Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Васи́льович Дубовий — радянський військовик, генерал-майор танкових військ, Герой Радянського Союзу (1944).
| Дубовий Іван Васильович | ||
|---|---|---|
 Генерал-майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 червня 1900 Старобільськ | |
| Смерть | 17 квітня 1981 (80 років) Москва | |
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |
| Alma Mater | d | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  СРСР | |
| Вид ЗС |  Радянська армія | |
| Рід військ |  | |
| Формування | 16-й танковий корпус, 2-га танкова армія | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Дубовий Іван Васильович у Вікісховищі | ||
Життєпис
Народився в місті Старобільськ Харківської губернії. Походить з селянської родини. Закінчив церковно-приходську школу, ремісниче училище, працював помічником механіка на млині. З 1918 року — секретар повітового комітету комсомолу.
Учасник Громадянської війни в Росії 1918—1920, радянсько-фінської і Другої світової воєн.
В Червоній армії від липня 1919 року, 12-й окремий артилерійський дивізіон. Після поразки червоної навали під Варшавою інтернований у Східній Пруссії. З листопада 1920-го — на військовій службі, запасний полк 16-ї армії, згодом — писар у Старобільському військкоматі.
1921 року закінчив 7-мі севастопольські артилерійські курси, 1923-го — 5-ту харківську артилерійську школу. 1925-го закінчив Одеську артилерійську школу, 1928-го — курси вдосконалення керівного складу зенітної батареї в Севастополі, 1935-го — Військову академію механізації і моторизації Червоної армії.
З 1923 року — начальник розвідки та командир взводу, 19-та залізнична батарея. Від 1927-го — командир взводу, 34-й окремий артилерійський дивізіон, Баку. 1928 року — курсовий командир . 1930-го зарахований слухачем до ленінградської Військово-технічної академії, 1932 року переведений у Військову академію механізації та моторизації.
1935 року після закінчення навчання спрямований для подальшої служби на Далекий Схід, начальник штабу танкового батальйону, 23-тя механізована бригада.
1937 роком — помічник начальника відділу, автобронетанкове управління штабу, . З весни 1938 року — помічник начальника штабу, , Білоруський військовий округ. З осені 1940 року — начальник штабу, .
Березнем 1941 року — начальник штабу (13-та армія західного округу). З першого дня брав участь у боях німецько-радянської війни — в Білорусі та на Смоленщині, виходив із оточення. З вересня 1941-го — начальник штабу , з вересня 1942 — командир, брав участь у боях за Москву.
Березнем 1942 року полковник Дубовий переведений на Кримський фронт, заступник з автобронетанкових військ командира 47-ї армії. Пережив катастрофічну Керченську операцію, втрати практичної усієї танкової техніки та важку евакуацію на Таманський півострів. У кінці травня 1942-го призначений начальником штабу , Калінінський та Степовий фронти. У грудні 1942-го брав участь в операції «Марс», корпус потрапив до оточення, виривався із боями. Весною 1943-го в складі Степового фронту корпус брав участь у битві на Курській дузі.
16 липня 1943 року представлений до звання генерал-майора танкових військ, з серпня — командир 7-го механізованого корпусу (5-та гвардійська танкова армія). Відзначився у бою за звільнення міста П'ятихатки 19 жовтня 1943-го, через кілька днів у боях за Кривий Ріг важкопоранений.
Після одужання у грудні 1943 року призначений командиром 16-го танкового корпусу.
У березні 1944 16-й танковий корпус під його орудою визволяв від нацистів Умань. За березень корпус Дубового подолав з боями 250 кілометрів та відзначився 26 березня у боях за місто Бєльці.
В одному з боїв особисто сів за кермо КВ, екіпаж в тому бою знищив 4 німецькі танки.
Протягом червня-серпня 1944-го корпус генерала Дубового брав участь у Білоруській операції в складі Першого Білоруського фронту, звільняв східні частини Польщі.
