Доротея Пфальц Зіммернська нім Dorothea von Pfalz Simmern 6 січня 1581 18 вересня 1631 пфальцграфиня Зіммернська з динас

Доротея Пфальц-Зіммернська (нім. Dorothea von Pfalz-Simmern, 6 січня 1581 — 18 вересня 1631) — пфальцграфиня Зіммернська з династії Віттельсбахів, донька пфальцграфа Лаутерну Йоганна Казимира та саксонської принцеси Єлизавети, друга дружина князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга I.

Доротея Пфальц-Зіммернська
нім. Dorothea von Pfalz-Simmern
Доротея Пфальц-Зіммернська Подвійний портрет Доротеї та Йоганна Георга пензля невідомого майстра, близько 1600 року
1-а княгиня-консорт Ангальт-Дессау
Початок правління:	1603
Кінець правління:	24 травня 1618

Попередник:	не було
Наступник:	Аґнеса Гессен-Кассельська

Дата народження:	6 січня 1581(1581-01-06)
Місце народження:	Кайзерслаутерн
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	18 вересня 1631(1631-09-18) (50 років)
Місце смерті:	Зандерслебен, Ангальт-Дессау, Священна Римська імперія
Поховання	Дессау-Росслау
Чоловік:	Йоганн Георг I
Діти:	Йоганн Казимир, Анна Єлизавета, Фрідріх Моріц, Елеонора Доротея, Сибілла Крістіна, Генріх Вальдемар, Георг Аріберт, Кунігунда Юліана, Сюзанна Маргарита, Йоганна Доротея, Єва Катерина
Династія:	Віттельсбахи, Асканії
Батько:	Йоганн Казимир
Мати:	Єлизавета Саксонська
Доротея Пфальц-Зіммернська у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народилась 6 січня 1581 року у Кайзерслаутерні. Була єдиною вижившею з шести дітей пфальцграфа Лаутерну Йоганна Казимира та його дружини Єлизавети Саксонської. Мешкало сімейство у новозбудованому палаці у стилі Ренесансу поблизу старої фортеці Барбаросси у Кайзерслаутерні.

Батько походив із Зіммернської гілки Рейнських Віттельсбахів. Пфальцграфство Лаутерн було виділено спеціально для нього. Від 1583 року він також здійснював обов'язки адміністратора Курпфальцу. Із матір'ю вони мали різне віросповідання, що зрештою призвело до ув'язнення Єлизавети у листопаді 1689 року через звинувачення у подружній невірності. За чотири місяці вона померла. Йоганн Казимир після цього віддався своїй пристрасті до алкоголю, і, після інсульту та параліча, що стався після нього, пішов з життя у січні 1692-го, залишивши Доротею повною сиротою в 11 років.

Пфальцграфство Лаутерн повернулося до Курпфальцу, яким правив Фрідріх IV, дядько Доротеї, який і став її опікуном. За його ініціативи був укладений шлюб дівчини із князем Ангальт-Дессау.

Шлюб та діти

У 14 років Доротея стала дружиною 27-річного князя Ангальту Йоганна Георга I. Весілля пройшло 21 лютого 1595 у Гайдельберзі. Наречений був удівцем, від першої дружини він мав чотирьох малолітніх дітей. Йоганн Георг отримав добру освіту, мав велику бібліотеку та ревно керував державними справами, бувши співправителем Ангальту разом із шістьома молодшими братами.

Оселилися молодята у Міському замку Дессау. Під впливом Доротеї Йоганн Георг вже наступного, 1596, року навернувся до кальвінізму. Тоді ж народився і первісток подружжя. Всього ж у пари було одинадцятеро спільних нащадків:

Йоганн Казимир (1596—1660) — був двічі одруженим, мав шестеро дітей від першого шлюбу;
Анна Єлизавета (1598—1660) — дружина графа Бентгайм-Штайнфурту Вільгельма Генріха, дітей не мала;
Фрідріх Моріц (1600—1610) — прожив 10 років;
Елеонора Доротея (1602—1664) — дружина герцога Саксен-Веймару Вільгельма, мала дев'ятеро дітей;
Сибілла Крістіна (1603—1686) — була двічі одружена, мала п'ятеро дітей від першого шлюбу, які померли в ранньому віці;
Генріх Вальдемар (1604—1606) — прожив 2 роки;
Георг Аріберт (1606—1643) — володар Верліцу, Радегасту та Клейчу, був морганатично одруженим із Йоганною Єлизаветою фон Крозіг, мав п'ятеро дітей, які не залишили нащадків;
Кунігунда Юліана (1608—1683) — дружина ландграфа Гессен-Ротенбурзького Германа, дітей не мала;
Сусанна Маргарита (1610—1663) — дружина графа Йоганна Філіпа Ганау-Ліхтенберзького, дітей не мала;
Йоганна Доротея (1612—1695) — дружина графа Бентгайм-Текленбургу Моріца, мала із ним дев'ятеро дітей;
Єва Катерина (1613—1679) — одружена не була, дітей не мала.

