Джон Геннінг Спік (4 травня 1827 — 15 вересня 1864) — офіцер британської індійської армії, дослідник Африки. 1858 року знайшов озеро Вікторія, а разом з тим і витік Білого Нілу.
Джон Геннінг Спік | |
---|---|
англ. John Hanning Speke | |
Народився | 4 травня 1827[3][4][…] d, Девон[d], Девон, Англія, Сполучене Королівство[5][6] |
Помер | 15 вересня 1864[1][2][…] (37 років) d, Вілтшир[d], Вілтшир, Велика Британія[6] |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник, письменник, ботанік, військовослужбовець, офіцер |
Знання мов | англійська[1][7] |
Батько | d[8] |
Мати | d[8] |
Нагороди | |
| |
|
Біографія
Джон Спік народився 4 травня 1827 року в місті британського графства Девон. 1844 року був направлений служити в британську армію Індії, де взяв участь в Першій англо-сикхській війні. Згодом досліджував Гімалаї і Тибет.
У 1854 році вперше взяв участь у дослідницькій експедиції Річарда Френсіса Бертона в Сомалі. Однак експедицію всюди переслідували невдачі. В результаті нападу Бертон і Спік були серйозно поранені: в Спіка кілька разів встромили спис, а Бертону прокололи щоку. Однак обом мандрівникам вдалося врятуватися. Спік повернувся в Англію і, вилікувавшись, вирушив на Кримську війну.
У 1856 році Спік і Бертон організували нову експедицію, але вже в Східну Африку з метою відкриття Великих озер, які, за чутками, перебували в центрі континенту. Мандрівники також не втрачали надії знайти джерело Нілу, яке, ймовірно, знаходився в озері Малаві (або озері Ньяса). Експедиція була дуже складною. Її учасники страждали від тропічних захворювань. А Спік навіть тимчасово оглух, коли в його вухо потрапив жук (його вдалося витягнути тільки за допомогою ножа), а згодом — тимчасово осліп. Експедиції вдалося в лютому 1858 року відкрити озеро Танганьїка, помилково прийняте Бертоном за витік Нілу.
Через хворобу Бертона учасники були змушені затриматися в Таборі, звідки Спік самостійно вирушив до озера Ньянза, як його називали місцеві мешканці. Уже 30 липня 1858 року мандрівник відкрив це озеро, назвавши його «Вікторія» на честь британської королеви. Однак, велику кількість інформації, зібрану про озеро, не вдалося зберегти (в тому числі відомості про висоту і площу). Згідно ж припущеннями Спіка, Вікторія була витоком Нілу, що категорично заперечував Бертон.
У 1859 році Бертон був змушений затриматися в Адені. Не чекаючи його, Спік вирушив до Лондона, куди прибув 8 травня 1859 року, оголосивши громадськості (в тому числі Королівському географічному товариству) про відкриття витоку Нілу. Коли 21 травня на батьківщину повернувся Бертон, мандрівник сильно розлютився на Спіка, бо згідно з домовленостями вони повинні були разом виступити перед Географічним товариством. До того ж він заперечував ідею Джона про те, що озеро Вікторія було витоком Нілу. Надалі конфлікт був загостреним тим фактом, що Спіку доручили очолити власну експедицію, метою якої було досягти нільських витоків рухаючись вниз по річці, зв'язавши маршрут попередньої експедиції з маршрутами дослідників, які просувалися по Нілу з півночі. Бертона взяти участь в експедиції не запросили. Але, попри це, 13 червня 1859 року обидва мандрівники надали Королівському географічному товариству підготовлені спільно папери, присвячені експедиції.
У жовтні 1860 року, разом з Джеймсом Огастасом Грантом, Спік вирушив у нову експедицію, почавши її з острова Занзібар. Досягнувши в січні 1861 року міста Табора, мандрівники взяли курс на північно-північний захід в державу , а потім — в державу Буганда (Уганда). По дорозі учасники відкрили вулканічні гори (Муфумбіро, Вірунга), які височіли далеко на заході, на території Руанди. Одночасно британські мандрівники відкрили річку Кагера, головну притоку озера Вікторія. У січні 1862 року Спік вирушив до Буганди, але вже без Гранта, який через хворобу затримався в Карагве. У лютому дослідник досяг резиденції короля Буганди, де провів близько пів року: тільки в травні до нього приєднався Грант. Тут мандрівники розділилися на дві групи: Грант рушив на північний захід, а Спік — на схід. 28 липня 1862 року останній досяг озера Вікторія. Згодом Спіку вдалося повторно відкрити головну притоку озера — річку Кагера, при цьому мандрівник встановив місце виходу річки . Спустившись вниз по річці, Спік об'єднався з групою Гранта, допливши до міста Гондокоро в південній частині Судану, де зустрів англійського мандрівника . Потім експедиція допливла до Александрії, звідки до Лондона було надіслано телеграма «The Nile is settled» (в перекладі з англійської мови «З Нілом все гаразд»). У червні 1863 року мандрівники були вже на батьківщині.
