Довгоши́ї — село в Україні,у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Село розташоване в південній частині Рівненської області в зоні лісостепу.на північному сході Дубенського району за 60 кілометрів від м. Рівного, за 22 км від центру громади, за 27 км від залізничної станції Олика. До 2016 - центр однойменної сільської ради. Біля села протікає річка Путилівка. Село межує з таким селами як Пітушків, Пісників, Річище. Через село проходить автошлях. Дворів — 420, населення — 1110 чоловік..
село Довгошиї | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Громада | Млинівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1433 |
Населення | 1107 |
Площа | 20,89 км² |
Густота населення | 52,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35121 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°36′56″ пн. ш. 25°46′06″ сх. д. / 50.61556° пн. ш. 25.76833° сх. д.Координати: 50°36′56″ пн. ш. 25°46′06″ сх. д. / 50.61556° пн. ш. 25.76833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 235 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
Карта | |
Довгошиї | |
Довгошиї | |
Мапа | |
Довгошиї у Вікісховищі |
Історія
Перші згадки про назву (Долгиє Шии, Долгьиє Шии) фіксуються 1433 та 1452 роками. Теодорович Микола Іванович в «Історико-статистичному описі церков та приходів Волинської єпархії» за 1889 уже подає назву Долгошеи.
Трактуючи походження назви, варто вдатися до словника української мови. У ньому зустрічається слово довгошиїй, тобто «з довгою шиєю». Автор книги «Стара Волинь та Волинське полісся» (Вінніпег, 1992 р.) Цинкаловський Олександр Миколайович першу згадку про Довгошиї відносить до 1452 р. Цим роком датується грамота великого князя Льва Свидригайла, якою село дарується Юрчі Терешкевичу.
Відповідно до Луцького поборового реєстру Довгошиї у 1577 році належали Олицькому замку.
За народними переказами, перші жителі селилися у великому дубовому лісі (одна з вулиць і нині називається Дубина). Поселення назвали Городищем. Мали намір збудувати тут містечко. Та не судилося. Великої біди зазнало село від набігу татар. Воно, по суті, перетворилося на суцільну руїну. Згодом люди поселилися вздовж невеликої річки Путилівки. Низовина, де знайшли місце зруйнованого Городища, простяглася між горами у вигляді довгого перешийка. Звідси, як стверджують старожили, і пішла назва села Довгошиї. Нині в селі Довгошиї є 14 вулиць: Шкільна, Заводська, Галузниця, Ровенка, Могильна, Калмівка, Козігори, Радянська, Набережна, Озерна, Польова, Дейнекова, Підбогушівка, Застав'є. Кожна із них має свою неповторну історію. Члени краєзнавчого гуртка опитали старожилів нашого села і зібрали цікавий матеріал про історію походження назв вулиць села.
У давнину селяни займалися землеробством та гончарним ремеслом. З білої глини виробляли горщики, черепицю та інші побутові речі.
Характерно, що Довгошиї на своєму історичному шляху переживали різні перипетії — село програвали в карти, передавали у власність нащадкам. Особливо розбудувала поселення пані Богушова. Але ця розбудова стосувалася лише її «червоного дому».
У XIX ст. у мальовничому місці був споруджений маєток пана Кожуховського. Натомість, окрім панського двору, зовнішній вигляд Довгошиїв був в цілому непривабливий.
До «економії» поміщика Кожуховського належали кріпаки не тільки з Довгошиїв, але й з навколишніх сіл. Вони працювали на гуральні та гончарному заводі, який розміщався на околиці села.
Попри те, що селяни в день і вночі гнули спини на пана, він примушував їх будувати мости і нові приміщення, платити податки грошима і продуктами за випас, дрова, обробіток своїх наділів.
У 1850 р., після смерті Кожуховського, земля перейшла у володіння його сестри, яка була теж жорстокою гнобителькою. У 1911 р. пані Софії Богушевич-Кожуховій у селі належало 2544 десятини землі.
Спалахнуло повстання. Проте незабаром воно було жорстоко придушено.
Як стверджують «Волинські єпархіальні відомості» (1889 р.), церква у Довгошиях збудована 1802 р. на місці старої. Освячена в ім'я великомученика Юрія Змієборця. Двічі ремонтована — у 1847 та 1868 р. Священику платили 244 руб., псаломщику — 50 руб., проскурниці — 16 руб. Дворів — 139. Прихожан-1100. З них римо-католиків — 62, євреї — 65.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село відходить до складу Польщі.
У 1922 р. населення відмовилося визнавати окупаційний польський режим, відбулася сутичка з поліцією.
1925 р. в населеному пункті створено осередок КПЗУ, організатором якого став Прохор Васильович Чайка (вбитий польською поліцією в 1938 р.). У 1932 р. відбувся ярмарковий страйк в Олиці, у якому брали участь 50 чоловік з Довгошиїв. Причина — підвищення мита, яке збиралося магістратом. Однак страйк не мав рішучого характеру, а тому був придушений.
1936 рік ознаменувався тим, що тоді жителі села в знак солідарності з іспанським народом провели тематичні збори «Ми з тобою, героїчний іспанський народ», на яких вирішили зібрати кошти шляхом виступів художньої самодіяльності і послати їх у фонд боротьби.
У тому ж 1936 р. в Довгошиях відбулася першотравнева демонстрація, основним організатором якої був Іван Улянович Теслюк, за що й арештований польською поліцією.
Колгосп у Довгошиях створено за рік до німецько-радянської війни. Першим його головою став Оксен Григорович Теслюк. Перший голова сільради — Федір Синюк. Однак мирна праця перервалася воєнними лихоліттями.
Згадує очевидець подій Дмитро Степанович Гребінович. «Влітку 1941 року через наше село Довгошиї пройшли червоні війська, які відступали з міста Бреста, що знаходиться на кордоні України, у сторону м. Рівне. Через декілька днів в село прийшла німецька розвідка на бронемашинах, яка розшукувала червоні війська. Ще через два дні через село йшла колона німецьких військ, що йшла з Острожця на Рівне, зупинилась в нашому селі надвечір 26 червня в районі парку і навколишній біля нього території. У німецьких військ було багато різної техніки: бронемашини, танки, машини, мотоцикли.
