Династія Цзінь (офіційно Велика Цзінь; 1115–1234) — династія чжурчженів, що правила в державі Цзінь, одній з трьох великих держав поряд з китайською Сун та киданською Ляо, що виникли після розпаду Танської імперії.
大金 Цзінь | |||||||||||
| |||||||||||
Династія Цзінь (позначено сірим кольором) | |||||||||||
Столиця | (1122—1153) Чжунду (1153—1214) Кайфен (1122—1153) (1214—1234) | ||||||||||
Релігії | Буддизм Конфуціанство даосизм | ||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Заснування | 1115 | ||||||||||
- облога Кайфена | 1234 | ||||||||||
- Повалення | 1234 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Держава Цзінь з'явився в результаті повстання, що вибухнуло у 1115 під проводом вождя чжурчженів Ваньяня Агуди (також відомого як Тайцзу) проти династії Ляо. Повстанцям вдалося встановити контроль над північним Китаєм, після чого Агуда прийняв титул імператора і уклав союз із Сун проти Ляо. Союз тривав у 1117-1122 до повного розгрому Ляо, після чого почалися довгорічні війни з Сун. Протягом свого правління чжурченці Цзінь швидко адаптувалися до китайських звичаїв і навіть зміцнили Велику стіну для захисту від монголів. У межах внутрішньої політики Цзінь сприяв розвитку низки культурних досягнень, таких як відродження конфуціанства.
Чжурчжені зуміли взяти під контроль значні території сучасних Маньчжурії та Монголії. 1204 року вони перемогли Північну Сун, змусивши її платити данину. У 1210 році почалися тривалі війни з монголами на чолі із Чингісханом. Вони завершилися у 1234 році захопленням монголами столиці Кайфена і загибеллю 9 лютого останнього імператора Ваньяня Ченліня, що стало остаточним падінням династії Цзінь.
Династія Цзінь, офіційно відома як Великий Джин, проіснувала з 1115 по 1234 р. як одна з останніх династій в китайській історії до монгольського завоювання Китаю. Її ім'я іноді пишуть як Kin, Jurchen Jin або Jinn англійською мовою, щоб відрізнити його від попередньої династії Китаю, чиє ім'я ідентичне, коли транскрибується без діакритичних позначок тону в системі Ханью Піньїнь для стандартної китайської мови. Її також іноді називають «династією Юрхен» або «Юрхен Джин», оскільки її лідер-засновник Агуда (правив у 1115—1123) був походженням Ваньяна Юрхена.
Історія
До 11 століття журченці стали васалами правителів хітан з династії Ляо. Журченці в районі річки Ялу були притоками Горьо з часів правління Ван Геона, який закликав їх під час воєн пізнішого періоду трьох королівств, але журченці неодноразово змінювали вірність між Ляо і Горьо з недоцільності. Вони пропонували данину обом судам з політичної необхідності та залучення матеріальних благ.
Однією з причин повстання Юрхен і падіння Ляо був звичай ґвалтування одружених юрченських жінок та юрченських дівчат посланниками Хітану, що викликало невдоволення журченців. Звичай Хітану займатися сексом з неодруженими дівчатами сам по собі не був проблемою, оскільки господарі юрченців пригощали журченів із запрошеними повіями. Практика гостьової проституції — надання жінок, їжі та притулку для гостей — була поширеною серед журчан.
Як зафіксував Хон Хао, неодружені дочки сімей Юрчен нижчих і середніх класів в селах Юрчен були передані гітанським гінцям для сексу. Посланців пісні серед Цзінь так само розважали співаючі дівчата в Гід, Хенань. Немає жодних доказів того, що гостьова проституція неодружених юрченських дівчат китанським чоловікам була обурена журчанами. Лише тоді, коли хітани змусили аристократичні сім'ї Юрчен відмовлятися від своїх прекрасних дружин в якості запрошених повій для посланців Хітану, журчани ображались. Це свідчить про те, що у верхніх класах Юрхен лише чоловік мав право на свою одружену дружину, тоді як серед нижчих класів юрченців цнотливість неодружених дівчат та секс із китанськими чоловіками не перешкоджали їх можливості пізніше одружуватися.
Міграція на південь
Після захоплення Північного Китаю династія Цзінь ставала дедалі синічнішою. Близько трьох мільйонів людей, з них половина з них журченці, мігрували на південь до північного Китаю протягом двох десятиліть, і ця меншість управляла близько 30 мільйонами людей. Журчанам були надані земельні гранти та організовано у спадкові військові частини: 300 домогосподарств створили муке (роту), а 7–10 муків створили менган (батальйон) [23]. Багато хто одружився з хань китайцями, хоча заборона юрченським дворянам одружуватися з хань китайцями була знята лише в 1191. Після смерті імператора Тайдзун у 1135 р. Наступні три імператори Цзінь були онуками Агуди від трьох різних принців. Імператор Сідзун (р. 1135—1149) вивчав класику і писав китайську поезію. Він прийняв китайські культурні традиції Хань, але вищі посади мали дворяни Юрчен.
