Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл Джон Маршалл англ John Marshall 24 вересня 1755 6 липня 1835 г

Джон Маршалл

Джон Маршалл
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл.

Джон Маршалл (англ. John Marshall; 24 вересня 1755—6 липня 1835) — голова Верховного суду США у 1801–1835 роках.

Джон Маршалл
англ. John Marshall
image
Народився 24 вересня 1755(1755-09-24)[1][2][…]
Germantown[d], Фокір, Вірджинія, США
Помер 6 липня 1835(1835-07-06)[1][2][…] (79 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання d
Країна image США
Діяльність політик, суддя, адвокат, дипломат, правник, письменник
Галузь право[4]
Alma mater Коледж Вільяма і Мері і d
Знання мов англійська[1][5]
Членство Американське філософське товариство, Американська академія мистецтв і наук, Фі Бета Каппа і Американське антикварне товариство
Суспільний стан рабовласник[d][6]
Посада член Палати представників США[d], d, d, державний секретар США, Голова Верховного суду США, d і державний секретар США
Партія Федералістська партія
Конфесія англіканство і Єпископальна церква
Батько d[7]
Мати d[7]
Брати, сестри d, d, d, d і d
У шлюбі з d[7]
Діти d, d, d і d
Автограф image
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Підтримував ратифікацію Конституції та очолював партію федералістів у Вірджинії. Був державним секретарем США у 1800—1801 рр.

Був членом Палати представників США від Вірджинії.

34 роки прослужив головою Верховного Суду, тлумачив Конституцію у спосіб, який відображав його віру в сильний та ефективний федеральний уряд.

Ранні роки (1755 до 1782)

Джон Маршалл народився в дерев'яній хатинці у Джермантауні, штат Вірджинія, 24 вересня 1755 року. Найстарший з п'ятнадцяти дітей сім'ї Томаса і Мері Маршалл. У Джона було вісім сестер і шестеро братів. Крім того, кілька двоюрідних братів жили з родиною. Він також був родичем Томаса Джефферсона, обидва є нащадками колоністів Вірджинії Вільяма Рендольфа, але Маршалл і Джеферсон будуть протистояти один одному з багатьох політичних питань. З юних років він був відомий своїм гарним настроєм і чорними очима, які були «сильним і проникливим, сяючи з розумом і добротою».

На початку 1760-х років, сім'я Маршалл залишила Джермантаун і переїхала на тридцять миль в Лідс Манор. Тут Томас Маршалл побудував простий дерев'яний будиночок, такий самий, як той в якому вони жили в Джермантауні з двома кімнатами на першому поверсі і двокімнатним горищем, в якому і проживали 10 років. У 1773 році родина переїхала ще раз. Коли Джону виповнилося сімнадцять, Томас Маршалл побудував «Oak Hill». Джон Маршалл став власником Oak Hill в 1785 році, коли його батько переїхав в штат Кентуккі. Хоча Джон Маршалл жив останні роки свого життя в Річмонді, штат Вірджинія, і Вашингтон, округ Колумбія, він стримав своє право власності.

Виховання Маршалла було під керівництвом його батька, який з юних років привив йому любов до історії та поезії. Хоча книги були рідкістю для більшості, бібліотека Томас Маршалл була винятковою. Його колекція літератури, було досить багатою, сюди увійшли твори давньоримського історика Лівія, давньоримського поета Горація, і англійських письменників Александр Поуп, Джон Драйден, Джон Мільтон, і Вільям Шекспір. Всі діти Маршалла навчались грамоти самотужки під наглядом своїх батьків.

Оскільки поблизу не було школи, у віці чотирнадцяти років, Джон був відправлений на навчання приблизно в ста милях від дому до академії у Вашингтоні. Серед його однокласників був Джеймс Монро, майбутній президент. Після року навчання Джон повернувся додому. Пізніше у сім'ї Маршалла проживав преподобний Джеймс Томсон, нещодавно висвячений у сан диякона з Глазго, Шотландія, навчав дітей латинської в обмін на проживання та харчування. Коли Томсон залишив їх в кінці року, Джон почав читання і розшифровку Горація і Тіт Лівія. Маршалли давно вирішили, що Джон повинен стати юристом. Батько придбав Коментарі до законів Англії, і Джон зайнявся їх вивченням.