У 1603 році землі Ангальту були поділені, і чоловік Доротеї отримав Ангальт-Дессау. Він безжально продовжив скасування лютеранських церковних звичаїв та їх заміну кальвіністськими по всій країні. Ця процедура зустріла безліч заперечень з боку дворянства та міст, що, однак, не зупинило правителя. В інших питаннях він залишався щирим, доброзичливим і добродушним володарем щодо підданих, а також добрим сім'янином, що піклувався про виховання та навчання своїх дітей.

Доротея була членом «Доброчесного товариства» під іменем «Гостинна» (нім. die Gastfreie).

Йоганна Георга не стало у травні 1618 року. Доротея після цього оселилася у замку Зандерслебена, який використовувала як удовину резиденцію до самої смерті.

Пішла з життя 18 вересня 1631 року. Була похована у церкві Святої Марії в Дессау. Її сини позначили місце поховання надгробком.

Генеалогія

Йоганн II

Беатріса Баденська

Казимир Бранденбург-Кульмбахський

Сусанна Баварська

Генріх IV

Катаріна Мекленбурзька

Крістіан III

Доротея Саксен-Лауенбурзька

Фрідріх III

Марія Бранденбург-Кульмбахська

Доротея

Примітки

Другої креації.
Офіційний сайт міста Кайзерслаутерн. Історична хроніка [1] [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Peter Fuchs: Elisabeth, Pfalzgräfin bei Rhein. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, , стор.446 [2] [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
August von Kluckhohn: Elisabeth (Pfalzgräfin bei Rhein). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 7. [3] (нім.)
Friedrich von Bezold: Johann Casimir, Pfalzgraf bei Rhein. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 307–314. [4] (нім.)
Volker Press: Johann Casimir, Pfalzgraf bei Rhein. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , стор. 510–513. [5] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Ferdinand Siebigk: Johann Georg I. (Fürst von Anhalt-Dessau). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881,стор. 114—116. [6] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Andreas Thiele: Erzählende genealogische Stammtafeln zur europäischen Geschichte: Deutsche Kaiser-, Königs-, Herzogs- und Grafenhäuser, part 2, R. G. Fischer, 1994, стор. 450.
Замок Зандерслебена [7] [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

Johann C. Hönicke: Urkundliche Merkwürdigkeiten aus der Herzogl. Schloß- und Stadtkirche zu St. Maria in Dessau, besonders das Anhaltische Fürstenhaus betreffend, Fritsche, 1833, стор. 95.
Dieter Merzbacher, Klaus Conermann and Gabriele Ball: Briefe der Fruchtbringenden Gesellschaft und Beilagen, Niemeyer, 2003, стор. 162.
Bernhard Joseph Schleiss: Familienkalender des Durchl. Erzhauses Pfalz-Wittelsbach für das doppelte Jubel- und Schaltjahr 1792, 1792, стор.39.[8] (нім.)

Посилання

Пфальцькі Віттельсбахи [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Geni.com (англ.)
Профіль на Genealogics.org (англ.)
Профіль на Thepeerage.com [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Доротеї Пфальц-Зіммернської [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Йоганна Георга Ангальт-Дессауського [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Другої креації.

[2] Офіційний сайт міста Кайзерслаутерн. Історична хроніка [1] [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

[3] Peter Fuchs: Elisabeth, Pfalzgräfin bei Rhein. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, , стор.446 [2] [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

[4] August von Kluckhohn: Elisabeth (Pfalzgräfin bei Rhein). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 7. [3] (нім.)

[5] Friedrich von Bezold: Johann Casimir, Pfalzgraf bei Rhein. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 307–314. [4] (нім.)

[6] Volker Press: Johann Casimir, Pfalzgraf bei Rhein. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , стор. 510–513. [5] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

[ТМ-7] Ferdinand Siebigk: Johann Georg I. (Fürst von Anhalt-Dessau). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881,стор. 114—116. [6] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[8] Andreas Thiele: Erzählende genealogische Stammtafeln zur europäischen Geschichte: Deutsche Kaiser-, Königs-, Herzogs- und Grafenhäuser, part 2, R. G. Fischer, 1994, стор. 450.

[9] Замок Зандерслебена [7] [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (нім.)