Джордже Андреєвич-Кун (31 березня 1904 — 17 січня 1964) — сербський художник і академік. Він розробив Герб міста Белграда і Герб Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії та югославські ордени та медалі (разом з Антуном Августинчичем).
Джордже Андреєвич-Кун | ||||
---|---|---|---|---|
серб. Ђорђе Андрејевић-Кун | ||||
Народження | 31 березня 1904[1][2] Бреслау, Королівство Пруссія, Німецька імперія | |||
Смерть | 17 січня 1964[3][1](59 років) | |||
Белград, СР Сербія, СФРЮ | ||||
Країна | СФРЮ | |||
Жанр | портрет | |||
Діяльність | художник, vexillographer, wood engraver, художник-гравер | |||
Працівник | Белградський університет | |||
Член | Сербська академія наук і мистецтв | |||
Партія | Комуністична партія Югославії | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Учасник | громадянська війна в Іспанії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Джордже Андреєвич-Кун у Вікісховищі | ||||
Життя
Джордже народився у родині, де батько був серб, а мати — німкеня. Більшу частину освіти він здобув у Берліні та Белграді. Він був випускником «Белградської академії мистецтв». Потімі навчався в Італії (1926—1928) та Парижі, Франція (1928—1929). У 1931 році його дизайн виграв Першу премію за Герб міста Белграда, яким він є і сьогодні. У 1931 і 1932 рр. мав моноспектаклі в Белграді, Загребі та Новому Саді. У 1934 році він приєднався до формування групи «Живот» югославських художників. Його набір гравюри на дереві «Криваве золото» було видано в 1937 році. Він воював з Міжнародними бригадами в Громадянській війні в Іспанії, під час якої в 1939 році був виданий його ксилографічний набір «За свободу». Наступного року він видав свою збірку «Ескізи, малювання та дослідження» (Skice, crtezi, studije) в Іспанії. З 1941 по 1945 рік він був учасником сил «Національного визволення Югославії».
Відзнаки
У 1946 р. його малюнки «Партизани» були нагороджені премією Югославської Федерації за графіку, а в 1949 р. — його олійна робота «Свідки жаху» (Svedoci užasa) — премією Югославської Федерації за живопис . У 1951—1953 роках належав до незалежників (Самостальних). У 1945 році він приєднався до факультету в якості професора «Академії вишуканих мистецтв» у Белграді, а з 1959 по 1963 рік був деканом кафедри образотворчих мистецтв Белградського університету після того, як Академію було включено до університету.
У 1950 році був обраний членом-кореспондентом «Академії мистецтв і наук», а в 1958 році — дійсним членом. З 1957 по 1960 рік — президент Югославської федерації художників. У роки, що настали після Другої світової війни, він проводив виставки в Белграді (1953 та 1959), Крагуеваці, Чачаку, Ніші, Скоп'є, Земуні та Сомборі, а також у Берліні в 1963.
Понад 60 картин знаходяться в музеях країни та за кордоном, приблизно стільки ж належить державним установам та підприємствам, а решта — у приватних колекціях. Перераховано понад 1000 малюнків; більшість з них знаходиться в музейних колекціях.
Джордже Андреєвич-Кун помер 17 січня 1964 року в Белграді .
Суперечка
Під час широких чисток під егідою більшовиків у Белграді після звільнення міста від німецько-фашистських німців Радянською Червоною Армією та очолюваними комуністами югославськими партизанами, 40-річний Андреєвич-Кун та його дружина Нада переїхали в квартиру, що належала живописцю Бранку Поповичу Лише через кілька днів до того Поповича стратили нові комуністичні влади.
Галерея
- Громадська кухня No4
- Підвішений чоловік і згвалтована жінка
Примітки
- RKDartists
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dimitrovska, Dijana (29 листопада 2006). . . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
- Stojković, I. (26 червня 2005). . . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2014.
- Stamenković, Stanko (19 лютого 2011). . . Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 29 грудня 2014.