В цей самий час в сторону нашого села рухалась танкова дивізія червоних військ, яка дислокувалась в лісі за селом Олика і пересувалася з території Полісся.
Червоні війська мали на своєму озброєнні важку артилерію та три танки під назвою „Кіровка“ (КВ-1, КВ-2). Один з цих танків вийшов з ладу на мості в селі Мительне, проламавши при цьому міст через річку Путилівка. Другий танк дійшов до села Пітушків де також зупинився, проламавши міст через річку. На той час мости, переправи через річку в сільській місцевості будували дерев'яні і вони не могли витримувати такої великої ваги танків. Третій танк прибув у село Довгошиї і зупинився десь приблизно біля сучасного „Кафе“. Розвідка червоних військ, що йшла по переду основних сил, доповіла своєму командуванню, що німецькі війська зупинилися на території села Довгошиї. Десь о 2-3 годині ночі розпочався бій. Солдати червоних військ вбивали ще сплячих німців і змогли здобути швидку перемогу.
Німецькі солдати відступили, залишивши на полі бою військову техніку, поранених та вбитих солдат.
Після відступу гітлерівців над селом літав німецький розвідувальний літак, який шукав місця розташування червоних військ. Другий бій відбувся на території нашого села 2 липня 1941 року. Зі сторони Богушівки на село рухалася німецька піхота без машин і танків. Німецькі солдати йшли із закачаними рукавами з автоматами в руках. Бій тривав до півдня. Червоні війська програли бій і змушені були відступити. Після полудня німці зайняли село. Вони зібрали разом із жителями села побитих німецьких солдатів і солдатів червоних військ і поховали їх. Солдат червоних вони поховали у великій ямі, без хрестів (місце теперішнього обеліску Слави). Німецькі солдати були поховані у великій могилі на території парку з дерев'яними хрестами, які з роками були зруйновані і часом і самими людьми.»
Взагалі за гітлерівської окупації німці вивезли на примусові роботи до Німеччини 70 чоловік. У війні на боці СРСР брало участь 183 жителі села, з яких радянським урядом було нагороджено 60 чоловік. Загинуло 98 односельців. На їх честь радянською владою було встановлено обеліск Слави.
Після війни чимало довгошиївців потерпіли від радянської влади за те, що були прихильники національних ідей.
Після війни почалася відбудова зруйнованого села. Одним з найактивніших, хто долучився до цієї справи, був Володимир Данилович Синюк. З підірваним здоров'ям він повернувся з фронту, та не шкодував сил для праці. День і ніч видзвонювала кузня коваля. Цьому ремеслу навчив сина батько Дмитро Юхимович. Теж учасник війни. Врешті вся сім'я Синюків відзначалася трудовою наполегливістю. Ніна і Марія — на фермі, Петро — електриком, Микола — трактористом. Усі в пошані. I таких славних трудових сімей в Довгошиях чимало. У 1949 р. селян змусили знову об'єднатись. Створили два колгоспи — імені Сталіна та імені Кірова. У 1952 р., укрупнившись, колективні господарства об'єдналась в сільгоспартіль, яка одержала назву «Шлях до комунізму». Вона була однією з найбільших в районі. За нею закріплено 2063 га землі, з них 1548 га орної. Були хорошими і результати господарювання. Так, у 1971 р. в колгоспі вирощено по 425 ц з 1 га цукрових буряків, вироблено по 121 ц м'яса та по 787 ц молока на 100 га угідь. Були й високі нагороди за працю. У 1967 р. колгосп нагороджений перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР та Укрпрофради. Ордененосцем найвищої на той час нагороди — ордена Леніна — став бригадир Ф. П. Богданець.
У 1963 р. в селі налічувалось 1710 жителів, які мали в своєму користуванні 3 легкових автомобілі, 11 мотоциклів, 405 велосипедів, 2 телевізори та 63 радіоприймачі.
Сучасність
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2006 року у селі Довгошиях діяло два агроформування: «Хлібороб» (очолював М. В. Телетьон), «Весна»(очолював Ф. Р. Бугай). в наш час[] вони розформовані. По сільській Раді розпайовано 14559 га землі, 697 жителів села отримали сертифікати на право власності на землю. Зараз на території с. Довгошиї утворено приватне підприємство «Ідна» (очолює Голуб В. К.) та СВГ «Ако» (очолює Сорока С. В.)
На даний час у селі розташувалися середня НВК на 640 місць, у якій навчається 171 учень, працює 23 учителі, будинок культури, Публічно — шкільна бібліотека, відділення зв'язку з автоматичною телефонного станцією, амбулаторія.
Престольний празник — на Юрія (6 травня).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1164 особи, з яких 540 чоловіків та 624 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1102 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,10 % |
російська | 0,90 % |
Органи влади
Довгошиївська сільська рада
Підприємництво
На території сільської ради працює приватне підприємство ТзОВ «ІДНА» яке займається розведенням птиці, зокрема курей (очолює Голуб В. К.).
СВГ «Ако» (очолює Сорока С. В.).
Освіта
Довгошиївський ліцей
Невід'ємною складовою історії села є історія школи. На початку минулого століття у селі Довгошиї було два приміщення, де навчалось всього 50 учнів. Класи розміщались в будинках місцевих жителів і були досить тісними та холодними. Жителі села не раз звертались до повітових органів влади з проханням виділити кошти на будівництво школи, та це не давало бажаного результату протягом багатьох років. Лише у 1935 році повітові органи влади виділили на будівництво школи 24 тисячі злотих, з яких 5 тисяч жителі відробили на шарварку. Ще 12 тисяч злотих здали самі селяни. Кожен здавав по 5 злотих від землі. Спеціально був створений комітет з 12 чоловік, який займався збиранням коштів, підбором селян на будівництво, виділенням підвід для вивезення лісоматеріалів, вапна, очерету, глини. Найактивнішу участь у збиранні коштів взяв Мельничук Іван Дмитрович, який особисто зібрав 10 тисяч злотих. Та і цих грошей виявилося мало і жителі села поставили платну п'єсу «Наталка Полтавка», яка дала «додатку» ще 1200 злотих.
