Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Буль (англ. George Boole; 2 листопада 1815, Лінкольн, Англія — 8 грудня 1864, , Корк, Ірландія) — британський математик і філософ.
| Джордж Буль | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. George Boole | ||||
| Західна філософія | ||||
 | ||||
| Народження | 2 листопада 1815 , Лінкольншир, Англія | |||
| Смерть | 8 грудня 1864 (49 років) , графство Корк, Ірландія пневмонія | |||
| Поховання | Корк | |||
| Громадянство (підданство) |  Сполучене Королівство[1] | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Член | Лондонське королівське товариство | |||
| Основні інтереси | математика, логіка, філософія математики | |||
| Значні ідеї | Булева алгебра | |||
| Вплинув | інформатика, Бертран Рассел, Чарльз Пірс, , Клод Шеннон, | |||
| Зазнав впливу | | |||
| Історичний період | ||||
| У шлюбі з | Мері Еверест Буль[4] | |||
| Діти | | |||
| Нагороди | Королівська медаль (1844) | |||
| | ||||
 Джордж Буль у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Перші кроки
Матеріальне становище його батьків було дуже скрутним; тому, не зважаючи на виражений потяг молодого Джорджа до знань, батьки не змогли дати йому систематичної освіти й, окрім початкових класів школи для дітей бідняків, Буль не вчився в жодному навчальному закладі. Втім, можливо, частково цією обставиною пояснюється виняткова оригінальність Буля і свіжість його думки, яка ніколи не шукала второваних шляхів: адже він не відчував тиску традицій, втілених у налагодженій системі масової освіти. Нешаблонність наукової творчості Буля і всієї його наукової зовнішності затримала і дійсне визнання заслуг Буля, яке прийшло лише тоді, коли самого Буля вже давно не було в живих.
Прагнення Буля до освіти радувало його батьків; проте вони не мали можливості віддати його до хорошої школи й не могли допомагати йому в заняттях консультаціями або порадами. Хлопчиком Буль самостійно вивчив латину і грецьку, які проходилися у ті роки в усіх аристократичних школах, — і це не зважаючи на те, що великим ускладненням виявилась відсутність в оточенні Буля осіб, які б знали ці мови. У 12 років він вже друкував у місцевих виданнях свої переклади з Горація, — але це не приносило грошей, а сім'я їх украй потребувала.
З ранніх років почався трудовий шлях Буля, схожий на шлях багатьох героїв Діккенса: Буль довго шукав роботу, яка давала б якийсь заробіток і у той же час залишала б можливість для подальшої самоосвіти. З шістнадцяти років Буль почав працювати помічником учителя в приватній школі в Донкастері й, так або інакше, продовжував викладання на різних посадах впродовж усього життя. Лише після довгих болісних пошуків і багатьох невдалих спроб влаштуватися, Булю вдалося відкрити маленьку елементарну школу, в якій він викладав сам; грошей це давало мало, але залишало деяке дозвілля. У процесі занять з учнями Буль вперше звернувся до математики — і шкільні підручники привели його у сум'яття своєю нестрогістю і нелогічністю. Прагнучи зрозуміти, чим насправді є математика, Буль звернувся до творів класиків науки і самостійно простудіював великі праці Лапласа і Лагранжа. У зв'язку з цими заняттями у нього з'явилися перші самостійні ідеї — і, на його щастя, Д. Грегорі, що заснував незадовго до того «Кембріджський математичний журнал», відразу ж оцінив глибину думки й оригінальність стилю провінційного вчителя, який присилав йому свої статті; дружба Грегорі й Буля, що зародилася у ті роки, зіграла велику роль в житті останнього.
Наукова діяльність Джорджа Буля
Публіці Буль був відомий в основному як автор ряду важких для розуміння статей на математичні теми та трьох або чотирьох монографій, що стали класичними.
Публікація першої статті(«Теорія математичних перетворень», 1839) призвела до дружби між Булем і (редактором «Кембріджського математичного журналу», де стаття була опублікована), що тривала до самої смерті останнього в 1844 р. В цей журнал і «Кембріджський і дублінський математичний журнал», що наслідував його, Буль виклав двадцять дві статті.
