Дорогичинський район (Дрогичинський район, біл. Драгічынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Адміністративний центр — місто Дорогичин. Повністю входить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.
Дорогичинський район | ||||
---|---|---|---|---|
Драгічынскі раён | ||||
| ||||
Район на мапі області | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Білорусь | |||
Область: | Берестейська область | |||
Населення: | 42 948 (2009) | |||
Площа: | 1,9 тисяч км² | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | Дорогичин | |||
Кількість селищних рад: | 14 | |||
Кількість сіл: | 133 | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 225612, м. Дорогичин, вул. Леніна, 138 | |||
Вебсторінка: | www.drogichin.brest-region.by | |||
Голова РДА: | Хватік Василь Михайлович | |||
Мапа | ||||
Географія
На заході межує з Кобринським районом, протяжність кордону — 72 км, на півночі з Березівським — 72,5 км, на сході з Івановським — 77 км, на півдні з Любешівським районом Волинської області — 40,5 км.
Березівський район | ||
Кобринський район | Іванівський район | |
Україна |
Історія
Перші поселення людей, як свідчать історики тут мешкали ще за 11-9 тис. років до н. е. Одна з найдревніших стоянок розташовувалася поблизу села Хомськ, урочище Городок. У пізнішу епоху 7-5 тис. років до н. е. поселення займали річкові долини, приозерні краї.
З кінця 9 століття Дорогичинщина входила до складу Київської Русі. В середині 12 століття було утворено Дорогочинське князівство, столицею якого був Дорогичин. В 13 столітті Дорогочинське князівство було спустошено татарами, а потім захоплено Великим князівством Литовським. Наприкінці 18 століття територія Дрогочина було окупована Російською імперією, з 1795 року Дорогичинщина — у складі Кобринського повіту Слонімської, з 1797 року Литовської, з 1801 — Гродненської губерній.
У 1915—1918 роках Дорогичинщина окупована кайзерівською Німеччиною, у першу світову війну в 1919—1920 роках — військами Польщі.
У 1921—1939 роках Дорогичинщина в складі Польщі — центр повіту Поліського воєводства. Після приєднання Берестейщини до БРСР у 1939 році Дорогичин та частина майбутнього району увійшли до складу Пінської області. 1940 році створений Дорогичинський район.
З 25 червня 1941 року район окупована німецькими військами.
Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Пинського надрайону («Степ») Берестейського окружного проводу ОУН. Входив до зони активності УПА.
17 липня 1944 року район зайняла 61-а армія 1-го Білоруського фронту в ході білоруської операції.
З 1954 район у складі Берестейської області.
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району:
- місто Дорогичин
- смт Антопіль
- Антопільська сільська рада
- Бездіжанська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село Кокориця
- село
- село
- Брашевицька сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Вульківська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- Дорогичинська сільська рада
- Закозельська сільська рада
- Іменинська сільська рада
- Немержанська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Осовецька сільська рада
- Попинська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Радостівська сільська рада
- Хомська сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село Хомськ
- село
Колишні сільські ради:
- Головчицька сільська рада (ліквідована 17 вересня 2013 року)
- Гутовська сільська рада (ліквідована 17 вересня 2013 року)
- Дітковицька сільська рада (ліквідована 17 вересня 2013 року)
Населення
Корінним населенням всього Дорогичинського району є українці.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 42 948 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 40850 | 95,12 % |
росіяни | 913 | 2,13 % |
українці | 890 | 2,07 % |
цигани | 87 | 0,20 % |
вірмени | 49 | 0,11 % |
поляки | 47 | 0,11 % |
національність не вказана | 43 | 0,10 % |
татари | 13 | 0,03 % |
німці | 10 | 0,02 % |
молдовани | 7 | 0,02 % |
дві та більше національності | 6 | 0,01 % |
азербайджанці | 5 | 0,01 % |
узбеки | 4 | 0,01 % |
литовці | 3 | 0,01 % |
мордва | 3 | 0,01 % |
болгари | 3 | 0,01 % |
марійці | 3 | 0,01 % |
чеченці | 2 | 0,00 % |
євреї | 1 | 0,00 % |
грузини | 1 | 0,00 % |
казахи | 1 | 0,00 % |
чуваші | 1 | 0,00 % |
таджики | 1 | 0,00 % |
удмурти | 1 | 0,00 % |
естонці | 1 | 0,00 % |
комі | 1 | 0,00 % |
даргинці | 1 | 0,00 % |
талиші | 1 | 0,00 % |
Разом | 42948 | 100 % |
Особистості
Народилися
- Кузьміч Миколай Петрович — білоруський художник, золотар (село Вулька).
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Дорогичинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 120. — .
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- . pravo.by. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 23 січня 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — .
Посилання
- Офіційний сайт Дорогичинського районного виконавчого комітету [ 24 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Дорогичинський район [ 28 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorogichinskij rajon Drogichinskij rajon bil Dragichynski rayon administrativno teritorialna odinicya u skladi Berestejskoyi oblasti Bilorusi Administrativnij centr misto Dorogichin Povnistyu vhodit do ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi ta ye chastinoyu Berestejshini Dorogichinskij rajonDragichynski rayonGerb d Prapor d Rajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Berestejska oblastNaselennya 42 948 2009 Plosha 1 9 tisyach km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr DorogichinKilkist selishnih rad 14Kilkist sil 133Rajonna vladaAdresa administraciyi 225612 m Dorogichin vul Lenina 138Vebstorinka www drogichin brest region byGolova RDA Hvatik Vasil MihajlovichMapaGeografiyaNa zahodi mezhuye z Kobrinskim rajonom protyazhnist kordonu 72 km na pivnochi z Berezivskim 72 5 km na shodi z Ivanovskim 77 km na pivdni z Lyubeshivskim rajonom Volinskoyi oblasti 40 5 km Berezivskij rajonKobrinskij rajon Ivanivskij rajon UkrayinaIstoriyaPershi poselennya lyudej yak svidchat istoriki tut meshkali she za 11 9 tis rokiv do n e Odna z najdrevnishih stoyanok roztashovuvalasya poblizu sela Homsk urochishe Gorodok U piznishu epohu 7 5 tis rokiv do n e poselennya zajmali richkovi dolini priozerni krayi Z kincya 9 stolittya Dorogichinshina vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi V seredini 12 stolittya bulo utvoreno Dorogochinske knyazivstvo stoliceyu yakogo buv Dorogichin V 13 stolitti Dorogochinske knyazivstvo bulo spustosheno tatarami a potim zahopleno Velikim knyazivstvom Litovskim Naprikinci 18 stolittya teritoriya Drogochina bulo okupovana Rosijskoyu imperiyeyu z 1795 roku Dorogichinshina u skladi Kobrinskogo povitu Slonimskoyi z 1797 roku Litovskoyi z 1801 Grodnenskoyi gubernij U 1915 1918 rokah Dorogichinshina okupovana kajzerivskoyu Nimechchinoyu u pershu svitovu vijnu v 1919 1920 rokah vijskami Polshi U 1921 1939 rokah Dorogichinshina v skladi Polshi centr povitu Poliskogo voyevodstva Pislya priyednannya Berestejshini do BRSR u 1939 roci Dorogichin ta chastina majbutnogo rajonu uvijshli do skladu Pinskoyi oblasti 1940 roci stvorenij Dorogichinskij rajon Z 25 chervnya 1941 roku rajon okupovana nimeckimi vijskami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi ukrayinskoyi zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi okupacijnoyi vladi rajon nalezhav do Pinskogo nadrajonu Step Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN Vhodiv do zoni aktivnosti UPA 17 lipnya 1944 roku rajon zajnyala 61 a armiya 1 go Biloruskogo frontu v hodi biloruskoyi operaciyi Z 1954 rajon u skladi Berestejskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrijAdministrativno teritorialnij ustrij rajonu misto Dorogichin smt Antopil Antopilska silska rada selo selo selo Vulka selo selo Gorici selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Osipovichi selo selo selo selo selo selo selo selo Bezdizhanska silska rada selo selo selo selo selo selo Kokoricya selo selo Brashevicka silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo Vulkivska silska rada selo selo selo selo selo Dorogichinska silska rada selo Vavulichi selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Nagir ya selo selo Ogdemer selo selo selo selo selo selo selo Skibichi selo Sorocni selo selo Zakozelska silska rada selo selo selo Golovchici selo selo selo selo selo selo Litovsk selo selo selo selo selo Tolkove Imeninska silska rada selo Brodok selo Viri selo Derevna selo Zaniv ya selo selo Imenin selo selo selo Nemerzhanska silska rada selo selo selo selo selo selo selo Osovecka silska rada selo Adamovo selo Bilin selo Bilinok selo Guta selo selo selo Osovci selo Puhova selo Yazvini selo Yaloch Popinska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Radostivska silska rada selo Goravicya selo selo Radostove selo selo Svarin Homska silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo Homsk selo Kolishni silski radi Golovchicka silska rada likvidovana 17 veresnya 2013 roku Gutovska silska rada likvidovana 17 veresnya 2013 roku Ditkovicka silska rada likvidovana 17 veresnya 2013 roku NaselennyaKorinnim naselennyam vsogo Dorogichinskogo rajonu ye ukrayinci Za perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya rajonu stanovilo 42 948 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 40850 95 12 rosiyani 913 2 13 ukrayinci 890 2 07 cigani 87 0 20 virmeni 49 0 11 polyaki 47 0 11 nacionalnist ne vkazana 43 0 10 tatari 13 0 03 nimci 10 0 02 moldovani 7 0 02 dvi ta bilshe nacionalnosti 6 0 01 azerbajdzhanci 5 0 01 uzbeki 4 0 01 litovci 3 0 01 mordva 3 0 01 bolgari 3 0 01 marijci 3 0 01 chechenci 2 0 00 yevreyi 1 0 00 gruzini 1 0 00 kazahi 1 0 00 chuvashi 1 0 00 tadzhiki 1 0 00 udmurti 1 0 00 estonci 1 0 00 komi 1 0 00 darginci 1 0 00 talishi 1 0 00 Razom 42948 100 OsobistostiNarodilisya Kuzmich Mikolaj Petrovich biloruskij hudozhnik zolotar selo Vulka PrimitkiEthnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2019 angl Leonyuk V Dorogichinskij rajon Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 120 ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk 1996 s 55 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 385 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Belarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 angl pravo by Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2020 DzherelaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 PosilannyaOficijnij sajt Dorogichinskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu 24 veresnya 2008 u Wayback Machine Dorogichinskij rajon 28 kvitnya 2009 u Wayback Machine