Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Володимирович Донич (нар. березень 1900, , Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — пом. 26 грудня 1958) — єгиптолог.
| Донич Сергій Володимирович | |
|---|---|
| Народився | березень 1900 Єлизаветпольська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 грудня 1958 (58 років) ·злоякісна пухлина |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка |
Життєпис
Сергій Володимирович Донич народився у березні 1900 року на станції [ru] Єлизаветпольської губернії Російської імперії у родині митного чиновника. Середню освіту отримав у Кам'янець-Подільському, де 1920 року закінчив класичну восьмикласну гімназію. З дитинства проявляв інтерес до іноземних мов, які вивчав самостійно, використовуючи домашню літературу та особисту методику запам'ятовування слів.
1920 року вступив на фізико-математичний факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету (1921 року реорганізований у два профільних інститути), в якому провчився два роки. Одночасно під керівництвом професора Олександра Аленича працював наглядачем астрономічної обсерваторії при університеті. 1923 року переїхав до Одеси і поступив на роботу в астрономічну обсерваторію, в якій до 1936 року обіймав штатну посаду молодшого астронома.
Однак пристрасть до вивчення іноземних мов приводить його до праці по дешифруванню єгипетських ієрогліфів, рукописи яких зберігалися у бібліотеках міста та історико-археологічному музеї. В останньому, від 1927 року до 1941 року за сумісництвом завідував відділом Стародавнього Сходу, в якому перевірив та впорядкував з проведенням інвентаризації і складанням карткового каталогу з власноручними малюнками. 13 лютого 1927 року його обрано співробітником, а з 2 лютого 1930 року дійсним членом Одеської філії Всеукраїнської академії наук. Постійно відвідував засідання історико-етнологічного відділу, вражаючи колег феноменальними лінгвістичними здібностями. В анкеті він писав про свої знання англійської, арабської, польської, німецької, французької, молдовської та інших мов.
З початком Другої світової війни мобілізований та направлений до санітарного батальйону як штабний писар, а 5 жовтня 1941 року переведений перекладачем до штабу [ru]. 6 листопада, він потрапив у полон, згодом утік і вже 5 грудня 1941 року повернувся до Одеси.
Директор археологічного музею Валентин Селінов прийняв науковця до штату співробітників музею, де він завідував відділом єгипетських старожитностей та керував роботою нумізматичного відділу. Для відповідності наукового рангу необхідно було мати вищу освіту за фахом, тому з цією метою з осені 1942 року почав відвідувати лекції на історико-філологічному факультеті університету Трансністрії (створеного на базі Одеського державного університету), а вже у липні 1943 року отримав документ про його закінчення. Випускні іспити у кваліфікованого студента за програмою екстерна приймали декан факультету Володимир Лазурський, професори Борис Варнеке і Валентин Селінов. У цей час він продовжував дослідження щодо зв'язку єгипетської писемності з давньосемітською мовою.
21 березня 1944 року, перед поверненням радянських військ у Одесу, разом з дружиною, виїхав до Румунії у місто Ліблінг, але після його взяття частинами Червоної армії вони повернулися до Одеси. 12 березня 1945 року розпочав роботу в археологічному музеї на посаді старшого наукового співробітника. Півроку, як представник музею, відпрацював обов'язкову повинність по заготівлі вугілля для міста заступником начальника шахти на Донбасі. Після повернення до Одеси 4 листопада 1945 року був заарештований, а 5 січня 1946 року засуджений на 10 років до виправно-трудового табора. 30 січня 1946 року Військовий Трибунал розглянув його касаційну скаргу та постановив продовжити слідство і створити комісію для встановлення «чи єдиний в УРСР єгиптолог Донич і яка цінність його наукових праць». На захист вченого виступив академік Ігнатій Крачковський. У травні 1946 року знову засуджено на 10 років виправно-трудового табіра, але завдяки наполегливим зусиллям дружини та друзів він був звільнений з тюрми 13 листопада 1946 року за амністією.
Деякий час працював консультантом майстерні-лабораторії Одеського відділення Астрономо-геодезичного товариства (у період 1947—1948 років). З травня 1948 року до грудня 1950 року на посаді старшого бібліотекаря Одеської наукової бібліотеки, де він склав опис і розкрив зміст близько ста рукописів на десяти східних мовах, деяким з них дав докладний філологічний та історичний коментар. 1 грудня 1950 року звільнений з роботи. Останні роки життя він працював бібліотекарем Агарового заводу і парку «Перемоги», бібліографом наукової медичної бібліотеки та інституту удосконалення лікарів. Наприкінці 1956 року йому надали роботу обліковця Одеської астрономічної обсерваторії.
Невиліковно хворий раком Сергій Володимирович Донич помер 26 грудня 1958 року.
