Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Добове моніторування артеріального тиску ДМАТ методика дослідження серцево судинної системи за допомогою приладу автомат

Добове моніторування артеріального тиску

Добове моніторування артеріального тиску

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) — методика дослідження серцево-судинної системи за допомогою приладу автоматичної реєстрації артеріального тиску (АТ) й частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом заданого проміжку часу з певними інтервалами. ДМАТ суттєво розширює можливості лікаря у діагностиці та лікуванні артеріальних гіпертензій, дозволяючи диференціювати істинну артеріальну гіпертензію від псевдогіпертензії, виявляти випадки гіпертензії «білого халата», виявляти зв'язок епізодів підвищення АТ із зовнішніми стресовими чинниками, виокремлювати пацієнтів з високоімовірною симптоматичною гіпертензією, проаналізувати показники динаміки АТ протягом доби (особливо вночі та в ранкові години), проаналізувати в динаміці ефективність призначеної антигіпертензивної терапії, одержати інформацію про динаміку АТ в умовах звичайної повсякденної активності пацієнта.

Види

В основі усіх приладів автоматичної реєстрації АТ (моніторів АТ) — аускультативний або осцилометричний метод вимірювання АТ (або їх комбінація):

  • аускультативний метод (, 1905) — базується на вислуховуванні (аускультації) звукових тонів над пульсуючою артерією дистальніше манжети;
  • осцилометричний метод (E.Marey, 1876) — базується на реєстрації змін об'єму пульсуючої артерії під наповненою повітрям манжетою з наступним аналізом осцилометричної кривої.
Метод Переваги Недоліки
Аускультативний 1. В усьому світі визнаний еталоном для неінвазивного вимірювання АТ, в тому числі для верифікації автоматичних приладів вимірювання АТ.

2. Висока стійкість до вібрації та положення кінцівки.

1. Чутливість до сторонніх шумів, вимогливість до точності розташування мікрофона над артерією.

2. Необхідність безпосереднього контакту манжети з мікрофоном та шкіри пацієнта.

3. Визначення АТ утруднене при слабких тонах Короткова, при феномені «нескінченного тону», при вираженому феномені «аускультативного провалу».

Осцилометричний 1. Низька чутливсть до шуму (може використовуватися навіть у кабіні гелікоптера).

2. Показники АТ мало залежать від розташування манжети на кінцівці (але якщо манжета не змістилася до ліктьового згину).

3. Можна визначати АТ через тонкий шар одягу, що не впливає на точність показників.

1. Відносно низька стійкість до вібрації, рухів кінцівкою пді час замірів.

2. Неадекватність вимірювань АТ при фібриляції передсердь або іншій вираженій аритмії (якщо екстрасистоли складають понад 15-20 % скорочень).

Показання

  • Діагностичні
    • Прогностичні
  • Контроль терапії


  • Підозра на наявність синдрому «білого халата» (підвищення артеріального тиску виключно в присутності медперсоналу, при вимірюванні АТ в медичній установі).
  • Діагностика нічної гіпертензії.
  • Обстеження пацієнтів з підозрою на симптоматичну гіпертензію.
  • Верифікація артеріальної гіпертензії у вагітних.
  • Обстеження пацієнтів з конституціональною, ортостатичною гіпотензією, синкопе.
  • Діагностика резистентної АГ.
  • Оцінка індивідуального циркадного (добового) ритму регуляції АТ при хронотерапевтичному призначенні препаратів.
  • Оцінка ефективності та безпечності гіпотензивної фармакотерапії, виявлення епізодичної гіпо/гіпертензії.
  • Обстеження пацієнтів з пограничною (м'якою) артеріальною гіпертензією з метою визначення необхідності гіпотензивної терапії.
  • Обстеження пацієнтів з синдромом обструктивного нічного апное.

Протипоказання

  • Енцефалопатія будь-якої етіології, що робить неможливим продуктивний контакт пацієнта с медперсоналом (високий ризик пошкодження приладу, одержання некоректних даних).
  • Постійна форма фібриляції передсердь або часта (понад 10 % скорочень) екстрасистолія (одержання некоректних даних моніторингу).
  • Різко виражена брадикардія (ЧСС менш, ніж 30 за хвилину) (одержання некоректних даних моніторингу).
  • Інфекційно-запальні захворювання плеча у ділянці накладення манжети, травми плеча.
  • Вимушене порушення нормального циркадного ритму сну та активності (неспання).
  • Тромбоцитопенія, тромбоцитопатія у фазі загострення з підвищеним ризиком кровотеч.
  • Погана переносимість процедури ДМАТ раніше, відмова пацієнта.

