Друга берберська війна (1815), також відома як Алжирська війна — останній з двох конфліктів між Сполученими Штатами Америки й північноафриканськими державами Берберського узбережжя: Алжиром, Тунісом і Триполітанією. Результатом війни стала остаточна відмова сплачувати відкуп піратським державам.
Друга берберська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Берберські війни | |||||||
Бомбардування Алжира | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США Велика Британія (з 1816) Королівство Нідерланди (з 1816) | Берберія: Алжир Триполітанія Туніс | ||||||
Командувачі | |||||||
Стівен Декейтер | Дей Алжиру Триполійський паша Бей Тунісу | ||||||
Військові сили | |||||||
10 кораблів США англо-голландський флот (з 1816) | Невідома кількість кораблів берберських піратів | ||||||
Втрати | |||||||
США: 4 убитих, 10 поранених Британія та Голландія: 818 убитих і поранених | 53 убитих, 500 алжирських полонених (звільнені 1815) |
Передумови
Після перемоги у Першій берберійській війні (1801–1805) увага США перемкнулась на відносини з Францією та Великою Британією, що погіршувались. Після того, як дипломатія не змогла попередити конфлікт, усі сили США були кинуті на нову війну з Англією, чим вирішили скористатись берберські пірати. Лишень військові кораблі США зникли з Середземного моря, держави Берберського берега відновили практику нападів на торгові лінії та вимагання викупу за захоплені екіпажі. Не маючи можливості щось протиставити піратам, американський уряд тихо, без публічних заяв, повернувся до практики сплати відкупу.
Оголошення війни
Відсутність будь-якої протидії з боку американського флоту стимулювало держави Берберського берега на нові провокації. 1812 року дей Алжиру Умар бен Мухаммед вигнав з країни американського й оголосив Америці війну у зв'язку з несплатою встановлених щорічних виплат. Щоправда наслідків таке проголошення не мало, оскільки у Середземному морі на той момент не лишилось жодного американського корабля.
Про війну з Алжиром згадали вже після закінчення англо-американського конфлікту. 3 березня 1815 року конгрес США схвалив висування до узбережжя Алжиру 10 кораблів під командуванням Стівена Декейтера та Вільяма Бейнбріджа, ветеранів Першої берберійської війни. Ескадра Декейтера відбула у напрямку Середземного моря 20 травня. Бейнбрідж затримався, готуючи екіпажі, й фактично не встиг узяти участі у війні.
Перебіг війни
До 15 червня 1815 року Декейтер дістався Гібралтару, де довідався про те, що зовсім нещодавно там проходили великі алжирські судна. Декейтер негайно почав їх наздоганяти. За два дні його ескадра, що налічувала 9 суден, зуміла наздогнати флагман алжирського флоту — 64-гарматний фрегат Мешуда. Алжирці відчайдушно опирались, намагаючись прорватись до нейтрального порту, але проти 9 сучасних кораблів нічого зробити не змогли. Зрештою Декейтеру вдалось захопити корабель і близько 400 бранців. Трохи згодом подібним чином був захоплений бриг Естідіо.
До кінця червня ескадра сягнула Алжиру, Декейтер розпочав перемовини з Умаром бен Мухаммедом. 3 липня Дей Алжиру капітулював перед погрозами Декейтера, особливо коли довідався про другу ескадру з Америки, й уклав угоду. За її умовами США повертали Алжиру кораблі Мешуда й Естідіо та близько 500 полонених в обмін на взятих у полон американців і європейців, а також надання американським кораблям вільного проходу. Окрім того, Алжир зобов'язався сплатити 10 тисяч доларів у вигляді компенсації.
Утім, лишень Декейтер вирушив до Тунісу, щоб укласти подібну угоду з іншими державами Берберського берега, алжирський дей відмовився від усіх зобов'язань та розірвав угоду. Однак до того часу в бік Алжиру висунувся спільний англо-голландський флот під командуванням британського адмірала . На початку 1816 року флот прибув до узбережжя Північної Африки. Після дев'ятигодинного бомбардування столиці Алжиру, в результаті якого берберський флот фактично втратив боєздатність, місцевий дей був змушений підписати нову угоду. Новий договір підтвердив усі обіцянки, надані Декейтеру, керівник Алжиру зобов'язався ніколи не брати у рабство християн.