Пізніше в житті імператор Сідзунг став алкоголіком і стратив багатьох чиновників за його критику. У нього також були вбиті лідери Юрхена, які протистояли йому, навіть ті, що належали до клану Ваньян. У 1149 році він був убитий родиною та дворянами, яка зробила його кузена Ваньяна Лянга наступним імператором Цзінь. Через жорстокість як своєї внутрішньої, так і зовнішньої політики, Ваньян Лянг був посмертно понижений з посади імператора. Отже, історики зазвичай називають його посмертним ім'ям «Принц привітання».
Повстання на півночі
Узурпувавши трон, Ваньян Лянг розпочав програму легітимації свого правління імператора Китаю. У 1153 р. Він переніс головну столицю імперії з префектури Хуінінг (на південь від сучасного Харбіна) до колишньої столиці Ляо Яньцзінь (сучасний Пекін). Через чотири роки, в 1157 році, щоб підкреслити постійність переїзду, він зруйнував дворянські резиденції в префектурі Хуінінг. Ваньян Лянг також реконструював колишню столицю Сун Біньцзін (нинішній Кайфен), яку було пограбовано в 1127 році, зробивши її південною столицею Цзінь.
Ваньян Лянг також намагався придушити інакомислення, вбивши дворян Юрчен, стративши 155 князів. Щоб здійснити свою мрію стати правителем усього Китаю, Ваньян Лянг напав на династію Південних Сун в 1161. Тим часом у Шанцзіні, на колишній силовій базі Джурченів, спалахнули два одночасних заколоти: очолюваний кузен Ваньяна Лян коронований Ваньян Йонг, а також інші племена хітанів. Ваньян Лянг повинен був вивести війська Цзінь з півдня Китаю, щоб придушити повстання. Сили Цзінь були розгромлені силами Сун у битві при Каїші та битві при Тангдао. Маючи збіднену військову силу, Ваньян Лянг не зумів досягти успіху у своїй спробі вторгнення в південну династію Сун. Нарешті, він був убитий власними генералами в грудні 1161 р. Через його поразки. У столиці також було вбито його сина та спадкоємця.
Хоча коронований у жовтні, Ваньян Йонг (імператор Шицзун) не був офіційно визнаний імператором до вбивства спадкоємця Ваньяна Лянга.Повстання хітанів було придушено лише в 1164 році; їхніх коней конфіскували, щоб повстанцям довелося зайнятися землеробством. Інші кавалерійські підрозділи Хітан та Сі були включені в армію Цзінь. Оскільки ці внутрішні повстання сильно послабили здатність Цзінь протистояти Південній Сонзі у військовому відношенні, суд Цзінь під керівництвом імператора Шицзонга почав переговори про мир. Договір про Лонгін (隆興 和 議) був підписаний в 1164 р. І відкрив понад 40 років миру між двома імперіями.
На початку 1180-х років імператор Шицзун запровадив реструктуризацію 200 одиниць мангану, щоб усунути зловживання податками та допомогти журченцям. Заохочувалось комунальне господарство. Імперія Цзінь процвітала і мала великий надлишок зерна в запасі. Хоча вивчений у класиці китайської мови, імператор Шицзун був також відомий як пропагандист мови та культури Джурчен; за його правління ряд китайських класичних творів було перекладено на Юрчен, була заснована Імператорська Академія Юрчен, і імператорські іспити почали пропонуватися на мові Юрчен. Правління імператора Шицунга (1161—1189) нащадкам запам'ятало як час порівняльного миру та процвітання, а самого імператора порівнювали з міфологічними правителями Яо та Шунь. Бідні сім'ї Юрчен на південних маршрутах батальйонів і рот батальйонів та рот намагалися вести спосіб життя заможних сімей Юрченів та уникати сільськогосподарських робіт, продаючи власних дочок Юрхен у рабство та здаючи їх землю ханським орендарям. Заможні журчани бенкетували і пили, носили дамаск і шовк. Історія Цзінь (Цзіньші) говорить, що імператор Шицзун Цзінь взяв це до відома і спробував зупинити ці справи в 1181 р.
Падіння Цзінь
Починаючи з початку 13 століття, династія Цзінь почала відчувати тиск монголів з півночі. Вперше Чингісхан ввів монголів на територію Західної Ся в 1205 році, а спустошив її через чотири роки. У 1211 р. Близько 50 000 монгольських вершників вторглися в імперію Цзінь і почали поглинати повстанців Хітан і Юрчен. Цзінь мав велику армію з 150 000 кіннотниками, але покинув «західну столицю» Датун (див. Також битву при Єхулін). Наступного року монголи вирушили на північ і розграбували Цзінь «східну столицю», а в 1213 році вони взяли в облогу «центральну столицю» Чжунду (нинішній Пекін). У 1214 році Цзінь уклав принизливий договір, але зберіг столицю. Того літа імператор Сюаньцзун покинув центральну столицю і переніс уряд у «південну столицю» Кайфен, зробивши це офіційним місцем влади династії Цзінь.