Освіту здобув у Коледжі Вільяма і Мері (Вільямсбург, Вірджинія).

Маршалл служив в армії під час американської революції і дружив з Джорджем Вашингтоном. Він служив спочатку лейтенантом з 1775 до 1776 року, а потім капітаном в одинадцятому Вірджинському полку з 1776 по 1780 рік. Під час свого перебування в армії, він вивчав право, був прийнятий в колегію адвокатів в 1780 році. Ким він і працював до приходу в політику.

Політична кар'єра (1782 до 1801)

У 1782 р. Маршалл отримав місце в палаті депутатів у Вірджинії, де він служив до 1789 року, і з 1795 по 1796 рр. Пізніше в тому ж році Вірджинська Генеральна Асамблея обрала його до складу Державної Ради. У 1785 році Маршалл зайняв додатковий офіс у місті Річмонд Хастінгського суду.

У 1788 році Маршалл був обраний делегатом на Вірджинській конвенції, і ніс відповідальність за ратифікацію або відмову від ратифікації Конституції США, яка була запропонована на філадельфійській конвенції роком раніше. Разом з Джеймсом Медісоном і Едмундом Рендольфом, Маршалл вів боротьбу за ратифікацію Конституції. Особливо активно виступав на захист статті III, яка забезпечує Федеральну судову владу. Його противник у ратифікацію конвенції був лідер анти-федералістів Патрік Генрі. У кінцевому результаті, Конституцію було затверджено шляхом голосування. Маршалл ототожнюється з новою партією федералістів (яка підтримується сильним національним урядом і комерційними інтересами).

У 1795 році Маршалл відхилив пропозицію Вашингтона на пост генерального прокурора Сполучених Штатів. У 1797 році президент Джон Адамс призначив його одним із делегатів що представляють Сполучені Штати у Франції. (Іншими членами цієї делегації були Чарльз Пінкні і Елбридж Геррі.) Однак, коли посли прибули, французи відмовився вести дипломатичні переговори, поки Сполучені Штати не заплатять величезний хабар. Цей дипломатичний скандал став відомий як справа XYZ, розпалювання анти-французької громадської думки в Сполучених Штатах. Ворожість збільшилася ще більше, коли міністр закордонних справ Франції Талейран відмовився вести переговори з Маршаллом і Пінкні, спонукаючи їх до від'їзду з Франції в квітні 1798 року. Обробка Маршаллом справи, а також суспільне обурення по відношенню до французів, зробили його популярним серед американської громадськості, коли він повернувся в Сполучені Штати.

Державно-правові погляди

Див. також: Жива конституція

Джон Маршал відомий як автор 5-томної біографії Д. Вашингтона, свого кумира (англ. Biography of Washington). Завзятий супротивник Т. Джеферсона і, відповідно, його ідей, напрямку дій та прибічників, Дж. Маршал суто в юридичному аспекті поглибив принципи федералізму як верховенства конституції. Іншою серед його найбільших заслуг перед країною було те, що саме він установив визначені основоположні принципи конституційної інтерпретації, без яких конституція була б документом, який неможливо змінювати. Він наполягав на тому, що конституція не може ефективно діяти довгий час, якщо вона не буде гнучкою. Самі американці вважають, що було надзвичайно важливим те, що вже перші її інтерпретації мали раціональний характер, тобто, уже перші прецеденти були найбільш важливими.

Так, до очевидного принципу, стосовно якого повноваження федерального уряду є тільки такі, які можуть бути визнаними точно або опосередковано в словах конституції, він додає інший принцип: оскільки встановлено, що владу надано федеральному уряду конституцією, остільки влада повинна інтерпретуватися широко. Аргумент стосовно такої позиції підтримувався досить точними словами в конституції, яка надає конгресу повноваження створювати всі закони, які будуть необхідними, і підходити до досягнення виконання повноважень, про які в ній говориться, а всі інші повноваження передати цією конституцією урядові США, або будь-якому департаменту, або відповідному держслужбовцю.

