Друга Кельтіберська війна (154—151 рр. до н. е.) — друге велике повстання племен кельтіберів проти Римської республіки в провінції Близька Іспанія.
Друга Кельтіберська війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кельтіберські війни | |||||||||
Близька Іспанія | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Римська республіка | Коаліція кельтіберських племен: Ареваки Бели Ваккеї | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Квінт Фульвій Нобіліор Марк Клавдій Марцелл Луцій Ліциній Лукулл | Кар Амбон Левкон |
Передумови
Після перемоги в Другій Пунічній війні, Рим анексував території Карфагену в Іспанії, розділивши їх на дві провінції — Близька Іспанія і Дальня Іспанія. Цей регіон виявився проблемним для республіки, адже в ньому проживали войовничі й непокірні племена кельтіберів, які негативно сприймали присутність римлян в Іспанії.
Додатковою складністю для римлян було те, що ландшафт Іберії не створював умов для обороноздатності провінції Близька Іспанія, і захищати її від нападів кельтіберів було важко.
Повстання кельтіберів відбувалися регулярно. У 198—195 рр. до н. е.Марк Порцій Катон Старший придушив перше відоме повстання місцевих племен. У 181—179 рр. до н. е. відбулася Перша Кельтіберська війна. Повстання було придушене Тиберієм Семпронієм Гракхом. Перебуваючи на посаді пропретора Близької Іспанії, Гракх уклав з місцевими племенами договір, за яким вони не могли будувати нові міста, повинні були сплачувати податок в 5 відсотків і брати участь у війнах Риму. При цьому частина племен на деякий час звільнювалася від податку. За повідомленням Аппіана, договір вважався римлянами успішним і на деякий час заспокоїв племена кельтіберів.
«Такої угоди в наступних війнах багато хто неодноразово та дуже домагався. За це і в Іберії, й у Римі Грахк став широко відомим та блискуче справив власний Тріумф».
Приводом для нового великого повстання став конфлікт Риму із плем'ям беллів, які почали укріплювати своє місто [en]. Римський сенат розцінив це як порушення умов договору з Гракхом, за яким не можна було будувати нові міста. Очевидно, сенат мав на увазі і заборону на розширення і укріплення вже існуючих поселень. Белли відмовилися від вимог сенату і запросили допомоги у сусіднього племені ареваків.
Хід війни
Кампанії Квінта Фабія Нобіліора і Марка Клавдія Марцелла
Проти беллів Рим відправив 30-тисячне військо на чолі з Квінтом Фабієм Нобіліором. Белли обрали полководця на ім'я Кар, який із 20 тисячами піхоти і 500 вершників влаштував римлянам засідку. Нобіліор зазнав поразки і втратив близько 6 тисяч солдат. Кар намагався переслідувати римську армію, але зіштовхнувся з вершниками, що охороняли римський обоз і загинув у битві.
Отримавши підкріплення від нумідійського царя Масинісси, Нобіліор пішов у наступ на столицю ареваків Нуманцію. Під час битви з військом ареваків, на чолі з вождями Амбоном і Левконом, римські слони сказилися і послабили ряди власної армії. Ареваки скористались цим і розбили армію Нобіліора. Римляни втратили близько 4 тисяч людей, ареваки — близько 2 тисяч.
Нобіліор здійснив невдалі спроби заволодіти провіантом повстанців і отримати підкріплення від союзних племен, після чого решта племен кельтіберів почали переходити на бік повстанців. Римляни також втратили місто , де зберігалося їхнє продовольство. Нобіліор відійшов на зимові квартири, де поніс втрати через нестачу фуражу.
Наступного року намісником Ближньої Іспанії став Клавдій Марцелл. Він привів з собою 8 тисяч піхоти і 500 вершників. Він зайняв місто Хокіліс і не став карати його жителів. Після цього плем'я нергобригів також висловило бажання замиритися з Римом. Марцелл зосередився на закінченні війни дипломатичним шляхом. Ареваки, белли і тифтії висловили бажання укласти мир і відправили послів до Риму. Полібій пише, що белли і тифтії на момент прибуття посольства вже займали сторону Риму, проте ареваки вважалися ворожою стороною. Тому беллів і тифтіїв впустили до міста, як союзників, а ареваків залишили чекати біля Тибру. Спочатку вислухали послів від союзних племен. Ті доповіли, що ареваки не складуть зброю і, якщо римляни не хочуть придушувати нове повстання, потрібно жорстоко покарати їх. Посли від ареваків, в свою чергу, висловили бажання укласти мир за умовою відновлення договору Гракха. Сенат відповів, що право остаточно вирішувати долю повсталих племен залишиться за Марцеллом. При цьому, за словами Полібія, насправді вони не довіряли Марцеллу, вважаючи, що він боїться продовжувати війну, тому призначили намісником Ближньої Іспанії Луккула, нібито сподіваючись, що він продовжить війну. Кельтібери погодились на мир на попередніх умовах Гракха, віддали Марцеллу данину і заручників. Таким чином, повстання було завершено.
