Дми́трівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Новодмитрівської сільської громади. Населення — 1391 чоловік.
село Дмитрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Громада | Новодмитрівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71040150050038919 |
Облікова картка | Дмитрівка |
Основні дані | |
Населення | 1391 |
Площа | 5,44 км² |
Поштовий індекс | 19751 |
Телефонний код | +380 4737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д.Координати: 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 85 м |
Водойми | р. Супій |
Відстань до обласного центру | 29,8 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 16 км |
Найближча залізнична станція | Золотоноша I |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Нова Дмитрівка |
Карта | |
Дмитрівка | |
Дмитрівка | |
Мапа | |
Село розташоване на річці Супій за 16 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 4 км від залізничного полустанку .
Історія
На території села виявлено поселення доби неоліту, 4 поселення доби бронзи та одне періоду Київської Русі.
За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в лісі, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 км на південний захід від центру села. Він займався рибальсьтвом та мисливством. Згодом до Дмитра Дмитренка почали прибувати інші кріпаки-втікачі і оселялися на "старому селі". Після ліквідації Запорозької Січі Катериною ІІ в село прибуло чимало козаків, які становили половину всього населення.
У 1734 році у селі була Димитріївська церква.
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в оренду бідному населенню. У центрі села була церква, «монополька» та крамниця єврея.
Село є на мапі 1816 року як Дмитріївське.
У 70-х роках XIX століття відкрито початкову школу, а в 1912 році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.
За даними на 1859 рік у власницькому і козацькому селі Золотоніського повіту Полтавської губернії, мешкало 1059 осіб (460 чоловічої статі та 599 — жіночої), налічувалось 156 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Піщанської волості мешкало 1466 осіб, налічувалось 254 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих двори, водяний і 2 вітряних млини, базари по вівторках, 4 маслобійних заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2220 осіб (1089 чоловічої статі та 1131 — жіночої), з яких 2210 — православної віри.
У 1930 році, під час примусової колективізації, було створено колгосп «Більшовик», який охопив майже всіх мешканців села. Головою цього колгоспу до 1941 року був Ярмола Петро Трохимович. У колгоспі було 90 корів, 256 коней, 10 пар волів, 2 автомашини.
Під час окупації села нацистами розстріляно із Дмитрівки 42 особи, у тому числі голову колгоспу П. Т. Ярмолу, депутата Верховної Ради УРСР О. К. Сливу, дружину і дітей голови колгоспу Г. П. Кісільова. 369 дмитрівців брали участь у Другій світовій війні, з них 194 нагороджені бойовими орденами і медалями (зокрема орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни І і ІІ ступенів), 263 людини загинули. На вшанування їх пам'яті в селі споруджено обеліск Слави та пам'ятник Невідомому солдатові.
На початок 1970-х років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте тваринництво. Працювали електростанція, млин, лісопильня. На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 750 місць, бібліотека з фондом 12,6 тисяч книг, дитячі ясла, садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ощадна каса.
Відомі люди
У селі народилися:
- — Герой Радянського Союзу;
- Людмила Павленко — член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з біатлону і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу. Паралімпійська чемпіонка у Сочі 2014. У її колекції 1 золота, 4 срібних і 15 бронзових нагород Паралімпійських ігор у Турині 2006, Ванкувері 2010 та Сочі 2024 з біатлону та лижних перегонів.
- Левчик Валентина Миколаївна — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-10-го скликань.
