військове правління, комісія військового суду і станичного правління. Поліцейське та господарське правління станиць було ввірене станичним старшинам.
До 1 січня 1856 року в Дунайському козацькому війську на дійсній службі перебувало 2811 осіб (за списком 2 858). У тому ж році військо було перейменовано в Новоросійське, під якою назвою проіснувало недовго. В силу малоземелля, воно не могло отримати подальшого розвитку шляхом приросту населення; службовий його склад був вкрай нечисленний, і, замість 2 комплектних полків з черговими змінами, військо ледь формувало полк, та й то за допомогою постійної видачі з військового капіталу грошей на бойове спорядження . До того ж, за Паризьким трактатом 1856 року, південна межа Російської Імперії була змінена і частина земель Новоросійського війська відійшла до Молдавії; малоземелля зросло ще більше.
У 1868 році Новоросійське козацьке військо було скасоване, з зарахуванням його штабних і обер-офіцерів і дворян до дворянства Бессарабської області і з наданням їм в повну особисту і потомствену власність садибної землі, що знаходилася в їх володінні. Крім цього, з числа землі в загальному військовому володінні, що входила до юрту станиць і хуторів, було надано у власність: штабс-офіцерам — по 300, обер-офіцерам — по 150 і зауряд-офіцерам — по 75 десятин. Надані війську 2 прапори і Найвища грамота були здані до церкви станиці Волонтерівки, для зберігання на вічні часи, a холодна і вогнепальна зброя — в Бендерський артилерійський склад.
Джерела та література
- О. А. Бачинська. Дунайське козацьке військо [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 498. — .
- Бачинський А Д Происхождение и состав украинско-русского населения Буджака и низовий Дуная конца XVIII и начала XIX в. //Зап. Одес. археолог. о-ва. — Одеса, 1967. — Т.2(35)
- Бачинська О А Дунайське козацьке військо. 1828—1868 рр. (До 170-річчя заснування). — Одеса: Астропринт, 1998.
- Бачинська О А [[https://web.archive.org/web/20150402155951/http://www.stattionline.org.ua/histori/114/21625-diyalnist-general-majora-ivana-gangardta-na-choli-dunajskogo-kozackogo-vijska.html Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА] ІВАНА ГАНГАРДТА НА ЧОЛІ ДУНАЙСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА
- Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб.: т-во И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 9.
- Столетие военного министерства, том XI, часть I, Главное управление казачьих войск, исторический очерк А. И. Никольского
- Задунайський В. Військова структура та озброєння Дунайського козацького війська за Положенням 1844 р. / В.Задунайський // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. По-літологія. Вип. 2. — Маріуполь: Маріупольський державний універси-тет — МФ ТОВ «Друкарня „Новий світ“», 2011. — С. 20-26.
- Маленко Л. Дунайське козацьке військо / Л.Маленко // Українське козацтво: Мала енциклопедія / Кер. авт. колект. Ф. Г. Турченко; Відпов. Ред. С. Р. Лях. — Вид. 2-е, доп. і перероб. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2006. — С. 169—170.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunajske kozacke vijsko sformovane v 1828 r na osnovi kozakiv kolishnoyi Zadunajskoyi Sichi ta Ust Dunajskogo Budzhackogo kozackogo vijska Dunajske kozacke vijsko v 1856 r perejmenovane v Novorosijske bulo likvidovane v 1868 r a kozakiv perevedeno do civilnogo stanu Karta zemel Novorosijskogo kozackogo vijska 1858Zagalnij opisPislya znishennya Zaporizkoyi Sichi v 1775 roci chastina zaporizkih kozakiv pishla do Osmanskoyi imperiyi i oselilasya na berezi Dunayu mizh forteceyu Rushuk i Silistriyeyu utvorivshi novu Sich U 1803 roci voni perejshli na girlo Dunayu v urochishe Gederle Bugaz Vitisnivshi rosijskih vtikachiv rozkolnikiv sho zhili tam zaporozhci vlashtuvali svij kish zajnyavshi po beregu morya do forteci Akkermana vsi miscya zruchni dlya ribnoyi lovli Syudi pochali zbiratisya vtikachi z riznih inshih misc i chislo osib sho sklali novu Sich dijshlo do 10 000 cholovik Za vidznaku v boyah osoblivo zh pid chas upokorennya Viddinskogo buntu kozaki otrimali vid osmanskogo uryadu nazvu yanichariv U 1806 roci yak tilki pochalasya vijna z Osmanskoyu imperiyeyu dunajski zaporozhci perejshli na bik Rosiyi uvijshli do skladu diyuchoyi armiyi i otrimali nazvu budzhackih abo ust dunajskih kozakiv Pislya ukladennya miru chastina yih bula zarahovana v Chornomorske kozacke vijsko a chastina z kolishnimi pri armiyi volonterami z serbiv grekiv i albanciv zalishilasya v Bessarabiyi v Budzhackomu stepu oselivshis na kazennih zemlyah Pid chas pravlinnya Oleksandra I osoblivih pravil pro ustrij