Методика проведення

Підготування

До початку процедури ДМАТ необхідно уточнити умови, в яких воно здійснюватиметься (амбулаторне моніторування або в стаціонарі, часові рамки нічного сну, заплановані фізичні навантаження тощо). На підставі опитування пацієнта приймається рішення про доцільність ДМАТ.

Об'єктивне обстеження пацієнта: визначення ритмічності пульсу та частоти серцевих скорочень, визначення АТ на обох руках аускультативним методом. Необхідно вивчити дані медичної документації пацієнта. При позитивному рішенні на проведення ДМАТ (наявність показів та відсутність протипоказів) необхідно одержати від пацієнта інформовану згоду на проведення дослідження.

Після одержання згоди необхідно налаштувати монітор АТ: встановити періодичність замірів АТ вдень та вночі, межі дня й ночі, рівень сигналу тривоги. Манжета підбирається індивідуально залежно від обхвату плеча пацієнта. Після підбору манжета накладається на плече пацієнта, з'єднується з реєстратором АТ, а реєстратор фіксується на поясі в чохлі (деякі моделі сучасних моніторів АТ фіксуються безпосередньо на манжеті).

Процес моніторування

Після встановлення монітору необхідно видати пацієнту бланк щоденника та проінструктувати пацієнта відносно поведінки під час моніторування. Основні вимоги наступні:

  • Ретельне ведення щоденника пацієнтом. Чим докладніші записи у щоденнику, тим легше здійснювати аналіз добового профілю АТ. Необхідно відмічати періоди фізичної та розумової активності, епізоди психоемоційних стресів, час прийому їжі, активного й пасивного відпочинку, межі нічного сну, епізоди нічних пробуджень, час прийому, дози та назви ліків та біологічно активних добавок (БАД).
  • Контролювати правильне розташування манжети на плечі.
  • Обережність при поводженні з приладом. Виключити удари, потрапляння у прилад рідини, вплив сильних електромагнітних випромінювань, рентгенівських променів, а взимку — низької температури.
  • Розслаблення та максимальний спокій кінцівки під час вимірювання АТ приладом, не рухати кінцівками, не рухатися пішки, звільнити руку, на якій накладена манжета, від вантажу.
  • Звести до мінімуму рух в транспорті під час дослідження, оскільки вібрація транспортного засобу може хибно сприйматися приладом як пульсація манжети і призвести до хибних вимірювань.
  • Пацієнт повинен дотримуватися рекомендованого режиму сну та активності протягом дослідження, адже програма аналізу у більшості випадків дозволяє встановити лише один період сну — нічний; у випадку кількох періодів сну протягом 24-годинного циклу статистичний аналіз циркадних ритмів АТ значно ускладнюється або стає неможливим.
  • Якщо пацієнт тимчасово зняв з плеча манжету — слід від'єднати від приладу повітряну трубку.

Аналіз результатів моніторингу

Найбільшу увагу слід приділяти наступним показникам ДМАТ.

Середні показники АТ

Аналізуються окремо показники систолічного, діастолічного і середнього АТ. В нормі середньодобовий АТ не перевищує 125/80 mm.Hg, середньоденний АТ до 135/85 mm.Hg, середньонічний до 120/75 mm.Hg (Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ, 2004). Епізодичне перевищення показників АТ спостерігається майже в усіх пацієнтів, але перевищення середніх показників уже свідчить про наявність більш або менш стабільної артеріальної гіпертензії. В таких випадках слід також оцінити інші показники: індекси часу й площі гіпертензії.

Максимальні і мінімальні показники АТ в різні періоди доби

Самостійного діагностичного значення ці показники не мають, оскільки навіть в здорових осіб підвищення АТ завжди реєструються при фізичних навантаженнях та психоемоційних стресах. Понад те, відсутність адекватного приросту АТ і ЧСС при фізичному навантаженні має насторожити лікаря та направити на пошук причин ослабленої реакції серцево-судинної системи на навантаження. Нормальними (не підвищеними) показниками офісного АТ на сьогодні вважають: денний АТ — нижче 140/90 mm.Hg, нічний АТ — нижче 120/80 mm.Hg. Показники, які перевищують вказані межі, вважаються підвищеними.

Нижні межі норми артеріального тиску при ДМАТ наведені в таблиці.

Денний АТ, mm.Hg Нічний АТ, mm.Hg
Систолічний АТ Діастолічний АТ Систолічний АТ Діастолічний АТ
Чоловіки до 50 років 108 65 90 48
Чоловіки понад 50 років 108 65 87 50
Жінки до 50 років 100 60 84 45
Жінки понад 50 років 90 60 84 49

Індекс часу

Індекс часу гіпертензії позначається у відсотках і відображує кількість замірів, коли АТ перевищував нормативний рівень (140/90 вдень та 120/80 вночі). Показник індексу часу гіпертензії нормується:

  • для систолічного АТ — до 25 % (за ранніми джерелами до 20 %);
  • для діастолічного АТ — до 15 %.