У 1216 р. Яструбина фракція при імператорському дворі Цзінь переконала імператора Сюаньцзуна напасти на династію Сун, але в 1219 р. Вони були розбиті там же річкою Янцзи, де Ваньян Лян зазнав поразки в 1161. Династія Цзінь зараз зіткнулася з двома передньої війни, яку вони не могли собі дозволити. Крім того, імператор Айдзунг виграв спадкову боротьбу проти свого брата, а потім швидко закінчив війну і повернувся до столиці. Він уклав мир з тангутами Західної Ся, які були союзниками з монголами.
Дочка імператора Юрчен Цзінь Ваньяна Йонджі, принцеса Юрчен Цигуо була одружена з монгольським лідером Чингісханом в обмін на полегшення монгольської облоги над Чжунду (Пекін) під час завоювання монголами династії Цзінь .
Багато ханських китайців та хітанів перебігли до монголів, щоб битися проти династії Цзінь. Два китайські лідери хань, Ши Тяньце і Лю Хейма (劉 黑馬), і хітан Сяо Чжала (蕭 札 剌) перейшли та командували трьома туменами в монгольській армії [30]. Лю Хейма і Ши Тяньце служили наступникові Чингісхана, Угедей-хану . Лю Хейма і Ши Тяньсян очолювали армії проти Західної Ся для монголів [32]. Було чотири хамена Хамена і три китану, кожен з яких складався з 10000 військовослужбовців. Три генерали-хітани Шимо Бейдіер (石 抹 孛 迭 兒), Табуїр (塔 不已 兒) і Сяо Чжунсі (蕭 重 喜; син Сяо Жали) командували трьома тутанськими туменами і чотирма генералами Хана Чжан Роу (張 柔), Ян Ши (嚴實), Ши Тяньце і Лю Хейма командували чотирма ханами Хана під керівництвом Огедей-хана .
Чингісхан помер у 1227 році, коли його армії атакували Західну Ся. Його наступник, Угедей-хан, знову вторгся в династію Цзінь у 1232 році за сприяння південної династії Сун. Журчені намагалися чинити опір; але коли в 1233 році монголи взяли в облогу Кайфен, імператор Айдзун втік на південь до міста Кайчжоу. Співочно-монгольська армія оточила столицю, і наступного року імператор Айдзунг покінчив життя самогубством, повісившись, щоб не потрапити в полон в обложених Кайчжоу монголами, поклавши край династії Цзінь у 1234 році Територія династії Цзінь мала бути розділена між монголами та династією Сун. Однак через затяжні територіальні суперечки династія Сун і монголи врешті-решт почали війну між собою за ці території.
В Імперії Степів Рене Грусет повідомляє, що монголи завжди дивувались доблесті воїнів Юрхен, які протрималися до семи років після смерті Чингісхана.
Наука
За цієї династії набули розвитку точні науки, зокрема ті, що сприяли вдосконаленню знарядь для проведення війни (облоги та захопленню міст). У першу чергу це стосується математики (Лі Е). В цей час також працювали провідні медики Ма Юй, Хе Жоюй, , Лю Ваньсу, Чжан Цунчжен, .
Культура
Були продовжені традиції династій Тан та Північна Сун. Відомі численні поети та поетеси цієї доби. Одним з них був Юань Хаовень.
Правителі Цзінь
Храмове ім'я (廟號 miàohào) | Посмертне ім'я (諡號 shìhào) | Особисте ім'я (姓名 xìngmíng) | Роки правління | Ера літочислення (年號 niánhào) та роки ери |
---|---|---|---|---|
Історично найбільш вживана форма: «Цзінь» + храмове ім'я або посмертне ім'я | ||||
Тай-цзу 太祖 Tàizǔ | надто складне, не використовується | Ваньянь Агуда 完顏阿骨打 Wányán Āgǔdǎ | 1115–1123 | |
Тай-цзун 太宗 Tàizōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Уцимай 完顏吳乞買 Wányán Wúqǐmǎi або | 1123–1134 | |
Сі-цзун 熙宗 Xīzōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Хела 完顏合剌 Wányán Hélá або | 1135–1149 | |
відсутнє | Хайлін-ван 海陵王 Hǎilíngwáng | Ваньянь Лян 完顏亮 Wányán Liàng | 1149–1161 | |
Ши-цзун 世宗 Shìzōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Юн 完顏雍 Wányán Yōng | 1161–1189 | |
Чжан-цзун 章宗 Zhāngzōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Цзін 完顏璟 Wányán Jǐng | 1190–1208 | |
відсутнє | Вейшао-ван 衛紹王 Wèishàowáng або | Ваньянь Юнцзі 完顏永濟 Wányán Yǒngjì | 1209–1213 | |
Сюань-цзун 宣宗 Xuānzōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Сюнь 完顏珣 Wányán Xún | 1213–1223 | |
Ай-цзун 哀宗 Āizōng | надто складне, не використовується | Ваньянь Шоусюй 完顏守緒 Wányán Shǒuxù | 1224–1234 | |
відсутнє | Мо-ді 末帝 Mòdì | Ваньянь Ченлінь 完顏承麟 Wányán Chénglín | 1234 | відсутнє |
Пам'ятники цзінської епохи
- Стела-пам'ятник князю Есикую (Дигунаю) — полководцю чжурчженей, з-під Усурійська. Зараз в Хабаровську
- Черепаха-п'єдестал з-під Усурійська. XII ст.