Наслідки
Під час першого конфлікту в Європі тривала серія нескінченних війн. Тому сил і часу на те, щоб стежити за Середземним морем вже не лишалось (насправді, Велика Британія навіть використовувала берберських піратів для забезпечення продовольства Гібралтару). Коли ж війни у Європі закінчились, й усі зусилля можна було зосередити на розв'язанні різних колоніальних питань, берберські пірати не змогли протистояти сучасним флотам, тим паче об'єднаним. В результаті Другої берберійської війни держави Барбарії втратили основне джерело прибутку та невдовзі припинили відігравати серйозну роль у Середземномор'ї.
Упродовж XIX століття Алжир і Туніс стали колоніями Франції (Алжир 1830, Туніс — 1881 року), а Триполітанія 1835 року повернулась під безпосередній контроль Османської імперії, а пізніше — під контроль Італії. Марокко розділили між собою Іспанія (Іспанське Марокко) та Франція (Французьке Марокко).
Джерела
- Barbary Treaties [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Берберійські війни [ 6 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Victory in Tripoli: How America's War with the Barbary Pirates Established the U.S. Navy and Shaped a Nation [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berberski vijni Druga berberska vijna 1815 takozh vidoma yak Alzhirska vijna ostannij z dvoh konfliktiv mizh Spoluchenimi Shtatami Ameriki j pivnichnoafrikanskimi derzhavami Berberskogo uzberezhzhya Alzhirom Tunisom i Tripolitaniyeyu Rezultatom vijni stala ostatochna vidmova splachuvati vidkup piratskim derzhavam Druga berberska vijnaBerberski vijniBombarduvannya Alzhira Bombarduvannya AlzhiraData 1812 1816Misce Seredzemne more Berberiya Magrib Rezultat Virishalna peremoga SShA j faktichna peremoga Velikoyi BritaniyiStoroniSShA Velika Britaniya z 1816 Korolivstvo Niderlandi z 1816 Berberiya Alzhir Tripolitaniya TunisKomanduvachiStiven Dekejter Dej Alzhiru Tripolijskij pasha Bej TunisuVijskovi sili10 korabliv SShA anglo gollandskij flot z 1816 Nevidoma kilkist korabliv berberskih pirativVtratiSShA 4 ubitih 10 poranenih Britaniya ta Gollandiya 818 ubitih i poranenih 53 ubitih 500 alzhirskih polonenih zvilneni 1815 PeredumoviPislya peremogi u Pershij berberijskij vijni 1801 1805 uvaga SShA peremknulas na vidnosini z Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu sho pogirshuvalis Pislya togo yak diplomatiya ne zmogla poperediti konflikt usi sili SShA buli kinuti na novu vijnu z Angliyeyu chim virishili skoristatis berberski pirati Lishen vijskovi korabli SShA znikli z Seredzemnogo morya derzhavi Berberskogo berega vidnovili praktiku napadiv na torgovi liniyi ta vimagannya vikupu za zahopleni ekipazhi Ne mayuchi mozhlivosti shos protistaviti piratam amerikanskij uryad tiho bez publichnih zayav povernuvsya do praktiki splati vidkupu Ogoloshennya vijniVidsutnist bud yakoyi protidiyi z boku amerikanskogo flotu stimulyuvalo derzhavi Berberskogo berega na novi provokaciyi 1812 roku dej Alzhiru Umar ben Muhammed vignav z krayini amerikanskogo j ogolosiv Americi vijnu u zv yazku z nesplatoyu vstanovlenih shorichnih viplat Shopravda naslidkiv take progoloshennya ne malo oskilki u Seredzemnomu mori na toj moment ne lishilos zhodnogo amerikanskogo korablya Pro vijnu z Alzhirom zgadali vzhe pislya zakinchennya anglo amerikanskogo konfliktu 