Посилання
- (PD)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzhe Andreyevich Kun 31 bereznya 1904 17 sichnya 1964 serbskij hudozhnik i akademik Vin rozrobiv Gerb mista Belgrada i Gerb Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi ta yugoslavski ordeni ta medali razom z Antunom Avgustinchichem Dzhordzhe Andreyevich Kunserb Ђorђe Andreјeviћ KunNarodzhennya31 bereznya 1904 1904 03 31 1 2 Breslau Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaSmert17 sichnya 1964 1964 01 17 3 1 59 rokiv Belgrad SR Serbiya SFRYuKrayina SFRYuZhanrportretDiyalnisthudozhnik vexillographer wood engraver hudozhnik graverPracivnikBelgradskij universitetChlenSerbska akademiya nauk i mistectvPartiyaKomunistichna partiya YugoslaviyiBatkodBrati sestridUchasnikgromadyanska vijna v IspaniyiNagorodi Dzhordzhe Andreyevich Kun u VikishovishiZhittyaDzhordzhe narodivsya u rodini de batko buv serb a mati nimkenya Bilshu chastinu osviti vin zdobuv u Berlini ta Belgradi Vin buv vipusknikom Belgradskoyi akademiyi mistectv Potimi navchavsya v Italiyi 1926 1928 ta Parizhi Franciya 1928 1929 U 1931 roci jogo dizajn vigrav Pershu premiyu za Gerb mista Belgrada yakim vin ye i sogodni U 1931 i 1932 rr mav monospektakli v Belgradi Zagrebi ta Novomu Sadi U 1934 roci vin priyednavsya do formuvannya grupi Zhivot yugoslavskih hudozhnikiv Jogo nabir gravyuri na derevi Krivave zoloto bulo vidano v 1937 roci Vin voyuvav z Mizhnarodnimi brigadami v Gromadyanskij vijni v Ispaniyi pid chas yakoyi v 1939 roci buv vidanij jogo ksilografichnij nabir Za svobodu Nastupnogo roku vin vidav svoyu zbirku Eskizi malyuvannya ta doslidzhennya Skice crtezi studije v Ispaniyi Z 1941 po 1945 rik vin buv uchasnikom sil Nacionalnogo vizvolennya Yugoslaviyi VidznakiU 1946 r jogo malyunki Partizani buli nagorodzheni premiyeyu Yugoslavskoyi Federaciyi za grafiku a v 1949 r jogo olijna robota Svidki zhahu Svedoci uzasa premiyeyu Yugoslavskoyi Federaciyi za zhivopis U 1951 1953 rokah nalezhav do nezalezhnikiv Samostalnih U 1945 roci vin priyednavsya do fakultetu v yakosti profesora Akademiyi vishukanih mistectv u Belgradi a z 1959 po 1963 rik buv dekanom kafedri obrazotvorchih mistectv Belgradskogo universitetu pislya togo yak Akademiyu bulo vklyucheno do universitetu U 1950 roci buv obranij chlenom korespondentom Akademiyi mistectv i nauk a v 1958 roci dijsnim chlenom Z 1957 po 1960 rik prezident Yugoslavskoyi federaciyi hudozhnikiv U roki sho nastali pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin provodiv vistavki v Belgradi 1953 ta 1959 Kraguevaci Chachaku Nishi Skop ye Zemuni ta Sombori a takozh u Berlini v 1963 Ponad 60 kartin znahodyatsya v muzeyah krayini ta za kordonom priblizno stilki zh nalezhit derzhavnim ustanovam ta pidpriyemstvam a reshta u privatnih kolekciyah Pererahovano ponad 1000 malyunkiv bilshist z nih znahoditsya v muzejnih kolekciyah Dzhordzhe Andreyevich Kun pomer 17 sichnya 1964 roku v Belgradi SuperechkaPid chas shirokih chistok pid egidoyu bilshovikiv u Belgradi pislya zvilnennya mista vid nimecko fashistskih nimciv Radyanskoyu Chervonoyu Armiyeyu ta ocholyuvanimi komunistami yugoslavskimi partizanami 40 richnij Andreyevich Kun ta jogo druzhina Nada pereyihali v kvartiru sho nalezhala zhivopiscyu Branku Popovichu Lishe cherez kilka dniv do togo Popovicha stratili novi komunistichni vladi GalereyaGromadska kuhnya No4 Pidvishenij cholovik i zgvaltovana zhinka PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dimitrovska Dijana 29 listopada 2006 Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 29 grudnya 2014 Stojkovic I 26 chervnya 2005 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 grudnya 2014 Stamenkovic Stanko 19 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 29 grudnya 2014 Posilannya PD