- Стела з написом «Яньцзи Мяо» (Храм Яньцзи, тобто Янь Хуея) в Цюйфу (праворуч). 24 р. ери Дадин (1184 р. н.е.)
- Стела на черепасі в храмі Конфуція (Цюйфу). 2 р. ери Чен'ян (1197 р. н.е.)
- Бронзові цимбали
Примітки
- Lipschutz, Leonard (2000). Century-by-century : a summary of world history. San Jose: Writers Club Press. ISBN . OCLC 57070511.
- CASE 83. Problem-Based Physiology. Elsevier. 2010. с. 220—221. ISBN .
- Tillman, Hoyt Cleveland; West, Stephen H. (1995). . Albany: State University of New York Press. ISBN . OCLC 42854926. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 18 травня 2021.
- Rossabi, Morris (1983). China among equals : the Middle Kingdom and its neighbors, 10th-14th centuries. Berkeley: University of California Press. ISBN . OCLC 7671639.
- Time Line. Women of the Conquest Dynasties. University of Hawaii Press. 31 грудня 2017. с. xi—xii. ISBN .
- Schneider, Julia (2011). The Jin Revisited: New Assessment of Jurchen Emperors. Journal of Song-Yuan Studies. Т. 41, № 1. с. 343—404. doi:10.1353/sys.2011.0030. ISSN 2154-6665. Процитовано 18 травня 2021.
- T., J. -R.; Revel, Jacques; Wachtel, Nathan (1996-10). Une école pour les sciences sociales. De la VIe section à l'École des Hautes Etudes en Sciences Sociales. Revue Française de Sociologie. Т. 37, № 4. с. 674. doi:10.2307/3322158. ISSN 0035-2969. Процитовано 18 травня 2021.
- Broadbridge, Anne F. (2018). Women and the making of the Mongol Empire. Cambridge. ISBN . OCLC 1022078179.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Czin Ne slid plutati z dinastiyeyu Cin sho pravila v Kitayi u 221 206 rokah do n e Ne slid plutati z dinastiyeyu Cin sho pravila v Kitayi u 1636 1912 rokah Dinastiya Czin oficijno Velika Czin 1115 1234 dinastiya chzhurchzheniv sho pravila v derzhavi Czin odnij z troh velikih derzhav poryad z kitajskoyu Sun ta kidanskoyu Lyao sho vinikli pislya rozpadu Tanskoyi imperiyi 大金 Czin 1115 1234Czin istorichni kordoni na kartiDinastiya Czin poznacheno sirim kolorom Stolicya 1122 1153 Chzhundu 1153 1214 Kajfen 1122 1153 1214 1234 Religiyi Buddizm Konfucianstvo daosizmForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnuvannya 1115 obloga Kajfena 1234 Povalennya 1234Poperednik NastupnikDinastiya LyaoDinastiya Pivnichna Sun Dinastiya YuanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya CzinIstoriya KitayuIstoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatorivDinastiya SyaDinastiya ShanDinastiya Chzhou Zahidna ChzhouShidna Chzhou Period ChuncyuPeriod ChzhangoDinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chasDinastiya Han Zahidna HanDinastiya Sin Van ManShidna HanEpoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya UCzin Zahidna CzinShistnadcyat varvarskih derzhav Shidna CzinPivdenni ta Pivnichni dinastiyiDinastiya SujDinastiya TanDinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstvPivnichna Sun Dinastiya SunDinastiya Czin Si Sya Pivdenna SunDinastiya YuanDinastiya MinDinastiya CinRespublika KitajKitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Derzhava Czin z yavivsya v rezultati povstannya sho vibuhnulo u 1115 pid provodom vozhdya chzhurchzheniv Vanyanya Agudi takozh vidomogo yak Tajczu proti dinastiyi Lyao Povstancyam vdalosya vstanoviti kontrol nad pivnichnim Kitayem pislya chogo Aguda prijnyav titul imperatora i uklav soyuz iz Sun proti Lyao Soyuz trivav u 1117 1122 do povnogo rozgromu Lyao pislya chogo pochalisya dovgorichni vijni z Sun Protyagom svogo pravlinnya chzhurchenci Czin shvidko adaptuvalisya do kitajskih zvichayiv i navit zmicnili Veliku stinu dlya zahistu vid mongoliv U mezhah vnutrishnoyi politiki