3 bereznya 1815 roku kongres SShA shvaliv visuvannya do uzberezhzhya Alzhiru 10 korabliv pid komanduvannyam Stivena Dekejtera ta Vilyama Bejnbridzha veteraniv Pershoyi berberijskoyi vijni Eskadra Dekejtera vidbula u napryamku Seredzemnogo morya 20 travnya Bejnbridzh zatrimavsya gotuyuchi ekipazhi j faktichno ne vstig uzyati uchasti u vijni Perebig vijniDo 15 chervnya 1815 roku Dekejter distavsya Gibraltaru de dovidavsya pro te sho zovsim neshodavno tam prohodili veliki alzhirski sudna Dekejter negajno pochav yih nazdoganyati Za dva dni jogo eskadra sho nalichuvala 9 suden zumila nazdognati flagman alzhirskogo flotu 64 garmatnij fregat Meshuda Alzhirci vidchajdushno opiralis namagayuchis prorvatis do nejtralnogo portu ale proti 9 suchasnih korabliv nichogo zrobiti ne zmogli Zreshtoyu Dekejteru vdalos zahopiti korabel i blizko 400 branciv Trohi zgodom podibnim chinom buv zahoplenij brig Estidio Do kincya chervnya eskadra syagnula Alzhiru Dekejter rozpochav peremovini z Umarom ben Muhammedom 3 lipnya Dej Alzhiru kapitulyuvav pered pogrozami Dekejtera osoblivo koli dovidavsya pro drugu eskadru z Ameriki j uklav ugodu Za yiyi umovami SShA povertali Alzhiru korabli Meshuda j Estidio ta blizko 500 polonenih v obmin na vzyatih u polon amerikanciv i yevropejciv a takozh nadannya amerikanskim korablyam vilnogo prohodu Okrim togo Alzhir zobov yazavsya splatiti 10 tisyach dolariv u viglyadi kompensaciyi Admiral Edvard Pellyu Utim lishen Dekejter virushiv do Tunisu shob uklasti podibnu ugodu z inshimi derzhavami Berberskogo berega alzhirskij dej vidmovivsya vid usih zobov yazan ta rozirvav ugodu Odnak do togo chasu v bik Alzhiru visunuvsya spilnij anglo gollandskij flot pid komanduvannyam britanskogo admirala Na pochatku 1816 roku flot pribuv do uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki Pislya dev yatigodinnogo bombarduvannya stolici Alzhiru v rezultati yakogo berberskij flot faktichno vtrativ boyezdatnist miscevij dej buv zmushenij pidpisati novu ugodu Novij dogovir pidtverdiv usi obicyanki nadani Dekejteru kerivnik Alzhiru zobov yazavsya nikoli ne brati u rabstvo hristiyan NaslidkiPid chas pershogo konfliktu v Yevropi trivala seriya neskinchennih vijn Tomu sil i chasu na te shob stezhiti za Seredzemnim morem vzhe ne lishalos naspravdi Velika Britaniya navit vikoristovuvala berberskih pirativ dlya zabezpechennya prodovolstva Gibraltaru Koli zh vijni u Yevropi zakinchilis j usi zusillya mozhna bulo zoserediti na rozv yazanni riznih kolonialnih pitan berberski pirati ne zmogli protistoyati suchasnim flotam tim pache ob yednanim V rezultati Drugoyi berberijskoyi vijni derzhavi Barbariyi vtratili osnovne dzherelo pributku ta nevdovzi pripinili vidigravati serjoznu rol u Seredzemnomor yi Uprodovzh XIX stolittya Alzhir i Tunis stali koloniyami Franciyi Alzhir 1830 Tunis 1881 roku a Tripolitaniya 1835 roku povernulas pid bezposerednij kontrol Osmanskoyi imperiyi a piznishe pid kontrol Italiyi Marokko rozdilili mizh soboyu Ispaniya Ispanske Marokko ta Franciya Francuzke Marokko DzherelaBarbary Treaties 4 listopada 2014 u Wayback Machine angl angl Berberijski vijni 6 sichnya 2022 u Wayback Machine angl Victory in Tripoli How America s War with the Barbary Pirates Established the U S Navy and Shaped a Nation 23 bereznya 2021 u Wayback Machine angl