Яросла́в Іва́нович Дзи́ра (2 травня 1931, с. Трушевичі, Старосамбірський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка — 21 серпня 2009, Львів) — член спілки письменників України, кандидат філологічних наук, історик-джерелознавець, публіцист, історіограф, літературознавець, шевченкознавець, перекладач.
Ярослав Дзира | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 травня 1931 с. Трушевичі, Старосамбірський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка | |||
Помер | 21 серпня 2009 (78 років) Львів | |||
Громадянство | СРСР→ Україна | |||
Діяльність | філолог, історіограф, джерелознавець | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
Мова творів | українська | |||
|
Життєпис
Народився і виростав у селянській родині в селі Трушевичі (нині Самбірського району, Львівської області). 1947 року за вільнодумство Ярослава виключили з Нижанковицької середньої школи. Продовжив навчання у Новоміській середній школі. З 1948 року викладав у початкових класах Передільницької семирічної школи. Невдовзі був звільнений за відмову вступити до комсомолу. Деякий час працював у Добромильському райфінвідділі. 1950 року закінчив Дрогобицький учительський інститут і працював один рік у вечірній школі в місті Турці. 1953 року поступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка і 1958 року закінчив його з відзнакою. Вступив до аспірантури академічного Інституту літератури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям, академік Олександр Білецький. Через кілька років за вільнодумство Дзиру звільняють. Починається 15-річна заборона друкуватися, на його праці не можна було посилатись. Між 1972 та 1987 роками з'явилася лише низка статей у «Шевченківському словнику». Майже 11 років учений заробляв на прожиття випадковими роботами, включаючи фізичні. У 1983—1990 роках працював учителем англійської мови у вечірній школі. 1990 року його прийняли до Спілки письменників України, 1991 року обрали академіком Української Могилянсько-Мазепинської академії наук у Торонто (Канада) І лише 1994 року його було поновлено на роботі в інституті історії на посаду старшого наукового співробітника.
Помер Ярослав Дзира 21 серпня 2009 року після важкої хвороби.
Творчість
Науковий доробок Ярослава Дзири становить понад 300 друкованих праць, у тому числі «Літопис Самовидця» (1971 р.). Він автор численних досліджень про творчість Т. Шевченка, М. Грушевського, М. Гоголя, В. Стуса та інших. Виступав з лекціями і доповідями в Україні, США, Канаді, Польщі. До 70-ліття вченого вийшла двотомна «Збірка наукових праць».
Джерела
- Степан Величенко «Історія, історики й історіописання совєтських часів». Інтерв'ю з Ярославом Дзирою (Київ, осінь 1988 року) [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua. — 18.06.2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarosla v Iva novich Dzi ra 2 travnya 1931 s Trushevichi Starosambirskij povit Lvivske voyevodstvo Polska respublika 21 serpnya 2009 Lviv chlen spilki pismennikiv Ukrayini kandidat filologichnih nauk istorik dzhereloznavec publicist istoriograf literaturoznavec shevchenkoznavec perekladach Yaroslav DziraNarodivsya 2 travnya 1931 1931 05 02 s Trushevichi Starosambirskij povit Lvivske voyevodstvo Polska respublikaPomer 21 serpnya 2009 2009 08 21 78 rokiv LvivGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist filolog istoriograf dzhereloznavecAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Mova tvoriv ukrayinskaZhittyepisNarodivsya i virostav u selyanskij rodini v seli Trushevichi nini Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 1947 roku za vilnodumstvo Yaroslava viklyuchili z Nizhankovickoyi serednoyi shkoli Prodovzhiv navchannya u Novomiskij serednij shkoli Z 1948 roku vikladav u pochatkovih klasah Peredilnickoyi semirichnoyi shkoli Nevdovzi buv zvilnenij za vidmovu vstupiti do komsomolu Deyakij chas pracyuvav u Dobromilskomu rajfinviddili 1950 roku zakinchiv Drogobickij uchitelskij institut i pracyuvav odin rik u vechirnij shkoli v misti Turci 1953 roku postupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka i 1958 roku zakinchiv jogo z vidznakoyu Vstupiv do aspiranturi akademichnogo Institutu literaturi Jogo naukovim kerivnikom stav uchenij zi svitovim im yam akademik Oleksandr Bileckij Cherez kilka rokiv za vilnodumstvo Dziru zvilnyayut Pochinayetsya 15 richna zaborona drukuvatisya na jogo praci ne mozhna bulo posilatis Mizh 1972 ta 1987 rokami z yavilasya lishe nizka statej u Shevchenkivskomu slovniku Majzhe 11 rokiv uchenij zaroblyav na prozhittya vipadkovimi robotami vklyuchayuchi fizichni U 1983 1990 rokah pracyuvav uchitelem anglijskoyi movi u vechirnij shkoli 1990 roku jogo prijnyali do Spilki pismennikiv Ukrayini 1991 roku obrali akademikom Ukrayinskoyi Mogilyansko Mazepinskoyi akademiyi nauk u Toronto Kanada I lishe 1994 roku jogo bulo ponovleno na roboti v instituti istoriyi na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika Pomer Yaroslav Dzira 21 serpnya 2009 roku pislya vazhkoyi hvorobi TvorchistNaukovij dorobok Yaroslava Dziri stanovit ponad 300 drukovanih prac u tomu chisli Litopis Samovidcya 1971 r Vin avtor chislennih doslidzhen pro tvorchist T Shevchenka M Grushevskogo M Gogolya V Stusa ta inshih Vistupav z lekciyami i dopovidyami v Ukrayini SShA Kanadi Polshi Do 70 littya vchenogo vijshla dvotomna Zbirka naukovih prac DzherelaStepan Velichenko Istoriya istoriki j istoriopisannya sovyetskih chasiv Interv yu z Yaroslavom Dziroyu Kiyiv osin 1988 roku 22 veresnya 2016 u Wayback Machine Historians in ua 18 06 2014