Czin spriyav rozvitku nizki kulturnih dosyagnen takih yak vidrodzhennya konfucianstva Chzhurchzheni zumili vzyati pid kontrol znachni teritoriyi suchasnih Manchzhuriyi ta Mongoliyi 1204 roku voni peremogli Pivnichnu Sun zmusivshi yiyi platiti daninu U 1210 roci pochalisya trivali vijni z mongolami na choli iz Chingishanom Voni zavershilisya u 1234 roci zahoplennyam mongolami stolici Kajfena i zagibellyu 9 lyutogo ostannogo imperatora Vanyanya Chenlinya sho stalo ostatochnim padinnyam dinastiyi Czin Dinastiya Czin oficijno vidoma yak Velikij Dzhin proisnuvala z 1115 po 1234 r yak odna z ostannih dinastij v kitajskij istoriyi do mongolskogo zavoyuvannya Kitayu Yiyi im ya inodi pishut yak Kin Jurchen Jin abo Jinn anglijskoyu movoyu shob vidrizniti jogo vid poperednoyi dinastiyi Kitayu chiye im ya identichne koli transkribuyetsya bez diakritichnih poznachok tonu v sistemi Hanyu Pinyin dlya standartnoyi kitajskoyi movi Yiyi takozh inodi nazivayut dinastiyeyu Yurhen abo Yurhen Dzhin oskilki yiyi lider zasnovnik Aguda praviv u 1115 1123 buv pohodzhennyam Vanyana Yurhena IstoriyaDo 11 stolittya zhurchenci stali vasalami praviteliv hitan z dinastiyi Lyao Zhurchenci v rajoni richki Yalu buli pritokami Goro z chasiv pravlinnya Van Geona yakij zaklikav yih pid chas voyen piznishogo periodu troh korolivstv ale zhurchenci neodnorazovo zminyuvali virnist mizh Lyao i Goro z nedocilnosti Voni proponuvali daninu obom sudam z politichnoyi neobhidnosti ta zaluchennya materialnih blag Odniyeyu z prichin povstannya Yurhen i padinnya Lyao buv zvichaj gvaltuvannya odruzhenih yurchenskih zhinok ta yurchenskih divchat poslannikami Hitanu sho viklikalo nevdovolennya zhurchenciv Zvichaj Hitanu zajmatisya seksom z neodruzhenimi divchatami sam po sobi ne buv problemoyu oskilki gospodari yurchenciv prigoshali zhurcheniv iz zaproshenimi poviyami Praktika gostovoyi prostituciyi nadannya zhinok yizhi ta pritulku dlya gostej bula poshirenoyu sered zhurchan Yak zafiksuvav Hon Hao neodruzheni dochki simej Yurchen nizhchih i serednih klasiv v selah Yurchen buli peredani gitanskim gincyam dlya seksu Poslanciv pisni sered Czin tak samo rozvazhali spivayuchi divchata v Gid Henan Nemaye zhodnih dokaziv togo sho gostova prostituciya neodruzhenih yurchenskih divchat kitanskim cholovikam bula oburena zhurchanami Lishe todi koli hitani zmusili aristokratichni sim yi Yurchen vidmovlyatisya vid svoyih prekrasnih druzhin v yakosti zaproshenih povij dlya poslanciv Hitanu zhurchani obrazhalis Ce svidchit pro te sho u verhnih klasah Yurhen lishe cholovik mav pravo na svoyu odruzhenu druzhinu todi yak sered nizhchih klasiv yurchenciv cnotlivist neodruzhenih divchat ta seks iz kitanskimi cholovikami ne pereshkodzhali yih mozhlivosti piznishe odruzhuvatisya Migraciya na pivdenPislya zahoplennya Pivnichnogo Kitayu dinastiya Czin stavala dedali sinichnishoyu Blizko troh miljoniv lyudej z nih polovina z nih zhurchenci migruvali na pivden do pivnichnogo Kitayu protyagom dvoh desyatilit i cya menshist upravlyala blizko 30 miljonami lyudej Zhurchanam buli nadani zemelni granti ta organizovano u spadkovi vijskovi chastini 300 domogospodarstv stvorili muke rotu a 7 10 mukiv stvorili mengan bataljon 23 Bagato hto odruzhivsya z han kitajcyami hocha zaborona yurchenskim dvoryanam odruzhuvatisya z han kitajcyami bula znyata lishe v 1191 Pislya smerti imperatora Tajdzun u 1135 r Nastupni tri imperatori Czin buli onukami Agudi vid troh riznih princiv Imperator Sidzun r 1135 1149 vivchav klasiku i pisav kitajsku poeziyu Vin prijnyav kitajski kulturni tradiciyi Han ale vishi posadi mali dvoryani Yurchen Piznishe v zhitti