Проте суперечка навколо витоку Нілу не була вирішена. Бертон і декілька інших дослідників скептично поставилися до відкриттів Спіка, останній у запалі звинуватив свого товариша в гомосексуальності. На 18 вересня 1864 року в місті Бат були спеціально призначені дебати між двома дослідниками. Бертон збирався відштовхуватися від тієї думки, що озеро Вікторія складалося з двох відокремлених озер. Крім усних даних у Спіка не було доказів іншої точки зору.
Вранці, напередодні дебатів, стало відомо, що Джон Геннінг помер від вогнепального поранення, яке було нанесено самим мандрівником під час полювання. Залишається невідомим, чи було це нещасним випадком або самогубством.
У 1990 році в США був знятий біографічний фільм про Спіка — . На честь мандрівника названо один з піків в горах Рувензорі (Уганда).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117649139 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- BBC. (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 15 июля 2008.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Хронос. (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2005. Процитовано 15 июля 2008.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Stephen, Leslie (1898). . London: Smith, Elder. с. 325. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 22 серпня 2018.
- Burton, R. F.; J. H. Speke (13 June 1859). Explorations in Eastern Africa. Proceedings of the Royal Geographical Society of London. 3 (6): 348—358. doi:10.2307/1799169.
- . Proceedings of the Royal Geographical Society of London. 7 (3): 108—110. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2018.
- Burton, R. F. (14 Nov 1864). Lake Tanganyika, Ptolemy's Western Lake-Reservoir of the Nile. Proceedings of the Royal Geographical Society of London. 9 (1): 6—14. doi:10.2307/1799295.
- Aldrich, Robert (2003). Colonialism and homosexuality. London: Routledge. с. 33—34. ISBN .
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Genning Spik 4 travnya 1827 15 veresnya 1864 oficer britanskoyi indijskoyi armiyi doslidnik Afriki 1858 roku znajshov ozero Viktoriya a razom z tim i vitik Bilogo Nilu Dzhon Genning Spikangl John Hanning SpekeNarodivsya 4 travnya 1827 1827 05 04 3 4 d Devon d Devon Angliya Spoluchene Korolivstvo 5 6 Pomer 15 veresnya 1864 1864 09 15 1 2 37 rokiv d Viltshir d Viltshir Velika Britaniya 6 Krayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist mandrivnik doslidnik pismennik botanik vijskovosluzhbovec oficerZnannya mov anglijska 1 7 Batko d 8 Mati d 8 Nagorodi Medal Zasnovnikiv 1861 Velika zolota medal za doslidzhennya 1860 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhon Spik narodivsya 4 travnya 1827 roku v misti britanskogo grafstva Devon 1844 roku buv napravlenij sluzhiti v britansku armiyu Indiyi de vzyav uchast v Pershij anglo sikhskij vijni Zgodom doslidzhuvav Gimalayi i Tibet U 1854 roci vpershe vzyav uchast u doslidnickij ekspediciyi Richarda Frensisa Bertona v Somali Odnak ekspediciyu vsyudi peresliduvali nevdachi V rezultati napadu Berton i Spik buli serjozno poraneni v Spika kilka raziv vstromili spis a Bertonu prokololi shoku Odnak obom mandrivnikam vdalosya vryatuvatisya Spik povernuvsya v Angliyu i vilikuvavshis virushiv na Krimsku vijnu U 1856 roci Spik i Berton organizuvali novu ekspediciyu ale vzhe v Shidnu Afriku z metoyu vidkrittya Velikih ozer yaki za chutkami perebuvali v centri kontinentu Mandrivniki takozh ne vtrachali nadiyi znajti dzherelo Nilu yake jmovirno znahodivsya v ozeri Malavi abo ozeri Nyasa Ekspediciya bula duzhe skladnoyu Yiyi uchasniki strazhdali vid tropichnih zahvoryuvan A Spik navit timchasovo ogluh koli v jogo vuho potrapiv zhuk jogo vdalosya vityagnuti tilki za dopomogoyu nozha a zgodom timchasovo oslip Ekspediciyi vdalosya v lyutomu 1858 roku vidkriti ozero Tanganyika pomilkovo prijnyate Bertonom za vitik Nilu Cherez hvorobu Bertona uchasniki buli zmusheni zatrimatisya v Tabori zvidki Spik samostijno virushiv do ozera Nyanza yak jogo nazivali miscevi meshkanci Uzhe 30 lipnya 1858 roku mandrivnik vidkriv ce ozero nazvavshi jogo Viktoriya na chest britanskoyi korolevi Odnak veliku kilkist informaciyi zibranu pro ozero ne vdalosya zberegti v tomu chisli vidomosti pro visotu i ploshu Zgidno zh pripushennyami Spika Viktoriya bula vitokom Nilu sho kategorichno zaperechuvav Berton Marshruti