Для індексу часу гіпертензії середнього АТ показник 25 % й вище є однозначно патологічним та дає підстави для встановлення діагнозу гіпертонічної хвороби або симптоматичної гіпертензії. При показнику 50 % і вище в денний та нічний час діагностується стабільна артеріальна гіпертензія.

Бувають випадки, коли АТ перевищує нормальні показники протягом всього часу моніторингу, а індекс часу гіпертензії дорівнює 100 % та не відображує подальшого росту АТ. В такому випадку для оцінки динаміки АТ можна використовувати показник індексу площі гіпертензії.

Індекс часу гіпотензії вираховується аналогічно індексу часу гіпертензії — як відсоткове співвідношення часу, впродовж якого АТ був нижче норми.

Індекс площі гіпертензії

Індекс площі гіпертензії (індекс «навантаження тиском», «площа під кривою»). Індекс площі вимірюється в умовних одиницях та відображує площу під кривою добового графіку АТ, що перевищує нормальні показники. Індекс площі не нормується, але дозволяє оцінити важкість навантаження тиском в динаміці в процесі лікування. Що вище цей індекс — тим важче гіпертензія.

Варіабельність АТ

Варіабельність АТ вимірюється у mm.Hg та вираховується окремо для дня й ночі. Верхні межі норми для варіабельності АТ за різні проміжки часу: Систолічний АТ: доба до 15,2, день до 15, ніч до 15.

Діастолічний АТ: доба до 12,3, день до 14, ніч до 12.

Варіабельність АТ при 24-годинному моніторуванні найчастіше розраховується як стандартне відхилення від середнього розміру або коефіцієнт варіабельності за добу, день та ніч. Що вище варіабельність — тим гірше показники регуляції АТ (АТ нестабільний). Гіпотензивні препарати можуть як знижувати, так і підвищувати варіабельність АТ.

Ступінь нічного зниження АТ (циркадний профіль АТ)

Ступінь нічного зниження АТ — один з найважливіших показників, це виражене у відсотках відношення середньоденних показників АТ до середньонічних. В нормі АТ вночі нижче порівняно з денним на 10-20 %. Показник циркадного профілю АТ дозволяє категоризувати пацієнтів за характером регуляції АТ протягом доби:

Категорія пацієнтів Ступінь зниження АТ вночі
Нормальне зниження АТ вночі (англ. «Dipper») 10-20 %
Недостатнє зниження АТ вночі (англ. «Non-Dipper») 0-9 %
Надмірне зниження АТ вночі (англ. «Over-Dipper») Понад 20-22 %
Підвищення АТ вночі (англ. «Night-Peacker») Менше 0 %

Ступінь та швидкість ранкового підвищення АТ

Швидкість і амплітуда ранкового підвищення АТ оцінюються у діапазоні з 04:00 до 10:00 годин як різниця між максимальними та мінімальними показниками АТ протягом даного проміжку часу. Важливо пам'ятати, що для адекватної оцінки даного показника необхідне дотримання пацієнтом нормального режиму дня та ночі (тобто лягти спати до опівночі, ранкове пробудження — не пізніше 09:00).

Норми ранкового підвищення АТ:

  • амплітуда підвищення АТ — до 56,5 mm.Hg;
  • швидкість підвищення АТ — до 10 mm.Hg/год (у деяких джерелах вказана норма до 15 mm.Hg/год).

Амплітуда підвищення АТ понад норму буває у пацієнтів з ранковим «адренергічним сплеском» та завжди свідчить про підвищений ризик ранкових кардіоваскулярних подій. Іноді надмірна амплітуда спостерігається не внаслідок дуже високої ранкової гіпертензії, а при вираженій нічній гіпотензії у категорії пацієнтів «Over-Dipper». Така ситуація свідчить про високий ризик ішемічного інсульту.

Швидкість підвищення АТ понад 15 mm.Hg/год однозначно є патологічною і також свідчить про підвищений ризик кардіоваскулярних подій.

Індекс ригідності артерій

Індекс ригідності артерій (англ. AASI – Ambulatory Arterial Stiffnex Index). ІРА вираховується за формою осцилометричного колоколу (або через коефіцієнт нахилу лінійної регресії ДАТ до САТ) та відображує ступінь жорсткості артеріальної судинної стінки. Загальновизнаних нормативів ІРА не існує. За даними окремих досліджень пропонуються наступні нормативи: до 0,50 для осіб молодого та середнього віку, до 0,70 для осіб похилого віку.