Шістнадцять його статей було опубліковано в «Філософському журналі»(Philosophical Magazine), шість мемуарів — в (Philosophical Transactions), ряд інших — в «Працях Королівського товариства Единбургу і Королівської Ірландської академії» (Transactions of the Royal Society of Edinburgh and of the Royal Irish Academy), в «Віснику С.-Петербурзької академії» (Bulletin de l'Académie de St — Pétersbourg, під псевдонімом G. Boldt, Vol. IV. pp. 198-215) та в журналі Крелля(Journal für die reine und angewandte Mathematik).
Цей список доповнює публікація в «Журналі механіка»(Mechanic's Magazine) про математичні основи логіки.
Всього Булем було опубліковано близько п'ятдесяти статей в різних виданнях і декілька монографій.
Підтримка творчості
Другою людиною, підтримка якої виявилася дорогоцінною для Буля, був кембріджський математик, професор університету Ауґустус де Морган. Цікавий, хоч і не завжди безперечний учений, характеризував Буля, як дивовижний сплав глибоких думок і грубих помилок. Сам де Морган цікавився питаннями логічного обґрунтовування математики, які незабаром стали наріжним каменем усіх роздумів Буля; перші публікації Джорджа Буля зацікавили де Моргана, а коротка брошура «Математичний аналіз логіки, що супроводжується нарисом числення дедуктивних міркувань» (1847) привела його у захват. Буль був, ймовірно, першим після Джона Валліса математиком, що звернувся до логічної проблематики. Всі ідеї застосування символічного методу до логіки уперше висловлені ним в цій статті. Не задоволений отриманими в ній результатами, Буль висловлював побажання, щоб про його погляди судили по великому трактату «Дослідження законів мислення, на яких ґрунтуються математичні теорії логіки та імовірностей». У тому ж 1847 р., кількома місяцями пізніше за «Математичний аналіз логіки», вийшов у світ твір самого де Моргана на ту ж тему: «Формальна логіка або числення виводів, необхідних і можливих», де, зокрема, містилися ті логічні закони, які нині називають «правилами де Моргана»; ця обставина робила його високу оцінку роботи Буля особливо вагомою. Зусиллями де Моргана, Грегорі й інших друзів і прихильників, Буль став у 1849 р. професором математики знову відкритого католицького коледжу у м. Корк (Ірландія); тут він провів останні 15 років свого життя, нарешті отримавши можливість не лише забезпечити старість батьків, але і спокійно, без думок про хліб насущний, займатися наукою.
Дружина
У Корку він одружується з Мері Еверест — дочкою професора грецької мови у тому ж коледжі, і родичкою колишнього генерал-губернатора Індії (іменем якого названа найвища вершина світу Еверест); це одруження сприяло зміцненню матеріального добробуту Буля і його соціального статусу. Мері Буль-Еверест багато допомагала чоловікові по роботі, а після його смерті залишила цікаві спогади про свого чоловіка і його наукову творчість. Вона стала матір'ю чотирьох дочок Буля, які всі виявилися чудовими людьми (у нашій країні найвідоміша Етель Ліліан Буль, у шлюбі Войнич, авторка роману «Ґедзь»).