Джон Маршал підходив до вирішення проблем конституційного права в широкому контексті, який створювала сама конституція. Свою аргументацію він розбудовував на теоріях високого ступеня абстракції, пояснюючи свої доводи здоровим глуздом, коли певні поняття та речі вважалися йому «очевидними», «ясними» та «безсумнівними». І з таких очевидних передумов, які він постійно шукав, знайшовши, робив остаточні висновки.

Славу апологета справедливості і відповідну довіру до його рішень принесли Маршалу вельми складні справи, коли неконституційними визнавалися як рішення федеральної влади (справа Марбурі проти Медісона, 1803 р.), так і влади штатів (справа Флетчера проти Пека, 1810). Така репутація голови Верховного суду робила його рішення останнім аргументом як для федералістів-консерваторів, «гемілтонівців», так і для палких представників ліберально-демократичної течії, «джеферсонівців».

Особливо важливими для розвитку державно-правових інституцій США були постійні спроби Маршала стримувати деспотичне використання законодавчої влади, особливо в штатах, де було немало прикладів використання їхніх законодавчих органів для пограбування окремих громадян через скасування права власності: Маршалл навіть безпеку суспільства розглядав як залежну від недоторканості майна. Він постійно доводив, що конституція не встановлює вільної асоціації штатів, які мають права, що переважають права федерального уряду. Величезна різноманітність прав штатів оцінювалася ним вкрай негативно, оскільки тоді доходило до таких випадків, коли штати намагалися використовувати федеральні органи навіть для встановлювання податків.

Голова Верховного Суду (1801 до 1835)

Маршалл служив головним суддею 34 роки. Він залишився стійким прихильником федералізму. Брав участь у більш ніж 1000 рішень, 519 з яких написав особисто.

Він встановив верховний суд як вищу інстанцію у суперечностях, які підвідомчі федеральним судам за Конституцією. Його вплив на конституційне право не має собі рівних, і його відбиток на практиці Суду залишається неоціненним.

У 1800 р. на Президентських виборах у США переміг республіканець Томас Джефферсон, який замінив на цій посаді федераліста Джона Адамса. За декілька тижнів до того, як Джефферсон і Республіканці зайняли свої посади, Федералісти намагалися відшукати надійні засоби збереження свого контролю над судовою владою.

У грудні 1800 року Олівер Елсворт, третій Головний суддя США, залишив свою посаду у Верховному суді. Після його відставки Джон Адамс призначив Джона Маршалла, який виконував повноваження Державного Секретаря Адамса і був лідером партії Федералістів, четвертим Верховним суддею США. 27 січня 1801 року Сенат затвердив кандидатуру Маршалла на цій посаді. На прохання Адамса Джон Маршалл продовжував виконувати повноваження Державного Секретаря до закінчення терміну Президентських повноважень Адамса.

З метою збереження контролю над судовою владою Федералісти приймають 13 лютого 1801 року Закон про Федеральний Окружний Суд, яким передбачалось створення 16 нових окружних судів і відповідно посади суддів цих судів. Президент Адамс зробив спробу призначити на ці посади прибічників своєї партії і навіть встиг провести голосування по їх кандидатурам в Сенаті.

27 лютого 1801 року Конгрес приймає закон, яким було передбачено призначення 42 мирових суддів у судових округах Колумбії та Олександрії. Президент Адамс призначив на ці посади прибічників своєї партії і Сенат затвердив їх кандидатури 3 березня 1801 року, за день до приходу до влади Республіканців. Формальне призначення було здійснене шляхом вручення Державним Секретарем, повноваження якого виконував Джон Маршалл, патентів на звання мирових суддів. Але Джон Маршалл не встиг вручити патенти всім кандидатам.

Коли 20 січня 1801 р. до Білого Дому прийшов новий Президент США — Томас Джефферсон, то він по ряду причин, передусім політичних (він був представником Республіканської партії і хотів бачити на керівних державних посадах прибічників своєї партії), не став відправляти накази про призначення, які залишалися. Не отримав такого наказу і Вільям Марбері, який був затверджений Адамсом на посаді одного із 42 суддів в окрузі Колумбія.

Марбері проти Медісона

Докладніше: Марбері проти Медісона

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Smentkowski B. P. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. https://www.washingtonpost.com/history/interactive/2022/congress-slaveowners-names-list/
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886

Література та посилання

  • Works by or about John Marshall at Internet Archive
  1. John Marshall // Notable Names Database (NNDB)
  2. Robert Lowry Clinton. The Supreme Court Before John Marshall // Supreme Court Historical Society [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Life Story: John Marshall (1755-1835) | The Supreme Court Historical Society
  4. MARSHALL, JOHN, jurist: b. Fauquier county, Va., Sept. 24, 1755; d. Philadelphia, July 6, 1835. p. 163.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marshall Dzhon Marshall angl John Marshall 24 veresnya 1755 6 lipnya 1835 golova Verhovnogo sudu SShA u 1801 1835 rokah Dzhon Marshallangl John MarshallNarodivsya 24 veresnya 1755 1755 09 24 1 2 Germantown d Fokir Virdzhiniya SShAPomer 6 lipnya 1835 1835 07 06 1 2 79 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShAPohovannya dKrayina SShADiyalnist politik suddya advokat diplomat pravnik pismennikGaluz pravo 4 Alma mater Koledzh Vilyama i Meri i dZnannya mov anglijska 1 5 Chlenstvo Amerikanske filosofske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Fi Beta Kappa i Amerikanske antikvarne tovaristvoSuspilnij stan rabovlasnik d 6 Posada chlen Palati predstavnikiv SShA d d d derzhavnij sekretar SShA Golova Verhovnogo sudu SShA d i derzhavnij sekretar SShAPartiya Federalistska partiyaKonfesiya anglikanstvo i Yepiskopalna cerkvaBatko d 7 Mati d 7 Brati sestri d d d d i dU shlyubi z d 7 Diti d d d i dAvtografNagorodi Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Mediafajli u Vikishovishi Pidtrimuvav ratifikaciyu Konstituciyi ta ocholyuvav partiyu federalistiv u Virdzhiniyi Buv derzhavnim sekretarem SShA u 1800 1801 rr Buv chlenom Palati predstavnikiv SShA vid Virdzhiniyi 34 roki prosluzhiv golovoyu Verhovnogo Sudu tlumachiv Konstituciyu u sposib yakij vidobrazhav jogo viru v silnij ta efektivnij federalnij uryad Ranni roki 1755 do 1782 Dzhon Marshall narodivsya v derev yanij hatinci u Dzhermantauni shtat Virdzhiniya 24 veresnya 1755 roku Najstarshij z p yatnadcyati ditej sim yi Tomasa i Meri Marshall U Dzhona bulo visim sester i shestero brativ Krim togo kilka dvoyuridnih brativ zhili z rodinoyu Vin takozh buv rodichem Tomasa Dzheffersona obidva ye nashadkami kolonistiv Virdzhiniyi Vilyama Rendolfa ale Marshall i Dzheferson budut protistoyati odin odnomu z bagatoh politichnih pitan Z yunih rokiv vin buv vidomij svoyim garnim nastroyem i chornimi ochima yaki buli silnim i proniklivim syayuchi z rozumom i dobrotoyu Na pochatku 1760 h rokiv sim ya Marshall zalishila Dzhermantaun i pereyihala na tridcyat mil v Lids Manor Tut Tomas Marshall pobuduvav prostij derev yanij budinochok takij samij yak toj v yakomu voni zhili v Dzhermantauni z dvoma kimnatami na pershomu poversi i dvokimnatnim gorishem v yakomu i prozhivali 10 rokiv U 1773 roci rodina pereyihala she raz Koli Dzhonu vipovnilosya simnadcyat Tomas Marshall pobuduvav Oak Hill Dzhon Marshall stav vlasnikom Oak Hill v 1785 roci koli jogo batko pereyihav v shtat Kentukki Hocha Dzhon Marshall zhiv ostanni roki svogo zhittya v