Місце для нової школи вибрали в центрі села, яке було вільним і мало велику площу. Від цього місця, за, розпочиналися три вулиці села; для більш віддалених вулиць, таких як Калмівка, Козігори, Підбогушівка була однакова віддаль до школи.
Розпочали будувати школу в 1935 році силами місцевих жителів. Проект будівництва школи був складений інженером, присланим з Луцька, який пробув тут до закінчення будови.
Здали в експлуатацію перший корпус лише в 1938 році. Друга частина була ще без вікон і дверей і добудувалася в 1939 році. Озеленення двору школи почалося весною 1939 року, а сад заклали 1940 року.
Класів в 1938 році було шість, в 1939 році — сім. Учнів в цих класах нараховувалося на 1 вересня 1939 року — 126, вчителів зі спеціальною освітою — 6, з середньою освітою — 5.
До 1939 року в школі викладали релігію, польську мову, українську мову, географію, арифметику, геометрію, історію та інші предмети.
З 1939 року було введено новий предмет — викладання російської мови і виключено польську. Першим директором нової школи став Самборський М. Н.
Всі, хто вчився в 1939—1941 роках, закінчили по сім класів. Більшість з них жили і працювали в рідному селі, частина виїхала за його межі.
Війна внесла свої корективи в навчання учнів — їх кількість стала зменшуватись і в 1942 році зменшилась до 50 учнів. У 1943 році школа не працювала, бо її закрили і перетворили на склад.
Лише по звільненні території села від німецько-фашистських загарбників в 1944 році школу відкрили знову. Але кількість учнів збільшувалась повільно. Повернення до мирної праці внесло в життя школи певні зміни. В 1947 році була створена піонерська організація, першим вожатим якої був Герасимчук Овдій Йосипович. В 1949 році його змінила Жур Галина Федорівна. Піонерська організація спочатку налічувала лише сім учнів, а першим піонером став Теслюк Дмитро Семенович, який потім працював вчителем української мови та літератури в місті Ровно.
Кількість членів піонерської організації зростала і в 1952 році вона дала з своїх рядів перших комсомольців.
З 1950 року семирічну школу села перетворили в десятирічку. Перший випуск був в 1953 році. Починаючи з 1953 року по 1989 рік школа дала 36 випусків десятикласників.
В квітні 1990 року учні школи перейшли на навчання до нового приміщення, розташованого на вулиці Радянській.
Культура
Довгошиївська публічно-шкільна бібліотека
У маєтку відомого, на той час, польського офіцера Альфонса Солоневича зробили хату-читальню, а його самого вислали на Сибір. Згодом, а це в 1956 р. Першим бібліотекарем була Єлизавета Абрамівна Максимчук, яка згодом виїхала в м. Дубно.
У 1959 р. бібліотеку прийняла Соловонюк Ганна Іванівна. Бібліотека налічувала 100 читачів, заробітна плата завідувачки становила 480 крб., а в 1961 р. — 50 крб. Надходження літератури на рік було не менше 10 посилок. Організовували виставки, як до політичних, так і до визначних дат. Бібліотекар входила до агітбригади села. Організовувались концерти, виїзди у сусідні села. Ганна Іванівна випускала стінгазети «Тваринник», «Полівка» (з такою газетою виходили в поле до буряководів. В ній писали про передових ланкових, обсяг зробленої роботи).
Медицина
Довгошиївська амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, обслуговує територію чотирьох сільських рад,7 сіл, радіус обслуговування 12 кілометрів, загальна кількість населення — 3440 чол., у тому числі 1055 дітей у віці до 17 років , 1192 людини похилого віку.
Кількість штатних посад — 8, працюючих фізичних осіб — 8 (1 сімейний лікар, 3 помічники сімейного лікаря, молодша медична сестра, водій, завідувачка аптекою, лікар-стоматолог).
В амбулаторії функціонує десять кабінетів. Серед них: кабінет прийому лікаря, стоматологічний, перевязочно-маніпуляційний, фізкабінет, лабораторія, кабінет здорової дитини, денний стаціонар, щеплювальний кабінет, аптека та інші. Амбулаторія газифікована, у наявності є санітарний автомобіль, що дає можливість забезпечити на належному рівні виїзну допомогу.
У лютому 2010 р. громадська організація «Надія» реалізувала мікропроект «Сила громади — в здоров'ї людей». В рамках якого було встановлено 19 вікон та 2 дверей. Загальна вартість проекту 36264 тис. грн..
Релігія
Історія церкви. Майже до кінця дев'яностих років в нашому селі Довгошиї храму не існувало. Бо в роки Німецько-радянської війни, а саме в 1943 році церква згоріла, а священик Володимир Копачевський був вбитий.
Всі ці роки односельчани відвідували Божу службу в сусідніх селах — Борбин та Мошків.
У 1989 році силами громади села, яка звернулася до колгоспного і сільського керівництва для виділення земельної ділянки, було побудовано церкву, що вміщала 400—500 прихожан. Престол освячено Архієпископом Іренеєм, на честь Великомученика Георгія Побідоносця, якого Православна церква вшановує щороку 6 травня.
До Свято- Георгіївської парафії входили ще окрім Довгошиїв - Пітушків та Речища. Першим настоятелем новозбудованого храму був протоієрей Іоан Солодчук. Після нього служили такі священики: Ярослав Парус і Василій Лазарчук.