Незаконні бойові дії Луккула
В 151 році до н. е. Новим намісником Ближньої Іспанії став Луцій Ліциній Лукулл. За переказом Аппіана, він хотів прославитися за рахунок успішної війни та пограбувати місцеве населення, тому шукав конфлікту з місцевими племенами. Луккул звинуватив ваккеїв у агресії по відношенню до карпетанів і напав на них без схвалення сенату. Ваккеї запросили мир і виконали вимоги Луккула, але той все одно спалив їхнє місто одразу після укладення договору. Це спричинило обурення сусідніх племен.
Луккул взяв в облогу місто Інтеркатії, де знаходилась 20-тисячна армія, і запропонував місцевим жителям укласти такий самий мирний договір, як і з ваккеями, але вони відмовились. Зрештою, завдяки участі в переговорах легата Сципіона Еміліана, містян вдалося вмовити скласти зброю.
Пілся цього Луккул взяв в облогу місто Палантія, сподіваючись отримати золото, яким володіли місцеві. Оточення Луккула намагалося відмовити його від подальшого походу. Через проблеми з фуражем римське військо вимушено було відступити. На цьому закінчилися бойові дії Другої Кельтіберської війни. За ведення незаконної війни Луккул покараний не був.
Наслідки
Друга Кельтіберська війна не вирішила остаточно суперечок між Римом та кельтіберськими племенами і не зупинила їхні повстання. Паралельно в часі йшла ще менш вдала для римлян Лузітанська війна, яка надихне кельтіберів на нове повстання й призведе до Нумантинської війни.
Ця війна і способи її ведення, а також незаконний напад Луккула на ваккеїв є одними із перших проявів слабкості сенату, його нездатності в повній мірі контролювати державу, що стало передвісником майбутньої кризи в Республіці.
Примітки
- (рос.) Моммзен Т. История Рима. — Т. 1. До битвы при Пидне. Гос. соц.-экономич. изд-во, Москва, 1936 / СПб. «НАУКА», «ЮВЕНТА», 1997, с.532-534
- (англ.) Robert C. Knapp, Aspects of the Roman Experience in Iberia, 206—100 B.C. (Anejos de Hispania antiqua IX). Valladolid: Universidad de Valladolid, 1977. p.32-33.
- (рос.) Аппиан. Римская История. VI. 39-55
- Аппиан. Римская история. VI. 44.
- "Аппиан"
- Полибий. Всеобщая история. Кн. XXXV. 2-3.
- Аппиан. Римская история. VI. 51-52.
- Аппиан. Римская история. VI. 53-54.
- Аппиан. Римская история. VI. 55.
- J. J. Van Nostrand, Jr. The Reaction of Spain upon Rome. (concluded) // The Classical Weekly. — 1918 — Vol. 1, №. 2. — pp. 10-13.
Література
Література
- Моммзен Т. История Рима. — Т. 1. До битвы при Пидне. Гос. соц.-экономич. изд-во, Москва, 1936 / СПб.; «НАУКА», «ЮВЕНТА», 1997.
- Knapp, Robert C. Aspects of the Roman Experience in Iberia, 206—100 B.C. (Anejos de Hispania Antiqua, number 9.) Valladolid, Universidad de Valladolid, 1977.
- J. J. Van Nostrand, Jr. The Reaction of Spain upon Rome. (concluded) // The Classical Weekly. — 1918 — Vol. 1, №. 2. — pp. 10-13.
- J. S. Richardson, Spain and the development of Roman imperialism 218-82 BC.- Cambridge: Cambridge university press, 1986.
Джерела:
- Аппиан. Римская история. VI [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.].