Галерея
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 977)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Дмитрівка на who-is-who.com.ua [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dmitrivka Dmi trivka selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Novodmitrivskoyi silskoyi gromadi Naselennya 1391 cholovik selo DmitrivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zolotoniskij rajonGromada Novodmitrivska silska gromadaKod KATOTTG UA71040150050038919Oblikova kartka Dmitrivka Osnovni daniNaselennya 1391Plosha 5 44 km Poshtovij indeks 19751Telefonnij kod 380 4737Geografichni daniGeografichni koordinati 49 40 21 pn sh 31 51 10 sh d 49 67250 pn sh 31 85278 sh d 49 67250 31 85278 Koordinati 49 40 21 pn sh 31 51 10 sh d 49 67250 pn sh 31 85278 sh d 49 67250 31 85278Serednya visota nad rivnem morya 85 mVodojmi r SupijVidstan do oblasnogo centru 29 8 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 16 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Zolotonosha IVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 kmMisceva vladaAdresa radi s Nova DmitrivkaKartaDmitrivkaDmitrivkaMapa Selo roztashovane na richci Supij za 16 km na zahid vid rajonnogo centru mista Zolotonosha ta za 4 km vid zaliznichnogo polustanku IstoriyaNa teritoriyi sela viyavleno poselennya dobi neolitu 4 poselennya dobi bronzi ta odne periodu Kiyivskoyi Rusi Za perekazami starozhiliv selo isnuvalo she za kripachchini Jogo zasnovnikom buv kripak Dmitrenko Dmitro yakij vtik vid pomishika i stav zhiti v lisi na berezi richki Supij na staromu seli sho nini za 3 km na pivdennij zahid vid centru sela Vin zajmavsya ribalstvom ta mislivstvom Zgodom do Dmitra Dmitrenka pochali pribuvati inshi kripaki vtikachi i oselyalisya na staromu seli Pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi Katerinoyu II v selo pribulo chimalo kozakiv yaki stanovili polovinu vsogo naselennya U 1734 roci u seli bula Dimitriyivska cerkva Naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya v Dmitrivci z yavilisya pomishiki Kononovich i Platkovskij yaki mayuchi rodyuchu zemlyu viddavali yiyi v orendu bidnomu naselennyu U centri sela bula cerkva monopolka ta kramnicya yevreya Selo ye na mapi 1816 roku yak Dmitriyivske U 70 h rokah XIX stolittya vidkrito pochatkovu shkolu a v 1912 roci 6 j klas do yakogo vstupilo 5 uchniv Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu i kozackomu seli Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 1059 osib 460 cholovichoyi stati ta 599 zhinochoyi nalichuvalos 156 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Pishanskoyi volosti meshkalo 1466 osib nalichuvalos 254 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih dvori vodyanij i 2 vitryanih mlini bazari po vivtorkah 4 maslobijnih zavodi Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2220 osib 1089 cholovichoyi stati ta 1131 zhinochoyi z yakih 2210 pravoslavnoyi viri U 1930 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgosp Bilshovik yakij ohopiv majzhe vsih meshkanciv sela Golovoyu cogo kolgospu do 1941 roku buv Yarmola Petro Trohimovich U kolgospi bulo 90 koriv 256 konej 10 par voliv 2 avtomashini Pid chas okupaciyi sela nacistami rozstrilyano iz Dmitrivki 42 osobi u tomu chisli golovu kolgospu P T Yarmolu deputata Verhovnoyi Radi URSR O K Slivu druzhinu i ditej golovi kolgospu G P Kisilova 369 dmitrivciv brali uchast u Drugij svitovij vijni z nih 194 nagorodzheni bojovimi ordenami i medalyami zokrema ordenami Chervonoyi Zirki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni I i II stupeniv 263 lyudini zaginuli Na vshanuvannya yih pam yati v seli sporudzheno obelisk Slavi ta pam yatnik Nevidomomu soldatovi Na pochatok 1970 h rokiv kolgosp Bilshovik mav v koristuvanni 3 1 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 2 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute tvarinnictvo Pracyuvali elektrostanciya mlin lisopilnya Na toj chas v seli diyali serednya shkola budinok kulturi na 750 misc biblioteka z fondom 12 6 tisyach knig dityachi yasla sadok feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku oshadna kasa Vidomi lyudiU seli narodilisya Geroj Radyanskogo Soyuzu Lyudmila Pavlenko chlen paralimpijskoyi zbirnoyi Ukrayini majster mizhnarodnogo klasu z biatlonu i lizhnih gonok chotirikratna chempionka svitu Paralimpijska chempionka u Sochi 2014 U yiyi kolekciyi 1 zolota 4 sribnih i 15 bronzovih nagorod Paralimpijskih igor u Turini 2006 Vankuveri 2010 ta Sochi 2024 z biatlonu ta lizhnih peregoniv Levchik Valentina Mikolayivna Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 10 go sklikan GalereyaDzherelaDmitrivka u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Primitkimaps vlasenko net 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 977 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 172 X 270 120 s ros doref Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaDmitrivka na who is who com ua 11 lipnya 2020 u Wayback Machine