Циркадний індекс частоти серцевих скорочень

Циркадний індекс ЧСС вираховується як співвідношення середньоденної ЧСС до середньонічної. В нормі він складає 1,22-1,45.[]

Зниження індексу спостерігається при монотонній ЧСС, коли серце перестає адекватно реагувати на сигнали вегетативної нервової системи при чергуванні періодів навантаження та відпочинку внаслідок захворювання, тобто наявний «ефект висковзування» серця з-під регулюючого впливу вегетативної нервової системи. Також зниження даного індексу спостерігається при впливі тривалодієвих β-адреноблокаторів.

Підвищення циркадного індексу ЧСС реєструється при синдромі слабкості синусового вузла, вегетосудинній дистонії з підвищенням варіабельності ЧСС, при неврозах, деяких пароксизмальних порушеннях серцевого ритму, при неправильному застосуванні короткодієвих бета-адреноблокаторів.

Добовий моніторинг артеріального тиску у дітей

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2024)

Див. також

Примітки

  1. Гечко М. М. та інш.,2013,С.9-10
  2. форма № 003-6/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року
  3. (рос.)Суточное мониторирование артериального давления при гипертонии (методические вопросы). Рогоза А. Н., Никольский В. П., Ощепкова Е. В. и др. /под ред. Арабидзе Г. Г., Атькова О. Ю. []
  4. (рос.)Ольбинская Л. И., Мартынов А.И, Хапаев Б. А. Мониторирование артериального давления в кардиологии: методические рекомендации. — М., 1998. — 99 с. []
  5. (рос.)Руководство по кардиологии. /под ред. Коваленко В. Н. — Киев, «Морион», 2008. — 1424 с., ил. []
  6. (рос.)Абирова Э. С. «Использование комплексного осциллометрического мониторирования артериального давления и показателей артериальной ригидности для оценки эффекта антигипертензивной терапии» (автореферат диссертации на соискание научной степени кандидата медицинских наук.) — Москва, 2011. []

Джерела

  • Гечко М.М., Чубірко К.І., Чопей І.В., Маршалик К.Е., Гечко Х.А. (2013). ЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО МОНІТОРИНГУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. Ужгород: УжНУ. Процитовано 31 травня 2023.

Література

  • Добове моніторування артеріального тиску і структурно-функціонального стану серця у хворих на артеріальну гіпертензію середнього та похилого віку Т. В.КОЛЕСНИК, Г. А.КОСОВА // МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2017, № 4. — С.5-12
  • Хомовський В.В. (2015). РЕЗУЛЬТАТИ ДОБОВОГО МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З ПАТОЛОГІЄЮ ХРЕБТА. Вісник Вінницького національного медичного університету. Т.19 (№1): 135—138. Процитовано 31 травня 2023.
  • Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, С.А. Поліщук (2008). Домашнє самомоніторування артеріального тиску: співвідношення з офісним вимірюванням та добовим моніторуванням артеріального тиску. Журнал "Артеріальна гіпертензія" (1(1)).