Основна праця
У 1854 р. побачив світ основний твір Буля «Дослідження законів думки, на яких засновані математичні теорії логіки й імовірності». Ця ґрунтовна книга нині зараховується до математичної класики; у ній детально досліджується та система алгебри, яку сьогодні називають «алгеброю висловлювань». Проте, Буль не вважав логіку розділом математики, але знаходив глибоку аналогію між символічним методом алгебри та символічним методом представлення логічних форм і силогізмів. Одиницею Буль позначав універсум мислимих об'єктів, буквеними символами — вибірки з нього, пов'язані зі звичайними прикметниками й іменниками(так, якщо x="рогаті", а y="вівці", то послідовний вибір x і y з одиниці дасть клас рогатих овець). Буль показав, що символіка такого роду підкоряється тим же законам, що й алгебраїчна, з чого випливало, що їх можна додавати, віднімати, множити й навіть ділити. У такій символіці висловлювання можуть бути зведені до форми рівнянь, а висновок з двох посилок силогізму — отримано шляхом виключення середнього терміну за звичайних правил алгебри. Правда, щиро кажучи, система Буля дещо відрізняється від такої у вказаній статті: наприклад, як основні операції «алгебри логіки» Буль розглядає операції «і» (кон'юнкція), «не» (заперечення) і «виключне або» («виключна диз'юнкція», або симетрична різниця — у Буля вираз «p або q» завжди має сенс «або р або q, але не те й інше разом»). Проте та чіткість, з якою підійшов Буль до завдання «алгебраїзації логіки», і те глибоке розуміння природи математики та сенсу абстрактних математичних структур, які він при цьому виявив, не тільки цілком виправдовують загальноприйнятий термін «структура (або алгебра) Буля», але і зробили можливим крилатий вислів:
 | Чисту математику відкрив Буль у праці, яка називається «Закони думки». |  |
— Б. Рассел | ||
Зрозуміло, вислів Рассела ніяк не слід розуміти буквально. Проте безперечно, що дана Булем у «Законах думки» характеристика (будь-якого!) математичного числення як «методу, що базується на вживанні символів, закони комбінації яких нам відомі», або фраза «дієвість аналізу залежить не від тлумачення символів, а виключно від законів їх комбінації» свідчать про виняткову глибину проникнення до суті математики. І, звичайно, не можна забути, що серйозна спроба формалізованого викладу тієї логічної системи, яка лежить в основі всіх математичних висновків, — так би мовити, спроба строгого опису тих «правил гри», яким підкоряється математика, — належить саме Дж. Булю.
Математичний аналіз
На математичні теми Булем впродовж життя були створені два систематичні трактати: «Трактат про диференціальні рівняння» (1859; друге видання не завершене, матеріали до нього опубліковані посмертно в 1865) і задуманий як його продовження «Трактат про кінцеві різниці» (1860). Ці праці внесли важливий вклад у відповідні розділи математики й в той же час продемонстрували глибоке розуміння Булем філософії свого предмета.
Інші праці
Хоча за винятком математичних і логічних робіт Буль публікувався мало, його праці виявляють широке і глибоке знайомство з літературою. Його улюбленим поетом був Данте, причому «Рай» подобався йому більше, ніж «Пекло».
Постійними предметами вивчення були для Буля метафізика Арістотеля, етика Спінози, філософські праці Цицерона і безліч подібних робіт. Роздуми про наукові, філософські та релігійні питання містяться в чотирьох творах — «Геній сера Ісаака Ньютона», «Гідне користування дозвіллям», «Домагання науки» і «Соціальний аспект інтелектуальної культури» — вимовлених і опублікованих ним в різний час.
Див. також
Примітки
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/242222/Hermann-Gunther-Grassmann
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Яглом И. М. Булева структура и ее модели. — М.: Сов. радио, 1980. — 192 с.
- База даних малих космічних тіл JPL: Джордж Буль (англ.) .
Література
- Буль, Джордж // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Сайт до 200-річчя з дня народження [ 21 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Твори George Boole у проєкті «Гутенберг»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bul znachennya Dzhordzh Bul angl George Boole 2 listopada 1815 Linkoln Angliya 8 grudnya 1864 Kork Irlandiya britanskij matematik i filosof Dzhordzh Bulangl George BooleZahidna filosofiyaNarodzhennya 2 listopada 1815 1815 11 02 Linkolnshir AngliyaSmert 8 grudnya 1864 1864 12 08 49 rokiv grafstvo Kork Irlandiya pnevmoniyaPohovannya KorkGromadyanstvo piddanstvo Spoluchene Korolivstvo 1 Znannya mov anglijska 2 3 Diyalnist matematik logik informatikChlen Londonske korolivske tovaristvoOsnovni interesi matematika logika filosofiya matematikiZnachni ideyi Buleva algebraVplinuv informatika Bertran Rassel Charlz Pirs Klod Shennon Zaznav vplivu Aristotel Benedikt Spinoza Isaak NyutonIstorichnij periodU shlyubi z Meri Everest Bul 4 Diti Etel Lilian Vojnich d d d i dNagorodi Korolivska medal 1844 Dzhordzh Bul u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaPershi kroki Budinok Dzhordzha Bulya u Linkolni Materialne stanovishe jogo batkiv bulo duzhe skrutnim tomu ne zvazhayuchi na virazhenij potyag molodogo Dzhordzha do znan batki ne zmogli dati jomu sistematichnoyi osviti j okrim pochatkovih klasiv shkoli dlya ditej bidnyakiv Bul ne vchivsya v zhodnomu navchalnomu zakladi Vtim mozhlivo chastkovo ciyeyu obstavinoyu poyasnyuyetsya vinyatkova originalnist Bulya i svizhist jogo dumki yaka nikoli ne shukala vtorovanih shlyahiv adzhe vin ne vidchuvav tisku tradicij vtilenih u nalagodzhenij sistemi masovoyi osviti Neshablonnist naukovoyi tvorchosti Bulya i vsiyeyi jogo naukovoyi zovnishnosti zatrimala i dijsne viznannya zaslug Bulya yake prijshlo lishe todi koli samogo Bulya vzhe davno ne bulo v zhivih Pragnennya Bulya do osviti raduvalo jogo batkiv prote voni ne mali mozhlivosti viddati jogo do horoshoyi shkoli j ne mogli dopomagati jomu v zanyattyah konsultaciyami abo poradami Hlopchikom Bul samostijno vivchiv latinu i grecku yaki prohodilisya u ti roki v usih aristokratichnih shkolah i ce ne zvazhayuchi na te sho velikim uskladnennyam viyavilas vidsutnist v otochenni Bulya osib yaki b znali ci movi U 12 rokiv vin vzhe drukuvav u miscevih vidannyah svoyi perekladi z Goraciya ale ce ne prinosilo groshej a sim ya yih ukraj potrebuvala Z rannih rokiv pochavsya trudovij shlyah Bulya shozhij na shlyah bagatoh geroyiv Dikkensa Bul dovgo shukav robotu yaka davala b yakijs zarobitok i u toj zhe chas zalishala b mozhlivist dlya podalshoyi samoosviti Z shistnadcyati rokiv Bul pochav pracyuvati pomichnikom uchitelya v privatnij shkoli v Donkasteri j tak abo inakshe prodovzhuvav vikladannya na riznih posadah vprodovzh usogo zhittya Lishe pislya dovgih bolisnih poshukiv i bagatoh nevdalih sprob vlashtuvatisya Bulyu vdalosya vidkriti malenku elementarnu shkolu v yakij vin vikladav sam groshej ce davalo malo ale zalishalo deyake dozvillya U procesi zanyat z uchnyami Bul vpershe zvernuvsya do matematiki i shkilni pidruchniki priveli jogo u sum yattya svoyeyu nestrogistyu i nelogichnistyu Pragnuchi zrozumiti chim naspravdi ye matematika Bul zvernuvsya do tvoriv klasikiv nauki i samostijno prostudiyuvav veliki praci Laplasa i Lagranzha U zv yazku z cimi zanyattyami u nogo z yavilisya pershi samostijni ideyi i na jogo shastya D Gregori sho zasnuvav nezadovgo do togo Kembridzhskij matematichnij zhurnal vidrazu zh ociniv glibinu dumki j originalnist stilyu provincijnogo vchitelya yakij prisilav jomu svoyi statti druzhba Gregori j Bulya sho zarodilasya u ti roki zigrala veliku rol v zhitti ostannogo Naukova diyalnist Dzhordzha BulyaMogila Bulya v m Kork Publici Bul buv vidomij v osnovnomu yak