ekspedicij Spika fr U 1859 roci Berton buv zmushenij zatrimatisya v Adeni Ne chekayuchi jogo Spik virushiv do Londona kudi pribuv 8 travnya 1859 roku ogolosivshi gromadskosti v tomu chisli Korolivskomu geografichnomu tovaristvu pro vidkrittya vitoku Nilu Koli 21 travnya na batkivshinu povernuvsya Berton mandrivnik silno rozlyutivsya na Spika bo zgidno z domovlenostyami voni povinni buli razom vistupiti pered Geografichnim tovaristvom Do togo zh vin zaperechuvav ideyu Dzhona pro te sho ozero Viktoriya bulo vitokom Nilu Nadali konflikt buv zagostrenim tim faktom sho Spiku doruchili ocholiti vlasnu ekspediciyu metoyu yakoyi bulo dosyagti nilskih vitokiv ruhayuchis vniz po richci zv yazavshi marshrut poperednoyi ekspediciyi z marshrutami doslidnikiv yaki prosuvalisya po Nilu z pivnochi Bertona vzyati uchast v ekspediciyi ne zaprosili Ale popri ce 13 chervnya 1859 roku obidva mandrivniki nadali Korolivskomu geografichnomu tovaristvu pidgotovleni spilno paperi prisvyacheni ekspediciyi U zhovtni 1860 roku razom z Dzhejmsom Ogastasom Grantom Spik virushiv u novu ekspediciyu pochavshi yiyi z ostrova Zanzibar Dosyagnuvshi v sichni 1861 roku mista Tabora mandrivniki vzyali kurs na pivnichno pivnichnij zahid v derzhavu a potim v derzhavu Buganda Uganda Po dorozi uchasniki vidkrili vulkanichni gori Mufumbiro Virunga yaki visochili daleko na zahodi na teritoriyi Ruandi Odnochasno britanski mandrivniki vidkrili richku Kagera golovnu pritoku ozera Viktoriya U sichni 1862 roku Spik virushiv do Bugandi ale vzhe bez Granta yakij cherez hvorobu zatrimavsya v Karagve U lyutomu doslidnik dosyag rezidenciyi korolya Bugandi de proviv blizko piv roku tilki v travni do nogo priyednavsya Grant Tut mandrivniki rozdililisya na dvi grupi Grant rushiv na pivnichnij zahid a Spik na shid 28 lipnya 1862 roku ostannij dosyag ozera Viktoriya Zgodom Spiku vdalosya povtorno vidkriti golovnu pritoku ozera richku Kagera pri comu mandrivnik vstanoviv misce vihodu richki Spustivshis vniz po richci Spik ob yednavsya z grupoyu Granta doplivshi do mista Gondokoro v pivdennij chastini Sudanu de zustriv anglijskogo mandrivnika Potim ekspediciya doplivla do Aleksandriyi zvidki do Londona bulo nadislano telegrama The Nile is settled v perekladi z anglijskoyi movi Z Nilom vse garazd U chervni 1863 roku mandrivniki buli vzhe na batkivshini Obelisk Spika v Kensingtonskih sadah u Kensingtonskomu palaci Prote superechka navkolo vitoku Nilu ne bula virishena Berton i dekilka inshih doslidnikiv skeptichno postavilisya do vidkrittiv Spika ostannij u zapali zvinuvativ svogo tovarisha v gomoseksualnosti Na 18 veresnya 1864 roku v misti Bat buli specialno priznacheni debati mizh dvoma doslidnikami Berton zbiravsya vidshtovhuvatisya vid tiyeyi dumki sho ozero Viktoriya skladalosya z dvoh vidokremlenih ozer Krim usnih danih u Spika ne bulo dokaziv inshoyi tochki zoru Vranci naperedodni debativ stalo vidomo sho Dzhon Genning pomer vid vognepalnogo poranennya yake bulo naneseno samim mandrivnikom pid chas polyuvannya Zalishayetsya nevidomim chi bulo ce neshasnim vipadkom abo samogubstvom U 1990 roci v SShA buv znyatij biografichnij film pro Spika Na chest mandrivnika nazvano odin z pikiv v gorah Ruvenzori Uganda PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Deutsche Nationalbibliothek Record 117649139 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 BBC angl Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 15 iyulya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Hronos ros Arhiv originalu za 16 travnya 2005 Procitovano 15 iyulya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Stephen Leslie 1898 London Smith Elder s 325 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 22 serpnya 2018 Burton R F J H Speke 13 June 1859 Explorations in Eastern Africa Proceedings of the Royal Geographical Society of London 3 6 348 358 doi 10 2307 1799169 Proceedings of the Royal Geographical Society of London 7 3 108 110 Arhiv originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 22 serpnya 2018 Burton R F 14 Nov 1864 Lake Tanganyika Ptolemy s Western Lake Reservoir of the Nile Proceedings of the Royal Geographical Society of London 9 1 6 14 doi 10 2307 1799295 Aldrich Robert 2003 Colonialism and homosexuality London Routledge s 33 34 ISBN 0415196159 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya