Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Довгоносик великий сосновий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Довгоносик великий сосновий Hylobius abietis Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Hylobius abietis Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Hylobius albonotatus Pic, 1924; Curculio juniperi Strom, 1783; Hylobius rugulosus Boheman, 1834; Hylobius semirufescens Pic, 1924; Curculio tigrinus Geoffroy, 1785; Curculio tigris Gmelin, 1790; Hylobius zaslavskii Kostin, 1963 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Довгоно́сик сосно́вий вели́кий, Hylóbius abiétis — вид жуків родини Довгоносики (Curculionidae). Ця комаха може завдавати помітної шкоди хвойним.
Зовнішній вигляд
Тіло жука має 10—14 мм завдовжки, основне його забарвлення темно-коричневе, поверхня матова. Основні ознаки:
•руді волосковидні лусочки на надкрилах зібрані у плями і утворюють три вигнуті поперечні смужки (у старих жуків цей візерунок звичайно стертий);
• передньоспинка вкрита густими дрібними точками, вузькі проміжки між якими частково зморшкуваті;
•надкрила ширші, ніж передньоспинка, з добре вираженими плечовими бугорцями;
•точечні борозенки на надкрилах рівномірно заглиблені від основи надкрил до їх вершини, проміжки між борозенками помітно ширші самих борозенок;
•членики черевця знизу по боках мають плями з волосковидних лусочок;
• кожне стегно із великим гострим зубцем;
Самці мають заглиблення на черевних сегментах знизу; у самок це місце дещо опукле. Зображення личинки та лялечки див. Довгоносики.
Спосіб життя
Активні жуки з'являються у природі наприкінці квітня — на початку травня, при температурі 13—15°С і вище. Вони активні понад вечір і вночі, вдень вони ховаються у тріщинах кори, підстилці тощо. До місць харчування довгоносики перелітають або йдуть «пішки». Потурбовані жуки легко впадають у танатоз.
Жуки гризуть кору й пагони молодих (3—10 років) сосен, менш охоче — ялин, модрин, ялиць і як виняток — саджанці листяних дерев (дуба, берези, вільхи, горіха). Один жук споживає за добу 23,2 мг соснової кори (0,3 см²), за весь сезон — до 4 г (понад 50 см²). Позбавлені їжі жуки лишаються живими 6—18 діб.
Життєвий цикл
Під лісовим пологом довгоносики трапляються рідко, найчастіше вони зустрічаються на відкритих ділянках (наприклад, на згарищах). Багато жуків скупчується на свіжих вирубках, біля пнів, а також на лісосіках і послаблених деревах. Саме тут після парування самки відкладають яйця у корені, кореневу шийку і надземну частину пнів. У корі вигризається заглиблення, куди відкладається одне або декілька молочно-білих видовжених яєць. Їх відкладання починається наприкінці травня і триває до кінця літа. За цей період самка відкладає до 60 яєць.
Через два-три тижні з яєць вилуплюються личинки. Вони харчуються корою й деревиною, прокладаючи у них звивисті тунелі, де і заляльковуються, заздалегідь створивши для цього розширення — камери.
В Україні подальший розвиток відбувається по-різному. Личинки, що вийшли з рано відкладених яєць, раніше інших і заляльковуються. Вони лишаються зимувати у вигляді імаго у лялечкових комірках або молоді жуки виходять на поверхню і після короткого періоду харчування ховаються в укриття і зимують. Розмножуватися вони починають наступної весни. Інша частина популяції зимує на стадії личинок старшого віку. Лялечку вони утворюють у червні-липні наступного року, наприкінці літа з'являються імаго нового покоління. Вони зимують і розмножуються наступної весни.
Значний внесок у вивчення біології цього довгоносика зробив український ентомолог М. С. Грезе.
Географічне поширення
Вид поширений майже по всій Палеарктиці: від Португалії та Франції до Китаю і Японії і доходить на півночі до Великої Британії і Фінляндії . В Україні не зареєстрований лише в АР Крим, у Запорізькій, Кіровоградській і Чернівецькій областях .
