Елеонора Доротея Ангальт Дессауська нім Eleonore Dorothea von Anhalt Dessau 6 лютого 1602 26 грудня 1664 принцеса Ангаль

Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська (нім. Eleonore Dorothea von Anhalt-Dessau, 6 лютого 1602 — 26 грудня 1664) — принцеса Ангальт-Дессауська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга I та пфальцграфині Зіммернської Доротеї, дружина герцога Саксен-Веймару Вільгельма.

Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська
нім. Eleonore Dorothea von Anhalt-Dessau
Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська Портрет Елеонори Доротеї з синами пензля Крістіана Ріхтера, 1639
5-а герцогиня-консорт Саксен-Веймару
Початок правління:	23 травня 1625
Кінець правління:	17 травня 1662

Попередник:	Доротея Марія Ангальтська
Наступник:	Крістіна Єлизавета Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька

Дата народження:	6 лютого 1602(1602-02-06)
Місце народження:	Дессау, Ангальт-Дессау
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	26 грудня 1664(1664-12-26) (62 роки)
Місце смерті:	Веймар, Саксен-Веймар, Священна Римська імперія
Поховання	Веймар
Чоловік:	Вільгельм
Діти:	Вільгельм, Йоганн Ернст, Йоганн Вільгельм, Адольф Вільгельм, Йоганн Георг, Вільгельміна Елеонора, Бернгард, Фрідріх, Доротея Марія
Династія:	Асканії, Ернестинська лінія Веттінів
Батько:	Йоганн Георг I
Мати:	Доротея Пфальц-Зіммернська
Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народилась 6 лютого 1602 року в Дессау. Була четвертою дитиною та другою донькою в родині князя Ангальту Йоганна Георга I та його другої дружини Доротеї Пфальц-Зіммернської. Мала старших братів Йоганна Казимира та Фрідріха Моріца й сестру Анну Єлизавету, а також трьох єдинокровних сестер і брата від першого батьківського шлюбу. Згодом сімейство поповнилося сімома молодшими дітьми.

До 1603 року батько правив від імені молодших братів, після чого, за укладеною угодою про розподіл земель, отримав Дессау. Договір вступив у силу в 1606 році. Йоганн Георг I вважався освіченим правителем, мав ґрунтовні знання з астрології та алхімії, володів великою бібліотекою, а також був палким прихильником Реформації. До того ж його змальовували як зразкового сім'янина, який турбувався про виховання та освіту своїх дітей. Він пішов з життя, коли Елеонорі Доротеї виповнилося 16 років.

Матір більше не одружувалася, оселившись у своїх удовиних володіннях у Зандерслебені.

Шлюб та діти

У 23 роки Елеонора Доротея взяла шлюб із 25-річним герцогом Саксен-Веймару Вільгельмом, який правив разом із молодшими братами. Молоді люди були заручені з 1622 року. Нареченого описували як набожну, м'яку та привітну людину. Весілля відбулося 23 травня 1625 року у Веймарі. Союз, укладений з політичних мотивів, виявився напрочуд щасливим. У шлюбі герцогиня зберегла реформатське віросповідання, хоча й зблизилася з лютеранством.

Майже відразу після весілля жінка завагітніла і вже у березні 1626 народила первістка. Всього у подружжя було дев'ятеро дітей:

Портрет родини герцога Вільгельма пензля К. Ріхтера

Вільгельм (26 березня—1 листопада 1626) — прожив 7 місяців;
Йоганн Ернст (1627—1683) — герцог Саксен-Веймару у 1662—1683 роках, був одружений із принцесою Шлезвіг-Гольштейнською Крістіною Єлизаветою, мав п'ятеро дітей;
Йоганн Вільгельм (1630—1639) — прожив 8 років;
Адольф Вільгельм (1632—1668) — герцог Саксен-Ейзенахський у 1662—1668 роках, був одружений із принцесою Брауншвейг-Вольфенбюттельською Марією Єлизаветою, мав п'ятеро синів, які померли в ранньому віці;
Йоганн Георг (1634—1686) — герцог Саксен-Маркзульський у 1662—1686 роках, герцог Саксен-Ейзенахський у 1671—1686 роках, був одружений із графинею Йоганеттою Сайн-Вітгенштейнською, мав восьмеро дітей;
Вільгельміна Елеонора (1636—1653) — одружена не була, дітей не мала;
Бернгард (1638—1678) — герцог Саксен-Єнський у 1672—1678 роках, був одружений з Марією Шарлоттою де ла Тремуйль, мав четверо законних дітей та позашлюбну доньку;
Фрідріх (1640—1656) — одруженим не був, дітей не мав;
Доротея Марія (1641—1675) — дружина герцога Саксен-Цайцу Моріца, мала десятеро дітей.

У 1640 році Вільгельм розділив батьківські володіння з молодшими братами (т.з. ^[de]), отримавшив Веймар та Єну, до яких у 1644 році долучився й Айзенах.

В останні роки його правління у Веймарі вирувало жваве придворне життя. Елеонора Доротея втратила чоловіка у травні 1662 року. Сама вона пішла з життя після Різдва 1664 року, переживши також чотирьох дітей. Була похована у князівській крипті Веймару.

Генеалогія

Йоганн II (IV,V)

Маргарита Бранденбурзька

Вольфганг I Барбі-Мюлінґенський

Агнеса Мансфельдська

Фрідріх III

Марія Бранденбург-Кульмбахська

Август Саксонський

Анна Данська

Йоакім Ернест Ангальтський

Агнеса Барбі-Мюлінґенська

Йоганн Казимир

Єлизавета Саксонська

Йоганн Георг I

Доротея Пфальц-Зіммернська

Елеонора Доротея

Примітки

Стаття Фердинанда Зибіга „Johann Georg I., Fürst von Anhalt-Dessau“ у Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 14, 1881, стор. 114–116 [1] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Gustav Lämmerhirt: Wilhelm (Herzog von Sachsen-Weimar). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 180–195.[2] [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Князівська крипта у Веймарі [3] [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

Ангальт-Дессау [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Geni.com (англ.)
Профіль на Genealogics.org (англ.)
Профіль на Thepeerage.com [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Елеонори Доротеї Ангальт-Дессауської [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Вільгельма Саксен-Веймарського [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Стаття Фердинанда Зибіга „Johann Georg I., Fürst von Anhalt-Dessau“ у Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 14, 1881, стор. 114–116 [1] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[ТМ-2] Gustav Lämmerhirt: Wilhelm (Herzog von Sachsen-Weimar). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 180–195.[2] [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

[3] Князівська крипта у Веймарі [3] [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)