Українська Православна церква Московського патріархату. Свято-Георгіївський храм (мурований). 1991 р. (1802 р. на місці старої). Двічі ремонтована — у 1847 та 1868 р. В 1877 р. поставлена на кам'яний фундамент і покрита «залізом». Священику платили 244 руб., псаломщику — 50 руб., проскурниці — 16 руб. Дворів — 139. Прихожан — 1100. Є будинок для священика з господарськими прибудовами, який збудований у 1860 р. Церква знаходиться в центрі села. Форма побудови — кораблеподібна. У плані споруда є невеликою (238,4 м2). Чотири масивні стовпи розділяють інтер'єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди багатокутної форми зі східного боку, на стіни і стовпи спирається склепіння і барабан куполу. Храм умовно поділений на три частини: Притвор, середня частина сюди входить амвон і солія, та вівтар. Вузькі вікна створюють загальний візуальний ефект руху вгору, відчуття піднесеної легкості. Розписи екстер'єру змінювали досить часто. Останні виконані роботи у 2002—2003 рр. місцевим художником Гаухою Миколою Івановичем. Восени 2011 р. було проведено вимушену реставрацію розпису також місцевим художником Шилом Юрієм Федоровичем. Стиль розпису васнецовський (академічний). 27.06.1941 р., на світанку під час бою, згоріла церква. |
У 1990 р. за кошти прихожан церква було відбудована. 25.02.1997 року знову згорів храм. У грудні 2002 р. було освячено престол в оновленому храмі. У 1997 році в лютому на Стрітення прийшов священик Іоан Шаправський. 24 лютого 1997 року храм повністю згорів і був відбудований на кошти односельчан і страховки «Оранта» та матеріальні пожертви від намісника Києво-Печерської Лаври, який у 2000 — ювілейному році від Різдва Христового 16 грудня і завершив чин освячення відбудованого храму.
Наша Свято-Георгіївська парафія налічує близько 350 дворів православно-віруючих людей. Богослужіння відбувається щонеділі, а також у всі інші церковні свята.
Уродженці села
Микола Степанович Швець.
Народився у 1953 році в простій селянській сім'ї. Відчуваючи потяг до музики, після закінчення середньої школи юнак вступив на режисерський відділ Дубенського культосвітнього училища.
25 років Микола Швець пропрацював директором Довгошиївського будинку культури, був художнім керівником, вчителем музики в середній школі, а також 12 років очолював Довгошиївську музичну школу, яка функціонувала в той час.
Вірші Микола Степанович почав писати у 1994 році. На сьогодні у його доробку більш як 100 поезій, 15 з них стали піснями, музику до яких написав сам. Володіє Микола Степанович неабияким почуттям гумору. Підживлюючи свою творчу фантазію із джерел сьогодення, випробовує перо у сатиричному жанрі.
Однак не все так добре склалось у житті. Тридцять років тому з'явились проблеми із зором. З року в рік зір погіршувався. На операцію, яку пропонували лікарі, коштів не було, так само, як і надій на покращення. Микола Швець став інвалідом І групи по зору. Єдина поки що мрія — оволодіти рельєфно-крапковою системою Брайля.
Нині чоловік ходить за допомогою палички. У всьому допомагають найрідніші люди. Оскільки записувати Микола Степанович не в змозі, його вірші занотовують під диктовку дружина й діти. А загалом кожен свій шедевр він тримає у пам'яті. Володіючи організаторськими здібностями, самотужки влаштовує власні концерти у місцевому та сусідніх будинках культури, збираючи при цьому повний аншлаг.
Мельник (Савка) Алла Феофанівна
Народилася в селі Довгошиї 21.03.1967 р. в сім'ї робітника і колгоспниці.
Навчалась в Довгошиївській середній школі, яку закінчила в 1984 р. В цьому ж році поступила у Львівський політехнічний інститут, який була змушена залишити після ІІ — курсу у зв'язку з сімейними обставинами. Працювала на панчішній фабриці «Промінь». В 1992 році народила сина, після декретної відпустки зі Львівщини переїхала у своє рідне село. Тепер працює помічником вихователя у Довгошиївському НВК. Любить писати вірші, малювати.
Галерея
- "Поезія звуків" свято до 60-річчя з дня народження Миколи Швеця - місцевого поета-аматора
- Великдень у Довгошиях
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgoshi yi selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Selo roztashovane v pivdennij chastini Rivnenskoyi oblasti v zoni lisostepu na pivnichnomu shodi Dubenskogo rajonu za 60 kilometriv vid m Rivnogo za 22 km vid centru gromadi za 27 km vid zaliznichnoyi stanciyi Olika Do 2016 centr odnojmennoyi silskoyi radi Bilya sela protikaye richka Putilivka Selo mezhuye z takim selami yak Pitushkiv Pisnikiv Richishe Cherez selo prohodit avtoshlyah Dvoriv 420 naselennya 1110 cholovik selo DovgoshiyiKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Mlinivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1433Naselennya 1107Plosha 20 89 km Gustota naselennya 52 99 osib km Poshtovij indeks 35121Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 36 56 pn sh 25 46 06 sh d 50 61556 pn sh 25 76833 sh d 50 61556 25 76833 Koordinati 50 36 56 pn sh 25 46 06 sh d 50 61556 pn sh 25 76833 sh d 50 61556 25 76833Serednya visota nad rivnem morya 235 mMisceva vladaAdresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1KartaDovgoshiyiDovgoshiyiMapa Dovgoshiyi u VikishovishiIstoriyaPershi zgadki pro nazvu Dolgiye Shii Dolgiye Shii fiksuyutsya 1433 ta 1452 rokami Teodorovich Mikola Ivanovich v Istoriko statistichnomu opisi cerkov ta prihodiv Volinskoyi yeparhiyi za 1889 uzhe podaye nazvu Dolgoshei Traktuyuchi pohodzhennya nazvi varto vdatisya do slovnika ukrayinskoyi movi U nomu zustrichayetsya slovo dovgoshiyij tobto z dovgoyu shiyeyu Avtor knigi Stara Volin ta Volinske polissya Vinnipeg 1992 r Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich pershu zgadku pro Dovgoshiyi vidnosit do 1452 r Cim rokom datuyetsya gramota velikogo knyazya Lva Svidrigajla yakoyu selo daruyetsya Yurchi Tereshkevichu Vidpovidno do Luckogo poborovogo reyestru Dovgoshiyi u 1577 roci nalezhali Olickomu zamku Za narodnimi perekazami pershi zhiteli selilisya u velikomu dubovomu lisi odna z vulic i nini nazivayetsya Dubina Poselennya nazvali Gorodishem Mali namir zbuduvati tut mistechko Ta ne sudilosya Velikoyi bidi zaznalo selo vid nabigu tatar Vono po suti peretvorilosya na sucilnu ruyinu Zgodom lyudi poselilisya vzdovzh nevelikoyi richki Putilivki Nizovina de znajshli misce zrujnovanogo Gorodisha prostyaglasya mizh gorami u viglyadi dovgogo pereshijka Zvidsi yak stverdzhuyut starozhili i pishla nazva sela Dovgoshiyi Nini v seli Dovgoshiyi ye 14 vulic Shkilna Zavodska Galuznicya Rovenka Mogilna Kalmivka Kozigori Radyanska Naberezhna Ozerna Polova Dejnekova Pidbogushivka Zastav ye Kozhna iz nih maye svoyu nepovtornu istoriyu Chleni krayeznavchogo gurtka opitali starozhiliv nashogo sela i zibrali cikavij material pro istoriyu pohodzhennya nazv vulic sela U davninu selyani zajmalisya zemlerobstvom ta goncharnim remeslom Z biloyi glini viroblyali gorshiki cherepicyu ta inshi pobutovi rechi Harakterno sho Dovgoshiyi na svoyemu istorichnomu shlyahu perezhivali rizni peripetiyi selo progravali v karti peredavali u vlasnist nashadkam Osoblivo rozbuduvala poselennya pani Bogushova Ale cya rozbudova stosuvalasya lishe yiyi chervonogo domu U XIX st u malovnichomu misci buv sporudzhenij mayetok pana Kozhuhovskogo Natomist okrim panskogo dvoru zovnishnij viglyad Dovgoshiyiv buv v cilomu neprivablivij Do ekonomiyi pomishika Kozhuhovskogo nalezhali kripaki ne tilki z Dovgoshiyiv ale j z navkolishnih sil Voni pracyuvali na guralni ta goncharnomu zavodi yakij rozmishavsya na okolici sela Popri te sho selyani v den i vnochi gnuli spini na pana vin primushuvav yih buduvati mosti i novi primishennya platiti podatki groshima i produktami za vipas drova obrobitok svoyih nadiliv U 1850 r pislya smerti Kozhuhovskogo zemlya perejshla u volodinnya jogo sestri yaka bula tezh zhorstokoyu gnobitelkoyu U 1911 r pani Sofiyi Bogushevich Kozhuhovij u seli nalezhalo 2544 desyatini zemli Spalahnulo povstannya Prote nezabarom vono bulo zhorstoko pridusheno Yak stverdzhuyut Volinski yeparhialni vidomosti 1889 r cerkva u Dovgoshiyah zbudovana 1802 r na misci staroyi Osvyachena v im ya velikomuchenika Yuriya Zmiyeborcya Dvichi remontovana u 1847 ta 1868 r Svyasheniku platili 244 rub psalomshiku 50 rub proskurnici 16 rub Dvoriv 139 Prihozhan 1100 Z nih rimo katolikiv 62 yevreyi 65 V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo vidhodit do skladu Polshi U 1922 r naselennya vidmovilosya viznavati okupacijnij polskij rezhim vidbulasya sutichka z policiyeyu 1925 r v naselenomu punkti stvoreno oseredok KPZU organizatorom yakogo stav Prohor Vasilovich Chajka vbitij polskoyu policiyeyu v 1938 r U 1932 r vidbuvsya yarmarkovij strajk v Olici u yakomu brali uchast 50 cholovik z Dovgoshiyiv Prichina pidvishennya mita yake zbiralosya magistratom Odnak strajk ne mav rishuchogo harakteru a tomu buv pridushenij 1936 rik oznamenuvavsya tim sho todi zhiteli sela v znak solidarnosti z ispanskim narodom proveli tematichni zbori Mi z toboyu geroyichnij ispanskij narod na yakih virishili zibrati koshti shlyahom vistupiv hudozhnoyi samodiyalnosti i poslati yih u fond borotbi U tomu zh 1936 r v Dovgoshiyah vidbulasya pershotravneva demonstraciya osnovnim organizatorom yakoyi buv Ivan Ulyanovich Teslyuk za sho j areshtovanij polskoyu policiyeyu Kolgosp u Dovgoshiyah stvoreno za rik do nimecko radyanskoyi vijni Pershim jogo golovoyu stav Oksen Grigorovich Teslyuk Pershij golova silradi Fedir Sinyuk Odnak mirna pracya perervalasya voyennimi liholittyami Zgaduye ochevidec podij Dmitro Stepanovich Grebinovich Vlitku 1941 roku cherez nashe selo Dovgoshiyi projshli chervoni vijska yaki vidstupali z mista Bresta sho znahoditsya na kordoni Ukrayini u storonu m Rivne Cherez dekilka dniv v selo prijshla nimecka rozvidka na bronemashinah yaka rozshukuvala chervoni vijska She cherez dva dni cherez selo jshla kolona nimeckih vijsk sho jshla z Ostrozhcya na Rivne zupinilas v nashomu seli nadvechir 26 chervnya v rajoni parku i navkolishnij bilya nogo teritoriyi U nimeckih vijsk bulo bagato riznoyi tehniki bronemashini tanki mashini motocikli V cej samij chas v storonu nashogo sela ruhalas tankova diviziya chervonih vijsk yaka dislokuvalas v lisi za selom Olika i peresuvalasya z teritoriyi Polissya Chervoni vijska mali na svoyemu ozbroyenni vazhku artileriyu ta tri tanki pid nazvoyu Kirovka KV 1 KV 2 Odin z cih tankiv vijshov z ladu na mosti v seli Mitelne prolamavshi pri comu mist cherez richku Putilivka Drugij tank dijshov do sela Pitushkiv de takozh zupinivsya prolamavshi mist cherez richku Na toj chas mosti perepravi cherez richku v silskij miscevosti buduvali derev yani i voni ne mogli vitrimuvati takoyi velikoyi vagi tankiv Tretij tank pribuv u selo Dovgoshiyi i zupinivsya des priblizno bilya suchasnogo Kafe Rozvidka chervonih vijsk sho jshla po peredu osnovnih sil dopovila svoyemu komanduvannyu sho nimecki vijska zupinilisya na teritoriyi sela Dovgoshiyi Des o 2 3 godini nochi rozpochavsya bij Soldati chervonih vijsk vbivali she splyachih nimciv i zmogli zdobuti shvidku peremogu Nimecki soldati vidstupili zalishivshi na poli boyu vijskovu tehniku poranenih ta vbitih soldat Pislya vidstupu gitlerivciv nad selom litav nimeckij rozviduvalnij litak yakij shukav miscya roztashuvannya chervonih vijsk Drugij bij vidbuvsya na teritoriyi nashogo sela 2 lipnya 1941 roku Zi storoni Bogushivki na selo ruhalasya nimecka pihota bez mashin i tankiv Nimecki soldati jshli iz zakachanimi rukavami z avtomatami v rukah Bij trivav do pivdnya Chervoni vijska prograli bij i zmusheni buli vidstupiti Pislya poludnya nimci zajnyali selo Voni zibrali razom iz zhitelyami sela pobitih nimeckih soldativ i soldativ chervonih vijsk i pohovali yih Soldat chervonih voni pohovali u velikij yami bez hrestiv misce teperishnogo obelisku Slavi Nimecki soldati buli pohovani u velikij mogili na teritoriyi parku z derev yanimi hrestami yaki z rokami buli zrujnovani i chasom i samimi lyudmi Vzagali za gitlerivskoyi okupaciyi nimci vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 70 cholovik U vijni na boci SRSR bralo uchast 183 zhiteli sela z yakih radyanskim uryadom bulo nagorodzheno 60 cholovik Zaginulo 98 odnoselciv Na yih chest radyanskoyu vladoyu bulo vstanovleno obelisk Slavi Pislya vijni chimalo dovgoshiyivciv poterpili vid radyanskoyi vladi za te sho buli prihilniki nacionalnih idej Pislya vijni pochalasya vidbudova zrujnovanogo sela Odnim z najaktivnishih hto doluchivsya do ciyeyi spravi buv Volodimir Danilovich Sinyuk Z pidirvanim zdorov yam vin povernuvsya z frontu ta ne shkoduvav sil dlya praci Den i nich vidzvonyuvala kuznya kovalya Comu remeslu navchiv sina batko Dmitro Yuhimovich Tezh uchasnik vijni Vreshti vsya sim ya Sinyukiv vidznachalasya trudovoyu napoleglivistyu Nina i Mariya na fermi Petro elektrikom Mikola traktoristom Usi v poshani I takih slavnih trudovih simej v Dovgoshiyah chimalo U 1949 r selyan zmusili znovu ob yednatis Stvorili dva kolgospi imeni Stalina ta imeni Kirova U 1952 r ukrupnivshis kolektivni gospodarstva ob yednalas v silgospartil yaka oderzhala nazvu Shlyah do komunizmu Vona bula odniyeyu z najbilshih v rajoni Za neyu zakripleno 2063 ga zemli z nih 1548 ga ornoyi Buli horoshimi i rezultati gospodaryuvannya Tak u 1971 r v kolgospi virosheno po 425 c z 1 ga cukrovih buryakiv virobleno po 121 c m yasa ta po 787 c moloka na 100 ga ugid Buli j visoki nagorodi za pracyu U 1967 r kolgosp nagorodzhenij perehidnim Chervonim praporom Radi Ministriv SRSR ta Ukrprofradi Ordenenoscem najvishoyi na toj chas nagorodi ordena Lenina stav brigadir F P Bogdanec U 1963 r v seli nalichuvalos 1710 zhiteliv yaki mali v svoyemu koristuvanni 3 legkovih avtomobili 11 motocikliv 405 velosipediv 2 televizori ta 63 radioprijmachi SuchasnistZ 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Do 2006 roku u seli Dovgoshiyah diyalo dva agroformuvannya Hliborob ocholyuvav M V Teleton Vesna ocholyuvav F R Bugaj v nash chas koli voni rozformovani Po silskij Radi rozpajovano 14559 ga zemli 697 zhiteliv sela otrimali sertifikati na pravo vlasnosti na zemlyu Zaraz na teritoriyi s Dovgoshiyi utvoreno privatne pidpriyemstvo Idna ocholyuye Golub V K ta SVG Ako ocholyuye Soroka S V Na danij chas u seli roztashuvalisya serednya NVK na 640 misc u yakij navchayetsya 171 uchen pracyuye 23 uchiteli budinok kulturi Publichno shkilna biblioteka viddilennya zv yazku z avtomatichnoyu telefonnogo stanciyeyu ambulatoriya Prestolnij praznik na Yuriya 6 travnya NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1164 osobi z yakih 540 cholovikiv ta 624 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1102 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 10 rosijska 0 90 Organi vladiDovgoshiyivska silska radaPidpriyemnictvoNa teritoriyi silskoyi radi pracyuye privatne pidpriyemstvo TzOV IDNA yake zajmayetsya rozvedennyam ptici zokrema kurej ocholyuye Golub V K SVG Ako ocholyuye Soroka S V OsvitaDovgoshiyivskij licej Nevid yemnoyu skladovoyu istoriyi sela ye istoriya shkoli Na pochatku minulogo stolittya u seli Dovgoshiyi bulo dva primishennya de navchalos vsogo 50 uchniv Klasi rozmishalis v