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших видів, великий сосновий довгоносик є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. У дикій природі довгоносики уражають, головним чином, рослини, тканини яких почали гнити або всихати. Тож, комахи пришвидшують мінералізацію рослинних тканин, що гинуть. Однак у лісових господарствах жуки завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. Обгризаючи стовбури молодих дерев та весняні пагони, жуки пошкоджують бруньки та глицю. Це негативно впливає на ріст та фотосинтетичну активність рослин. Якщо пошкодженим виявляється основний пагін, деревце лишається безверхівковим або деформується, утворюючи кривий стовбур або має декілька верхівок. Особливо небезпечні кільцеві пошкодження, коли жуки вигризають кільце кори й частково деревини. При цьому пошкоджуються судини і порушується нормальне живлення рослин, вони починають всихати. Місце погризів може стати «ворітьми» для проникнення збудників хвороб дерева.
Поступово ці поранення запливають смолою. Найбільше страждають від пошкоджень молоді дерева, висотою до 80 см. Це робить жука особливо небезпечним у лісорозсадниках. Личинка довгоносика шкоди не завдає, скоріше, навпаки — корисна руйнуванням пеньків.
Заходи профілактики і боротьби
•своєчасне регулярне обстеження дерев і у разі потреби обробка інсектицидами (в тому числі й саджанців перед садінням ;
•використання пасток для дорослих жуків;
•видалення свіжих пнів та деревних решток (гілок, кори тощо);
•уникнення сусідства розсадників і вирубаних ділянок;
•уникати суцільних вирубувань лісу, віддаючи перевагу вибірковому вирубанню.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A.: Attelabidae, p. 134. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
- Л. В. Арнольді, В. А. Заславський, Тер-Мінасян, М.Є.. 82. Сем. Curculionidae – Долгоносики, с. 556. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР, вып. 89). — М.-Л.: Наука, 1965. — 668 с.
- Скрильник Ю. Є. Структура популяції великого соснового довгоносика Hylobius abietis L. (Coleoptera: Curculionidae) у культурах сосни на Харківщині // Вісник ХНАУ. Серія «Ентомологія та фітопатологія». — 2008. — № 8. — С. 122—128
- Ковальчук А. Как сберечь лес от довгоносика. Укр. лісовий портал – https://www.lisportal.org.ua/29199 [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. — К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, R , Volovnik S.V. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) – Magnolia Press. 2018. – 494 pp. doi.org/10.11646/zootaxa.4404.1.1
- Drenkhan, T., Voolma, K., Adamson, K., Sibul, I., Drenkhan R. The large pine weevil Hylobius abietis (L.) as a potential vector of the pathogenic fungus Diplodia sapinea (Fr.) Fuckel // Agricultural and Forest Entomology, 2017, 9(1): 4–9
- Мешкова В. Л. Энтомологические проблемы на вирубках и гарях в соснових лесах Лесостепи и Степи Украины. В кн.: Чтения памяти Алексея Ивановича Воронцова. Лесной вестник, 2009, № 5, с. 72—79
- Luoranen, J. & Viiri, H. Soil preparation reduces pine weevil (Hylobius abietis (L.) damage on both peatland and mineral soil sites one year after planting. Silva Fennica 2012, 46(1): 151–161
