Йоганн II нім Johann II 21 березня 1492 18 травня 1557 4 й пфальцграф Зіммерну в 1509 1557 роках Сприяв культурному підн

Йоганн II (нім. Johann II.; 21 березня 1492 — 18 травня 1557) — 4-й пфальцграф Зіммерну в 1509–1557 роках. Сприяв культурному піднесенню держави.

Йоганн II
пфальцграф Зіммерну

пфальцграф Зіммерну

Правління	1509—1557
Попередник
Наступник	Фрідріх II
Біографічні дані
Народження	21 березня 1492(14920321) Зіммерн
Смерть	18 травня 1557 Зіммерн
Поховання	Зіммерн
Дружина	Беатрікс Баденська Марія Якобіна фон Етінген
Діти	4 сини і 8 доньок
Династія	Віттельсбахи
Батько
Мати	Йоганна Нассау-Саарбрюкенська

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з Рейнських Віттельсбахів, Зіммернської гілки. Син , пфальцграфа Зіммерну, та Йоганни Нассау-Саарбрюкенської. Народився 1492 року в Зіммерні. Здобув гарну освіту, при цьому більше вивчав науки, ніж лицарську справу. В природничих науках, а також в політичній науці та праві Йоганн вважався провідним принцом свого часу.

У 1508 році оженився з представницею Баденського дому. 1509 року після смерті батька стає новим пфальцграфом Зіммернським. 1514 року заснував латинську школу.

У 1519 році імператор Карл V Габсбург призначив Йоганна II головою Імперської судової палати, що розташовувалася в Шпейєрі. 1523 року призначено штатгальтером імперського уряду.

Перетворив Зіммерн на один із центрів гуманізму в південно-західній Німеччині. У 1530 році фундував друкарню в замку Зіммерн. Сам активно займався випуском книг. 1535 році помирає його дружина. 1541 року Дізібоденберзьким договором з Людвігом V, курфюрстом Пфальцу, його братом Фрідріхом та Рупрехтом Пфальц-Фелденцьким (регентом Вофганга, пфальцграфа Цвайбрюкену) отримав право для свого сина Фрідріха на трон пфальцького курфюрства. Натомість Цвайбрюкену повинна дістатися частка Пфальцу.

1553 року уклав з Фрідріхом II, курфюрстом Пфальцу, Гайдельберзький договір, за яким підтверджувалися права сина Фрідріху, натомість Вольфганг Цвайбрюкенський повинен був отримати герцогство пфальц-Нойбург. 1554 року оженився вдруге. 1555 році скасував кріпосне право. Помер 1557 року. Йому спадкував син Фрідріх II.

Творчість

Пфальцграф творчо переробив римовані хроніки з історії роду, перевів і видав низку французьких придворних романів, виготовив близько сотні гравюр. Вів активне листування з тогочасними гуманістами Ульріхом фон Гутгеном й Себастьяном Мюнстером.

Родина

1. Дружина — Беатрікс, донька Крістофа I, маркграфа Баденського.

Діти:

Катерина (1510—1572), абатиса в Кюмбдхені
Йоганна (1512—1581), абатиса в Боппарді
Оттілія (1513—1553), черниця в Боппарді
Фрідріх (1515—1576), курфюрст Пфальцу
Бригіта (1516—1562), абатиса в Нойбурзі-ан-дер-Донау
Георг (1518—1569), пфальцграф Зіммерн-Шпонгайма
Єлизавета (1520—1564), дружина Георга II Лаутербаського
Ріхард (1521—1598), пфальцграф Зіммерн-Шпонгайма
Марія (1524—1576), черниця в Боппарді
Вільгельм (1526—1527)
Сабіна (1528—1578), дружина графа Ламораль Егмонта
Гелена (1532—1579), дружина графа Філіпа III Ганау-Мюнценберга

2. Дружина — Марія Якобіна, донька графа Людвіга XV фон Етінген.

Дітей не було.

Джерела

Georg R. Spohn: Johann II. der Jüngere. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , S. 509—511
Willi Wagner: Die Wittelsbacher der Linie Pfalz-Simmern. Simmern 2003.