Richmondi shtat Virdzhiniya i Vashington okrug Kolumbiya vin strimav svoye pravo vlasnosti Vihovannya Marshalla bulo pid kerivnictvom jogo batka yakij z yunih rokiv priviv jomu lyubov do istoriyi ta poeziyi Hocha knigi buli ridkistyu dlya bilshosti biblioteka Tomas Marshall bula vinyatkovoyu Jogo kolekciya literaturi bulo dosit bagatoyu syudi uvijshli tvori davnorimskogo istorika Liviya davnorimskogo poeta Goraciya i anglijskih pismennikiv Aleksandr Poup Dzhon Drajden Dzhon Milton i Vilyam Shekspir Vsi diti Marshalla navchalis gramoti samotuzhki pid naglyadom svoyih batkiv Oskilki poblizu ne bulo shkoli u vici chotirnadcyati rokiv Dzhon buv vidpravlenij na navchannya priblizno v sta milyah vid domu do akademiyi u Vashingtoni Sered jogo odnoklasnikiv buv Dzhejms Monro majbutnij prezident Pislya roku navchannya Dzhon povernuvsya dodomu Piznishe u sim yi Marshalla prozhivav prepodobnij Dzhejms Tomson neshodavno visvyachenij u san diyakona z Glazgo Shotlandiya navchav ditej latinskoyi v obmin na prozhivannya ta harchuvannya Koli Tomson zalishiv yih v kinci roku Dzhon pochav chitannya i rozshifrovku Goraciya i Tit Liviya Marshalli davno virishili sho Dzhon povinen stati yuristom Batko pridbav Komentari do zakoniv Angliyi i Dzhon zajnyavsya yih vivchennyam Osvitu zdobuv u Koledzhi Vilyama i Meri Vilyamsburg Virdzhiniya Marshall sluzhiv v armiyi pid chas amerikanskoyi revolyuciyi i druzhiv z Dzhordzhem Vashingtonom Vin sluzhiv spochatku lejtenantom z 1775 do 1776 roku a potim kapitanom v odinadcyatomu Virdzhinskomu polku z 1776 po 1780 rik Pid chas svogo perebuvannya v armiyi vin vivchav pravo buv prijnyatij v kolegiyu advokativ v 1780 roci Kim vin i pracyuvav do prihodu v politiku Politichna kar yera 1782 do 1801 U 1782 r Marshall otrimav misce v palati deputativ u Virdzhiniyi de vin sluzhiv do 1789 roku i z 1795 po 1796 rr Piznishe v tomu zh roci Virdzhinska Generalna Asambleya obrala jogo do skladu Derzhavnoyi Radi U 1785 roci Marshall zajnyav dodatkovij ofis u misti Richmond Hastingskogo sudu U 1788 roci Marshall buv obranij delegatom na Virdzhinskij konvenciyi i nis vidpovidalnist za ratifikaciyu abo vidmovu vid ratifikaciyi Konstituciyi SShA yaka bula zaproponovana na filadelfijskij konvenciyi rokom ranishe Razom z Dzhejmsom Medisonom i Edmundom Rendolfom Marshall viv borotbu za ratifikaciyu Konstituciyi Osoblivo aktivno vistupav na zahist statti III yaka zabezpechuye Federalnu sudovu vladu Jogo protivnik u ratifikaciyu konvenciyi buv lider anti federalistiv Patrik Genri U kincevomu rezultati Konstituciyu bulo zatverdzheno shlyahom golosuvannya Marshall ototozhnyuyetsya z novoyu partiyeyu federalistiv yaka pidtrimuyetsya silnim nacionalnim uryadom i komercijnimi interesami U 1795 roci Marshall vidhiliv propoziciyu Vashingtona na post generalnogo prokurora Spoluchenih Shtativ U 1797 roci prezident Dzhon Adams priznachiv jogo odnim iz delegativ sho predstavlyayut Spolucheni Shtati u Franciyi Inshimi chlenami ciyeyi delegaciyi buli Charlz Pinkni i Elbridzh Gerri Odnak koli posli pribuli francuzi vidmovivsya vesti diplomatichni peregovori poki Spolucheni Shtati ne zaplatyat velicheznij habar Cej diplomatichnij skandal stav vidomij yak sprava XYZ rozpalyuvannya anti francuzkoyi gromadskoyi dumki v Spoluchenih Shtatah Vorozhist zbilshilasya she bilshe koli ministr zakordonnih sprav Franciyi Talejran vidmovivsya vesti peregovori z Marshallom