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosik velikij sosnovij Dovgonosik velikij sosnovij Hylobius abietis Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Molytinae Triba Molytini Rid Hylobius Pidrid Callirus Binomialna nazva Hylobius abietis Linnaeus 1758 Sinonimi 1 Hylobius albonotatus Pic 1924 Curculio juniperi Strom 1783 Hylobius rugulosus Boheman 1834 Hylobius semirufescens Pic 1924 Curculio tigrinus Geoffroy 1785 Curculio tigris Gmelin 1790 Hylobius zaslavskii Kostin 1963 Posilannya Vikishovishe Hylobius abietis Vikividi Hylobius abietis Fossilworks 292578 Dovgono sik sosno vij veli kij Hylobius abietis vid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae Cya komaha mozhe zavdavati pomitnoyi shkodi hvojnim 2 Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 2 Sposib zhittya 2 1 Zhittyevij cikl 3 Geografichne poshirennya 4 Znachennya u prirodi ta zhitti lyudini 4 1 Zahodi profilaktiki i borotbi 8 5 PrimitkiZovnishnij viglyad 2 red Tilo zhuka maye 10 14 mm zavdovzhki osnovne jogo zabarvlennya temno korichneve poverhnya matova Osnovni oznaki rudi voloskovidni lusochki na nadkrilah zibrani u plyami i utvoryuyut tri vignuti poperechni smuzhki u starih zhukiv cej vizerunok zvichajno stertij perednospinka vkrita gustimi dribnimi tochkami vuzki promizhki mizh yakimi chastkovo zmorshkuvati nadkrila shirshi nizh perednospinka z dobre virazhenimi plechovimi bugorcyami tochechni borozenki na nadkrilah rivnomirno zaglibleni vid osnovi nadkril do yih vershini promizhki mizh borozenkami pomitno shirshi samih borozenok chleniki cherevcya znizu po bokah mayut plyami z voloskovidnih lusochok kozhne stegno iz velikim gostrim zubcem Samci mayut zagliblennya na cherevnih segmentah znizu u samok ce misce desho opukle Zobrazhennya lichinki ta lyalechki div Dovgonosiki Sposib zhittyared Aktivni zhuki z yavlyayutsya u prirodi naprikinci kvitnya na pochatku travnya pri temperaturi 13 15 S i vishe Voni aktivni ponad vechir i vnochi vden voni hovayutsya u trishinah kori pidstilci tosho 3 Do misc harchuvannya dovgonosiki perelitayut abo jdut pishki Poturbovani zhuki legko vpadayut u tanatoz Zhuki grizut koru j pagoni molodih 3 10 rokiv sosen mensh ohoche yalin modrin yalic i yak vinyatok sadzhanci listyanih derev duba berezi vilhi goriha Odin zhuk spozhivaye za dobu 23 2 mg sosnovoyi kori 0 3 sm za ves sezon do 4 g ponad 50 sm Pozbavleni yizhi zhuki lishayutsya zhivimi 6 18 dib 4 Zhittyevij ciklred Pid lisovim pologom dovgonosiki traplyayutsya ridko najchastishe voni zustrichayutsya na vidkritih dilyankah napriklad na zgarishah Bagato zhukiv skupchuyetsya na svizhih virubkah bilya pniv a takozh na lisosikah i poslablenih derevah Same tut pislya paruvannya samki vidkladayut yajcya u koreni korenevu shijku i nadzemnu chastinu pniv U kori vigrizayetsya zagliblennya kudi vidkladayetsya odne abo dekilka molochno bilih vidovzhenih yayec Yih vidkladannya pochinayetsya naprikinci travnya i trivaye do kincya lita Za cej period samka vidkladaye do 60 yayec 5 Cherez dva tri tizhni z yayec viluplyuyutsya lichinki Voni harchuyutsya koroyu j derevinoyu prokladayuchi u nih zvivisti tuneli de i zalyalkovuyutsya zazdalegid stvorivshi dlya cogo rozshirennya kameri V Ukrayini podalshij rozvitok vidbuvayetsya po riznomu Lichinki sho vijshli z rano vidkladenih yayec ranishe inshih i zalyalkovuyutsya Voni lishayutsya zimuvati u viglyadi imago u lyalechkovih komirkah abo molodi zhuki vihodyat na poverhnyu i pislya korotkogo periodu harchuvannya hovayutsya v ukrittya i zimuyut Rozmnozhuvatisya voni pochinayut nastupnoyi vesni Insha chastina populyaciyi zimuye na stadiyi lichinok starshogo viku Lyalechku voni utvoryuyut u chervni lipni nastupnogo roku naprikinci lita z yavlyayutsya imago novogo pokolinnya Voni zimuyut i rozmnozhuyutsya nastupnoyi vesni 5 Znachnij