Посилання

  • Суточное мониторирование артериального давления (учебное пособие для врачей). [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dobove monitoruvannya arterialnogo tisku DMAT metodika doslidzhennya sercevo sudinnoyi sistemi za dopomogoyu priladu avtomatichnoyi reyestraciyi arterialnogo tisku AT j chastoti sercevih skorochen ChSS protyagom zadanogo promizhku chasu z pevnimi intervalami DMAT suttyevo rozshiryuye mozhlivosti likarya u diagnostici ta likuvanni arterialnih gipertenzij dozvolyayuchi diferenciyuvati istinnu arterialnu gipertenziyu vid psevdogipertenziyi viyavlyati vipadki gipertenziyi bilogo halata viyavlyati zv yazok epizodiv pidvishennya AT iz zovnishnimi stresovimi chinnikami viokremlyuvati paciyentiv z visokoimovirnoyu simptomatichnoyu gipertenziyeyu proanalizuvati pokazniki dinamiki AT protyagom dobi osoblivo vnochi ta v rankovi godini proanalizuvati v dinamici efektivnist priznachenoyi antigipertenzivnoyi terapiyi oderzhati informaciyu pro dinamiku AT v umovah zvichajnoyi povsyakdennoyi aktivnosti paciyenta VidiV osnovi usih priladiv avtomatichnoyi reyestraciyi AT monitoriv AT auskultativnij abo oscilometrichnij metod vimiryuvannya AT abo yih kombinaciya auskultativnij metod 1905 bazuyetsya na visluhovuvanni auskultaciyi zvukovih toniv nad pulsuyuchoyu arteriyeyu distalnishe manzheti oscilometrichnij metod E Marey 1876 bazuyetsya na reyestraciyi zmin ob yemu pulsuyuchoyi arteriyi pid napovnenoyu povitryam manzhetoyu z nastupnim analizom oscilometrichnoyi krivoyi Metod Perevagi Nedoliki Auskultativnij 1 V usomu sviti viznanij etalonom dlya neinvazivnogo vimiryuvannya AT v tomu chisli dlya verifikaciyi avtomatichnih priladiv vimiryuvannya AT 2 Visoka stijkist do vibraciyi ta polozhennya kincivki 1 Chutlivist do storonnih shumiv vimoglivist do tochnosti roztashuvannya mikrofona nad arteriyeyu 2 Neobhidnist bezposerednogo kontaktu manzheti z mikrofonom ta shkiri paciyenta 3 Viznachennya AT utrudnene pri slabkih tonah Korotkova pri fenomeni neskinchennogo tonu pri virazhenomu fenomeni auskultativnogo provalu Oscilometrichnij 1 Nizka chutlivst do shumu mozhe vikoristovuvatisya navit u kabini gelikoptera 2 Pokazniki AT malo zalezhat vid roztashuvannya manzheti na kincivci ale yaksho manzheta ne zmistilasya do liktovogo zginu 3 Mozhna viznachati AT cherez tonkij shar odyagu sho ne vplivaye na tochnist pokaznikiv 1 Vidnosno nizka stijkist do vibraciyi ruhiv kincivkoyu pdi chas zamiriv 2 Neadekvatnist vimiryuvan AT pri fibrilyaciyi peredserd abo inshij virazhenij aritmiyi yaksho ekstrasistoli skladayut ponad 15 20 skorochen PokazannyaDiagnostichni Prognostichni Kontrol terapiyi Pidozra na nayavnist sindromu bilogo halata pidvishennya arterialnogo tisku viklyuchno v prisutnosti medpersonalu pri vimiryuvanni AT v medichnij ustanovi Diagnostika nichnoyi gipertenziyi Obstezhennya paciyentiv z pidozroyu na simptomatichnu gipertenziyu Verifikaciya arterialnoyi gipertenziyi u vagitnih Obstezhennya paciyentiv z konstitucionalnoyu ortostatichnoyu gipotenziyeyu sinkope Diagnostika rezistentnoyi AG Ocinka individualnogo cirkadnogo dobovogo ritmu regulyaciyi AT pri hronoterapevtichnomu priznachenni preparativ Ocinka efektivnosti ta bezpechnosti gipotenzivnoyi farmakoterapiyi viyavlennya epizodichnoyi gipo gipertenziyi Obstezhennya paciyentiv z pogranichnoyu m yakoyu arterialnoyu gipertenziyeyu z metoyu viznachennya neobhidnosti gipotenzivnoyi terapiyi Obstezhennya paciyentiv z sindromom obstruktivnogo nichnogo apnoe ProtipokazannyaEncefalopatiya bud yakoyi etiologiyi sho robit nemozhlivim produktivnij kontakt paciyenta s medpersonalom visokij rizik poshkodzhennya priladu oderzhannya nekorektnih danih Postijna forma fibrilyaciyi peredserd abo chasta ponad 10 skorochen ekstrasistoliya oderzhannya nekorektnih danih monitoringu Rizko virazhena bradikardiya ChSS mensh nizh 30 za hvilinu oderzhannya nekorektnih danih monitoringu Infekcijno zapalni zahvoryuvannya