У серпні 1944 року відкликаний з фронту та призначений начальником Вищої офіцерської школи самохідної артилерії. Після закінчення Другої світової війни продовжив службу в РА.
З грудня 1946 року — замісник командира 18-ї гвардійської механізованої дивізії.
Від грудня 1947-го — начальник штабу Управління командуючого бронетанковими та механізованими військами Закавказького військового округу.
З червня 1949 року — старший викладач кафедри, Військова академія бронетанкових та механізованих військ.
З квітня 1954-го — начальник командного факультету заочного навчання Академії бронетанкових військ.
Від 1955 року — генерал-майор запасу. Проживав у місті Корольов, був депутатом міської ради, очолював партійну комісію при міськкомі.
Похований в закритому колумбарії Ваганьковського кладовища.
Нагороди та вшанування
- Герой Радянського Союзу (11.3.1944)
- орден Леніна (11.3.1944)
- орден Леніна
- 3 ордени Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- медалі та іноземні нагороди
- 2001 року встановлено пам'ятну дошку на будинку в місті Корольов, де жив Іван Дубовий
Джерела
- Дубовий Іван Васильович
- http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=6934 [Архівовано 10 червня 2012 у WebCite]
- Іван Васильович Дубовий(рос.)
- http://www.nikolaevskii-sobor.ru/kniga.php?page=geroi-sovetskogo-soiuza-dubovoi-ivan-vasilevich [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Vasi lovich Dubovij radyanskij vijskovik general major tankovih vijsk Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Dubovij Ivan Vasilovich General majorZagalna informaciyaNarodzhennya16 chervnya 1900 1900 06 16 StarobilskSmert17 kvitnya 1981 1981 04 17 80 rokiv MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheAlma MaterdVijskova sluzhbaPrinalezhnist SRSRVid ZS Radyanska armiyaRid vijskFormuvannya16 j tankovij korpus 2 ga tankova armiyaVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi radyansko finska vijna druga svitova vijna okupaciya Bilorusi Smolenska bitva 1941 Bitva za Moskvu P yatihatska operaciya Umansko Botoshanska operaciyaNagorodi ta vidznakiVirtuti Militari Velikij Hrest z zirkoyu Dubovij Ivan Vasilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dubovij ZhittyepisNarodivsya v misti Starobilsk Harkivskoyi guberniyi Pohodit z selyanskoyi rodini Zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu remisniche uchilishe pracyuvav pomichnikom mehanika na mlini Z 1918 roku sekretar povitovogo komitetu komsomolu Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi 1918 1920 radyansko finskoyi i Drugoyi svitovoyi voyen V Chervonij armiyi vid lipnya 1919 roku 12 j okremij artilerijskij divizion Pislya porazki chervonoyi navali pid Varshavoyu internovanij u Shidnij Prussiyi Z listopada 1920 go na vijskovij sluzhbi zapasnij polk 16 yi armiyi zgodom pisar u Starobilskomu vijskkomati 1921 roku zakinchiv 7 mi sevastopolski artilerijski kursi 1923 go 5 tu harkivsku artilerijsku shkolu 1925 go zakinchiv Odesku artilerijsku shkolu 1928 go kursi vdoskonalennya kerivnogo skladu zenitnoyi batareyi v Sevastopoli 1935 go Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi Chervonoyi armiyi Z 1923 roku nachalnik rozvidki ta komandir vzvodu 19 ta zaliznichna batareya Vid 1927 go komandir vzvodu 34 j okremij artilerijskij divizion Baku 1928 roku kursovij komandir 1930 go zarahovanij sluhachem do leningradskoyi Vijskovo tehnichnoyi akademiyi 1932 roku