i Pinkni sponukayuchi yih do vid yizdu z Franciyi v kvitni 1798 roku Obrobka Marshallom spravi a takozh suspilne oburennya po vidnoshennyu do francuziv zrobili jogo populyarnim sered amerikanskoyi gromadskosti koli vin povernuvsya v Spolucheni Shtati Derzhavno pravovi poglyadiDiv takozh Zhiva konstituciya Dzhon Marshal vidomij yak avtor 5 tomnoyi biografiyi D Vashingtona svogo kumira angl Biography of Washington Zavzyatij suprotivnik T Dzhefersona i vidpovidno jogo idej napryamku dij ta pribichnikiv Dzh Marshal suto v yuridichnomu aspekti poglibiv principi federalizmu yak verhovenstva konstituciyi Inshoyu sered jogo najbilshih zaslug pered krayinoyu bulo te sho same vin ustanoviv viznacheni osnovopolozhni principi konstitucijnoyi interpretaciyi bez yakih konstituciya bula b dokumentom yakij nemozhlivo zminyuvati Vin napolyagav na tomu sho konstituciya ne mozhe efektivno diyati dovgij chas yaksho vona ne bude gnuchkoyu Sami amerikanci vvazhayut sho bulo nadzvichajno vazhlivim te sho vzhe pershi yiyi interpretaciyi mali racionalnij harakter tobto uzhe pershi precedenti buli najbilsh vazhlivimi Tak do ochevidnogo principu stosovno yakogo povnovazhennya federalnogo uryadu ye tilki taki yaki mozhut buti viznanimi tochno abo oposeredkovano v slovah konstituciyi vin dodaye inshij princip oskilki vstanovleno sho vladu nadano federalnomu uryadu konstituciyeyu ostilki vlada povinna interpretuvatisya shiroko Argument stosovno takoyi poziciyi pidtrimuvavsya dosit tochnimi slovami v konstituciyi yaka nadaye kongresu povnovazhennya stvoryuvati vsi zakoni yaki budut neobhidnimi i pidhoditi do dosyagnennya vikonannya povnovazhen pro yaki v nij govoritsya a vsi inshi povnovazhennya peredati ciyeyu konstituciyeyu uryadovi SShA abo bud yakomu departamentu abo vidpovidnomu derzhsluzhbovcyu Dzhon Marshal pidhodiv do virishennya problem konstitucijnogo prava v shirokomu konteksti yakij stvoryuvala sama konstituciya Svoyu argumentaciyu vin rozbudovuvav na teoriyah visokogo stupenya abstrakciyi poyasnyuyuchi svoyi dovodi zdorovim gluzdom koli pevni ponyattya ta rechi vvazhalisya jomu ochevidnimi yasnimi ta bezsumnivnimi I z takih ochevidnih peredumov yaki vin postijno shukav znajshovshi robiv ostatochni visnovki Slavu apologeta spravedlivosti i vidpovidnu doviru do jogo rishen prinesli Marshalu velmi skladni spravi koli nekonstitucijnimi viznavalisya yak rishennya federalnoyi vladi sprava Marburi proti Medisona 1803 r tak i vladi shtativ sprava Fletchera proti Peka 1810 Taka reputaciya golovi Verhovnogo sudu robila jogo rishennya ostannim argumentom yak dlya federalistiv konservatoriv gemiltonivciv tak i dlya palkih predstavnikiv liberalno demokratichnoyi techiyi dzhefersonivciv Osoblivo vazhlivimi dlya rozvitku derzhavno pravovih institucij SShA buli postijni sprobi Marshala strimuvati despotichne vikoristannya zakonodavchoyi vladi osoblivo v shtatah de bulo nemalo prikladiv vikoristannya yihnih zakonodavchih organiv dlya pograbuvannya okremih gromadyan cherez skasuvannya prava vlasnosti Marshall navit bezpeku suspilstva rozglyadav yak zalezhnu vid nedotorkanosti majna Vin postijno dovodiv sho konstituciya ne vstanovlyuye vilnoyi asociaciyi shtativ yaki mayut prava sho perevazhayut prava federalnogo uryadu Velichezna riznomanitnist prav shtativ ocinyuvalasya nim vkraj negativno oskilki todi dohodilo do takih vipadkiv koli shtati namagalisya vikoristovuvati