imperator Sidzung stav alkogolikom i strativ bagatoh chinovnikiv za jogo kritiku U nogo takozh buli vbiti lideri Yurhena yaki protistoyali jomu navit ti sho nalezhali do klanu Vanyan U 1149 roci vin buv ubitij rodinoyu ta dvoryanami yaka zrobila jogo kuzena Vanyana Lyanga nastupnim imperatorom Czin Cherez zhorstokist yak svoyeyi vnutrishnoyi tak i zovnishnoyi politiki Vanyan Lyang buv posmertno ponizhenij z posadi imperatora Otzhe istoriki zazvichaj nazivayut jogo posmertnim im yam Princ privitannya Povstannya na pivnochiUzurpuvavshi tron Vanyan Lyang rozpochav programu legitimaciyi svogo pravlinnya imperatora Kitayu U 1153 r Vin perenis golovnu stolicyu imperiyi z prefekturi Huining na pivden vid suchasnogo Harbina do kolishnoyi stolici Lyao Yanczin suchasnij Pekin Cherez chotiri roki v 1157 roci shob pidkresliti postijnist pereyizdu vin zrujnuvav dvoryanski rezidenciyi v prefekturi Huining Vanyan Lyang takozh rekonstruyuvav kolishnyu stolicyu Sun Binczin ninishnij Kajfen yaku bulo pograbovano v 1127 roci zrobivshi yiyi pivdennoyu stoliceyu Czin Vanyan Lyang takozh namagavsya pridushiti inakomislennya vbivshi dvoryan Yurchen strativshi 155 knyaziv Shob zdijsniti svoyu mriyu stati pravitelem usogo Kitayu Vanyan Lyang napav na dinastiyu Pivdennih Sun v 1161 Tim chasom u Shanczini na kolishnij silovij bazi Dzhurcheniv spalahnuli dva odnochasnih zakoloti ocholyuvanij kuzen Vanyana Lyan koronovanij Vanyan Jong a takozh inshi plemena hitaniv Vanyan Lyang povinen buv vivesti vijska Czin z pivdnya Kitayu shob pridushiti povstannya Sili Czin buli rozgromleni silami Sun u bitvi pri Kayishi ta bitvi pri Tangdao Mayuchi zbidnenu vijskovu silu Vanyan Lyang ne zumiv dosyagti uspihu u svoyij sprobi vtorgnennya v pivdennu dinastiyu Sun Nareshti vin buv ubitij vlasnimi generalami v grudni 1161 r Cherez jogo porazki U stolici takozh bulo vbito jogo sina ta spadkoyemcya Hocha koronovanij u zhovtni Vanyan Jong imperator Shiczun ne buv oficijno viznanij imperatorom do vbivstva spadkoyemcya Vanyana Lyanga Povstannya hitaniv bulo pridusheno lishe v 1164 roci yihnih konej konfiskuvali shob povstancyam dovelosya zajnyatisya zemlerobstvom Inshi kavalerijski pidrozdili Hitan ta Si buli vklyucheni v armiyu Czin Oskilki ci vnutrishni povstannya silno poslabili zdatnist Czin protistoyati Pivdennij Sonzi u vijskovomu vidnoshenni sud Czin pid kerivnictvom imperatora Shiczonga pochav peregovori pro mir Dogovir pro Longin 隆興 和 議 buv pidpisanij v 1164 r I vidkriv ponad 40 rokiv miru mizh dvoma imperiyami Na pochatku 1180 h rokiv imperator Shiczun zaprovadiv restrukturizaciyu 200 odinic manganu shob usunuti zlovzhivannya podatkami ta dopomogti zhurchencyam Zaohochuvalos komunalne gospodarstvo Imperiya Czin procvitala i mala velikij nadlishok zerna v zapasi Hocha vivchenij u klasici kitajskoyi movi imperator Shiczun buv takozh vidomij yak propagandist movi ta kulturi Dzhurchen za jogo pravlinnya ryad kitajskih klasichnih tvoriv bulo perekladeno na Yurchen bula zasnovana Imperatorska Akademiya Yurchen i imperatorski ispiti pochali proponuvatisya na movi Yurchen Pravlinnya imperatora Shicunga 1161 1189 nashadkam zapam yatalo yak chas porivnyalnogo miru ta procvitannya a samogo imperatora porivnyuvali z mifologichnimi pravitelyami Yao ta Shun Bidni sim yi Yurchen na pivdennih marshrutah bataljoniv i rot bataljoniv ta rot namagalisya vesti sposib zhittya zamozhnih simej Yurcheniv ta unikati silskogospodarskih robit prodayuchi vlasnih dochok Yurhen u rabstvo ta zdayuchi yih zemlyu hanskim orendaryam Zamozhni zhurchani benketuvali i pili nosili damask i shovk Istoriya Czin Czinshi govorit