vnesok u vivchennya biologiyi cogo dovgonosika zrobiv ukrayinskij entomolog M S Greze Geografichne poshirennyared Vid poshirenij majzhe po vsij Palearktici vid Portugaliyi ta Franciyi do Kitayu i Yaponiyi i dohodit na pivnochi do Velikoyi Britaniyi i Finlyandiyi 1 V Ukrayini ne zareyestrovanij lishe v AR Krim u Zaporizkij Kirovogradskij i Cherniveckij oblastyah 6 Znachennya u prirodi ta zhitti lyudinired Podibno do inshih vidiv velikij sosnovij dovgonosik ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv U dikij prirodi dovgonosiki urazhayut golovnim chinom roslini tkanini yakih pochali gniti abo vsihati Tozh komahi prishvidshuyut mineralizaciyu roslinnih tkanin sho ginut Odnak u lisovih gospodarstvah zhuki zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Obgrizayuchi stovburi molodih derev ta vesnyani pagoni zhuki poshkodzhuyut brunki ta glicyu Ce negativno vplivaye na rist ta fotosintetichnu aktivnist roslin Yaksho poshkodzhenim viyavlyayetsya osnovnij pagin derevce lishayetsya bezverhivkovim abo deformuyetsya utvoryuyuchi krivij stovbur abo maye dekilka verhivok Osoblivo nebezpechni kilcevi poshkodzhennya koli zhuki vigrizayut kilce kori j chastkovo derevini Pri comu poshkodzhuyutsya sudini i porushuyetsya normalne zhivlennya roslin voni pochinayut vsihati Misce pogriziv mozhe stati voritmi dlya proniknennya zbudnikiv hvorob dereva 7 Postupovo ci poranennya zaplivayut smoloyu Najbilshe strazhdayut vid poshkodzhen molodi dereva visotoyu do 80 sm Ce robit zhuka osoblivo nebezpechnim u lisorozsadnikah 5 Lichinka dovgonosika shkodi ne zavdaye skorishe navpaki korisna rujnuvannyam penkiv Zahodi profilaktiki i borotbi 8 red svoyechasne regulyarne obstezhennya derev i u razi potrebi obrobka insekticidami v tomu chisli j sadzhanciv pered sadinnyam 9 vikoristannya pastok dlya doroslih zhukiv vidalennya svizhih pniv ta derevnih reshtok gilok kori tosho uniknennya susidstva rozsadnikiv i virubanih dilyanok unikati sucilnih virubuvan lisu viddayuchi perevagu vibirkovomu virubannyu Primitkired a b Alonso Zarazaga M A Attelabidae p 134 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp a b L V Arnoldi V A Zaslavskij Ter Minasyan M Ye 82 Sem Curculionidae Dolgonosiki s 556 Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Skrilnik Yu Ye Struktura populyaciyi velikogo sosnovogo dovgonosika Hylobius abietis L Coleoptera Curculionidae u kulturah sosni na Harkivshini Visnik HNAU Seriya Entomologiya ta fitopatologiya 2008 8 S 122 128 Kovalchuk A Kak sberech les ot dovgonosika Ukr lisovij portal https www lisportal org ua 29199 Arhivovano 11 lyutogo 2018 u Wayback Machine a b v Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Yunakov N Nazarenko V Filimonov R Volovnik S V A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp doi org 10 11646 zootaxa 4404 1 1 Drenkhan T Voolma K Adamson K Sibul I Drenkhan R The large pine weevil Hylobius abietis L as a potential vector of the pathogenic fungus Diplodia sapinea Fr Fuckel Agricultural and Forest Entomology 2017 9 1 4 9 Meshkova V L Entomologicheskie problemy na virubkah i garyah v sosnovih lesah Lesostepi i Stepi Ukrainy V kn Chteniya pamyati Alekseya Ivanovicha Voroncova Lesnoj vestnik 2009 5 s 72 79 Luoranen J amp Viiri H Soil preparation reduces pine weevil Hylobius abietis L damage on both peatland and mineral soil sites one year after planting Silva Fennica 2012 46 1 151 161 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hylobius abietis amp oldid 43363764