Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Август I (нім. August, 31 липня 1526 — 11 лютого 1586 року) — 13-й курфюрст Саксонії в 1553–1586 роках.
| Август I нім. August | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1553 — 1586 | ||
| Попередник: | Моріц I | |
| Наступник: | Крістіан I | |
| Народження: | 31 липня 1526[1][2][…] Фрайберг, Середня Саксонія, Саксонія | |
| Смерть: | 11 лютого 1586[1][3] (59 років) Дрезден, Священна Римська імперія | |
| Поховання: | d | |
| Релігія: | лютеранство | |
| Освіта: | Лейпцизький університет | |
| Рід: | Веттіни | |
| Батько: | Генріх IV | |
| Мати: | Катаріна Мекленбурзька | |
| Шлюб: | Анна Данська і Аґнеса Ядвіґа Ангальтська | |
| Діти: | 9 синів і 6 доньок | |
| | ||
Життєпис
Молоді роки
Походив з Альбертинської лінії Веттінів. Молодший син Генріха IV, герцога Саксонії, та Катерини Мекленбурзької. Народився 1526 року в Фрайберзі. Навчався в Фрайбурзі та Дрездені. Провів деякий час при дворі богемського короля Фердинанда Габсбурга в Празі, де подружився з його сином Максиміліаном, що згодом став імператором. Потім слухав лекції в Лейпцизькому університеті.
У 1541 році після смерті батька став номінальним співправителем свого брата Моріца, заміщав в його відсутність. Час від часу мешкав при імператорському дворі у Відні. 1544 році Моріц Саксонський домігся призначення Августа адміністратором єпископства Мерзенбург, але той невдовзі відмовився від посади й повернувся до Дрездену.
У 1546–1547 роках брав участь у Шмалькальденській війні на боці імператора Карла V. Спочатку в 1546 році керував обороною Дрездена, у 1547 році був у війську брата Моріца Саксонського. У 1548 році одружився з донькою данського короля Крістіана III.
Курфюрст
По смерті брата в 1553 році він успадкував курфюрство Саксонське. Втім вимушений був стикнутися з бажання представників Ернестинської лінії повернути собі гідність курфюрста. 1554 року підписав наумбурзький договір з представниками колишнього курфюрства Йоганна Фрідріха Великодушного, за яким останні відмовлялися від претензій на курфюрство за 100 тис. гульденів, але Йоганн Фрідріх зберігав титул народжений курфюрстом, також Август I передав землі з Альтенбургом. Втім після смерті Йоганна Фрідріха в тому ж 1554 році його син Йоганн Фрідріх Середній висунув претензії на курфюрство. Лише у 1556 році зі сходження на імператорський трон Фердинанда Габсбурга вдалося відкинути ці зазіхання.
Август I прагнув до територіальних придбань, орієнтуючись на союз з Габсбургами та намагаючись досягти релігійного миру, сприяв укладанню його в Аусбурзі в 1555 році. Курфюрста Саксонії імператор призначив очільником Верхньосаксонського округу імперії. Того ж року Августом I було секуляризовано Майсенське єпископство. 1558 року під час рейхстагу у Франкфурті підписав компромісний варіант між кальвінізмом та лютеранством. 1559 року приєднав до своїх володінь Штольпен і Бішофсверда. Того ж року заснував в Дрездені Апеляційний суд.
1560 року заснував кунсткамеру в Дрездені. У 1561 році забезпечив обрання свого сина Олександра єпископом Мерзебурга, а через 1564 року роки єпископом Наумбургу. Коли син помер у 1565 році, ці єпископства потрапили під пряму владу Августа I. Також придбав шляхом обміну та купівлі до 1567 року доменів вартістю понад 700 тис. гульденів.
На Аугсбурзькому рейхстазі 1566 року виступив проти того, щоб кальвініст Фрідріх ІІІ, курфюрст Пфальцу, був виведений з-під захисту релігійного миру. Цим не допустив утворення католицької більшості. Проте Август І не підтримав намагань Фрідріха ІІІ переглянути умови Аугсбурзького релігійного миру з метою наданню кальвінізму юридичного визнання. Того ж року на виконання імперської опали переміг Вільгельма фон Грумбаха, якого невдовзі стратив. 1567 року полонив його покровителя Йоганна Фрідріха Середнього. Скориставшись тим, що останнього було засуджено на довічне ув'язнення, Август I посилив вплив на землях Ернестинської лінії. У 1568 році деякий час коливався щодо надання підтримки протестантам в Нідерландах, але зрештою не забажав псувати стосунки з Габсбургами.
Наприкінці 1560-х років був схилений придворними теологами на користь кальвіністського вчення про таїнство причастя, він змушував священиків під страхом відмови від посад і вигнання проповідувати це вчення не тільки в його власній країні, але і у володіннях опікуваних ним стриєчних братів.
При його правлінні країна досягла високого ступеня економічного розвитку. Оточивши себе розумними радниками, часто радячись з земськими чинами, він значно поліпшив державне управління та господарство. Значного розвитку досягло сільське господарство (сам курфюрст видав власну книгу з садівництва). Не менш піклувався він про поліпшення лісівництва (для цього 1560 року видав відповідну постанову) та гірського промислу. Маючи право вищої гірничої регалії на золото та срібло (воно охоплювало видання гірничих статутів, призначення службовців, надання привілеїв на копальні й пільгові грамоти на плавильні, карбування монети, регулювання продажу зазначених металів, збір податків), намагався поширити його і на інші метали. Зокрема, курфюрст скуповував земельні володіння, де були розташовані олов'яні копальні.
Давши притулок переслідуваним за релігійні переконання протестантам з Нідерландів, він сприяв розвитку промисловості і особливо полотняної і бавовняної мануфактури. Піклуючись про пожвавлення торгівлі, поліпшував шляхи, протегував ярмарку в Лейпцигу. За його ініціативи почав здійснюватися нагляд за станом головних доріг: на Нюрнберг, на Бреслау і на Франкфурт, що поєднували Саксонію з Південною, Північною та Центральною Німеччиною. Це сприяло пожвавленню торговельно-економічних зв'язків між німецькими регіонами.
1570 року приєднав значну частину графства Мансфельд. До 1571 року провів реформу карбування монети, сприявши утворенню єдиного монетного двору в Дрездені. Також поліпшив судову організацію впровадженням 21 квітня 1572 роки нових законів, відомих під назвою «Конституції», що являли собою поєднання старонімецьких юридичних звичаїв і римських норм.
1572 року завершено зведення розкішного мисливського замку Августбург (будівництво тривало з 1568 року). В подальшому звів інші мисливські замки Носсен, Шварценберг, Аннабург, Ліхтенбург, Діпполдісвальде, Фрайоденштайн, Остерштайн, Єгергоф. загало було збудовано або перебудовано 20 замків.
1573 року після смерті Йоганна Вільгельма, герцога Саксен-Веймару, нав'язав його синам свою опіку і, користуючись цим, зайняв частину графства Геннеберг. Згодом також викупив частину області Фогтланд.
1574 року під впливом дружини знову навернувся до лютеранства, став переслідувати кальвінізм суворіше, ніж раніше лютеран. У 1577 році підписав «Формулу Злагоди» (було розроблено з ініціативи курфюрста), яка поклала кінець теологічним суперечкам всередині лютеранства між філіппістами (прихильниками формули Меланхтона) та незмінними лютеранами. 1580 року сприяв виданню «Книги злагоди». 1581 року приєднав до курфюрства область Мюгельн.
1580 року видано Саксонський стату, де було докладно регламентовано такі питання, як порядок прийняття вчителя на роботу, організація діяльності школи, програма навчання, контроль та оплата вчительської праці. Зокрема, передбачалося, що кандидати на посаду вчителя мають пройти перевірку на знання стародавніх мов і Біблії. Двічі на рік візитатори перевіряли діяльність шкіл різних типів. В університетах Лейпцигу і Віттенбергу засновані нові кафедри, зросла чисельність студентів, які навчалися за рахунок держави, розведені ботанічні сади і детально намічені навчальні програми. Фактично заснував бібліотеку в Дрездені, а також багато інших наукових і художніх колекцій, зокрема «Зелену галерею». Улюбленим його заняттям, крім токарного майстерності, була алхімія. За його наказом було створено мапу Саксонії.
В липні 1585 року отримав прохання від короля Генріха Наваррського надати військову допомогу французьким гугенотам, проте не дав на нього відповіді. В жовтні того ж року померла його дружина. В січні 1586 року оженився вдруге, але помер через 1,5 місяця в Дрездені. Його поховано в Фрайберзькому соборі. Спадкував його син Крістіан I.
Родина
1.Дружина — Анна, донька Крістіана III, короля Данії і Норвегії
Діти:
- Йоганн Генріх (1550)
- Елеонора (1551—1553)
- Єлизавета (1552—1590), дружина Йоганна Казимира, пфальцграфа Рейнського
- Олександр (1554—1565)
- Магнус (1555—1558)
- Йоахім (1557)
- Гектор (1558—1560)
- Крістіан (1560—1591), 14-й курфюрст Саксонії
- Марія (1562—1566)
- Доротея (1563—1587), дружина , герцога Брауншвейг-Вольфенбюттель
- Амалія (1565)
- Анна (1567—1613), дружина Йоганна Казимира, герцога Саксен-Кобурзького
- Август (1569—1570)
- Адольф (1571—1572)
- Фрідріх (1575—1577)
2. Дружина — Агнеса Гедвіга, донька Йохіма Ернста Асканія, князя Ангальту
дітей не було
- 1 бастард
Примітки
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Reiner Groß: Kurfürst August von Sachsen — Repräsentant frühneuzeitlicher Landesherrschaft in Kursachsen. In: Dresdner Hefte. Band 9, 1986, ISSN 0863-2138, S. 2–12.
- Jens Bruning: August (1553—1586). In: Frank-Lothar Kroll (Hrsg.): Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige. 1089—1918. Verlag C.H. Beck, München 2007, , S. 110—125.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgust I nim August 31 lipnya 1526 11 lyutogo 1586 roku 13 j kurfyurst Saksoniyi v 1553 1586 rokah Avgust I nim AugustAvgust I 13 j kurfyurst Saksoniyi 1553 1586 Poperednik Moric I Nastupnik Kristian I Narodzhennya 31 lipnya 1526 1526 07 31 1 2 Frajberg Serednya Saksoniya SaksoniyaSmert 11 lyutogo 1586 1586 02 11 1 3 59 rokiv Drezden Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya dReligiya lyuteranstvoOsvita Lejpcizkij universitetRid VettiniBatko Genrih IVMati Katarina MeklenburzkaShlyub Anna Danska i Agnesa Yadviga AngaltskaDiti 9 siniv i 6 donok Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Albertinskoyi liniyi Vettiniv Molodshij sin Genriha IV gercoga Saksoniyi ta Katerini Meklenburzkoyi Narodivsya 1526 roku v Frajberzi Navchavsya v Frajburzi ta Drezdeni Proviv deyakij chas pri dvori bogemskogo korolya Ferdinanda Gabsburga v Prazi de podruzhivsya z jogo sinom Maksimilianom sho zgodom stav imperatorom Potim sluhav lekciyi v Lejpcizkomu universiteti U 1541 roci pislya smerti batka stav nominalnim spivpravitelem svogo brata Morica zamishav v jogo vidsutnist Chas vid chasu meshkav pri imperatorskomu dvori u Vidni 1544 roci Moric Saksonskij domigsya priznachennya Avgusta administratorom yepiskopstva Merzenburg ale toj nevdovzi vidmovivsya vid posadi j povernuvsya do Drezdenu U 1546 1547 rokah brav uchast u Shmalkaldenskij vijni na boci imperatora Karla V Spochatku v 1546 roci keruvav oboronoyu Drezdena u 1547 roci buv u vijsku brata Morica Saksonskogo U 1548 roci odruzhivsya z donkoyu danskogo korolya Kristiana III Kurfyurst Kurfyurstvo Saksonske poznacheno chervonim za Naumburzkim dogovorom 1554 roku Po smerti brata v 1553 roci vin uspadkuvav kurfyurstvo Saksonske Vtim vimushenij buv stiknutisya z bazhannya predstavnikiv Ernestinskoyi liniyi povernuti sobi gidnist kurfyursta 1554 roku pidpisav naumburzkij dogovir z predstavnikami kolishnogo kurfyurstva Joganna Fridriha Velikodushnogo za yakim ostanni vidmovlyalisya vid pretenzij na kurfyurstvo za 100 tis guldeniv ale Jogann Fridrih zberigav titul narodzhenij kurfyurstom takozh Avgust I peredav zemli z Altenburgom Vtim pislya smerti Joganna Fridriha v tomu zh 1554 roci jogo sin Jogann Fridrih Serednij visunuv pretenziyi na kurfyurstvo Lishe u 1556 roci zi shodzhennya na imperatorskij tron