plecha u dilyanci nakladennya manzheti travmi plecha Vimushene porushennya normalnogo cirkadnogo ritmu snu ta aktivnosti nespannya Trombocitopeniya trombocitopatiya u fazi zagostrennya z pidvishenim rizikom krovotech Pogana perenosimist proceduri DMAT ranishe vidmova paciyenta Metodika provedennyaPidgotuvannya Do pochatku proceduri DMAT neobhidno utochniti umovi v yakih vono zdijsnyuvatimetsya ambulatorne monitoruvannya abo v stacionari chasovi ramki nichnogo snu zaplanovani fizichni navantazhennya tosho Na pidstavi opituvannya paciyenta prijmayetsya rishennya pro docilnist DMAT Ob yektivne obstezhennya paciyenta viznachennya ritmichnosti pulsu ta chastoti sercevih skorochen viznachennya AT na oboh rukah auskultativnim metodom Neobhidno vivchiti dani medichnoyi dokumentaciyi paciyenta Pri pozitivnomu rishenni na provedennya DMAT nayavnist pokaziv ta vidsutnist protipokaziv neobhidno oderzhati vid paciyenta informovanu zgodu na provedennya doslidzhennya Pislya oderzhannya zgodi neobhidno nalashtuvati monitor AT vstanoviti periodichnist zamiriv AT vden ta vnochi mezhi dnya j nochi riven signalu trivogi Manzheta pidbirayetsya individualno zalezhno vid obhvatu plecha paciyenta Pislya pidboru manzheta nakladayetsya na pleche paciyenta z yednuyetsya z reyestratorom AT a reyestrator fiksuyetsya na poyasi v chohli deyaki modeli suchasnih monitoriv AT fiksuyutsya bezposeredno na manzheti Proces monitoruvannya Pislya vstanovlennya monitoru neobhidno vidati paciyentu blank shodennika ta proinstruktuvati paciyenta vidnosno povedinki pid chas monitoruvannya Osnovni vimogi nastupni Retelne vedennya shodennika paciyentom Chim dokladnishi zapisi u shodenniku tim legshe zdijsnyuvati analiz dobovogo profilyu AT Neobhidno vidmichati periodi fizichnoyi ta rozumovoyi aktivnosti epizodi psihoemocijnih stresiv chas prijomu yizhi aktivnogo j pasivnogo vidpochinku mezhi nichnogo snu epizodi nichnih probudzhen chas prijomu dozi ta nazvi likiv ta biologichno aktivnih dobavok BAD Kontrolyuvati pravilne roztashuvannya manzheti na plechi Oberezhnist pri povodzhenni z priladom Viklyuchiti udari potraplyannya u prilad ridini vpliv silnih elektromagnitnih viprominyuvan rentgenivskih promeniv a vzimku nizkoyi temperaturi Rozslablennya ta maksimalnij spokij kincivki pid chas vimiryuvannya AT priladom ne ruhati kincivkami ne ruhatisya pishki zvilniti ruku na yakij nakladena manzheta vid vantazhu Zvesti do minimumu ruh v transporti pid chas doslidzhennya oskilki vibraciya transportnogo zasobu mozhe hibno sprijmatisya priladom yak pulsaciya manzheti i prizvesti do hibnih vimiryuvan Paciyent povinen dotrimuvatisya rekomendovanogo rezhimu snu ta aktivnosti protyagom doslidzhennya adzhe programa analizu u bilshosti vipadkiv dozvolyaye vstanoviti lishe odin period snu nichnij u vipadku kilkoh periodiv snu protyagom 24 godinnogo ciklu statistichnij analiz cirkadnih ritmiv AT znachno uskladnyuyetsya abo staye nemozhlivim Yaksho paciyent timchasovo znyav z plecha manzhetu slid vid yednati vid priladu povitryanu trubku Analiz rezultativ monitoringuNajbilshu uvagu slid pridilyati nastupnim pokaznikam DMAT Seredni pokazniki AT Analizuyutsya okremo pokazniki sistolichnogo diastolichnogo i serednogo AT V normi serednodobovij AT ne perevishuye 125 80 mm Hg serednodennij AT do 135 85 mm Hg serednonichnij do 120 75 mm Hg Rekomendaciyi Ukrayinskoyi asociaciyi kardiologiv z profilaktiki ta likuvannya AG 2004 Epizodichne perevishennya pokaznikiv AT sposterigayetsya majzhe v usih paciyentiv ale perevishennya serednih pokaznikiv uzhe svidchit pro nayavnist bilsh abo mensh stabilnoyi arterialnoyi gipertenziyi V takih vipadkah slid takozh ociniti inshi pokazniki indeksi chasu j ploshi gipertenziyi Maksimalni i minimalni pokazniki AT v rizni periodi dobi Samostijnogo diagnostichnogo znachennya ci pokazniki ne mayut oskilki navit v zdorovih osib pidvishennya AT zavzhdi reyestruyutsya pri fizichnih navantazhennyah ta psihoemocijnih