Dunajskogo kozackogo vijska vidano ne bulo i vono znahodilosya u vidanni civilnoyi vladi narivni z selyanami U 1828 roci pid chas vijni z osmanami dunajski kozaki zgidno z yihnim bazhannyam buli pererahovani u vijskove vidomstvo i sklali 2 polki 1 i 2 j Dunajski Odin z nih kinnij priznachavsya dlya suhoputnoyi sluzhbi a inshij pishij priznachavsya dlya sluzhbi na sudah dunajskoyi flotiliyi Pislya zakinchennya vijni polki buli nadileni zemlyami v Budzhackomu stepu Takim chinom sklalisya novi vijskovi poselennya v 3 stanicyah Starokozachomu Volonterivci i Akmangiti Nezabarom do Dunajskogo vijska buli zarahovani deyaki sumizhni zemli ta selisha U 1836 roci vono skladalosya vzhe z 8 stanic z naselennyam ponad 7 000 osib oboh statej i z zemelnim nadilom blizko 35 000 desyatin Zemli ciyeyi dlya vijska bulo nedostatno tomu v 1839 roci do nogo buli priyednani sumizhni zemli sho priznachalisya dlya koristuvannya cigan yaki buli zarahovani do vijska U 1844 roci bulo vidano polozhennya pro Dunajske kozacke vijsko Na obov yazok Dunajskogo vijska pokladalosya utrimannya kordonnoyi varti i vart na ostrovah Lita Chemali Georgiyivskomu i po livomu berezi Dunayu a takozh pidtrimannya policejskogo poryadku v mistah Odesi Akkermani Hersoni ta Hersonskomu poviti Dlya zovnishnoyi sluzhbi vijsko zobov yazuvalosya mati na gotovnosti 2 kinnih polki Nachalstvo nad nim pid golovnim vedennyam Novorosijskogo ta Bessarabskogo general gubernatora bulo vvirene oficeru regulyarnih vijsk Cej vijskovij nachalnik i skladena pri nomu kancelyariya formuvali polki ta zaviduvali vijskovo policejskoyu i gospodarskoyu chastinoyu vijska Misceve upravlinnya vijska skladali nakaznij otaman vijskove pravlinnya komisiya vijskovogo sudu i stanichnogo pravlinnya Policejske ta gospodarske pravlinnya stanic bulo vvirene stanichnim starshinam Cvintar dunajskih kozakiv u seli Vishneve Do 1 sichnya 1856 roku v Dunajskomu kozackomu vijsku na dijsnij sluzhbi perebuvalo 2811 osib za spiskom 2 858 U tomu zh roci vijsko bulo perejmenovano v Novorosijske pid yakoyu nazvoyu proisnuvalo nedovgo V silu malozemellya vono ne moglo otrimati podalshogo rozvitku shlyahom prirostu naselennya sluzhbovij jogo sklad buv vkraj nechislennij i zamist 2 komplektnih polkiv z chergovimi zminami vijsko led formuvalo polk ta j to za dopomogoyu postijnoyi vidachi z vijskovogo kapitalu groshej na bojove sporyadzhennya Do togo zh za Parizkim traktatom 1856 roku pivdenna mezha Rosijskoyi Imperiyi bula zminena i chastina zemel Novorosijskogo vijska vidijshla do Moldaviyi malozemellya zroslo she bilshe U 1868 roci Novorosijske kozacke vijsko bulo skasovane z zarahuvannyam jogo shtabnih i ober oficeriv i dvoryan do dvoryanstva Bessarabskoyi oblasti i z nadannyam yim v povnu osobistu i potomstvenu vlasnist sadibnoyi zemli sho znahodilasya v yih volodinni Krim cogo z chisla zemli v zagalnomu vijskovomu volodinni sho vhodila do yurtu stanic i hutoriv bulo nadano u vlasnist shtabs oficeram po 300 ober oficeram po 150 i zauryad oficeram po 75 desyatin Nadani vijsku 2 prapori i Najvisha gramota buli zdani do cerkvi stanici Volonterivki dlya zberigannya na vichni chasi a holodna i vognepalna zbroya v Benderskij artilerijskij sklad Dzherela ta literaturaO A Bachinska Dunajske kozacke vijsko 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 498 ISBN 966 00 0405 2 Bachinskij A D Proishozhdenie i sostav ukrainsko russkogo naseleniya Budzhaka i nizovij Dunaya konca XVIII i nachala XIX v Zap Odes arheolog o va Odesa 1967 T 2 35 Bachinska O A Dunajske kozacke vijsko 1828 1868 rr Do 170 richchya zasnuvannya Odesa Astroprint 1998 Bachinska O A https web archive org web 20150402155951 http www stattionline org ua histori 114 21625 diyalnist general majora ivana gangardta na choli dunajskogo kozackogo vijska html Arhivovano2 kvitnya 2015 u Wayback Machine DIYaLNIST GENERAL MAJORA IVANA GANGARDTA NA ChOLI DUNAJSKOGO KOZACKOGO VIJSKA Voennaya enciklopediya Pod red V F Novickogo i dr SPb t vo I V Sytina 1911 1915 T 9 Stoletie voennogo ministerstva tom XI chast I Glavnoe upravlenie kazachih vojsk istoricheskij ocherk A I Nikolskogo Zadunajskij V Vijskova struktura ta ozbroyennya Dunajskogo kozackogo vijska za Polozhennyam 1844 r V Zadunajskij Visnik Mariupolskogo derzhavnogo universitetu Seriya Istoriya Po litologiya Vip 2 Mariupol Mariupolskij derzhavnij universi tet MF TOV Drukarnya Novij svit 2011 S 20 26 Malenko L Dunajske kozacke vijsko L Malenko Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Ker avt kolekt F G Turchenko Vidpov Red S R Lyah Vid 2 e dop i pererob Kiyiv Geneza Zaporizhzhya Prem yer 2006 S 169 170