Ferdinanda Gabsburga vdalosya vidkinuti ci zazihannya Avgust I pragnuv do teritorialnih pridban oriyentuyuchis na soyuz z Gabsburgami ta namagayuchis dosyagti religijnogo miru spriyav ukladannyu jogo v Ausburzi v 1555 roci Kurfyursta Saksoniyi imperator priznachiv ochilnikom Verhnosaksonskogo okrugu imperiyi Togo zh roku Avgustom I bulo sekulyarizovano Majsenske yepiskopstvo 1558 roku pid chas rejhstagu u Frankfurti pidpisav kompromisnij variant mizh kalvinizmom ta lyuteranstvom 1559 roku priyednav do svoyih volodin Shtolpen i Bishofsverda Togo zh roku zasnuvav v Drezdeni Apelyacijnij sud 1560 roku zasnuvav kunstkameru v Drezdeni U 1561 roci zabezpechiv obrannya svogo sina Oleksandra yepiskopom Merzeburga a cherez 1564 roku roki yepiskopom Naumburgu Koli sin pomer u 1565 roci ci yepiskopstva potrapili pid pryamu vladu Avgusta I Takozh pridbav shlyahom obminu ta kupivli do 1567 roku domeniv vartistyu ponad 700 tis guldeniv Na Augsburzkomu rejhstazi 1566 roku vistupiv proti togo shob kalvinist Fridrih III kurfyurst Pfalcu buv vivedenij z pid zahistu religijnogo miru Cim ne dopustiv utvorennya katolickoyi bilshosti Prote Avgust I ne pidtrimav namagan Fridriha III pereglyanuti umovi Augsburzkogo religijnogo miru z metoyu nadannyu kalvinizmu yuridichnogo viznannya Togo zh roku na vikonannya imperskoyi opali peremig Vilgelma fon Grumbaha yakogo nevdovzi strativ 1567 roku poloniv jogo pokrovitelya Joganna Fridriha Serednogo Skoristavshis tim sho ostannogo bulo zasudzheno na dovichne uv yaznennya Avgust I posiliv vpliv na zemlyah Ernestinskoyi liniyi U 1568 roci deyakij chas kolivavsya shodo nadannya pidtrimki protestantam v Niderlandah ale zreshtoyu ne zabazhav psuvati stosunki z Gabsburgami Naprikinci 1560 h rokiv buv shilenij pridvornimi teologami na korist kalvinistskogo vchennya pro tayinstvo prichastya vin zmushuvav svyashenikiv pid strahom vidmovi vid posad i vignannya propoviduvati ce vchennya ne tilki v jogo vlasnij krayini ale i u volodinnyah opikuvanih nim striyechnih brativ Pri jogo pravlinni krayina dosyagla visokogo stupenya ekonomichnogo rozvitku Otochivshi sebe rozumnimi radnikami chasto radyachis z zemskimi chinami vin znachno polipshiv derzhavne upravlinnya ta gospodarstvo Znachnogo rozvitku dosyaglo silske gospodarstvo sam kurfyurst vidav vlasnu knigu z sadivnictva Ne mensh pikluvavsya vin pro polipshennya lisivnictva dlya cogo 1560 roku vidav vidpovidnu postanovu ta girskogo promislu Mayuchi pravo vishoyi girnichoyi regaliyi na zoloto ta sriblo vono ohoplyuvalo vidannya girnichih statutiv priznachennya sluzhbovciv nadannya privileyiv na kopalni j pilgovi gramoti na plavilni karbuvannya moneti regulyuvannya prodazhu zaznachenih metaliv zbir podatkiv namagavsya poshiriti jogo i na inshi metali Zokrema kurfyurst skupovuvav zemelni volodinnya de buli roztashovani olov yani kopalni Davshi pritulok peresliduvanim za religijni perekonannya protestantam z Niderlandiv vin spriyav rozvitku promislovosti i osoblivo polotnyanoyi i bavovnyanoyi manufakturi Pikluyuchis pro pozhvavlennya torgivli polipshuvav shlyahi proteguvav yarmarku v Lejpcigu Za jogo iniciativi pochav zdijsnyuvatisya naglyad za stanom golovnih dorig na Nyurnberg na Breslau i na Frankfurt sho poyednuvali Saksoniyu z Pivdennoyu Pivnichnoyu ta Centralnoyu Nimechchinoyu Ce spriyalo pozhvavlennyu torgovelno ekonomichnih zv yazkiv mizh nimeckimi regionami Taler Avgusta I 1570 roku priyednav znachnu chastinu grafstva Mansfeld Do 1571 roku proviv reformu karbuvannya moneti spriyavshi utvorennyu yedinogo monetnogo dvoru v Drezdeni Takozh polipshiv sudovu organizaciyu vprovadzhennyam 21 kvitnya 1572 roki novih zakoniv vidomih pid nazvoyu Konstituciyi sho yavlyali soboyu poyednannya staronimeckih yuridichnih zvichayiv i rimskih norm Zamok Avgustburg 1572 roku zaversheno zvedennya rozkishnogo mislivskogo zamku Avgustburg budivnictvo trivalo z 1568 roku V podalshomu zviv inshi mislivski zamki Nossen Shvarcenberg Annaburg Lihtenburg Dippoldisvalde Frajodenshtajn Ostershtajn Yegergof zagalo bulo zbudovano abo perebudovano 20 zamkiv 1573 roku pislya smerti Joganna Vilgelma gercoga Saksen Vejmaru nav yazav jogo sinam svoyu opiku i koristuyuchis cim zajnyav chastinu grafstva Genneberg Zgodom takozh vikupiv chastinu oblasti Fogtland 1574 roku pid vplivom druzhini znovu navernuvsya do lyuteranstva stav peresliduvati kalvinizm suvorishe nizh ranishe lyuteran U 1577 roci pidpisav Formulu Zlagodi bulo rozrobleno z iniciativi kurfyursta yaka poklala kinec teologichnim superechkam vseredini lyuteranstva mizh filippistami prihilnikami formuli Melanhtona ta nezminnimi lyuteranami 1580 roku spriyav vidannyu Knigi zlagodi 1581 roku priyednav do kurfyurstva oblast Myugeln 1580 roku vidano Saksonskij statu de bulo dokladno reglamentovano taki pitannya yak poryadok prijnyattya vchitelya na robotu organizaciya diyalnosti shkoli programa navchannya kontrol ta oplata vchitelskoyi praci Zokrema peredbachalosya sho kandidati na posadu vchitelya mayut projti perevirku na znannya starodavnih mov i Bibliyi Dvichi na rik vizitatori pereviryali diyalnist shkil riznih tipiv V universitetah Lejpcigu i Vittenbergu zasnovani novi kafedri zrosla chiselnist studentiv yaki navchalisya za rahunok derzhavi rozvedeni botanichni sadi i detalno namicheni navchalni programi Faktichno zasnuvav biblioteku v Drezdeni a takozh bagato inshih naukovih i hudozhnih kolekcij zokrema Zelenu galereyu Ulyublenim jogo zanyattyam krim tokarnogo majsternosti bula alhimiya Za jogo nakazom bulo stvoreno mapu Saksoniyi V lipni 1585 roku otrimav prohannya vid korolya Genriha Navarrskogo nadati vijskovu dopomogu francuzkim gugenotam prote ne dav na nogo vidpovidi V zhovtni togo zh roku pomerla jogo druzhina V sichni 1586 roku ozhenivsya vdruge ale pomer cherez 1 5 misyacya v Drezdeni Jogo pohovano v Frajberzkomu sobori Spadkuvav jogo sin Kristian I Rodina1 Druzhina Anna donka Kristiana III korolya Daniyi i Norvegiyi Diti Jogann Genrih 1550 Eleonora 1551 1553 Yelizaveta 1552 1590 druzhina Joganna Kazimira pfalcgrafa Rejnskogo Oleksandr 1554 1565 Magnus 1555 1558 Joahim 1557 Gektor 1558 1560 Kristian 1560 1591 14 j kurfyurst Saksoniyi Mariya 1562 1566 Doroteya 1563 1587 druzhina gercoga Braunshvejg Volfenbyuttel Amaliya 1565 Anna 1567 1613 druzhina Joganna Kazimira gercoga Saksen Koburzkogo Avgust 1569 1570 Adolf 1571 1572 Fridrih 1575 1577 2 Druzhina Agnesa Gedviga donka Johima Ernsta Askaniya knyazya Angaltu ditej ne bulo 1 bastardPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaReiner Gross Kurfurst August von Sachsen Reprasentant fruhneuzeitlicher Landesherrschaft in Kursachsen In Dresdner Hefte Band 9 1986 ISSN 0863 2138 S 2 12 Jens Bruning August 1553 1586 In Frank Lothar Kroll Hrsg Die Herrscher Sachsens Markgrafen Kurfursten Konige 1089 1918 Verlag C H Beck Munchen 2007 ISBN 3 406 54773 7 S 110 125