Наукова діяльність
Найактивніші роки діяльності вченого на ниві східного мовознавства припадають на другу половину 1920-х — 1930-ті років. Йому належить понад десять наукових праць, надрукованих у збірниках, що виходили в Одесі, Москві і Ленінграді. В Одеському археологічному музеї він виявив і описав у формі каталогу найбільше в Україні зібрання єгипетських старожитностей (644 одиниці), описував, за його власними словами, в Одеських бібліотеках і перекладав з арабської, турецької, мов.
1929 року місяць провів у науковому відрядженні у Ленінграді, де в Ермітажі знайомився з літературою та пам'ятниками Єгипетського відділу. Його плідна праця на теренах єгиптології була помічена ленінградськими фахівцями, результатом чого стали схвальні відгуки академіка В. Струве і професора І. Фліттнера. З його працями були знайомі і іноземні спеціалісти. 1932 року отримав схвальну рецензію професора Ліверпульського університету Т. Піта, якому надіслав написану англійською мовою монографію «Порівняльний словник давньоєгипетської та арабської мов зі вступом у вигляді дисертації» (майже 300 сторінок машинопису). Цей словник також рецензувався в Оксфорді і Берліні. 1936 року запрошено до співпраці на історичний факультет Одеський державний університет (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де до 1940 року як доцент кафедри стародавньої історії викладав історію Стародавнього Сходу і латинську мову. В газеті «Чорноморська комуна» опублікував статтю про саркофаг, що знаходився в археологічному музеї.
Наукова спадщина вченого складає 18 статей, серед яких тільки 7 опублікованих (з них 5 з історії). Решта його доробку фактично невідома фахівцям. Великий науковий інтерес викликає не підписаний рукопис «Про деякі особливості єгипетського листа», що зберігається у фонді Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей Державна Публічна Бібліотека АН України. На думку професора Дмитра Урсу він належить Сергію Доничу і є підготовчим матеріалом для дисертації. Праця присвячена вокалізації, тобто відновленню голосних у єгипетській писемності, чому вчений присвятив майже все своє життя.
Наукові праці
- The Sarcophagus of Ptahthru № 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa // Доклады Академии наук СССР. — № 8. — 1929 (англ. мовою);
- Funeral cones of the Odessa Archaeological Museum // Сборник Египтологического кружка при ЛГУ. — № 5. — 1930. (англ. мовою);
- Три єгипетські конуси Одеського державного історично-археологічного музею // Вісник ОКК при УАН. — Ч. 4-5. Секція археологічна. — Одеса, 1930.;
- Додатки до опису мусульманських пам'ятників М. Спафариса, що в ХХХІІ томі «Записок Одесского общества истории и древностей» // Вісник ОКК при УАН. — Ч. 4-5. Секція археологічна. — Одеса, 1930; * О звуковом потенциале двух египетских графем // Советское востоковедение. — № 6. — 1958.
Література та джерела
- Доконт Н. Г. Древнеегипетские памятники в Одесском государственном археологическом музее // ВДИ. — № 2. — 1965. — С. 208—212;
- Урсу Д. З історії сходознавства на Півдні України // Східний Світ. — № 1-2. — 1994. — С. 145—148;
- Романова О. О. Історія розвитку єгиптологічних досліджень в Україні // Східний світ. — № 4. — 2003. — 83-84;
- О «немарксистской» египтологии (По материалам архивно-следственного дела № 28030-П египтолога и астронома Сергея Владимировича Донича) // Смирнов В. А. Реквием ХХ века. — Ч. ІІ. — Одесса, 2003. — С. 124—146;
- Тарасенко Н. А. Египетские папирусы Одесского археологического музея НАН Украины: история, исследование и перспективы реконструкции // Исследования, консервация и реставрация рукописных и печатных памятников Востока: І межд. науч.-практ. конф., 17-19 апреля 2007 г. — М., 2007. — С. 213—216.