stresah Ponad te vidsutnist adekvatnogo prirostu AT i ChSS pri fizichnomu navantazhenni maye nastorozhiti likarya ta napraviti na poshuk prichin oslablenoyi reakciyi sercevo sudinnoyi sistemi na navantazhennya Normalnimi ne pidvishenimi pokaznikami ofisnogo AT na sogodni vvazhayut dennij AT nizhche 140 90 mm Hg nichnij AT nizhche 120 80 mm Hg Pokazniki yaki perevishuyut vkazani mezhi vvazhayutsya pidvishenimi Nizhni mezhi normi arterialnogo tisku pri DMAT navedeni v tablici Dennij AT mm Hg Nichnij AT mm Hg Sistolichnij AT Diastolichnij AT Sistolichnij AT Diastolichnij AT Choloviki do 50 rokiv 108 65 90 48 Choloviki ponad 50 rokiv 108 65 87 50 Zhinki do 50 rokiv 100 60 84 45 Zhinki ponad 50 rokiv 90 60 84 49 Indeks chasu Indeks chasu gipertenziyi poznachayetsya u vidsotkah i vidobrazhuye kilkist zamiriv koli AT perevishuvav normativnij riven 140 90 vden ta 120 80 vnochi Pokaznik indeksu chasu gipertenziyi normuyetsya dlya sistolichnogo AT do 25 za rannimi dzherelami do 20 dlya diastolichnogo AT do 15 Dlya indeksu chasu gipertenziyi serednogo AT pokaznik 25 j vishe ye odnoznachno patologichnim ta daye pidstavi dlya vstanovlennya diagnozu gipertonichnoyi hvorobi abo simptomatichnoyi gipertenziyi Pri pokazniku 50 i vishe v dennij ta nichnij chas diagnostuyetsya stabilna arterialna gipertenziya Buvayut vipadki koli AT perevishuye normalni pokazniki protyagom vsogo chasu monitoringu a indeks chasu gipertenziyi dorivnyuye 100 ta ne vidobrazhuye podalshogo rostu AT V takomu vipadku dlya ocinki dinamiki AT mozhna vikoristovuvati pokaznik indeksu ploshi gipertenziyi Indeks chasu gipotenziyi virahovuyetsya analogichno indeksu chasu gipertenziyi yak vidsotkove spivvidnoshennya chasu vprodovzh yakogo AT buv nizhche normi Indeks ploshi gipertenziyi Indeks ploshi gipertenziyi indeks navantazhennya tiskom plosha pid krivoyu Indeks ploshi vimiryuyetsya v umovnih odinicyah ta vidobrazhuye ploshu pid krivoyu dobovogo grafiku AT sho perevishuye normalni pokazniki Indeks ploshi ne normuyetsya ale dozvolyaye ociniti vazhkist navantazhennya tiskom v dinamici v procesi likuvannya Sho vishe cej indeks tim vazhche gipertenziya Variabelnist AT Variabelnist AT vimiryuyetsya u mm Hg ta virahovuyetsya okremo dlya dnya j nochi Verhni mezhi normi dlya variabelnosti AT za rizni promizhki chasu Sistolichnij AT doba do 15 2 den do 15 nich do 15 Diastolichnij AT doba do 12 3 den do 14 nich do 12 Variabelnist AT pri 24 godinnomu monitoruvanni najchastishe rozrahovuyetsya yak standartne vidhilennya vid serednogo rozmiru abo koeficiyent variabelnosti za dobu den ta nich Sho vishe variabelnist tim girshe pokazniki regulyaciyi AT AT nestabilnij Gipotenzivni preparati mozhut yak znizhuvati tak i pidvishuvati variabelnist AT Stupin nichnogo znizhennya AT cirkadnij profil AT Stupin nichnogo znizhennya AT odin z najvazhlivishih pokaznikiv ce virazhene u vidsotkah vidnoshennya serednodennih pokaznikiv AT do serednonichnih V normi AT vnochi nizhche porivnyano z dennim na 10 20 Pokaznik cirkadnogo profilyu AT dozvolyaye kategorizuvati paciyentiv za harakterom regulyaciyi AT protyagom dobi Kategoriya paciyentiv Stupin znizhennya AT vnochi Normalne znizhennya AT vnochi angl Dipper 10 20 Nedostatnye znizhennya AT vnochi angl Non Dipper 0 9 Nadmirne znizhennya AT vnochi angl Over Dipper Ponad 20 22 Pidvishennya AT vnochi angl Night Peacker Menshe 0 Stupin ta shvidkist rankovogo pidvishennya AT Shvidkist i amplituda rankovogo pidvishennya AT ocinyuyutsya u diapazoni z 04 00 do 10 00 godin yak riznicya mizh maksimalnimi ta minimalnimi pokaznikami AT protyagom danogo promizhku chasu Vazhlivo pam yatati sho dlya adekvatnoyi ocinki danogo pokaznika neobhidne dotrimannya paciyentom normalnogo rezhimu dnya ta nochi tobto lyagti spati do opivnochi rankove probudzhennya ne piznishe 09 00 Normi rankovogo pidvishennya AT amplituda pidvishennya AT do 56 5 mm Hg shvidkist pidvishennya AT do 10 mm Hg god u deyakih dzherelah vkazana norma do 15 mm Hg god Amplituda pidvishennya AT ponad normu buvaye u paciyentiv z rankovim adrenergichnim spleskom ta zavzhdi svidchit pro pidvishenij rizik rankovih kardiovaskulyarnih podij Inodi nadmirna amplituda sposterigayetsya ne vnaslidok duzhe visokoyi rankovoyi gipertenziyi a pri virazhenij nichnij gipotenziyi u kategoriyi paciyentiv Over Dipper Taka situaciya svidchit pro visokij rizik ishemichnogo insultu Shvidkist pidvishennya AT ponad 15 mm Hg god odnoznachno ye patologichnoyu i takozh svidchit pro pidvishenij rizik kardiovaskulyarnih podij Indeks rigidnosti arterij Indeks rigidnosti arterij angl AASI Ambulatory Arterial Stiffnex Index IRA virahovuyetsya za formoyu oscilometrichnogo kolokolu abo cherez koeficiyent nahilu linijnoyi regresiyi DAT do SAT ta vidobrazhuye stupin zhorstkosti arterialnoyi sudinnoyi stinki Zagalnoviznanih normativiv IRA ne isnuye Za danimi okremih doslidzhen proponuyutsya nastupni normativi do 0 50 dlya osib molodogo ta serednogo viku do 0 70 dlya osib pohilogo viku Cirkadnij indeks chastoti sercevih skorochen Cirkadnij indeks ChSS virahovuyetsya yak spivvidnoshennya serednodennoyi ChSS do serednonichnoyi V normi vin skladaye 1 22 1 45 dzherelo Znizhennya indeksu sposterigayetsya pri monotonnij ChSS koli serce perestaye adekvatno reaguvati na signali vegetativnoyi nervovoyi sistemi pri cherguvanni periodiv navantazhennya ta vidpochinku vnaslidok zahvoryuvannya tobto nayavnij efekt viskovzuvannya sercya z pid regulyuyuchogo vplivu vegetativnoyi nervovoyi sistemi Takozh znizhennya danogo indeksu sposterigayetsya pri vplivi trivalodiyevih b adrenoblokatoriv Pidvishennya cirkadnogo indeksu ChSS reyestruyetsya pri sindromi slabkosti sinusovogo vuzla vegetosudinnij distoniyi z pidvishennyam variabelnosti ChSS pri nevrozah deyakih paroksizmalnih porushennyah sercevogo ritmu pri nepravilnomu zastosuvanni korotkodiyevih beta adrenoblokatoriv Dobovij monitoring arterialnogo tisku u ditejCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2024 Div takozhMonitoring medicina Holterivske monitoruvannyaPrimitkiGechko M M ta insh 2013 S 9 10 forma 003 6 o zatverdzhena nakazom MOZ Ukrayini 110 vid 14 02 2012 roku ros Sutochnoe monitorirovanie arterialnogo davleniya pri gipertonii metodicheskie voprosy Rogoza A N Nikolskij V P Oshepkova E V i dr pod red Arabidze G G Atkova O Yu storinka ros Olbinskaya L I Martynov A I Hapaev B A Monitorirovanie arterialnogo davleniya v kardiologii metodicheskie rekomendacii M 1998 99 s storinka ros Rukovodstvo po kardiologii pod red Kovalenko V N Kiev Morion 2008 1424 s il storinka ros Abirova E S Ispolzovanie kompleksnogo oscillometricheskogo monitorirovaniya arterialnogo davleniya i pokazatelej arterialnoj rigidnosti dlya ocenki effekta antigipertenzivnoj terapii avtoreferat dissertacii na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata medicinskih nauk Moskva 2011 storinka DzherelaGechko M M Chubirko K I Chopej I V Marshalik K E Gechko H A 2013 ZNAChENNYa DOBOVOGO MONITORINGU ARTERIALNOGO TISKU U PRAKTICI SIMEJNOGO LIKARYa Uzhgorod UzhNU Procitovano 31 travnya 2023 LiteraturaDobove monitoruvannya arterialnogo tisku i strukturno funkcionalnogo stanu sercya u hvorih na arterialnu gipertenziyu serednogo ta pohilogo viku T V KOLESNIK G A KOSOVA MIZhNARODNIJ MEDIChNIJ ZhURNAL 2017 4 S 5 12 Homovskij V V 2015 REZULTATI DOBOVOGO MONITORUVANNYa ARTERIALNOGO TISKU U HVORIH NA ARTERIALNU GIPERTENZIYu ASOCIJOVANU Z PATOLOGIYeYu HREBTA Visnik Vinnickogo nacionalnogo medichnogo universitetu T 19 1 135 138 Procitovano 31 travnya 2023 Yu M Sirenko G D Radchenko S A Polishuk 2008 Domashnye samomonitoruvannya arterialnogo tisku spivvidnoshennya z ofisnim vimiryuvannyam ta dobovim monitoruvannyam arterialnogo tisku Zhurnal Arterialna gipertenziya 1 1 PosilannyaSutochnoe monitorirovanie arterialnogo davleniya uchebnoe posobie dlya vrachej 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros ukr

Дата публікації:
Топ