Ду́блінський шви́дкісний трамва́й (ірл. Luas, від ірл. lúas — «швидкий») — легкорейкова транспортна система в столиці Ірландії — місті Дубліні. Складається з двох маршрутів (приблизно схід — захід та північ — південь), обидва з яких перетинають річку Ліффі. Оголошення на маршруті дублюються англійською та ірландською.
Дублінський швидкісний трамвай | |||
---|---|---|---|
Luas | |||
Опис | |||
Країна | Ірландія | ||
Місто | Дублін | ||
Дата відкриття | 2004 | ||
Сайт | luas.ie | ||
Оператор | d | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 2 | ||
Кількість станцій | 67 | ||
Довжина мережі | 42,1 км | ||
Основні типи рухомого складу | Alstom Citadis | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | 1435 мм | ||
Електрифікація | 750 B | ||
| |||
Дублінський швидкісний трамвай у Вікісховищі |
Історія
Перша трамвайна система Дубліна (остаточно закрита 1959 року після заміни усіх ліній автобусами) мала досить розгалужену мережу довжиною близько 60 кілометрів.
1981 року Дублінська ініціативна група з питань перевезень (англ. Dublin Transportation Initiative) вперше запропонувала створити у місті мережу електричного громадського транспорту. У рамках цієї пропозиції було розглянуто варіант зі спорудженням лінії від Таллахта через центр Дубліна до Дандрума у графстві Дан Лері — Ратдаун на півдні столичної агломерації і продовженням її у бік Сендіфорда (на південь від Дандрума) та Баллімуна — північної околиці Дубліна.
1997-го було розпочато створення документації майбутнього проєкту, проте постало питання щодо доцільності прокладання підземних ділянок у центрі столиці, що додатково відтермінувало будівництво. 2001 року було створено окремий підрозділ державної служби перевезень — Агенцію з постачання залізниці (англ. Railway Procurement Agency, RPA), яка мала опікуватися новою трамвайною системою.
Ще до початку робіт було вирішено відмовитися від північної гілки трамвая у напрямку Баллімун — аеропорт Дублін і збудувати натомість метро. У березні 2001 року RPA разом з італійським та австралійським підрядниками почала будівництво одразу двох дільниць майбутньої мережі.
Зелену лінію було відкрито для користування 30 червня 2004 року, а Червону — 26 вересня того ж року. Обидва рази перші кілька днів проїзд був безкоштовним, аби заохотити пасажирів.
За перші два роки роботи трамвая пасажиропотік склав 50 млн осіб, 2007 року — понад 28 млн осіб і 25,4 млн осіб 2009-го. Незважаючи на відсутність державних субвенцій та очікуваний дефіцит доходів у ці роки підприємство отримало позитивне сальдо.
2009 року на Червоній лінії було введено в експлуатацію гілку на схід до нової кінцевої поблизу дублінського порту. Цю дільницю будували в обхід старої кінцевої на залізничній станції О'Конноллі (ірл. Conghaile). У жовтні 2010-го Зелену лінію було продовжено ще далі на південь від ірландської столиці.
Маршрути
Станом на 2021 рік у місті діють дві лінії трамвая:
Рухомий склад
- 26 одиниць 30-метрових Citadis 301 (у 2007—2008 роках задля більшої пасажиромісткості подовжені до 40 метрів за рахунок додаткових секцій)
- 14 одиниць 40-метрових Citadis 401
- 26 одиниць 43-метрових Citadis 402 (з 2009-го)
- 7 одиниць 55-метрових Citadis 402 (з 2018-го, довжину платформи на зупинках довелося збільшувати)
Електрогосподарство
- Номінальна напруга живлення рухомого складу складає 750 В (постійний струм).