avtor ryadu vazhkih dlya rozuminnya statej na matematichni temi ta troh abo chotiroh monografij sho stali klasichnimi Publikaciya pershoyi statti Teoriya matematichnih peretvoren 1839 prizvela do druzhbi mizh Bulem i redaktorom Kembridzhskogo matematichnogo zhurnalu de stattya bula opublikovana sho trivala do samoyi smerti ostannogo v 1844 r V cej zhurnal i Kembridzhskij i dublinskij matematichnij zhurnal sho nasliduvav jogo Bul viklav dvadcyat dvi statti Shistnadcyat jogo statej bulo opublikovano v Filosofskomu zhurnali Philosophical Magazine shist memuariv v Philosophical Transactions ryad inshih v Pracyah Korolivskogo tovaristva Edinburgu i Korolivskoyi Irlandskoyi akademiyi Transactions of the Royal Society of Edinburgh and of the Royal Irish Academy v Visniku S Peterburzkoyi akademiyi Bulletin de l Academie de St Petersbourg pid psevdonimom G Boldt Vol IV pp 198 215 ta v zhurnali Krellya Journal fur die reine und angewandte Mathematik Cej spisok dopovnyuye publikaciya v Zhurnali mehanika Mechanic s Magazine pro matematichni osnovi logiki Vsogo Bulem bulo opublikovano blizko p yatdesyati statej v riznih vidannyah i dekilka monografij Pidtrimka tvorchosti Vitrazh u Sobori Linkolna na chest Dzh Bulya Drugoyu lyudinoyu pidtrimka yakoyi viyavilasya dorogocinnoyu dlya Bulya buv kembridzhskij matematik profesor universitetu Augustus de Morgan Cikavij hoch i ne zavzhdi bezperechnij uchenij harakterizuvav Bulya yak divovizhnij splav glibokih dumok i grubih pomilok Sam de Morgan cikavivsya pitannyami logichnogo obgruntovuvannya matematiki yaki nezabarom stali narizhnim kamenem usih rozdumiv Bulya pershi publikaciyi Dzhordzha Bulya zacikavili de Morgana a korotka broshura Matematichnij analiz logiki sho suprovodzhuyetsya narisom chislennya deduktivnih mirkuvan 1847 privela jogo u zahvat Bul buv jmovirno pershim pislya Dzhona Vallisa matematikom sho zvernuvsya do logichnoyi problematiki Vsi ideyi zastosuvannya simvolichnogo metodu do logiki upershe vislovleni nim v cij statti Ne zadovolenij otrimanimi v nij rezultatami Bul vislovlyuvav pobazhannya shob pro jogo poglyadi sudili po velikomu traktatu Doslidzhennya zakoniv mislennya na yakih gruntuyutsya matematichni teoriyi logiki ta imovirnostej U tomu zh 1847 r kilkoma misyacyami piznishe za Matematichnij analiz logiki vijshov u svit tvir samogo de Morgana na tu zh temu Formalna logika abo chislennya vivodiv neobhidnih i mozhlivih de zokrema mistilisya ti logichni zakoni yaki nini nazivayut pravilami de Morgana cya obstavina robila jogo visoku ocinku roboti Bulya osoblivo vagomoyu Zusillyami de Morgana Gregori j inshih druziv i prihilnikiv Bul stav u 1849 r profesorom matematiki znovu vidkritogo katolickogo koledzhu u m Kork Irlandiya tut vin proviv ostanni 15 rokiv svogo zhittya nareshti otrimavshi mozhlivist ne lishe zabezpechiti starist batkiv ale i spokijno bez dumok pro hlib nasushnij zajmatisya naukoyu Druzhina U Korku vin odruzhuyetsya z Meri Everest dochkoyu profesora greckoyi movi u tomu zh koledzhi i rodichkoyu kolishnogo general gubernatora Indiyi imenem yakogo nazvana najvisha vershina svitu Everest ce odruzhennya spriyalo zmicnennyu materialnogo dobrobutu Bulya i jogo socialnogo statusu Meri Bul Everest bagato dopomagala cholovikovi po roboti a pislya jogo smerti zalishila cikavi spogadi pro svogo cholovika i jogo naukovu tvorchist Vona stala matir yu chotiroh dochok Bulya yaki vsi viyavilisya chudovimi lyudmi u nashij krayini najvidomisha Etel Lilian Bul u shlyubi Vojnich avtorka romanu Gedz Osnovna pracya U 1854 r pobachiv svit osnovnij tvir Bulya Doslidzhennya zakoniv dumki na yakih zasnovani matematichni teoriyi logiki j imovirnosti Cya gruntovna kniga nini zarahovuyetsya do matematichnoyi klasiki u nij detalno doslidzhuyetsya ta sistema algebri yaku sogodni nazivayut algebroyu vislovlyuvan Prote Bul ne vvazhav logiku rozdilom matematiki ale znahodiv gliboku analogiyu mizh simvolichnim metodom algebri ta simvolichnim metodom predstavlennya logichnih form i silogizmiv Odiniceyu Bul poznachav universum mislimih ob yektiv bukvenimi simvolami vibirki z nogo pov yazani zi zvichajnimi prikmetnikami j imennikami tak yaksho x rogati a y vivci to poslidovnij vibir x i y z odinici dast klas rogatih ovec Bul pokazav sho simvolika takogo rodu pidkoryayetsya tim zhe zakonam sho j algebrayichna z chogo viplivalo sho yih mozhna dodavati vidnimati mnozhiti j navit diliti U takij simvolici vislovlyuvannya mozhut buti zvedeni do formi rivnyan a visnovok z dvoh posilok silogizmu otrimano shlyahom viklyuchennya serednogo terminu za zvichajnih pravil algebri Pravda shiro kazhuchi sistema Bulya desho vidriznyayetsya vid takoyi u vkazanij statti napriklad yak osnovni operaciyi algebri logiki Bul rozglyadaye operaciyi i kon yunkciya ne zaperechennya i viklyuchne abo viklyuchna diz yunkciya abo simetrichna riznicya u Bulya viraz p abo q zavzhdi maye sens abo r abo q ale ne te j inshe razom Prote ta chitkist z yakoyu pidijshov Bul do zavdannya algebrayizaciyi logiki i te gliboke rozuminnya prirodi matematiki ta sensu abstraktnih matematichnih struktur yaki vin pri comu viyaviv ne tilki cilkom vipravdovuyut zagalnoprijnyatij termin struktura abo algebra Bulya ale i zrobili mozhlivim krilatij visliv Chistu matematiku vidkriv Bul u praci yaka nazivayetsya Zakoni dumki B Rassel Zrozumilo visliv Rassela niyak ne slid rozumiti bukvalno Prote bezperechno sho dana Bulem u Zakonah dumki harakteristika bud yakogo matematichnogo chislennya yak metodu sho bazuyetsya na vzhivanni simvoliv zakoni kombinaciyi yakih nam vidomi abo fraza diyevist analizu zalezhit ne vid tlumachennya simvoliv a viklyuchno vid zakoniv yih kombinaciyi svidchat pro vinyatkovu glibinu proniknennya do suti matematiki I zvichajno ne mozhna zabuti sho serjozna sproba formalizovanogo vikladu tiyeyi logichnoyi sistemi yaka lezhit v osnovi vsih matematichnih visnovkiv tak bi moviti sproba strogogo opisu tih pravil gri yakim pidkoryayetsya matematika nalezhit same Dzh Bulyu Matematichnij analizNa matematichni temi Bulem vprodovzh zhittya buli stvoreni dva sistematichni traktati Traktat pro diferencialni rivnyannya 1859 druge vidannya ne zavershene materiali do nogo opublikovani posmertno v 1865 i zadumanij yak jogo prodovzhennya Traktat pro kincevi riznici 1860 Ci praci vnesli vazhlivij vklad u vidpovidni rozdili matematiki j v toj zhe chas prodemonstruvali gliboke rozuminnya Bulem filosofiyi svogo predmeta Inshi praciHocha za vinyatkom matematichnih i logichnih robit Bul publikuvavsya malo jogo praci viyavlyayut shiroke i gliboke znajomstvo z literaturoyu Jogo ulyublenim poetom buv Dante prichomu Raj podobavsya jomu bilshe nizh Peklo Postijnimi predmetami vivchennya buli dlya Bulya metafizika Aristotelya etika Spinozi filosofski praci Cicerona i bezlich podibnih robit Rozdumi pro naukovi filosofski ta religijni pitannya mistyatsya v chotiroh tvorah Genij sera Isaaka Nyutona Gidne koristuvannya dozvillyam Domagannya nauki i Socialnij aspekt intelektualnoyi kulturi vimovlenih i opublikovanih nim v riznij chas Div takozhBuleva algebra Buleva logika 17734 Bul Spisok ob yektiv nazvanih na chest Dzhordzha BulyaPrimitkihttp www britannica com EBchecked topic 242222 Hermann Gunther Grassmann Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Yaglom I M Buleva struktura i ee modeli M Sov radio 1980 192 s Baza danih malih kosmichnih til JPL Dzhordzh Bul angl LiteraturaBul Dzhordzh Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaDzhordzh Bul u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Sajt do 200 richchya z dnya narodzhennya 21 veresnya 2014 u Wayback Machine Tvori George Boole u proyekti Gutenberg