Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дискурси про сіль і залізо кит трад 鹽鐵論 піньїнь Yán Tiě Lùn дебати що відбулися при імператорському дворі у 81 році до н

Дискурси про сіль і залізо

Дискурси про сіль і залізо

Дискурси про сіль і залізо (кит. трад.: 鹽鐵論; піньїнь: Yán Tiě Lùn) — дебати, що відбулися при імператорському дворі у 81 році до н. е., щодо державної політики в Китаї за правління династії Хань. Попередній імператор, Лю Че, скасував політику laissez-faire своїх попередників і ввів широке розмаїття державних інтервенцій, таких як: впровадження державних монополій на видобуток у Китаї солі й заліза, схеми стабілізації цін і податок на капітал. Ці дії спричинили палкі дебати з приводу політики імператора. Після його смерті, під час правління Лю Фуліна, регент [en] закликав усіх вчених імперії прийти до столиці, Чананя, для обговорення державної економічної політики.

image
Історія Китаю
Історія Китаю:
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньґо
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцять варварських держав Східна Цзінь
Південні та Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

У дебатах вирізнялися дві фракції, що протистояли одна одній, — реформісти та модерністи. Реформісти були здебільшого конфуціанськими вченими, що протистояли політиці імператора Лю Че та вимагали скасування монополій на сіль і залізо, припинення державних схем зі стабілізації цін і величезних скорочень державних видатків, щоб полегшити тягар на суспільстві. Модерністи підтримували продовження політики імператора Лю Че, щоб спрямувати прибутки приватних торговців у державну казну з метою фінансування урядових військових і колонізаторських кампаній на півночі та заході.

Результати цих дебатів були змішаними. Модерністи були більш успішними та їх політика продовжувалася і після імператора Лю Че протягом більшої частини періоду Західної (Ранньої) Хань. Проте реформісти скасували цю політику, окрім державної монополії на карбування монет, під час Східної (Пізньої) Хань.

«Дискурси про сіль і залізо» збереглися у вигляді задокументованих діалогів, які являють собою цінне письмове свідчення економічних умов, політики й суспільних дискусій тогочасного Китаю.

Примітки

  1. Wagner, 2001, с. 13—14.
  2. Twitchett, 1986, с. 563.
  3. Twitchett, 1986, с. 187—190.
  4. Twitchett, 1986, с. 587—588.

Джерела

  • Donald B. Wagner. The State and the Iron Industry in Han China. — Copenhagen : NIAS Press, 2001. — 148 с. — .
  • Denis Twitchett, Michael Loewe, John King Fairbank. The Cambridge History of China: Volume 1, The Ch'in and Han Empires, 221 BC-AD 220. — Cambridge : Cambridge University Press, 1986. — 981 с. — .


image Це незавершена стаття з китайської історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Diskursi pro sil i zalizo kit trad 鹽鐵論 pinyin Yan Tie Lun debati sho vidbulisya pri imperatorskomu dvori u 81 roci do n e shodo derzhavnoyi politiki v Kitayi za pravlinnya dinastiyi Han Poperednij imperator Lyu Che skasuvav politiku laissez faire svoyih poperednikiv i vviv shiroke rozmayittya derzhavnih intervencij takih yak vprovadzhennya derzhavnih monopolij na vidobutok u Kitayi soli j zaliza shemi stabilizaciyi cin i podatok na kapital Ci diyi sprichinili palki debati z privodu politiki imperatora Pislya jogo smerti pid chas pravlinnya Lyu Fulina regent en zaklikav usih vchenih imperiyi prijti do stolici Chananya dlya obgovorennya derzhavnoyi ekonomichnoyi politiki Istoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj U debatah viriznyalisya dvi frakciyi sho protistoyali odna odnij reformisti ta modernisti Reformisti buli zdebilshogo konfucianskimi vchenimi sho protistoyali politici imperatora Lyu Che ta vimagali skasuvannya monopolij na sil i zalizo pripinennya derzhavnih shem zi stabilizaciyi cin i velicheznih skorochen derzhavnih vidatkiv shob polegshiti tyagar na suspilstvi Modernisti pidtrimuvali prodovzhennya politiki imperatora Lyu Che shob spryamuvati pributki privatnih torgovciv u derzhavnu kaznu z metoyu finansuvannya uryadovih vijskovih i kolonizatorskih kampanij na pivnochi ta zahodi Rezultati cih debativ buli zmishanimi Modernisti buli bilsh uspishnimi ta yih politika prodovzhuvalasya i pislya imperatora Lyu Che protyagom bilshoyi chastini periodu Zahidnoyi Rannoyi Han Prote reformisti skasuvali cyu politiku okrim derzhavnoyi monopoliyi na karbuvannya monet pid chas Shidnoyi Piznoyi Han Diskursi pro sil i zalizo zbereglisya u viglyadi zadokumentovanih dialogiv yaki yavlyayut soboyu cinne pismove svidchennya ekonomichnih umov politiki j suspilnih diskusij togochasnogo Kitayu PrimitkiWagner 2001 s 13 14 Twitchett 1986 s 563 Twitchett 1986 s 187 190 Twitchett 1986 s 587 588 DzherelaDonald B Wagner The State and the Iron Industry in Han China Copenhagen NIAS Press 2001 148 s ISBN 9788787062770 Denis Twitchett Michael Loewe John King Fairbank The Cambridge History of China Volume 1 The Ch in and Han Empires 221 BC AD 220 Cambridge Cambridge University Press 1986 981 s ISBN 0 521 24327 0 Ce nezavershena stattya z kitajskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