- Верхня повітряна контактна мережа
- Тягові підстанції міського електротранспорту
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne slid plutati z sho kursuvav do seredini XX storichchya Du blinskij shvi dkisnij tramva j irl Luas vid irl luas shvidkij legkorejkova transportna sistema v stolici Irlandiyi misti Dublini Skladayetsya z dvoh marshrutiv priblizno shid zahid ta pivnich pivden obidva z yakih peretinayut richku Liffi Ogoloshennya na marshruti dublyuyutsya anglijskoyu ta irlandskoyu Dublinskij shvidkisnij tramvajLuasOpisKrayina IrlandiyaMistoDublinData vidkrittya2004Sajtluas ieOperatordMarshrutna merezhaKilkist linij2Kilkist stancij67Dovzhina merezhi42 1 kmOsnovni tipi ruhomogo skladuAlstom CitadisTehnichni daniShirina koliyi1435 mmElektrifikaciya750 BShema marshrutiv Dublinskij shvidkisnij tramvaj u VikishovishiIstoriyaPersha tramvajna sistema Dublina ostatochno zakrita 1959 roku pislya zamini usih linij avtobusami mala dosit rozgaluzhenu merezhu dovzhinoyu blizko 60 kilometriv 1981 roku Dublinska iniciativna grupa z pitan perevezen angl Dublin Transportation Initiative vpershe zaproponuvala stvoriti u misti merezhu elektrichnogo gromadskogo transportu U ramkah ciyeyi propoziciyi bulo rozglyanuto variant zi sporudzhennyam liniyi vid Tallahta cherez centr Dublina do Dandruma u grafstvi Dan Leri Ratdaun na pivdni stolichnoyi aglomeraciyi i prodovzhennyam yiyi u bik Sendiforda na pivden vid Dandruma ta Ballimuna pivnichnoyi okolici Dublina Tramvaj na mosti Dev yat Arok Dublin 1997 go bulo rozpochato stvorennya dokumentaciyi majbutnogo proyektu prote postalo pitannya shodo docilnosti prokladannya pidzemnih dilyanok u centri stolici sho dodatkovo vidterminuvalo budivnictvo 2001 roku bulo stvoreno okremij pidrozdil derzhavnoyi sluzhbi perevezen Agenciyu z postachannya zaliznici angl Railway Procurement Agency RPA yaka mala opikuvatisya novoyu tramvajnoyu sistemoyu She do pochatku robit bulo virisheno vidmovitisya vid pivnichnoyi gilki tramvaya u napryamku Ballimun aeroport Dublin i zbuduvati natomist metro U berezni 2001 roku RPA razom z italijskim ta avstralijskim pidryadnikami pochala budivnictvo odrazu dvoh dilnic majbutnoyi merezhi Zelenu liniyu bulo vidkrito dlya koristuvannya 30 chervnya 2004 roku a Chervonu 26 veresnya togo zh roku Obidva razi pershi kilka dniv proyizd buv bezkoshtovnim abi zaohotiti pasazhiriv Za pershi dva roki roboti tramvaya pasazhiropotik sklav 50 mln osib 2007 roku ponad 28 mln osib i 25 4 mln osib 2009 go Nezvazhayuchi na vidsutnist derzhavnih subvencij ta ochikuvanij deficit dohodiv u ci roki pidpriyemstvo otrimalo pozitivne saldo 2009 roku na Chervonij liniyi bulo vvedeno v ekspluataciyu gilku na shid do novoyi kincevoyi poblizu dublinskogo portu Cyu dilnicyu buduvali v obhid staroyi kincevoyi na zaliznichnij stanciyi O Konnolli irl Conghaile U zhovtni 2010 go Zelenu liniyu bulo prodovzheno she dali na pivden vid irlandskoyi stolici MarshrutiStanom na 2021 rik u misti diyut dvi liniyi tramvaya Chervona liniya golovna dilyanka Avtovokzal irl Busaras Belgard irl Belgard z vidgaluzhennyami do kincevih irl Tamhlacht irl Teach Sagard irl Iosta na Rinne i irl Conghaile Zelena liniya Brumbridzh Cherrivud Ruhomij sklad26 odinic 30 metrovih Citadis 301 u 2007 2008 rokah zadlya bilshoyi pasazhiromistkosti podovzheni do 40 metriv za rahunok dodatkovih sekcij 14 odinic 40 metrovih Citadis 401 26 odinic 43 metrovih Citadis 402 z 2009 go 7 odinic 55 metrovih Citadis 402 z 2018 go dovzhinu platformi na zupinkah dovelosya zbilshuvati ElektrogospodarstvoNominalna napruga zhivlennya ruhomogo skladu skladaye 750 V postijnij strum Verhnya povitryana kontaktna merezha Tyagovi pidstanciyi miskogo elektrotransportuPrimitki