budinkah miscevih zhiteliv i buli dosit tisnimi ta holodnimi Zhiteli sela ne raz zvertalis do povitovih organiv vladi z prohannyam vidiliti koshti na budivnictvo shkoli ta ce ne davalo bazhanogo rezultatu protyagom bagatoh rokiv Lishe u 1935 roci povitovi organi vladi vidilili na budivnictvo shkoli 24 tisyachi zlotih z yakih 5 tisyach zhiteli vidrobili na sharvarku She 12 tisyach zlotih zdali sami selyani Kozhen zdavav po 5 zlotih vid zemli Specialno buv stvorenij komitet z 12 cholovik yakij zajmavsya zbirannyam koshtiv pidborom selyan na budivnictvo vidilennyam pidvid dlya vivezennya lisomaterialiv vapna ocheretu glini Najaktivnishu uchast u zbiranni koshtiv vzyav Melnichuk Ivan Dmitrovich yakij osobisto zibrav 10 tisyach zlotih Ta i cih groshej viyavilosya malo i zhiteli sela postavili platnu p yesu Natalka Poltavka yaka dala dodatku she 1200 zlotih Misce dlya novoyi shkoli vibrali v centri sela yake bulo vilnim i malo veliku ploshu Vid cogo miscya za rozpochinalisya tri vulici sela dlya bilsh viddalenih vulic takih yak Kalmivka Kozigori Pidbogushivka bula odnakova viddal do shkoli Rozpochali buduvati shkolu v 1935 roci silami miscevih zhiteliv Proekt budivnictva shkoli buv skladenij inzhenerom prislanim z Lucka yakij probuv tut do zakinchennya budovi Zdali v ekspluataciyu pershij korpus lishe v 1938 roci Druga chastina bula she bez vikon i dverej i dobuduvalasya v 1939 roci Ozelenennya dvoru shkoli pochalosya vesnoyu 1939 roku a sad zaklali 1940 roku Klasiv v 1938 roci bulo shist v 1939 roci sim Uchniv v cih klasah narahovuvalosya na 1 veresnya 1939 roku 126 vchiteliv zi specialnoyu osvitoyu 6 z serednoyu osvitoyu 5 Do 1939 roku v shkoli vikladali religiyu polsku movu ukrayinsku movu geografiyu arifmetiku geometriyu istoriyu ta inshi predmeti Z 1939 roku bulo vvedeno novij predmet vikladannya rosijskoyi movi i viklyucheno polsku Pershim direktorom novoyi shkoli stav Samborskij M N Vsi hto vchivsya v 1939 1941 rokah zakinchili po sim klasiv Bilshist z nih zhili i pracyuvali v ridnomu seli chastina viyihala za jogo mezhi Vijna vnesla svoyi korektivi v navchannya uchniv yih kilkist stala zmenshuvatis i v 1942 roci zmenshilas do 50 uchniv U 1943 roci shkola ne pracyuvala bo yiyi zakrili i peretvorili na sklad Lishe po zvilnenni teritoriyi sela vid nimecko fashistskih zagarbnikiv v 1944 roci shkolu vidkrili znovu Ale kilkist uchniv zbilshuvalas povilno Povernennya do mirnoyi praci vneslo v zhittya shkoli pevni zmini V 1947 roci bula stvorena pionerska organizaciya pershim vozhatim yakoyi buv Gerasimchuk Ovdij Josipovich V 1949 roci jogo zminila Zhur Galina Fedorivna Pionerska organizaciya spochatku nalichuvala lishe sim uchniv a pershim pionerom stav Teslyuk Dmitro Semenovich yakij potim pracyuvav vchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi v misti Rovno Kilkist chleniv pionerskoyi organizaciyi zrostala i v 1952 roci vona dala z svoyih ryadiv pershih komsomolciv Z 1950 roku semirichnu shkolu sela peretvorili v desyatirichku Pershij vipusk buv v 1953 roci Pochinayuchi z 1953 roku po 1989 rik shkola dala 36 vipuskiv desyatiklasnikiv V kvitni 1990 roku uchni shkoli perejshli na navchannya do novogo primishennya roztashovanogo na vulici Radyanskij KulturaDovgoshiyivska publichno shkilna biblioteka U mayetku vidomogo na toj chas polskogo oficera Alfonsa Solonevicha zrobili hatu chitalnyu a jogo samogo vislali na Sibir Zgodom a ce v 1956 r Pershim bibliotekarem bula Yelizaveta Abramivna Maksimchuk yaka zgodom viyihala v m Dubno U 1959 r biblioteku prijnyala Solovonyuk Ganna Ivanivna Biblioteka nalichuvala 100 chitachiv zarobitna plata zaviduvachki stanovila 480 krb a v 1961 r 50 krb Nadhodzhennya literaturi na rik bulo ne menshe 10 posilok Organizovuvali vistavki yak do politichnih tak i do viznachnih dat Bibliotekar vhodila do agitbrigadi sela Organizovuvalis koncerti viyizdi u susidni sela Ganna Ivanivna vipuskala stingazeti Tvarinnik Polivka z takoyu gazetoyu vihodili v pole do buryakovodiv V nij pisali pro peredovih lankovih obsyag zroblenoyi roboti MedicinaDovgoshiyivska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini obslugovuye teritoriyu chotiroh silskih rad 7 sil radius obslugovuvannya 12 kilometriv zagalna kilkist naselennya 3440 chol u tomu chisli 1055 ditej u vici do 17 rokiv 1192 lyudini pohilogo viku Kilkist shtatnih posad 8 pracyuyuchih fizichnih osib 8 1 simejnij likar 3 pomichniki simejnogo likarya molodsha medichna sestra vodij zaviduvachka aptekoyu likar stomatolog V ambulatoriyi funkcionuye desyat kabinetiv Sered nih kabinet prijomu likarya stomatologichnij perevyazochno manipulyacijnij fizkabinet laboratoriya kabinet zdorovoyi ditini dennij stacionar sheplyuvalnij kabinet apteka ta inshi Ambulatoriya gazifikovana u nayavnosti ye sanitarnij avtomobil sho daye mozhlivist zabezpechiti na nalezhnomu rivni viyiznu dopomogu U lyutomu 2010 r gromadska organizaciya Nadiya realizuvala mikroproekt Sila gromadi v zdorov yi lyudej V ramkah yakogo bulo vstanovleno 19 vikon ta 2 dverej Zagalna vartist