federalni organi navit dlya vstanovlyuvannya podatkiv Golova Verhovnogo Sudu 1801 do 1835 Marshall sluzhiv golovnim suddeyu 34 roki Vin zalishivsya stijkim prihilnikom federalizmu Brav uchast u bilsh nizh 1000 rishen 519 z yakih napisav osobisto Vin vstanoviv verhovnij sud yak vishu instanciyu u superechnostyah yaki pidvidomchi federalnim sudam za Konstituciyeyu Jogo vpliv na konstitucijne pravo ne maye sobi rivnih i jogo vidbitok na praktici Sudu zalishayetsya neocinennim U 1800 r na Prezidentskih viborah u SShA peremig respublikanec Tomas Dzhefferson yakij zaminiv na cij posadi federalista Dzhona Adamsa Za dekilka tizhniv do togo yak Dzhefferson i Respublikanci zajnyali svoyi posadi Federalisti namagalisya vidshukati nadijni zasobi zberezhennya svogo kontrolyu nad sudovoyu vladoyu U grudni 1800 roku Oliver Elsvort tretij Golovnij suddya SShA zalishiv svoyu posadu u Verhovnomu sudi Pislya jogo vidstavki Dzhon Adams priznachiv Dzhona Marshalla yakij vikonuvav povnovazhennya Derzhavnogo Sekretarya Adamsa i buv liderom partiyi Federalistiv chetvertim Verhovnim suddeyu SShA 27 sichnya 1801 roku Senat zatverdiv kandidaturu Marshalla na cij posadi Na prohannya Adamsa Dzhon Marshall prodovzhuvav vikonuvati povnovazhennya Derzhavnogo Sekretarya do zakinchennya terminu Prezidentskih povnovazhen Adamsa Z metoyu zberezhennya kontrolyu nad sudovoyu vladoyu Federalisti prijmayut 13 lyutogo 1801 roku Zakon pro Federalnij Okruzhnij Sud yakim peredbachalos stvorennya 16 novih okruzhnih sudiv i vidpovidno posadi suddiv cih sudiv Prezident Adams zrobiv sprobu priznachiti na ci posadi pribichnikiv svoyeyi partiyi i navit vstig provesti golosuvannya po yih kandidaturam v Senati 27 lyutogo 1801 roku Kongres prijmaye zakon yakim bulo peredbacheno priznachennya 42 mirovih suddiv u sudovih okrugah Kolumbiyi ta Oleksandriyi Prezident Adams priznachiv na ci posadi pribichnikiv svoyeyi partiyi i Senat zatverdiv yih kandidaturi 3 bereznya 1801 roku za den do prihodu do vladi Respublikanciv Formalne priznachennya bulo zdijsnene shlyahom vruchennya Derzhavnim Sekretarem povnovazhennya yakogo vikonuvav Dzhon Marshall patentiv na zvannya mirovih suddiv Ale Dzhon Marshall ne vstig vruchiti patenti vsim kandidatam Koli 20 sichnya 1801 r do Bilogo Domu prijshov novij Prezident SShA Tomas Dzhefferson to vin po ryadu prichin peredusim politichnih vin buv predstavnikom Respublikanskoyi partiyi i hotiv bachiti na kerivnih derzhavnih posadah pribichnikiv svoyeyi partiyi ne stav vidpravlyati nakazi pro priznachennya yaki zalishalisya Ne otrimav takogo nakazu i Vilyam Marberi yakij buv zatverdzhenij Adamsom na posadi odnogo iz 42 suddiv v okruzi Kolumbiya Marberi proti Medisona Dokladnishe Marberi proti MedisonaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Smentkowski B P Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https www washingtonpost com history interactive 2022 congress slaveowners names list Kindred Britain d Track Q75653886Literatura ta posilannyaWorks by or about John Marshall at Internet Archive John Marshall Notable Names Database NNDB Robert Lowry Clinton The Supreme Court Before John Marshall Supreme Court Historical Society 12 travnya 2016 u Wayback Machine Life Story John Marshall 1755 1835 The Supreme Court Historical Society MARSHALL JOHN jurist b Fauquier county Va Sept 24 1755 d Philadelphia July 6 1835 p 163

Дата публікації:
Топ