- Полибий. Всеобщая история. Кн. XXXV.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga Keltiberska vijna 154 151 rr do n e druge velike povstannya plemen keltiberiv proti Rimskoyi respubliki v provinciyi Blizka Ispaniya Druga Keltiberska vijna Keltiberski vijni Blizka Ispaniya Blizka Ispaniya Data 154 151 rr do n e Misce Iberiya Blizka Ispaniya Privid Porushennya plem yam belliv poperednogo dogovoru z Rimom Rezultat Peremoga Rimskoyi Respubliki pridushennya povstannya keltiberiv Storoni Rimska respublika Koaliciya keltiberskih plemen Arevaki Beli Vakkeyi Komanduvachi Kvint Fulvij Nobilior Mark Klavdij Marcell Lucij Licinij Lukull Kar Ambon LevkonPeredumoviPislya peremogi v Drugij Punichnij vijni Rim aneksuvav teritoriyi Karfagenu v Ispaniyi rozdilivshi yih na dvi provinciyi Blizka Ispaniya i Dalnya Ispaniya Cej region viyavivsya problemnim dlya respubliki adzhe v nomu prozhivali vojovnichi j nepokirni plemena keltiberiv yaki negativno sprijmali prisutnist rimlyan v Ispaniyi Dodatkovoyu skladnistyu dlya rimlyan bulo te sho landshaft Iberiyi ne stvoryuvav umov dlya oboronozdatnosti provinciyi Blizka Ispaniya i zahishati yiyi vid napadiv keltiberiv bulo vazhko Povstannya keltiberiv vidbuvalisya regulyarno U 198 195 rr do n e Mark Porcij Katon Starshij pridushiv pershe vidome povstannya miscevih plemen U 181 179 rr do n e vidbulasya Persha Keltiberska vijna Povstannya bulo pridushene Tiberiyem Semproniyem Grakhom Perebuvayuchi na posadi propretora Blizkoyi Ispaniyi Grakh uklav z miscevimi plemenami dogovir za yakim voni ne mogli buduvati novi mista povinni buli splachuvati podatok v 5 vidsotkiv i brati uchast u vijnah Rimu Pri comu chastina plemen na deyakij chas zvilnyuvalasya vid podatku Za povidomlennyam Appiana dogovir vvazhavsya rimlyanami uspishnim i na deyakij chas zaspokoyiv plemena keltiberiv Takoyi ugodi v nastupnih vijnah bagato hto neodnorazovo ta duzhe domagavsya Za ce i v Iberiyi j u Rimi Grahk stav shiroko vidomim ta bliskuche spraviv vlasnij Triumf Privodom dlya novogo velikogo povstannya stav konflikt Rimu iz plem yam belliv yaki pochali ukriplyuvati svoye misto en Rimskij senat rozciniv ce yak porushennya umov dogovoru z Grakhom za yakim ne mozhna bulo buduvati novi mista Ochevidno senat mav na uvazi i zaboronu na rozshirennya i ukriplennya vzhe isnuyuchih poselen Belli vidmovilisya vid vimog senatu i zaprosili dopomogi u susidnogo plemeni arevakiv Hid vijniKampaniyi Kvinta Fabiya Nobiliora i Marka Klavdiya Marcella Proti belliv Rim vidpraviv 30 tisyachne vijsko na choli z Kvintom Fabiyem Nobiliorom Belli obrali polkovodcya na im ya Kar yakij iz 20 tisyachami pihoti i 500 vershnikiv vlashtuvav rimlyanam zasidku Nobilior zaznav porazki i vtrativ blizko 6 tisyach soldat Kar namagavsya peresliduvati rimsku armiyu ale zishtovhnuvsya z vershnikami sho ohoronyali rimskij oboz i zaginuv u bitvi Otrimavshi pidkriplennya vid numidijskogo carya Masinissi Nobilior pishov u nastup na stolicyu arevakiv Numanciyu Pid chas bitvi z vijskom arevakiv na choli z vozhdyami Ambonom i Levkonom rimski sloni skazilisya i poslabili ryadi vlasnoyi armiyi Arevaki skoristalis cim i rozbili armiyu Nobiliora Rimlyani vtratili blizko 4 tisyach lyudej arevaki blizko 2 tisyach Nobilior zdijsniv nevdali sprobi zavoloditi proviantom povstanciv i otrimati pidkriplennya vid soyuznih plemen pislya chogo reshta plemen keltiberiv pochali perehoditi na bik povstanciv Rimlyani takozh vtratili misto de zberigalosya yihnye prodovolstvo Nobilior vidijshov na zimovi kvartiri de ponis vtrati cherez nestachu furazhu Nastupnogo roku namisnikom Blizhnoyi Ispaniyi stav Klavdij Marcell Vin priviv z soboyu 8 tisyach pihoti i 500 vershnikiv Vin zajnyav misto Hokilis i ne stav karati jogo zhiteliv Pislya cogo plem ya nergobrigiv takozh vislovilo bazhannya zamiritisya z Rimom Marcell zoseredivsya na zakinchenni vijni diplomatichnim shlyahom Arevaki belli i tiftiyi vislovili bazhannya uklasti mir i vidpravili posliv do Rimu Polibij pishe sho belli i tiftiyi na moment pributtya posolstva vzhe zajmali storonu Rimu prote arevaki vvazhalisya vorozhoyu storonoyu Tomu belliv i tiftiyiv vpustili do mista yak soyuznikiv a arevakiv zalishili chekati bilya Tibru Spochatku visluhali posliv vid soyuznih plemen Ti dopovili sho arevaki ne skladut zbroyu i yaksho rimlyani ne hochut pridushuvati nove povstannya potribno zhorstoko pokarati yih Posli vid arevakiv v svoyu chergu vislovili bazhannya uklasti mir za umovoyu vidnovlennya dogovoru Grakha Senat vidpoviv sho pravo ostatochno virishuvati dolyu povstalih plemen zalishitsya za Marcellom Pri comu za slovami Polibiya naspravdi voni ne doviryali Marcellu vvazhayuchi sho vin boyitsya prodovzhuvati vijnu tomu priznachili namisnikom Blizhnoyi Ispaniyi Lukkula nibito spodivayuchis sho vin prodovzhit vijnu Keltiberi pogodilis na mir na poperednih umovah Grakha viddali Marcellu daninu i zaruchnikiv Takim chinom povstannya bulo zaversheno Nezakonni bojovi diyi Lukkula V 151 roci do n e Novim namisnikom Blizhnoyi Ispaniyi stav Lucij Licinij Lukull Za perekazom Appiana vin hotiv proslavitisya za rahunok uspishnoyi vijni ta pograbuvati misceve naselennya tomu shukav konfliktu z miscevimi plemenami Lukkul zvinuvativ vakkeyiv u agresiyi po vidnoshennyu do karpetaniv i napav na nih bez shvalennya senatu Vakkeyi zaprosili mir i vikonali vimogi Lukkula ale toj vse odno spaliv yihnye misto odrazu pislya ukladennya dogovoru Ce sprichinilo oburennya susidnih plemen Lukkul vzyav v oblogu misto Interkatiyi de znahodilas 20 tisyachna armiya i zaproponuvav miscevim zhitelyam uklasti takij samij mirnij dogovir yak i z vakkeyami ale voni vidmovilis Zreshtoyu zavdyaki uchasti v peregovorah legata Scipiona Emiliana mistyan vdalosya vmoviti sklasti zbroyu Pilsya cogo Lukkul vzyav v oblogu misto Palantiya spodivayuchis otrimati zoloto yakim volodili miscevi Otochennya Lukkula namagalosya vidmoviti jogo vid podalshogo pohodu Cherez problemi z furazhem rimske vijsko vimusheno bulo vidstupiti Na comu zakinchilisya bojovi diyi Drugoyi Keltiberskoyi vijni Za vedennya nezakonnoyi vijni Lukkul pokaranij ne buv NaslidkiDruga Keltiberska vijna ne virishila ostatochno superechok mizh Rimom ta keltiberskimi plemenami i ne zupinila yihni povstannya Paralelno v chasi jshla she mensh vdala dlya rimlyan Luzitanska vijna yaka nadihne keltiberiv na nove povstannya j prizvede do Numantinskoyi vijni Cya vijna i sposobi yiyi vedennya a takozh nezakonnij napad Lukkula na vakkeyiv ye odnimi iz pershih proyaviv slabkosti senatu jogo nezdatnosti v povnij miri kontrolyuvati derzhavu sho stalo peredvisnikom majbutnoyi krizi v Respublici Primitki ros Mommzen T Istoriya Rima T 1 Do bitvy pri Pidne Gos soc ekonomich izd vo Moskva 1936 SPb NAUKA YuVENTA 1997 s 532 534 angl Robert C Knapp Aspects of the Roman Experience in Iberia 206 100 B C Anejos de Hispania antiqua IX Valladolid Universidad de Valladolid 1977 p 32 33 ros Appian Rimskaya Istoriya VI 39 55 Appian Rimskaya istoriya VI 44 Appian Polibij Vseobshaya istoriya Kn XXXV 2 3 Appian Rimskaya istoriya VI 51 52 Appian Rimskaya istoriya VI 53 54 Appian Rimskaya istoriya VI 55 J J Van Nostrand Jr The Reaction of Spain upon Rome concluded The Classical Weekly 1918 Vol 1 2 pp 10 13 LiteraturaLiteratura Mommzen T Istoriya Rima T 1 Do bitvy pri Pidne Gos soc ekonomich izd vo Moskva 1936 SPb NAUKA YuVENTA 1997 Knapp Robert C Aspects of the Roman Experience in Iberia 206 100 B C Anejos de Hispania Antiqua number 9 Valladolid Universidad de Valladolid 1977 J J Van Nostrand Jr The Reaction of Spain upon Rome concluded The Classical Weekly 1918 Vol 1 2 pp 10 13 J S Richardson Spain and the development of Roman imperialism 218 82 BC Cambridge Cambridge university press 1986 Dzherela Appian Rimskaya istoriya VI 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Polibij Vseobshaya istoriya Kn XXXV