Сергій Костянтинович Костинський рос Сергей Константинович Костинский 12 серпня 1867 22 серпня 1936 російський і радянсь

Сергій Костянтинович Костинський (рос. Сергей Константинович Костинский; 12 серпня 1867 — 22 серпня 1936) — російський і радянський астроном, член-кореспондент АН Росії та СРСР (1915).

Костинський Сергій Костянтинович

Народився	12 серпня 1867(1867-08-12) Москва, Російська імперія^[1]
Помер	22 серпня 1936(1936-08-22)^[1](69 років) Ленінград, РСФРР, СРСР
Поховання	^d
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	астроном
Галузь	астрономія
Alma mater	^d
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Бредіхін Федір Олександрович
Знання мов	російська
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Членство	Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Роботи у Вікіджерелах Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костинський.

Біографія

Народився в Москві. У 1890 закінчив Московський університет. З 1894 працював у Пулковській обсерваторії. Брав участь у ряді експедицій, в тому числі на Нову Землю для спостереження повного сонячного затемнення (1896), на Шпіцберген для вимірювання дуги земного меридіана (1899-1901). У 1920-і роки був професором Петроградського університету.

Основні наукові праці присвячені фотографічній астрометрії. Один з основоположників астрофотографії і фотографічної астрометрії в Росії. Зібрав величезну колекцію фотографій неба (зокрема, отриманих на так званому нормальному астрографі), у тому числі фотографій окремих ділянок неба, включених до плану Каптейна. Порівняння їх з фотографіями, отриманими в Пулково згодом, дозволило скласти каталог власних рухів 18000 зірок у вибраних майданчиках Каптейна. Зібрав і обробив великий матеріал про власні рухи зірок і туманностей. Отримав фотографії супутників великих планет, зокрема такого важкого для спостережень об'єкта, як Тритон — супутник Нептуна, зібравши тим самим найцінніший матеріал для вивчення їхніх рухів. Розробляв фотографічні методи визначення зоряних паралаксів. Увів низку вдосконалень в методику астрофотографічних досліджень, вивчав різні помилки при астрофотографічних спостереженнях і вимірах знімків, вказав шляхи їхнього усунення. У 1906 виявив явище взаємодії двох сусідніх зображень тісних подвійних зірок на платівці («ефект Костинського»). Слід також відзначити роботу Костинского, присвячену дослідженням змінності широт (1893). У ній наведена формула для визначення координат полюсів Землі за зміннастю широт обсерваторій (формула Костинського).

Ім'ям Костинського названі кратер на Місяці і мала планета (3134 Костинський), відкрита Сергієм Бєлявським 5 листопада 1921 року в Сімеїзькій обсерваторії.

Примітки

Костинский Сергей Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Костинский_Сергей_Константинович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] Костинский Сергей Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[1]