perevedenij u Vijskovu akademiyu mehanizaciyi ta motorizaciyi 1935 roku pislya zakinchennya navchannya spryamovanij dlya podalshoyi sluzhbi na Dalekij Shid nachalnik shtabu tankovogo bataljonu 23 tya mehanizovana brigada 1937 rokom pomichnik nachalnika viddilu avtobronetankove upravlinnya shtabu Z vesni 1938 roku pomichnik nachalnika shtabu Biloruskij vijskovij okrug Z oseni 1940 roku nachalnik shtabu Bereznem 1941 roku nachalnik shtabu 13 ta armiya zahidnogo okrugu Z pershogo dnya brav uchast u boyah nimecko radyanskoyi vijni v Bilorusi ta na Smolenshini vihodiv iz otochennya Z veresnya 1941 go nachalnik shtabu z veresnya 1942 komandir brav uchast u boyah za Moskvu Bereznem 1942 roku polkovnik Dubovij perevedenij na Krimskij front zastupnik z avtobronetankovih vijsk komandira 47 yi armiyi Perezhiv katastrofichnu Kerchensku operaciyu vtrati praktichnoyi usiyeyi tankovoyi tehniki ta vazhku evakuaciyu na Tamanskij pivostriv U kinci travnya 1942 go priznachenij nachalnikom shtabu Kalininskij ta Stepovij fronti U grudni 1942 go brav uchast v operaciyi Mars korpus potrapiv do otochennya virivavsya iz boyami Vesnoyu 1943 go v skladi Stepovogo frontu korpus brav uchast u bitvi na Kurskij duzi 16 lipnya 1943 roku predstavlenij do zvannya general majora tankovih vijsk z serpnya komandir 7 go mehanizovanogo korpusu 5 ta gvardijska tankova armiya Vidznachivsya u boyu za zvilnennya mista P yatihatki 19 zhovtnya 1943 go cherez kilka dniv u boyah za Krivij Rig vazhkoporanenij Pislya oduzhannya u grudni 1943 roku priznachenij komandirom 16 go tankovogo korpusu U berezni 1944 16 j tankovij korpus pid jogo orudoyu vizvolyav vid nacistiv Uman Za berezen korpus Dubovogo podolav z boyami 250 kilometriv ta vidznachivsya 26 bereznya u boyah za misto Byelci V odnomu z boyiv osobisto siv za kermo KV ekipazh v tomu boyu znishiv 4 nimecki tanki Protyagom chervnya serpnya 1944 go korpus generala Dubovogo brav uchast u Biloruskij operaciyi v skladi Pershogo Biloruskogo frontu zvilnyav shidni chastini Polshi U serpni 1944 roku vidklikanij z frontu ta priznachenij nachalnikom Vishoyi oficerskoyi shkoli samohidnoyi artileriyi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhiv sluzhbu v RA Z grudnya 1946 roku zamisnik komandira 18 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi Vid grudnya 1947 go nachalnik shtabu Upravlinnya komanduyuchogo bronetankovimi ta mehanizovanimi vijskami Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1949 roku starshij vikladach kafedri Vijskova akademiya bronetankovih ta mehanizovanih vijsk Z kvitnya 1954 go nachalnik komandnogo fakultetu zaochnogo navchannya Akademiyi bronetankovih vijsk Vid 1955 roku general major zapasu Prozhivav u misti Korolov buv deputatom miskoyi radi ocholyuvav partijnu komisiyu pri miskkomi Pohovanij v zakritomu kolumbariyi Vagankovskogo kladovisha Nagorodi ta vshanuvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 11 3 1944 orden Lenina 11 3 1944 orden Lenina 3 ordeni Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki medali ta inozemni nagorodi 2001 roku vstanovleno pam yatnu doshku na budinku v misti Korolov de zhiv Ivan DubovijDzherelaDubovij Ivan Vasilovich http www warheroes ru hero hero asp Hero id 6934 Arhivovano 10 chervnya 2012 u WebCite Ivan Vasilovich Dubovij ros http www nikolaevskii sobor ru kniga php page geroi sovetskogo soiuza dubovoi ivan vasilevich 21 bereznya 2017 u Wayback Machine