proektu 36264 tis grn ReligiyaIstoriya cerkvi Majzhe do kincya dev yanostih rokiv v nashomu seli Dovgoshiyi hramu ne isnuvalo Bo v roki Nimecko radyanskoyi vijni a same v 1943 roci cerkva zgorila a svyashenik Volodimir Kopachevskij buv vbitij Vsi ci roki odnoselchani vidviduvali Bozhu sluzhbu v susidnih selah Borbin ta Moshkiv U 1989 roci silami gromadi sela yaka zvernulasya do kolgospnogo i silskogo kerivnictva dlya vidilennya zemelnoyi dilyanki bulo pobudovano cerkvu sho vmishala 400 500 prihozhan Prestol osvyacheno Arhiyepiskopom Ireneyem na chest Velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya yakogo Pravoslavna cerkva vshanovuye shoroku 6 travnya Do Svyato Georgiyivskoyi parafiyi vhodili she okrim Dovgoshiyiv Pitushkiv ta Rechisha Pershim nastoyatelem novozbudovanogo hramu buv protoiyerej Ioan Solodchuk Pislya nogo sluzhili taki svyasheniki Yaroslav Parus i Vasilij Lazarchuk Ukrayinska Pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Svyato Georgiyivskij hram murovanij 1991 r 1802 r na misci staroyi Dvichi remontovana u 1847 ta 1868 r V 1877 r postavlena na kam yanij fundament i pokrita zalizom Svyasheniku platili 244 rub psalomshiku 50 rub proskurnici 16 rub Dvoriv 139 Prihozhan 1100 Ye budinok dlya svyashenika z gospodarskimi pribudovami yakij zbudovanij u 1860 r Cerkva znahoditsya v centri sela Forma pobudovi korablepodibna U plani sporuda ye nevelikoyu 238 4 m2 Chotiri masivni stovpi rozdilyayut inter yer cerkvi na tri nefi kozhen z yakih maye apsidi bagatokutnoyi formi zi shidnogo boku na stini i stovpi spirayetsya sklepinnya i baraban kupolu Hram umovno podilenij na tri chastini Pritvor serednya chastina syudi vhodit amvon i soliya ta vivtar Vuzki vikna stvoryuyut zagalnij vizualnij efekt ruhu vgoru vidchuttya pidnesenoyi legkosti Rozpisi ekster yeru zminyuvali dosit chasto Ostanni vikonani roboti u 2002 2003 rr miscevim hudozhnikom Gauhoyu Mikoloyu Ivanovichem Voseni 2011 r bulo provedeno vimushenu restavraciyu rozpisu takozh miscevim hudozhnikom Shilom Yuriyem Fedorovichem Stil rozpisu vasnecovskij akademichnij 27 06 1941 r na svitanku pid chas boyu zgorila cerkva U 1990 r za koshti prihozhan cerkva bulo vidbudovana 25 02 1997 roku znovu zgoriv hram U grudni 2002 r bulo osvyacheno prestol v onovlenomu hrami U 1997 roci v lyutomu na Stritennya prijshov svyashenik Ioan Shapravskij 24 lyutogo 1997 roku hram povnistyu zgoriv i buv vidbudovanij na koshti odnoselchan i strahovki Oranta ta materialni pozhertvi vid namisnika Kiyevo Pecherskoyi Lavri yakij u 2000 yuvilejnomu roci vid Rizdva Hristovogo 16 grudnya i zavershiv chin osvyachennya vidbudovanogo hramu Nasha Svyato Georgiyivska parafiya nalichuye blizko 350 dvoriv pravoslavno viruyuchih lyudej Bogosluzhinnya vidbuvayetsya shonedili a takozh u vsi inshi cerkovni svyata Urodzhenci selaMikola Stepanovich Shvec Narodivsya u 1953 roci v prostij selyanskij sim yi Vidchuvayuchi potyag do muziki pislya zakinchennya serednoyi shkoli yunak vstupiv na rezhiserskij viddil Dubenskogo kultosvitnogo uchilisha 25 rokiv Mikola Shvec propracyuvav direktorom Dovgoshiyivskogo budinku kulturi buv hudozhnim kerivnikom vchitelem muziki v serednij shkoli a takozh 12 rokiv ocholyuvav Dovgoshiyivsku muzichnu shkolu yaka funkcionuvala v toj chas Virshi Mikola Stepanovich pochav pisati u 1994 roci Na sogodni u jogo dorobku bilsh yak 100 poezij 15 z nih stali pisnyami muziku do yakih napisav sam Volodiye Mikola Stepanovich neabiyakim pochuttyam gumoru Pidzhivlyuyuchi svoyu tvorchu fantaziyu iz dzherel sogodennya viprobovuye pero u satirichnomu zhanri Odnak ne vse tak dobre sklalos u zhitti Tridcyat rokiv tomu z yavilis problemi iz zorom Z roku v rik zir pogirshuvavsya Na operaciyu yaku proponuvali likari koshtiv ne bulo tak samo yak i nadij na pokrashennya Mikola Shvec stav invalidom I grupi po zoru Yedina poki sho mriya ovoloditi relyefno krapkovoyu sistemoyu Brajlya Nini cholovik hodit za dopomogoyu palichki U vsomu dopomagayut najridnishi lyudi Oskilki zapisuvati Mikola Stepanovich ne v zmozi jogo virshi zanotovuyut pid diktovku druzhina j diti A zagalom kozhen svij shedevr vin trimaye u pam yati Volodiyuchi organizatorskimi zdibnostyami samotuzhki vlashtovuye vlasni koncerti u miscevomu ta susidnih budinkah kulturi zbirayuchi pri comu povnij anshlag Melnik Savka Alla Feofanivna Narodilasya v seli Dovgoshiyi 21 03 1967 r v sim yi robitnika i kolgospnici Navchalas v Dovgoshiyivskij serednij shkoli yaku zakinchila v 1984 r V comu zh roci postupila u Lvivskij politehnichnij institut yakij bula zmushena zalishiti pislya II kursu u zv yazku z simejnimi obstavinami Pracyuvala na panchishnij fabrici Promin V 1992 roci narodila sina pislya dekretnoyi vidpustki zi Lvivshini pereyihala u svoye ridne selo Teper pracyuye pomichnikom vihovatelya u Dovgoshiyivskomu NVK Lyubit pisati virshi malyuvati Galereya Poeziya zvukiv svyato do 60 richchya z dnya narodzhennya Mikoli Shvecya miscevogo poeta amatora Velikden u DovgoshiyahPrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi