Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Миколайович Донич рум Nicolae Donici Николай Николаевич Донич фр Nicolas Donitch 1 13 вересня 1874 нині Кишинів Р

Донич Микола Миколайович

Донич Микола Миколайович

Микола Миколайович Донич рум. Nicolae Donici, Николай Николаевич Донич; фр. Nicolas Donitch; 1 (13) вересня 1874, , нині Кишинів, Російська Імперія — 1956, Ніцца, Франція) — молдовський, румунський і французький астроном-спостерігач, дослідник Сонця і Сонячної системи. Народився в Кишеневі, навчався в Одесі, працював в Росії, Франції і на території сучасної Молдови (на той час у складі Російської імперії, а потім Румунії). Керував приватною обсерваторією в молдавському місті Дубесарій-Векі.

Донич Микола Миколайович
image
Народився13 (25) вересня 1874
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер1960
Ніцца
Країнаimage Російська імперія
image Румунія
image Франція
Діяльністьастроном
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий керівникКононович Олександр Костянтинович
image Донич Микола Миколайович у Вікісховищі
image
Марка Молдови, присвячена Миколі Доничу, 2013 рік

Біографія

Донич народився в Російській Імперії в передмісті Кишинева. Правнук молдавського та румунського письменника, перекладача та байкаря Александру Донича, праправнук законодавця Андронаке Донича, родич генерала Матея Донича та письменника (по материнській лінії).

Закінчив Новоросійський університет в Одесі, потім перебував на державній службі в канцелярії Державної ради Російської імперії до жовтня 1917 року, коли канцелярія була розпущена більшовиками.

Живучи і працюючи в Санкт-Петербурзі, Донич самостійно займався астрономією, співпрацював з найбільшими російськими астрономами — Федором Бредіхіним, Сергієм Костинським, Аристархом Бєлопольським, Оскаром Баклундом. У 1908 році побудував власну обсерваторію в Бессарабії в Дубесарій-Векі завдяки дарчій, отриманій від своєї тітки Олени Лисаковській. У цій обсерваторії крім Донича працювали російський астроном німецького походження Емануель фон Дер Пален (також працював у Потсдамській обсерваторії), російський емігрант (після 1918), білогвардієць, випускник Олександрівського ліцею Андрій Байков (1886, Росія — 1958, Бухарест). Маєтком керував син дружини Марії, Ремміх.

Після революції 1917 року

Після революції 1917 року з 1918 по 1944 роки працював у Румунії. Працював у Дубесарій-Векі та Бухаресті. В обсерваторії була також метеорологічна станція, якою завідувала метеоролог Ніна Гума. В 1936 Доніч здійснив експедицію для спостереження сонячного затемнення в містечку Інеболі на турецькому березі Чорного моря, підтриману Королівською фундацією Румунії. Найголовнішим науковим приладом обсерваторії був великий спектрогеліогоаф, найкращий у Центральній Європі. Цей прилад дозволяв робити першокласні знімки Сонця, здійснювати спектральний аналіз Сонця.

Після 1944 року жив у Франції. Працював у Медонне і Ніцці.

Місце поховання і точна дата смерті були невідомі аж до 2014 року, коли зусиллями французького астронома Франсуаз Легет-Тюллі та румунського астронома Магди Ставінської було знайдено могилу на одному з цвинтарів поблизу Ніцци — Puget-Théniers, Alpes-Maritimes. Рік смерті 1960.

Внесок в астрономію

Дослідження Миколи Донича стосуються астрономії Сонця, сонячної хромосфери, планет, зодіакального світла. Спостерігав 10 сонячних затемнень у різних частинах світу, 8 місячних затемнень, показав відсутність атмосфери у Меркурія, спостерігав яскраву комету Галлея в 1910 році, зодіакальне світло в Єгипті (1908) та Алжирі (1947—1952).

Член Міжнародного союзу з дослідження Сонця, Міжнародного астрономічного союзу (з 1922), Німецького та Французького астрономічних товариств, член Російського астрономічного товариства (до 1917) та румунського Астрономічного комітету (1918—1948), Почесний член Румунської Академії (1922—1948 і посмертно з 1991). Автор не менше 77 наукових праць.

Про вклад Донича у розвиток науки в Україні, див..

Пам'ять

Див. також

Примітки

  1. A.Б.Гаина, Выдающийся астроном Николай Донич, Независимая Молдова, N.52 (858), 8 июля 1995
  2. Л. Ф. Циганенко, Питання иторii науки i технiки, 2013, N.1, стр.45- 49

Бібліографія

  • Poggendorf Biographisch-literarisches Handwörterbuch für Mathematik, Astronomie, Physik mit Geophysik, Chemie, Kristallographie und verwandte Wissensgebiete. Bd. VI: 1923 bis 1931. Leipzig. Redigiert von H. Stobbe. Teil I: A-E. (German)LXXII + 696 S. Berlin, Verlag Chemie, G. m. b. H., 1936
  • Lucian Predescu, Enciclopedia Cugetarea, Bucureşti, 1939, p. 282
  • The International Who's Who. London,1939. p. 296
  • G.St. Andonie. Istoria matematicilor aplicate clasice în România.Astronomie şi mecanică.Bucureşti,1971, 238—240
  • A.B. Gaina, Astronomia sub semnul dispariției, Faclia, 7 septembrie, 1994
  • Mihai Cimpoi, Mihail Gheorghe Cibotaru, Nicolae Corlateanu, T.Zbârnea, Haralambie Corbu, Magda Stavinschi, Alexandru Roman, Radu Miron. Viaţa Satului, 22octombrie 1994.
  • http://www.astro.websib.ru/Rasnoe/pismo/Gaina/p-Doni.htm ; http://www.astro.websib.ru/Rasnoe/pismo/Gaina/astron-Don.htm
  • http://articles.adsabs.harvard.edu/full/2003SerAJ.166...71B; Erratum: http://articles.adsabs.harvard.edu/full/2004SerAJ.168...79B
  • Коварская Бригитта Петровна, Историко-астрономические исследования, М.,вып. 29, с. 209—235 (2004)
  • А. Б. Гаина и М. Ю. Волянская, О работах по астроприборостроению Н. Н. Донича. Страницы истории астрономии в Одессе, Одесса, т. 4, с. 12-14, 1997

Посилання

  • Біографія
  • Фотографія: [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Mikolajovich Donich rum Nicolae Donici Nikolaj Nikolaevich Donich fr Nicolas Donitch 1 13 veresnya 1874 nini Kishiniv Rosijska Imperiya 1956 Nicca Franciya moldovskij rumunskij i francuzkij astronom sposterigach doslidnik Soncya i Sonyachnoyi sistemi Narodivsya v Kishenevi navchavsya v Odesi pracyuvav v Rosiyi Franciyi i na teritoriyi suchasnoyi Moldovi na toj chas u skladi Rosijskoyi imperiyi a potim Rumuniyi Keruvav privatnoyu observatoriyeyu v moldavskomu misti Dubesarij Veki Donich Mikola MikolajovichNarodivsya13 25 veresnya 1874 Kishiniv Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer1960 NiccaKrayina Rosijska imperiya Rumuniya FranciyaDiyalnistastronomAlma materONU im I I MechnikovaNaukovij kerivnikKononovich Oleksandr Kostyantinovich Donich Mikola Mikolajovich u Vikishovishi Marka Moldovi prisvyachena Mikoli Donichu 2013 rikBiografiyaDonich narodivsya v Rosijskij Imperiyi v peredmisti Kishineva Pravnuk moldavskogo ta rumunskogo pismennika perekladacha ta bajkarya Aleksandru Donicha prapravnuk zakonodavcya Andronake Donicha rodich generala Mateya Donicha ta pismennika po materinskij liniyi Zakinchiv Novorosijskij universitet v Odesi potim perebuvav na derzhavnij sluzhbi v kancelyariyi Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi do zhovtnya 1917 roku koli kancelyariya bula rozpushena bilshovikami Zhivuchi i pracyuyuchi v Sankt Peterburzi Donich samostijno zajmavsya astronomiyeyu spivpracyuvav z najbilshimi rosijskimi astronomami Fedorom Bredihinim Sergiyem Kostinskim Aristarhom Byelopolskim Oskarom Baklundom U 1908 roci pobuduvav vlasnu observatoriyu v Bessarabiyi v Dubesarij Veki zavdyaki darchij otrimanij vid svoyeyi titki Oleni Lisakovskij U cij observatoriyi krim Donicha pracyuvali rosijskij astronom nimeckogo pohodzhennya Emanuel fon Der Palen takozh pracyuvav u Potsdamskij observatoriyi rosijskij emigrant pislya 1918 bilogvardiyec vipusknik Oleksandrivskogo liceyu Andrij Bajkov 1886 Rosiya 1958 Buharest Mayetkom keruvav sin druzhini Mariyi Remmih Pislya revolyuciyi 1917 roku Pislya revolyuciyi 1917 roku z 1918 po 1944 roki pracyuvav u Rumuniyi Pracyuvav u Dubesarij Veki ta Buharesti V observatoriyi bula takozh meteorologichna stanciya yakoyu zaviduvala meteorolog Nina Guma V 1936 Donich zdijsniv ekspediciyu dlya sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya v mistechku Ineboli na tureckomu berezi Chornogo morya pidtrimanu Korolivskoyu fundaciyeyu Rumuniyi Najgolovnishim naukovim priladom observatoriyi buv velikij spektrogeliogoaf najkrashij u Centralnij Yevropi Cej prilad dozvolyav robiti pershoklasni znimki Soncya zdijsnyuvati spektralnij analiz Soncya Pislya 1944 roku zhiv u Franciyi Pracyuvav u Medonne i Nicci Misce pohovannya i tochna data smerti buli nevidomi azh do 2014 roku koli zusillyami francuzkogo astronoma Fransuaz Leget Tyulli ta rumunskogo astronoma Magdi Stavinskoyi bulo znajdeno mogilu na odnomu z cvintariv poblizu Nicci Puget Theniers Alpes Maritimes Rik smerti 1960 Vnesok v astronomiyuDoslidzhennya Mikoli Donicha stosuyutsya astronomiyi Soncya sonyachnoyi hromosferi planet zodiakalnogo svitla Sposterigav 10 sonyachnih zatemnen u riznih chastinah svitu 8 misyachnih zatemnen pokazav vidsutnist atmosferi u Merkuriya sposterigav yaskravu kometu Galleya v 1910 roci zodiakalne svitlo v Yegipti 1908 ta Alzhiri 1947 1952 Chlen Mizhnarodnogo soyuzu z doslidzhennya Soncya Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu z 1922 Nimeckogo ta Francuzkogo astronomichnih tovaristv chlen Rosijskogo astronomichnogo tovaristva do 1917 ta rumunskogo Astronomichnogo komitetu 1918 1948 Pochesnij chlen Rumunskoyi Akademiyi 1922 1948 i posmertno z 1991 Avtor ne menshe 77 naukovih prac Pro vklad Donicha u rozvitok nauki v Ukrayini div Pam yatU Starih Dubossarah na misci observatoriyi vstanovleno pam yatnik Observatoriya Moldavskogo derzhavnogo universitetu nosit im ya Mikoli Donicha U kishinivskomu rajoni Rishkanivka im yam Mikoli Donicha nazvano vulicyu Asteroyid 9494 Donichi nazvanij na jogo chest Div takozhAstronomiya v MoldoviPrimitkiA B Gaina Vydayushijsya astronom Nikolaj Donich Nezavisimaya Moldova N 52 858 8 iyulya 1995 L F Ciganenko Pitannya itorii nauki i tehniki 2013 N 1 str 45 49BibliografiyaPoggendorf Biographisch literarisches Handworterbuch fur Mathematik Astronomie Physik mit Geophysik Chemie Kristallographie und verwandte Wissensgebiete Bd VI 1923 bis 1931 Leipzig Redigiert von H Stobbe Teil I A E German LXXII 696 S Berlin Verlag Chemie G m b H 1936 Lucian Predescu Enciclopedia Cugetarea Bucuresti 1939 p 282 The International Who s Who London 1939 p 296 G St Andonie Istoria matematicilor aplicate clasice in Romania Astronomie si mecanică Bucuresti 1971 238 240 A B Gaina Astronomia sub semnul dispariției Faclia 7 septembrie 1994 Mihai Cimpoi Mihail Gheorghe Cibotaru Nicolae Corlateanu T Zbarnea Haralambie Corbu Magda Stavinschi Alexandru Roman Radu Miron Viaţa Satului 22octombrie 1994 http www astro websib ru Rasnoe pismo Gaina p Doni htm http www astro websib ru Rasnoe pismo Gaina astron Don htm http articles adsabs harvard edu full 2003SerAJ 166 71B Erratum http articles adsabs harvard edu full 2004SerAJ 168 79B Kovarskaya Brigitta Petrovna Istoriko astronomicheskie issledovaniya M vyp 29 s 209 235 2004 A B Gaina i M Yu Volyanskaya O rabotah po astropriborostroeniyu N N Donicha Stranicy istorii astronomii v Odesse Odessa t 4 s 12 14 1997PosilannyaBiografiya Fotografiya 1

Дата публікації:
Топ