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Donich Sergij Volodimirovich Donich nar berezen 1900 1900 Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiya pom 26 grudnya 1958 yegiptolog Donich Sergij VolodimirovichNarodivsyaberezen 1900 Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 grudnya 1958 1958 12 26 58 rokiv zloyakisna puhlinaDiyalnistastronomAlma materKam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana OgiyenkaZhittyepisSergij Volodimirovich Donich narodivsya u berezni 1900 roku na stanciyi ru Yelizavetpolskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi u rodini mitnogo chinovnika Serednyu osvitu otrimav u Kam yanec Podilskomu de 1920 roku zakinchiv klasichnu vosmiklasnu gimnaziyu Z ditinstva proyavlyav interes do inozemnih mov yaki vivchav samostijno vikoristovuyuchi domashnyu literaturu ta osobistu metodiku zapam yatovuvannya sliv 1920 roku vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu 1921 roku reorganizovanij u dva profilnih instituti v yakomu provchivsya dva roki Odnochasno pid kerivnictvom profesora Oleksandra Alenicha pracyuvav naglyadachem astronomichnoyi observatoriyi pri universiteti 1923 roku pereyihav do Odesi i postupiv na robotu v astronomichnu observatoriyu v yakij do 1936 roku obijmav shtatnu posadu molodshogo astronoma Odnak pristrast do vivchennya inozemnih mov privodit jogo do praci po deshifruvannyu yegipetskih iyeroglifiv rukopisi yakih zberigalisya u bibliotekah mista ta istoriko arheologichnomu muzeyi V ostannomu vid 1927 roku do 1941 roku za sumisnictvom zaviduvav viddilom Starodavnogo Shodu v yakomu pereviriv ta vporyadkuvav z provedennyam inventarizaciyi i skladannyam kartkovogo katalogu z vlasnoruchnimi malyunkami 13 lyutogo 1927 roku jogo obrano spivrobitnikom a z 2 lyutogo 1930 roku dijsnim chlenom Odeskoyi filiyi Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Postijno vidviduvav zasidannya istoriko etnologichnogo viddilu vrazhayuchi koleg fenomenalnimi lingvistichnimi zdibnostyami V anketi vin pisav pro svoyi znannya anglijskoyi arabskoyi polskoyi nimeckoyi francuzkoyi moldovskoyi ta inshih mov Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni mobilizovanij ta napravlenij do sanitarnogo bataljonu yak shtabnij pisar a 5 zhovtnya 1941 roku perevedenij perekladachem do shtabu ru 6 listopada vin potrapiv u polon zgodom utik i vzhe 5 grudnya 1941 roku povernuvsya do Odesi Direktor arheologichnogo muzeyu Valentin Selinov prijnyav naukovcya do shtatu spivrobitnikiv muzeyu de vin zaviduvav viddilom yegipetskih starozhitnostej ta keruvav robotoyu numizmatichnogo viddilu Dlya vidpovidnosti naukovogo rangu neobhidno bulo mati vishu osvitu za fahom tomu z ciyeyu metoyu z oseni 1942 roku pochav vidviduvati lekciyi na istoriko filologichnomu fakulteti universitetu Transnistriyi stvorenogo na bazi Odeskogo derzhavnogo universitetu a vzhe u lipni 1943 roku otrimav dokument pro jogo zakinchennya Vipuskni ispiti u kvalifikovanogo studenta za programoyu eksterna prijmali dekan fakultetu Volodimir Lazurskij profesori Boris Varneke i Valentin Selinov U cej chas vin prodovzhuvav doslidzhennya shodo zv yazku yegipetskoyi pisemnosti z davnosemitskoyu movoyu 21 bereznya 1944 roku pered povernennyam radyanskih vijsk u Odesu razom z druzhinoyu viyihav do Rumuniyi u misto Libling ale pislya jogo vzyattya chastinami Chervonoyi armiyi voni povernulisya do Odesi 12 bereznya 1945 roku rozpochav robotu v arheologichnomu muzeyi na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Pivroku yak predstavnik muzeyu vidpracyuvav obov yazkovu povinnist po zagotivli vugillya dlya mista zastupnikom nachalnika shahti na Donbasi Pislya povernennya do Odesi 4 listopada 1945 roku buv zaareshtovanij a 5 sichnya 1946 roku zasudzhenij na 10 rokiv do vipravno trudovogo tabora 30 sichnya 1946 roku Vijskovij Tribunal rozglyanuv jogo kasacijnu skargu ta postanoviv prodovzhiti slidstvo i stvoriti komisiyu dlya vstanovlennya chi yedinij v URSR yegiptolog Donich i yaka cinnist jogo naukovih prac Na zahist vchenogo vistupiv akademik Ignatij Krachkovskij U travni 1946 roku znovu zasudzheno na 10 rokiv vipravno trudovogo tabira ale zavdyaki napoleglivim zusillyam druzhini ta druziv vin buv zvilnenij z tyurmi 13 listopada 1946 roku za amnistiyeyu Deyakij chas pracyuvav konsultantom majsterni laboratoriyi