sho imperator Shiczun Czin vzyav ce do vidoma i sprobuvav zupiniti ci spravi v 1181 r Padinnya CzinPochinayuchi z pochatku 13 stolittya dinastiya Czin pochala vidchuvati tisk mongoliv z pivnochi Vpershe Chingishan vviv mongoliv na teritoriyu Zahidnoyi Sya v 1205 roci a spustoshiv yiyi cherez chotiri roki U 1211 r Blizko 50 000 mongolskih vershnikiv vtorglisya v imperiyu Czin i pochali poglinati povstanciv Hitan i Yurchen Czin mav veliku armiyu z 150 000 kinnotnikami ale pokinuv zahidnu stolicyu Datun div Takozh bitvu pri Yehulin Nastupnogo roku mongoli virushili na pivnich i rozgrabuvali Czin shidnu stolicyu a v 1213 roci voni vzyali v oblogu centralnu stolicyu Chzhundu ninishnij Pekin U 1214 roci Czin uklav prinizlivij dogovir ale zberig stolicyu Togo lita imperator Syuanczun pokinuv centralnu stolicyu i perenis uryad u pivdennu stolicyu Kajfen zrobivshi ce oficijnim miscem vladi dinastiyi Czin U 1216 r Yastrubina frakciya pri imperatorskomu dvori Czin perekonala imperatora Syuanczuna napasti na dinastiyu Sun ale v 1219 r Voni buli rozbiti tam zhe richkoyu Yanczi de Vanyan Lyan zaznav porazki v 1161 Dinastiya Czin zaraz zitknulasya z dvoma perednoyi vijni yaku voni ne mogli sobi dozvoliti Krim togo imperator Ajdzung vigrav spadkovu borotbu proti svogo brata a potim shvidko zakinchiv vijnu i povernuvsya do stolici Vin uklav mir z tangutami Zahidnoyi Sya yaki buli soyuznikami z mongolami Dochka imperatora Yurchen Czin Vanyana Jondzhi princesa Yurchen Ciguo bula odruzhena z mongolskim liderom Chingishanom v obmin na polegshennya mongolskoyi oblogi nad Chzhundu Pekin pid chas zavoyuvannya mongolami dinastiyi Czin Bagato hanskih kitajciv ta hitaniv perebigli do mongoliv shob bitisya proti dinastiyi Czin Dva kitajski lideri han Shi Tyance i Lyu Hejma 劉 黑馬 i hitan Syao Chzhala 蕭 札 剌 perejshli ta komanduvali troma tumenami v mongolskij armiyi 30 Lyu Hejma i Shi Tyance sluzhili nastupnikovi Chingishana Ugedej hanu Lyu Hejma i Shi Tyansyan ocholyuvali armiyi proti Zahidnoyi Sya dlya mongoliv 32 Bulo chotiri hamena Hamena i tri kitanu kozhen z yakih skladavsya z 10000 vijskovosluzhbovciv Tri generali hitani Shimo Bejdier 石 抹 孛 迭 兒 Tabuyir 塔 不已 兒 i Syao Chzhunsi 蕭 重 喜 sin Syao Zhali komanduvali troma tutanskimi tumenami i chotirma generalami Hana Chzhan Rou 張 柔 Yan Shi 嚴實 Shi Tyance i Lyu Hejma komanduvali chotirma hanami Hana pid kerivnictvom Ogedej hana Chingishan pomer u 1227 roci koli jogo armiyi atakuvali Zahidnu Sya Jogo nastupnik Ugedej han znovu vtorgsya v dinastiyu Czin u 1232 roci za spriyannya pivdennoyi dinastiyi Sun Zhurcheni namagalisya chiniti opir ale koli v 1233 roci mongoli vzyali v oblogu Kajfen imperator Ajdzun vtik na pivden do mista Kajchzhou Spivochno mongolska armiya otochila stolicyu i nastupnogo roku imperator Ajdzung pokinchiv zhittya samogubstvom povisivshis shob ne potrapiti v polon v oblozhenih Kajchzhou mongolami poklavshi kraj dinastiyi Czin u 1234 roci Teritoriya dinastiyi Czin mala buti rozdilena mizh mongolami ta dinastiyeyu Sun Odnak cherez zatyazhni teritorialni superechki dinastiya Sun i mongoli vreshti resht pochali vijnu mizh soboyu za ci teritoriyi V Imperiyi Stepiv Rene Gruset povidomlyaye sho mongoli zavzhdi divuvalis doblesti voyiniv Yurhen yaki protrimalisya do semi rokiv pislya smerti Chingishana NaukaZa ciyeyi dinastiyi nabuli rozvitku tochni nauki zokrema ti sho spriyali vdoskonalennyu znaryad dlya provedennya vijni oblogi ta zahoplennyu mist U pershu chergu ce stosuyetsya matematiki Li E V cej chas takozh pracyuvali providni mediki Ma Yuj He Zhoyuj Lyu Vansu Chzhan Cunchzhen KulturaBuli prodovzheni tradiciyi dinastij Tan ta Pivnichna Sun Vidomi chislenni poeti ta poetesi ciyeyi dobi Odnim z nih buv Yuan Haoven Praviteli CzinHramove im ya 廟號 miaohao Posmertne im ya 諡號 shihao Osobiste im ya 姓名 xingming Roki pravlinnya Era litochislennya 年號 nianhao ta roki eriIstorichno najbilsh vzhivana forma Czin hramove im ya abo posmertne im yaTaj czu 太祖 Taizǔ nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Aguda 完顏阿骨打 Wanyan Agǔdǎ 1115 1123 Shougo 收國 Shōuguo 1115 1116 Tyanfu 天輔 Tianfǔ 1117 1123Taj czun 太宗 Taizōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Ucimaj 完顏吳乞買 Wanyan Wuqǐmǎi abo Vanyan Shen Chen 完顏晟 Wanyan Sheng Cheng 1123 1134 Tyanhuej 天會 Tianhui 1123 1134Si czun 熙宗 Xizōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Hela 完顏合剌 Wanyan Hela abo Vanyan Dan 完顏亶 Wanyan Dǎn 1135 1149 Tyanhuej 天會 Tianhui 1135 1138 Tyanczyuan 天眷 Tianjuan 1138 1141 Huantun 皇統 Huangtǒng 1141 1149vidsutnye Hajlin van 海陵王 Hǎilingwang Vanyan Lyan 完顏亮 Wanyan Liang 1149 1161 Tyande 天德 Tiande 1149 1153 Chzhenyuan 貞元 Zhenyuan 1153 1156 Chzhenlun 正隆 Zhenglong 1156 1161Shi czun 世宗 Shizōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Yun 完顏雍 Wanyan Yōng 1161 1189 Dadin 大定 Dading 1161 1189Chzhan czun 章宗 Zhangzōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Czin 完顏璟 Wanyan Jǐng 1190 1208 Minchan 明昌 Mingchang 1190 1196 Chen an 承安 Cheng an 1196 1200 Tajhe 泰和 Taihe 1200 1208vidsutnye Vejshao van 衛紹王 Weishaowang abo Vej van 衛王 Weiwang Vanyan Yunczi 完顏永濟 Wanyan Yǒngji 1209 1213 Daan 大安 Da an 1209 1212 Chuncin 崇慶 Chongqing 1212 1213 Chzhinin 至寧 Zhining 1213Syuan czun 宣宗 Xuanzōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Syun 完顏珣 Wanyan Xun 1213 1223 Chzhen yu 貞祐 Zhenyou 1213 1217 Sindin 興定 Xingding 1217 1222 Yuanguan 元光 Yuanguang 1222 1223Aj czun 哀宗 Aizōng nadto skladne ne vikoristovuyetsya Vanyan Shousyuj 完顏守緒 Wanyan Shǒuxu 1224 1234 Chzhenda 正大 Zhengda 1224 1232 Kajsin 開興 Kaixing 1232 Tyansin 天興 Tianxing 1232 1234vidsutnye Mo di 末帝 Modi Vanyan Chenlin 完顏承麟 Wanyan Chenglin 1234 vidsutnyePam yatniki czinskoyi epohiStela pam yatnik knyazyu Esikuyu Digunayu polkovodcyu chzhurchzhenej z pid Usurijska Zaraz v Habarovsku Cherepaha p yedestal z pid Usurijska XII st Stela z napisom Yanczi Myao Hram Yanczi tobto Yan Hueya v Cyujfu pravoruch 24 r eri Dadin 1184 r n e Stela na cherepasi v hrami Konfuciya Cyujfu 2 r eri Chen yan 1197 r n e Bronzovi cimbaliPrimitkiLipschutz Leonard 2000 Century by century a summary of world history San Jose Writers Club Press ISBN 0 595 12578 6 OCLC 57070511 CASE 83 Problem Based Physiology Elsevier 2010 s 220 221 ISBN 978 1 4160 4217 4 Tillman Hoyt Cleveland West Stephen H 1995 Albany State University of New York Press ISBN 0 585 04539 9 OCLC 42854926 Arhiv originalu za 23 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2021 Rossabi Morris 1983 China among equals the Middle Kingdom and its neighbors 10th 14th centuries Berkeley University of California Press ISBN 0 520 04383 9 OCLC 7671639 Time Line Women of the Conquest Dynasties University of Hawaii Press 31 grudnya 2017 s xi xii ISBN 978 0 8248 6024 0 Schneider Julia 2011 The Jin Revisited New Assessment of Jurchen Emperors Journal of Song Yuan Studies T 41 1 s 343 404 doi 10 1353 sys 2011 0030 ISSN 2154 6665 Procitovano 18 travnya 2021 T J R Revel Jacques Wachtel Nathan 1996 10 Une ecole pour les sciences sociales De la VIe section a l Ecole des Hautes Etudes en Sciences Sociales Revue Francaise de Sociologie T 37 4 s 674 doi 10 2307 3322158 ISSN 0035 2969 Procitovano 18 travnya 2021 Broadbridge Anne F 2018 Women and the making of the Mongol Empire Cambridge ISBN 978 1 108 42489 9 OCLC 1022078179