Йоганн Фрідріх I (курфюрст Саксонії)

Йоганн Фрідріх I Великоду́шний (нім. Johann Friedrich I. der Großmütige, 30 червня 1503 — 3 березня 1554 року) — 11-й курфюрст Саксонії в 1532—1547 роках.

Йоганн Фрідріх I Великодушний нім. Johann Friedrich I. der Großmütige
Йоганн Фрідріх I Великодушний
11-й курфюрст Саксонії
1532 — 1547
Попередник:	Йоганн I
Наступник:	Моріц I
Народження:	30 червня 1503(15030630) Торгау, Німеччина^[1]
Смерть:	3 серпня 1554 Веймар
Поховання:	^d
Країна:	Німеччина
Релігія:	лютеранство
Рід:	Веттіни
Батько:	Йоганн I
Мати:	Софія Мекленбурзька
Шлюб:	Сибілла Клевська^[3]
Діти:	4 сини
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з Ернестинської гілки Веттінів. Єдиний син Йоганна I, курфюрста Саксонії, та його першої дружини Софії Мекленбурзької. Народився 1503 року в Торгау. Через два тижні після пологів померла його мати. Освіту здобув під орудою гуманіста , особливо мав значні знання з історії. 1526 року оженився з донькою герцога Клевського. У 1529 році під час відсутності батька, що був на Шпейєрському рейхстазі, керував курфюрством.

1530 року разом з батьком був на Аусбурзькому рейхстазі, де підписав Аугсбурзьке сповідання. 1532 року після смерті батька став курфюрстом Саксонії та герцогом Саксен-Віттенбергу. В інших володіннях його співволодарем став молодший брат .

Курфюрст

Він зайняв твердішу і більш рішучу позицію, ніж його батько, на користь Шмалькальденської ліги та поширення лютеранства. 1537 року на раді учасників Шмалькальденської ліги домігся відмови на пропозицію папських легатів зібрати генеральну (головну) раду з вирішення релігійних протиріч. 1539 року запровадив нові консисторії для регулювання управління церковним майном.

1541 року брав участь у так званному Регенсбурзькому коллоквіумі, де відбулися дебати між католиками і протестантами з метою відновлення релігійного миру в Німеччині. Непоступливість Йоганна Фрідріха I звела нанівець усі зусилля католицьких теологів. В тому ж році відсторонив від посади єпископа Наумбургу католика Юліуса фон Пфлуга, самостійно поставивши протестанта Ніколауса Амсдорфа, що призвело до переходу Наумбурзької єпархії до лютеранства. З 1542 року став одноосібним правителем. 1544 року на рейхстазі в Шпейєрі імператор підтвердив права Йоганна Фрідріха I та його нащадків на курфюрство. 1546 році на Йоганна Фрідріха I була накладена імператорська опала за захоплення разом з іншими членами Шмалькальденської ліги Брауншвейг-Вольфенбюттельского герцогства та його правителя — католика Генріха II.

Секуляризація Йоганном Фрідріхом I духовних володінь в Цейтці і Вірцені призвела до розбрату зі стриєчним братом — Моріцем, герцогом Саксонії, який вийшов з Шмалькальденської ліги.

14 жовтня 1546 року імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург уклав Празький договір з Моріцом Саксонським, пообіцявши тому титул курфюрста. Невдовзі почалася Шмалькальденська війна, в якій Йоганн Фрідріх I спільно з ландграфом Філіппом I Гессенським очолив коаліцію протестантських князів. Втім вони діяли повільно, що дозволило імператору зібрати своє військо. Поступово протестантська армія відступила до Саксонії, а союзники Йоганна Фрідріха I підкорилися Карлу V. У відповідь курфюрст саксонський сплюндрував володіння свого суперника Моріца Саксонського. Втім вже 1547 році, допустивши тактичний прорахунок Йоганн Фрідріх I зазнав нищівної поразки в битві під Мюльбергом, після чого потрапив у полон.

Титул курфюрста Саксонії та всі його землі було передано Моріцу Саксонському. Деякий час імператор планував стратити Йоганна Фрідріха, але капітуляція Філіппа Гессенського в обмін на життя колишнього курфюрства, змусила відмовитися від цього. 1548 року Йоганн Фрідріх вимушений був підписати віттенберзьку капітуляцію, якою зрікався титулу курфюрста, але зберіг номінальний титул герцога саксонського.

Герцог

Залишався в полоні, поки курфюрст саксонський Моріц своїм нападом на імператора поблизу Інсбрука в 1552 році призвів до нової війни з протестантами. За Пассауським договором отримав волю та герцогство Саксонське. 1553 року після смерті брата Йоганна Ернста успадкував герцогство Саксен-Кобург.

1554 року підписано Наумбурзький договір з Августом I, курфюрстом Саксонії, за яким відбувся розподіл володінь, відмова від титулу курфюрства з боку Ернестинської лінії Веттінів (за 100 тис. гульденів), а Йогана Фрідріха було визнано народженим курфюрстом.

Розпочав підготовку для відкриття університету в Єні, але не встиг завершити цю справу. Того ж року Йоганн Фрідріх I помер.

Родина

Дружина — Сибілла, донька Йоганна III де Марка, герцога Клевського і Марії фон Юліх-Берг.

Діти:

• (Йоганн Фрідріх II) (1529—1595), курфюрст Саксонії в 1554—1556 роках, герцог Саксонії
• (Йоганн Вільгельм) (1530—1573), герцог Саксен-Веймарський
• Йоганн Ернст (1535)
• Йоганн Фрідріх (1538—1565), герцог Саксен-Гота

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118712373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
3. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886

Джерела

• Krömmelbein, Thomas (1987). «Veit Warbeck und die kurzweilige Historia von der schönen Magelone by Gmünder Volkshochschule». Zeitschrift für deutsches Altertum und deutsche Literatur. 116 (2): 67–69
• Joachim Bauer, Birgitt Hellmann (Hrsg.): Verlust und Gewinn. Johann Friedrich I., Kurfürst von Sachsen (= Bausteine zur Jenaer Stadtgeschichte, 8). Weimar, Jena 2003;
• Frank-Lothar Kroll: Die Herrscher Sachsens: Markgrafen, Kurfürsten, Könige 1089—1918. Verlag C. H. Beck 2004, S. 70 ff.