Odeskogo viddilennya Astronomo geodezichnogo tovaristva u period 1947 1948 rokiv Z travnya 1948 roku do grudnya 1950 roku na posadi starshogo bibliotekarya Odeskoyi naukovoyi biblioteki de vin sklav opis i rozkriv zmist blizko sta rukopisiv na desyati shidnih movah deyakim z nih dav dokladnij filologichnij ta istorichnij komentar 1 grudnya 1950 roku zvilnenij z roboti Ostanni roki zhittya vin pracyuvav bibliotekarem Agarovogo zavodu i parku Peremogi bibliografom naukovoyi medichnoyi biblioteki ta institutu udoskonalennya likariv Naprikinci 1956 roku jomu nadali robotu oblikovcya Odeskoyi astronomichnoyi observatoriyi Nevilikovno hvorij rakom Sergij Volodimirovich Donich pomer 26 grudnya 1958 roku Naukova diyalnistNajaktivnishi roki diyalnosti vchenogo na nivi shidnogo movoznavstva pripadayut na drugu polovinu 1920 h 1930 ti rokiv Jomu nalezhit ponad desyat naukovih prac nadrukovanih u zbirnikah sho vihodili v Odesi Moskvi i Leningradi V Odeskomu arheologichnomu muzeyi vin viyaviv i opisav u formi katalogu najbilshe v Ukrayini zibrannya yegipetskih starozhitnostej 644 odinici opisuvav za jogo vlasnimi slovami v Odeskih bibliotekah i perekladav z arabskoyi tureckoyi mov 1929 roku misyac proviv u naukovomu vidryadzhenni u Leningradi de v Ermitazhi znajomivsya z literaturoyu ta pam yatnikami Yegipetskogo viddilu Jogo plidna pracya na terenah yegiptologiyi bula pomichena leningradskimi fahivcyami rezultatom chogo stali shvalni vidguki akademika V Struve i profesora I Flittnera Z jogo pracyami buli znajomi i inozemni specialisti 1932 roku otrimav shvalnu recenziyu profesora Liverpulskogo universitetu T Pita yakomu nadislav napisanu anglijskoyu movoyu monografiyu Porivnyalnij slovnik davnoyegipetskoyi ta arabskoyi mov zi vstupom u viglyadi disertaciyi majzhe 300 storinok mashinopisu Cej slovnik takozh recenzuvavsya v Oksfordi i Berlini 1936 roku zaprosheno do spivpraci na istorichnij fakultet Odeskij derzhavnij universitet nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova de do 1940 roku yak docent kafedri starodavnoyi istoriyi vikladav istoriyu Starodavnogo Shodu i latinsku movu V gazeti Chornomorska komuna opublikuvav stattyu pro sarkofag sho znahodivsya v arheologichnomu muzeyi Naukova spadshina vchenogo skladaye 18 statej sered yakih tilki 7 opublikovanih z nih 5 z istoriyi Reshta jogo dorobku faktichno nevidoma fahivcyam Velikij naukovij interes viklikaye ne pidpisanij rukopis Pro deyaki osoblivosti yegipetskogo lista sho zberigayetsya u fondi Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Derzhavna Publichna Biblioteka AN Ukrayini Na dumku profesora Dmitra Ursu vin nalezhit Sergiyu Donichu i ye pidgotovchim materialom dlya disertaciyi Pracya prisvyachena vokalizaciyi tobto vidnovlennyu golosnih u yegipetskij pisemnosti chomu vchenij prisvyativ majzhe vse svoye zhittya Naukovi praci The Sarcophagus of Ptahthru 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa Doklady Akademii nauk SSSR 8 1929 angl movoyu Funeral cones of the Odessa Archaeological Museum Sbornik Egiptologicheskogo kruzhka pri LGU 5 1930 angl movoyu Tri yegipetski konusi Odeskogo derzhavnogo istorichno arheologichnogo muzeyu Visnik OKK pri UAN Ch 4 5 Sekciya arheologichna Odesa 1930 Dodatki do opisu musulmanskih pam yatnikiv M Spafarisa sho v HHHII tomi Zapisok Odesskogo obshestva istorii i drevnostej Visnik OKK pri UAN Ch 4 5 Sekciya arheologichna Odesa 1930 O zvukovom potenciale dvuh egipetskih grafem Sovetskoe vostokovedenie 6 1958 Literatura ta dzherelaDokont N G Drevneegipetskie pamyatniki v Odesskom gosudarstvennom arheologicheskom muzee VDI 2 1965 S 208 212 Ursu D Z istoriyi shodoznavstva na Pivdni Ukrayini Shidnij Svit 1 2 1994 S 145 148 Romanova O O Istoriya rozvitku yegiptologichnih doslidzhen v Ukrayini Shidnij svit 4 2003 83 84 O nemarksistskoj egiptologii Po materialam arhivno sledstvennogo dela 28030 P egiptologa i astronoma Sergeya Vladimirovicha Donicha Smirnov V A Rekviem HH veka Ch II Odessa 2003 S 124 146 Tarasenko N A Egipetskie papirusy Odesskogo arheologicheskogo muzeya NAN Ukrainy istoriya issledovanie i perspektivy rekonstrukcii Issledovaniya konservaciya i restavraciya rukopisnyh i pechatnyh pamyatnikov Vostoka I mezhd nauch prakt konf 17 19 aprelya 2007 g M 2007 S 213 216 Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi