Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«До відома: колонізована планета 5, Шикаста» (англ. «Re: Colonised Planet 5, Shikasta») або «Шикаста» (англ. Shikasta) — науково-фантастичний роман-антиутопія англійської письменниці Доріс Лессінг, який відкриває космічний цикл «Канопус в Аргосі», що складається з п'яти книг, що розповідає про протиборство трьох могутніх космічних імперій — Канопуса, Сіріуса і Путтіори. Це історія планети Шикаста (аналог планети Земля) з погляду Канопуса і представлена у вигляді «прикладу для студентів першого курсу канопейського колоніального правила». «Повна назва Колонізована планета 5: Шикаста». Назва «Шикаста» походить від слова на фарсі «шекастех», тобто Розбите.
| Автор | Доріс Лессінг |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Re: Colonised Planet 5, Shikasta |
| Країна |  Велика Британія |
| Мова | англійська |
| Серія | Канопус в Аргусі: архіви |
| Тема | галактика, d, Земля, всесвітня історія і екстрасенсорне сприйняття |
| Жанр | наукова фантастика |
| Видавництво | Alfred A. Knopf і d |
| Видано | 1979 |
| Наступний твір | d |
Зміст
Надається історія 3 цивілізацій. Канопус з сузір'я Корабель Арго (розповідь веде переважно його емісар Джохор), мешканці якого мають щось на кшталт колективного розуму і живуть мільйони років, Сіріус (менш розвинена) і Путтіора зі столицею на планеті Шаммат. Перші дві хороші й розумні, погана імперія — Путтіора. Інтереси всіх трьох стикаються на планеті Роханда (тобто «Квітуча» — назва Землі), що володіє дуже зручним становищем та умовами для розвитку життя. Цю планету оточують 6 метафізичних зон (подібних до космологічних площин), кожна з яких представляє різні рівні духовного буття.
Сіріус і Канопус ділять сфери впливу і проводять свої наукові досліди. Прискорюючи процес еволюції, Канопус стимулює появу на планеті племені людей («місцевих») і в якості наставників дає їм експортованих з іншої планети «велетнів». Вони постають тут своєрідними вчителями землян, расою більш давньою (так само як у міфах). Інопланетяни-велетні зображені як істоти, "для яких не існувало не тільки понять «зло» або «ворог», але навіть слів «опозиція», «протистояння». Водночас велетні зображені як виконавці волі більш розвинутої інопланетної цивілізації — Канопусу.
Між планетами встановлюється зв'язок, існує шлюз, через який на Роханду надходить «Субстанція-яку-ми-відчуваємо», що сприяє гармонійному і мудрому розвитку життя. Д.Лессінг пропонує художню гіпотезу про одухотворення первісних людей через втручання позаземних істот, котрі виводять землян на якісно новий духовно-інтелектуальний рівень, прилучивши їх до всезагального космічного розуму (у романі цей процес названо «Злукою»).
Космічні катастрофи й підступи Шаммата призводять до того, що шлюз закривається, субстанція виснажується, і золота доба людства закінчується. Починається біблійна історія, в якій доводиться хліб насущний добувати в поті чола свого, а дітей народжувати у хвороби своєї. В цілому тут повторюється та теорія припливів, що має коріння в одному з найбільш поширених вірувань про вічне знищення та відродження культури. Опис історії, що спрямовується посланниками з Канопуса, в цілому повторює основні фази тієї, що пропонується Старим Заповітом (потоп, шлюби з «янголами» тощо). В результаті такого розвитку — до кінця XX ст. людство перебуває на межі самознищення. З цього часу планета отримує назву Шикаста («Розбите»).
Посланці Канопуса забувають про свою місію — рятувати людство. На допомогу одному з них — Тафіку — прибуває на емісар Джохор, чиї реляції включені в текст розповіді. Він повинен подолати спокуси земного життя і виконати свою місію. Надалі в романі розповідаються історії людей, життя яких в тому чи іншому сенсі закінчилися крахом, через те, що посланець Тафік забув про своє призначення і не зміг в потрібний момент на них вплинути. Короткі, стислі до сторінки, рідко — двох.
У підсумку розпадається вже не Британська імперія, а вся Західна цивілізація. Китай фактично завойовує Європу, країни Третього світу в помсту за жахи колоніалізму відмовляються постачати продовольство колишнім господарям, майже всі природні ресурси виявляються безнадійно забрудненими. У Греції, при світлі смолоскипів на арені старовинного амфітеатру проходить Процес проти білої раси. Вирок однозначний: винні. Завершується роман ядерною катастрофою під час Третьої світової війни і повільним відродженням цивілізації в новому (старому, початковому) вигляді.
Характеристика
Форма роману тісно пов'язана зі змістом: розповідаючи історію, дія якої простягається в величезних тимчасових рамках (мільйони років), Д.Лессінг відмовляється від лінійної стратегії оповіді і вдається до випробуваного прийому — розповіді від імені головного героя, що перемежовується з його звітами, витягами з наукоподібної «Історії Шикасти», щоденниками та листами героїв другорядних. Д.Лессінг пропонує художню модель телепатії як універсальної мови, зрозумілої всім розумним істотам системи Канопусу, котра, втім, мала певні обмеження.
Бачення світу, яке може здатися людині XXI століття дещо зайве похмурим, для свого часу, 1970-х років, було цілком закономірним: черговий етап ескалації Холодної війни, загроза застосування ядерної зброї, глибока духовна криза в самій Великій Британії, початковий етап стурбованості екологічною ситуацією.
Особливістю цього роману Д.Лессінг є найвищою мірою переконливе поєднання соціальної критики зі зверненням до проблеми міфу як сховища «забутої пам'яті» і розповідання історій як невід'ємної частини людського «буття-в-світі». Короткі оповідки з історії окремих персонажів підтверджують славу Лессінг, як письменниці, що володіє дивовижною здатністю до аналізу соціального розвитку суспільства, і природженого оповідача. Коріння тероризму, почуття невлаштованості, розрив між поколіннями, відчуття часу в різні етапи життя показані з дивовижною ясністю і точністю.
В романі поєднано ідеї християнства, юдаїзму (багато алюзій на Старий Заповіт), гностицизм, бахаїзм, суфізм. Останній у 1960-х роках зацікавилася сама авторка. Роман «Шикаста» акцентує на циклічності життя на Землі, на зміні епох та цивілізацій (подібний мотив в індійських ведах — день та ніч Брахми). Англійська письменниця осмислює зародження культів, вірувань і загалом фольклору як єдиний можливий спосіб збереження згадки про золоту добу, втрачену культуру та вищу расу вчителів у період психологічного зламу.
Д.Лессінг творчо осмислює ідею необхідності пізнання людиною власної сутності, усвідомлення мети свого життя й духовного зросту всупереч спокусам матеріального світу, засуджує дегенерацію сучасного суспільства. Апелюючи до міфів та апокрифів, акцентує на необхідності віднайти в собі справжню глибинне «Я», здатне відчувати еманації добра й божественної справедливості. Письменниця пророкує апокаліпсис сучасної цивілізації й повернення людства до рівня свідомості божественних істот через трансформацію світоглядних стереотипів й відновлення зв'язку зі світовим розумом.
Джерела
- Lesley Hazelton, Doris Lessing on Feminism, Communism and 'Space Fiction'//The New York Times, 25 july 1982.
- Dixson, Barbara (1990). «Structural Complexity in Doris Lessing's Canopus Novels». Journal of the Fantastic in the Arts. Orlando, Florida: International Association for the Fantastic in the Arts. 2 (3): 14–22. JSTOR 43308052.
- Perrakis, Phyllis Sternberg (2004). The Four Levels of Detachment in Doris Lessing's Shikasta. The Journal of Bahá'í Studies. 14. Archived from the original on 14 April 2013.
- Waterman David Identity in Doris Lessing's Space Fiction Youngstown/David Waterman. -N.Y.: Cambria Press, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do vidoma kolonizovana planeta 5 Shikasta angl Re Colonised Planet 5 Shikasta abo Shikasta angl Shikasta naukovo fantastichnij roman antiutopiya anglijskoyi pismennici Doris Lessing yakij vidkrivaye kosmichnij cikl Kanopus v Argosi sho skladayetsya z p yati knig sho rozpovidaye pro protiborstvo troh mogutnih kosmichnih imperij Kanopusa Siriusa i Puttiori Ce istoriya planeti Shikasta analog planeti Zemlya z poglyadu Kanopusa i predstavlena u viglyadi prikladu dlya studentiv pershogo kursu kanopejskogo kolonialnogo pravila Povna nazva Kolonizovana planeta 5 Shikasta Nazva Shikasta pohodit vid slova na farsi shekasteh tobto Rozbite Do vidoma kolonizovana planeta 5 Shikasta Avtor Doris LessingNazva movoyu originalu Re Colonised Planet 5 ShikastaKrayina Velika BritaniyaMova anglijskaSeriya Kanopus v Argusi arhiviTema galaktika d Zemlya vsesvitnya istoriya i ekstrasensorne sprijnyattyaZhanr naukova fantastikaVidavnictvo Alfred A Knopf i dVidano 1979Nastupnij tvir dZmistNadayetsya istoriya 3 civilizacij Kanopus z suzir ya Korabel Argo rozpovid vede perevazhno jogo emisar Dzhohor meshkanci yakogo mayut shos na kshtalt kolektivnogo rozumu i zhivut miljoni rokiv Sirius mensh rozvinena i Puttiora zi stoliceyu na planeti Shammat Pershi dvi horoshi j rozumni pogana imperiya Puttiora Interesi vsih troh stikayutsya na planeti Rohanda tobto Kvitucha nazva Zemli sho volodiye duzhe zruchnim stanovishem ta umovami dlya rozvitku zhittya Cyu planetu otochuyut 6 metafizichnih zon podibnih do kosmologichnih ploshin kozhna z yakih predstavlyaye rizni rivni duhovnogo buttya Sirius i Kanopus dilyat sferi vplivu i provodyat svoyi naukovi doslidi Priskoryuyuchi proces evolyuciyi Kanopus stimulyuye poyavu na planeti plemeni lyudej miscevih i v yakosti nastavnikiv daye yim eksportovanih z inshoyi planeti veletniv Voni postayut tut svoyeridnimi vchitelyami zemlyan rasoyu bilsh davnoyu tak samo yak u mifah Inoplanetyani veletni zobrazheni yak istoti dlya yakih ne isnuvalo ne tilki ponyat zlo abo vorog ale navit sliv opoziciya protistoyannya Vodnochas veletni zobrazheni yak vikonavci voli bilsh rozvinutoyi inoplanetnoyi civilizaciyi Kanopusu Mizh planetami vstanovlyuyetsya zv yazok isnuye shlyuz cherez yakij na Rohandu nadhodit Substanciya yaku mi vidchuvayemo sho spriyaye garmonijnomu i mudromu rozvitku zhittya D Lessing proponuye hudozhnyu gipotezu pro oduhotvorennya pervisnih lyudej cherez vtruchannya pozazemnih istot kotri vivodyat zemlyan na yakisno novij duhovno intelektualnij riven priluchivshi yih do vsezagalnogo kosmichnogo rozumu u romani cej proces nazvano Zlukoyu Kosmichni katastrofi j pidstupi Shammata prizvodyat do togo sho shlyuz zakrivayetsya substanciya visnazhuyetsya i zolota doba lyudstva zakinchuyetsya Pochinayetsya biblijna istoriya v yakij dovoditsya hlib nasushnij dobuvati v poti chola svogo a ditej narodzhuvati u hvorobi svoyeyi V cilomu tut povtoryuyetsya ta teoriya pripliviv sho maye korinnya v odnomu z najbilsh poshirenih viruvan pro vichne znishennya ta vidrodzhennya kulturi Opis istoriyi sho spryamovuyetsya poslannikami z Kanopusa v cilomu povtoryuye osnovni fazi tiyeyi sho proponuyetsya Starim Zapovitom potop shlyubi z yangolami tosho V rezultati takogo rozvitku do kincya XX st lyudstvo perebuvaye na mezhi samoznishennya Z cogo chasu planeta otrimuye nazvu Shikasta Rozbite Poslanci Kanopusa zabuvayut pro svoyu misiyu ryatuvati lyudstvo Na dopomogu odnomu z nih Tafiku pribuvaye na emisar Dzhohor chiyi relyaciyi vklyucheni v tekst rozpovidi Vin povinen podolati spokusi zemnogo zhittya i vikonati svoyu misiyu Nadali v romani rozpovidayutsya istoriyi lyudej zhittya yakih v tomu chi inshomu sensi zakinchilisya krahom cherez te sho poslanec Tafik zabuv pro svoye priznachennya i ne zmig v potribnij moment na nih vplinuti Korotki stisli do storinki ridko dvoh U pidsumku rozpadayetsya vzhe ne Britanska imperiya a vsya Zahidna civilizaciya Kitaj faktichno zavojovuye Yevropu krayini Tretogo svitu v pomstu za zhahi kolonializmu vidmovlyayutsya postachati prodovolstvo kolishnim gospodaryam majzhe vsi prirodni resursi viyavlyayutsya beznadijno zabrudnenimi U Greciyi pri svitli smoloskipiv na areni starovinnogo amfiteatru prohodit Proces proti biloyi rasi Virok odnoznachnij vinni Zavershuyetsya roman yadernoyu katastrofoyu pid chas Tretoyi svitovoyi vijni i povilnim vidrodzhennyam civilizaciyi v novomu staromu pochatkovomu viglyadi HarakteristikaForma romanu tisno pov yazana zi zmistom rozpovidayuchi istoriyu diya yakoyi prostyagayetsya v velicheznih timchasovih ramkah miljoni rokiv D Lessing vidmovlyayetsya vid linijnoyi strategiyi opovidi i vdayetsya do viprobuvanogo prijomu rozpovidi vid imeni golovnogo geroya sho peremezhovuyetsya z jogo zvitami vityagami z naukopodibnoyi Istoriyi Shikasti shodennikami ta listami geroyiv drugoryadnih D Lessing proponuye hudozhnyu model telepatiyi yak universalnoyi movi zrozumiloyi vsim rozumnim istotam sistemi Kanopusu kotra vtim mala pevni obmezhennya Bachennya svitu yake mozhe zdatisya lyudini XXI stolittya desho zajve pohmurim dlya svogo chasu 1970 h rokiv bulo cilkom zakonomirnim chergovij etap eskalaciyi Holodnoyi vijni zagroza zastosuvannya yadernoyi zbroyi gliboka duhovna kriza v samij Velikij Britaniyi pochatkovij etap sturbovanosti ekologichnoyu situaciyeyu Osoblivistyu cogo romanu D Lessing ye najvishoyu miroyu perekonlive poyednannya socialnoyi kritiki zi zvernennyam do problemi mifu yak shovisha zabutoyi pam yati i rozpovidannya istorij yak nevid yemnoyi chastini lyudskogo buttya v sviti Korotki opovidki z istoriyi okremih personazhiv pidtverdzhuyut slavu Lessing yak pismennici sho volodiye divovizhnoyu zdatnistyu do analizu socialnogo rozvitku suspilstva i prirodzhenogo opovidacha Korinnya terorizmu pochuttya nevlashtovanosti rozriv mizh pokolinnyami vidchuttya chasu v rizni etapi zhittya pokazani z divovizhnoyu yasnistyu i tochnistyu V romani poyednano ideyi hristiyanstva yudayizmu bagato alyuzij na Starij Zapovit gnosticizm bahayizm sufizm Ostannij u 1960 h rokah zacikavilasya sama avtorka Roman Shikasta akcentuye na ciklichnosti zhittya na Zemli na zmini epoh ta civilizacij podibnij motiv v indijskih vedah den ta nich Brahmi Anglijska pismennicya osmislyuye zarodzhennya kultiv viruvan i zagalom folkloru yak yedinij mozhlivij sposib zberezhennya zgadki pro zolotu dobu vtrachenu kulturu ta vishu rasu vchiteliv u period psihologichnogo zlamu D Lessing tvorcho osmislyuye ideyu neobhidnosti piznannya lyudinoyu vlasnoyi sutnosti usvidomlennya meti svogo zhittya j duhovnogo zrostu vsuperech spokusam materialnogo svitu zasudzhuye degeneraciyu suchasnogo suspilstva Apelyuyuchi do mifiv ta apokrifiv akcentuye na neobhidnosti vidnajti v sobi spravzhnyu glibinne Ya zdatne vidchuvati emanaciyi dobra j bozhestvennoyi spravedlivosti Pismennicya prorokuye apokalipsis suchasnoyi civilizaciyi j povernennya lyudstva do rivnya svidomosti bozhestvennih istot cherez transformaciyu svitoglyadnih stereotipiv j vidnovlennya zv yazku zi svitovim rozumom DzherelaLesley Hazelton Doris Lessing on Feminism Communism and Space Fiction The New York Times 25 july 1982 Dixson Barbara 1990 Structural Complexity in Doris Lessing s Canopus Novels Journal of the Fantastic in the Arts Orlando Florida International Association for the Fantastic in the Arts 2 3 14 22 JSTOR 43308052 Perrakis Phyllis Sternberg 2004 The Four Levels of Detachment in Doris Lessing s Shikasta The Journal of Baha i Studies 14 Archived from the original on 14 April 2013 Waterman David Identity in Doris Lessing s Space Fiction Youngstown David Waterman N Y Cambria Press 2006